Голуб’як Наталія



Скачати 48.08 Kb.
Дата конвертації08.09.2017
Розмір48.08 Kb.
#35347
Голуб’як Наталія

фахівець ІІ кат. Навчально-методичного центру політичних

та євроінтеграційних досліджень

Прикарпатського національного університету

імені Василя Стефаника
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: ДОРОГОВКАЗИ ДО ДЕМОКРАТІЇ

Становлення громадянського суспільства, розвиток демократії, запровадження ринкової економіки – основні пріоритети для перехідного суспільства. Серед дослідників панує переконання, що “демократія проголошена не може стати демократією реальною, доки громадянське суспільство не зміцніє настільки, щоб стати дієвим конкурентом і опонентом старої номенклатури”, що “без вільного та потужного громадянського суспільства ринковий капіталізм неминуче перетвориться на капіталізм мафіозний”[3].

Декларативно в українській Конституції закріплено, що Україна є демократичною, правовою державою, з цього випливає видимість існування громадянського суспільства. Проте наскільки реальна така видимість і чи має вона правове підгрунття?

Метою цього дослідження є з’ясування проблем, які виникають при побудові громадянського суспільства та пошук можливих шляхів їх вирішення.

Проблеми формування громадянського суспільства досліджували такі відомі вчені, як : Т.Гоббс, І.Берлін, А.Карась, А.Колодій, Б.Кістяківський, М.Кризан, Ф.Фукуяма. У своїх працях зазначені дослідники та філософи торкаються питань взаємовідносин суспільства і держави, ролі держави у побудові громадянського суспільства.

Щоб уникнути необґрунтованих суджень про таке складне й багатогранне явище, яким є громадянське суспільство, і щоб зі знанням справи оцінювати його важливість для будь-якої демократії, потрібно:



  • зрозуміти зміст поняття «громадянське суспільство»

  • окреслити «межі» громадянського суспільства, відокремивши його від інших суспільних феноменів і близьких понять;

  • виходячи з цих знань, вже можна робити аналіз матеріалу, що стосується становлення і розвитку громадянського суспільства в Україні.

Досить часто під громадянським суспільством розуміють сучасне розвинуте суспільство, в центрі, якого є людина-громадянин, свобода, права якої забезпечені соціальними механізмами. Основний продукт цієї сфери, за Парсонсом, - солідарність, яка виступає серцевиною для групової самоорганізації, а це в свою чергу створює каркас для громадянського суспільства. Отож, громадянське суспільство виступає продуктом самоорганізації вільних індивідів, помічник і противага структурам державної влади [1,37]

Слід усвідомити, що повністю сформованого громадянського суспільства не має в жодній країні світі, тому необхідно виділити чи окреслити головні контурні особливості “суспільства громадян”:високий рівень самоорганізації суспільства( створення громадських організацій, недержавних інститутів); функціонування на основі таких демократичних принципів як рівноправність усіх членів, політичного та ідеологічно плюралізму; створення нормативної бази для захисту та реалізації основних механізмів здійснення; забезпечення функції соціалізації членів суспільства, соціальної інтеграції, зняття напруги, що виникає між державою і різноманітними соціальними групами та індивідами тощо [ 4, 145].

Необхідно врахувати, що кожна конкретна модель громадянського суспільства має свої національні особливості, які проявляються та актуалізуються в країнах по-різному. Громадянське суспільство, навіть в контексті розвинутих демократій не видається фіксованим раз і назавжди досягнутим станом, це постійний процес, який вимагає суспільно-громадських зусиль для його підтримки та відтворення у нових формах.

Поділ суспільства на громадянське і державну владу тією чи іншою мірою має місце і в сучасній Україні (наприклад, спостерігається за 2005-2009 рр. позитивна динаміка кількісних показників утворення громадських об’єднань за даними Держкомстату). Проте практика державотворення засвідчила, що становлення громадянського суспільства європейського зразка можливе лише через політичне реформування. Так, серед вимог Копенгагенських критеріїв (демократичний устрій, ринкова економіка, правова держава, розвиток громадянського суспільства) політична складова має особливе значення [2, 67] Однак на сьогоднішній день Україну згідно з щорічним рейтингом демократичних прав та громадянських свобод, віднесено до категорії "частково вільних країн" ( за даними "Freedom House") [5].

Для аналізу громадянського суспільства особливо важливим є феномен «зрушеного залучення» (shifting involvements). Це означає, що політична й суспільна активність сучасних громадян є епізодично ситуативною й зорієнтована на певну конкретну проблему [2,68]. Саме проблема, кризова ситуація або важлива суспільна ініціатива можуть виступити каталізаторами розгортання кампанії, громадського руху та інших форм мобілізації громадянського суспільства на загально-національному або місцевому рівнях ( наприклад, сучасні народні виступи в арабських країнах- Єгипет, Туніс), тому не потрібно виключати подібну ситуацію і в українському суспільстві, яке пережило в недавньому часі Помаренчеву революцію.

Однією з центральних проблем розвитку громадянського суспільства в Україні є традиційно авторитарний спосіб функціонування владних відносин у суспільстві, а також критично низький ресурс довіри до владних установ з боку суспільства, а також створення самими інститутами громадянського суспільства механізмів протидії штучній політизації НДО й перетворення їх у маріонетки, підвищення якості послуг і ефективності діяльності суспільних ініціатив. Це передбачає розуміння й сприяння з боку владних органів, залучення ЗМІ, громадських утворень й освіти. За таких умов Україна має можливість уникнути деформування становлення громадянського суспільства [2, 68].

Отже, з вище наведеного можна підвести висновок, що громадянське суспільство потребує і створює передумови для децентралізації державної влади шляхом передачі значної частини функцій державних органів органам самоврядування. Воно розвивається в умовах правової держави, і саме є базою для неї. Рівновага між громадянським суспільством і державою є важливим фактором стабільного демократичного розвитку, а порушення її веде до гіпертрофії владних структур, відчуженості й політичного безсилля народу. Тому серед напрямів подальшого формування громадянського суспільства, слід виділити: політичне реформування, установлення закономірностей формування громадянського суспільства з обліком культурно-історичних і соціально-економічних особливостей розвитку українського суспільства; обґрунтування системи індикаторів (показників), що дозволяли б здійснювати моніторинг процесу формування й функціонування громадянського суспільства й на його основі розробляти практичні рекомендації щодо підвищення його ефективності.

Список використаної літератури


1. Горленко В.В. Вплив держави на формування українського громадянського суспільства/ В.В.Горленко// Часопис Київського університету права.- 2010.-№3. – С.36-38

2. Здіорук О.І. Пріоритети розвитку громадянського суспільства в Україні/ О.І. Здіорук// Стратегічні пріоритети.-2010.-№1-2 (14-15).- С.66-69

3. Кирилюк Ф.М. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування. Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-2120.html

4. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства/ А.Колодій.- Львів:”Червона калина”.- 2002.- 276 с.



5. FREEDOM HOUSE: УКРАЇНА БІЛЬШЕ НЕ ВІЛЬНА //http://www.pravda.com.ua/news/2011/01/13/5779557/
Каталог: wp-content -> uploads -> 2013
2013 -> Рішенням експертної комісії Центру практичної психології І соціології кмпу ім. Б. Д. Грінченка
2013 -> Методичні рекомендації для практичних психолопв-початківців
2013 -> Шкільна науково – методична комісія природничо – математичного циклу Керівник Меркулова Олена Юріївна
2013 -> Головне управління юстиції у Запорізькій області Інформаційний лист про позитивний досвід стану правової освіти у «Запорізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №97 Запорізької міської ради Запорізької області»
2013 -> І. Програма курсу «Кримінологія» (82 години) Тема Вступ до кримінології. Злочинність: поняття, характеристики, показники та сучасний стан в Україні та світі. (6 годин)
2013 -> Програма курсу «Кримінально-виконавче право»
2013 -> Учебно-методический комплекс экспериментальная психология направление 030300 Психология Квалификация выпускника бакалавр

Скачати 48.08 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка