Тема: Франко Іван - поет боротьби і протиріч
Мета: За допомогою критичних матеріалів та власних спостережень дослідити причини змін орієнтації письменника, які відтворюються в його віршах, з’ясувати особливість жанрових та ідейно - художніх уподобань поета на різних етапах творчості, показати, що внесла в суспільно – політичний рух діяльність Франка, розвивати вміння виступати з повідомленням, - виховувати повагу та інтереси до діячів національно-визвольного руху та їхніх ідей.
Обладнання: твори Івана Франка, збірки «Із літ моєї молодості», « З вершин і низин», « Давне й нове», Із днів журби», «Sembre tiro»
Тип уроку: урок - дослідження з елементами рольової гри.
Хід роботи
І. Організаційна частина.
ІІ. Урочисто прибрана кімната, на дошці записано :
Іван Якович Франко
( 1856- 1916 р.)
До нього не заросте народна стежка,
До нього приходитимуть все
Нові і нові покоління.
Л. Тихонова.
Вступне слово
(сценка)
Бабуся і внучка.
Внучка: Бабуся , а що це сьогодні так багато людей зібралось?
Бабуся: Зібралося, щоб вшанувати пам’ять письменника - класика Івана Франка.
Внучка : Уявляю його з сивою бородою, з довгими вусами
Бабуся : Таким він б і був, але помер, коли йому було 60 років. Він має вуса, он подивись на його портрет.
Внучка : Так це х він написав « Лиса Микиту», « Малий Мирон», « Олівець – малювець », «Грицева шкільна наука».
Бабуся : О він писав багато: уже зараз видано понад 50 томів і ще буде видано в майбутньому стільки ж.
Внучка : Так багато ? Хіба це написала одна людина за своє коротке життя?
Бабуся : Таких людей на світі одиниці, і їх знають на всій планеті.
Внучка: Знать і Івана Франка в світі?
Бабуся : Знають. Його твори переклали на багато мов народів світу ще за його життя.
Внучка : Я знаю, що він вивчив багато мов і писав ними повісті, статті.
Бабуся : Знав, дитино, багато іноземних мов і писав ними повісті,статті і вивчив 16 іноземних мов самостійно.
Внучка : Для чого йому стільки мов знати?
Бабуся : Він хотів знати і вивчати європейську історію, культуру, філософію, і хотів розказати про наш народ, його історію, життя, прагнення, як він боровся проти гноблення за свободу.
Внучка : Я хочу прочитати його твори.
Бабуся : Як виростеш, прочитаєш повісті « Борислав сміється», « Украдене щастя», оповідання, п’єси, які захочеш.
Внучка : Він був тільки письменником?
Бабуся : Він не тільки письменник, філософ, літературний критик, соціолог, але ми знаємо його і як борця за народні інтереси, бо він захищав і українців, і поляків, і німців, і чехів, над якими знущалися експлуататори.
Внучка : За це він, мабуть, був заарештований?
Бабуся : Був і не раз, і вірив у силу, всеперемагаючу силу народу.
Хоча Іван Франко змінював свої подвиги.
ІІ. Вступне слово вчителя.
Загально відомою є теза про те, що лише дурні не змінюють своїх поглядів. Таке твердження правильне, адже догматизм – одна із найбільших вад людської натури. Зміні, плинність є народними речами, боротися з якими, м’яко кажучи, абсурдно. Не винятком у цьому плані був І. Франко.
Причини, що впливали на його ідеї, на його світогляд, потрібно нам з’ясувати протягом уроку.
ІІІ. Повідомлення теми уроку, завдань.
ІV. Робота з групами учнів.
І. група
( « Творчість періоду 70-80 р.р.»)
Ранні спроби зібранні в книжці « Баляди і розкази» (1876), але частина творів розкидано по галицьких літописах. Через багато років Франко зібрав ці поезії, додавши деякі надруковані в збірці із літ моєї молодості. Продовживши відхід від народнопоетичної традиції Шевченка,який ще розпочав форми, в яких відбито нові думки.
( зачитуються 2 твори напам’ять)
Підсумки (записуються)
-
Заперечення народної традиції, канонізованої Шевченком та його наступниками.
-
Незначна наявність взагалі історичної романтики, а козакофільська взагалі відсутня.
-
Запозичення матеріалу з різних чужоземних джерел ( Гейне, Словацький)
ІІ. група
(творчість 80-90 р.р.)
Поезія напам’ять « Товаришам із тюрми»
Заклики до боротьби починаються саме з цієї поезії, розпочинають другий період творчості. Цей вірш було надруковано в збірці « Давнє й нове» під назвою « На зорі соціалістичної пропаганди». З цього часу Франкову поезію називають «агітаційною».
Найбільш політизовані програми представлені в збірці « З вершин і низин» ( у поезіях « Вічний революціонер», читається напам’ять),
« Гримить», « Гріє сонечко, земле моя, всеплодющая мати»)
Нового рівня досягає сатура « Ботокуди», яка була наслідком захоплення творчістю Гейне.
Підсумки записуються
-
Суттєва перевага громадських та революційних закликів.
-
Поширення реалістичних образів з морально- суспільним зафарбуванням.
-
Використання сатирично- політичних пісень.
Учень
У середині 70-х років в Галичині з’являється молода інтелігенція, яка критично стала оцінювати діяльність як москвофілів, так і народовців і прагнула надати українському рухові більш революційного характеру. Під впливом Михайла Драгоманова молоді українські політики діячі Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький та інші звертаються до соціалізму. Так в українському русі виникає ще одна, так звана радикальна течія. Її появу на політичній арені знаменував перший львівський судовий процес проти українських радикалів ( Івана Франка та його товаришів) 1877-1878 рр.
Стіл, стільці для суддів, один стілець для підсудного .
Прокурор, адвокат сидять у першому ряді залу.
Судді, підсудний, свідки знаходяться за аудиторією.
Читач
Гримить! Тайна дрож пронимає народи ,-
Мабуть, благодатная хвиля надходить…
То хмари – плідної будущини тіні,
Що людськість, мов красна весна, обновить……
Гримить!
Секретар суду
Встати! Суд іде. Прошу сісти.
Суддя
Сьогодні слухається справа Івана Франка, звинуваченого в організації таємного товариства, поширенні соціалістичних ідей та у зв’язаних з Михайлом Драгомановичем. Слухання справи прошу вважати відкритим. На слуханні присутні прокурор, адвокат, свідки.
Слово надається підсудному Івану Франко.
Підсудний
Я, Іван Франко, народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах Дрогобицької області в родині сільського коваля. Шести років почав ходити до початкової школи. Через 2 роки вступив у дрогобицьку «нормальну» школу. Закінчивши школу вчився у гімназії, а в 1875 році 14 жовтня вступив на філософський факультет Львівського університету.
У зимовому семестрі я слухав лекції з історії української літератури, слов’янської міфології та з Хроніки Нестора у професора О. Огоновського, з поетики Аристотеля у професора Є. Черкаського, вивчав «енциклопедію і методологію класичної філології» та брав участь у семінарі з « Електри» Софокла у професора З. Венцлевського. У літньому семестрі я записався на лекції з порівняльної граматики старослов’янської й української мов та продовжував вивчати історію української літератури в О. Огоновського, слухав його « Пояснення «Правди Руської», а також історію римської літератури, « Пояснення «Цицерона : «В обороні поета Архія», «Пояснення «Електри» Софокла у З. Венцлевського. У 1876⁄ 77 навчальному році в зимовому семестрі я знову відвідував лекції з порівняльної граматики старослов’янської й української мов, історії української літератури XVII- XVIII ст.. та «Пояснення староруської пам’ятки «Пісня Ігоря» в
О. Огоновського, слухав про римські старожитності та сатиру Горація у
З. Венцлевського, про грецькі старожитності та «Історію Пелопоннеської війни» Фукідіда у професора Л. Цвіклінського, історію педагогіки XVIII ст.. в Є. Черкаського, психологію у приват-доцента Ю. Охоровича, відвідував семінар «Пояснення « Менехми» Плавта у З. Венцлевського та « Пояснення «Одіссеї» Гомера у Л. Цвіклінського. У літньому семестрі, крім курсів порівняльної граматики старослов’янської й української мов, римських і грецьких старожитностей, психології й обох семінарів, я слухав ще й «Граматичні пояснення Остромирового Євангелія» та історію української літератури до 1848 р. в О. Огоновського.
12 червня 1877 р. разом із членами редакції прогресивного студентського часопису «Друг» був заарештований і звинувачений безпідставно в організації таємного товариства, поширенні соціалістичних ідей та у зв’язках з Михайлом Драгомановим. Справжньою причиною арешту вважаю намагання пануючої польської касти приховати підпільний союз, що вербував польський легіон для допомоги Туреччині у війні проти Росії з далекосяжною метою окупації Галичини та утворення польського національного уряду.
Суддя
Припиніть! Ви не можете звинувачувати польську владу у безпідставності Вашого арешту.
Прокурор
Підпільна діяльність Івана Франка є замахом на національну безпеку країни.
По–перше, він звинувачується у таємних зв’язках з Михайлом Драгомановим, який організував у Відні видання українською мовою пропагандистської та науково-популярної літератури, призначеної для України, а також у нелегальному поширенні цієї літератури.
По – друге, підсудний звинувачується в організації таємного товариства, поширенні соціалістичних ідей та належності до радикальної течії Української радикали видають журнал « Друг», ведуть пропагандистську роботу серед робітників і селян. Вони прагнуть посилити свій вплив у громадських читальних «Присвіти» і домагаються їх перетворення на свої осередки. В окремих повітах під їх вплив діє по декілька читалень. Радикали критикують існуючий лад, москвофілів і народовців, прагнуть захищати інтереси селян і робітників у конкретних справах.
Прокурор демонструє суддям та залу автобіографію оповідання « Моя стрічка з Олексою»
У мене в руках автобіографічне оповідання Івана Франка « Зустріч з Олексою» це ж справжній пасквіль на нашу владу. З слів головного героя Мирона Сторожа наш лад несправедливий, експлуататорський. Він пропонує соціалістичні ідеї серед робітників та селян, що є замахом на існуючу владу.
У мене все.
Суддя
Слово надається свідкам. Запрошується свідок Богдан Грищенко
Грищенко Богдан
Я, Грищенко Б. робітник Дрогобицького нафтопромислу і свідчу про те, що Іван Франко вів пропагандистську роботу у нас на промислі зокрема, що лише соціалізм врятує людство від прірви, в яку штовхає його капіталізм, що тільки після знищення капіталізму, при встановленні соціалістичного ладу « може настати … дійсно вільний і гарний розвиток кожної народності»
Свідок Мозоленко Петро
Я, Морозенко Петро, свідчу про те, що Іван Франко разом з своїм товариством М. Павлипом видавав журнал «Громадський друг», в першому номері якого проголошувалось:
Ми ступаємо до бою нового
Не за царство тиранів царів,
Не за церков, попів, ані бога,
Не за панство неситих панів.
У цьому ж журнал Франка надрукував свою революційну повість « Змій – полоз».
Свідок Онопрієнко Ганна
Я –сусідка підсудного і кажу тільки правду :
Я свідчу про підозрілі зборища на квартирі у підсудного. Ніколи не приходили і уходили разом, а тільки по одному, чи двоє, по-змовницькі перешіптуючись.
Адвокат
Ваш честь !
Я дійшов висновків, що діяльність Івана Франка – це національні вимоги прогресивної людину, бажанне бачити свою країну вільною, незалежною.
Чи можна вважати злочином прагнення людини бачити свою Державу самостійною !
У чому ж звинувачують Івана Франка ?
За тісні зв’язки з прогресивними силами України, які виступили проти штучного відірвання Галичини від України ?!
Чи може за те, що, знайомлячись з життям львівських, дрогобицьких і бориславських робітників, він зібрав багато матеріалу про хижацький констайстичної експлуатації на нафтових промислах і прагнув захистити інтереси як робітників, так і селян у конкретних справах.
Повагу викликають дії Івана Франка як громадського діяча, який у своїх статтях виступає з критикою таких ворожих течій, як москвофільство та народовольство, які заважають на думку, прогресивного долга процесу формування національної свідомості українського народу.
Суддя
Досить! У своєму виступі ви заходите надто далеко.
Суд іде на обговорення.
ІІІ. група.
( творчість періоду кінця 90 років)
А. Крушельницькій: « Поет перейшов і її наслідки- дух його прибитий бойкотом інтелігенції своєї суспільності, він мусить покидати Львів і університет, їде на село- недуга: тиф,- побут на селі й обсервація новими очима мужицького гаразду та переживань того лиха, з яким він сам боровся- оце все могло викликати інший настрій в поезії».
« Третій період» Франкової творчості починається збіркою « Зів’яле листя» (1886-1896) й продовжується до початку хвороби 1908 р.
У цей час Франко сходить зі своєї революційної позиції, уникає суспільно – політичної роботи, більше віддається науковим студіям.
( читаються поезії на пам’ять)
« Ой ти, дівчино, з горіха зерня»
«Чого являєшся мені у сні»
« Не знаю, що мене до тебе тягне»
« Тричі мені являлася любов»
« За що, красавиця, я так тебе люблю?»
Підсумки записуються
-
Розчарування в суспільно - громадських і політичних ідеалах привело до зміни запальних закликів на мотиви особистого життя, повитого смутком та журбою.
-
Франкові погляди на розвиток людства в цю пору позначені відходом від матеріалізму.
V. Підсумок уроку:
- Чи має право людина змінювати свої погляди?
-Що було причиною зміни погляду І. Франка?
-Який період творчості сподобався вам найбільше?
- Які обставини змусили поета змінити свої погляди?
- Які погляди були на кожному періоду творчості?
VI. Домашнє завдання : вивчити напам’ять поезії із кожного періоду творчості. |