Г. С. Гуріна м. Г. Луцький т. Л. Мостенська



Сторінка10/22
Дата конвертації16.04.2016
Розмір4.13 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   22

7.ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ НА МІЖНАРОДНИХ ТОВАРНИХ РИНКАХ




      7.1. Міжнародні товарні біржі

На сучасному етапі розвитку країн міжнародну торгівлю важко уявити без товарних бірж, аукціонів та ярмарків.

Розглянемо визначення біржі. “Біржа” (нім. - Borse) - це форма регулярно діючого оптового ринку товарів, що продаються за стандартами та зразками (товарна біржа), цінних паперів (фондова біржа) та іноземної валюти (валютна біржа), а також робочої сили (біржа праці).

Товарна біржа концентрує оптовий оборот масових, переважно сировинних і продовольчих товарів (кольорові метали, зерно, бавовну, цукор, кава, какао, чай, джгут, каучук тощо). Відрізняють універсальні та спеціалізовані (за окремими товарами або їх групами) товарні біржі.

Фондова біржа – це біржа, що оперує цінними паперами, тобто грошовими документами, що засвідчують право володіння, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Об’єктами операцій фондової біржі є акції, облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати та векселі. До цього переліку слід додати приватизаційні цінні папери, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації часток майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

З точки зору правового стану, фондова біржа являє собою підприємство у формі акціонерного товариства, яке зосереджує в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.

На офіційних фондових біржах дозволяються операції з акціями лише великих компаній; у багатьох країнах виникають неофіційні фондові біржі, на яких перебувають в обігу будь-які цінні папери.

Члени біржі поділяються на брокерів і дилерів.

Біржі встановлюють стандарти на біржові товари, рівень цін (котирування) на товари та цінні папери, аналізують кон'юнктуру попиту і пропозицій, поширюють ділову інформацію.

Функції біржі виконує об'єднання торговельних організацій, яке має права юридичної особи і діє відповідно до законодавства країни у якій воно знаходиться.

На біржах продаються і купуються великі партії товарів без перевезення їх з одного місця до іншого. Часто угоди укладаються щодо ще не існуючих товарів (наприклад, ще не вирощеної кави). Угоди укладаються за допомогою короткого усного вислову, а то й жесту. Такі вияви волі до укладення угод негайно підтверджуються короткими письмовими нотатками.

Публічна біржова торгівля керується принципами подвійного аукціону, тобто пропозиції покупців, що збільшуються, зустрічаються з пропозиціями продавців, що зменшуються. Коли ціни пропозицій покупців і продавців співпадають, укладається угода. Кожна угода реєструється і про неї публічно оголошується (наприклад, в пресі ). Рух цін залежить від кількості продавців, які бажають продати товар за існуючим рівнем цін, і кількості покупців, готових придбати товар за таким рівнем цін.

Нині біржі реального товару збереглися лише в окремих країнах, їх обороти незначні. Діяльність таких бірж можна розглядати як одну з форм оптової торгівлі товарами місцевого значення. В економічно розвинених країнах біржі реального товару практично відсутні. Вони переросли у ф'ючерсні біржі, тобто перетворилися на біржі прав на товар. Відомо, що ф'ючерсним угодам властиві елементи договорів купівлі-продажу і кредиту. Ф'ючерсна торгівля є провідною формою сучасної біржової торгівлі. На строкових (іншими словами — ф'ючерсних) біржах торгують не реальним товаром, а контрактами на постачання товарів у майбутньому.

Основні ознаки ф'ючерсної торгівлі :


  • фіктивний характер угод (обмін товарів при цьому фактично відсутній, зобов'язання сторін за угодами припиняються за допомогою зворотної операції з виплатою цінової різниці);

  • зв'язок з ринком реального товару відбувається за допомогою хеджування, а не постачання товару;

  • чітко визначена та уніфікована споживча вартість товару, який є предметом біржового контракту (товар розглядається як носій ціни, прирівнюється до грошей і обмінюється на них у будь-який момент);

  • повна уніфікація умов щодо обсягу товару, який реалізується;

  • не прив’язаність до контрагентів в цих угодах.

Слід звернути увагу на те, що угоди укладаються не між конкретними продавцями і конкретними покупцями, а між їх представниками, тобто брокерами, і розрахунковою палатою біржі, яка відіграє роль гаранта виконання зобов'язань сторін відповідних біржових контрактів. Сама біржа не вважається стороною контракту і не виступає на боці одного з партнерів.

У разі ф’ючерсних операцій повна свобода сторін зберігається лише щодо ціни товару, свобода щодо термінів постачання товару обмежена. Решта умов чітко регламентована і не залежить від волі сторін контракту. Отже, ф'ючерсні біржі — це ринки цін (тобто ринки цінових вартостей).

Чиказька товарна біржа - найбільша товарна біржа світу з торгівлі зерном. Торгівля здійснюється як наявним товаром, так і за допомогою укладення ф'ючерсних угод. Окрім зерна на біржі торгують іншими сільськогосподарськими продуктами.

Лондонська біржа металів (London Metal Exchange) є основною світовою біржею з торгівлі кольоровими металами - міддю, свинцем, оловом, цинком тощо. Біржа заснована у 1877p., нині налічує багато членів. Мінімальний обсяг продажу міді, свинцю, цинку, алюмінію становить 25т, олова - 5т, нікелю - 6т. Офіційні прайс-листи біржі використовуються споживачами світу для укладення довгострокових контрактів. На біржі укладаються також контракти типу ф'ючерс і опціон. Інформація про укладені угоди надходить до Лондонського клірингового дому (London Clearing House).

Міжнародна біржа нафти (International Petroleum Exchange) - фінансова біржа, заснована у 1980 р. Має справу з опціонами та ф'ючерсами щодо різних видів нафти. Розміщується у Лондоні, там, де і Лондонська біржа ф'ючерсів та опціонів (London Futures and Options Exchange).

Основними відмінностями біржових товарів є наступні:



  • здатність тривалого зберігання без зміни якісних характеристик товару,

  • масовий характер попиту та пропозиції на товар і можливість прогнозування їх рівня на світовому ринку,

  • придатність для стандартизації якісних та споживчих характеристик і незначна їх диференціація, виходячи зі складу постачальників, що дозволяє укладати угоди без присутності товару.

Основною метою біржі є сприяння зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари та обслуговуванню їх обігу. Такі ж функції виконують ярмарки. Проте від ярмарку біржа відрізняється тим, що вона:

  • є постійним (щоденним) місцем взаємодії попиту і пропозиції, тоді як ярмарок лише періодично виконує цю функцію;

  • має постійний (зафіксований) контингент клієнтів і відвідувачів. Ярмарок, як правило, відкритий для всіх.

Функції (основні напрями діяльності) біржі випливають, насамперед, з поняття цієї спеціальної господарської організації, а саме:

  • товарна біржа виконує функцію товаророзподільчого каналу або механізму, завдяки якому товар розподіляється між споживачами за реальною ціною;

  • на біржі здійснюється купівля-продаж і обмін товарної маси, що характеризується взаємозамінністю і не потребує додаткового узгодження технічних характеристик. Продукція, що надходить на біржу, має відповідати стандартам;

  • товарна біржа – це місце, де узгоджуються попит і пропозиція на певний біржовий товар;

  • товарна біржа є регулятором цін. Завдяки коливанню біржового попиту і біржової пропозиції , тут не може бути державного регулювання цін;

  • товарна біржа стабілізує ціни на біржовий товар. Функція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової гри на підвищення чи зниження цін;

  • біржа є місцем так званого біржового котирування цін. Біржове котирування – це реєстрація біржовими органами курсів цін, що виникають стихійно, на окремі біржові товари (цінні папери) з урахуванням укладених біржових угод;

  • біржа забезпечує надходження і обробку ринкової інформації;

  • біржа розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі;

  • товарна біржа виконує арбітражні функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов’язковим і має силу виконавчого документа.

Біржовими угодами є дії громадян і організацій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов’язків, які вчинені на біржі в результаті біржових торгів.

Укладаються ці угоди через посередників – брокерські контори і брокерів, а не самими продавцями і покупцями реального товару. Виконуються біржові угоди поза біржею. Біржова угода має юридичні ознаки звичайної угоди щодо змісту, структури тексту, форми тощо.





      7.2. Міжнародні аукціони

У Великому енциклопедичному словарі (1998р., с.181) наведено наступне тлумачення терміну "аукціон": "Аукціон (від лат. - продаж з публічних торгів), спосіб продажу товарів, за якого товар (або його зразки) попередньо виставляються для огляду". У формі аукціону продається також нерухомість, здійснюється примусовий продаж майна неплатоспроможних боржників тощо. Як правило, на аукціоні встановлюється стартова ціна.

На міжнародних аукціонах торгують партіями товарів та/або окремими предметами. Найчастіше на них реалізують хутро, вовну, тютюн, чай, коней, антикваріат, діаманти тощо.

Відомі такі основні види аукціонів:



  • валютний, об'єктом якого є обов'язкові валютні відрахування, що мають чи мали місце у певних країнах;

  • вексельний, на якому відбувається розпродаж короткострокових казначейських векселів;

  • груповий, на якому замовлення накопичуються, а потім один-два рази протягом дня "викидаються" до торговельної зали, де продаються під контролем уповноваженого брокера або працівника фірми). Цей аукціон ще має назву залпового;

  • подвійний - торги, де між собою конкурують як продавці, так і покупці, а ціна встановлюється внаслідок рівноваги попиту і пропозиції, коли кількість продавців при ціні, що склалася на аукціоні, дорівнює кількості покупців;

  • закритий, на якому всі покупці пропонують ціни одночасно (як правило, письмово), а товар купує той з них, хто запропонував найвищу ціну;

  • золотий, об'єктом продажу якого є золото;

  • англійський (класичний), на якому товар продається покупцеві, що запропонував найвищу ціну;

  • голландський, що проводиться з благодійною метою. Стартова ціна знижується доти, доки найщедріший продавець-меценат не дасть згоди на мінімальну ціну оголошеного лота.

Аукціони, як правило, проводяться спеціально створеними юридичними особами. Від бірж аукціони відрізняються тим, що весь товар, призначений для продажу, є на складах або в торговельному залі аукціонного закладу.

Маклери (аукціоністи) у своїй професійній діяльності пов'язані спеціальною клятвою. Окремі аукціони передбачають, щоб покупці діяли лише через маклерів.

Для участі в аукціоні зазвичай вимагається завдаток. Проданий на аукціоні товар покупець має негайно забрати після закінчення торгів.

Переваги міжнародних аукціонів проявляються у тому, що вони дозволяють створити відкриту конкуренцію, виявити ціну товару, швидко його реалізувати у великих обсягах тими експортерами, які наділені сильнішими фінансовими можливостями та більш високоякісним товаром.





      7.3. Міжнародні ярмарки та виставки

Ярмарок (від нім. Jahrmarkt - щорічний ринок) – це торги, ринки товарів, які періодично організовуються у встановленому місці. Вони відігравали важливу роль в економічному житті Західної Європи у середні віки. З розвитком ринкових відносин ярмарки з центрів привозу великих партій наявного товару перетворюються на ярмарки зразків, ярмарки-виставки. У Росії в середині XIX ст. було 6,5 тис. ярмарків, на початку XX ст. – це 18,5 тис.

Ярмарки бувають: всесвітні, міжнародні, регіональні, національні і місцеві. Найбільшими сучасними міжнародними ярмарками є ярмарки в Мілані, Парижі, Ліоні, Ганновері, Лейпцигу, Познані, Загребі, Пловдиві, Торонто, Ізмірі, Дамаску.

Міжнародні ярмарки є місцем демонстрації товарів, призначених переважно для експорту. Ярмарки виконують роль "свахи" і однією з найголовніших їх функцій є організація контактів між потенціальними експортерами та імпортерами.

На відміну від контрактів, укладених на міжнародних біржах і аукціонах, контракти, укладені на міжнародних ярмарках, не мають специфічних особливостей. Їх зміст визначається продавцями і покупцями самостійно. Угоди укладаються здебільшого вже після закінчення ярмарків.

Окрім контактної, іншою важливою функцією ярмарків є рекламна. Отже, ярмарок є саме тим місцем, де і на людей можна подивитися, і себе показати, що на мові економістів означає – зібрати оферти (комерційні пропозиції). Функції, схожі з ярмарковими, виконують і міжнародні виставки.

Коротко зупинимося на найголовніших особливостях ярмаркової справи в окремих європейських країнах. У Німеччині ярмарки проводять переважно спеціалізовані товариства, для яких ярмарково-організаційна діяльність є основною. Товариства належать державі або комунам. Має місце тісне співробітництво між організаторами, учасниками та відвідувачами ярмарку.

Ярмарки мають велике значення в Європі. Серед європейських ярмарків одним з основних є Лейпцизький. У часи "холодної війни" та поділу Європи цей ярмарок відіграв унікальну роль у розвиткові торговельних зв'язків між Сходом і Заходом. У ярмарковому житті Лейпцига протягом періоду, що розпочався після об'єднання обох Німеччин, відбулися певні зміни — замість гігантських універсальних виставок почали проводити невеликі спеціалізовані виставки, які орієнтуються на задоволення потреб ринку.

Всесвітньо відомий і Мюнхенський ярмарок. Це своєрідна глобальна виставка промисловості. Щороку на ярмарку відбувається два десятки виставок, у яких беруть участь учасники і відвідувачі з багатьох країн світу.

Берлінський ярмарок посідає провідні позиції в Європі у таких галузях, як сільське господарство, туризм, радіоелектроніка. Ярмарок приваблює передусім країни Східної Європи та Скандинавії. Зростає престиж ярмарку і в інших галузях — будівництві, електротехніці, автомобілебудуванні, санітарній техніці, водопостачанні й охороні водойм, виробництві офісного обладнання та авіакосмічній промисловості.

У Франції ярмаркова інфраструктура зосереджена переважно у Парижі і належить Торговельно-промисловій палаті. Як і у Німеччині, у Франції ярмарки проводять спеціалізовані товариства. У провінціях такі товариства часто є власниками матеріально-технічної бази для організації ярмарків і виставок. Більшість галузевих і спеціалізованих ярмарків відбувається у столиці Франції.

Італійські агентства з проведення ярмарків належать промисловим об'єднанням або перебувають у приватній власності. Найбільший ярмарок Італії — Міланський. Він здає в оренду павільйони або є організатором виставок. Ярмарок має 20 представництв за кордоном. 30% зовнішньої торгівлі Італії забезпечується завдяки ярмаркам, у тому числі близько 20 % — завдяки Міланському.

"Рід" і "Бленхейм" є найбільшими ярмарковими компаніями Великобританії. Їх діяльність поширюється і за межі країни. Ярмаркова інфраструктура країни належить переважно комунальним організаціям. Невеликі приватні компанії організовують основну кількість ярмарків.

В Іспанії тривалий час провідним був Барселонський ярмарок, нині лідерство перейшло до Мадридського, який має два десятки зарубіжних представництв. У країні взято курс на підвищення якості ярмаркової справи і проведення невеликих ярмарків.

Ярмарковим центром країн Бенілюксу є Утрехт. До цього нідерландського міста зручно діставатися транспортом, а матеріально-технічна база дає змогу проводити щороку 40-50 галузевих ярмарків (є великі площі для організації торгівлі непродовольчими і споживчими товарами).

Найбільшим у Скандинавії виставковим центром і місцем для проведення конференцій є Копенгагенський виставковий центр "Белла-сентрет", де щороку відбувається 30 заходів. Постійно діють виставки одягу, взуття, меблів, конторського обладнання. У спеціальному готелі можуть розміщуватися офіси іноземних фірм. Щороку центр відвідує понад 700 тис. чол.

Характерними рисами міжнародної виставкової діяльності являються:


  • престижність участі (якщо виробники не беруть участі в міжнародних виставках та ярмарках, то це сприймається як свідоцтво фінансової кризи або виробничо-технологічної невідповідності рівню міжнародної конкуренції);

  • пошук можливостей підвищення економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності як для учасників виставок, так і для потенційних покупців для забезпечення їх інформацією про новітні види продукції, процеси та методи збуту.

Міжнародна громадська організація "Виставкова федерація України об'єднує на добровільних засадах та спільності інтересів громадян України, іноземних громадян та їх об'єднань для реалізації мети та завдань Федерації.

Метою діяльності Федерації є сприяння розвитку виставкової діяльності в Україні, захист законних прав членів Федерації, задоволення їх соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів.

Основними завданнями Федерації є:


  • підтримка діяльності виставкових фірм, організацій в умовах ринкової економіки;

  • сприяння створенню організаційних та економічних можливостей для розвитку виставкової діяльності в Україні;

  • сприяння і участь у підготовці та проведенні виставкових проектів;

  • участь у розвитку міжнародної виставкової діяльності;

  • сприяння розвитку виставкових комплексів та випуску виставкового обладнання.






ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Назвіть основні функції товарної біржі.

2. Що таке фондова біржа?

3. Чим відрізняється діяльність виставки від ярмарку?



ПИТАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1. Що таке біржова угода?

2. Що таке ф’ючерсні угоди і в чому полягають їх особливості?

3. Правила біржової торгівлі.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

1. Мета проведення аукціону.

2. Поняття та юридичні ознаки біржі.

3. Світовий досвід в проведенні виставок та ярмарок.



ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Важливою функцією ярмарку є:

а) інформаційна;

б) рекламна;

в) постачальна;

г) ціноутворююча.
2. Характерними рисами міжнародної виставкової діяльності є:

а) цільовий напрямок виставки;

б) залучення інвестицій;

в) престижність участі підприємства;

г) обов’язкова участь у виставці,
3. Термін «аукціон» означає:

а) продаж з публічних торгів;

б) продаж через мережу Інтернет;

в) обмін готовою продукцією;

г) немає вірної відповіді.
4. Функції товарної біржі:

а) товарна баржа є регулятором цін;

б) біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації;

в) товарна біржа виконує арбітражні функції;

г) всі відповіді вірні.
5. Основною метою біржі є:

а) є сприяння зведенню в одному місці (на біржі) попиту та пропозиції на певні товари;

б) врегулювання спорів;

в) підписання контракту купівлі-продажу;

г) пошук певного виду товару.

Зовнішньоторговельна операція – це комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладання та виконання комерційної угоди
Зовнішньоторговельний контракт – це угода, відповідно до якої встановлюються, змінюються та припиняються торговельні відносини між контрагентами



8. ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНІКА ПІДГОТОВКИ, УКЛАДАННЯ ТА ВИКОНАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ КОНТРАКТІВ.




КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ


  • Зовнішньоторгова операція

  • Ступінь солідності

  • Фірма

  • Ділова репутація

  • Торговий партнер

  • Стан фірми на ринку

  • Контрагент

  • Вивчення фірми партнера

  • Контрагенти

  • Джерела інформації

  • Критерії класифікації фірм

  • Фірмові довідники

  • Фактори вибору партнерів

  • Досьє на фірму

  • Принципи вибору партнерів

  • Карта фірми


ВИВЧАЮЧИ ЦЕЙ РОЗДІЛ,

Ви повинні знати:

  • Техніку проведення попередніх переговорів

  • Звичаї країни, з якою буде підписаний контракт


Ви повинні вміти:

  • Провести попередні переговори з контрагентом

  • Проаналізувати попередню домовленість з партнером до підписання угоди.


ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   22


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка