Гігієна праці І здоров’Я: медичний, соціальний, економічний аспекти



Скачати 120.93 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір120.93 Kb.


Smyk О. LABOUR HYGIENE AND HEALTH: MEDICAL, SOCIAL, ECONOMIC ASPECTS / O. Smyk // Scientific journal "The progressive researches "Science & Genesis": Prague, Czech Republic. Publishing Center of The International Scientific Association "Science & Genesis", Prague, April №1/2015, p.16-19.
УДК 911.3:615.83

ГІГІЄНА ПРАЦІ І ЗДОРОВ’Я:

МЕДИЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ
Смик О.С.

аспірант

кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористування,

географічний факультет,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

м. Чернівці, Україна

E-mail: smuk_oksana@rambler.ru
Анотація. У статті розглянуто питання впливу соціально-економічних умов на стан здоров’я населення. Проаналізовано професійно-виробничі захворювання, вплив матеріального становища та трудової діяльності на стан здоров’я населення.

Ключові слова: соціально-економічні фактори, здоров’я, захворювання, гігієна праці, населення.
LABOUR HYGIENE AND HEALTH:

MEDICAL, SOCIAL, ECONOMIC ASPECTS
O. Smyk

PhD Student

Department of Social Geography and recreational nature,

Faculty of Geography,

Yuriy Fedkovych Chernivtsy National University, Ukraine

E-mail: smuk_oksana@rambler.ru
Summary: The article tackles the issue of the effect of social and economic conditions on the health status of population. We analyzed some occupational and production diseases, the influence of economic conditions and labour activities on the health status of the population.

Key words: social and economic factors, health, disease, labour hygiene, population.
Постановка проблеми. Здоров’я – безцінний дар, який людина інколи марно витрачає, забуваючи, що втратити здоров’я легше, а відновити його дуже важно. Існує безліч визначень здоров’я, проте, якнайповніше визначення стану здоров’я сформульовано фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я, які вважають, що здоров’я – це нормальний стан людського організму і психіки, що характеризується повним психофізичним і соціальним благополуччям людини. Найкращий спосіб зберегти здоров’я – це не допустити розвитку захворювань.

Поряд з природними передумовами на виникнення і поширення серцево-судинних захворювань впливають соціально-економічні і генетичні фактори, вплив яких може бути значно вищим, ніж вплив природних умов. Серед соціально-економічних чинників можна виділити такі основні групи: харчування, куріння, структура розселення (міське і сільське), характер трудової діяльності, еколого-економічні умови, спосіб життя, структура населення, соціальні умови тощо.

До групи генетичних чинників відносяться етнічний склад населення, спадковість, характеристики корінного і приїжджого населення, генетичний фон тощо. Провідними серед соціально-економічних передумов серцево-судинних захворювань є різкі зміни характеру життя і трудової діяльності. Ці зміни створюються як професійно-виробничими, так і невиробничими умовами.

Зазначені, передумови значною мірою залежать від рівня медичного обслуговування населення, економічного розвитку, урбанізації, забруднення НПС, а також демографічних умов і екологічної ситуацією взагалі. При цьому властивості компонентної структури НПС впливають не ізольовано, а в комплексі. їх вплив неоднаковий на різних територіях і змінюється залежно від фізико-географічних особливостей території, соціально-економічних умов, а також стану здоров’я, вікових груп населення тощо [10].



Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз впливу соціально-економічних факторів на стан здоров’я населення знаходимо у працях таких вчених, як: Кісельов А.Ф., Зюзін В.О., Цебржинський О.І., Руденко А.О., Єрмілов В.С., Зінченко Т.М., Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Хадикіної Т.О., Тарасової В.В. Медико–екологічні проблеми висвітлені в працях: Вадзюк С.Н., Федорців О.Є., Литвинової О.М. та інших

Виклад основного матеріалу. Проблема охорони здоров’я працюючих особливо актуальна у зв’язку із зростанням рівня смертності, інвалідності та захворюваності серед населення працездатного віку. Тісний зв’язок між станом здоров’я працюючих та умовами праці, яка викликає занепокоєння в суспільстві, має на увазі залучення роботодавців у справу зміцнення здоров’я працюючих. В даний час така участь є можливим в двох основних формах:

  • добровільне медичне страхування;

  • організація служб охорони здоров’я за місцем роботи.

Медико-санітарні частини на підприємствах і в установах є однієї з форм організації охорони здоров’я працюючих [2].

Їх завдання полягало у наданні працівникам кваліфікованої медичної допомоги, проведення заходів з оздоровлення умов праці, попередження та зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, виробничого травматизму, професійної захворюваності та інвалідності.

Охорона здоров’я громадян – одна з функцій держави. В Україні державним органом, що опікується здоров’ям громадян є Міністерство охорони здоров’я України.

Практика організації служб охорони здоров’я на підприємствах існує в багатьох розвинених країнах світу. Більш того, це питання знаходиться в центрі уваги таких міжнародних організацій, як Міжнародна організація праці (МОП) та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).

Кожна людина повинна дбати про своє здоров’я в першу чергу сама. Краще запобігти захворюванню, ніж лікуватися. Першим важливим елементом піклування про здоров’я є контроль власного самопочуття. Важливе місце займає особиста гігієна, активне й здорове спілкування з іншими людьми, комфортні умови праці, раціональне харчування і здоровий спосіб життя.

Праця, як специфічна, властива тільки людині діяльність, супроводжується функціональними змінами в організмі – м’язовим і нервовим напруженням, витратами енергії, фізіологічними змінами в різних органах і системах організму, біохімічними реакціями, емоційними проявами. Це стосується як фізичної праці, так і розумової діяльності. Трудова діяльність, з одного боку, сприяє розвиткові і вдосконаленню людини, а з другого, – може справляти (і фактично в багатьох випадках справляє) негативний вплив на її організм. Відбувається це тоді, коли трудовий процес чи умови його здійснення не відповідають анатомо-фізіологічному і психічному статусові, функціональним можливостям організму людини. Як наслідок – він не здатен адаптуватися до тих вимог, які йому ставить конкретна трудова діяльність у конкретних умовах. Саме тому серед соціальних аспектів праці медико-біологічні, і зокрема гігієнічні, завжди були і залишаються актуальними.

Гігієна праці як галузь профілактичної медицини вивчає вплив виробничих факторів – умов праці і трудового процесу – на стан здоров’я людини для запобігання професійним, виробничо зумовленим захворюванням, підтримання високої працездатності [5].

Конкретні види трудової діяльності впливають на людський організм, а якісне її розмаїття, нові види енергії, якими оволоділа людина, нові речовини, матеріали і технології, котрі вона поставила собі на службу, розширили спектр тих несприятливих факторів, у взаємодії з якими здійснюється нині професійна діяльність. Саме тому в наш час робляться спроби не стільки використати в ім’я здоров’я людини позитивні аспекти праці (хоча й це надзвичайно важливо), скільки нейтралізувати негативні ефекти трудового процесу й умов його здійснення.

Із впливом шкідливих факторів на робочому місці щорічно пов’язано від 68 до 157 млн. нових випадків профзахворювань у світі. Внаслідок нещасних випадків на виробництві щорічно гине 200 тис. робітників і 120 млн. осіб одержують травми, що негативно впливає на здоров’я населення загалом. Шкода, якої зазнає здоров’я на виробництві, і пов’язані з нею втрати продуктивності праці сягають 10-15% загального сумарного валового національного продукту. Введення нових технологій, нові хімічні речовини і матеріали, зростаючий рівень механізації та індустріалізації на фоні відставання у засобах захисту, заходах безпеки і контролю створюють загрозу не лише для здоров’я тих, хто працює в умовах дії цих чинників, а й для всього навколишнього середовища, його техногенне забруднення, хімічні і радіаційні аварії пов’язані, як правило, з промисловим виробництвом.

Рівень охорони здоров’я працівників, соціально-економічний розвиток країни, якість життя і добробут усього населення тісно пов’язані між собою. Поліпшити умови праці, зберегти здоров’я людей не тільки можна, а й економічно вигідно. Отже, інтелектуальний і економічний внесок у розв’язання цих проблем - не тягар витрат, а вигідне вкладання коштів і зусиль, оскільки високий рівень здоров’я працівників - фактор стійкого соціально-економічного розвитку суспільства. Крім того, стан здоров’я працездатного населення (зважаючи на його вік і соціальне становище) визначає репродуктивне здоров’я сім’ї та суспільства. Тим часом медична наука має переконливі докази, що існує зв'язок гінекологічних захворювань, ускладнень вагітності і пологів з умовами праці жінок [3].

У пріоритетному медичному обслуговуванні працездатного населення зацікавлене все суспільство. І починатися це обслуговування має із гарантування безпеки робочого місця, дотримання гігієнічно обґрунтованих рівнів шкідливих виробничих факторів.

Серед форм патології переважають захворювання, пов’язані з дією на організм пилу, вібрації, шуму, хвороби опорно-рухового апарату. На робочих місцях постраждалих у переважній більшості випадків спостерігалося перевищення припустимих параметрів професійних шкідливих впливів. Причому, виробнича сфера перебуває у несприятливому становищі в багатьох провідних галузях народного господарства.

Найгірше те, що професійні захворювання найчастіше виявляються у запущеному стані, внаслідок чого людина втрачає можливість працювати за фахом з усіма наслідками соціально-економічного характеру, що випливають із цієї ситуації. Несвоєчасне виявлення професійних захворювань шкодить не тільки людині, а й усій соціально-економічній сфері, оскільки призводить до інвалідності кваліфікованих робітників і витрат на їхню реабілітацію, що далеко не завжди закінчується успішно [4].

Тим часом погіршується здоров’я дітей та молоді: якщо з семирічних 23% здорових, то серед сімнадцятирічних - лише 14%. Тільки 20% допризовників відповідають вимогам, які ставить армія до стану їхнього здоров’я. Якщо ця тенденція збережеться і надалі, важко буде не тільки комплектувати кадровий склад збройних сил строкової служби, а й відбирати за медичними показниками осіб для роботи на шкідливих виробництвах, де зайнято понад 10% працездатного населення.

Серед причин смертності людей працездатного віку на першому місці - нещасні випадки, отруєння і травми, за ними - хвороби системи кровообігу, новоутворення і захворювання органів дихання. Таке ж саме співвідношення характерне для всіх економічно розвинених країн. Однак абсолютні значення показників смертності від цих хвороб в Україні у 2-3 рази перевищують аналогічні показники економічно розвинених країн. Крім того, в більшості з них протягом останніх років спостерігається зниження рівнів смертності від хвороб органів кровообігу, тоді як в Україні цей показник зріс. І що характерно: у нас поглиблюється диспропорція між рівнем смертності людей різної статі - проявляється ефект так званої «над смертності чоловіків». Спеціальний аналіз дав змогу дійти висновку, що це не стільки результат дії біологічних факторів, скільки наслідок впливу несприятливих умов праці, нездорового способу життя і шкідливих звичок.

Для здійснення ефективного впливу на формування життєвих установок та поведінки молоді, зміни негативних тенденцій у стані здоров’я молодого покоління потрібен глибокий аналіз факторів, які сприяють або протидіють формуванню цінностей у сфері здоров’я, орієнтацій на турботу про власне здоров’я, набуття навичок та культуру його самозбереження.

Як уже було зазначено, здоров’я населення визначається передусім станом навколишнього середовища, впливом генетичних факторів, способу життя організацією системи охорони здоров’я. У свою чергу зазначені компоненти суттєво залежать від соціально-економічних умов, в яких відбувається зростання та виховання молодого покоління і які, отже, виступають також об’єктивними чинниками формування способу життя, поведінки та здоров’я молодого покоління. Сьогодні державні структури в Україні по можливості намагаються змінити ситуацію, роблять певні кроки щодо поліпшення соціально-економічного становища та здоров’я молоді. До цієї роботи залучені громадські організації, значна допомога надається з боку міжнародних структур.

Перспективи фізичного, психічного та розумового розвитку молоді тісні пов’язані з матеріально-технічною базою сфери освіти та особливостями організації навчально-виховного процесу. Надмірна напруженість навчальним програм та слабке ресурсне підґрунтя суттєво впливає на погіршення стану здоров’я підростаючого покоління.

Ознакою сучасного стану економічного розвитку українського суспільства стає підвищення ролі вищої освіти як чинника забезпечення більш високих доходів і стандартів життя. Але поруч із цим триває процес структурного безробіття, яке в першу чергу зачіпає молодь. Дуже гостро проблема зайнятості молоді постає для тих, хто проживає у сільській місцевості.

За всієї складності проблеми зайнятості сучасна молодь поряд із цінністю високооплачуваної роботи на одне з перших місць ставить критерій належних умов праці та відсутності шкідливих наслідків для здоров’я.

Трудові цінності молоді набувають прагматично-егоцентричного аспекту- нешкідливі умови праці, відсутність суттєвого ризику для здоров’я, "зручність" робочого місця (зручний час роботи, зручне місце розташування, невелика відстань від дому), гарний колектив (приємні стосунки з колегами). Зазначені чинники роботи відбивають високий рівень цінності здоров’я, очікування гармонії у соціальному житті та прагнення знайти цікаву для молодої людини справу. Зручні умови праці більш приваблюють жіночу молодь. Ці чинники виявилися важливими і для неповнолітньої молоді 14-17 років, якій в сучасних умовах притаманні прагматичні цінності життя в цілому.

Соціально-економічні події останніх років обумовили значну міграційну рухливість населення, причому саме молодому контингентові належить провідна роль у міграційних процесах.

Матеріальне становище сьогодні безпосередньо позначається на можливостях родини щодо збереження здоров’я своїх дітей, своєчасного їх діагностування та необхідного лікування. За результатами опитування громадської думки, оцінки добробуту сім’ї корелюють з рівнем задоволеності станом власного здоров’я та здоров’я своїх дітей.

Загалом досить важко визначити безпосередній вплив матеріального добробуту на рівень соціального благополуччя молоді, стан її здоров’я, формування навичок здорового способу життя. Але отримані дані дозволяють зробити деякі висновки стосовно економічної складової її здоров’я. Зберігається значна економічна залежність молоді від батьків.



Висновки. Слід визнати, що вплив економічної складової на загальний стан здоров’я та спосіб життя молоді, безумовно, є визначальним. Фінансовий стан більшості сімей й незначні особисті доходи молодих людей значно обмежують їхні можливості щодо доброякісного харчування, занять спортом, культурного та змістовного дозвілля, оздоровлення, виділення батьками достатнього часу для спілкування з дітьми [3].

Дослідження здоров’я та поведінкових орієнтацій учнівської молоді показало, що матеріальний добробут сім’ї досить відчутно позначається на характері стосунків батьків з дітьми, на стилі сімейного виховання загалом.

На думку самої молоді, на здоров’я кожної людини значною мірою або суттєво впливають, перш за все, матеріальний достаток (86%), житлові умови (71%), структура та якість харчування (89%), медичне обслуговування (84%), умови роботи та навчання (74%), заняття фізкультурою та спортом. Суттєвим визнається вплив навколишнього середовища (86%). Отже економічна складова суспільного життя як передумова здоров’я (у широкому розумінні його змісту) молодого покоління є визначальною як за висновками фахівців та політиків, так і на думку самої молоді.

Список використаної літератури:

1. Бердник О.В. Методологічні аспекти оцінки здоров’я населення в еколого–гігієнічних дослідженнях / О.В. Бердник., В.Ю.Зайковська // Довкілля та здоров’я .- 2005. - № 10.-с. 3-5.

2. Вадзюк С.Н. Медико–екологічні проблеми в сучасних умовах / С.Н.Вадзюк, О.Є.Федорців // Екологічний вісник .- 2008.-№ 1.-с. 14-15.

3. Горяна Л.Г. Соціальне здоров’я людини як показник культури спілкування / Л.Г.Горяна // Безпека життєдіяльності .- 2005.- №1.-С.64-69.

4. Актуальні питання стану здоров’я працюючого населення / М.Г. Карнаук // Довкілля та здоров’я.-2004.- № 10.-с. 55-58.

5. Климчук М.А. Характеристика соціально-гігієнічних умов життя та їх впливу на здоров’я населення / М.А. Климчук, І.О.Черниченко, В.М.Доценко // Довкілля і здоров’я .- 2005.-№10 .- С.43-45.

6. Кулікова Ф.Й. Здоров’я людини в екологічно несприятливих умовах / Ф.Й.Кулікова, Т.М.Полішко // Екологічний вісник.- 2008 .- №5.-С.27.

7. Литвинова О.М. Оцінка впливу екологічних чинників на показники захворюваності / О.М.Литвинова // Довкілля та здоров’я .- 2002.- № 9.-с. 68-69.

8. Нагорна А. Стан здоров’я населення України /А.Нагорна // Краєзнавство. Географія. Туризм.- 2004.- №2.-С.4-13.

9. Сем’янів О.І. Забруднення довкілля та здоров’я населення / О.І.Сем’янів // Довкілля та здоров’я .- 2004.- №10.-С.28-29.



10. Трахтенберг І.М., Коршун М.М. Праця і здоров’я: Гармонія чи протиріччя? Медичний, соціальний, економічний аспекти / І.М.Трахтенберг, М.М.Коршун // Безпека життєдіяльності. - 2005.- № 2. - с. 59-63.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка