Г. Гарсіа Маркес „Сто років самотності. Проблематика та система образів твору

твору.

Г.Гарсіа Маркеса;

визначити проблематику та систему образів роману „Сто років самотності “,

особливості „магічного реалізму “;

вдосконалювати вміння аргументувати власну думку;

сприяти вихованню учнів почуття солідарності.

Обладнання: портрет Г.Г.Маркеса, текст роману „Сто років самотності “, ілюстрації до

твору та фотоматеріали.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Перевірка знань учнів.

ІІ. Пояснення нового матеріалу.

Я виступаю саме як письменник-реаліст,

оскільки, на мою думку, у Латинській Америці

все є можливим, все є реальним.

Г.Гарсіа Маркес.

І.Слово вчителя.

Літературна загадка Латинської Америки полягає в тому, що у напівколоніальних країнах (майже „варварських “) почали раз у раз з’являтися літературні твори найвищого ґатунку, відзначені неповторною своєрідністю. До цього лише Росія могла похвалитись тим, що в країні, досить-таки відсталій у багатьох сферах життя, виникла у ХІХ столітті першорядна література, що зробила величезний внесок у світову літературу.

ХІХ століття та перша половина ХХ робили ставку на цивілізацію, раціоналізм, науковий поступ. Мабуть, це й спонукало певною мірою повернутися до витоків людської свідомості, до міфології. Для чого? Щоб сховатись у минулому? Ні, щоб краще зрозуміти самих себе! Саме Латинська Америка, що ввібрала в себе досвід європейський та прадавній досвід стародавніх індіанських ритуалів, перетворилась на суверенний оазис міфічного. Міфи стародавніх індіанців, релігії чорношкірих, завезені із далекої Африки, спотворені до невпізнання християнські вірування – все це стало основою міфотворчого сприйняття мешканців Латинської Америки. Тут „міфи ніби живуть поруч “. Міфи визначають ставлення до навколишнього буття, регламентують норми поведінки. У міфів є ще й інший бік – традиційно Південна Америка – це континент путчів, заколотів, державних переворотів – ніби сучасники успадкували варварство жерців доколумбової епохи та іспанських конкістадорів. Майже водночас у Південній Америці з’явилися оті дивні письменники-міфотворці:

• 
  Хорхе Луїс Борхер (Аргентина)
  
• 
  Мігель Анхель Астуріас (Гватемала)
  
• 
  Августо Ріас Бастос (Парагвай)
  
• 
  Маріо Варгас Льйоса (Перу)
  
• 
  Карлос Фуентес (Мексика)
  
• 
  Хуліо Кортасар (Аргентина )
  
• 
  Хуан Карлос Онетті (Уругвай)
  
• 
  Мігель Отеро Сільва (Венесуела)
  
• 
  Габріель Гарсіа Маркес (Колумбія).
  

- Як би ви визначили формулу „магічного реалізму “? ( „фантастичне + реальне “)

- В яких творах ми вже стикались з цією формулою? (казки, міфи)

Дійсно, Г.Гарсіа Маркес в одному з інтерв’ю так прокоментував свій знаменитий роман, що вразив читачів синтезом буденного та фантастичного: „Я вважаю, що в романі „Сто років самотності “ більше, ніж деінде, я є саме письменником-реалістом, оскільки, на мою думку, у Латинській Америці все можливе, все реальне “. Отже, характерними ознаками „магічного реалізму “ є строката суміш різних національних культурних традицій, примхливе переплетіння міфів та реалій сучасного життя з притаманними йому моральними конфліктами та політичними проблемами.

2. Повідомлення учня про життя та творчість Г.Г.Маркеса

3.Вчитель про роман Маркеса.

4. Евристична бесіда.

- Як ви розумієте слово „самотність “? Як ви ставитесь до цього явища?

- Звідки береться самотність? Чому вона виникає?

- А як запобігти самотності?

- Г.Г.Маркес закінчує свій роман словами: „… тим родам людським, які приречені

на сто років самотності, не призначено з’явитися на світ двічі “. Як ви розумієте ці

слова?

• 
  роман – сімейна епопея (рід Буендіа);
  
• 
  роман – історія містечка Макондо;
  
• 
  роман – притча;
  
• 
  роман – „книга книг “.
  

• 
  мотив родового прокляття, фатуму;
  
• 
  діалектика взаємозв’язків двох світів: життя і смерть;
  
• 
  мотив кохання;
  
• 
  мотив перетворення буденного у незвичне.
  

1.Аналіз художнього твору проводиться в ході бесіди:

- Яке змістовне значення прізвища Буендіа? („Буенас діас!“, „Буенас ночес!“ – часто можна почути в іспаномовних країнах. Слово „буенос “ означає „добрий“, „хороший“. Таким чином, ми розуміємо, що рід Буендіа прийшов у світ із добром і одвічно ніс у собі тільки хороше.)

- … І все було б гаразд у квітучому роді Буендів, якби у справу не втрутився злий рок, і два „білих“ роди не опинилися в селищі аборигенів. (короткий виклад подій, що призвів до виникнення Макондо, де будуть розгортатися події).

- Характеристика окремих образів роману:

Аркадіо Буендіа, Мелькіадес, Амаранта Урсула, Ауреліано Бабілонья.

ІV. Підведення підсумків.

• 
  Чи винні Буендіа в тому, що з ними сталося?
  
• 
  Як розкривається в романі Маркеса історія розвитку людства?
  

V. Домашнє завдання:

- пояснити, чому роман Маркеса називають романом-уроком, романом-застереженням?

- скласти розповідь про певного героя роману;