Харківська область, м. Харків – проектна пропозиція Технополіс «П’ятихатки» обґрунтування можливості створення міста-технополісу в Харківської області



Сторінка4/4
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.78 Mb.
1   2   3   4

Продовження таблиці 1.44 – Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності

з/п

Види економічної діяльності

Обсяги викидів по регіону 2011 р.









тис. т

у % до підсумку

1

2

3

4

7

Оброблення деревини

0,158

0,09

8

Целюлозно-паперове виробництво

0,198

0,11

9

Видавнича та поліграфічна діяльність

0,104

0,06

10

Виробництво коксу, продуктів нафто перероблення та ядерних матеріалів

0,905

0,52

11

Хімічне виробництво

0,757

0,43

12

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

0,422

0,24

13

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

0,071

0,04

14

Виробництво машин та устаткування

0,697

0,40

15

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

141,231

81,13

16

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

0,654

0,38

17

Діяльність транспорту та зв’язку

14,176

8,14

18

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

0,128

0,07

19

Надання комунальних та індивідуальних послуг

0,325

0,19

Таблиця 1.45 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря



Назва забруднюючої речовини

2009

2010

2011

1

2

3

4

1. Викиди забруднюючих речовин,

усього, тис. т


266,14

281,35

302,97


у тому числі від:










1.1. стаціонарних джерел:

139,444

151,88

174,078

метали та їх сполуки

0,148

0,129

0,137

стійкі органічні забруднювачі

0,000157

0,000115

0,000147

оксид вуглецю

5,8

6,57

6,377

Продовження таблиці 1.45

Назва забруднюючої речовини

2009

2010

2011

1

2

3

4

діоксид та інші сполуки сірки

67,227

70,49

84,771

оксиди азоту

12,787

13,69

15,474

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

35,034


40,297

47,147

леткі органічні сполуки

3,28

3,31

2,808

1.2. пересувних джерел:

126,696

129,469

128,889

сірчистий ангідрид

1,249

1,299

1,363

оксиди азоту

13,413

139,57

144,05

оксид вуглецю

95,702

97,509

96,491

леткі органічні сполуки

14,569

14,858

14,699

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

1,246

1,32

1,408


у тому числі від:

1.2.1. автомобільного транспорту:


113,06

115,962

114,472


сірчистий ангідрид

0,753

0,796

0,823

оксиди азоту

8,597

9,071

9,263

оксид вуглецю

89,07

91,067

89,775

леткі органічні сполуки

13,42

13,732

13,507

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

0,788

0,855

0,910


2. Парникові гази,

усього, млн.. т СО2 – екв.


11,345

10,432

14,091



Конкурентоспроможність Харківської області, м. Харкова

За даними «Звіту про конкурентоспроможність регіонів України 2012: назустріч економічному зростанню та процвітанню», опублікованого Фондом «Ефективне управління» за підтримки Світового Економічного форуму, у рейтингу конкурентоспроможності регіонів України за 2012 рік як і минулого року, Харківська область перебуває в першій трійці лідерів з  поміж регіонів України. В 2012 році Харківська область випередила на одну позицію Дніпропетровську область і посіла 2-е місце в національному рейтингу конкурентоспроможності. Сукупний індекс регіону становить 4,17 бала, що на 0,19 бала більше за середньоукраїнський результат (3,98 бали).

Порівняно з минулим роком область продемонструвала підвищення рейтингу на одну позицію за третім субіндексом - фактори розвитку й інноваційного потенціалу, посівши 2-е місце. За першими двома субіндексами - базові показники і підсилювачі ефективності - область займає, як і в 2011 році, відповідно 5-е та 3-є місця.

Харківська область має конкурентні переваги з інновацій, технологічної готовності, вищої освіти та професійної підготовки, рівня розвитку бізнесу й інфраструктури. Як і торік, Харківська область програє більшості регіонів України за інституціями. Найпроблемнішими чинниками для ведення бізнесу в регіоні залишаються податкова політика, корупція та нестабільність державної політики

За 2012 рік позиції Харківської області покращилися за всіма складовими, окрім незначного погіршення оцінки з охорони здоров’я і початкової освіти (13е місце) і рівня розвитку фінансового ринку (9е місце). Як і раніше, вища освіта та професійна підготовка, інновації і технологічна готовність є конкурентними перевагами Харківської області в національному рейтингу. За першими двома показниками область зайняла 1-е місце, за третім показником – 2-е місце. Проте область, як і раніше, значно відстає за рівнем розвитку інституцій, займаючи 25-е місце з 27-ми позицій, і виходить за своїми показниками за межі першої сотні глобального рейтингу.

Харківська область лідирує серед регіонів України за інноваціями і демонструє рівень 48го місця у світовому рейтингу. Такий результат області зумовлений переважно високими оцінками якості науково-дослідних установ, здатності до інновацій і співпраці університетів і бізнесу в дослідженнях (усі – 1-і місця). Область займає також сильні позиції з абсолютної кількості виданих патентів на винаходи, за цим показником вона посідає 3-е місце після Севастополя та Києва. Однак найслабшими показниками з цієї складової є бюджетні витрати на придбання високотехнологічної продукції (11-е місце з  поміж 27 регіонів України, що відповідає 18-му місцю у світовому рейтингу).

Харківська область посідає 1-е місце з вищої освіти та професійної підготовки завдяки високим показникам охоплення вищою освітою (1-е місце), доступності дослідницьких і освітніх послуг (1-е місце). Керівники бізнесу Харківської області також високо оцінили якість шкіл менеджменту (2-е місце) і системи освіти в цілому (2-е місце). Хоча оцінка за першим показником відповідає рівню лише 110-го місця у світовому рейтингу.

Технологічна готовність області також отримала високі оцінки, забезпечивши 2-е місце серед 27 регіонів України. Керівники підприємств високо оцінили доступність новітніх технологій (3-є місце), впровадження технологій на рівні компаній (8-е місце). Оцінка кількості інтернет-користувачів також демонструє досить високі результати (3-є місце). Водночас порівняно з глобальними результатами регіон абсолютно неконкурентоспроможний за доступністю новітніх технологій (рівень 124го місця зі 144 країн світу) і припливом технологій через іноземні інвестиції (рівень 139-го місця).

Харківська область входить до трійки лідерів в Україні за оцінкою інфраструктури, демонструючи рівень 54-го місця у світі. Найкращі результати регіон продемонстрував за якістю залізничної інфраструктури (1-е місце, рівень 11-го місця у світі) та авіаінфраструктури (3-є місце), а також з кількості абонентів мобільного зв’язку (4-е місце).

Висока позиція області за рівнем розвитку бізнесу (3-є місце) пояснюється оцінками рівня розвитку маркетингу (6-е місце), виробничих процесів (10-е місце), а також кількістю і якістю місцевих постачальників (4-е і 6-е місця відповідно). Разом із тим за рівнем розвитку виробничих процесів оцінка регіону відповідає низькому 96-му місцю у глобальному рейтингу конкурентоспроможності.

Харківська область продемонструвала підвищення оцінок за таким показником як ефективність ринку праці (16-е місце, торік - рівень 18-го місця). І хоча в національному рейтингу регіон продовжує займати невисоку позицію, однак його оцінка відповідає високому 30му місцю у світі. На думку керівників бізнесу, регіон отримав порівняно низькі в Україні оцінки з впливу оподаткування (23є місце), частки жінок у робочій силі (25е місце) і якості професійного управління (17-е місце). Водночас регіон високо оцінюють за показниками практики найму і звільнення (3є місце), гнучкістю під час визначення заробітної плати (7-е місце). Оцінки керівників свідчать про високу привабливість регіону як місця для життя і роботи (за показником відтоку розумів область знаходиться на 5му місці серед 27 регіонів України). Проте це стосується лише України, оскільки за своїми результатами регіон не увійшов би навіть до першої сотні країн у світовому рейтингу.

Як і раніше, найслабшим місцем економіки Харківської області є показник з рівня розвитку інституцій (25е місце по країні, рівень 99го місця у глобальному рейтингу). Зокрема, в області найнижчі по країні оцінки за організованою злочинністю і надійністю роботи правоохоронних органів (27е місце). У регіоні найнижчі оцінки за показниками довіри громадськості до політиків (25е місце), високий рівень неофіційних платежів і хабарів (25е місце), низький показник незалежності судової системи (25-е місце), поширений фаворитизм в рішеннях чиновників (25-е місце), а правова система під час вирішення суперечок і спростування регуляторних актів визнається неефективною (23-е і 25-е місця відповідно). У міжнародному рейтингу оцінки перерахованих показників відповідають останнім місцям у списку 144 країн світу. Наприклад, оцінки щодо незалежності судової системи та ефективності правової системи відповідають 125-му місцю глобального рейтингу.

За минулий рік в області майже не змінилася трійка найпроблемніших чинників для ведення бізнесу. Так, корупція опустилася на третю позицію (15%), поступившись податковій політиці (17,3%) та нестабільності державної політики (15,6%). На думку керівників бізнесу, в області не так відчутні проблеми доступу до фінансування, нерозвиненої інфраструктури, інфляції, як у середньому по Україні.

Харківська область посідає 4-е місце серед 27 регіонів України за кількістю населення (6%) і 4-е місце за внеском до ВВП країни (6,1%). Валовий регіональний продукт області становить 25 109 грн на особу, що практично збігається із середнім показником по Україні.

За даними «Рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України» підготовленого Київським міжнародним інститутом соціології у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на замовлення Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України у 2013 році Харківська область посіла 1-ше місце серед 27 регіонів України.

В рейтингу інвестиційної привабливості регіонів за групою жорстких факторів (природний потенціал, трудові ресурси, інноваційний потенціал, географічне розташування, споживчий сегмент, бізнес-сегмент, інфраструктура) Харківська область посідає 1-е місце. Перше місце регіону зумовлене тим, що він займає високі місця в рейтингах за значною кількістю факторів цієї групи. Так, Харківська область посіла перше місце в рейтингу за фактором «Трудові ресурси». Це було зумовлено високими значеннями показників, які характеризують рівень освіти (1-е місце за відповідною групою статистичних індикаторів), а також 7-е місце за групою індикаторів, що характеризують рівень здоров’я.

Також 1-е місце регіон посів в рейтингу інвестиційної привабливості за фактором «Інфраструктура». Сприятливе географічне розташування (7-е місце за відповідним фактором) та природні ресурси (1-е місце) також позитивно впливають на місце в рейтингу інвестиційної привабливості за всією групою факторів. Значна кількість науково-дослідних установ, що знаходяться в регіоні, дозволила зайняти регіону 9-е місце за фактором «Інноваційний потенціал».

Велика чисельність жителів регіону та високий (порівняно з іншими регіонами) рівень доходів громадян стали основною причиною того, що Харківська область посіла 5-е місце за фактором «Споживчий сегмент». Досить високе 7-е місце регіон посів за фактором «Бізнес-сегмент», що було зумовлено значним рівнем розвитку промислового виробництва.



Рисунок 1.42 – Місце Харківського регіону в рейтингу за відповідною величиною

В рейтингу інвестиційної привабливості регіонів за групою м’яких факторів (діловий клімат, правила та процедури, відкритість влади, діловий оптимізм, успішний досвід) Харківська область зайняла 2-е місце.

Рисунок 1.43 – Інвестиційна привабливість: м’які фактори

За всіма факторами групи регіон посідає місця в першій десятці. Зокрема, керівники підприємств позитивно оцінили діловий клімат в регіоні, що дозволило йому зайняти 1-е місце в рейтингу за відповідним фактором.

Висновки

Отже, виходячи з аналізу соціально-економічного розвитку Харківської області, видно, що Харківська область характеризується високим рівнем соціально-економічного розвитку та має лідерські позиції серед регіонів України, що визначено наступними факторами:



  • незважаючи на периферійність місцезнаходження регіон має вигідне географічне розташування, що сприяє розвитку зовнішньої та внутрішньої торгівлі і транспортно-логістичних послуг;

  • наявність природно-ресурсного потенціалу у регіоні, що забезпечує можливість розвитку матеріальної сфери виробництва;

  • регіон має промисловий комплекс, який залишається одним із найбільших в Україні, особливо в таких галузях як: машинобудування, фармація;

  • наявність розвиненої інфраструктури, зокрема залізничної інфраструктури та інфраструктури повітряних перевезень;

  • сприятливе макроекономічне середовище;

  • регіон має достатньо розвинений освітній і науковий потенціал, що забезпечує можливість розвитку сфери освітніх послуг та науково-дослідної діяльності;

  • наявність потужного потенціалу для розвитку інноваційної сфери економіки, розвитку інноваційних інфраструктур.

Також, аналіз соціально-економічної ситуації Харківського регіону, свідчить, про наявність, крім факторів стимулюючих розвиток, і таких, які його гальмують та створюють перешкоди до зміцнення інвестиційно-інноваційного потенціалу регіону, а саме:

  • нестабільність роботи інституцій, що визначено посилення організованої злочинності, ненадійністю правоохоронних органів, корупцією та неефективністю правової системи;

  • неефективність ринку товарів, яка зумовлена впливом оподаткування та тягарем митних процедур;

  • недосконалість розвитку фінансового ринку, зокрема проблеми регулювання фондового ринку;

  • стримування розвитку інновацій через затруднення процедур охорони інтелектуальної власності.

Аналіз часткових показників компонент сталого економічного розвитку Харківської області, дозволив визначити таку черговість пріоритетності вирішення їх проблем:

- до першої черги пріоритетності вирішення проблем сталого економічного розвитку Харківської області віднесено такі: підвищення інноваційної активності підприємств; збільшення обсягів реалізації інноваційної продукції; збільшення інвестицій в основні засоби промисловості; збільшення виробництва сільськогосподарської продукції (риби та рибопродуктів; фруктів і ягід; м’яса та м’ясопродуктів);

- до другої черги пріоритетності - збільшення науково-технічного персоналу; збільшення диференціації торгових країн-партнерів; вирівнювання зовнішньо торгівельного сальдо; зниження фінансової залежності регіонів; збільшення виробництва продукції машинобудування; зменшення частки прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій; зниження енергоємності продукції; диференціація часток паливно-енергетичних ресурсів у загальному споживанні; збільшення виробництва молока та молочних продуктів;

- до третьої черги пріоритетності - стимулювання винахідницької активності й збільшення експорту продукції високих ступенів переробки; зменшення рівня інфляції; збільшення обсягу інвестицій в основний капітал.



Така пріоритетність вирішення проблем свідчить про необхідність розвитку інноваційних інфраструктур типу технополіс для забезпечення сталого економічного розвитку регіону з ефективним використання наявного потенціалу.

Одним із можливих механізмів розвитку інноваційної інфраструктури є національний проект «Місто майбутнього», складовою якого є проект створення Технополісу «П’ятихатки» в м. Харків. Однак, враховуючи макроекономічну ситуацію в Харківському регіоні, його науково-технічний та економічний потенціал, технологічну готовність та інвестиційну привабливість регіону, можна припустити, що даний регіон має всі можливості для реалізації даного проекту (Технополіс «П’ятихатки» в м. Харків) поза межами національного проекту «Місто майбутнього», за підтримки місцевої влади та місцевого бюджету.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка