Франко Іван поет боротьби і протиріч

До нього не заросте народна стежка,

До нього приходитимуть все

Нові і нові покоління.

Л. Тихонова.

Вступне слово

(сценка)

Бабуся і внучка.
Внучка: Бабуся , а що це сьогодні так багато людей зібралось?

Бабуся: Зібралося, щоб вшанувати пам’ять письменника - класика Івана Франка.

Внучка : Уявляю його з сивою бородою, з довгими вусами

Бабуся : Таким він б і був, але помер, коли йому було 60 років. Він має вуса, он подивись на його портрет.

Внучка : Так це х він написав « Лиса Микиту», « Малий Мирон», « Олівець – малювець », «Грицева шкільна наука».

Бабуся : О він писав багато: уже зараз видано понад 50 томів і ще буде видано в майбутньому стільки ж.

Внучка : Так багато ? Хіба це написала одна людина за своє коротке життя?

Бабуся : Таких людей на світі одиниці, і їх знають на всій планеті.

Внучка: Знать і Івана Франка в світі?

Бабуся : Знають. Його твори переклали на багато мов народів світу ще за його життя.

Внучка : Я знаю, що він вивчив багато мов і писав ними повісті, статті.

Бабуся : Знав, дитино, багато іноземних мов і писав ними повісті,статті і вивчив 16 іноземних мов самостійно.

Внучка : Для чого йому стільки мов знати?

Бабуся : Він хотів знати і вивчати європейську історію, культуру, філософію, і хотів розказати про наш народ, його історію, життя, прагнення, як він боровся проти гноблення за свободу.

Внучка : Я хочу прочитати його твори.

Бабуся : Як виростеш, прочитаєш повісті « Борислав сміється», « Украдене щастя», оповідання, п’єси, які захочеш.

Внучка : Він був тільки письменником?

Бабуся : Він не тільки письменник, філософ, літературний критик, соціолог, але ми знаємо його і як борця за народні інтереси, бо він захищав і українців, і поляків, і німців, і чехів, над якими знущалися експлуататори.

Внучка : За це він, мабуть, був заарештований?

Бабуся : Був і не раз, і вірив у силу, всеперемагаючу силу народу.

Хоча Іван Франко змінював свої подвиги.

Загально відомою є теза про те, що лише дурні не змінюють своїх поглядів. Таке твердження правильне, адже догматизм – одна із найбільших вад людської натури. Зміні, плинність є народними речами, боротися з якими, м’яко кажучи, абсурдно. Не винятком у цьому плані був І. Франко.

Причини, що впливали на його ідеї, на його світогляд, потрібно нам з’ясувати протягом уроку.

ІІІ. Повідомлення теми уроку, завдань.

ІV. Робота з групами учнів.
І. група

( « Творчість періоду 70-80 р.р.»)
Ранні спроби зібранні в книжці « Баляди і розкази» (1876), але частина творів розкидано по галицьких літописах. Через багато років Франко зібрав ці поезії, додавши деякі надруковані в збірці із літ моєї молодості. Продовживши відхід від народнопоетичної традиції Шевченка,який ще розпочав форми, в яких відбито нові думки.

( зачитуються 2 твори напам’ять)

Підсумки (записуються)

1. 
   Заперечення народної традиції, канонізованої Шевченком та його наступниками.
   
2. 
   Незначна наявність взагалі історичної романтики, а козакофільська взагалі відсутня.
   
3. 
   Запозичення матеріалу з різних чужоземних джерел ( Гейне, Словацький)
   

Заклики до боротьби починаються саме з цієї поезії, розпочинають другий період творчості. Цей вірш було надруковано в збірці « Давнє й нове» під назвою « На зорі соціалістичної пропаганди». З цього часу Франкову поезію називають «агітаційною».

Найбільш політизовані програми представлені в збірці « З вершин і низин» ( у поезіях « Вічний революціонер», читається напам’ять),

« Гримить», « Гріє сонечко, земле моя, всеплодющая мати»)

Нового рівня досягає сатура « Ботокуди», яка була наслідком захоплення творчістю Гейне.

Підсумки записуються

1. 
   Суттєва перевага громадських та революційних закликів.
   
2. 
   Поширення реалістичних образів з морально- суспільним зафарбуванням.
   
3. 
   Використання сатирично- політичних пісень.
   

Стіл, стільці для суддів, один стілець для підсудного .

Прокурор, адвокат сидять у першому ряді залу.

Судді, підсудний, свідки знаходяться за аудиторією.

Гримить! Тайна дрож пронимає народи ,-

Мабуть, благодатная хвиля надходить…

То хмари – плідної будущини тіні,

Що людськість, мов красна весна, обновить……

Гримить!

Встати! Суд іде. Прошу сісти.

Сьогодні слухається справа Івана Франка, звинуваченого в організації таємного товариства, поширенні соціалістичних ідей та у зв’язаних з Михайлом Драгомановичем. Слухання справи прошу вважати відкритим. На слуханні присутні прокурор, адвокат, свідки.

Слово надається підсудному Івану Франко.
Підсудний

Я, Іван Франко, народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах Дрогобицької області в родині сільського коваля. Шести років почав ходити до початкової школи. Через 2 роки вступив у дрогобицьку «нормальну» школу. Закінчивши школу вчився у гімназії, а в 1875 році 14 жовтня вступив на філософський факультет Львівського університету.

У зимовому семестрі я слухав лекції з історії української літератури, слов’янської міфології та з Хроніки Нестора у професора О. Огоновського, з поетики Аристотеля у професора Є. Черкаського, вивчав «енциклопедію і методологію класичної філології» та брав участь у семінарі з « Електри» Софокла у професора З. Венцлевського. У літньому семестрі я записався на лекції з порівняльної граматики старослов’янської й української мов та продовжував вивчати історію української літератури в О. Огоновського, слухав його « Пояснення «Правди Руської», а також історію римської літератури, « Пояснення «Цицерона : «В обороні поета Архія», «Пояснення «Електри» Софокла у З. Венцлевського. У 1876⁄ 77 навчальному році в зимовому семестрі я знову відвідував лекції з порівняльної граматики старослов’янської й української мов, історії української літератури XVII- XVIII ст.. та «Пояснення староруської пам’ятки «Пісня Ігоря» в

О. Огоновського, слухав про римські старожитності та сатиру Горація у

З. Венцлевського, про грецькі старожитності та «Історію Пелопоннеської війни» Фукідіда у професора Л. Цвіклінського, історію педагогіки XVIII ст.. в Є. Черкаського, психологію у приват-доцента Ю. Охоровича, відвідував семінар «Пояснення « Менехми» Плавта у З. Венцлевського та « Пояснення «Одіссеї» Гомера у Л. Цвіклінського. У літньому семестрі, крім курсів порівняльної граматики старослов’янської й української мов, римських і грецьких старожитностей, психології й обох семінарів, я слухав ще й «Граматичні пояснення Остромирового Євангелія» та історію української літератури до 1848 р. в О. Огоновського.

12 червня 1877 р. разом із членами редакції прогресивного студентського часопису «Друг» був заарештований і звинувачений безпідставно в організації таємного товариства, поширенні соціалістичних ідей та у зв’язках з Михайлом Драгомановим. Справжньою причиною арешту вважаю намагання пануючої польської касти приховати підпільний союз, що вербував польський легіон для допомоги Туреччині у війні проти Росії з далекосяжною метою окупації Галичини та утворення польського національного уряду.

Припиніть! Ви не можете звинувачувати польську владу у безпідставності Вашого арешту.

Підпільна діяльність Івана Франка є замахом на національну безпеку країни.

У мене в руках автобіографічне оповідання Івана Франка « Зустріч з Олексою» це ж справжній пасквіль на нашу владу. З слів головного героя Мирона Сторожа наш лад несправедливий, експлуататорський. Він пропонує соціалістичні ідеї серед робітників та селян, що є замахом на існуючу владу.

У мене все.

Суддя

Слово надається свідкам. Запрошується свідок Богдан Грищенко

Грищенко Богдан

Я, Грищенко Б. робітник Дрогобицького нафтопромислу і свідчу про те, що Іван Франко вів пропагандистську роботу у нас на промислі зокрема, що лише соціалізм врятує людство від прірви, в яку штовхає його капіталізм, що тільки після знищення капіталізму, при встановленні соціалістичного ладу « може настати … дійсно вільний і гарний розвиток кожної народності»

Я, Морозенко Петро, свідчу про те, що Іван Франко разом з своїм товариством М. Павлипом видавав журнал «Громадський друг», в першому номері якого проголошувалось:

Ми ступаємо до бою нового

Не за царство тиранів царів,

Не за церков, попів, ані бога,

Не за панство неситих панів.

У цьому ж журнал Франка надрукував свою революційну повість « Змій – полоз».

Свідок Онопрієнко Ганна

Я –сусідка підсудного і кажу тільки правду :

Я свідчу про підозрілі зборища на квартирі у підсудного. Ніколи не приходили і уходили разом, а тільки по одному, чи двоє, по-змовницькі перешіптуючись.

Адвокат

Ваш честь !

Я дійшов висновків, що діяльність Івана Франка – це національні вимоги прогресивної людину, бажанне бачити свою країну вільною, незалежною.

Чи можна вважати злочином прагнення людини бачити свою Державу самостійною !

У чому ж звинувачують Івана Франка ?

За тісні зв’язки з прогресивними силами України, які виступили проти штучного відірвання Галичини від України ?!

Чи може за те, що, знайомлячись з життям львівських, дрогобицьких і бориславських робітників, він зібрав багато матеріалу про хижацький констайстичної експлуатації на нафтових промислах і прагнув захистити інтереси як робітників, так і селян у конкретних справах.

Повагу викликають дії Івана Франка як громадського діяча, який у своїх статтях виступає з критикою таких ворожих течій, як москвофільство та народовольство, які заважають на думку, прогресивного долга процесу формування національної свідомості українського народу.

Досить! У своєму виступі ви заходите надто далеко.

Суд іде на обговорення.
ІІІ. група.

( творчість періоду кінця 90 років)
А. Крушельницькій: « Поет перейшов і її наслідки- дух його прибитий бойкотом інтелігенції своєї суспільності, він мусить покидати Львів і університет, їде на село- недуга: тиф,- побут на селі й обсервація новими очима мужицького гаразду та переживань того лиха, з яким він сам боровся- оце все могло викликати інший настрій в поезії».

« Третій період» Франкової творчості починається збіркою « Зів’яле листя» (1886-1896) й продовжується до початку хвороби 1908 р.

У цей час Франко сходить зі своєї революційної позиції, уникає суспільно – політичної роботи, більше віддається науковим студіям.

( читаються поезії на пам’ять)

« Ой ти, дівчино, з горіха зерня»

«Чого являєшся мені у сні»

« Не знаю, що мене до тебе тягне»

« Тричі мені являлася любов»

« За що, красавиця, я так тебе люблю?»
Підсумки записуються

1. 
   Розчарування в суспільно - громадських і політичних ідеалах привело до зміни запальних закликів на мотиви особистого життя, повитого смутком та журбою.
   
2. 
   Франкові погляди на розвиток людства в цю пору позначені відходом від матеріалізму.
   

- Чи має право людина змінювати свої погляди?

-Що було причиною зміни погляду І. Франка?

-Який період творчості сподобався вам найбільше?

- Які обставини змусили поета змінити свої погляди?

- Які погляди були на кожному періоду творчості?