Харківський національний університет внутрішніх справ



Сторінка1/9
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.94 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ
На правах рукопису

УДК 351.74 (477) (043.3)



Фомін Юрій Володимирович

ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник:



Мельник Роман Сергійович,

доктор юридичних наук,

старший науковий співробітник

Харків - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

…………………………………………………………………..........

3

РОЗДІЛ 1



Теоретико-методологічні засади формування публічної адміністрації в Україні ……………………………………………

    1. Концепція європейського адміністративного простору як підґрунтя для виникнення та розвитку інституту публічної адміністрації …………………………………………………..

    2. Загальна характеристика публічної адміністрації в Україні

    3. Органи внутрішніх справ України як структурний елемент публічної адміністрації ……………………………………….

Висновки до Розділу 1……………………………………………..

14

14



36
76

106


РОЗДІЛ 2

Правове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації ……………………………

2.1. Поліцейське право як правова основа діяльності органів внутрішніх справ……………………...

2.2. Принципи діяльності органів внутрішніх справ як складового елементу публічної адміністрації………………...

2.3. Напрямки реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації



Висновки до розділу 2 …………………………………………….

112
112


134
159

188



ВИСНОВКИ ……………………………………………………….…………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………

ВСТУП

193

199




Актуальність теми. Входження України до європейського правового, політичного, економічного та інформаційного простору є необхідною передумовою інтеграції України до Європейського Союзу. Інтеграція України у європейський правовий простір супроводжується широкомасштабним реформуванням правової системи України, зокрема оновленням вітчизняної адміністративно-правової доктрини. Ефективність реформування правової системи України залежить від врахування основних правових цінностей, що були напрацьовані європейською спільнотою. Розуміння новаційних підходів Європейського Союзу (зокрема, необхідності формування європейського адміністративного простору) є надзвичайно важливим завданням для України, де зараз відбувається вдосконалення адміністративної системи держави в цілому та здійснюється низка трансформаційних заходів в адміністративній сфері.

Одним із критеріїв, відповідати яким в обов’язковому порядку зобов’язані усі країни-претенденти на вступ до Європейського Союзу, є перебудова адміністративних структур країни-заявника. Приведення діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування (органів публічної адміністрації) у відповідність до стандартів та принципів діяльності публічних адміністрацій європейських країн є однією із обов’язкових умов набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі, на виконання якої повинні бути спрямовані зусилля усіх органів державної влади в Україні.

На сьогодні питання ефективної боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення прав і свобод людини та громадянина є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики всіх держав світової спільноти. Саме стан справ у сфері боротьби зі злочинністю, забезпечення прав і свобод людини, створення умов для їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави й суспільства в цілому. Тому, особливої значущості та актуальності набуває забезпечення на належному рівні європейської безпеки, гарантування безпеки та добробуту громадян, забезпечення їх прав і свобод, боротьба зі злочинністю, підтримання належного правопорядку в суспільстві. Важливою гарантією правопорядку та законності є правоохоронна діяльність держави, яка здійснюється через систему органів внутрішніх справ. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває дослідження основних завдань та стратегічних напрямів вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ України - органу публічної адміністрації у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

На сьогоднішній день у нормативно-правових актах України та у працях окремих науковців вже застосовуються терміни «європейське право», «європейський правовий простір», «європейський адміністративний простір», «публічна адміністрація», але, на жаль, у науці остаточно не сформовано єдиного підходу щодо визначення даних категорій, чітко не визначені теоретико-методологічні засади формування публічної адміністрації в Україні, відсутні на монографічному рівні роботи, що присвячені комплексному правовому дослідженню діяльності органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації. Розкриттю цієї проблеми присвячено дисертаційне дослідження, що і визначає його актуальність.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на реалізацію основних положень Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу (затверджено указом Президента України від 11 червня 1998 р. № 615), Програми інтеграції України до Європейського Союзу (затверджено указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072), Указів Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від 22 липня 1998 року № 810 та «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року № 32(152). Дисертаційне дослідження виконано у рамках п. 13.1, 13.18, 13.26, 13.35, 13.40, 13.53, 13.82, 13.83 Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років (затверджених Наказом МВС України від 23.07.2010 року № 347), п. 13.1, 16.1, 19.1, 19.4 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 роки.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні теоретико-методологічних засад формування публічної адміністрації в Україні та аналізі концептуальних особливостей адміністративно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:

- проаналізувати концепцію європейського адміністративного простору як підґрунтя для виникнення та розвитку інституту публічної адміністрації;

- надати загально-правову характеристику публічної адміністрації в Україні;

- визначити правові засади функціонування публічної адміністрації в Україні;

- дослідити роль та місце органів внутрішніх справ України як структурного елементу публічної адміністрації;

- надати загальну характеристику поліцейському праву як правовій основі діяльності органів внутрішніх справ України;

- визначити та проаналізувати принципи діяльності органів внутрішніх справ як складового елементу публічної адміністрації;

- розробити перспективні напрямки реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації;

- сформулювати пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення діяльності органів внутрішніх справ України як складового елементу публічної адміністрації та приведення її у відповідність до європейських стандартів публічного адміністрування у сфері внутрішніх справ.



Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що формуються під час діяльності органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ України у системі публічної адміністрації.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є теоретико-методологічний арсенал, зумовлений метою й особливостями явища, що аналізується, - функціонування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації. Застосування методів і прийомів наукового пізнання спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблемні питання функціонування публічної адміністрації в Україні та реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.4, 2.3). Системний метод використовувався під час визначення загальних засад функціонування публічної адміністрації в Україні (підрозділ 1.2), дослідження ролі та місця органів внутрішніх справ України як структурного елементу публічної адміністрації (підрозділ 1.3), визначення значення принципів діяльності органів внутрішніх справ як складового елементу публічної адміністрації (підрозділ 2.2), вироблення пріоритетних напрямків реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації (підрозділ 2.3). Логіко-семантичний метод, логічний метод та методи моделювання сприяли поглибленню понятійного апарату (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.2). Історико-правовий метод застосовано під час аналізу особливостей формування європейського адміністративного простору (підрозділ 1.1), особливостей проведення реформування публічної адміністрації в Україні (підрозділ 1.2), з’ясування загальної характеристики поліцейського права та поліцейського законодавства як правових основ діяльності органів внутрішніх справ (підрозділ 2.1). Завдяки порівняльно-правовому методу та інформаційному підходу визначено правові проблеми реформування публічної адміністрації в Україні та реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації; запропоновано шляхи їх вирішення (підрозділи 1.2, 1.3, 2.2, 2.3). Статистичний метод використовувався для ілюстрації досягнень і недоліків у правовому регулюванні діяльності органів внутрішніх справ України як структурного елементу публічної адміністрації та визначення шляхів підвищення ефективності їх діяльності (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3).

Науково-теоретичне підґрунтя дослідження склали наукові праці фахівців в галузі загальної теорії держави та права, теорії управління, адміністративного права, міжнародного права, європейського права: В. Б. Авер’янова, О.М. Бандурки,О.І. Безпалової, К.С. Бельського, В.М. Білика, Т.О. Білозерської, Ю. П. Битяка, М.М. Гнатовського, Н.А. Гнидюк, І.П. Голосніченка, І.С. Гриценка, І.А. Грицяка, М.І.Іншина, С.В. Кивалова, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, В.В. Конопльова, А.П. Коренева, Т.М. Кравцової, Л.А. Луць, Р.С. Мельника, О.М. Музичука, Ю.С. Небеського, В.Ф. Опришки, С.В. Пєткова, В.Ф. Погорілки, О.С. Проневича, А.А. Пухтецької, О.П. Рябченко, А.Є. Санченка, О. Ф. Скакун, С.Г. Стеценка, О.О. Сосновика, Ю.А. Тихомирова, В.І.Фаринника, Ю.С. Шемчушенка та ін. Нормативною та емпіричною базою дисертації стали норми Конституції України та інших законодавчих актів, нормативно-правові акти органів державної влади, міжнародно-правові документи; національна правозастосовна практика, досвід країн-членів Європейського Союзу; довідкова література, статистичні матеріали.



Наукова новизна полягає в тому, що дисертація є однією із перших в українській юридичній науці спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити особливості формування європейського адміністративного простору, надати загальну характеристику інституту публічної адміністрації в Україні, дослідити органи внутрішніх справ України як структурний елемент публічної адміністрації та визначити перспективні напрямки реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

  • запропоновано розуміння поняття «поліцейське право» у широкому та у вузькому сенсі. Під поліцейським правом у широкому сенсі слід розуміти сукупність правових норм, що регулюють відносини, які виникають під час діяльності усіх правоохоронних органів внутрішніх справ України щодо охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, попередження та боротьби зі злочинами та адміністративними правопорушеннями, охорони та захисту прав і свобод громадян у пріоритетних сферах суспільного життя. Під поліцейським правом у вузькому сенсі слід розуміти сукупність правових норм, що регулюють відносини, які виникають під час діяльності органів внутрішніх справ України щодо охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, попередження та боротьби зі злочинами та адміністративними правопорушеннями, охорони та захисту прав і свобод громадян у пріоритетних сферах суспільного життя;

  • запропоновано авторський перелік принципів та стандартів, які мають визначати основи побудови та діяльності органів внутрішніх справ України як елементу публічної адміністрації: верховенства права; законності; демократії; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівності (заборони дискримінації); заборони зловживання владою; справедливості; етичності; професіоналізму; розумного проміжку часу для прийняття рішень (своєчасності); захисту даних та поваги приватної інформації; дотримання вимог конфіденційності інформації під час виконання запитів; прозорості; відкритості для зовнішньої перевірки, прозорості для перевірок та нагляду; спрощення організації діяльності органів внутрішніх справ, адміністративних процедур та вимог щодо оформлення документів; доступності адміністративної влади та адміністративних послуг, електронного урядування та використання електронної пошти; ефективності та результативності; взаємної відповідальності держави і людини. Доведено, що дотримання принципів верховенства права, законності, демократії, пріоритету прав та свобод людини і громадянина, рівності та заборони зловживання владою в діяльності органів внутрішніх справ є одним із кроків у напрямку реалізації цим органом публічної адміністрації соціально-сервісних функцій;

- вироблено пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямків реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації; запропоновано такі пріоритетні напрями: створення нормативно-правової бази, що регламентуватиме діяльність органів внутрішніх справ України; формування інститутів та організаційних структур органів внутрішніх справ України; формування позитивного іміджу органів внутрішніх справ України; кадрове забезпечення органів внутрішніх справ України; наукове забезпечення функціонування органів внутрішніх справ України; фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ України; соціальний та правовий захист працівників органів внутрішніх справ України;

удосконалено:

- категоріальний апарат концепції європейського адміністративного простору шляхом розкриття змісту понять «європейське право», «право Європейського Союзу», «простір», «правовий простір», «європейський правовий простір», «європейське адміністративне право», «європейський адміністративний простір» та показано, що розуміння новаційних підходів ЄС (зокрема, щодо необхідності формування європейського адміністративного простору) постає надзвичайно важливим завданням для України, де зараз відбувається вдосконалення адміністративної системи держави в цілому та здійснюється низка трансформаційних заходів в адміністративній сфері; зроблено висновок, що європейський адміністративний простір – це середовище, сформоване політикою та нормами ЄС, що передбачають активну роль національних публічних адміністрацій щодо забезпечення прав громадян та свобод підприємництва в ЄС шляхом надання якісних адміністративних послуг;

- на основі комплексного дослідження та узагальнення, пропозиції щодо підвищення ефективності реформування публічної адміністрації в Україні (зокрема, обґрунтовано необхідність розробки єдиної електронної бази даних – Реєстру адміністративних послуг органів публічної адміністрації, розробки механізму протидії корупційним ризикам в системі органів публічної адміністрації, створення реєстру адміністративних послуг органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування); запропоновано розробити та прийняти Закон України «Про публічну адміністрацію в Україні», Адміністративно-процедурний кодекс України або Закон України «Про адміністративну процедуру», Закон України «Про адміністративні послуги»;

- розуміння поняття «органи внутрішніх справ України», що постають структурним елементом публічної адміністрації; органи внутрішніх справ – це єдина система органів публічної адміністрації у сфері внутрішніх справ, що підпорядковуються Міністру внутрішніх справ України та підконтрольні Кабінету Міністрів України, на які законодавством України покладені функції охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки; попередження, виявлення, розкриття та припинення злочинів та інших правопорушень; надання якісних адміністративних послуг, зокрема надання соціальної та правової допомоги громадянам; забезпечення прав і свобод людини та громадянина; контролю за окремими сферами соціальної організації суспільства;



дістали подальшого розвитку:

- концепція європейського адміністративного простору, у результаті чого зроблено висновок, що входження України до європейського адміністративного простору потребує забезпечення такого ступеню інтегрованості публічного управління, за якого буде організовано на належному рівні діяльність органів публічної адміністрації, забезпечено прозорість діяльності органів публічної адміністрації;

- визначення особливостей створення та функціонування публічної адміністрації в Україні як однієї із обов’язкових умов повноправного членства в ЄС, зокрема, проаналізовано порядок реформування системи державного управління та оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання; узагальнено існуючі визначення поняття «публічна адміністрація»;

- визначення ролі і місця поліцейського права та поліцейського законодавства, що постають правовими основами діяльності органів внутрішніх справ України; обґрунтовано необхідність кодифікації поліцейського законодавства України, нормами якого мають бути врегульовані такі моменти: визначено основні поняття поліцейського права та принципи поліцейського права; визначено повний перелік органів державної влади та місцевого самоврядування, наділених поліцейськими функціями; закріплено їх компетенцію; регламентовано основні моменти діяльності органів внутрішні справ; акцентовано увагу на соціальному-сервісному призначенні органів внутрішніх справ; запроваджено норми, які б ефективно захищали права та свободи громадян від неправомірних дій органів, наділених поліцейськими функціями; забезпечено чітку відповідність діяльності органів внутрішніх справ європейським стандартам поліцейської діяльності; передбачено можливість здійснення неупередженого демократичного громадянського контролю за органами внутрішніх справ та закріплено механізм його здійснення; розроблено низку дієвих заходів, спрямованих на підвищення рівня довіри суспільства як результату формування сучасного позитивного іміджу працівника органів внутрішніх справ; змінено підходи до оцінки ефективності діяльності органів внутрішніх справ; розроблено систему заходів, спрямованих на підвищення професіоналізму працівників органів внутрішніх справ.

- дослідження сучасного етапу реформування органів внутрішніх справ України; визначено, що головною метою такого реформування має стати вдосконалення системи та структури органів внутрішніх справ, критичний перегляд їх функцій і повноважень, оптимізація штатної чисельності органів внутрішніх справ, налагодження ефективного контролю за діяльністю органів внутрішні справ (у тому числі громадського), упровадження нової ідеології відносин із населенням на засадах пріоритетності прав та інтересів людини, зміцнення кадрового потенціалу, розробка сучасних механізмів мотивації працівників органів внутрішніх справ, підвищення соціального статусу працівників органів внутрішніх справ, оптимізація фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки перспективних напрямків реформування органів внутрішніх справ України як структурного елементу публічної адміністрації, вироблення шляхів вирішення проблем правового забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу;

- у правотворчості - для удосконалення чинного адміністративного законодавства та розробки нових нормативно-правових актів, які забезпечують проведення реформи публічної адміністрації та забезпечують адаптацію адміністративного законодавства України до норм та стандартів Європейського Союзу. Зокрема, розроблено пропозиції до проекту Закону «Про органи внутрішніх справ України», проекту Концепції реформування публічної адміністрації в Україні, проекту Концепції реформування правоохоронних органів України; запропоновано розробити та прийняти Закон України «Про загальну структуру та чисельність органів внутрішніх справ України», «Про охорону громадського порядку», Кодекс публічної адміністрації; запропоновано провести кодифікацію поліцейського законодавства України (акт впровадження від );

- у правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дозволить ефективно провести реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації; налагодити якісну взаємодію органів внутрішніх справ України з населенням з метою своєчасного надання якісних адміністративних послуг; підвищити якість охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки органами внутрішніх справ України (акт впровадження від );

- у навчальному процесі - матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у викладацькій діяльності під час підготовки підручників та практикумів з курсів «Адміністративне право України», «Судові та правоохоронні органи України», у викладанні зазначених дисциплін; а також для науково-методичного забезпечення нової навчальної дисципліни «Європейська інтеграція України». Деякі із результатів дисертації вже використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ та враховано у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження від );

- у правовиховній сфері - положення і висновки дисертації може бути використано в роботі щодо подолання правового нігілізму, підвищення рівня правової культури населення, особливо з питань європейської інтеграції України та перспектив (у тому числі переваг та можливих недоліків) набуття повноправного членства в Європейському Союзі; інформування населення про хід проведення адміністративної реформи в Україні та про основні напрямки реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка