Гайдаренко Світлана Анатоліївна



Скачати 494.46 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації29.04.2016
Розмір494.46 Kb.
  1   2   3   4

Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради

Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради

Криворізька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №70
https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcreppfwkp54ycopsdxtifyrwlowngvfbede69a_cjzfekwly4ly







Гайдаренко

Світлана Анатоліївна

Вчитель початкових класів Криворізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №70





Кривий Ріг

2015


Зміст

Вступ……………………………………………………………………………… 3

1. Економічне навчання і виховання учнів початкових класів як ключова

складова випереджаючої освіти сталого розвитку …………………………..6

Висновок …………………………………………………………………………15

Література ………………………………………………………………………..16

Додаток

№ 1. Принципи освіти сталого розвитку……………………...…………….…17



№ 2. Модель школи випереджаючої освіти………………………….......…….18

№ 3. Основні компоненти освіти для сталого розвитку………………….…...19

№ 4. Розробка уроку з теми «Природні ресурси» ……………………...…......20

№ 5. Розробка уроку з теми «Послуги» ………………….…………………….25

№ 6. Етапи роботи над проектом ………………………………………….……29

№ 7. Слова родичі. Слова синоніми…………………………………………….30

№ 8. Прислів’я ……………………………………………….………………….31

№ 9. Задачі з економічним змістом ……………………………………………32

№ 10. Задачі на збереження ресурсів…………………………………………..34

№ 11. Розробка інтегрованого уроку з економіки та математики на тему

«Бюджет сім`ї»………………………………………………………….....35

№12. День Землі (Лінійка - відкриття тижня початкових класів) …..………41

№ 13. Фото екскурсій на підприємства………………………………………..44

Вступ

Людство дедалі більше усвідомлює необхідність перетворення свого життя на безпечне, здорове й радісне. Нагальною потребою ХХІ століття є формування такого способу життя, який став би основою довготривалого ощадливого розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрозу екологічної катастрофи, що нависла над людством. Потрібні нова філософія, нова політика, нові моральні імперативи – зобов’язання кожної людини й людства в цілому. Загалом ідеться про систему цінностей, складову культурного світобачення, яка не залежала б від економічних сплесків чи занепадів, зміни політичної влади, у якій би захист і збереження природи вважались такими ж важливими, як і, власне, життя. Враховуючи потреби сьогодення потреби сталого розвитку стали важливою складовою сучасної освіти.

Поняття сталого розвитку в його сучасному значенні було сформульовано в доповіді Міжнародної комісії з навколишнього середовища та розвитку (Комісія Брутланд) у 1987 р.: це розвиток, який забезпечує збалансоване вирішення соціально-економічних завдань, а також проблем сприятливого навколишнього середовища та природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення потреб сучасного та наступних поколінь людства. Тобто сутність концепції сталого розвитку полягає в необхідності збереження потенціалу (біологічного, ресурсного, екологічного тощо) планети Земля для наступних поколінь за рахунок значного зменшення антропогенного тиску на природне середовище.

сталий розвиток

Педагог Майкл Томас Needham називає «Сталий розвиток», як здатність задовольняти потреби нинішнього покоління, одночасно сприяючи потребам майбутніх поколінь. Існує додаткова відповідальність нинішнім поколінням за поліпшення життя майбутніх, шляхом відновлення попередньої шкоди екосистемі і застосування максимальних зусиль щодо протидій подальших пошкоджень екології.

Ще в 1970-х роках, слово «стійкість» було використано для опису економіки в рівновазі з основними екологічними системами підтримки. Екологи вказують на межі зростання, і представив альтернативу «стійкий стан економіки» для вирішення екологічних проблем. Концепція часто розбивається на три складові частини розвитку:  екологічної, економічної і соціально-політичної стабільності.

Існує шість принципів сталого розвитку освіти, які викладені в навчанні для нашого майбутнього: перша дія Шотландії план Десятиліття ООН з освіти для сталого розвитку. (Додаток 1)

Освіта для сталого розвитку бачиться як процес навчання тому, як приймати рішення, необхідні для забезпечення довгострокового майбутнього економіки, екології, соціальної справедливості. Розвиток мислення, орієнтованого на стале майбутнє та відповідних смисложиттєвих цінностей і пріоритетів – ключова задача освіти в ХХІ столітті. ОСР грунтується на моральних принципах ноосферного суспільстів і орієнтована на духовність як інтегрований результат функціонування освітньої системи.

В рамках обласного експеременту «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку» розроблено модель сучасного інноваційного закладу. (Додаток 2)

Були також визначені основні компоненти освіти для сталого розвитку. (Додаток 3)

Економічними компонентами визначені ряд предметів, серед яких особливе місце займає економіка.

Криворізька спеціалізована школа І – ІІІ ступенів № 70 з поглибленим вивченням економіки та права працює над темою «Створення моделі школи непереривного економіко – правового навчання на засадах випереджаючої освіти сталого розвитку». Одним із шляхів створення моделі є поглиблене вивчення економіки з першого класу, що дає змогу вирішити такі питання: еколого – збалансованої поведінки, здоров’язберігаючого середовища та соціально – відповідальної поведінки.

І. Економічне навчання і виховання учнів початкових класів як ключова складова випереджаючої освіти сталого розвитку.
Економічний підхід до концепції сталого розвитку передбачає:


  • оптимальне використання обмежених ресурсів;

  • використання екологічних природо -, енерго - та матеріалозберігаючих технологій, включаючи видобуток і переробку сировини;

  • створення екологічного прийняття продукції;

  • мінімалізацію, переробку та знищення відходів.

Ознайомившись з принципами сталого розвитку прийшла до висновку що

слід сприяти розвиткові життєвих компетентностей учня в ході активної, творчої, пошукової та науково – пізнавальної діяльності, яка повинна базуватися на засадах стійкого розвитку. Створювати умови для формування здатності до відповідальності за власні вчинки та прийняті рішення, раціонально оцінювати якісні та кількісні показники товарів і послуг для максимального задоволення власних потреб, здатності визначати альтернативну вартість власного вибору.

Формування економічних знань реалізується через поєднання пізнавальних, теоретичних і практичних компонентів навчання. Причому пізнавальні компоненти створюють не тільки систему фінансових, технологічних і правових знань, а визначають внутрішню культуру молоді, формують її готовність до свідомої гармонізації стосунків «Людина – суспільство – природа – економіка».

Починаючи викладати курс «Цікава економіка» в 2005р., я поставила перед собою завдання, зробити навчально-виховний процес (вивчення економіки) захоплюючим, цікавим; оптимізувати його за рахунок переструктурування змісту навчальної та практичної зміни традиційної форми навчання - уроку. Проаналізувавши програму курсу прийшла до висновку, що шлях до мети - в пробудженні прагнення кожного учасника навчально-виховної роботи - і дорослого, і дитини - до спільної організації шкільного життя, розвитку відповідальності за спільну справу, що починається з відповідальності за себе, за свої дії, своє життя, свою планету.

З 2010 року почала працювати за курсом «Початки економіки», автором якого є доцент кафедри інноваційних освітніх технологій Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Олени Володимирівни Варецької. Саме цей курс дозволяє як в рамках одного предмету виконувати завдання з економічного, соціального та екологічного виховання молодших школярів, так і здійснювати інтеграцію.

На основі запропонованого О.В.Варецькою курсу можлива «організація шкільного економічного виховання та навчання як чинників економічного, соціального, екологічного і культурного розвитку, збереження духовних, національних та особистісних цінностей, вихованості учасника економічних відносин, його духовно – моральної спрямованості.

Протягом чотирьох років діти знайомляться з вісьмома темами, зокрема: «ринок», «потреби», «споживач», «товар», «послуги», «ресурси», «вибір», «багацтво»., які подаються за концентричним принципом, тобто вчитель має можливість повернення до одних і тих самих тем у різні періоди навчання (1)

Так під час вивчення теми «Ринкова економіка. Ринок. Елементи ринку.» діти протягом чотирьох років поступово знайомляться з учасниками ринку , відносинами між продавцем і покупцем, їх моральності, професійних якостей продавця, спостерігають як зміняється ціна товару залежно від попиту та пропозицій, екологічності продукту. Думки дітей спрямовуються на те, що кожний підприємець має дбати про, те щоб його діяльність не завдавала шкоди здоров’ю людини та навколишньому середовищу.

При вивчені теми «Потреби та можливості. Блага. Ресурси. Вибір» діти дізнаються , що таке «потреби», як вони класифікуються. Учні починають усвідомлювати, що потреби кожної людини завжди обмежуються можливостями їх задоволення, тому вони завжди стоять перед проблемою вибору. Виходячи з цього вони мають навчитися зіставляти свої безмежні потреби з обмеженими можливостями, тобто вчитися робити вибір. Обираючи шляхи задоволення своїх потреб, їм необхідно думати про їх моральність.

Знайомлячись з потребами діти з’ясовують що для їх задоволення необхідні блага, а для виготовлення товарів та надання послуг потрібні ресурси, до яких слід бережно, ощадливо, раціонально ставитись. Пам’ятати, що більшість з них не відновлюються, думати про наслідки своєї економічної діяльності. (Додаток 4)

Вивчаючи тему «Обмін. Спеціалізація. Продуктивність праці» діти на практиці переконуються, що спеціалізація та поділ праці сприяють підвищенню її продуктивності. Школярі з’ясовують що якість виготовленого товару залежить від роботи кожного з працюючих. Діти вчаться працювати точно, швидко, дружно, раціонально використовуючи ресурси. (Додаток 5)

У темі «Товар. Та товарно – грошові відносини» учні дізнаються з яких частин складається ціна, чому зростають ціни, що означає «раціональна покупка».

Вивчаючи тему «Праця і заробітна плата» діти поглиблюють знання про поділ, кооперацію праці які підвищують продуктивність праці, усвідомлюють необхідність та економічну доцільність їх застосовувати й у родині при виконання домашньої роботи.

Засвоїти важливі економічні знання допомагає поєднання навчально – ігрової та реальної діяльності.

В процесі гри:

- засвоюються правила поведінки та ролі соціальної групи, які переносятться у «доросле» життя;

- здобуваються навички сумісної колективної діяльності, відпрацьовуються індивідуальні характеристики учнів, необхідних для досягнення намічених ігрових цілей;

- саме гра в такій серйозній справі, як навчання, здатна викликати подив, пробуджувати думку, підштовхувати до відкриттів і знахідок, досліджувати життя в усіх його проявах, створювати позитивний емоційний фон процесу пізнання;

- допомагає позбутися почуття самотності, зняти стрес, виховати почуття гідності дитини.

Значення гри неможливо визначити розважально- рекреативними можливостями.

Економічні ігри є невід’ємною складовою стійкого розвитку її учасників. Для активного сприйняття економічних понять і властивостей, які часто є складними для сприймання учнями, дуже ефективним є спосіб подачі матеріалу через ігрові моменти. Так для відповіді на питання:

Що вивчає економіка?

Та в чому ж основне протиріччя економічної науки?

Я використовую гру із застосуванням умовних ресурсів, (різнокольорові геометричні фігури 3 видів), які необхідно зібрати трьом групам учасників.

Гра проводиться в 3 етапи, які мають одне і те ж завдання: зібрати свій ресурс протягом однієї хвилини.

Обираю назви ресурсам такі, що реально існують і є обмеженими (наприклад: нафта, газ і кам’яне вугілля). А також пов’язують, інтегрують курс економіки з іншими навчальними дисциплінами, зокрема з природознавством.

На першому етапі гри ресурсів багато і в учасників не виникає складності їх віднайти;

на другому етапі – ресурсів значно менше і потрібно прикласти зусилля для їх пошуку;

на третьому етапі діти уже починають шукати ресурси, які не були зібрані в 1 та 2 етапах гри.

По закінченні гри діти відповідають на питання вчителя:

На якому етапі гри було найважче віднайти ресурс? Чому?

Що ви робили для того аби віднайти необхідний ресурс?

Як в реальному житті можна вирішити цю проблему?

Особливо цінним є те, що така робота має позитивний результат, оскільки сприяє розвиткові логічного мислення, дає знання в тій чи іншій сфері діяльності і сприяє прийняттю правильних виважених рішень.

А саме це і лежить в основі сталого розвитку: підготувати молоду людину здатну розуміти,

раціонально діяти, реагувати і приймати рішення спрямовані на позитивний результат.

Щоб дитина побачила і перейняла зразки екологічно доцільної поведінки від дорослих та однолітків в школі та від інших оточуючих його осіб, є вдалим використання проектних технологій. Під час участі в проекті дитина має можливість усвідомити, що роль однієї людини у досягненні певної спільної мети може бути досить таки великою. Проектна діяльність допомагає вирішенню проблеми розвитку в учнів самостійності, творчого ставлення до справи, звички до навчання добре вдається здійснювати за допомогою технології проектів, яка дозволяє учням пережити ситуацію успіху, самореалізації.

Вважаю, що до організації проекту повинні бути такі вимоги:

- наявність проблеми яка потребує дослідницького пошуку для її розв'язання;

- практична, теоретична, або пізнавальна значущість передбачувальних результатів;

- самостійна ( індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

- структурування змістової частини проекту;

- використання дослідницьких методів: визначення проблеми та шляхи її рішення; - оформлення кінцевого результату підведення підсумків.

Робота складається з кількох етапів:



Перший – розподіл завдань по групах, визначення обов’язків членів групи. Наприклад: головуючий, посередник, секретар та доповідач.

Другий – добір матеріалу з певної теми, його усвідомлення. Удрукованому, електронному, залучення батьків до співпраці.

Третій – написання доповіді, складання стислого повідомлення з теми.

Учні використовують як рукописний текст, так і набраний власноруч на комп'ютері. Вчитель перевіряє план доповіді при потребі вносить корективи.



Четвертий – розробка презентації у вигляді газет, мультимедійних презентацій, поробоки, буклету.

Пятий – захист проектів. Кожна група знайомить з результатами свої діяльності та отримує оцінку за виконану роботу. Використовуючи цю технологію у своїй практиці, можна спостерігати, що учні із задоволенням опановують комплекс економічних умінь (пізнавальних, практичних, оцінних), вчаться опановувати нові знання, а також інтегрувати їх, розширюють свій кругозір.

В залежності від тематики проектів в роботі використовуються інформаційні та дослідницькі проекти .



Інформаційні проекти - спрямовуються на збирання інформації про той чи інший об'єкт, на ознайомлення учнів з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Результатом цього проекту у учнів є стаття, реферат, доповідь або презентація.

Дослідницькі проекти - спрямовані на розвиток навичок самостійного пошуку шляхів з'ясування істини, самостійного здобуття нової інформації. (Додаток 6)

Уміння комплексного застосування знань, їх синтезу, перенесення ідей, методів з однієї науки в іншу є основою творчого підходу до діяльності людини сучасності, запорукою всебічного розвитку особистості.

Інтеграція є процесом і результатом створення невід'ємно пов'язаного, цілісного. У навчанні вона може здійснюватися шляхом злиття в одному синтезованому курсі елементів різних навчальних предметів, підсумовування основ наук у розкритті комплексних навчальних тем і проблем.

Міжпредметний зв'язок з уроками рідної мови сприяє усвідомленню тем з мови, висвітленню духовного аспекту економічних понять. Створення проблемних ситуацій, запитання, на які учні відповідають, сприяють розвитку зв'язного мовлення, підвищують зацікавленість у здобутті нових знань.

На уроках рідної мови проводжу словникову роботу з економічними термінами. По-перше, це сприяє кращому засвоєнню термінів, розумінню їх значень. По-друге, працюючи над етимологічним походженням слів, школярі знаходять українські синоніми для слів іншомовних, а це сприяє розширенню словникового запасу. Разом з учнями складаємо вірші, акровірші, загадки, ребуси, шаради з економічними термінами: сім’я, родина, ресурси, товар, бюджет тощо.

Добираємо українські синоніми, антоніми до економічних термінів. Так при вивченні будови слова пропоную, наприклад пограти в гру «Підбери родичів» (Додаток 7)

На інтегрованих уроках з читанням, діти мають змогу на пропонованих за програмою текстах прослідкувати вивчені економічні теми.

Значне місце на цих уроках відводиться казкам. Народні казки, які передають багатовіковий економічний досвід народу використовую для виховання таких «економічних» якостей, як працелюбності, бережливості, практичності та ін.. В них економічний зміст розгортається перед дітьми у вигляді проблемних ситуацій, розв’язання яких розвиває логіку, нестандартне та самостійне мислення. Наприклад, в пісні «Ходить гарбуз по городу» ми знаходимо природні ресурси, в казках «Рукавичка» - безмежність потреб та обмеженість ресурсів для їх задоволення, «Золота рибка» - потреби першочергові та другорядні. В казці „Пригоди Буратіно” Карабас Барабас був господарем театру. З’ясовуємо як з економічної точки зору можна назвати театр? (Приватна власність). В казці „Кіт у чоботях” встановлюємо що залишив батько кожному із синів (Майно: старшому – млин, середньому – осла, меншому – кота. Млин, осел, кіт – це приватна власність). При вивчені казки «Ріпка», в першому класі, з’ясовуємо такі поняття як спільна праця, допомога, винагорода.

На уроці позакласного читання вивчаючи тему «Із скарбниці казкарів світу» в 3 класі на прикладі казки «Пригоди Буратіно» та уроку з економіки тема якого «Доречність зберігання грошей у банках» пропоную дітям на прикладі Буратіно з’ясувати доречність зберігання грошей в різних місцях.

Формування екологічної культури дитини – дуже важлива складова її гармонійного розвитку. Адже українські народні колискові, казки, прислів’я, дитячі пісеньки спрямовані на виховання любові до тварин, бережливого ставлення до оточуючого середовища, а прикмети і повір’я вчать розуміти та берегти  природу, жити у гармонії з нею.

У навчальній взаємодії я широко застосовую українські народні прислів’я, зміст яких тлумачу як з точки зору економіки, так і духовності, пропоную дітям добирати до теми уроку прислів’я, вчитися пояснювати їх зміст.(Додаток 8)

Такі уроки читання мають великі можливості для розвитку творчої та відповідальної особистості. Такі уроки забезпечують розвиток у дітей творчого мислення, формують науковий світогляд, розвивають пізнавальний інтерес, бажання до самостійного здобуття знань, виховують дбайливе ставлення до природних ресурсів. Учні на уроках оживають, активно включаються у діяльність, стають співробітниками вчителя, беруть участь у розв’язанні нових для них пізнавальних і практичних задач. Таким чином, у них формується співдружність, почуття колективу, співпереживання, взаємодопомоги.

Важливого значення надається економічному вихованню на уроках математики. Для цього дітям пропонуються задачі економічного змісту. Розв’язуючи ці задачі, закріплюються такі економічні терміни: продуктивність праці, економічний вибір, альтернатива вибору, ціна, вартість, гроші та ін. Це викликає в учнів великий інтерес і допомагає їм орієнтуватися в складних економічних розрахунках сьогодення. Також спираючись на економічні знання учні самостійно створюють задачі. (Додаток 9)

На уроках математики – дотримуюсь тісного зв’язку з навколишнім середовищем, з життям близьких людей. Такий підхід дає можливість відкрити молодшим школярам безліч цікавих таємниць про добре відомі з життєвого досвіду явища (наприклад, батарейки,потреби, товари, гроші) (Додаток 10), зрозуміти, як необхідно діяти в знайомих їм економічних ситуаціях: під час планування сімейного бюджету, купівлі товару в магазині, тощо. (Додаток 11)

Міжпредметний зв'язок з природознавством дає змогу збагатити знаннями про навколишнє середовище й сучасні підходи до вирішення проблем взаємозв'язку природи та людини. Так при вивченні тем: "Форми поверхні суші. Грунт", "Корисні копалини", "Водойми" - учні засвоюють такі економічні поняття як блага, ресурси, раціональне використання ресурсів, проблема невідновлення ресурсів та їх обмеженість.

Продовжується економічна освіта під час проведення «Тижня початкових класів». Економічні знання, набуті учнями на уроках, застосовуються при виконанні певних завдань: економічних вікторинах, інсценізації казок на новий лад, інсценівках. (Додаток 12)

Формування економічних та розвиток екологічних знань відбувається під час проведення екскурсій на підприємства, відвідали Решетилівську ткацьку фабрику, карамельну фабрику «Roshen», Кременчуцький автомобільний завод, Петреківський центр народного розпису, Криворізьке трамвайно – тролейбусне депо, Приватбанк. Під час таких екскурсій діти не тільки спостерігають за виробництвом, а й роблять висновки про те, яку роботу виконують люди тієї чи іншої професії, яку заробітну плату отримують, які знання повинен отримати в школі, щоб обрати ту чи іншу професію в майбутньому, наявність та дотримання різними підприємствами екологічних програм..( Додаток 13)


Висновки

Працюючи в даному напрямку маємо позитивний результат, оскільки сприяє розвиткові логічного мислення, дає знання в тій чи іншій сфері діяльності і сприяє прийняттю правильних виважених рішень. А саме це і лежить в основі сталого розвитку: підготувати молоду людину здатну розуміти, раціонально діяти, реагувати і приймати рішення спрямовані на позитивний результат.

Економічна освіта й виховання спрямовані насамперед на розвиток у кожної дитини дбайливого ставлення до власності, вироблення вміння раціонально використовувати наявні ресурси для задоволення різноманітних потреб. Економічне виховання покликане відіграти важливу роль у формуванні в учнів таких якостей, які б відповідали суспільним інтересам і сприяли всебічному розвиткові особистості. Свого часу А. С. Макаренко вказував на те, що кожна людина є учасником суспільного виробництва, і чим краще вона підготовлена для цього, тим більше користі принесе державі й собі. Господарське виховання наших дітей повинно полягати в підготовці не тільки повноправного члена сім’ї, а й господаря—громадянина.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка