І актуальність проблеми взаємодії школи та сім’ї



Скачати 330.4 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір330.4 Kb.
#2235
І Актуальність проблеми взаємодії школи та сім’ї
Серед пріоритетних напрямків реформування освіти відзначено, що в основу сучасного виховного процесу повинні бути покладені такі чинники: принцип єдності сім’ї і школи, наступності і спадкоємності поколінь, організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу та забезпечення педагогізації батьків.

Без сумніву, школа може успішно виконувати свої функції щодо виховання підростаючого покоління тільки у тісному взаємозв’язку із сім’єю. Лише спільними цілеспрямованими зусиллями педагогів і батьків вдасться плідно впливати на розвиток особистості дитини, розв’язувати актуальні виховні завдання.

«У процесі виховання людської особистості, - говорив В.О.Сухомлинський, - діє багато сил : по-перше, сім’я; по-друге, особа педагога з усіма його духовними багатствами і цінностями, з його знаннями, уміннями, життєвим досвідом; по-третє, колектив, який має могутню силу впливу на кожну особу; по-четверте, сама особа виховання, тобто її самовиховання…» Яка ж цих сил має визначальний вплив на виховання особистості дитини? Однозначно відповісти на це запитання, напевно, не можливо. Ми запропонували дати відповідь на це запитання вчителям нашої школи. Опитані класні керівники на перше місце за виховним впливом на дитину поставили сім’ю (на це вказали всі опитані педагоги). 81% класних керівників поряд із сім’єю називають школу. Крім того, 16% вчителів вказують на значний вплив вулиці у процесі формування особистості школяра, 15% називають засоби масової інформації та комп’ютер, 14% - церкву.

Соціальні психологи стверджують: якщо сім’я зацікавлена у вихованні особистості учня, то сили школи потроюються. Якщо ж союз сім’ї і школи слабкий або не склався взагалі, сили школи зменшуються вдвічі. Тільки 70% батьків визнають всю відповідальність за виховання своїх дітей, не посилаючись на школу і суспільство. Чверть батьків вважає, що виховувати дитину повинні в однаковій мірі сім’я, школа і суспільство, тому відповідальність за її поведінку, зокрема правопорушення, має розподілятися порівну. Близько 5% батьків взагалі знімають із себе відповідальність за виховання своїх дітей, за ступінь готовності їх до життя в суспільстві.

Розглядаючи освіту і становлення людини в контексті культури, не можна не погодитись з думкою відомого філософа М. Кагана про те, що культура винайшла два ефективних для виховання людини інститути – школу та сім’ю. На думку М.Кагана, в сім’ї як освітньому інституті є безперечні переваги в ряді суттєвих моментів перед школою: представництво обох частин людства, наявність змінюючих одне одного поколінь, цілісної єдності при збереженні унікальності кожного члена родини.

У Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні відзначається, що «сім’я є основним соціальним інститутом, відповідальним за виховання зростаючої особистості».

-3-

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Не можливо не погодитися з висловом про те, що «виховання ефективне лише тоді, коли воно є справою всього суспільства, а відповідальність за це несе його основа - сім’я». Стаття 59 Закону України «Про освіту» покладає саме на батьків відповідальність за фізичне здоров’я і психічний стан дитини, створення належних умов для розвитку її природних здібностей. Утримання своїх дітей до повноліття – це конституційний обов’язок кожного громадянина України.



Вплив сім’ї на дитину унікальний, а багато в чому незамінний. В сім’ї осо-бистість формується в природних умовах, вихователі тут – найближчі і най-дорожчі для дитини люди, з якими вона постійно спілкується і яким довіряє.

Чим же характеризується сучасна сім’я, яка вона за своїм складом і виховним потенціалом? Проведене діагностичне дослідження виявило, що серед 813 учнів нашої школи 86% виховуються у повних сім’ях, 14% виховуються в сім’ях, де є один із батьків. Серед них 16 дітей-напівсиріт, 49 дітей (6% від загальної кількості) з сімей, де батьки розлучені, 54 дітей (7%) виховуються в сім’ях, де один із батьків перебуває за кордоном. 9 учнів школи тимчасово залишилися без нагляду батьків (обоє батьків працюють за кордоном). За складом переважають сім’ї, де є 2 дітей (з таких сімей 57% учнів школи), 35% наших школярів є єдиними дітьми в своїх сім’ях, 8% виховуються в багатодітних сім’ях.

Виховання дітей в сім’ї має, безперечно, суб’єктивний характер і залежить від рівня моральності і загальної культури батьків, їх життєвих планів, ідеалів, вчинків, родинних традицій тощо. Значну роль у цьому відіграє виховний потенціал сім’ї, який визначається внутрішньо притаманними конкретній сім’ї можливостями. Його важливо враховувати при виробленні стратегії співпраці школи з батьками учнів.

Поглиблення кризи сім’ї знижує її виховний потенціал, інтенсивна інформатизація суспільства кардинально перебудовує простір дитини, впливає на психологію взаємодії особистості з оточуючим світом, деформує її духовну сферу, утруднює позитивну соціалізацію. Недостатньою залишається педагогічна культура батьків. Постійно зростає показник соціального сирітства. Все більшого поширення у дитячому середовищі набувають бродяжництво, насилля, негативні звички, злочинні прояви.

Як показує життя, сучасна сім’я дуже часто не в змозі справитись самостійно з покладеними на неї виховними завданнями. На допомогу їй повинні прийти інші соціальні інститути, насамперед школа.

Тому значну роль у вихованні школярів мають спільні дії навчального закладу й сім’ї, ефективність яких залежить від особливостей організації роботи з батьками в сучасній школі.

Необхідність налагодження продуктивної співпраці школи та сім’ї зумовлена ще й іншим аспектом.

Зростання цінностей освіти в житті суспільства, у свідомості окремої людини різко підвищує вимоги до школи з боку батьків, тому взаємодія з

-4-

ними – це суттєва ознака освітньої ситуації. Крім того, частина батьків у наш час прагне до педагогічної самоосвіти, намагається розібратися в сутності сучасної освіти та інноваційних процесів, в особливостях освітньої програми школи, у тих навчальних програмах і підручниках, за якими вчаться їх діти.



Все це потребує від стратегії співробітництва і взаємодії з батьками не формального, а реального розуміння їх ролі як суб’єктів освітнього процесу, які можуть активно впливати на освітні цілі, на зміст освіти, освітньо-виховне середовище школи.

Визначаючи стратегію співпраці школи з батьківською громадськістю, важливо виділити вихідні ідеї, ключові позиції в цьому напрямку діяльності школи.



  1. Місія сучасної школи полягає не тільки в тому, щоб давати дітям освіту, але й в тому, щоб створювати культуротворче призначення, активно впливати на самоосвіту своїх учнів, виховувати мотивацію постійного поновлення знань вже після закінчення школи. Природно, що цей погляд на школу як початок неперервної освіти повинен зумовлювати стратегію взаємодії з сім’єю, оскільки обидві сторони зацікавлені у вирішенні цієї задачі.

  2. Школа сьогодні не є єдиним джерелом знань. У педагогів має бути сформоване критичне мислення щодо змісту освіти, технологій навчання, що може стимулювати їх ініціативу та пошук у збагаченні змістового та процесуального аспектів освіти, різних форм самоосвітньої діяльності учнів. Співробітництво з батьками, їх оцінка якості освітнього процесу та рівня освіченості їхніх дітей не повинні бути джерелом конфліктів та опозиції школи і батьків, а навпаки, мають ставати стимулом педагогічної рефлексії, самоекспертизи досягнень школи, пошуків нових шляхів розвитку.

  3. Можливість сучасних батьків та дітей обирати освітній заклад варто визначити як одну з ключових позицій в стратегії співробітництва з батьками. Більшість сучасних батьків прагнуть, щоб їх діти вчились у престижному закладі, який має свій позитивний імідж і користується авторитетом серед батьків та учнів.

На взаємодію школи і батьків в значній мірі впливає авторитет педагогічного колективу та окремих вчителів, що визначають репутацію школи в місті, мікрорайоні. Це зумовлено якістю освіти, яку здобувають учні в школі, досягненнями учнів за межами школи (конкурси, олімпіади, змагання); ставленням випускників до школи, їх бажанням приходити до школи і зустрічатися зі своїми вчителями; відносинами між дитячим садком, який «надає» майбутніх учнів, й школою, між батьками майбутніх першокласників та педагогами.

Репутація школи визначається також вже накопиченим досвідом спілкування та взаємодії з батьками. Формальні, нецікаві батьківські збори, виклики батьків до школи з метою не стільки об’єднати зусилля, скільки насварити їх, дорікнути поганою поведінкою чи навчанням їх дітей – все це

-5-

має серйозні наслідки: цей досвід передається від одних батьків до інших, «відбиває» бажання бути в школі. Навпаки, зацікавлене ставлення школи до батьків, уміння в кожному учневі побачити своє «я», позитивний початок, помітити успіх, доповісти про це батькам, залучити батьків до загальношкільних справ – все це сприяє росту авторитету школи і бажання батьків допомагати їй.



Все вищесказане переконує в тому, що проблема взаємодії та співробіт-ництва школи і батьківської громадськості є актуальною для кожного сучасного навчального закладу і в її вирішенні повинні брати участь усі без винятку педагоги школи.

Така взаємодія є двосторонньою і має позитивний вплив як на батьків, так і на вчителів. Для педагогів вона корисна тим, що стимулює піклування про авторитет закладу серед інших шкіл міста; формує критичне мислення колективу щодо освітньої програми, освітнього процесу, викликає прагнення до їх оновлення, вдосконалення, враховуючи думку батьків про якість освітнього процесу.

Стосовно батьків, то правильно налагоджена взаємодія зі школою сприятиме підвищенню рівня їх педагогічної грамотності; безпосередньому залученню батьків до навчально-виховного процесу; єдності виховного впливу на дитину з боку батьків і школи.

Можна визначити такі умови успішної співпраці школи і сім’ї:



  • інформованість батьків про шкільне життя, про освітній процес, про всі можливості, які сім’я може використовувати для освіти своєї дитини;

  • залучення батьків до життя школи;

  • узгодженість у підході до дитини;

  • кваліфікована допомога та підтримка у складних життєвих та педагогічних ситуаціях;

  • справедливе розв’язання конфліктів.

-6-


ІІ.Роль класного керівника у налагодженні ефективної співпраці

з батьками
Оскільки переважна більшість батьків не має належної психолого-педагогічно підготовки й позбавлена громадської відповідальності за гідне виховання своїх дітей, саме класний керівник повинен виступати, з одного боку, зв’язуючою ланкою між школою та сім’єю, а з другого, - організатором піднесення педагогічної культури кожного батька й матері.

Робота класного керівника з колективом батьків має великі педагогічні можливості, а саме: широке педагогічне інформування, обмін досвідом, створення у необхідних випадках громадської думки, залучення батьків до участі в житті класу. Така робота ведеться у двох напрямах: підвищення педагогічної культури батьків і у зв’язку з цим досконаліше виконання ними вихователів своїх дітей та об’єднання батьків у згуртований колектив, діяльність якого спрямована на підвищення рівня навчально-виховної роботи з усіма учнями класу. Головне завдання цієї роботи - активізувати виховну роботу сім’ї, надати їй цілеспрямованого і суспільно значущого характеру.

Батьки та вчителі повинні виступати партнерами, активними співучасника-ми великого творчого процесу виховання учнів, які взаємодоповнюють один одного, співпрацюють в ім’я становлення, розвитку і формування особистос-ті дитини.

Наскільки зуміли налагодити такі партнерські відносини з батьківською громадськістю класні керівники нашої школи?

Як показало проведене діагностичне дослідження, 94% класних керівників початкових класів знаходять взаєморозуміння з усіма батьками.

За даними проведеного анкетування, самі підтримують зв'язок з класним керівником 87% батьків молодших школярів, поряд з цим близько 1% від всіх батьків відвідують школу лише тоді, коли їх особисто викликають класні керівники.

Якщо у початкових класах, за даними проведеного анкетування, позаклас-ні заходи відвідують всі батьки (100%), то з наступними рокам цей показник спадає: до 73% в середніх класах і 57% у старших. Схожа ситуація із залученням батьків до позакласної роботи. Переважна більшість класних керівників 1-4 класів стверджують, що батьків їх учнів легко залучити до такої роботи. А от 8% класних керівників середніх і старших класів не зовсім задоволені допомогою батьків у позакласній роботі. Така ситуація вказує на необхідність оновлення змісту і форм взаємодії класних керівників і батьківської громадськості.

Організація родинно – шкільного виховання вимагає зміни традиційних установок вчителя і батьків. Батьки і педагоги повинні організувати свою спільну діяльність так, як вважають найдоцільніше, керуючись інтересами сім’ї і дітей. Деформалізація стосунків між сім’єю і школою спричинює пошук нових шляхів, форм і методів взаємодії вчителя з учнями та їхніми батьками. Основи такої співпраці мають закладатися, починаючи зі вступу

-7-

дитини до школи, щоб створити необхідні передумови формування ціннісних якостей особистості. Батьки і педагоги по-своєму беруть участь у цьому процесі, у кожного з них є свої переваги у баченні школяра і способів взаємодії з ним. Педагог спостерігає вихованця у спілкуванні з ровесниками у класі, у процесі навчання, позаурочної шкільної діяльності, тобто в ситуаціях, які у більшості випадків недоступні батькам для спостереження. Вчитель має професійні знання і педагогічний досвід. У його руках все набуває виховного змісту: спілкування з учнями, організація спілкування учнів між собою, сам навчально-виховний процес. Але вчитель не спостерігає за домашнім життям учнів, у нього нема цілісного уявлення про індивідуальні особливості виховного процесу своїх вихованців.



Перевага родини – у наявності емоційного зв’язку з дитиною. І якщо авторитет батьків ґрунтується на такому зв’язку, вони можуть значно впливати на виховання свого сина чи дочки. Ніяке шкільне виховання не замінить родинного. Тому співпраця вчителів і батьків повинна виявити сильні і слабкі сторони кожного, сприяти виправленню помилок і коригуванню спільних дій.

Зрозуміло, що справжнє родинне виховання прийде з належним оволодін-ням батьками сучасними педагогічними знаннями й уміннями застосовувати їх не практиці. У процесі родинного виховання потрібна правильна та цілеспрямована організація впливу на дитину, спрямована педагогічним знанням. «У сім’ю організація впливу на дитину повинна прийти через широку педагогічну пропаганду, через приклад кращої сім’ї, через підвище-ння вимог до сім’ї», - твердив А. Макаренко. Потребу педагогічної освіти батьків не тільки проповідував, а й практично здійснював В. Сухомлинський. Він вважав, що в наші дні немає важливішого завдання у сфері виховання, ніж учити матір і батька виховувати своїх дітей. Без турбот про педагогічну культуру батьків, за його висновком, неможливо розв’язати жодної проблеми, що стосується навчання і виховання.

Тому одним із найактуальніших напрямів роботи класного керівника сучасної школи є налагодження дієвого взаємозв’язку і ефективної співпраці з батьківською громадськістю, в ході яких можлива реалізація таких важливих завдань:


  • вивчення виховного потенціалу сімей;

  • підвищення рівня педагогічної культури батьків;

  • безпосереднє залученню батьків до навчально-виховного процесу;

  • вироблення єдиного виховного впливу на дитину з боку батьків і школи.

Практика свідчить, що одним із шляхів підвищення ефективності родинного виховання є використання активних (нетрадиційних) форм і засобів роботи з батьками. Серед них – функціонування консультпунктів з проблем виховання, конференції батьків з обміну досвідом щодо організації виховного процесу в сім’ї, засідання дискусійних клубів, семінари-практикуми, родинні свята тощо.

-8-


До інноваційних форм роботи з батьками відносимо ще такі:

  • родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей);

  • дерево родоводу (зустрічі поколінь, роздуми над проблемами родинного виховання);

  • день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків, дітей);

  • родинна скарбничка (добірка матеріалів з досвіду родинного виховання);

  • аукціон ідей родинної педагогіки;

  • педагогічний десант ( відвідування батьків за місцем роботи, організація виставок, спеціальних стіннівок);

  • дні відкритих дверей (запрошуються всі батьки, вони відвідують класи, де навчаються їхні діти, знайомляться з роботою педагогів, ведуть спостереження за працею дітей на уроках).

Але обираючи ту чи іншу форму роботи з батьками, класним керівникам варто пам’ятати, що результативність цієї роботи залежить не від назви форми, не від того, буде вона називатися звичним словом «бесіда» чи незвичним і красивим «родинний міст», а від вкладеного змісту, актуальності піднятої проблеми і практичного спрямування.

-9-


ІІІ Зміст та форми роботи класного керівника з батьками
1. Сучасні методи вивчення сімей учнів
В контексті співпраці з батьківською громадськістю важливе місце відводиться питанню вивчення родини, її культурно – педагогічного рівня. Успіх спільної діяльності педагогів і батьків залежить від глибокого знання вчителем учнів і їх родин. Таке вивчення сімей учнів на загальношкільному рівні проводиться поетапно і включає:

1) складання списків дітей мікрорайону школи, пасивне вивчення сімей

майбутніх вихованців школи;

2) відвідування дитячих садків, знайомство з майбутніми школярами та їх

батьками;

3) впровадження активних форм роботи з батьками учнів школи.

Вивчення сім’ї доцільно розпочинати ще до вступу дитини до школи. У результаті зустрічей з вихователями дитячого садка, який відвідувала дитина, з його батьками, учитель отримує перше уявлення про сім’ю, педагогічну культуру батьків. З приходом дитини до школи класний керівник продовжує вивчення сім’ї, і спираючись на зібрані відомості, планує роботу з організації виховної взаємодії з батьками.

Для чого потрібна інформація про сім’ю?



  • для відстеження та «супроводження» сім’ї, що дозволяє виявити її особливості і використовувати здатність впливати на дитину;

  • для залучення батьків до роботи школи;

  • для проведення інформаційно-просвітницької роботи серед батьків, а також створення інформаційних матеріалів для батьків.

Отримані в результаті вивчення сім’ї дані повинні стати базовою інформа-цією, яка дозволяє визначити стратегію і тактику взаємодії вчителя і батьків. На її підставі проектуються зміст і способи інформування, навчання і консультування батьків, а також робота з індивідуального супроводження сім’ї.

Вивчення родин учнів відбувається за певною програмою (див. додаток) і має охоплювати такі сторони:

1. Загальні відомості про родину :


  • склад родини;

  • вік, освіта, професія батьків; склад родини;

  • побутові та санітарно-гігієнічні умови життя родини;

  • матеріальне забезпечення

2. Інформація про родинне виховання :

  • виховна спроможність і виховна активність батьків;

  • громадська спрямованість родинного колективу;

  • психологія родинних стосунків;

  • наявність куточка школяра;

-10-

  • дотримання дитиною режиму дня;

  • робота батьків над формуванням загальної культури школяра,

розвитком його здібностей;

  • використання вільного часу, культура дозвілля;

  • ставлення батьків до школи;

  • хто із членів родини здійснює найбільший виховний вплив на учня

При вивченні виховного потенціалу сім’ї доцільно використовувати комплекс прийомів і методів. Один із них – відвідування учнів удома. У неофіційній обстановці є можливість більше дізнатися про дитину, її інтереси, уподобання, стосунки в сім’ї, матеріальне і духовне становище родини. При цьому слід пам’ятати наступне:

  • Перше відвідування учня вдома бажано здійснити ще до початку навчального року. Це дасть можливість класному керівникові ознайомитись із сім’єю учня в домашній, звичній для дитини обстановці.

  • Під час відвідування необхідно пам’ятати, що в цей час для батьків чи не найбільше цікавить підготовленість дитини до школи.

  • Обов’язково треба підтримати прагнення батьків створити необхідні

умови для навчання і виховання дитини.

  • Розмова з батькам повинна мати доброзичливий характер.

  • Неприпустимим є залякування школярів і батьків «труднощами» навчання.

  • Бесіда з батьками повинна мати цілеспрямований характер для більш чіткого усвідомлення ними вимог до підготовки дитини до школи, аби вони замислились, що треба зробити для позитивного ставлення учня до навчання, формування в нього прагнення до набуття нових знань і вмінь.

  • Основою спілкування педагога і батьків повинна бути взаємна зацікавленість дитиною, її фізичним, духовним, інтелектуальним розвитком.

Одним із провідних методів вивчення родини є спостереження. Класний керівник систематично слідкує за навчанням і поведінкою учнів, спостерігає життя родини.

Вивіреним методом вивчення сім’ї є бесіда. Вона допомагає з’ясувати особ-ливості характеру, мотиви поведінки дитини. Але бесіда з батьками може бути ефективною за певних умов. Насамперед вона проводиться після того, як між батьками і вчителем встановлені відносини довіри і взаємоповаги. До кожної бесіди вчитель готується напередодні, накреслює план майбутньої розмови.

Потрібну інформацію про сім’ю можна отримати, скориставшись анкетуванням. Аналіз і узагальнення матеріалів анкет, які були проведені у різний час, дозволяє вчителеві зібрати конкретні дані про сім’ю, особливості батьківської виховної роботи, порівняти їх з даними попередніх років і на

-11-


основі цього скоригувати свою роботу. Анкети варто використовувати для

фронтального вивчення сім’ї. Але для ефективного застосування цього методу потрібно виконувати всі вимоги, які висуваються до соціологічних досліджень, а саме:



  • анкета повинна бути складена на високому професійному рівні;

  • питання повинні бути чіткими, коректними, однозначними;

  • кожне запитання анкети має враховувати умови життя та індивідуальні особливості дитини.

Усе частіше в практиці вивчення сім’ї знаходять використання різноманітні тести. Вони допомагають вчителеві дослідити індивідуальну, виховну своє-рідність кожної сім’ї, вивчити приховані помилки у вихованні дітей.

Я часто пропоную батькам анкети та тести, до яких включаю запитання, що стосуються відносин між дітьми та іншими членами родини, виховних впливів сім’ї, методів виховання тощо. (Див. додатки) Водночас ні анкетува-ння, ні тестування не можуть повністю виявити об’єктивні дані і забезпечити їх правдивість. Батьки з різних причин не завжди дають чесні відповіді на поставлені запитання. Тому часто відповіді, отримані при анкетуванні чи тестуванні батьків, порівнюю з відповідями дітей на запитання, аналогічні за змістом.

Аналіз анкет дає можливість визначити проблеми, які варто обговорювати з батьками на колективних консультаціях, батьківських зборах і які, в свою чергу, розширюють об’єм знань батьків з методики виховання. Такі аналітичні матеріали дають змогу вчителю ґрунтовно вивчити родину, підготувати базу для індивідуального виховання кожної дитини в сім’ї та вдома, скорегувати програми батьківського всеобучу.

Вивченню сім’ї допомагають і самі учні. Їхня поведінка, вчинки є своєрід-ним відображенням умов сімейних стосунків, її морально-психологічного клімату. Відомості про сім’ю можна отримати із учнівських творів на такі теми: «Моя сім’я», «Мій вихідний день», «Що ми читаємо вдома?», «Як ми проводимо відпустку?». При їх написанні необхідні доброзичливість, дотримання педагогічного такту. Обговорювати результати таких творів, цитувати їх ні у класі, ні на батьківських зборах не можна. Такі твори дають багато матеріалу для роздумів, які допомагають знаходити вчителеві правильні шляхи тісної співпраці з сім’єю.

Цим не вичерпується весь арсенал прийомів і методів вивчення виховного потенціалу сімей школярів. Їх потрібно вибирати, виходячи із конкретних умов. Систематичне, глибоке вивчення сім’ї, її зв’язків із суспільними організаціями, контактів з оточуючими людьми дозволяють вчителеві ґрунтовно, науково виявити проблемні помилки сімейного виховання, давати кваліфіковані поради батькам щодо виховання дітей. Вивчення сім’ї передбачає глибокий всебічний аналіз як позитивних, так і негативних особливостей. Але виявлення позитивного і його розвиток має домінувати у процесі становлення стосунків виховної взаємодії педагогів і батьків.
-12-

2. Батьківські збори. Як зробити їх цікавими і корисними?

Однією з умов успішної співпраці школи і сім’ї є оновлення змісту роботи з батьками, цілеспрямованого впливу школи на формування рівня педагогічної культури сім’ї.

Як показало проведене дослідження, класні керівники у практиці своєї діяльності застосовують дві основні форми роботи з батьками : масову та індивідуальну. В арсеналі педагогів багато традиційних форм роботи, які часто наповнюються новим змістом: батьківські збори, колективні та індивідуальні консультації, бесіди, лекції, конференції, «круглі столи». При цьому вчителі намагаються забезпечити диференційований підхід до процесу формування педагогічної культури батьків, врахування їх освітнього рівня, життєвого досвіду, вікових особливостей їх дітей. Такі підходи підвищують рівень педагогізації батьків, дають можливість залучати їх до організації навчально-виховного процесу в школі.

Серед традиційних масових форм роботи з батьками найбільш популярни-ми є батьківські збори. Класні керівники школи № 29 проводять батьківські збори не менше, як 2 рази в семестр (кожної чверті). Причому ми практику-ємо проведення комбінованих батьківських зборів, на яких обговорюємо різні сторони роботи з батьками, у тому числі піднімаємо актуальні проблеми виховання та навчання дітей. Зокрема, тематика батьківських зборів включає проблеми адаптації школярів до навчання у школі, психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку, попередження насилля в сім’ї та дитячих колективах, здоровий спосіб життя, формування пізнавальної активності учнів, прагнення до самоосвіти та інші. (Див. додаток)

Батьківські збори мають відповідати таким педагогічним вимогам:


  • сприяти формуванню згуртованого батьківського колективу, вихован-ню соціально-правової відповідальності батьків за виховання дітей;

  • проводитися систематично, забезпечувати наступність у розв’язанні виховних завдань;

  • сприяти забезпеченню єдності виховних впливів школи і родини на вихованців;

  • сприяти підвищенню авторитету вчителів-вихователів, школи в цілому;

  • показувати батькам успіхи їхніх дітей у навчанні та вихованні як результат спільної діяльності педагогів та батьків.

За даними проведеного анкетування у початкових класах нашої школи на батьківські збори приходять 98% всіх батьків.

Як домоглися ми того, що батьки учнів нашої школи регулярно відвідують школу, завжди приходять на батьківські збори? Дуже просто: ми зробили їх цікавими для батьків.

Ми дійшли висновку, що причини, через які батьки ігнорують відвідування школи, часто співпадають. По-перше, кому з батьків приємно йти слухати привселюдно про свою дитину погане? По-друге, сценарій цих зборів дуже часто однаковий, і не хочеться витрачати дорогоцінний час, щоб вкотре послухати те, про що можна довідатись із запису в щоденнику.

-13-


Формальний характер батьківських зборів, які присвячуються, як правило, підбиттю підсумків успішності за чверть та вирішенню господарських питань – один з основних недоліків, який зустрічається у роботі класних керівників. Часто вчителі так і не використовують у повній мірі пізнавально-виховної можливості батьківських зборів, які можуть стати ефективними уроками родинного виховання. А щоб підготувати такі батьківські збори, класному керівнику доведеться прикласти чимало зусиль.

Визначити тему зборів, яка буде цікавою і корисною для всіх батьків, не так просто. У цьому мені допомагає анкетування батьків, проведене заздалегідь. У анкеті слід передбачити питання, які проблеми виховання хвилюють батьків, яка інформація їм потрібна та яку допомогу у вихованні дітей вони можуть надати школі.

До підготовки зборів залучаю членів батьківського комітету. Крім того, необхідно подумати, хто з батьків зможе виступити на зборах, хто поділиться позитивним досвідом виховання. Чим більше батьків будуть брати участь у підготовці батьківських зборів, тим активніше вони будуть себе вести на самих зборах. Часто класні керівники нашої школи практикують запрошува-ти на батьківські збори вчителів, які викладають у їх класах. Такі виступи вчителів – предметників допомагають батькам краще ознайомитись із особливостями тих чи інших предметів, вимогами програми, змальовують реальну картину підготовки учнів до уроку та якості їх роботи на самому уроці. Але, слід пам’ятати, що така бесіда батьків з вчителями повинна бути конструктивною, не зводитись до взаємних зауважень і претензій, а сприяти спільному виробленню шляхів вдосконалення навчальної діяльності учнів.

Як правило, основна роль при підготовці і проведенні батьківських зборів належить класному керівнику. Тому класним керівникам слід добре пам’ятати деякі правила та рекомендації щодо проведення батьківських зборів:



  • час проведення батьківських зборів визначати виходячи з можливості батьків;

  • не затягувати збори штучно, адже батьки приходять після роботи і вдома на них чекає ще багато справ;

  • виступ варто починати з позитивних моментів життя класу, хоча слід також аналізувати і негативні явища;

  • привселюдно на зборах намагайтеся говорити про загальні проблеми, а не про проблеми конкретної дитини, вияв проблеми має бути констру-ктивним: ось проблема; заради її вирішення було б непогано зробити це і це; я постараюся зі свого боку, а ви спробуйте зі свого;

  • не можна постійно згадувати одні і ті ж самі прізвища учнів як в позитивному, так і в негативному плані;

  • знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини;

  • про негативні моменти у навчанні і вихованні учня потрібно повідом-

ляти батьків або письмово (наприклад, лист з балами успішності і

-14-


зауваженнями класного керівника), або ж індивідуально після зборів чи в якийсь інший день;

  • намагайтеся не критикувати дії ваших колег, дотримуйтеся професійної етики, навіть якщо у вас інша думка з цього приводу;

  • обов’язково звертайтеся до батьків по імені та по батькові, не кажіть «мама Петрика», інакше може скластися враження, що батьки мають значення для вас лише в такій ролі;

  • завжди повідомляйте батькам щось нове для них, те, що вони зможуть застосовувати на практиці (іншими словами сприяйте педагогізації батьків);

  • не забувайте, що батьки можуть поділитися один з одним своїм досвідом, і створюйте умови для такого обміну;

  • у разі необхідності просіть батьків про надання допомоги, докладно пояснюючи, чому саме ви не можете без них обійтися, попросіть висунути інші варіанти розв’язання проблеми і обговоріть їх.

Як же правильно організувати батьківські збори, щоб вони стали цікавими і корисними? З чого варто починати? Насамперед, повідомляю дітям про майбутні збори і розказую їм, про що планую поговорити з батьками. Така інформованість допомагає учням позбутися зайвого стресу і не боятися зборів. Заздалегідь сповіщаю батьків про проведення зборів. Для цього надсилаю кожному запрошення. Варто привчати батьків, що явка на батьківські збори є обов’язковою для всіх. З іншого боку, якщо підготовлені вами збори пройдуть цікаво, то це буде суттєвим стимулом для батьків відвідати їх і наступного разу. Якщо ж батьки з якихось причин не можуть прийти на збори, потрібно, щоб вони попередили класного керівника про це заздалегідь.

Обов’язково складаю порядок денний майбутніх батьківських зборів.



Приклад порядку денного батьківських зборів:

1. Інформація загального характеру

Досягнення й перспективи розвитку школи, важливі події в житті школи,

майбутні заходи тощо. Повідомлення про виконання рішень попередніх

зборів.


2. Аналіз розвитку дітей за певний період

1) особистісні зміни

Важливо говорити про проблеми, а не про персоналії.

2) навчальна діяльність (рівень мотивації, досягнення, проблеми)

Важливо відзначити успіхи та резерви, сформулювати конкретні поради.

Жодних обговорень конкретної дитини! Якщо хвалити, то всіх за щось.

Терпляче вислухайте кожного з батьків. Їм дуже потрібна порада вчителя.

3. Обговорення конкретної проблеми.

Залежно від того, що ви вважаєте за необхідне обговорити, визначається

порядок роботи.

Психолого - педагогічні проблеми:

-15-



  • виділяється наявна проблема;

  • визначаються причини її виникнення;

  • складається план заходів її вирішення, обговорюються усі варіанти та оцінюється їх ефективність, реальність втілення, прогнозуються можливі результати. При цьому дуже цінним є обмін досвідом.

Важливо, щоб вчитель не диктував правильне рішення, а стимулював до його пошуку колектив батьків.

Методичні проблеми:

  • виділяється характер труднощів під час оволодіння навчальним матеріалом;

  • аналізуються причини труднощів;

  • спільне обговорення , збирання інформації, звернення до досвіду батьків;

  • методичні поради щодо корекції навчальної діяльності.

Важливо показати наочні приклади (як потрібно, як правильно), вказати на необхідні ресурси (література, телепередачі, екскурсії…)

4. Індивідуальні консультації з батьками

Важливо не перетворювати індивідуальну консультацію на показову (з одним розмовляю, інші стоять навколо і слухають).


Якщо ж вам довелося проводити батьківські збори вперше, не забудьте про наступне:

- якщо ви тільки-но взяли клас, почніть збори із знайомства з батьками, розкажіть трохи про себе;

- розкажіть батькам про ті завдання, які ви ставите перед собою і перед класним колективом на поточний навчальний рік;

- порадьтеся з батьками, що вони б хотіли обговорити на батьківських зборах

- ознайомте батьків з основними справами на рік, з конкретним планом роботи на чверть;

- повідомте батьків про режим роботи школи;

- розкажіть про те, які гуртки, секції будуть працювати у школі для молод-ших школярів;

- обов’язково обговоріть на зборах організаційні питання: про харчування в їдальні; про форму одягу; про змінне взуття; про ведення щоденників; про майбутні поїздки та екскурсії.

- не забудьте обрати батьківський комітет;

- оголосіть про наступні батьківські збори, «дні відкритих дверей» тощо.

Обов’язково після зборів зустріньтеся з батьками, як не з’явилися на збори. Не варто дорікати батькам, які не з’явилися на батьківські збори, адже це не сприяє їх бажанню зустрічатися з вами частіше. Завжди щиро радійте їх появі у вашому класі. Батьки повинні переконатися, що батьківські збори є дуже важливим видом спільної роботи: вони проходять оперативно й закінчуються певним результатом.

-16-


3. Індивідуальна робота з батьками
Ще однією важливою формою роботи з батьками, яка не втрачає своєї актуальності, є індивідуальна робота з батьками. Її мета – вивчити виховний потенціал кожної родини, здійснювати індивідуальний підхід до батьків і дітей, підтримувати постійний зв'язок із сім’ями учнів, досягти єдності дій сім’ї і вчителя у вихованні дітей, поліпшити умови виховання дитини.

У педагогічній практиці використовуються різноманітні форми індивідуа-льної роботи з батьками:

- відвідування родини вдома і бесіди з батьком і матір’ю окремо,

- індивідуальні консультації з конкретних проблем,

- індивідуальні завдання батькам з метою вдосконалення процесу виховання

в сім’ї,


- громадські доручення,

- записи у щоденнику учня.

Індивідуальне спілкування вчителя з батьками, якщо воно продумане, як правило, є результативним. Перевагою індивідуальної роботи є те, спілкую-чись віч-на-віч з учителями, батьки більш довірливо розповідають їм про свої проблеми, труднощі, інколи торкаючись тих внутрішньо сімейних стосунків, про які ніколи не сказали б у присутності сторонніх людей. Це породжує непохитне правило: зміст індивідуальної бесіди повинен залишатись нерозголошеним і бути надбанням тих, хто вів бесіду. Батьки мають бути впевнені, що все те, про що вони розповіли вчителеві, залишиться між ними, що будь-яка відвертість стосовно учня, будь-яка оцінка його поведінки і здібностей, висловлена вчителеві, не буде використана на шкоду, розголошена.

Класному керівнику треба дуже важливо ставитись до прохань, з якими батьки часто звертаються до нього. Не виконати прохання можна лише в тому випадку, коли його виконання може завдати шкоди дитині, або ж якщо вони викликані гіперопікою про власну дитину. Якщо ж прохання зумовлене станом здоров’я учня чи іншими серйозними обставинами, його потрібно обов’язково врахувати у роботі.

Індивідуальне спілкування дає можливість учителеві не лише впливати на батьків, а й , у свою чергу, допомагає йому у виборі правильного підходу до учня.

Установленню тісного і постійного контакту школи і сім’ї сприяють індивідуальні бесіди батьків і вчителів. Їх зміст може бути різний. Батьків варто періодично запрошувати до школи з метою інформування їх про успіхи школяра в навчанні та поведінці, ознайомлення з умовами навчання, з’ясування можливих причин, які ведуть до появи певних труднощів у діяльності дитини в школі, надання допомоги у подоланні цих труднощів, прийняття спільних рішень щодо дій вчителів і батьків, спрямованих на утвердження позитивних проявів у розвитку учня.


-17-

Запрошення батьків до школи має здійснюватися планово й не пов’язува-тися лише з негативною поведінкою дитини. Останнє взагалі не повинно виступати домінуючим фактором у спілкуванні вчителів і класних керівників.

Але й неможна ігнорувати такі суттєві недоліки у вихованні дитини, як схильність до порушень поведінки, пропусків уроків, шкідливих звичок тощо, причини яких часто слід шукати у сімейному вихованні.

У багатьох сучасних сім’ях діти все більше відчувають дефіцит спілкування з батьками. Вони постійно зайняті - як не на роботі, то своїми справами. І якщо так відбувається потягом місяців, років, то виникне парадокс: хоча батьки й живуть з дитиною під одним дахом, але, виявляється, не знають добре один одного. І такі батьки часто не усвідомлюють наслідків такого сімейного «співіснування», не помічають, що проґавили час зародження сердечної дружби з дитиною, що поступово стали чужими один для одного, а дитина в пошуках підтримки і розуміння знайшла «друзів» на вулиці або замкнулася в собі.

Контакт між членами родини в сучасній сім’ї ослаблено. Це обмежує виховний вплив батьків на дітей, почуттєві взаємини між ними, що при несприятливій морально-виховній атмосфері і незадоволених психологічних, біологічних і суспільних потребах призводить до відхилень у поведінці. Занадто зайняті роботою батьки часто не можуть, а той не хочуть побачити у власній дитині схильність до негативних проявів. До того ж, батьки не завжди є авторитетом для сучасного молодого покоління, і нерідко вже не в змозі самі виправити допущені у вихованні дитини помилки. Допомогти їм у цьому повинна школа, зокрема, і класний керівник.

Як же себе поводити, якщо виникла проблемна ситуація і ви запросили до школи батьків для неприємної розмови? Насамперед, потрібно намагатися уникати вислову «викликати батьків до школи». Завжди слід запрошувати батьків на розмову. І неодмінно наперед, не практикуючи ситуацій «Щоб завтра батьки були у школі!». Адже розмова під гарячу руку призводить до протилежного результату. До того часу, поки зустріч учителя з батьками буде для дитини покаранням, розраховувати на повноцінну співпрацю передчасно.

Запрошуючи батьків учня до школи, варто запитати себе: що я хочу отримати в результаті? Якщо просто висловити накопичене, обговорити дії дитини чи методи батьківського виховання то цей шлях неефективний. Слід спробувати знайти конструктивне рішення, адже це полегшить роботу насамперед вчителя.

Під час обговорення в присутності дитини слід пам’ятати: наскільки б вона не була винною, батьки завжди мають бути «адвокатами» своїх дітей – нечесно і несправедливо нападати обом на одного! Не варто розмовляти з батьками у присутності учня, якщо вчитель не впевнений, що похвала або осуд сина чи доньки сприйметься правильно.


-18-

Не покладайтеся на чутки. Говоріть тільки про достовірно відомі речі, не заохочуйте наклепи.

Намагайтеся не використовувати загальні фрази «погано себе поводить», «не хоче вчитися» тощо. Висловлюйтеся чітко: «не виконав два домашніх завдання з математики», «відмовився відповідати на уроці читання» і т.д. У такому випадку батькам буде легше проконтролювати подальшу навчальну діяльність дитини.

Пропонуючи різні способи вирішення проблеми, не провокуйте батьків на насилля після так званого «розбору». Цим ви лише настроїте дитину проти себе, і, як результат, діти будуть уникати повідомляти батьків про дати чергових зборів.

Не завжди бесіда з батьками повинна бути тривалою. Інколи буває досить короткої розмови, навіть декількох продумано сказаних слів.

Завершуючи зустріч, запитайте себе, чи виправдалися ваші очікування щодо неї? З якими почуттями батьки йдуть додому?

Крім запрошень прийти до школи, варто практикувати у своїй роботі листи батькам. Успіхи у навчанні, перемога у конкурсі чи змаганні або ж просто добрий вчинок дитини є хорошим приводом, щоб повідомити про це батьків. (Див. додаток)

Однією з найболючіших тем для багатьох батьків є записи в учнівському щоденнику. Як правило, такі записи невиразно інформують про те, чого дитина не виконала в школі. А якщо змінити тактику і почати писати позитивні,, схвальні відгуки, дякувати дитині і батькам офіційно? Так, це потребує більшого часу, але воно цього вартує.

Таким чином, ефективність індивідуальної роботи з батьками учнів досягається за умови:


  • глибокого всебічного вивчення сім’ї, знання її індивідуальних особливостей і виховних можливостей;

  • довіри батьків до педагога;

  • цілеспрямованого підвищення педагогічної культури батьків з урахуванням їхньої підготовленості до виховання;

  • дотримання педагогічного такту.

-19-


4. Організація роботи батьківських комітетів

Для ефективного утвердження і функціонування колективу батьків класу, підвищення дієвості спільних рішень необхідно створювати органи батьків-ського самоврядування. Таким органом, зокрема, є батьківський комітет.

Він обирається в складі 3-5 осіб на загальних зборах батьків класу. Члени батьківського комітету обирають голову. Завдання цього органи самоврядування - сприяти педагогічному колективу у вихованні і навчанні школярів, допомагати класному керівникові створювати сприятливі умови для проведення навчально-виховної роботи.

«Чи задоволені ви роботою батьківського комітету вашого класу?» - таке запитання було поставлено всім класним керівникам школи № 29. Переважна більшість (89%) відповіли ствердно. 9% класних керівників частково задовольняє ця робота, а 2% нею не задоволені. У чому ж причина? Адже батьківські комітети створюються саме для допомоги класному керівникові у навчально-виховній та господарській діяльності. Основною причиною такої ситуації є формальний підхід окремих класних керівників до обрання батьківського комітету. До його складу варто включити людей не за списком в журналі, а тих, які мають певні організаторські і управлінські здібності, користуються авторитетом серед інших батьків і, головне, хочуть і вміють працювати спільно з класним керівником. Практика моєї роботи показала, що найзручнішим і найсправедливішим способом вибору батьків до батьківського комітету є такий. Батьки класу за власним бажанням діляться на групи по 5- 6 осіб і кожна група протягом навчального року працює в складі батьківського комітету.

Звичайно, добре, якщо в батьківському комітеті побуває хоча б раз кожен з батьків, тому склад його варто змінювати, але при цьому пам’ятати, що принаймні головою батьківського комітету повинна бути людина, яка є вашим однодумцем і підтримає ваші ініціативи.

Зміст роботи батьківського комітету класу охоплює широке коло діяльності, зокрема, сюди входить :



  • складання плану роботи;

  • підготовка і проведення разом із класним керівником батьківських зборів;

  • відвідування уроків, знайомство з навчальними програмами;

  • організація навчальних екскурсій;

  • допомога у придбанні необхідних підручників і навчальних посібників;

  • залучення батьків до господарської роботи (ремонту, прибирання, оформлення класного приміщення);

  • допомога в організації класних свят, ранків, культпоходів, екскурсій;

  • залучення батьків до роботи гуртків;

  • організація спільних вечорів, змагань, конкурсів.

І батьки, і класний керівник повинні розуміти, що тільки тісна співпраця, співтворчість здатні зробити спільну діяльність учнів, вчителів і батьків змістовною, цікавою, радісною.

-20-


5. Організація спільної діяльності вчителів, батьків і учнів
Важливим педагогічним аспектом виховної взаємодії школи і сім’ї у процесі виховання учнів є створення виховної атмосфери у всіх сферах життєдіяльно-сті дітей, єдність вимог до них, уміле використання різноманітних методів і прийомів виховання. Тому одним із важливих напрямів співпраці педагогів і батьків вважаю організацію спільної виховної діяльності вчителів, батьків і учнів. Це створює додаткові можливості для батьків у передачі свого життє-вого досвіду підростаючому поколінню, сприятливі умови для виховання власних дітей, а також усіх учнів класу, згуртовує батьків, зближує усіх учасників навчально-виховного процесу, розширює і збагачує їх спілкування. Такий напрям роботи допомагає активізації виховного потенціалу сімей з боку не лише вчителя, а й самих дітей, що є особливо важливим.

Практичною реалізацією даного напрямку виховної взаємодії сім’ї і школи має виступати система спільних творчих справ батьків і дітей, організована і керована вчителем і батьківським комітетом класу. Її мета – встановити реальні можливості виховного потенціалу кожної сім’ї у вихованні учнів класу, шляхом спільної діяльності створити умови для співпраці сім’ї вчителя у вихованні учнів, коригувати помилкові погляди батьків на питання сімейного виховання, піднести авторитет батьків в очах власних дітей і цим самим сприяти їх правильному вихованню.

Система спільних творчих вправ може включати такі форми роботи:


  1. виготовлення учнями разом із батьками наочних посібників, оформлення виставок, випуск стіннівок, виконання творчих робіт;

  2. спільна підготовка та участь у проведенні різноманітних виховних заходів, що організовуються в класі (екскурсії, свята, спортивні змагання…);

  3. організація таких форм роботи, які неможливі без залучення батьків до їх проведення ( родинні свята, «Свято нашого роду», сімейні змагання…);

  4. ведення батьками гуртків у класах, де вчаться їхні діти.

Кількість спільних творчих справ батьків і дітей повинен регулювати вчи-тель. Вважаю, що найоптимальнішим варіантом є проведення однієї такої справи що семестру. Більшість часу відводиться на активну підготовку до її проведення, яка й становить зміст спільної виховної роботи учнів, батьків, вчителів.

-21-
ІV Висновки


Проблема налагодження ефективної співпраці школи і батьківської грома-дськості є надзвичайно актуальною в наш час. У її вирішення важлива роль відводиться класному керівникові.

Основне завдання школи, якщо вона справді хоче розірвати ганебне коло протистояння з батьками з приводу прав і обов’язків щодо виховання і навчання дітей, - переконати батьків у своєму щирому бажанні розділити цю відповідальність порівну.

Батьки не повинні боятися школи. Вони не повинні почуватися у школі гостями, яких запрошують тільки на великі свята, або підсобними робітниками для миття вікон чи лакування підлоги, або безрозмірними гаманцями, з яких треба «витрушувати» необхідну суму в разі потреби.

Для того, щоб якомога більше батьків стали справжніми партнерами школи у справі виховання дітей, необхідно:



  • підвищувати авторитет родини;

  • сприймати помилки у вихованні як створення нових можливостей для розвитку;

  • враховувати інтереси батьків;

  • опиратися на життєвий досвід батьків;

  • не загострювати увагу на недоліках сімейного виховання;

  • вірити, що будь-яка сім’я має сильні, позитивні сторони.

Щоб укріпити співробітництво школи і сім’ї, необхідно урізноманітнювати форми взаємодії з родиною: організовувати батьківські зустрічі, анкетування, практикуми, розробки пам’яток, семінари батьків з обміну досвідом виховання. У спілкуванні вчителів з батьками головне – спільне рішення виховних задач, пошуки найкращих засобів впливу на дитину. Тому дуже важлива і потрібна атмосфера взаємної довіри, загальної турботи про спільну справу.

Для ефективної співпраці класного керівника з батьками необхідно:



  • володіти певними особистісними якостями, знаннями з педагогіки та психології;

  • вміти уважно і тактовно вислухати батьків;

  • допомогти оцінити існуючу проблему всебічно і глибоко, дати пораду;

  • візити в родину повинні стати нормою і системою від початкових класів і аж до старших;

  • запрошення батьків до школи повинні бути спричинені не лише недоліками у навчанні і поведінці, а й у більшій мірі досягненнями дитини в навчанні та особистісному розвитку;

  • систематично сприяти педагогізації батьків, зростанню їх обізнаності щодо навчальної та виховної діяльності, розвитку індивідуальних здібностей дітей.

-22-

Успіхи діяльності класних керівників багато в чому залежать від уміння використовувати оптимальні форми роботи з батьками, серед яких чи не найпопулярнішим є батьківські збори. В організації та проведенні класних батьківських зборів необхідно рішуче уникати суттєвих помилок, які, на жаль, ще мають місце в практичній діяльності частини класних керівників. Зокрема, йдеться про такі недоліки, як запрошення батьків на збори через обов’язкові записи в учнівських щоденниках; призначення зборів на незручний для батьків час; перетворення зборів на своєрідне «судилище» над окремими батьками і учнями; надмірна увага на зборах до негативних сторін поведінки окремих учнів; відсутність системи педагогічної просвіти батьків.



У наших умовах у правильному вихованні підростаючого покоління заці-кавлене все суспільство. Тому родина і школа повинні спільно вирішувати загальні задачі виховання щасливої людини, разом нести відповідальність перед суспільством за це.

-23-
Каталог: public -> uploads -> users work
users work -> В. О. Сухомлинський Шлях України у щасливе майбутнє пролягає через виховання. Виховання в житті людей первинне і головне, усе інше його наслідки. Там, де виховання відкладають «до кращих часів» і починають вирішувати
users work -> В. Левицького Виховання національної свідомості і патріотизму на уроках української мови і літератури
users work -> Загальноосвітня школа І–ііі ступенів №4 Не треба слів! Хай буде тільки діло! Образ ліричного героя у поезії Олени Теліги
users work -> Мета. Формувати уявлення про справжню красу людини; розвивати естетичний смак, почуття міри у моді. Вчитель
users work -> Формування математичних компетентностей школярів на основі принципів історизму
users work -> Урок узагальнення та систематизації вивченого з використанням комп’ютерних технологій у 9 класі з досвіду роботи вчителя
users work -> Урок розвитку зв’язного мовлення у 6 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури
users work -> Урок з читання. 4 клас. І семестр 2009 рік Тема уроку «добре роби,добре й тобі буде»
users work -> Сценарій Свята останнього дзвоника «Останній дзвоник свято незвичайне»
users work -> Сценарій Свята першого дзвоника «Найсвітліша дорога до школи»

Скачати 330.4 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка