Громадянська



Сторінка4/8
Дата конвертації12.04.2016
Розмір0.87 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Організація рольових ігор

Учителю, котрий планує проведення рольових ігор необхідно:



  1. Підготувати слухачів до того, що їх чекає і ознайомити їх з проблемною ситуацією, що підлягає обговоренню.

  2. Обговорити ситуацію зі слухачами і допомогти їм прояснити пов’язані з нею проблеми.

  3. Допомогти слухачам чітко визначити відведені їм ролі та засвоїти методику входження в роль.

  4. Викликати бажаючих та вибрати з них учасників гри.

  5. Дати слухачам трохи часу для підготовки (10-15 хвилин), щоб вони могли обдумати проблему і визначити свою позицію. Видайте кожному учаснику картку, де вказується його роль.

  6. Підготувати спостерігачів – попросіть слухачів вибрати 1-2 персонажів, за котрими вони будуть спостерігати. Пізніше вони скажуть свою думку про інтерпретацію та виконання ролі.

  7. Продовжувати гру, доки слухачі цілковито не виразять свою позицію. Зупинити гру, коли рівень інтересу ще високий. Необхідний час залежатиме від ситуації, але зазвичай вистачає 5-15 хвилин.

  8. Після виконання ролей повинна йти ретельно скерована дискусія. Шлях, який ви оберете для завершення заняття залежить від ваших цілей. Часто використовуються методи, подані нижче.

  • Запитайте учасників як вони почувалися в певних ситуаціях. Запитайте глядачів, як вони почувалися в цих ситуаціях.

  • Запитайте учасників, чому в певних ситуаціях вони поводилися так чи інакше. Це ж питання поставте слухачам.

  • Запитайте учасників, чому вони навчилися, коли виконували свою роль, і як це співвідноситься з їх обов’язками на роботі.

  • Попросіть слухачів запропонувати інші варіанти поведінки в даній ситуації.

  • Підведіть підсумки заняття.

  1. Повторіть гру за участю інших слухачів, якщо вони проявлять бажання.



Уникайте можливих помилок при організації рольової гри


Учителю, що організовує рольову гру слід дотримуватися заходів безпеки, поданих нижче.

  • Слухач не повинен грати роль, що хоч якось пов’язана з його особистими проблемами. Для нього це може бути неприємно та шкідливо. Інакше кажучи, якщо голос слухача звучить по телефону неприємно, не слід доручати йому виконувати перед усією аудиторією роль працівника компанії, що відповідає по телефону неприємним голосом. Такому слухачу необхідно надати індивідуальну допомогу.

  • Під час аналізу ігрової ситуації обговорюйте роль, а не того, хто її виконував. Тобто, кажіть: "Секретарю не слід було..." а не "Вам не слід було..." .

  • Якщо можна, використовуйте лише "добровольців".

  • Не використовуйте ситуацію, котра може примусити аудиторію ніяковіти.

  • Використовуйте гру як невід’ємну частину заняття , вона не повинна служити лише для заповнення вільного часу.

  • Намагайтеся, щоб слухач закінчив гру з відчуттям, що дане завдання має декілька шляхів розв’язання.

  • Не поспішайте з підведенням підсумків гри, бо вона є важливою частиною всього заняття.


Методика питань


Питання всім.

Це найбільш поширений метод. Його основні характеристики:



  • Задайте питання.

  • Почекайте поки слухачі добровільно дадуть відповідь.

Цей метод стимулює процес мислення, оскільки слухачі не знають , хто на нього має дати відповідь. Всі учасники групи повинні думати над відповіддю.
Пряме питання. Його основні характеристики.

  • Назвіть ім’я слухача, який має дати відповідь.

  • Зробіть паузу (порахуйте до п’яти)

  • Задайте питання

Цей метод дозволяє "дисциплінувати" як "бовтунів" так і тих які "задрімали", а також може бути використаний по відношенню до сором’язливих слухачів.
Комбіноване питання.

Щоб привернути увагу слухачів і уникнути при цьому тривалої паузи в очікуванні, що хтось добровільно дасть відповідь, інколи можна використовувати комбінований метод. Спочатку питання задається всім слухачам, а потім з них обирається той хто буде відповідати.

Його основні характеристики.


  • Задайте питання.

  • Зробіть паузу, порахувавши до п’яти.

  • Назвіть ім’я того, хто буде відповідати.

Доцільно


  1. Розподіляти питання рівномірно між учасниками.

  2. Ставити пряме питання неуважному слухачеві.

  3. Використовувати якнайпростіші запитання на початку семінару ( щоб "привчити" групу до легких відповідей ), а також, ставити їх сором’язливим учасникам (щоб залучити їх до активної участі в занятті).

  4. Використовувати заздалегідь підготовані запитання (повністю записані) в плані заняття.

  5. Ще раз сформулювати питання, якщо воно не зрозуміле. Боріться з бажанням самому відповісти на поставлене питання. Можна сформулювати питання, використовуючи простіші терміни, чіткіше пов’язати його з концепцією, котру слухачі вже засвоїли, розширити його за допомогою деякого пояснення, або ж розбити на складові частини чи запитання, на які можна відповідати послідовно. Можна також поставити незрозуміле питання іншому слухачеві.



Недоцільно


  1. Ставити питання "по колу" (наприклад, з першого ряду парт до останнього).

  2. Ставити довгі складні питання.

  3. Ставити питання, що "підказують відповідь". Часто такі питання починаються чи закінчуються словами "хіба ...не...?". Приміром:

"Кількісні показники плану продажу завжди встановлюються заздалегідь, чи не так?"

Питання-підказки вже дають відповідь, і тому не можуть бути ефективним інструментом навчання. Не плутайте цей тип запитання з питаннями, які примушують слухачів самостійно "відкривати" для себе інформацію чи формулювати думки.



  1. Занадто часто використовувати запитання, що потребують відповіді "так" чи "ні". Вони обмежують діапазон відповіді, шанс правильно відповісти зводиться до 50 %. Можна ефективно використовувати це питання спочатку, щоб розбудити слухача, котрий дрімає. Потім слід попросити цього ж слухача обґрунтувати однозначну відповідь.

  2. Ставити двозначні запитання, тобто запитання, які можна по-різному витлумачити. Вони викликають плутанину і суперечки.
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка