Головченко Ніна Іванівна



Скачати 84.88 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір84.88 Kb.
Головченко Ніна Іванівна. Структурно-стильовий аналіз художнього тексту в старших класах загальноосвітньої школи: дис. канд. наук: 13.00.02 - 2009.
Анотація до роботи:

Актуальність дослідження обумовлена системою концептуальних положень щодо стратегії та основних напрямів освіти, які викладені в Державній національній програмі «Освіта. (Україна ХХІ століття)» і «Національній доктрині розвитку освіти в Україні» та передбачають реформування, гуманізацію і гуманітаризацію навчально-виховного процесу, формування у школярів сучасного світогляду, розвиток інтелектуальних, творчих здібностей, навичок самостійного наукового пізнання. Актуальними завданнями національної освіти є постійне оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу, забезпечення інноваційного вдосконалення її, створення умов для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості протягом життя.

Стратегічні завдання виховання людини демократичного світогляду, з високоморальними якостями і розвиненим естетичним сприйманням реалізуються в основних положеннях Концепції літературної освіти, яка передбачає, зокрема, викладання літератури як мистецтва слова. У пошуках оптимальних шляхів до розв’язання цих завдань сучасній національній школі належить найповніше використовувати потенціал навчального курсу «Зарубіжна література», що разом із курсом української літератури здійснює потужний вплив на етичне й естетичне виховання юних громадян України.

Шкільні програми із зарубіжної літератури пропонують до вивчення художні твори інонаціональних літератур різних епох, жанрів і стилів. Зміст і художня форма цих текстів є джерелом формування духовно-моральних, естетичних цінностей юної особистості та стимулюють процес творчого пошуку в царині методики вивчення зарубіжної літератури, процес виявлення ефективних методів і прийомів аналізу художнього тексту.

Важливого значення у вирішенні окреслених проблем набуває оволодіння учнями методами і прийомами структурно-стильового аналізу літературного твору, що ґрунтується на тлумаченні ідейно-тематичного наповнення художнього тексту шляхом розгляду його типологічних і домінуючих стильових ознак. Урахування стильової закономірності твору, яка реалізується на всіх рівнях художньої форми, поглиблює сприймання і розуміння учнями концептуальних смислів тексту.

Ефективність стильового прочитання художніх творів у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів визначається здатністю учнів у пору ранньої юності до глибокого естетичного сприймання витворів мистецтва слова. Саме в такий спосіб досягається головна мета літературної освіти – формування повноцінного читача, який аналітично підходить до вибору книги та її розуміння, читача, для якого процес читання є актом власної творчості і власного духовного розвитку.

Визначення теоретичних основ структурно-стильового аналізу художнього тексту в дисертації базується на положеннях праць філософів Г. Гегеля, А. Бергсона, Б. Кроче, М. Гайдегера, К. Леві-Строса, Х. Ортеги-і-Гассета, Р. Барта, П. де Мана, М. Мамардашвілі про природу естетичного, структуру як основу будь-якого явища, суб’єктивно-інтуїтивний, формотворчий, елітарний характер мистецтва модернізму; дослідженнях українських і зарубіжних літературознавців В. Перетца, Д. Чижевського, В. Виноградова, В. Жирмунського, Д. Лихачова, Р. Якобсона, М. Полякова, Г. Поспєлова, Л. Тимофєєва, М. Бахтіна, Г. Степанова, О. Соколова, Ю. Лотмана, Д. Наливайка, В. Ейдінової, Л. Кисельової, М. Гіршмана, І. Подгаєцької, А. Ткаченка, Ю. Коваліва, Ю. Кузнецова, О. Ніколенко про стиль і структуру художнього тексту.

Психолого-педагогічні основи естетичного підходу до літературного твору розробляли Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, П. Якобсон, Д. Фернандес, Г. Костюк, Н. Миропольська.

Методичний аспект досліджуваної проблеми частково відображено в працях Ф. Буслаєва, В. Водовозова, В. Стоюніна, В. Острогорського, М. Рибникової, Т. Бугайко, Ф. Бугайка, Т. Браже, В. Неділька, В. Голубкова, Г. Маранцмана, О. Богданової, Н. Сафонової, Є. Пасічника, Н. Волошиної, Л. Мірошниченко. Окремі питання означеної проблеми розглядались у працях сучасних учених-методистів Є. Майміна, О. Ніколенко, Г. Токмань, С. Жили, А. Ситченка, Ю. Горідько, Є. Волощук, Т. Яценко, дисертаційних дослідженнях, низці методичних розробок уроків із зарубіжної літератури вчителів-практиків, проте в цілому проблема структурно-стильового аналізу художнього тексту в методиці літератури залишається невивченою.

Автори чинних програм і підручників із зарубіжної та української літератур активно використовують категорії художнього стилю, стилю напряму, стилю течії, індивідуального стилю до характеристики літературного процесу на межі ХІХ–ХХ ст. та ХХ ст., а також до вивчення творчості письменників цієї епохи.

Однак досі немає жодної монографічної праці, де було б обґрунтовано назву цього виду аналізу, чітко визначено одиниці аналізу, аргументовано психолого-педагогічну доцільність застосування його саме в старших класах загальноосвітньої школи до вивчення творів письменників-модерністів, немає опису теоретичних основ, експериментально доведеної методичної системи навчання (етапів, методів, прийомів і форм).



Таким чином, актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження «Структурно-стильовий аналіз художнього тексту в старших класах загальноосвітньої школи» зумовлюється: необхідністю урізноманітнення методики викладання зарубіжної літератури, програми з якої передбачають вивчення творів різних епох, напрямів, течій, стилів, жанрів і різних національних літератур; недостатньою ефективністю комплексного застосування шляхів аналізу художнього тексту до вивчення творів письменників-модерністів, новаторська художня форма яких потребує подеколи нетрадиційних підходів; відсутністю методичних розробок структурно-стильового аналізу художнього тексту, в яких детально викладені теоретичні та методико-технологічні засади навчальної діяльності; необхідністю визначення методичних аспектів поетапного засвоєння окремих теоретико-літературних понять у зв’язку з аналізом художнього тексту в шкільних курсах зарубіжної та української літератур.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексної програми дослідження «Зміст і методика вивчення української і зарубіжної літератур за державними стандартами в умовах 12-річної середньої загальноосвітньої школи», над якою працювала лабораторія навчання української мови і літератури Інституту педагогіки АПН України (реєстраційний № 0100U000046). Тему дисертації затверджено рішенням Ученої ради Інституту педагогіки АПН України (протокол № 9 від 5 грудня 2002 року) та узгоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 28 січня 2003 року).

Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності методичної системи структурно-стильового аналізу художнього тексту письменників-модерністів на уроках зарубіжної літератури в 10–11 класах.

Для досягнення мети ставилися такі завдання:

  • з’ясувати стан досліджуваної проблеми в літературознавстві, методиці викладання літератури, сучасній шкільній практиці;

  • виявити психолого-педагогічні умови ефективного застосування структурно-стильового аналізу художнього тексту в старших класах загальноосвітньої школи;

  • теоретично обґрунтувати і розробити методичну систему структурно-стильового аналізу художнього тексту;

  • експериментально перевірити доцільність та ефективність методики структурно-стильового аналізу художнього тексту в 10–11 класах загальноосвітньої школи України (на прикладі вивчення творів письменників-модерністів).

Об’єктом дослідження є процес вивчення зарубіжної літератури в старших класах загальноосвітньої школи України.

Предметом дослідження є методика застосування структурно-стильового аналізу до вивчення творів письменників-модерністів у 10–11 класах загальноосвітньої школи України.

Методологічну основу дисертації становлять положення про естетичну природу мистецтва слова, структурність, системність, ієрархічність будь-якого явища культури, художнього тексту зокрема, літературознавчі, дидактичні й методичні праці про структуру стилю, про доцільність і необхідність застосування у навчальній діяльності школярів структурно-стильового аналізу художнього тексту, який дає змогу поглибити тлумачення ідейно-змістового наповнення твору шляхом вивчення його художньої закономірності (стилю), психолого-педагогічні розвідки про механізми естетичного сприймання.

Для розв’язання поставлених завдань застосовувався комплекс таких методів дослідження:

- теоретичні: ретроспективний і системний аналіз наукових літературознавчих, психолого-педагогічних і методичних джерел з досліджуваної проблеми, порівняльний аналіз навчальних програм і підручників із зарубіжної та української літератур, теоретичне узагальнення педагогічного досвіду для визначення теоретико-методологічних засад дослідження;



- емпіричні: спостереження за особливостями сприймання і засвоєння учнями структурно-стильового аналізу художнього тексту, анкетування, аналіз тестів, усних відповідей учнів, творчих і підсумкових комплексних контрольних робіт, аналіз уроків для дослідження рівня сформованості знань, умінь і володіння навичками структурно-стильового аналізу художнього тексту; педагогічний (констатувальний і формувальний) експеримент, кількісний і якісний аналіз здобутих результатів дослідження для з’ясування ефективності розробленої методики.

Дисертаційне дослідження проводилося в три етапи:

На першому етапі (2002–2003 рр.) визначалися мета, завдання, об’єкт, предмет дослідження; вивчалися наукові літературознавчі, психолого-педагогічні, методичні джерела з окресленої проблеми.

На другому етапі (2003–2004 рр.) проводився констатувальний зріз, що виявив стан досліджуваної проблеми в шкільній практиці, та аналіз його результатів; здійснювалася підготовка матеріалів для проведення формувального експерименту, розробка і теоретичне обґрунтування застосування методичної системи структурно-стильового аналізу художнього тексту в 10–11 класах загальноосвітньої школи.

На третьому етапі (2004–2007 рр.) проводилось експериментальне навчання з метою перевірки ефективності пропонованої методики; опрацьовувалися результати дослідження, проводився кількісний і якісний аналіз здобутих результатів.

Наукова новизна дослідження: уперше науково обґрунтовано, визначено теоретичні засади, розроблено й експериментально перевірено методичну систему структурно-стильового аналізу творів письменників-модерністів; удосконалено методико-технологічні підходи до вивчення художнього тексту з урахуванням стилю шляхом визначення і характеристики стильових констант (СК), стильової домінанти (СД) твору; подальшого розвитку набула система структурування матеріалу щодо стильових констант і стильової домінанти літератури модернізму, символізму, імпресіонізму, «потоку свідомості», індивідуального стилю письменника (на прикладі творчості Д. Джойса), що вивчаються в 10–11 класах.

Практичне значення здобутих результатів полягає у можливості впровадження в практику роботи вчителя зарубіжної літератури науково обґрунтованої й експериментально перевіреної методичної системи застосування структурно-стильового аналізу художнього тексту як одного з ефективних шляхів вивчення творів мистецтва слова. Матеріали дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки студентів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах, під час проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів-словесників, для вдосконалення змісту шкільних навчальних програм, підручників, методичних посібників.

Експериментальне дослідження здійснювалося на базі загальноосвітніх міських навчальних закладів (№ № 281, 219 м. Києва, № 26 м. Черкас, № 3 м. Білої Церкви Київської області, № 116 м. Кривого Рогу Дніпропетровської області) і сільських шкіл (знз с. Богданівка Яготинського району Київської області, с. Ділове Рахівського району Закарпатської області) протягом 2003–2007 рр. і загалом на різних етапах охопило 759 учнів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях «Мова і культура» (Київ, 2006, 2007), «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (Київ, 2005, 2006); на науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми слов’янознавства» (Київ, 2005), «Розвиток читацьких інтересів учнів у процесі вивчення української мови і літератури» (Київ, 2007); на міській конференції вчителів зарубіжної літератури (Київ, 2006), на засіданнях методичного об’єднання вчителів зарубіжної літератури Святошинського району м. Києва (2003), на курсах підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури (Київ, 2005, 2008).

Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 14 публікаціях автора, 8 з яких уміщено в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 – у збірниках матеріалів науково-практичих конференцій.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка