1. А. Інколи я даю можливість іншим взяти на себе відповідальність за рішення спірного питання.
Б. Замість того, щоб обговорювати те, у чому ми не згодні, я намагаюсь звернути увагу на те, з чим ми обидва згодні.
2. А. Я намагаюсь знайти компромісне рішення.
Б. Я прагну уладнати справу, враховуючи інтереси іншої людини і свої власні.
3. А. Звичайно я наполегливо добиваюся свого.
Б. Інколи я жертвую власними інтересами заради інтересів іншої людини.
4. А. Я прагну знайти компромісне рішення.
Б. Я намагаюсь не вразити почуттів іншої людини.
5. А. Улагоджуючи спірну ситуацію, я завжди прагну знайти підтримку іншої
людини.
Б. Я намагаюсь робити все, аби уникнути непотрібної напруги.
6. А. Я прагну уникнути неприємностей для себе.
Б. Я завжди прагну добитися свого.
7. А. Я намагаюсь відкласти розв’язання спірного питання з тим, щоб згодом
розв’язати його остаточно.
Б. Я вважаю можливим у чомусь поступитися, аби досягти чогось іншого.
8. А. Як правило, я наполегливо прагну добитися свого.
Б. Перш за все я прагну визначити зміст спірних питань.
9. А. Я думаю, що не завжди треба хвилюватися з приводу якихось суперечностей,
що виникли.
Б. Я докладаю зусилля для того, щоб досягти свого.
10. А. Я твердо прагну досягти свого.
Б. Я намагаюсь знайти компромісне рішення.
11. А. Перш за все я намагаюсь чітко визначити зміст спірних питань.
Б. Я прагну заспокоїти іншого і, головне, зберегти наші стосунки.
12. А. Я визнаю за краще не обирати позицію, яка може викликати суперечку.
Б. Я даю можливість іншому в чомусь залишитися із своєю думкою, якщо він
також іде назустріч.
13. А. Я пропоную середню позицію .
Б. Я наполягаю, щоб все було зроблено по-моєму.
14. А. Я повідомляю іншому свою точку зору і цікавлюсь його думкою.
Б. Я прагну показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів.
15. А. Я намагаюсь заспокоїти іншого і зберегти наші взаємини.
Б. Я прагну зробити все необхідне для того, щоб уникнути напруги.
16. А. Я намагаюсь не зачіпати почуттів іншого.
Б. Як правило, я прагну переконати іншого у перевагах моєї позиції.
17. А. Як правило, я наполегливо намагаюсь досягти свого.
Б. Я прагну зробити все, щоб запобігти непотрібної напруги.
18. А. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягати на
своєму.
Б. Я дам іншому можливість залишитися із своєю думкою, якщо він іде мені
назустріч.
19. А. Перш за все я намагаюсь визначити зміст спірних питань.
Б. Я намагаюсь відкласти спірні питання для того, щоб із часом розв’язати їх
остаточно.
20. А. Я намагаюсь негайно подолати наші суперечності.
Б. Я прагну знайти найкраще поєднання переваг і втрат для нас обох.
21. А. Під час переговорів я прагну бути уважним до інших.
Б. Я завжди прагну до прямого обговорення проблеми.
22. А. Я намагаюсь знайти «середину» між моєю позицією та позицією іншої
людини.
Б. Я відстоюю власну позицію.
23. А. Як правило, я дбаю про те, щоб задовольнити бажання кожного з нас.
Б. Інколи я даю можливість іншим взяти на себе відповідальність за
розв’язання спірного питання.
24. А. Якщо позиція іншого здається йому важливою, я прагну йти йому назустріч.
Б. Я намагаюсь переконати іншого піти на компроміс.
25. А. Я прагну переконати іншого у тому, що я маю рацію.
Б. Під час переговорів я намагаюсь бути уважним до аргументів іншого.
26. А. Як правило, я пропоную середню позицію.
Б. Я майже завжди прагну задовольнити інтереси кожного з нас.
27. А. Дуже часто я прагну уникнути суперечок.
Б. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягати на своєму.
28. А. Як правило, я наполегливо прагну досягти свого.
Б. Улагоджуючи спірну ситуацію, я намагаюсь знайти підтримку в іншого.
29. А. Я пропоную середню ситуацію.
Б. Вважаю, що не завжди потрібно хвилюватися через те, що виникають
розходження.
30. А. Я намагаюсь не зачіпати почуттів іншого.
Б. Я завжди обираю таку позицію у суперечці, щоб спільними зусиллями
досягти успіху.
№ з/п
|
Суперництво
|
Співробітництво
|
Компроміс
|
Уникнення
|
Поступливість
|
1
|
|
|
|
А
|
Б
|
2
|
|
Б
|
А
|
|
|
3
|
А
|
|
|
|
Б
|
4
|
|
|
А
|
|
Б
|
5
|
|
А
|
|
Б
|
|
6
|
Б
|
|
|
А
|
|
7
|
|
|
Б
|
А
|
|
8
|
А
|
Б
|
|
|
|
9
|
Б
|
|
|
А
|
|
10
|
А
|
|
Б
|
|
|
11
|
|
А
|
|
|
Б
|
12
|
|
|
Б
|
А
|
|
13
|
Б
|
|
А
|
|
|
14
|
Б
|
А
|
|
|
|
15
|
|
|
|
Б
|
А
|
16
|
Б
|
|
|
|
А
|
17
|
А
|
|
|
Б
|
|
18
|
|
|
Б
|
|
А
|
19
|
|
А
|
|
Б
|
|
20
|
А
|
Б
|
|
|
|
21
|
|
Б
|
|
А
|
|
22
|
Б
|
|
А
|
|
|
23
|
|
А
|
|
Б
|
|
24
|
|
|
Б
|
|
А
|
25
|
А
|
|
|
|
Б
|
26
|
|
Б
|
А
|
|
|
27
|
|
|
|
А
|
Б
|
28
|
А
|
Б
|
|
|
|
29
|
|
|
А
|
Б
|
|
30
|
|
Б
|
|
|
А
|
По кожному з п’яти розділів опитувальника (суперництво, співробітництво, компроміс, уникнення, поступливість) підраховують кількість відповідей, які збіглися з «ключем». Отримані результати порівнюють між собою для виявлення тих форм соціальної поведінки в ситуації конфлікту, до яких найбільш схильний піддослідний, а також тенденцій організації взаємин у складних умовах.
Додаток 4
Основні поняття
Інцидент — це збіг обставин, що є мотивом для початку безпосередньої сутички сторін.
Конфлікт (від лат. conflsktus — зіткнення) — процес різкого загострення суперечності й сутички двох або більше сторін у вирішенні проблеми, що має особисту значущість для кожного з учасників, які виражають різні, а нерідко і протилежні цілі, інтереси й погляди.
Конфліктна ситуація — наявність суперечливих позицій, розбіжностей сторін із якого-небудь приводу. Це можуть бути різні цілі, інтереси, бажання або різні способи їх досягнення.
Конфліктологія — наукова дисципліна, що вивчає різні конфлікти, які виникають у суспільстві й окремих його структурах (групах), між індивідами.
Педагогічна ситуація — короткочасна взаємодія вчителя з учнем на основі протилежних норм, цінностей та інтересів, що супроводжується значними емоційними проявами і спрямована на перебудову взаємин.
Рольовий конфлікт — конфлікт очікувань. Наприклад, одержавши підвищення, людина починає поводитися відповідно до нової ролі, але навколишні за інерцією чекають від неї колишньої поведінки.
Суперечність — неузгодження: мотивів, потреб і ціннісних орієнтацій людей; поглядів, переконань; розуміння, інтерпретації інформації; очікувань і позицій; знань, умінь, здібностей; цілей, засобів, методів, способів досягнення цілей, здійснення діяльності.
Суперечка — словесне змагання, обговорення чогось, коли кожен обстоює свою думку. Це конфлікт, де є суперечність у думках і поглядах. У житті суперечностей між людьми виникає багато, адже всі люди різні.
Толерантність (лат. Іоіегапііа — терпіння) — терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, відчуттів, думок, ідей, вірувань.
Додаток 5
«Ти»-висловлювання містить негативну оцінку іншої людини, часто звинувачення. Після «Ти»- висловлювання дорослий (батько або вчитель) часто застосовує погрозу або наказ («Припини розмовляти», «Роби уроки, врешті- решт», «Негайно прибери в кімнаті» тощо). Це може викликати опір і протест.
«Я»-висловлювання — прийом і спосіб, за допомогою якого одна людина повідомляє іншій про свої відчуття й негативні переживання, а не про людину і не про її поведінку, яка це переживання викликала.На відміну від «Ти»-висловлювання, «Я»- висловлювання завжди починається із займенників «я», «мені», «мене».
Конструктивні конфлікти спрямовані на розвиток взаємин, здійснення діяльності.
Деструктивні конфлікти спрямовані на задоволення особистих амбіцій, домагань, самоствердження якоїсь людини за рахунок інших людей, ухилення від виконання обов'язків тощо.
Внутрішньособистісний конфлікт. Учасники конфлікту — різні психологічні чинники внутрішнього світу особистості (часто уявні) або несумісність потреб, мотивів, цінностей, відчуттів тощо.
Міжособистісний конфлікт — це найпоширеніший тип конфлікту. Часто є люди, які через відмінність у характерах, поглядах, манері поведінки просто не можуть ладнати одне з одним. Проте глибший аналіз показує, що в основі таких конфліктів лежать об'єктивні причини. Найчастіше це боротьба за обмежені ресурси: матеріальні засоби, виробничі площі, час використання устаткування, робочу силу.
Конфлікт міжіндивідом і групою — неформальні групи (організації) встановлюють свої норми поведінки в спілкуванні. Кожен член такої групи повинен їх дотримуватися. Відступ від прийнятих норм група розцінює негативно, виникає конфлікт між індивідом і групою. Інший поширений конфлікт цього типу — конфлікт між групою й керівником. Найважчий перебіг таких конфліктів — за авторитарного стилю керівництва.
Міжгруповий конфлікт. Організація складається з безлічі формальних і неформальних груп, між якими можуть виникати конфлікти. Наприклад, між керівником і виконавцями, між неформальними групами всередині підрозділів, між адміністрацією і профспілкою.
Ухиляння (стиль вирішення конфлікту). Людина, яка дотримується цієї стратегії, прагне уникнути конфлікту. Ця стратегія може бути доречною, якщо предмет розбіжностей не дуже цінний для людини, ситуація може вирішитися сама собою або зараз немає умов для ефективного вирішення конфлікту, а через деякий час вони з'являться.
Згладжування (стиль вирішення конфлікту). Цей стиль ґрунтується на тезі «Живімо дружно». «Згладжувач» прагне не показувати ознак конфлікту, конфронтації, закликає до солідарності.
Негативні емоції не виявляються, але вони накопичуються. Рано чи пізно проблема, залишена без уваги, накопичені емоції спричинять вибух, наслідки якого дисфункціональні.
Примушування (стиль вирішення конфлікту). Цей стиль пов'язаний із агресивною поведінкою, впливом на інших людей. Використовується влада, заснована на примушуванні, й традиційна влада.
Компроміс (стиль вирішення конфлікту). Цей стиль характеризується ухваленням думки іншого, але лише до певного рівня. Здатність до компромісу в управлінських ситуаціях високо цінується, оскільки зменшує недоброзичливість і дає можливість швидко вирішити конфлікт. Але через деякий час можуть виявитися й дисфункудіональні наслідки компромісного вирішення, наприклад, незадоволеність «половинчастими» рішеннями. Крім того, конфлікт у дещо зміненій формі може виникнути знову, оскільки проблема, що породила його, невирішена.
Співпраця (стиль вирішення конфлікту). Цей стиль ґрунтується на переконаннях учасників у тому, що розбіжність у поглядах — неминучий результат того, що в розумних людей є свої уявлення про те, що правильно, а що ні. Учасники визнають право одне одного на власну думку й готові його зрозуміти, це дає можливість проаналізувати причини розбіжностей і знайти прийнятний для всіх вихід. Той, хто обирає співпрацю, не прагне досягти мети за рахунок інших, а шукає вирішення проблеми.
|