Громадянська



Сторінка6/8
Дата конвертації12.04.2016
Розмір0.87 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Техніка навчання: Презентація

Опис


Презентація містить інформацію, теорію та принципи. Форми презентації можуть бути різні, від простої до такої, яка вимагає залучення слухачів шляхом запитань та дискусії. Презентація в значній мірі залежить від знань викладача.
Застосування

  • Познайомити слухачів з новим предметом.

  • Дати загальний огляд чи синтез.

  • Донести факти, статистичні дані.

  • Звернутися до великої групи.

  • Найчастіше застосовується в формальних випадках.

Переваги

  • Охоплює великий об’єм матеріалу за короткий час

  • Корисна для великих груп

  • Можна адаптувати для будь-якої категорії слухачів.

  • Може бути передмовою до теми, яка вимагає активних навчальних заходів в подальшому.

  • Легше контролювати ситуацію.

Що треба пам’ятати:

  • Скеровувати потік інформації в одну сторону.

  • Слухач відіграє пасивну роль.

  • Необхідні навички досвідченого доповідача.

  • Не підходить для зміни поведінки чи набування навичок.

  • Засвоєння матеріалу не таке хороше, якщо за цим не йде практичні дії.

Процес

  • Ознайомте слухачів з темою, дайте їм зрозуміти про що ви хочете говорити

  • Представте слухачам матеріал за допомогою візуальних навчальних посібників.

  • Узагальніть головні моменти.

  • Запросіть слухачів задавати питання.


За матеріалами “МИ – ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ”

9(10) клас ВА “Нова Доба”


методичний посібник із громадянської освіти

за ред. О.І.Пометун

Стратегії для заохочення, окрім похвали і нагороди



Меррілл Гармін (США).
 

         Більшість людей люблять похвали і нагороди. В помірних кількостях похвала і нагороди можуть заохочувати нас робити все якнайкраще і допомагають нам стати впевненими у собі людьми. Хоча вони можуть спричинити і небажані наслідки:


        Звикання. Ми можемо звикнути до похвали і нагород. Вони стають, як телепрограми: дають швидке, легке і поверхневе задоволення, одночасно стримуючи розвиток мотивації та ініціативи. Вони схожі також на цукерки: дають миттєвий підйом, а потім рівень енергії падає ще нижче, ніж раніше, вони притуплюють наш смак до поживнішої їжі. І, як інші шкідливі звички, похвали і нагороди можуть призвести до безконечного бажання отримати більше.

        Несправедливість. Учні помічають, що декотрих їхніх однокласників часто хвалять і нагороджують, тоді як інших – дуже рідко. “Не всі ми у класі однаково цінні,” – ось як вони це розуміють. А декотрі з них роблять висновок, що вони не мають жодної цінності. І хоча вчителі роблять це ненавмисне, вони створюють такий мікроклімат у класі, який багато учнів вважають несправедливим.

        Маніпулювання. “Подивіться, як гарно відповідає перший ряд”, - каже вчитель з наміром стимулювати до роботи учнів з інших рядів. А багато учнів сприймають тонші нюанси значення, приховані за цією похвалою: “Маніпулювати людьми, щоб добитися свого, – нормально”.

        Перебільшення. “Чудова відповідь!” – вигукує вчитель. “Прекрасно!”, “Я вражений!”, “Чудово!”, “Давайте поаплодуємо Сергію за те, що він запам’ятав”, пропускаючи при цьому: “...те, що я повторив дев’ять разів”. Перебільшена похвала швидко знецінює і значення слів, і щирі взаємовідносини. Часто вона призводить до того, що учні думають: “Напевно, він справді вважає мене дурним, якщо думає, що я вірю таким нісенітницям”, або: “Напевно, вона думає, що я дійсно слабка, якщо вона вважає, що мені потрібне таке лицемірне ставлення”.

Застосовуючи наступні стратегії, ви можете підтримувати і заохочувати учнів без вищезгаданих негативних наслідків.

 

Стратегія 1: Вислів “Мені подобається”

 

Опис: вислів, що передає щире захоплення учнем.

Мета: нагадати учням, що принаймні одна доросла людина цінує їх.

 

Уявіть собі учня, що дуже добре відповідає на запитання. Якщо я хочу його похвалити, то можу сказати: “Чудово, Сергію. Ти дуже добре відповів ”. Це є “ти-вислів”, у  якому говориться: “Ти добре відповів”, тобто ця фраза дає оцінку однієї людини іншою. Ще я міг би сказати: “Молодець! Я ставлю тобі 12 балів.” Тут наголос робиться не на якості відповіді, а на винагороді за неї.



У іншому випадку я міг би вжити “я - вислів”. Я міг би сказати: “Мені подобається, як гарно ти сформулював відповідь”. Тут мій намір – висловити щире особисте захоплення, а не банальну чи завищену похвалу. Як можна висловити щире захоплення? Ось декілька прикладів, які було зібрано серед різних вчителів:

        Дякую.

        Дуже добре.

        Мені подобається, як ти це висловив.

        Добре, що ти ризикнув.

        Дякую, що ти спробував.

 

Щире захоплення, звичайно, не сприймається як маніпулятивне, оцінювальне чи механічне. Воно рідко має негативні наслідки, якщо вчитель висловлює його кожному учню. Я думаю, що завжди можна знайти щось варте захоплення у кожній людині, хоча іноді треба краще придивитися. Іноді я пригадую собі декілька попередніх днів, щоб визначити, хто з учнів не отримував похвали. Тоді я пам’ятаю, що треба придивитися до них, щоб знайти, що у них заслуговує на похвалу.



 

Стратегія 2. Вислів “Я також...”

 

Опис: вислів, що висловлює співчуття і розуміння вчителя до учня.



Мета: допомогти учням зрозуміти, що вони не одні.

 

            Вислів “Я також...” говорить учневі: “Ти не сам. Я з тобою.” Ось декілька прикладів:



        Я б міг зробити таку ж помилку.

        Багато людей відчувають те саме.

        Я розумію, що ти хвилюєшся через цей реферат.

        Я розумію, чому ти так зробив.

        Я думаю, що розумію, що ти відчуваєш.

        Я б теж пишався на твоєму місці.

        Я розумію, чому ти сумуєш.

        Здається, у тебе сьогодні вдалий день.

 

Стратегія 3. Увага без похвали.

 

Опис: приділити учневі увагу, вислуховуючи його без похвали.



Мета: підтримувати і заохочувати учнів, не роблячи їх надто залежними від схвалення інших.

 

         Інколи ми починаємо без потреби хвалити учня. Уявіть собі першокласницю, яка підходить до вчителя, щоб показати, який малюнок вона намалювала. Уважний вчитель може відповісти “Який чудовий малюнок, Аню!”; або: “Це таке гарне деревце, Олю!”; або: “Ти просто прекрасно написала своє ім’я”. У цьому випадку учень може бути цілком задоволений відповіддю, в якій не буде стільки захоплення, але яка показуватиме, що вчитель не байдужий. За допомогою висловів “Мені подобається” і “Я також..” можна висловити увагу без похвали:



  •     Вислів “Мені подобається”. “Мені подобається твій малюнок, Аню. Дякую, що показала мені його!” Або: “Мені подобається, що ти так старанно намалювала це.”

  •   Вислів “Я також..” “Бачу з твоєї усмішки, що ти задоволена своїм малюнком! Я б також була рада”. Або: “Здається, що ти невпевнений, чи малюнок гарний. Я часто теж не знаю, що сказати про свої малюнки.”

         Що ще ви можете зробити, щоб показати учням, що ви не байдужі, помічаєте кожного з них, що кожен учень є важливий – без вживання банальних висловів на зразок “Молодець” чи “Добра робота”? В залежності від особистості учня і вашого власного стилю викладання ви можете вживати:

  • Фізичний дотик. Поплескування по плечі.

  • Погляд у вічі. Погляд, що передає повну увагу.

  • Стимулюючі питання. “Яке гарне дерево. Тобі подобалося його малювати?”; або: “Ти переважно використовував зелену фарбу. Тобі подобається зелений колір?”; або: “Дякую, Аню. Це добра робота. Що б ти хотіла робити далі?”




  •   Час для учня. Приділяти учневі трохи часу в залежності від потреб, наприклад, щоб обговорити тему, яку він піднімає, чи дозволити йому залишитися поруч, поки ви розмовляєте з іншими учнями.

  • Стиль викладання. Допомагати учням і давати чіткі інструкції щодо наступного виду роботи. “Тепер я хотів би, щоб ти спробував намалювати обличчя. Ти готовий до цього?”

  • Привітання після відсутності. Сказати, що вам не вистачало учнів, що їхня відсутність мала значення для вас.

  • Вияви турботи. Вислів, що виявляє вашу турботу про учня: “Ти виглядаєш змученим. Чи все гаразд?”

 

Коротко кажучи, ви просто проявляєте турботу про учнів і виявляєте до них увагу. Багато учнів, особливо молодших, дуже потребують турботи і уваги. Часто можна виявляти увагу до учнів і без похвали.

 

Стратегія 4. Вислів “Правильно”.

 

Опис: Повідомити учневі, що його відповідь правильна, і перейти до наступного виду роботи.



Мета: підтвердити правильність відповіді, не відволікаючи при цьому уваги учня від роботи.

 

“Молодець! Ти знаєш, що 2 х 2 = 4!” Таку перебільшену похвалу мають замінити прості підтвердження правильності відповіді. Це можуть бути такі фрази:



        Так, це правильно.

        Добре.

        Так, саме це я хотів почути.

        Саме так.

        Правильно.

        Так, дякую.

 

Коли вчитель просто підтверджує правильність відповіді, він ставиться до учня як до розумної, гідної людини, яка надає перевагу щирому схваленню, а не перебільшеній похвалі. Це схвалення передає таку думку: “Ти відповів правильно. Йдемо далі.” Підтвердження правильності – це теж оцінка, але, на відміну від похвали, яка часто сприймається як оцінка особистості, воно є оцінкою відповіді. Це оцінка точності відповіді експертом-вчителем,  і вона є дуже потрібною для учня. Тепер він знає, що його відповідь правильна. Разом з тим учитель не викликає зайвих емоцій, які б відволікали учнів від інтелектуальної роботи – від навчання.



 

Стратегія 5: Вислів “Неправильно”.

 

Опис: Повідомити учневі, що його відповідь неправильна і перейти до наступного виду роботи.



Мета: підтвердити хибність відповіді, не відволікаючи при цьому уваги учня від роботи.

 

Твердження, що відповідь неправильна, – ще один вид зауваження вчителя щодо відповіді учня – дуже схожі на попередню стратегію:

        Ні, правильна відповідь – у 998 році.

        Ні , я не це хотів почути. Будь ласка, напиши подібні прикметники на дошці.

        Ім’я ти назвав правильно. Правильна відповідь – Богдан Хмельницький.

        Це відповідь про нирки. А жовч стосується шлунка.

 

Вживаючи твердження про хибність відповіді, ви просто даєте оцінку експерта учневі і продовжуєте роботу.



 

Стратегія 6. Без коментарів

 

Опис: зазначити для себе, яку помилку зробив учень і що у нього викликає труднощі, а пізніше обдумати, як це можна виправити.



Мета: уникати неефективних реакцій на помилки учнів.

 

         Іноді найкраща реакція вчителя на відповідь учня – не коментувати його відповідь, лише запам’ятати для себе цю помилку. Наприклад, учень робить доповідь про роботу своєї групи і допускає при цьому певні граматичні помилки. У такому випадку краще не виправляти ці помилки щоразу, а запам’ятати, що це були за помилки, а пізніше повернутися до них і потренуватися у правильному вживанні цих слів.



         Якщо вчитель виправлятиме одразу кожну помилку, то наслідки цього легко передбачити. Перш за все, як би це не здавалося дивно, учень, можливо, далі буде робити ту ж помилку. Більшість учителів зауважили, що виправлення помилок рідко змінює поведінку учня. По-друге, учень не захоче у майбутньому писати доповіді для когось, навіть для себе. Учням рідко подобається виконувати роботу, якщо їх постійно виправляють.

         Яка ж тут існує альтернатива? Не коментувати відповідь. Не говоріть, що ви зауважили помилку. Запам’ятайте її і можете котрогось дня виконати завдання на повторення цього матеріалу для цілого класу або групи. І у цьому випадку не кажіть: “Нам треба повторити цю тему, бо ви її не засвоїли.” Не говоріть учням фраз, що містять підтекст: “Ви це мали б знати”. Це непотрібно і може у них відбити бажання виконувати роботу. Просто повторіть ще раз цей матеріал, так, ніби ви ще його не вивчали.

Безумовно, не завжди потрібно замовчувати помилки. Коли учитель та учні збудують міцні стосунки, що базуються на взаємному розумінні і прийнятті один одного, учні, звичайно, не заперечують проти того, щоб їм час від часу  вказували на деякі помилки. Але якщо ви не впевнені, що добрі стосунки існують між вами і учнями, а також в учнів між собою, я рекомендую вживати стратегію “Без коментарів”. Вона не повинна викликати негативні наслідки.

 

Стратегія 7.: Похвала і нагороди для всіх

        

         Опис: Похвала і нагороди для цілої групи.

         Мета: Заохочувати цілу групу, не нехтуючи при цьому жодним учнем, і розвивати почуття єдності.

 

Один із найбільших недоліків похвали і нагороди у класі – це те, що декотрі учні отримують їх частіше, тоді як інші – рідко. Що ще гірше – ті, хто їх не отримують, починають про себе думати як про “недостатньо добрих”. Коли вчитель каже: “Гарна відповідь!” одному з відмінників, багато учнів думають: “Хотів би я бути таким/такою, як він/вона, а не таким, як я є”. Щоб не образити інших учнів, вчителі іноді незаслужено хвалять усіх. Але учні добре все відчувають і можуть відрізнити вигадану, незаслужену похвалу чи завищену нагороду від справжньої.



Я чув аргументи, що для того, щоб усунути негативні наслідки похвали і нагороди, треба їх зовсім не застосовувати. Я б не заходив так далеко. Фактично, я рекомендую похвали і нагороди, які можна щиро надавати усім:

          Ваша група робить успіхи! Мені приємно працювати з вами.

          Давайте поаплодуємо собі за те, як ми провели сьогоднішній урок.

          Ми всі так гарно разом працюємо! Я сказав сьогодні директору, який ви хороший клас.

          Яка ви гарна група. Хоч матеріал був важким, ви намагались його засвоїти. Мені подобається ваша наполегливість.

          Ми якраз усе встигли! Ви молодці!

          Я пишаюся тим, що Юрко, один з наших однокласників, виграв першу премію. І я пишаюся тим, як ви всі його підтримували. Отже, я приніс кожному з вас по яблуку на честь Юрка. (Навіть якщо нагороди не можна розділити рівно, я намагаюсь, щоб кожен щось отримав.)

 

               Ніхто не втрачає, якщо похвала і нагорода щирі і спрямовані на групу в цілому. Тоді немає заздрощів, і ніхто не залишається поза увагою. Похвала цілої групи також розвиває почуття спільності. Хоча не усі похвали групи є однаково цінними. Цю стратегію теж можна використовувати для маніпулювання:  коли вчитель хвалить учнів лише тоді, коли вони роблять те, що він хоче. Дискотека для цілого класу в п’ятницю як нагорода за сумлінну працю протягом тижня підпадає під цю категорію. Мотивом вчителя у цьому випадку меншою мірою є бажання принести задоволення учням, висловити своє схвалення, поділитися з класом добрими почуттями, а більшою мірою – сформувати майбутню поведінку учнів. Цей мотив не лише менш благородний, але й заохочує тенденцію деяких учнів маніпулювати іншими.



               Я намагаюсь не хвалити чи нагороджувати учнів у залежності від їхньої поведінки. Мені не подобається казати, що коли вони зроблять те чи інше, то отримають нагороду. Я намагаюсь ставити їм в приклад тих, кому подобається приносити радість іншим, а не тих, хто очікує, що люди мають заробити все, що вони отримують. Особливо мені подобається нагороджувати усіх, тому що ті, хто не заслуговують багато, часто найбільше потребують радості в житті.

 

               Стратегія 8: Щире захоплення.



 

               Опис: Твердження, що передає спонтанне захоплення роботою учня.

               Мета: Дозволити собі висловити спонтанно позитивні емоції. Показати, що існує можливість захоплюватися іншими.

 

               Попередні стратегії показували, яким чином можна замінити індивідуальну похвалу. При цьому учні отримують позитивну реакцію вчителя і його заохочення, а вчитель уникає негативних наслідків – звикання, несправедливості, маніпулювання і перебільшень. Чи означає це, що треба стримувати своє спонтанне захоплення? Звичайно, ні. Я, наприклад, часто кажу на уроках:



     Мені подобається, якими кольорами ти намалював цю сорочку.

     Молодець, що ти ризикнула.

     Ти сьогодні написав завдання дуже акуратно.

     Добре, що ти проявив ініціативу.

     Я захоплююсь тим, як ти підтримав свого друга.

     Ти вчинив дуже чесно, а це нелегко. Мені було дуже приємно це бачити.

     Чудова відповідь. Дуже творча.

 

         Я називаю такі фрази “щирим захопленням”. Я просто висловлюю свою спонтанну радість чи захоплення; вони спрямовані не на те, щоб підтримати учня емоційно, а щоб висловити мої почуття. Я не міг би бути щирим, якби мені не хотілося висловлювати таких реакцій. А я вважаю, що вчитель повинен бути щирим.



         Щирі захоплення є теплішими, більш емоційно забарвленими, ніж вислів “Мені подобається”. Але вони не є перебільшеними чи штучними, не використовуються для маніпулювання іншими, щоб вони поводилися так чи інакше. Крім того, вони не такі довгі, щоб збентежити учня чи викликати заздрість інших школярів. Щирі захоплення спонтанні й миттєві. Їх просто висловлюють і продовжують роботу.

         Щирі захоплення особливо підходять для молодших учнів, бо дітям дуже важливо знати, що вони можуть приносити радість іншим людям.

 

                Вислови “Мені подобається”, які розвивають гідність, енергію, самодисципліну, почуття спільності, уважність.


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка