І. Б. Дегтярьова1 Методичні підходи до вивчення явища синергізму економічних та еколого-економічних систем



Скачати 204.54 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір204.54 Kb.
#18848


Розділ 4 Макроекономічні механізми


УДК 334.7.001.18:005:502.15
І.Б. Дегтярьова1
Методичні підходи до вивчення явища синергізму

економічних та еколого-економічних систем
У статті досліджується синергізм економічних та еколого-економічних систем. Представлені сфери прояву синергетичного феномену та аналіз умов, які забезпечують його виникнення.

Постановка проблеми

Економічні та еколого-економічні дослідження останніх десятиліть все частіше проводяться під системно-синергетичним кутом зору. Методологічний апарат синергетики дає можливості пояснити та передбачити можливі наслідки тих чи інших економічних рішень. Синергетична економіка акцентує увагу на взаємодії лінійного та нелінійного характеру процесів, “…стійкості та нестійкості, …сталості та структурних змінах” і протиставляє їх властивостям лінійності, стійкості, неперервності та сталості (Занг, 1999, c. 13). Вона аналізує властивості нелінійних динамічних економічних систем, синергетичні ефекти як наслідок дії одного із факторів. Вивчення синергетичного феномену дасть змогу керівникам компаній більш ефективно використовувати наявні можливості для отримання прибуткового зростання – основної цілі корпоративного менеджменту компанії та гармонізації стосунків суспільство-природа.


Аналіз останніх досліджень та публікацій,

в яких започатковано вирішення даної проблеми

Пояснити інтеграційні процеси можна або “через поведінку окремого індивіда, або з точки зору системи…” (Хакен, 2003, c. 163-164). Системним вивченням соціально-економічних та екологічних структур займалися такі вчені, як Г. Хакен, І. Пригожин, Ю. Данілов, Б. Кадомцев та інші. Кооперативна поведінка різних складових системи дала змогу багатьом вченим виділити різні види синергізму і пояснити вигоди, що виникають у результаті узгодженої поведінки окремих структур: управлінських, виробничих, фінансових і т.д.



Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Існуюча класифікація видів синергізму не дає повної відповіді на питання, що саме забезпечує синергетичний ефект. Дослідження явища синергетизму у природокористуванні не були достатньо широкого висвітлені у еколого-економічній літературі. Отже, актуальним залишається проблема постійного відтворення синергізму на певному системному рівні, а також аналіз умов, за яких відбувається явище синергізму, що врешті-решт повинно обумовити зростання екоефективності.
Формування цілей статті

Саме синергізм є важливою, якщо не основною складовою багатьох еколого-економічних процесів не тільки розвинених в економічному, соціальному, культурному та політичному сенсі країн, а і особливо держав, які перебувають на шляху до ефективного соціально-економічного розвитку. Вивчення зв’язків та умов, що забезпечують узгоджену дію всіх складових системи, є актуальним завданням. Швидкий економічний розвиток все більше ускладнює відносини людини із природою, відносини всередині соціуму та відносини різних економічних ланок. Постає необхідність пояснення характеру цих відносин та їх наслідків. Вивчення синергетичних зв’язків у відкритих стаціонарних системах дасть змогу прийняти правильне рішення та досягти бажаного синергетичного ефекту і тим самим підвищити ефективність еколого-економічних систем.



Вже сьогодні протиріччя, що виникають в еколого-економічних системах, привели до серйозних наслідків, основним із яких є зміна клімату. Розуміння умов інтеграційних процесів та правильна їх оцінка дасть змогу правильно зорієнтуватися у виборі моделі поведінки суб’єктів господарської діяльності. Для розуміння цього необхідно чітко уявляти причину і наслідок, а відтак визначитися із основними поняттями.
1. Дифініційна основа

З метою більш чіткого розуміння інтегрованих зв’язків, спрямованих на підвищення ефективності економічних та еколого-економічних систем, необхідно зауважити, що сутнісним початком, що змушує системи проявляти узгоджену дію, є синергія.

Термін синергія (від грец. synergos) у широкому сенсі означає спільну дію, взаємодію різних потенцій або видів енергії, спільну працю в усіх сферах людської діяльності. Існують два підходи до трактування цього терміна. Це взаємодія факторів, при яких ефект набагато перевищує суму ефектів від кожного фактора, якби вони діяли порізно. Синергія – поєднання (спільна) дія двох або декількох елементів системи в одному і тому ж напрямку (Грабар та інші 2003, c. 94). Л.Г. Мельник трактує синергію як фундаментальну властивість (одне із сутнісних начал) природи, що обумовлює матеріальні сутності виявляти здатність до кооперативної (узгодженої) поведінки (синергетизму), в результаті чого вони об’єднуються в систему (Мельник, 2005, c.260).

Ще у теологічній доктрині 1657 року йдеться про поєднання людини із святим єством у духовному переродженні, і таке поєднання відоме як синергізм. Термін синергізм у більш широкому сенсі, аніж теологічному, почав застосовуватися у 1925 році. Із 1960 р. вперше він був застосований для опису ефекту масштабу в бізнесі і вже у 90-х роках впевнено увійшов у економічний лексикон.



Синергізм, або синергетизм, – це прояв кооперативної (узгодженої) поведінки природними матеріальними сутностями, внаслідок якого вони об’єднуються в системи. Зокрема, елементарні частини об’єднуються в атоми, атоми – в молекули, молекули – в клітини, клітини – в організми, організми – в екосистеми, або соціальні співтовариства. Як доведено останнім часом вченими, здатність до синергетизму є фундаментальною властивістю природи і притаманна кожній її матеріальній сутності. В реалізації цього явища ключовою є діалектична єдність двох природних процесів диференціації (поділу, відмінності) та інтеграції (поєднання). Наслідком явища синергетизму є існуюча побудова світу, в якому будь-яка природна матеріальна сутність є окремим цілим і водночас частиною (складовою) іншого цілого вищого рівня. Л.Г. Мельник формулює кілька важливих умов, за яких відбувається явище синергетизму (Мельник, 2006 ):

а) адаптивності – можливостей (здатність і достатній ступінь свободи) у окремих елементів (природних сутностей) реагувати на зміни зовнішнього середовища;

б) когерентності – наявності умов (у т.ч. комунікаційних засобів) для реалізації окремими елементами когерентної (погодженої) поведінки;

в) коеволюційності (збіг у різних елементів системи трансформаційних циклів розвитку, який виявляється в довгострокові періоди часу);

г) взаємодоповнюваності (зв’язки між елементами будуються на відмінності властивостей у різних елементів);

д) взаємозалежності (зміни стану одних елементів викликають зміни у стані інших елементів);

е) взаємовигідності (спільне функціонування елементів поліпшує їх стан більшою мірою, ніж їх роздільне функціонування).

Відмічається, що основна сутність синергетичного феномену полягає у взаємодії окремих частин системи між собою, в результаті чого вони починають діяти як єдине ціле. Для цього необхідно, щоб окремі частини системи реагували на зміни стану зовнішнього середовища і окремі частини проявляти когерентні дії, тобто «перемовлялися» нібито синхронізувати свої зміни (Мельник, 2005, c. 260).

Урахування явища синергетизму є надзвичайно важливим у природокористуванні. Зокрема, небезпечним для екосистем є блокування „шляхів сполучення” біологічних особин як усередині популяції одного й того самого виду, так і на міжвидовому рівні. (До цього може спричиняти спорудження транспортних магістралей, замулювання русел річок, вирубування лісів, орання лугів тощо.) Явище синергетизму необхідно постійно відтворювати. Це стосується і екосистеми. Активними зонами відтворювальних процесів є зв’язки між організмами і біологічними видами. Блокування таких зв’язків обов’язково означає припинення процесів відтворення популяції та екосистем. Для економічної системи блокування позитивних економічних синергетичних зв’язків також приводить до втрати системою можливих переваг та вартості.
2. Сфери прояву синергетичного феномену

Вивчення економічних видів синергізму, таких, як феномен розподілу праці, наприклад, проводив, зокрема, іще Платон. Розвивав ці дослідження у своїх працях Адам Сміт та представники класичного напрямку. Але ж Адам Сміт виходив із того, що за умов вільної конкуренції завжди встановлюється один можливий стан рівноваги. На думку Хакена, у економічній системі може бути не один, а кілька можливих стійких станів (Хакен, 2003, с.182).

Особливо чітко прояви синергетичного феномену можна спостерігати в періоди структурних змін, промислових криз і підйомів, інфляції, технологічних революцій, коли відбувається істотна організаційна перебудова економіки та переоцінка її активів. При цьому переслідується мета активізації комплементарної дії активів двох або декількох підприємств, сукупний результат якого набагато перевищує суму результатів окремих дій цих компаній.

Виходячи із економічної сутності синергетичного феномену, більшість авторів говорять тільки про такі найбільш поширені форми реалізації синергетичного феномену, як злиття та поглинання, як результат глобалізаційних економічних процесів. Проявом економічного синергізму є горизонтальні, вертикальні, родові та конгломератні злиття та поглинання. Основні класифікаційні ознаки злиття та поглинання компаній подані на рисунку 1.



Рис. 1. Класифікація типів злиття та поглинань компаній (Владимирова, 1999)
У результаті злиття компанії очікують синергетичного ефекту (переваг) від:

  • скорочення працівників;

  • економії витрат;

  • придбання нових інформаційних технологій;

  • покращання ринків збуту;

  • підсилення конкурентних переваг.

Основні переваги горизонтального та вертикального злиття подані в таблиці 1.

Економічна діяльність потребує вливань певного капітулу, що забезпечує розвиток виробництва та споживання. Мова йде про інтелектуальний капітал, матеріальний, основні фонди, обігові кошти та природний капітал. Унікальне поєднання цих факторів забезпечує виникнення синергетичного ефекту (СЕ). Можна назвати декілька фундаментальних принципів, які є необхідними для отримання синергізму виробничої та природної сфер:

Таблиця 1 – Прояви синергетичних ефектів

від горизонтального та вертикального злиття підприємств




Горизонтальне злиття

Вертикальне злиття

- побудова оптимальної системи управління країною та покращання керованості державою шляхом зменшення кількості адміністративних суб'єктів;

- усунення неефективного керування;

- підвищення інвестиційної привабливості окремих територіальних одиниць через фінансову стабільність та позитивні кредитні історії областей;

- зниження витрат на утримання централізованої системи управління



- покупка сировини, продуктів у своїх підприємств і встановлення більш вигідних цін;

- економія від «ефекту масштабу»;

- отримання фіксованих видатків на обслуговування устаткування,

- скорочення дублюючих адміністративних ланок;

- економія на податках, урахування збитків минулих років для скорочення податку на прибуток;

- використання патентів, торговельних марок, дилерської мережі, висококласного управлінського персоналу






  • мотивація;

  • співробітництво;

  • комунікація;

  • інновації;

  • оцінка.

Застосування усіх цих принципів не гарантує миттєвого успіху, адже існує безліч проблем, які можуть завадити успішному досяганню синергізму. Але не зважати на них компанії не мають права. Серед основних перешкод, що стоять на шляху досягнення синергізму, є економічні, географічні, регуляторні, юридичні, соціальні, часові, інформаційні та інші.
3. Види синергізму

Аналіз досліджень із економічного синергізму дає змогу визначити основні його види, за основу яких була взята концепція І. Ансоффа (Кемпбелл, 2004, с. 39-40).



Міжособистісний синергізм. Доцільно розпочати класифікацію саме цим видом синергізму, адже саме процес взаємодії між учасниками соціально-економічних відносин є основою виникнення будь-якого рішення. Про виникнення такого роду синергізму можна говорити, коли двоє або більше людей із різними навичками співпрацюють. Один із прикладів цього виду синергізму простежуємо у бізнесі. Як правило, це співробітництво людей із організаційними та технічними навичками. Основна причина співробітництва – досягнення синергетичного ефекту. Виникнути він може, на нашу думку, тільки за умови злагоджених, скерованих дій усіх учасників процесу, які мають спільну мету і активно працюють у цьому напрямку. З іншого боку, тенденція до спеціалізації дає змогу сформувати групи з високим рівнем синергізму, створити потужну команду фахівців із різноманітними можливостями та досвідом.

Управлінський синергізм. Цей тип синергізму визначає загальний позитивний ефект. Йдеться про знайомі проблеми і менеджмент компанії, що входить у нову галузь. Відтак можна говорити про успіх нової стратегії (Кемпбелл, Лачс, 2004, c. 40). Ця нова концепція управління має на меті “створення життєстійкої організації, команди людей, пов’язаних ідеєю…” (Ляшенко, 2006, с. 193).

О. Кузьмічев виділяє два види синергії: системний синергізм (СС) та синергізм від перенесення компетенції (СПК) (Кузьмичев, 2005). СС можна досягти за умови централізації окремих бізнес-процесів, а також шляхом інтеграції підприємств “по ланцюжку створення цінності”. Прикладом централізації бізнес-процесів можуть бути торговельні мережі. В одній торговельній мережі магазини мають централізовану систему закупівлі товарів і єдину службу логістики. Відтак досягається ефект масштабу, якого неможливо досягти при децентралізованій закупівельній системі, вважає автор. У порівнянні із ефектом синергії від централізації бізнес-процесів ефект синергії буде менш значним у разі інтеграції підприємств по ланцюжку створення цінності.



СПК досягається шляхом використання певної унікальної компетенції придбаними бізнес-одиницями і може забезпечити конкурентоспроможність компанії саме за рахунок трансферту управлінських "ноу-хау", впровадження системи підвищення ефективності керування.

Інвестиційний синергізм. Його виникнення можливе в результаті спільного використання заводського обладнання, спільних запасів сировини, експлуатації спільного верстатного обладнання.

Фінансовий синергізм виникає за умови зниження податків, диверсифікації. Для компаній, що працюють у сфері фінансових послуг, наприклад надання клієнтам широкого набору фінансових продуктів та послуг (кредитних карток, відкриття чекових рахунків, житлова іпотека, особисті позики, посередництво, інвестиції). “Створення єдиного «бюджету розвитку»”, який необхідний для корінної зміни економічного стану фірм-учасниць. Основні його переваги подані в таблиці 2.
Таблиця 2 – Переваги фінансового синергізму


Фінансовий синергізм

Продуктова та територіальна диверсифікація

Зниження фінансового ризику

Зниження податків

Створення єдиного «бюджету розвитку»

Диверсифікація клієнтських сегментів

Покращання покриття зобов’язань

Зниження нестійкості грошових потоків, та грошових потоків

Зростання кредитоспроможності та полегшення доступу до фінансового капіталу

Зниження ділового ризику

Створення або розширення внутрішнього ринку капіталу


Операційний синергізм. Виникає тоді, коли більш ефективно використовуються виробничі потужності та персонал, розподіляються накладні витрати, відбувається навчання за загальними напрямками, надаються переваги закупівлі великих партій товарів. Операційна синергія пов’язана із операційною діяльністю об’єднаних фірм та включає ефект від масштабу, підвищення ціни та більш високі темпи зростання. Основні переваги операційного синергізму представлені в таблиці 3 (Ивашковская, 2004).
Таблиця 3 – Переваги операційного синергізму


Економія на масштабі

Економія на гнучкості

Перспективи росту

Зростання продуктивності за рахунок спеціалізації.

Зниження постійних витрат за рахунок їх розподілу.

Більш повне використання потужностей


Гнучкість товарообігу.

Величина покриття попиту (екологічного в тому числі).

Гнучкість дослідження ринкових сегментів.

Гнучкість управлінської команди у використанні планування, контролю



Швидкість розширення ринку.

Завоювання нових ринкових сегментів.

Швидкість реакції на залучення нових технологій.

Швидкість створення нових товарів/товарів екологічного призначення

Збільшення вартості компанії



Торговий синергізм. З метою оптимізації продаж адміністрація використовує одні канали розподілу товарів, які зберігаються в одному складському приміщенні. Мова також може йти про зовнішній поштовх у мотивації діяльності окремих підприємств на задоволення цілей сталого розвитку, що приведе до формування нових видів товарів, наприклад екологічних, та їх реалізації з метою задоволення потреб споживачів, і однією із важливих має стати саме потреба в екологічних товарах. Для цього необхідна синхронізована дія у сфері пільгового оподаткування, заохочувального кредитування, сприятливого ціноутворення, формування суспільної думки, сприяння преси, державної підтримки на ринку, негативної мотивації екодеструктивних аналогів.

Стосовно комплексу маркетингових комунікацій синергізм означає ефект взаємодії різних інструментів комунікації, що виникає при їхньому спільному використанні. Інструменти комунікації підсилюють один одного, створюючи синергічний ефект (Арланцев и др., 2001).

Такі вчені, як Г. Багієв, В. Тарасевич, Х. Анн, стверджують, що синергетичний ефект у системі маркетингу є результатом орієнтації всіх суб'єктів маркетингової системи у процесі їхньої взаємодії на потреби споживача. Належний рівень планування, координації та організації процесу кооперування можна забезпечити завдяки спільному підприємництву та кооперації суб'єктів господарської діяльності (Багиев и др., 1999).

Вивченням питань, що пов’язані із комунікаційною політикою підприємства і проявами синергетичного феномену, займаються такі російські вчені: Багієв, Тарасевич, Анн (Багиев и др, 1999). У центрі їхньої уваги комунікаційна політика підприємства, що базується на певних закономірностях. Досліджуючи комунікаційну політику підприємства, автори стверджують про необхідність чіткого уявлення того, які ефекти повинні визначати комунікаційну політику компанії. Серед чотирьох основних ефектів комунікаційної політики виділяють обізнаність про марку, відношення до неї, намір купити та сприяння покупці.



Синергізм людини та комп’ютера – комбінація людських навичок, здібностей та технічних можливостей комп'ютера. Можливості комп'ютера надзвичайні, але без допомоги людини, яка, до речі, і створила це диво техніки, обробити величезну кількість інформації неможливо. Симбіоз комп’ютера та людини і є ще одним видом синергізму.

Синергізм виробництва продукту та природних ресурсів. Особливо актуальним є розгляд проблем економічного синергізму у контексті сталого розвитку (СР). На сьогоднішній день важливо розпочати розроблення стратегій синергізму, які здатні забезпечити дотримання принципів сталого розвитку. Для кожного підприємства ідея підтримання СР має бути не тільки пріоритетною, а й вигідною, такою, щоб підприємці надавали значення синергізму як стратегії, яка забезпечить компанії незгасаючих економічний розвиток. Синергізм виробництва продукту як синергізм між різними компаніями промислового комплексу, сільським господарством та суспільством, в результаті якого відбувається перетворення побічного продукту та відходів на ресурси, що ефективно використовуються і таким чином відбувається дотримання принципу СР. Основна ідея у стовідсотковому використанні ресурсів, безвідходному виробництві, виробництві із нульовими викидами, екоефективниму виробництві.

Інформаційно-інноваційний синергізм. Його основою є інформаційні активи, які при поєднанні надають переваги у конкурентному середовищі. Саме поєднання унікальних інформаційних технологій та продуктів дає змогу ефективного і раціонального використання природних ресурсів та дотримання екологічної рівноваги та чистоти.

Х. Ітамі вважає, що синергізм, основою якого є інформаційні активи, дозволяє створити конкурентні переваги (Кемпбелл и др., 2004, c. 73). Пріоритетним завданням для кожної компанії є створення невидимих активів, які б гарантували їй у довгостроковій перспективі економічний успіх. Особливо це важливо для виробництв, які є особливо небезпечними з точки зору забруднення навколишнього середовища.



Основними перевагами цього виду синергізму, які можуть підвищити ефективність компанії, можуть бути захисні, інвестиційні, створення стійкої переваги, вихід на ринки інших країн, зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище. Характеристика цих переваг подана у таблиці 4.
4. Концептуальні підходи до визначення ефектів синергізму

Кількісні ефекти можуть проявлятися через зменшення витрат або збільшення доходів суб’єктів господарської діяльності. Ефекти можна визначити на основі переваг, через збільшення прибутку, збільшення обсягів реалізації або зменшення собівартості. Основним ефектом, цілеспрямоване використання та прогнозування якого є найважливішим при реалізації стратегії інтегрованих маркетингових комунікацій, є синергетичний ефект маркетингових комунікацій (Багиев и др., 1999). Він виражається в тому, що ефект комплексного застосування засобів комунікації (інтегрованих комунікацій) відрізняється від простого додавання ефектів застосування кожного засобу окремо:



Ек = Е1 + Е2 + Е3 + Е4, (1)
де Ек – ефективність інтегрованих маркетингових комунікацій;

Е1 – ефективність формування суспільного попиту;

Е2 – ефективність реклами;

Е3 – ефективність персональних продажів;

Е4 – ефективність стимулювання збуту.
Прояв та посилення синергетичного ефекту маркетингових комунікацій має трирівневий характер. Спочатку він виникає при взаємодії структурних елементів одного комунікаційного повідомлення, що здійснюють вплив на різні канали сприйняття людини (зір, слух, нюх, дотик). Для другого рівня характерний прояв синергетичного ефекту у вигляді комплексного використання елементів комплексу просування. Реклама та заходи щодо стимулювання збуту дають більший ефект від спільного використання на відміну від окремого використання реклами та окремого стимулювання збуту. Підсилення на третьому рівні відбувається у разі, якщо в просуванні задіяні комунікаційні ресурси всіх елементів комплексу маркетингу. Особливо актуальним є застосування зазначеного підходу при просуванні на ринку товарів екологічного призначення.
Таблиця 4 – Характеристика переваг інформаційно-інноваційного синергізму


Переваги

Зміст

Захисні

Основне завдання компанії – віднайти можливості зростання за рахунок придбання додаткових активів.

Прагнення підсилити позиції на ринку (купівля конкурентів і захоплення їхньої частки ринку)



Інвестиційні

Компанії прагнуть розмістити вільні кошти та брати участь у прибутковому бізнесі, скуповувати недооцінені активи, використовувати управлінські навички.

Створення конкурентних переваг

Можливості більш повного контролю ризиків (цінових, валютних та ін.) за допомогою диверсифікації, використання досвіду інших виробничих сфер, який недоступний конкурентам; скорочення час виходу на даний ринок; збереження стабільності ринку. Допомога окремим особам та фірмам у розділенні загального та спеціалізованого знання, об’єднання знання, додавання вартості у межах фірми, використання знання як конкурентної переваги, застосування інновацій

Вихід на ринки інших країн

Придбання додаткових активів та інвестиційні переваги освоєння ринків інших країн

Зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище

Поєднання унікальних новітніх технологій, нових технологічних розробок у сфері видобутку, використання та відтворення природних ресурсів. Оснащення виробництв сучасними системами очищення та переробки шкідливих викидів

І. Ансофф (Кемпбелл, 2004, с. 37-39) пропонує для визначення синергетичного ефекту застосовувати розрахунок норми повернення інвестицій (НПІ, RIO) для фірми в цілому і визначає його за формулою


, (2)

де ST – загальний обсяг продаж фірми;

OT – загальний обсяг витрат фірми;

ІТ – загальний обсяг інвестицій.
В разі якщо SS = ST, OS = OT, а ІS = ІТ (індекс S позначає відповідні показники для інтегрованої компанії, а Т – для суми показників незалежних фірм), потенційні прибутки від капіталовкладень об’єднаної компаній більші, аніж загальна виручка від продажу того ж обсягу товару групою незалежних фірм.
Висновки

Реалізація синергетичного феномену в еколого-економічних системах обумовлена здатністю системи реагувати на зміни зовнішнього середовища, наявністю комунікаційних засобів, коеволюційності, взаємозалежності та взаємовигідності. Позитивна комплементарність наявних капіталів: інтелектуального, інформаційного, трудового та природних ресурсів дає можливості ефективного розвитку.




  1. Багиев Г.Л., Тарасевич В.М., Анн Х. Маркетинг. – М.: Экономика, 1999.

  2. Грабар І.Г., Ходаківський Є.І., Вознюк О.В., Возна Л.Ю., Гаврик Т.І., Грабар О.І., Шваб Л.І., Юрківська Л.І., Кухарчук Д.І. – Житомир, 2003. – 244 с.

  3. Занг В.-Б. Синергетическая экономика. Время и перемены в нелинейной экономической теории: Пер. с англ. – М.: Мир, 1999. – 335 с.

  4. Кемпбелл Э., Лачс Саммерс К. Стратегический синергізм. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 416 с.: ил. (Серия “Теория и практика менеджмента”).

  5. Ляшенко В.І. Регулювання розвитку економічних систем: теорія, режими, інститути. – Донецьк: ДонНТУ, 2006. – 668 с.

  6. Мельник Л.Г. Методология развития: Монография. – Сумы: «Университетская книга», 2006. – 602 с.

  7. Мельник Л.Г. Экономика и информация: экономика информации и информация в экономике: Энциклопедический словарь. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. – 384 с.

  8. Синергизм коммуникационного инструментария [Электронный ресурс] / А.В. Арланцев, Е.В. Попов // Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. – №1. – Режим доступа журн.: http://www.dis.ru/im/article.shtml?id=68.

  9. Слияния и поглощения компаний [Электронный ресурс] / И.Г. Владимирова // Менеджмент в России и за рубежом. – 1999. – № 1. – Режим доступу к журн.: http://www.dis.ru/manag/arhiv/1999/1/5.html.

  10. Слияния и поглощения: ловушки роста [Электронный ресурс] / И. Ивашковская // Управление компанией. – 2004. – № 7. – Режим доступа к журн.: http://www.cfin.ru/press/zhuk/2004-7/13.shtml.

  11. Строители вавилонских башен [Электронный ресурс] / А. Кузьмичев // Московские новости. – 2005. – № 12. – Режим доступа к газ.: http://www.mn.ru/issue.php?2005-12-59.

  12. Хакен Г. Тайны природы. Синергетика: наука о взаимодействии. – Москва-Ижевск: Институт компьютерных исследований, 2003. – 320 с.


Отримано 05.09.2007 р.
И.Б. Дегтярёва

Методические подходы к изучению явления синергизма

экономических и эколого-экономических систем

В статье исследуется синергизм экономических и эколого-экономических систем. Представлены сферы проявления синергетического феномена и анализ условий, которые обеспечивают его возникновение.

1Дегтярьова Ірина Борисівна, аспірант кафедри економіки Сумського державного університету.
© І.Б. Дегтярьова, 2007



Механізм регулювання економіки, 2007, № 3


Скачати 204.54 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка