Гаврилюк олена григорівна



Скачати 458.34 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації27.04.2016
Розмір458.34 Kb.
1   2   3

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ


У вступі розкриті сутність і стан наукової проблеми, її значущість, обґрунтовані актуальність і доцільність дослідження для розвитку економічної теорії і практики, сформульовані мета і завдання дослідження, визначені основні елементи новизни результатів, отриманих автором особисто, їх практичне значення.

У першому розділі – „Теоретико-методичні основи формування та державного регулювання ринку ветеринарних препаратів в Україні” розкрито сутність понять „галузь ветеринарної фармації” та „ринок ветеринарних препаратів”, визначено місце ринку ветеринарних препаратів у системі товарних ринків, виділено основні особливості цього ринку та його маркетингового дослідження, основні критерії його сегментації, обґрунтовано необхідність поєднання механізмів державного регулювання та саморегулювання ринку ветеринарних препаратів.

З початком переходу до ринкових умов у 80-90-х роках ХХ ст. в Україні розпочалися тривалі процеси формування окремих ринків товарів і послуг та реформування окремих галузей, у тому числі ринку ветеринарних препаратів і галузі ветеринарної фармації.

За визначенням автора, ринок ветеринарних препаратів – це система взаємовідносин, що виникають з приводу купівлі–продажу специфічного товару – ветеринарних препаратів (засобів для профілактики і лікування захворювань тварин) та охоплюють виробників ветеринарних препаратів, гуртову та роздрібну ланки торгівлі, інші елементи інфраструктури ринку та організаційно-правового середовища, ветеринарних лікарів (спеціалістів ветеринарної медицини), кінцевих покупців ветеринарних препаратів (власників тварин).

Ветеринарні препарати є продукцією ветеринарної фармації (від термінів „ветеринарний” – той, що стосується лікування і профілактики хвороб свійських тварин, та „фармація” – наука, яка вивчає питання добування, обробки, виготовлення, стандартизації, зберігання та реалізації лікарських засобів).

Ринок ветеринарних препаратів і ринок лікарських засобів гуманної медицини тісно взаємопов’язані і формують фармацевтичний ринок, що є частиною ринків хімічної продукції та біотехнологічної продукції. Водночас ринок ветеринарних препаратів є частиною ринку засобів захисту здоров’я тварин. Сегменти ринку ветеринарних препаратів, призначених для сільськогосподарських тварин, є складовими ринку товарів сільськогосподарського призначення (ресурсний ринок для АПК), а сегменти ринку ветеринарних препаратів для домашніх тварин належать до ринку споживчих товарів.

На підставі аналізу розроблена модель, яка ілюструє місце ринку ветеринарних препаратів у системі товарних ринків (рис. 1).



Особливостями ринку ветеринарних препаратів України є: потреба в ефективному державному регулюванні; висока наукомісткість галузі; вторинний попит; низька еластичність попиту; необхідність високого рівня захисту інформації; той фактор, що покупці не є споживачами; формування попиту відбувається спеціалістами ветеринарної медицини; потреба у специфічних препаратах; тісний взаємозв’язок з ринком лікарських засобів гуманної медицини; вплив морально-етичних норм.


Все вищезазначене обумовлює необхідність регулювання ринку ветеринарних препаратів, яке може здійснюватися у двох формах: зовнішній (регулювання з боку держави) та внутрішній (механізм саморегулювання) за раціонального їх узгодження та поєднання. Взаємозв’язок цих двох механізмів ілюструє рис. 2.

З метою вдосконалення державного управління у вітчизняній галузі ветеринарної фармації та на ринку ветеринарних препаратів у дисертаційній роботі пропонується здійснити такий перелік заходів: розробити концепцію розвитку галузі; посилити державний контроль за використанням бюджетних коштів у галузі; внести зміни у систему пільгового оподаткування (податок на додану вартість, митний режим, інвестиційна політика); у визначених законодавством межах провадити політику протекціонізму; сприяти інноваційній діяльності; налагодити системне інформаційне забезпечення державних органів управління галуззю; забезпечити постійне вдосконалення системи жорсткого контролю за якістю ветпрепаратів тощо.

Специфіка ринку ветеринарних препаратів та умов його розвитку в Україні вимагає особливих підходів до проведення маркетингових досліджень. Значні труднощі становить сьогодні визначення місткості та прогнозування попиту на цьому ринку, що пов’язано з повною відсутністю офіційної статистичної інформації щодо обсягів виробництва, імпорту та експорту ветеринарних препаратів. Необхідною умовою аналізування ринку ветеринарних препаратів є виокремлення критеріїв його сегментації, застосування яких у діяльності підприємств галузі ветеринарної фармації дасть їм можливість максимально пристосувати елементи комплексу маркетингу до потреб і вимог ринку ветеринарних препаратів. Основними критеріями сегментації ринку ветеринарних препаратів є такі: за мотивами придбання ветеринарних препаратів (профілактика, діагностика, лікування захворювань, відтворення тварин, підвищення їх продуктивності, догляд за ними); за видами тварин (сільськогосподарські та домашні); за типами власників тварин (індивідуальні та промислові); за рівнем державного регулювання (регульований, нерегульований).



У другому розділі „Маркетингові дослідження розвитку ринку ветеринарних препаратів та галузі ветеринарної фармації” проведено аналіз ситуації на світовому ринку ветеринарних препаратів, визначено його глобалізаційні тенденції розвитку і регулювання, виявлено особливості формування, розвитку та державного регулювання галузі ветеринарної фармації та ринку ветеринарних препаратів в Україні, на основі проведеного дослідження визначено місткість і структуру вітчизняного ринку ветеринарних препаратів за сегментами.

З входженням України у світовий економічний простір вітчизняний ринок ветеринарних препаратів зазнає дедалі більшого впливу з боку світового ринку та глобалізаційних тенденцій його розвитку.

Зародження ринку ветеринарних препаратів у світі можна віднести до XVIII-XIX ст. Від середини 40-х років XX ст. ринок ветпрепаратів почав стрімко зростати завдяки появі інноваційних товарів і запровадженню нових технологій. Розвиток ринку відбувався хвилеподібно, і кожен сплеск був пов’язаний з певними досягненнями науки. Наступний поштовх розвитку галузі, очевидно, зумовлять нові технології в імунології і генній інженерії та промислове використання трансгенних тварин.

Глобалізаційними тенденціями розвитку ринку ветеринарних препаратів, поряд з інформатизацією, бурхливим технологічним розвитком, стандартизацією продукції і маркетингових підходів, є міжнародна співпраця держав (різних національних і міжнаціональних урядових та неурядових організацій) з метою регулювання і посилення контролю, а також співпраця комерційних фірм (злиття і поглинання, об’єднання у наукових дослідженнях, співпраця у виробництві, маркетингу і дистрибуції).

Обсяг реалізації ветеринарних препаратів на світовому ринку 2006 р. становив 16,1 млрд дол. Географічно світовий ринок ветпрепаратів розміщений нерівномірно щодо обсягів продажу та асортименту, що пов’язано з відмінностями економічного розвитку різних країн світу та їх кліматичними особливостями, розподілом популяцій тварин, видами тваринницьких господарств. Найбільшим регіоном світового ринку є ринок Північної Америки (34,9% світового), найбільшим національним ринком – ринок США. Найвищі темпи зростання демонструє другий за обсягами національний ринок – ринок Китаю. Сумарна частка пострадянських республік становить 4-9% світового ринку.

На ринку ветеринарних препаратів України представлена продукція вітчизняних та іноземних виробників. Упродовж останніх років спостерігається поступове зростання обсягу національного ринку, водночас зростає частка вітчизняного виробництва. У 2006 р. ринок ветеринарних препаратів України оцінюється майже у 212 млн грн у цінах виробника. У загальному обсязі реалізації на вітчизняному ринку українські виробники займають 50-60%.

Вітчизняне виробництво не забезпечує щорічну потребу України у біопрепаратах, тому значна їх частина, в тому числі за державним замовленням, закуповується за кордоном. В асортименті хіміотерапевтичних препаратів вітчизняних виробників суттєво переважають найпростіші види дженериків. Цей та інші чинники полегшують доступ на ринок закордонним виробникам.

Попри велику кількість зареєстрованих в Україні препаратів вітчизняного та закордонного виробництва, попит на них значною мірою залишається незадоволеним, оскільки на ринку багато подібних та аналогічних препаратів, з однією діючою речовиною, наприклад, із загальної кількості зареєстрованих антигельмінтних засобів 85 лікарських форм (з них 58 – вітчизняні) виготовлені на основі 3 діючих речовин – альбендазолу, фенбендазолу та івермектину.

Сумарно частки „двадцятки” фірм-лідерів вітчизняного ринку ветеринарних препаратів становлять близько 83%. Лідером з часткою 12,7% є корпорація „Укрзооветпромпостач”. Розрахунок часток ринку та індексу Харфіндела–Хіршмана свідчить про високий рівень конкуренції і значну частку на ринку іноземних виробників (табл. 1).

Серйозною проблемою на ринку ветеринарних препаратів України є зростання сфери тіньового обігу. За оцінками експертів, тіньовий ринок може становити від 10 до 20% загального обігу на ринку ветеринарних препаратів України. Орієнтовна структура споживання фальсифікованої та контрафактної продукції виглядає таким чином: недотримання рецептури, економія на основній сировині (25,6%); контрабанда (22,2%); виробництво препаратів виробниками із залишків сировини (13,3%); підробки препарату з діючою речовиною (11,1%) та без діючої речовини (11,1%); перефасування препаратів у ветеринарних аптеках з додаванням домішок (8,9%); зміна маркування протермінованих препаратів (7,8%).

Споживання ветеринарних препаратів і стан сільськогосподарського тваринництва в країні взаємопов’язані. Обсяг споживання на ринку ветеринарних препаратів України (у поточних споживчих цінах) 2006 р. становив близько 237,1 млн грн. За нашими прогнозами 2009 р. обсяг ринку становитиме майже 245 млн грн (рис. 3).

Визначені автором на підставі дослідження вітчизняного ринку упродовж 2002-2006 рр. середньорічні витрати ветеринарних препаратів за основними видами сільськогосподарських та домашніх тварин на одну голову (табл. 2), дали змогу розрахувати вартісну структуру вітчизняного ринку в розрізі сегментів.


Таблиця 1

Ринкові частки виробників та індекс Харфіндела–Хіршмана


на ринку ветеринарних препаратів України, 2006 р.

№ з/п

Виробник

Обсяг реалізації, тис. грн

Частка ринку, %

Сума часток ринку, %

Індекс Харфіндела-Хіршмана

1.

ВАТ ВНП „Укрзооветпромпостач”

26900,0

12,7

12,7

161,0

2.

СП „Бровафарма”

20738,0

9,8

22,5

95,7

3.

Intervet

18528,7

8,7

31,2

76,4

4.

Ceva SA

13322,4

6,3

37,5

39,5

5.

Сумська біофабрика

10872,0

5,1

42,6

26,3

6.

Bayer

10339,5

4,9

47,5

23,8

7.

Novartis + Lek

10192,0

4,8

52,3

23,1

8.

ТзОВ „Ветсинтез”

9903,6

4,7

57,0

21,8

9.

KRKA

8910,0

4,2

61,2

17,7

10.

Interchemi Werken

8721,0

4,1

65,3

16,9

11.

ДП „Укрветпромпостач”

7431,2

3,5

68,8

12,3

12.

Pfizer

5261,3

2,5

71,3

6,2

13.

Херсонська біофабрика

4748,4

2,2

73,5

5,0

14.

Харківська біофабрика

4275,6

2,0

75,5

4,1

15.

Дніпропетровська біофабрика

4003,2

1,9

77,4

3,6

16.

Fort Dodge

3520,0

1,7

79,1

2,8

17.

ПП „Фарматон”

2816,7

1,3

80,4

1,8

18.

ТзОВ „Зооветеринарний центр”

2277,6

1,1

81,5

1,2

19.

ВАТ „Біоветфарм”

1908,0

0,9

82,4

0,8

20.

Elanco

515,2

0,2

82,6

0,1

21

Решта

36815,6

17,4

100,0

х

Разом

212000,0

100,0

х

539,8




млн грн



Рис. 3. Динаміка споживання ветеринарних препаратів в Україні

Традиційно у структурі споживання упродовж 2002-2006 рр. найбільшими є частки препаратів для сільськогосподарських тварин: великої рогатої худоби (ВРХ) (26,8-36,5%), свиней (22,6-30,0%) і птиці (23,0-31,0%). Значно меншими є частки сегментів дрібної рогатої худоби (ДРХ) (2,0-3,2%), коней (1,6-3,8%), бджіл (2,6-3,6%) та кролів (4,5-6,9%). Під впливом тенденцій нового стилю життя – подовження тривалості життя, зростання доходів та кількості розлучень – поступово зростає частка сегменту домашніх тварин (1,5-2,3%), яка, проте, є суттєво меншою порівняно зі світовим ринком, де його частка перевищує 40%.


Таблиця 2

Середньорічні витрати ветеринарних препаратів на одну голову за основними видами сільськогосподарських та домашніх тварин в Україні у 2002-2006 рр., грн



Види
тварин

Роки

2002

2003

2004

2005

2006

Гром.
сектор

Інд.
сектор

Разом

Гром.
сектор

Інд.
сектор

Разом

Гром.
сектор

Інд.
сектор

Разом

Гром.
сектор

Інд.
сектор

Разом

Гром.
сектор

Інд.
сектор

Разом

ВРХ

5,88

5,92

5,90

6,40

5,97

6,15

8,41

8,84

8,67

10,32

8,65

9,31

10,61

10,12

10,30

Свині

5,73

4,13

4,72

7,32

4,22

5,17

7,54

5,61

6,20

8,68

7,24

7,72

9,12

8,62

8,82

Коні

4,53

3,96

4,12

11,88

9,68

10,18

12,16

8,92

9,65

12,03

12,46

12,37

11,84

13,99

13,55

ДРХ

3,14

2,63

2,73

3,10

2,39

2,51

3,26

2,30

2,48

3,29

2,65

2,75

3,43

2,83

2,94

Птиця

0,48

0,27

0,33

0,38

0,36

0,37

0,32

0,30

0,30

0,34

0,28

0,30

0,48

0,33

0,39

Кролі

1,44

1,74

1,56

2,64

2,55

Бджолосім’ї

2,12

2,03

1,81

2,23

2,00

Собаки

1,30

1,38

2,07

2,15

1,84

Коти

0,45

0,48

0,60

0,84

0,96

Частка біопрепаратів у вартісній структурі вітчизняного ринку за фармакотерапевтичними групами є близько 34,6%, тобто майже в 1,5 разу перевищує їх частку на світовому ринку. Частка ж протипаразитарних препаратів, які на світовому ринку займають лідируючі позиції з часткою 28,8%, становить лише 13,5%.

Результати аналізу структури вітчизняного ринку ветпрепаратів та представленого на ньому асортименту ветеринарних препаратів вітчизняних та закордонних виробників свідчать про необхідність розвитку вітчизняної галузі ветеринарної фармації, підвищення якості вітчизняної продукції та стимулювання інноваційної діяльності виробників ветеринарних препаратів.

У третьому розділі Стимулювання розвитку вітчизняного ринку ветеринарних препаратів та вдосконалення державного управління у галузі ветеринарної фармації – сформульовано пропозиції щодо базових положень державної політики у сфері ветеринарної фармації, запропоновано основні напрями стратегії розвитку ринку ветеринарних препаратів та галузі ветеринарної фармації з позицій державного регулювання, розроблено структуру інноваційного циклу у галузі ветеринарної фармації та розраховано середній рівень витрат на розробку нового ветеринарного препарату в Україні, запропоновано методику визначення місткості ринку ветеринарних препаратів, прогнозування попиту, а також виявлено і охарактеризовано чинники, що формують попит на ринку ветеринарних препаратів, запропоновано структуру системи інформаційного забезпечення у сфері державного управління ветеринарної медицини.

Державна політика у сфері ветеринарної фармації має базуватися на таких засадах: 1) ветеринарні препарати повинні бути ефективними, безпечними та мати належну якість; 2) доступність ветеринарних препаратів на ринку та часткове забезпечення споживачів за рахунок державних коштів; 3) створення умов для належного виконання ветеринарними лікарями своїх функцій, а також усвідомлення своєї відповідальності власниками тварин; 4) основним джерелом забезпечення потреби українських споживачів у ветеринарних препаратах повинна стати вітчизняна галузь ветеринарної фармації.

Результати аналізу ситуації на ринку ветеринарних препаратів та аналізу асортименту вітчизняних виробників за врахування виняткової важливості галузі ветеринарної фармації для забезпечення епізоотичної, епідемічної, екологічної та економічної безпеки держави вказують на необхідність державної підтримки розвитку вітчизняної галузі ветеринарної фармації, першим кроком якої є розробка відповідної концепції, яка повинна передбачати: розвиток освіти; розвиток галузевої науки; налагодження виробництва ветеринарних препаратів та субстанцій для їх виготовлення; стимулювання інноваційної діяльності виробників; розвиток ринку ветеринарних препаратів; державний контроль за якістю ветеринарних препаратів; формування системи інформаційного забезпечення галузі та ринку.

В дисертації встановлено, що основними перешкодами для інноваційної діяльності вітчизняних виробників ветеринарних препаратів є такі чинники: 1) внутрішні: нестача коштів; відсутність технічних і технологічних можливостей для виробництва нових препаратів; слабкість власної науково-дослідної бази; неможливість утримання та відсутність на підприємствах висококваліфікованих спеціалістів; відсутність або недостатньо налагоджена співпраця підприємства з науково-дослідними установами тощо; 2) зовнішні: недосконалі вітчизняне законодавство і система державного регулювання галузі та ринку; недостатній захист інтелектуальної власності (розвиток тіньового ринку) тощо. Ці основні чинники призвели до відсутності упродовж останнього десятиліття вітчизняних розробок принципово нових препаратів.

Процес створення та виробництва нового ветеринарного препарату передбачає раціональне поєднання трьох основних напрямів діяльності: а) базові дослідження з розробки технології одержання препарату; б) маркетингові дослідження та планування; в) роботи, пов’язані з отриманням обов’язкових дозволів, ліцензій, проходженням обов’язкового контролю, захистом інтелектуальної власності, затвердженням технічної та іншої необхідної документації за співпраці з державними органами контролю (процедура „авторизування”). В цілому цей процес складається з пов’язаних основних ланок і стадій, об’єднаних у чотири основні етапи (рис. 4): I етап – проектування (теоретичне розроблення), II етап –

безпосереднє створення препарату, III етап – підготування до виробництва та виробництво ветеринарного препарату, IV етап – упровадження ветеринарного препарату на ринок.

Сьогодні загальні витрати на розроблення та впровадження нового ветеринарного препарату в Україні орієнтовно становлять 40-160 тис. дол., причому 7-16 % цих витрат – передбачені державою обов’язкові видатки на оплату органам контролю. Процес розробки триває, в середньому, не менше 3-5 років.

У сучасній розвинутій державі великого значення в процесі управління галузями економіки та товарними ринками набуває інформаційно-аналітичне забезпечення. За теперішніх умов практично повної відсутності інформації щодо ринку ветеринарних препаратів, для визначення його місткості та структури за сегментами ефективним є нормативний метод, що базується на застосуванні нормативів споживання ветеринарних препаратів для тварин на одну голову. Річну потребу у ветеринарному препараті (фармакотерапевтичній групі препаратів) на підставі норм споживання можна розрахувати за формулою



, (1)

де Nij – норма споживання j-го виду препарату (j-ї фармакотерапевтичної групи ветеринарних препаратів) і-м видом тварин, грн на одну голову; Si – чисельність i-го виду тварин, голів.

Система чинників формування попиту на ринку ветеринарних препаратів, яка відображає етапи процесу ухвалення рішення про купівлю ветеринарного препарату, включає: 1) виникнення захворювання тварин (чи необхідність профілактичних заходів): поголів’я тварин, захворюваність тварин, кліматичні та екологічні; 2) призначення ветпрепарату спеціалістом ветеринарної медицини: ветеринарні, фармацевтичні; 3) рішення про купівлю ветеринарного препарату: макроекономічні, соціально-економічні, ветеринарно-економічні, особливості регіонального ринку; внесок учасників цього процесу, а також визначено характер впливу цих чинників на обсяги реалізації ветпрепаратів у сегментах домашніх і сільськогосподарських тварин.

Дефіцит інформації про ситуацію у галузі та на вітчизняному ринку ветпрепаратів гостро відчувають усі учасники ринку, зокрема, виробники, дистрибутори та державні органи влади. Будь-які заходи з державного регулювання галузі ветеринарної фармації та ринку ветеринарних препаратів повинні базуватись на повній і достовірній інформації.

Основним інформаційним ресурсом для органів державного управління та усіх суб’єктів господарювання у галузі ветеринарної фармації повинна стати запропонована і розроблена автором інформаційна система Державного комітету ветеринарної медицини (ІС ДКВМ) (рис. 5).


Створення такої інформаційної системи дасть змогу державним органам управління спростити збір та аналіз оперативної інформації, а також підвищити ефективність контролю у галузі ветеринарної медицини; спростити систему звітності; забезпечити достовірною статистичною та іншою інформацією учасників ринку ветеринарних препаратів; забезпечити гласність і відкритість діяльності органів і структур державного управління.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка