Г. Ю. Микитюк Тема 1: Предмет, завдання і методи вікової психології



Скачати 496.53 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації11.04.2016
Розмір496.53 Kb.
1   2   3
Тема 6:Психологія дітей шестирічного віку

Індивідуальна робота студентів

1.    Поясніть такі поняття: кризові періоди розвитку, психологічна готовність дитини до школи, фізична готовність, мотиваційна готовність, інтелектуальна готовність, емоційно-вольова готовність, соціально-психологічна готовність.

2.    Поясніть подані нижче твердження, думки:

1)    Важливо не пропустити відповідальний період у становленні людини і створити найсприятливіші умови для її розвитку в дитинстві. Навчання якраз і є таким видом діяльності, який допомагає цій благородній справі ─ повноцінному й гармонійному розвитку дитини.

Можна з упевненість стверджувати, що навчання дітей з шести років є розумною і корисною справою для дітей (За І. Звєрєвим).

2)    Дитинство ─ важливий період життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввійшло до її розуму і серця з оточуючого ─ від цього значною мірою залежить те, якою людиною стане сьогоднішній малюк (За

В. Сухомлинським).

3)    Свідома дитина має бути підготовленою до сприймання навчання як соціально значущої діяльності, такої ж важливої, як і праця дорослих (За В. Котирло).

3.    Охарактеризуйте зміну мотивів поведінки шестирічної дитини. Наведіть приклади.

4.    На окремих прикладах покажіть особливості формування довільної поведінки старшого дошкільника. Підкріпіть свої спостереження теоретичними положеннями.

5.    Наведіть приклади імпульсивної поведінки шестирічної дитини. Чому дитині важко керувати своєю поведінкою?

6.    Поясніть, чому, оцінюючи поведінку і результат діяльності,діти більш об’єктивні в оцінці результату дійсності.

7.    Наведіть приклади різних видів самооцінок, висловлених дітьми шестирічного віку.

8.    Коля (6 років) ─ неорганізований хлопчик. Він неохайно одягнений, незграбний, часто порушує правила поведінки. Його малюнки брудні та неакуратні. Зовні байдуже реагує на зауваження вихователя.

Яке, на вашу думку, місце в класі займає Коля? Які будуть його успіхи в навчанні і чому? Як можна допомогти Колі?

9.    Як визначити психологічну готовність дітей до навчання в школі? Чи можна передбачити, як дитина буде вчитися?

10. Дитина скоро йде до школи. Перевірте її готовність до навчання за такими напрямами. 1. Чи бажає вона пізнавати нове? 2. Як ставиться до майбутнього навчальної діяльності? 3. Чи вміє організовувати своє робоче місце?

11. Уважно опрацюйте книжку Ш. О. Амонашвілі «Здравствуйте, дети» і дайте відповіді на запитання:

1)    Чому Ш. О. Амонашвілі наполягає на тому, щоб уся педагогіка початкового навчання була гуманістичною, оптимістичною? Який зміст він вкладає в ці поняття?

2)    У чому полягає, на думку Ш. О. Амонашвілі, сутність дисципліни шестирічних дітей?

3)    Спробуйте виділити в книжці 10 запитань, пов’язаних з організацією роботи в підготовчому класі, на які дається категорична відповідь «Так» або «Ні».

4)    Чи згодні ви з думкою Ш. О. Амонашвілі, що справжній сучасний педагог ─ це не той, хто сам уже не має надії бути причетним до чогось, а той, хто «прибув з майбутнього, щоб надихнути їх (дітей ─ авт.) і повести за собою в це майбутнє, навчити їх (дітей ─ авт.) стверджувати ідеали майбутнього».

5)    Якими професійно необхідними психологічними рисами повинен володіти вчитель, який працює з шестирічними учнями?


Самостійна робота студента

1.    Психологічна готовність до навчання ─ це:

а) здатність до навчання;

б) научіння;

в) обізнаність із різними сторонами життя;

г) система якостей, яка дає можливість успішно засвоювати досвід.

2.    До інтелектуальної готовності відносяться:

а) інтелектуальні здібності;

б) систематизоване коло знань про світ та розвиток розумових дій;

в) здатність взаємодіяти з іншими;

г) адекватне ставлення до себе.

3.    Мотиваційною готовністю до навчання в школі є:

а) висока емоційна активність;

б) можливість подолати труднощі і перешкоди;

в) ставлення до школи як до джерела знань;

г) бажання вчитися.

4.    Вольова готовність ─ це:

а) можливість подолати труднощі і перешкоди;

б) здатність оцінити свої можливості;

в) можливість подолання егоцентризму;

г) можливість виявлення самостійності.

5.    Емоційно-моральна готовність ─ це:

а) можливість зрозуміти причини своїх переживань;

б) потреба в повазі, взаєморозумінні та співтворчості;

в) можливість засвоювати правила поведінки;

г) формування рис характеру.

6.    Симптомами кризи семи років є:

а) усвідомлення своїх переживань та втрата безпосередності;

б) висока емоційна активність;

в) зміни у взаєминах з дорослими;

г) виникнення нового ставлення до себе.

7.    У якому рядку йдеться про уяву дітей шестирічного віку:

а) уява яскрава, відтворювальна, довільна, виступає як самостійна психічна діяльність;

б) уява творча, довільна, підтримується зовнішніми діями;

в) уява відтворювальна й творча, може виникати в глибинах уявлень, здатність до керівництва фантазуванням у досягненні мети, зародження мрії;

г) уява відтворювальна, мимовільна, підтримується зовнішніми діями?

8.    Мислення дітей шестирічного віку переважно є:

а) образним і словесним;

б) наочно-дійовим;

в) наочно-дійовим і образним;

г) наочно-образне й поступово розвивається словесне, спирається на більш узагальнені уявлення.

9.    Що є симптоматикою усталених та функціонально дійових внутрішніх інстанцій на шостому році життя:

а)довільність поведінки;

б) установка на досягнення бажаного результату;

в) зміни в пізнавальній, вольовій, емоційній сферах;

г) образ Я, самооцінка, самолюбство, рівень домагань, особистісні очікування.

10. Що відноситься до новоутворень у психічному розвитку шестирічок:

а) довільність, збагачення функцій внутрішнього мовлення;

б) установка на досягнення бажаного результату в різних видах діяльності;

в) супідрядність мотивів, що лежить в основі здатності до морального вибору;

г) образ Я, самооцінка, рефлексія та зародження антиципації, самолюбство, рівень домагань, особистісні очікування?
Тема 7: Психологія учнів молодшого шкільного віку

Індивідуальна робота студентів

1.    Спостерігаючи за учнями молодших класів, опишіть особливості їхнього вміння вчитися і поведінкові особливості, які описані у відповідній темі підручника.

2.    Спілкуючись з учнями 1-5 класів, з'ясуйте, чи є в них потреба вчитися; як вони ставляться до навчання в школі; чим вони б займалися, якби не ходили до школи.

3.    Наведіть приклади дій широких соціальних, вузькоособистісних та навчально-пізнавальних мотивів учіння у молодших школярів.

4.    Чи можуть молодші школярі виявляти мотиви досягнення успіху або мотиви невдач у навчанні? У чому суть цих мотивів, та в яких умовах кожен з них буде мати місце?

5.    Яку роль в учінні молодших школярів можуть відігравати прагнення отримувати високу кількість балів, та як ця «відміткова мотивація» може вплинути на формування якостей особистості?

6.    Яку роль в житті та учінні молодшого школяра відіграє ігрова діяльність?

7.    Наведіть приклади тем ігор молодших школярів. Порівняйте їх з тематикою ігор дошкільників.

8.    Проведіть спостереження особливостей фонетичної, граматичної та лексичної сторін мовлення у 2-3 учнів початкової школи та проаналізуйте їх за ступенем довільності (активна і реактивна), складності (мовлення ─ називання), комунікативності (мовлення), за ступенем попереднього планування (монологічне мовлення, діалогічне мовлення), особливості писемного мовлення.

9.    Наведіть приклади, у яких виявляються особливості довільної та мимовільної уваги молодших школярів.

10. Які прийоми запам’ятання використовують учні початкових класів?

11. Під впливом яких умов відбувається розвиток теоретичного мислення в учнів молодших класів?

12. Назвіть причини низьких досягнень учнів молодших класів в учінні?

13. Як учні молодших класів обирають для себе групи однолітків?

14. Ж. Піаже визначав мораль як «повагу індивідуума до норм суспільного ладу та його почуття справедливості». Справедливість тут розуміється як «турбота про взаємообмін і рівність між людьми». За Ж. Піаже, моральне почуття у дітей виникає як взаємодія між мисленнєвими структурами, що розвиваються, і поступово зростаючим соціальним досвідом.

   Піаже виділив дві стадії розвитку морального почуття. Перша ─ стадія морального реалізму, коли діти (від 4 до 6 років) думають, що всі правила треба виконувати, тому що це реальні й непорушні умови. На цій стадії діти оцінюють моральність за наслідками.

   Друга ─ стадія морального релятивізму (7 років і старше), на якій діти розуміють, що норми і правила поведінки ─ це угода між людьми, і вони можуть змінюватися, якщо виникне така необхідність.

   Теорія Ж. Піаже про дві стадії морального розвитку була розвинена Лоуренсом Колбергом. Л. Колберг виділив три стадії морального розвитку:

І ─ передконвенціональна (заснована на покараннях та винагородах);

ІІ ─ конвенціональна (заснована на соціальній комфортності);

ІІІ ─ післяконвенціональна (заснована на моральних принципах).

1.    Визначте, на якій стадії морального розвитку, за Колбергом, знаходять молодші школярі?

2.    Порівняйте теорії морального розвитку Ж. Піаже і Л. Колберга.
Самостійна робота студента

1.    До симптоматики соціальної ситуації розвитку молодшого школяра належать:

а) усвідомлення важливості навчальної діяльності як суспільно-значущої;

б) у стосунках Дитина-Вчитель діє мораль односторонньої поваги, слухняності;

в) з'являються нові соціальні ролі й нові офіційні стосунки між дітьми, що визначаються якостями особистості (наприклад, емоційна децентрація), уміння спілкуватися;

г) взаємини зі старшими будуються на емоційних контактах.

2.    Характерними ознаками учбової діяльності молодших школярів є:

а) учбова діяльність є провідною;

б) інтерес до змісту й до самого процесу набування досвіду та неусвідомленість соціальних мотивів;

в) уміння сприймати, але невміння ставити навчальну задачу, не сформованість дій планування, оцінювання та контролю;

г) спрямованість навчання на систематизацію і поглиблення того, що засвоюють діти в повсякденному житті.

3.    Які зміни в психічних функціях відбуваються в молодшому шкільному віці:

а) поява теоретичного ставлення до речей;

б) образність мислення;

в) інтенсивне формування прийомів довільного запам’ятання і довільної уваги;

г) розвиток смислової і логічної пам'яті.

4.    Назвіть характерні ознаки особистісного розвитку молодшого школяра:

а) рефлексія і самооцінка, яка починає корегуватися оцінками не тільки вчителя, а й товаришів;

б) загальне позитивне ставлення до своєї особистості;

в) загострення критичного ставлення до себе, збільшення негативних самооцінок, що стосуються в основному пізнавальної сфери ;

г) неадекватна самооцінка і самолюбство, які стосуються результатів різних видів діяльності і поведінки (у моральному плані).

5.    Ознаки соціального розвитку молодшого школяра:

а) посилення значення спілкування з ровесниками;

б) розвивається громадська думка, взаємна оцінка як особистості;

в) виникнення інтересу до справ класу та намагання зайняти в колективі певну соціальну позицію, поява диференційності в особистісних ставленнях до однолітків;

г) співробітництво заради самого процесу гри.

6.    До новоутворень психічного розвитку молодших школярів відносять:

а) довільність пізнавальних процесів та теоретичне ставлення до речей;

б) розвиток внутрішнього плану дій;

в) «внутрішні етичні інстанції» та підпорядкування мотивів;

г) рефлексія і почуття психологічної і соціальної компетентності.

7.    Назвіть ознаки внутрішнього плану дій:

а) дитина оперує не реальними предметами, а їх образами та знаками ─ словами, цифрами, план-схемами;

б) здатність прогнозувати результати, обмірковувати засоби їх досягнення;

в) рефлексія як здатність до внутрішньої орієнтації і засобів розмежування «Я» і «Не Я»;

г) почуття компетентності, в основі якої лежить диференційована оцінка своїх можливостей («можу» ─ «не можу»).

8.    Рефлексія як новоутворення в психічному розвитку ─ це:

а) передбачення своїх дій або їх уявлення;

б) накопичення знань та оволодіння культурою розумової праці;

в) здатність виділяти та аналізувати власні психічні стани, усвідомлювати зміст своїх думок, міркувань;

г) забезпечення взаєморозуміння, узгодженості дій партнерів, усвідомлення власних дій, внутрішня орієнтація і засоби розмежування «Я», «Не Я».

9.    У ході навчання у молодших школярів змінюється тип ставлень до знань:

а) на емпіричне;

б) на теоретичне;

в) відбувається засвоєння теоретичних знань у логіці тієї чи іншої науки;

г) засвоюють знання про конкретні явища, одержані шляхом безпосереднього спостереження, власного чуттєвого досвіду.

10. Якими повинні бути результати психічного розвитку дітей у молодшому віці з допомогою вчителя або ровесників:

а) повинні бути сформовані основні компоненти учбової діяльності;

б) повинні бути сформовані уміння самоосвіти, саморозвитку, самореалізації;

в) учіння повинно набути особистісної значущості, стати засобом включення в суспільну практику життя;

г) повинні бути сформовані новоутворення: учень частіше повинен переходити до позиції того, хто навчає себе сам, хоча й з допомогою вчителя або ровесників?

Тема 8: Психологія підлітків

Індивідуальна робота студентів

1.    Проведіть спостереження за підлітками: знайдіть специфічні психологічні й поведінкові особливості, про які говориться в підручнику.

2.    Виділіть основні суперечності учнів підліткового віку.

3.    Яка лінія поведінки вчителя простежується в його ставленні до підлітків, зважаючи на їхнє фізіологічне дозрівання?

4.    У чому полягає зміна провідного виду діяльності підлітків у порівнянні з учнями молодших класів?

5.    Назвіть учених-психологів, яким належать ідеї провідної діяльності підлітків. У чому суть цих ідей.

6.    Що таке мислення на рівні формальних операцій (Ж. Піаже)?

7.    Який вплив на поведінку і діяльність підлітка мають потреби в самоствердженні? Як вчитель повинен враховувати ці потреби при організації навчально-виховного процесу?

8.    Порівняйте емоційно-вольові особливості молодшого школяра і підлітка. Наведіть конкретні приклади прояву та врахування їх вчителем.

9.    Як формування ідентичності впливає на соціальні очікування, Я-образ і реакцією на стрес?

10. Виділіть основні новоутворення особистості підлітка та дайте їм характеристику.

11. Опишіть фактори й процеси, що сприяють моральному розвитку і вибору ціннісних орієнтацій у підлітковому періоді.
Самостійна робота студента

1.    Назвіть симптоми соціальної ситуації розвитку підлітка:

а) взаємини зі старшими будуються на емоційних контактах;

б) мораль слухняності перетворюється на мораль рівності;

в) почувати себе дорослим, мати право вибору, мати право на свою думку;

г) усвідомлення важливості учіння як суспільно-значущої діяльності.

2.    Провідною діяльністю в підлітковому віці є:

а) сюжетно-рольова гра;

б) учіння;

в) учбово-професійна діяльність;

г) інтимно-особистісне спілкування.

3.    Головні ознаки провідної діяльності підлітків:

а) емоційність спілкування;

б) спілкування як умова формування всього життя, видів діяльності та поведінки;

в) спілкування як засвоєння цінностей і норм поведінки, які існують у світі дорослих;

г) інтерес до змісту та до самого процесу набування досвіду та неусвідомленість соціальних мотивів.

4.    Назвіть основні новоутворення учнів підліткового віку:

а) внутрішній план дій;

б) почуття дорослості;

в) потреба в самоповазі, у самоствердженні;

г) інтенсивний розвиток самосвідомості, образу Я, самооцінки й життєве самовизначення.

5.    Назвіть характерні для підлітків ознаки дорослості:

а) надмірне підкреслення своєї дорослості, що веде до сценічності поведінки;

б) відсутність цього почуття, що виявляється в інфантильності, безвідповідальності, у споживацьких нахилах;

в) дорослість лише зовнішня, підліток переймає зовнішні манери поведінки дорослої людини, запозичує такі атрибути дорослого, як макіяж, куріння, алкоголь та ін.;

г) для підлітка важливо, щоб його дорослість була помітна для оточуючих, для нього важливо, щоб його поведінка не була дитячою. Він активно відстоює своє право бути дорослим.

6.    Симптоми становлення особистості:

а) формування соціальної спрямованості й моральної свідомості, проте моральні переконання ще не стійкі;

б) потреба в самоповазі, самоствердженні, у визнанні товаришами;

в) інтенсивний розвиток самосвідомості, образу Я, самооцінки, рівня домагань;

г) рефлексія і самооцінка, яка починає корегуватись не тільки оцінками вчителя, а й товаришів.

7.    Ознаки розвитку інтелектуальної сфери у підлітковому віці:

а) теоретичне рефлексивне мислення;

б) оволодіння новими логічними операціями та розвиток словесно-логічної та довільної пам'яті;

в) уява наближається до теоретичного мислення;

г) розвиток внутрішнього плану дій.

8.    Особливості соціально-психологічного розвитку підлітків:

а) значущим для учня є оцінки, які дають його індивідуальним особливостям оточуючі;

б) підлітки адекватно оцінюють інших, але перебільшують, оцінюючи себе;

в) потреба визнання в умовах вироблення й виконання кодексу дружби;

г) з'являються нові соціальні ролі й нові офіційні стосунки між дітьми.

9.    Симптоматика кризи підліткового віку:

а) залежність психічного розвитку від фізичного;

б) емоційна напруженість загострює переживання труднощів;

в) усвідомлення своїх переживань та втрата безпосередності;

г) криза пов’язана з рефлексією внутрішнього світу та фрустрованістю соціальних потреб.

10. Оберіть новоутворення, характерні для психічного розвитку підлітків:

а) супідрядність мотивів;

б) почуття дорослості;

в) інтенсивний розвиток самосвідомості;

г) статево-рольова ідентичність.

Тема 9: Психологія старшокласників

Індивідуальна робота студентів

1.    Порівняйте соціальну ситуацію розвитку молодшого школяра та підлітка. Обґрунтуйте життєву необхідність старшокласників у самовизначенні.

2.    Проаналізуйте свій життєвий досвід у процесі навчання і дайте відповідь на запитання: «Чи правильно я обрав(ла) професію вчителя?». Обґрунтуйте свою відповідь.

3.    Оцініть критично свої взаємини з дорослими ─ близькими або просто знайомими. Виясніть і поясніть проблеми, які в них є, з погляду психології. Дайте відповідь на запитання: «Що і як тут необхідно виправити?».

4.    У чому полягає своєрідність внутрішньої позиції старшого школяра на відміну від внутрішньої позиції підлітка?

5.    Яким психологічним умовам повинна відповідати робота з профорієнтації старших школярів?

6.    Порівняйте особливості фізичного й фізіологічного розвитку старшокласника і підлітка.

7.    Назвіть основні новоутворення старшого школяра.

8.    Порівняйте особливості прояву самостійності старшого школяра і підлітка.

9.    Що характерно для самооцінки старшого школяра?

10. Порівняйте особливості самовиховання старших школярів і підлітків.

11. Чим відрізняється мотивація учіння старшого школяра від мотивації учіння підлітка?

12. Яким вимогам повинен відповідати навчальний процес у старших класах.

13. Виділяють хронологічний, соціальний та психологічний вік. Поясніть суть цих понять. Чому їх використовують при характеристиці зрілості людини?

14. Що таке «віковий годинник», та чому він тепер менш «точний», ніж у попередньому десятиріччя?

15. Зробіть спробу визначити професійну спрямованість, розуміння відповідальності, залучивши до цієї роботи когось із рідних або знайомих.
Самостійна робота студента

1.    Симптоматика соціальної ситуації розвитку старшокласників:

а) зростає інтерес до дорослих, поновлюються емоційні контакти з батьками;

б) період визначення життєвих планів;

в) у стосунках Дитина-Вчитель діє мораль односторонньої поваги, слухняності;

г) соціальна зрілість (дорослість) відстає від фізіологічної.

2.    Особливості соціально-психологічного розвитку старшокласників:

а) зменшення кількості друзів за рахунок зміни якості дружби: вона набуває інтимно-особистісного значення;

б) дружні стосунки вимагають взаєморозуміння, внутрішньої близькості, відвертості;

в) ставлення до ровесників диференціюється, критерії оцінок однолітків набувають множинності, виникає ставлення до однолітка як до друга;

г) дружба та служіння їй стають головними цінностями.

3.    Основні ознаки учбово-професійної діяльності як провідної у старшому шкільному віці:

а) набуває рис продуктивної діяльності;

б) це діяльність, яка за часом і за наслідками витрачених сил має бути самокерованою;

в) у спілкуванні, у дружбі учні шукають розуміння, прийняття своїх складних переживань, співчуття, уміння вислухати, допомогти хоча б порадою;

г) стиль виконання такої діяльності має бути індивідуалізований, оптимальний для кожного учня.

4.    Особливості пізнавальної сфери:

а) індивідуальний стиль розумової діяльності;

б) удосконалення розумових здібностей;

в) свідоме оволодіння прийомами та засобами продуктивної розумової праці;

г) довільність психічних процесів.

5.    Симптоматика розвитку особистості в юнацькому віці:

а) поява життєвих цілей;

б) оформлення Я-образу, Я-концепції, самовизначення;

в) самооцінка набуває критичності, конкретності, дієвості, самоповаги;

г) поява «внутрішніх інстанцій».

6.    Суперечності, властиві поведінці старшокласників:

а) між потребою поводити себе як доросла людина і відсутністю досвіду такої поведінки;

б) підвищені вимоги до дорослих та поблажливе ставлення до власних порушень;

в) у вчинках співіснують принциповість у великому і безпринципність у малому (іноді зберігаються риси дитячої поведінки);

г) зростання емоційних переживань через власні невдачі, неприємності, які іноді гіпертрофуються, переростаючи в справжнє горе.

7.    Ознаки розвитку мислення в старшому шкільному віці:

а) децентрація мислення;

б) розвиток теоретичного мислення;

в) розвивається здатність до зв'язного логічного міркування, до високого рівня узагальнення та систематизації знань;

г) підвищується самостійність, гнучкість та продуктивність мислення, його рефлективність.

8.    Особистісні вади та суперечності, характерні для старшокласників:

а) упертість вважають проявом волі;

б) грубість ─ доказом сміливості, небажання вибачатися ─ проявом принциповості (моральний формалізм);

в) відсутність здатності до саморегуляції;

г) максималізм та нерозбірливість у виборі засобів реалізації своєї життєвої мети.

9.    Основними новоутвореннями старшого шкільного віку є:

а) психологічна й соціальна компетентності;

б) особистісна само визначність (ідентичність) та професійне самовизначення;

в) ціннісні світоглядні орієнтації, самостійність, відповідальність, рефлексивна самосвідомість, самоцінність , самоповага;

г) виробляється індивідуальний стиль розумової діяльності, розвиваються та удосконалюються загальні й спеціальні здібності на основі диференціації інтересів та орієнтації на майбутню професію.

10. Педагогічні завдання, які стосуються навчання і розвитку учнів старшого шкільного віку:

а) розвиток довільності психічних процесів та внутрішнього плану дій;

б) учіння повинно бути самокерованим;

в) учіння повинно мати широкі варіації засобів, прийомів; індивідуалізований та оптимізований стилі виконання навчальної діяльності;

г) корекція самооцінки з метою досягнення впевненості в собі.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка