Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи



Сторінка9/20
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.77 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20


2.6. Алкоголь, тютюн і наркотики в житті молодої людини


Куріння: перший досвід, інтенсивність, причини відмови

Українське суспільство не стоїть осторонь загальних світових процесів. Однією з ознак розвитку ринкових відносин є проникнення на вітчизняний ринок широкого асортименту різних іноземних товарів та збільшення обсягів виробництва вітчизняних виробників. Зокрема, в Україні істотно розширився ринок алкогольних і тютюнових виробів, відносна легкість їх придбання зумовлює доступність їх для споживача, зокрема молоді. Бажання “йти в ногу з часом” стимулює частину молодих людей до атрибутів модного і стильного життя, ознакою якого в уявленні багатьох є вживання алкогольних напоїв, тютюнопаління, залучення до наркотичних та токсичних речовин.

Тютюн - це така психоактивна речовина, вживання якої сучасна молодь майже не вважає за небажане або негативно впливаючим на здоров’я людини. Молоді люди випалюють першу сигарету або уперше затягуються без особливих вагань. Перші спроби вживання тютюну з часом перетворюються в так звану шкідливу звичку, що, як правило, супроводжує людину протягом всього життя.

Розподіл відповідей дітей та молоді на запитання “Чи пробував/ла ти коли-небудь курити, хоча б декілька затягувань?” свідчить про поширеність цієї звички у молодіжному середовищі, адже питома вага тих, хто дав позитивну відповідь, у півтора раза більша за тих, хто ніколи не курив - відповідно 60 і 40%. Природно, що з віком досвід хоча б спробувати курити поширюється. Так, наприклад, про своє “знайомство” з курінням цигарок засвідчили 12% 10-річних, кожен п’ятий - 12-річних, більше тритини 13-річних (38%), майже половина 14-річних та 52% молодих людей віком 15 років. Зазначимо, що за відповідями більшості респондентів саме у підлітковому віці 14-15 років відбувається перша спроба куріння. Серед вікової групи 15-22-річних кількість тих, кому не довелося в житті курити хоча б один раз, становить 20%, тоді як про протилежне засвідчили 80%, причому третина з-поміж останніх вперше спробували курити у віці 14-15 років (33%).




Графік 2.6.1

Розподіл відповідей на запитання: “Скільки Вам було років, коли Ви вперше спробували курити ?”(% тих, хто колись пробував курити)





Щодо віку першої спроби куріння, то прагнення у більш ранньому віці бажання залучитися до атрибутів дорослого життя (як і реалізація цього бажання) більш притаманне представникам чоловічої статі. Так, серед питаних віком 15-22 роки у віці до 10 років вперше спробував курити майже кожен третій хлопець - 27%, серед дівчат цей показник становить 6%. У 11-13-річному віці пробував курити кожен четвертий хлопець (24%), частка дівчат лишається меншою, однак становить вже 17%. У підлітковому віці ситуація змінюється у зворотний бік, тобто більш активно залучаються до практики куріння дівчата. Вперше викурили сигарету у віці 14-15 років 38% - дівчат та 30% хлопців. Після 16 років спробували курити 39% дівчат і лише 18% - юнаків. Такий розподіл відповідей демонструє, що існують певні чинники, котрі стимулюють ранню залученість до куріння хлопців, юнаків і навпаки - більш помірнішу захопленість цією звичкою дівчат, які беруть реванш у більш старшому віці.

Певне занепокоєння викликають результати опитування 10-14-річних підлітків. Про популяризацію куріння у підлітковому середовищі свідчить те, що 40% представників цієї вікової групи вже спробували курити. Половина з них викурили першу цигарку у віці до 10 років (серед хлопців цей показник становить 70%, дівчат - 39%). У віці 11-13 років про свою спробу куріння зазначила кожна третя опитана дитина (34%), і дівчата у цьому випадку майже вдвічі переважають хлопців (відповідно 55 і 25%). Зважаючи на це, можна дійти висновку, що нове покоління порівняно з групою опитаних 15-22-річних молодих людей, є більш підпадають під ризик стати потенційними “курцями”.


Таблиця 2.6.1

Розподіл відповідей на запитання “Скільки Вам було років, коли Ви вперше спробували курити ?”за статтю і віком (% тих, хто колись пробував курити)





10-14 років

15-22 роки



Юнаки

Дівчата

Юнаки

Дівчата

Мені було до 10 років

5

6

27

6

Мені було 11 - 13 років

25

55

24

17

Мені було 14 - 15 років

70

39

30

38

Мені було 16 та старше

-

-

18

39

Майже половина молодих людей у старшій віковій групі (15-22 роки) більш-менш регулярно курить сигарети - 48% з них зазначили, що курили протягом останніх 30 днів на момент опитування. Кожен п’ятий зазначив, що “курив взагалі, але протягом останніх 30 днів - ні”. З певною умовністю ці 20% можна віднести до групи “неактивних курців”, що курять час від часу: в компанії, під настрій тощо. Питома вага чоловіків серед тих, хто курить регулярно, більша ніж серед жінок - відповідно 79 і 59% (відсоток тих, хто зазначив, що будь-коли у житті курив). Серед тих, хто курить час від часу, жінок вдвічі більше за чоловіків - відповідно 41 і 21% (відсоток тих, хто зазначив, що будь-коли у житті курив).

Ситуація щодо ставлення молодого покоління до куріння дуже серйозна, зважаючи, що серед молодших (10-14 річних) опитаних частка тих, хто практикував курити протягом останнього місяця на момент опитування, становить 22%, тобто кожна п’ята дитина. Ще кожна друга протягом цього місяця не курила, хоча взагалі з курінням знайома -57% (відсоток тих, хто зазначив, що будь-коли у житті курив).

Звичка курити регулярно із віком поширюються. Особливо ця тенденція помітна у відповідях 10-14-річних респондентів. Курили протягом останніх 30 днів на момент опитування 7% 10-річних респондентів, 8% - 11-річних, 23% - 12-річних, 27% - 13-річних, 32% - підлітки 14 років. Серед вікової групи 15-22 роки такого розподілу не спостерігається, частка “постійних курців” (варіант відповіді “так, я курив/ла протягом останніх 30 днів”) у цій когорті досить вагома і коливається у межах 62 - 78% .

Отримані дані свідчать про сприйняття сучасною молоддю куріння як явища цілком нормальної, а цієї звички - як природної.


Графік 2.6.2


Куріння респондентами цигарок протягом останніх 30 днів на момент опитування, %



Для визначення інтенсивності куріння в молодіжному середовищі до інструментарію опитування було включене запитання: “У ті дні, коли ти курив/ла, скільки цигарок ти зазвичай викурював/ла?”. Розподіл відповідей дає підстави говорити про те, що в основному кількість сигарет на день становить від однієї до п’яти, принаймні 18% опитаної молоді зазначили саме цю кількість. Ще 19% респондентів вказали, що зазвичай викурюють менше однієї сигарети на день. Серед 15-22-річних респондентів тих, хто курить одну-п’ять цигарок на день - 36%, серед 10-14-річних - 34% (відсоток тих, хто курив будь-коли у житті). Зазначимо, що інтенсивність паління серед підлітків (10-14 років) все ж таки менша, а саме до “однієї цигарки на день” (60%).

Норма сигарет на день коригується статтю молодої особи і принципово не залежить від типу поселення і типу навчального закладу. Так, дівчата, як правило, випалюють за день або “менше однієї цигарки” (42%), або “від 1 до 5 цигарок” (40%), норма для 13% дівчат та молодих жінок становить “від 6 до 10 цигарок на день”, лише 4% - курять “від 11 до 15 цигарок” - такий розподіл характерний насамперед для 15-22-річних (відсоток тих, хто курив будь-коли у житті). Отже, дівчата (за незначним винятком) більш-менш помірно курять, тобто до 5 сигарет на день. Юнаки та чоловіки старшої вікової групи опитаних (15-22 роки) курять більш інтенсивно: “менше однієї цигарки на день” - 18%, “від 1 до 5 цигарок” - 33%, “від 6 до 10 цигарок на день” - кожен третій (27%), що вдвічі більше ніж молоді жінки, “норму” - ще 11% представників сильної статі - “11-15 цигарок на день” та 10% курять на день до пачки цигарок.

Підлітки (10-14 років), котрі самоідентифікували себе, як таких, що “знайомі” з курінням цигарок (нагадаємо, що їх 40%), відповідаючи на запитання: “У ті дні, коли ти курив/ла, скільки цигарок ти зазвичай викурював/ла?”, в основному зазначили, що викурювали менше однієї цигарки на день (відповідно 61% - серед юнаків і 60% - серед дівчат). Проте, що частка дівчат 10-14 років, котрі зазначили, що зазвичай викурюють “від 1 до 5 цигарок на день”, виявилася більшою за частку їхніх ровесників протилежної статі (відповідно 38 і 31%).

Опитування не виявило будь-якої залежності між ставленням молоді до тютюну і курінням батьків.

Водночас серед самих респондентів питома вага тих, хто не курив і не пробував цього робити, і тих, хто курить чи курив хоча б раз, помітно зміщена у бік останніх.




Таблиця 2.6.2

Ставлення молоді до куріння


Серед усіх опитаних 10-22 років

Не пробував курити хоча б декілька затягувань*



Пробував курити хоча б
декілька затягувань

40

60

Я ніколи не пробував/ла курити*

Мені було:
до 10 років - 16 років та більше

40

65

Я ніколи не курив*

Курив/ла протягом останніх
30 днів та курив/ла взагалі, але протягом останніх 30 днів - ні

37

57

Я не курив/ла*

Коли курив/ла зазвичай випалюва/ла :
менше однієї цигарки на день -
більше ніж 25 цигарок на день

47

51

* У таблиці наведено питому вагу тих, хто відповів, у відсотках

Що стосується молодших респондентів (10-14 років), то вони цілком адекватно оцінюють реакцію своїх батьків у ситуації, коли самі підлітки захотіли б почати курити. На думку переважної більшості опитаних дітей та підлітків 10-14 років, їхні батьки не дозволили б їм курити взагалі (70%), і лише незначна частина дітей вважають, що батьки дозволили б їм курити, але не вдома (6%).




Графік 2.6.3

Розподіл відповідей на запитання “Як ти вважаєш, якщо ти захотів(ла) курити (або вже куриш), твої батьки дозволили б це?” (% тих, кому 10-14 років)





Така ситуація свідчить про інше порівняно з батьками, людьми старшого покоління ставлення та сприйняття молоддю самого факту куріння. Для 10-22-річних вживання тютюну є звичайним, невід’ємним чинником поведінки сучасної молодої людини.

Серед причин, що зумовлюють відмову молоді від куріння (нагадаємо, що серед усіх опитаних тих, хто не зробив жодного затягування у своєму житті, 40%), найвагомішою є усвідомлення шкоди куріння для здоров’я (73% тих, хто ніколи не курив). Наступними за впливовістю аргументами є приклад батьків та атмосфера в компанії друзів, які не курять (відповідно 25 і 21% серед усіх опитаних). Показово, що такий чинник, як приклад (аналог) поведінки друзів більш важливіший для опитаних підлітків до 14 років, ніж для групи 15-22-річних, наявна майже двократна різниця (відповідно 23 і 12%). Вагомість такого аргументу проти тютюнопаління, як “більшість моїх друзів не палить” визнають у молодшій віковій групі здебільшого хлопці, аніж дівчата (відповідно 34 і 21%). Тобто дівчата-підлітки (10-14 років) більш підпадають під “масовий психоз” залежності від тютюну. Ймовірно, це явище певною мірою зумовлене закономірностями “більш раннього фізичного дорослішання” дівчат, порівняно з хлопцями, у цьому віці. Адже серед групи 15-22-річних респондентів значимість чинника оточення друзів, які не курять, зміщений у протилежний бік: серед молодих дівчат його назвали 15%, тоді як серед юнаків - лише 5%. Можна припустити, що з віком у жіночому середовищі відбувається певна переоцінка, зміна поведінкових моделей і орієнтацій. Таким чином, частина дівчат-підлітків, які починали курити в компанії друзів для здобуття авторитету, поваги тощо, згодом формують своє ставлення до тютюнопаління, детермінуючи його іншими чинниками.

При визначенні молодими людьми своєї позиції щодо тютюнопаління важливе місце посідає така причина, як страх стати залежним від куріння (13% усіх опитаних). Із значущих чинників, якими, здебільшого, керуються учні шкіл (10-14 років), що не курять, виділяються можливі проблеми з батьками (13%) та з учителями (7%). На останньому за рангом місці серед найважливіших причин відмови від тютюну є матеріальні труднощі - це зазначили 5% усіх респондентів, питома вага молодших (10-14 років) у даному випадку, звичайно, дещо вища, оскільки, як правило, вони не мають власних доходів.




Графік 2.6.4


Причини, що зумовлюють відмову 10-22-річних молодих людей від куріння

(% тих, хто ніколи в житті не спробував курити.Респонденти могли обрати кілька варіантів відповідей, тому сума не дорівнює 100%)



Отже, куріння тютюну серед сучасної української молоді досить поширене явище, здебільшого серед представників старшого віку - 15-22 роки, аніж серед 10-14-річних. З віком практика хоча б спроби куріння збільшується. В цілому у молодіжному середовищі кількість тих, хто курив цигарки хоча б раз в житті, у півтора раза більша ніж тих, хто ніколи не курив - відповідно 60 і 40%. За відповідями респондентів перше практичне знайомство з курінням для багатьох відбувається у віці 14-15 років. У більш ранньому віці бажання прилучитися до атрибутів дорослого життя ( як і реалізація цього бажання), більш притаманне представникам чоловічої статі. У підлітковому віці ситуація змінюється у зворотний бік, більш активно залучаються до куріння дівчата. Молодше покоління (10-14 років) порівняно з групою опитаних 15-22-річних молодих людей більш наражаються на ризик стати потенційними “курцями”. В основному кількість викурюваних молодими людьми за день цигарок коливається від однієї до п’яти (18%), або ж менше однієї цигарки на день (19%). Норма викурюваних за день цигарок залежіть від статті молодої людини. Дівчата та молоді жінки (за незначним винятком) курять більш-менш помірно (до 5 на день). Юнаки та чоловіки старшої вікової групи опитаних (15-22 роки) здебільшого схильні до більш інтенсивного куріння. Принципової залежності норми сигарет на день від типу поселення, типу навчального закладу не виявлено. На думку переважної більшості опитаних підлітків 10-14 років, їхні батьки взагалі не дозволили б їм курити ( так вважають 70%), і лише незначна частина стверджують, що батьки дали б дозвіл курити, але не вдома (6%). Серед причин, що зумовлюють відмову молоді від куріння, найпоширенішою є усвідомлення шкоди куріння для здоров’я (73% - серед тих, хто ніколи не курив). Ще однією з причин причин є приклад батьків та атмосфера в компанії друзів, які не курять (відповідно 25 і 21% усіх опитаних). При визначенні молодими людьми своєї позиції щодо тютюнопаління наявний такий чинник, як побоювання стати залежним від куріння (13% усіх опитаних). Із значущих чинників, якими здебільшого керуються учні шкіл (10-14 років), що не курять, переважають можливі проблеми з батьками (13%) та з учителями (7%). Останнє за рангом місце посіли матеріальні труднощі (5% усіх респондентів).



Ставлення молоді до алкоголю: практика вживання і діапазон наслідків

Одне із завдань дослідження - з’ясувати ставлення респондентів до алкоголю, виявити, як часто його вживають. У підлітковому віці вживання алкоголю здебільшого є проявом цікавості, бажанням удавати дорослих, способом самовираження, самоствердження. Воно зумовлене бажанням не бути “білою вороною” в середовищі одноліток, завоювати авторитет тощо. За відсутності навичок і досвіду наслідками такого прагнення є доволі поширені випадки отруєння, психози, бійки, крадіжки, хуліганство, аварії і навіть вбивства та самогубства.

За даними Українського інституту громадського здоров’я показник захворювань на хронічний алкоголізм серед підлітків становив у 1995 р. 0,45 на 10 тис., у 1996 р. - 0,373.

За результатами проведеного опитування у віці 10-22 роки лише 23% респондентів не мають досвіду вживання алкогольних напоїв. Переважну більшість серед тих, хто ніколи не вживав алкоголь, становить молодша група опитаних - 10-14-річні (40%). Серед 15-22-річних вживали алкоголь 93% .

Виявлено чітку залежність: практика вживання алкогольних напоїв поширюється з віком респондентів. Коли-небудь вживали такі напої, як пиво, вино, горілка, коньяк, віскі, лікер, самогон тощо, кожен третій 10-річний респондент (36%), кожен другий з-поміж 11- та 12-річних (відповідно 49 і 54% ), 73% - 13-річних, 78% - 14-річних підлітків, 85% - серед юнаків та дівчат 15-річного віку. Питома частка же молодих людей від 16 до 22 років, які вживали алкоголь, надзвичайно велика, і коливається від 93 до 98%.

Показовими є дані щодо віку першого випадку вживання алкогольних напоїв. Наприклад, найбільша частка респондентів зазначили, що вперше скуштували пиво у 10 років - 28% та у віці від 16 років і старше - 9%, ніколи його не вживали 24%. “Знайомство” з вином та міцними напоями відбувається переважно у підлітковому віці 13-16 років і старше (зокрема у групі респондентів 10-14 років досвід першого вживання хоча б склянки вина мають 43%). Ніколи не вживали вина та міцних напоїв серед усіх опитаних відповідно 31 і 43%. Майже половина (43%) представників молодшої групи (10-14 років) взагалі не відповіли на запитання щодо віку першого вживання пива. Ще 75% респондентів цього ж віку проігнорували запитання щодо першого вживання міцних напоїв. Такий розподіл може свідчити про схильність дітей та підлітків до скритності, їхню упередженість щодо конфіденційності індивідуальних відповідей на запитання анкети.

З метою з’ясування інтенсивності вживання алкоголю респондентам було запропоновано відповісти на запитання щодо кількості вжитих ними напоїв протягом останніх 30 днів, оскільки цей період часу значно легше пригадати. Розподіл відповідей усіх респондентів дає можливість констатувати, що незалежно від міцності напоїв періодичність їх вживання молоддю впродовж останнього місяця становить 1-2 рази. Відсоток дітей та підлітків (10-14 років), котрі зазначили, що вживали алкоголь саме стільки разів, вище порівняно з когортою старших (15-22 роки). Так, пиво випивали 1-2 рази протягом останнього місяця на час опитування 25% 10-14-річних та 2% - 15-22-річних, вино - відповідно 18 і 5%. Щодо міцного алкоголю, то 1-2 рази протягом останніх 30 днів, вживали його здебільшого юнаки та дівчата 15-22 років, останніх - вдвічі частіше (відповідно 8 і 15%). Зауважимо, що старша молодь вживає алкоголь більш регулярно - 3-5 разів на місяць. У цілому, серед алкогольних напоїв, які респонденти випивали найчастіше, 10-19 і навіть 20-30 разів на місяць (в основному це стосується 15-22- річних), є пиво.

Середній вік першого сп’яніння зміщений у бік старших молодих людей (від 16 років і старше, 14% усього масиву опитаних та 29% серед вікової групи 15-22-річних). Не доводилося перебувати у стані алкогольного сп’яніння майже половині опитаної молоді (45%), більшість з них становлять респонденти молодшого віку. Так, у відповідях на запитання “У якому віці (якщо таке траплялося) ти вперше відчув/ла алкогольне сп’яніння?” варіант “ніколи” зазначили серед 10-річних опитаних 65%, а ще 31% взагалі не відповіли на запитання, 11-річних - 78%, 12-річних - 80%, 13-річних - 63%, половина - серед підлітків 14 років (52%), з-поміж 15-річних ніколи не відчували сп’яніння вже 39%, з 16-річних - 29%, серед респондентів 17 та 19 років - по 19%, 18-річних - кожен п’ятий (21%), а серед молодих людей 20 та 21 року “ніколи” відповіли лише по 14%, 22-річних - 15%. Серед тих, у кого не має досвіду вживання алкогольних напоїв до стану сп’яніння у віковій групі 10-14 років дівчат виявлено 71%, хлопців - 63%, у віковій групі 15-22 роки таких “непитущих” значно менше, однак дівчат все ж менше за молодих чоловіків - відповідно 25 і 18%. Отже, до вживання алкоголю у надмірній кількості (до стану сп’яніння) здебільшого схильні молоді люди чоловічої статі старшого (15-22 роки) віку.



Респондентам 15-22 роки було запропоновано визначити ступінь їхнього сп’яніння під час останньої випивки за 10-бальною шкалою від “1” (“лише приємні відчуття”) до “10” (“тяжке сп’яніння, ледве тримався на ногах”). Найбільш часто вживаними виявилися нижчі показники шкали: майже кожен третій опитаний відчував лише приємні відчуття (38%) - 56% жінок та 43% чоловіків, 16% - взагалі ніколи не були п’яними – відповідно 20 і 12%. Про те, що “ледве трималися на ногах” зазначили лише 2% усіх опитаних.


Таблиця 2.6.3


Оцінка респодентами ступеня їхнього сп’яніння під час останньої випивки

(%тих, кому виповнилося15-22 роки)

Тільки приємні почуття

















Тяжке сп’яніння, ледве тримався на ногах

Ніколи не був п’яним

Немає відповіді

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

38

9

8

7

6

4

4

2

1

2

16

5

Рівень схильності 15-22-річної молоді до надмірного вживання алкогольних напоїв можна оцінити за допомогою аналізу розподілу позитивних відповідей на запитання: “Скільки разів (якщо таке траплялося) Ви перебували у стані сильного алкогольного сп’яніння (коли неспроможні були повністю контролювати себе та свої дії)?”. Молодим людям пропонувалося зазначити кількість разів перебування ними у стані сп’яніння “до нестями” протягом їхнього життя, останнього року та останнього місяця на момент опитування. Результати свідчать, що 15-22-річній молоді більш властиве помірковане вживання алкоголю - протягом життя жодного разу не напивалися до безтями 42% опитаних, протягом року - 60%, протягом місяця - 78%. Якщо ж таке траплялося, то здебільшого 1-2 рази, рідше - 3-5 разів. Частка молодих людей, котрі перебували у стані сильного алкогольного сп’яніння частіше (від одного разу на тиждень до одного разу на місяць), незначна: протягом останнього місяця на момент опитування таких були одиниці, протягом останнього року - відносна кількість не перевищує 2%.

З респондентами, які визначили, що протягом життя мали практику надмірного вживання алкогольних напоїв до стану неспроможності контролю над власними діями (не враховуючи варіант відповіді “0” разів та тих, хто не відповів на запитання - 53%), траплялося подібне в основному 1-2 рази - 56%, 3-5 - 21%, рідше 6-9 разів - 9%, 10-19 - 7%, 20-30 разів і більше - 7%. Можна говорити про те, що з віком зменшується періодичність випадків надмірного вживання алкоголю. Так, найчастіше про одно-дворазовий досвід пияцтва “до нестями” протягом життя зазначили 15-18-річні, 3-5-разовий - молоді люди 19-20 років, 6-9 разів протягом життя занадто випивали здебільшого 22-річні, “багатий” досвід (перебування у стані безконтрольного алкогольного сп’яніння 10-19 та 20-30 разів і більше) переважно у групі старших опитаних респондентів - 20-22-річних.



Виявлена показова залежність між рівнем надмірного вживання алкоголю та статтю опитаних. Про сп’яніння до стану неспроможності контролювати власними діями у кількості 1-2 рази, незалежно від часового періоду (протягом життя, року, місяця), засвідчили переважно представниці жіночої статі. Дещо більше дівчат та молодих жінок, що перебували у стані сильного алкогольного сп’яніння протягом останніх 30 днів на момент опитування у кількості 6-9 разів (6% - жінки, 2% - чоловіки). Хоча абсолютна кількість обравши такий варіант відповіді є незначною, що певною мірою свідчить про існування нездорових тенденцій у молодіжному середовищі. Залежність показників рівня надмірного вживання алкоголю від статі наведено у табл. 3.3.4.


Таблиця 2.6.4


Залежність рівня надмірного вживання алкоголю від статі респондентів

(% 15-22-річних, які перебували у стані сильного алкогольного сп’яніння,

коли неспроможні були повністю контролювати себе та свої дії)*

Кількість разів,
коли респонденти перебували
у стані сильного
алкогольного сп’яніння,
(коли неспроможні були

Протягом життя

За останні 12 місяців

За останні 30 днів

повністю контролювати себе та свої дії

Чоловіки

Жінки

Всього

Чоловіки

Жінки

Всього

Чоловіки

Жінки

Всього

1-2 рази

49

65

56

60

75

66

80

84

81

3-5 разів

21

21

21

21

17

20

15

7

12

6-9 разів

11

7

9

7

4

5

2

6

4

10-19 разів

9

4

7

9

2

6

3

3

3

20-30 разів

6

1

4

3

2

2

-

-

-

31 раз і більше

4

2

3

0,9

0,3

0,6

-

-

-

* Сума відповідей перевищує 100% за рахунок похибки округлення .

Якою має бути кількість вжитого молодою особою спиртного, щоб цього вистачило для досягнення стану сп’яніння? За відповідями респондентів, які визнали, що вживали алкоголь, в основному це 1-2 або 3-4 порції (“порція” - склянка вина (150 мл), пляшка чи банка пива (500 мл), чарка міцного напою (50 мл) або алкогольний коктейль), що відповідно становить 32 і 29%. Серед тих, кому потрібно 1-2 порції алкоголю, дівчат набагато більше ніж юнаків (відповідно 47 і 17%). Юнакам для досягнення стану сп’яніння потрібно випити 3-4 (хлопці - 33%, дівчата - 25%), і навіть 5-6 порцій алкоголю (хлопці - 20%, дівчата - 8%).




Графік 2.6.5

Розподіл відповідей на запитання: “Скільки порцій спиртного Вам зазвичай потрібно для досягнення стану сп’яніння?” (% 15-22-річних, які будь-коли вживали алкоголь)





Отже, у віці 10-22 роки переважна більшість мала досвід вживання алкогольних напоїв і лише 23% ніколи цього не робили. Найбільше тих, хто ніколи не вживав алкоголю, серед респондентів віком 10-14 років (40%), “знайомі” з цією речовиною майже всі (93%) 15-22-річні. Рівень вживання алкогольних напоїв підвищується із віком респондентів. У віці від 16 до 22 років питома вага тих, хто коли-небудь спробував алкоголь, є надзвичайно високою (від 93 до 98%). Вік першої спроби пива для 28% становить 10 років, для 9% - 16 і більше років, вина та міцних напоїв - переважно у підлітковому віці 13-16 років і старше. Незалежно від міцності напоїв, періодичність їх вживання молоддю впродовж останнього місяця в середньому становить 1-2 рази. Питома вага дітей та підлітків при цьому більша порівняно з когортою старших. Старша молодь вживає алкоголь більш регулярно - 3-5 разів на місяць. З алкогольних напоїв, які респонденти випивали найчастіше (10-19 і навіть 20-30 разів на місяць), є пиво. Вік першого сп’яніння зміщений у бік старших респондентів. Вживають алкоголь у надмірній кількості до стану сп’яніння здебільшого молоді люди старшого віку та представникам чоловічої статі. З віком збільшується й кількість випадків вживання алкоголю до безконтрольного стану. Сп’яніння “до нестями” у кількості 1-2 рази, незалежно від часового періоду (протягом життя, року, місяця), притаманне переважно представницям жіночої статі (чоловікам - 3-5 разів). За відповідями респондентів, які визнали, що вживали алкоголь, норма вжитого спиртного, якої достатньо для досягнення стану сп’яніння, становить в основному 1-2 або 3-4 порції. Серед тих, кому потрібно 1-2 порції алкоголю, дівчат набагато більше за юнаків (відповідно 47 і 17%). 3-4, а то і 5-6 порцій алкоголю для досягнення стану сп’яніння необхідно випити більшості юних представників сильної статі.



Наркотичні речовини у молодіжному середовищі

В українському суспільстві сьогодні існує безліч проблем, серед яких неабияке місце посідає збільшення кількості асоціальних проявів у поведінці, в тому числі зумовлене поширенням наркоманії в молодіжному середовищі.




Таблиця 2.6.5


Поширеність наркологічних захворювань серед підліткового населення

(15-17 років) у 1993-1997 рр. (дані відділу медичної статистики МОЗ України4)



Наркоманія



Абсолютна кількість

На 10 тис. населення 15-17-річних




1993

1994

1995

1996

1997

1993

1994

1995

1996

1997

Україна

579

580

904

749

623

2,6

2,6

4,2

3,4

2,9

Найпопулярнішими у середовищі сучасної української молоді є такі наркотичні речовини, як марихуана, “драп”, “травка”, гашиш. Відносна легкість їх придбання, особливо це стосується “драпу” (коноплі), сприяє поширенню вживання подібних речовин. Серед опитаних 10-22-річних юнаків та дівчат частка тих, хто вживав протягом свого життя марихуану (“драп”, “травку”), гашиш становить 9%: серед 10-14-річних - 9%; 15-22-річних - 17%, тобто кожен шостий. Серед цільової вікової когорти 10-22-річних 2% практикували вживання згаданих речовин 40 разів і більше за своє життя. Як правило, це представники молоді старшої вікової групи. Деяка частка опитаних курили марихуану кілька разів (1-2 рази - 3%) - можливо, це була лише епізодична спроба цієї наркотичної речовини.

Вік першого вживання марихуани чи гашишу, за самовизначенням респондентів, - 16 років і старше (5%). Незначною є питома вага тих, хто спробував ці психоактивні речовини в 14-15-річному віці (відповідно 1 і 2%). 85% респондентів не вживали речовин, про які йдеться, жодного разу.

В цілому вживає психоактивні речовини дуже незначна частина з респондентів. Питома вага таких опитаних по будь-якій з речовин (транквілізатори та седативні засоби без призначення лікаря, екстазі, алкоголь разом з медикаментами, амфетаміни, ЛСД або інші галюциногени, героїн, кокаїн і наркотики, що вводяться ін’єкційно, анаболічні стероїди, галюциногенні гриби не перевищує 1%, і, як правило, це представники старшої вікової групи молоді (15-22 роки). Вік, коли вперше наважуються спробувати той або інший наркотик - здебільшого старше 16 років.

Наркотичні речовини та періодичність їх вживання відбиті у табл. 2.6.6.


Таблиця 2.6.6

Розподіл відповідей на запитання: “Скільки разів (якщо таке траплялося) Ви вживали будь-який з нижченаведених наркотиків?”*, %





Кількість, разів



0

1-2

3-5

6-9

10-19

20-39

40 і більше

Немає відповіді

Марихуана або гашиш

85

3

2

1

1

1

2

5

Алкоголь разом з марихуаною/гашишем

89

2

1

0,4

1

0,4

1

7

Транквілізатори чи седативні засоби без призначення лікаря

93

1

0,4

0,1

0,1

0,1

0,2

5

Наркотики,які вводяться ін’єкційно (тобто за допомогою шприца - героїн, кокаїн або амфетамін)

92

0,3

0,2

-

0,1

-

0,2

7

Алкоголь разом з медикаментами

92

1

0,5

0,2

0,2

0,1

-

6

Анаболічні стероїди

93

0,4

0,1

-

0,1

0,2

0,1

6

Амфетаміни

93

1

-

0,4

-

0,1

0,1

6

ЛСД або інші галюциногени

93

1

0,2

0,1

0,1

0,2

0,1

6

Героїн (нюхання)

93

1

0,2

0,1

-

-

0,4

6

Екстазі

93

1

0,3

-

0,1

-

0,1

6

Крек

94

0,2

-

-

-

-

0,1

6

Кокаїн

94

0,4

0,1

-

0,1

0,1

-

6

Релевін

94

0,1

-

-

-

-

-

6

Героїн (окрім нюхання)

94

0,3

0,1

0,1

0,1

-

0,1

6

Галюциногенні гриби

94

0,3

0,1

-

-

-

0,1

6

* Сума відповідей не дорівнює 100% за рахунок похибки округлення.

Отже, серед певної частини молодих людей має місце вживання або хоча б спроба вживання наркотичних та токсичних речовин. Хоча частка прихильників таких “розваг” незначна і практика вживання психоактивних речовин значно поступається за поширеністю тютюнопалінню і вживанню алкогольних напоїв, все ж таки існує загрозлива тенденція до зростання нарковживання серед підлітків та молоді.



Сприйняття небезпеки вживання наркотиків, алкоголю та тютюнопаління: усвідомлення шкідливості

Кожне нове покоління людей формує систему власних ціннісних установок, орієнтацій, залежно від умов та стану суспільного життя формує ставлення до тих чи інших явищ. Cучасна українська молодь формується в умовах трансформаційних процесів в українській державі. Становлення ринкових відносин, вільне поширення західної кіно- і відеопродукції, процеси в інформаційній сфері, поширення комп’ютерних технологій - все це та багато іншого визначило своєрідне, більш спокійне, порівняно з попередніми поколіннями, ставлення сучасних молодих людей до вживання алкогольних напоїв, тютюнопаління, вживання або хоча б спроби наркотичних та токсичних речовин.

Результати опитування дають можливість простежити ступінь усвідомлення українською молоддю ризику вживання тютюну та інших психоактивних речовин.

Серед всіх опитаних найбільша питома вага тих, хто вважає, що куріння тютюну час від часу для людини має слабий ризик, таких виявилося 37%. 13% не вбачає в епізодичному курінні ніякого ризику, 33% вважають, що куріння становить “значний” (21%) та “величезний” (13%) ризик для здоров’я, а 13% респондентів вагалися з висловлюванням власної думки з цього приводу.


Діаграма 2.6.1

Усвідомлення молодими людьми ризику куріння час від часу (% усіх опитаних)*







* 3% респондентів не відповіли на дане запитання.

Принципових розходжень в оцінці ступеня ризику епізодичного куріння цигарок між представниками чоловічої та жіночої статі немає: і ті і ті здебільшого виявилися прихильниками варіанта відповіді “слабкий ризик”. Можна говорити про те, що оцінка ступеня ризику куріння цигарок час від часу як “слабкого” більш дотримуються старші категорії опитаних. Серед тих, хто обрав оцінку “ризику немає”, також виділяється старша молодь. 21% 18-річних вказали на повну відсутність ризику, якщо курити іноді (це найбільша кількість серед респондентів різних вікових груп). Отже, з віком ставлення до епізодичного куріння стає більш лояльним. Навпаки, усвідомлення неінтенсивного куріння як величезної шкоди для людини притаманне в основному молодшій групі опитаних: особливо дітей 10 і 11 років, (відповідно 30 і 24%), найбільше серед них і тих, хто відповів “не знаю” або ж взагалі утримався від відповіді. Така позиція дітей зрозуміла, оскільки вони, як правило, не є реальними “курцями”.

Випалювання пачки цигарок чи більше на день, на думку 71% опитаних, небезпечним явищем (сума відповідей “ значний ризик” і “величезний ризик”, відповідно 32 і 39%). Лише 4% респондентів вважають, що курити одну і більше пачок цигарок на день не шкодить здоров’ю, серед них переважають 10-14-річні діти і підлітки, які не є “практиками” куріння (зазначимо, що 30% респондентів 10-14 років відповіли: “не знаю”). Виявлено таку особливість: якщо загрозу здоров’ю людини від викурювання 20 і більше цигарок на день як “величезну” оцінюють однаково високо респонденти усіх вікових груп (коливається від 38 до 45% без різких відмінностей, тобто оцінку “значний ризик” дали 41% 10- та 17-річних, 18- та 19-річні - по 44%, 13-річні - 45% і т.д., виняток становлять лише 15-річні підлітки - 31%), то оцінка “значний ризик” змінюється залежно від віку і, відповідно, життєвого досвіду респондентів. Так, серед дітей 10 років “значний ризик” активного куріння визнали 17%, 11-річних - 26%, 12-річних - 24%, 13-річних - 30%, 14-річних підлітків - 32%, 15- і 22-річних найбільше - 46%, 16- і 19-річних - по 43%, 17- і 20-річних - по 40%, 18-річних - 38%, 21-річних - 44%. Отже, безпосередня практика куріння істотно впливає на усвідомлення ризику цієї звички для здоров’я.


Діаграма 2.6.2

Усвідомлення молодими людьми ризику куріння однієї та більше пачок цигарок на день (% усіх опитаних)*







* 4% респондентів не відповіли на дане запитання.

Аналізуючи усвідомлення шкідливості куріння однієї та більше пачок цигарок на день залежно від статі респондентів, зазначимо, що майже половина опитаних сприймають таке паління величезним ризиком для здоров’я: 43% серед молодших респонденток (10-14 років) і 47% серед старших (15-22 роки). Такої ж думки дотримуються хлопці та чоловіки - таку позицію засвідчило по 34% респондентів чоловічої статі в обох вікових групах.

Переважна більшість з опитаних молодих українців переконані, що люди ризикують (варіанти відповідей “значний ризик” та “величезний ризик”) зашкодити собі, вживаючи надмірну кількість алкогольних напоїв, а саме:

майже щоденно випиваючи одну чи дві порції (“порція” - це склянка вина, пляшка пива, чарка міцного напою чи коктейлю) алкоголю (так вважають 61% респондентів: 57% - 10-14-річних, 64% - 15-22-річних);

майже щоденно випиваючи 4-5 порцій алкоголю - 76% усіх опитаних (66% 10-14-річних, 85% - 15-22-річних);

випиваючи 5 і більше порцій алкоголю один-два рази кожні вихідні - 67% (59% - 10-14-річних, 75% - 15-22-річних).

Кожен п’ятий представник вікової групи 10-14 років не мав власної думки (варіант відповіді “не знаю”) щодо шкоди від вживання алкоголю для здоров’я людини. І у цьому випадку дається взнаки відсутність власного досвіду вживання алкогольних напоїв. Зафіксовано наявність певної залежності між ступенем усвідомлення ризику надмірного вживання алкогольних напоїв і статтю респондентів. Так, серед тих, хто оцінив ступінь ризику як “великий”, питома вага дівчат і жінок дещо більша, а серед незначної кількості тих, хто сприймає ризик надмірного вживання алкоголю як “слабкий”, переважають хлопці та молоді чоловіки.


Діаграма 2.6.3

Розподіл відповідей на запитання:“Як Ви вважаєте, наскільки люди ризикують зашкодити собі (фізично чи ще як-небудь), якщо вони...” *, %







* Дані наведені відносно кількості респондентів, які відповіли на запитання. Питома вага тих, хто не відповів на одне запитання, становить 4%..

Респондентам було запропоновано висловити свою думку щодо ступеня ризику для людини спроб вживання марихуани (“драпу”, “травки”), гашишу один раз чи двічі. Розподіл відповідей на запитання показав, що 8% опитаних розцінюють одно- чи дворазову спробу таких наркотичних речовин зовсім не ризикованим (6% - 10-14-річні, 10% - 15-22-річні), 14% - ризикованим незначною мірою (позиція “слабий ризик”: серед 10-14-річних - 6%, кожен п’ятий серед 15-22-річних - 21%). На думку 16% опитаних, подібна поведінка зумовлює “значний ризик” (12% - 10-14-річні, 20% - 15-22-річні). Здебільше (41%) у вживанні марихуани чи гашишу (навіть при умові, що це лише спроба) вбачають “величезний ризик” (48% - 10-14-річні, 34% - 15-22-річні). Не висловили жодної думки (варіант відповіді “не знаю”) 18% респондентів, більшість з них становлять 10-14-річні опитані (22%, серед 15-22-річних - 13%).




Діаграма 2.6.4


Оцінка молоддю ступеня ризику спроби вживання

марихуани (“драпу”, “травки”), гашишу один раз або двічі, %





* Дані наведені відносно кількості респондентів, які дали відповідь на запитання. Питома вага тих, хто не відповів на одне запитання, становить 3%.

Порівнюючи оцінку респондентами шкідливості паління марихуани чи гашишу регулярно або час від часу, відзначимо, що тих, на чию думку існує “слабкий ризик” зашкодити здоров’ю при епізодичному вживанні марихуани чи гашишу, в 2 рази більше за тих, хто вважає, що є “слабкий ризик” зашкодити здоров’ю при регулярному палінні означених наркотичних речовин - відповідно 1 і 2%. На думку ще 5% опитаних, ризик зашкодити здоров’ю при спробі паління марихуани/гашишу взагалі відсутній (7% - серед 10-14-річних та 5% - серед 15-22-річних респондентів). 3% усього загалу опитаних вважають безпечним навіть регулярне вживання означених наркотичних речовин, причому серед них питома вага молодших респондентів значно більша порівняно з 15-22-річними респондентами (відповідно 7 і 1%). В абсолютному вимірі ці показники не є високими, однак вони демонструють наявну тенденцію у молодіжному середовищі, особливо підлітковому, до нехтування тих фізичних та психічних проблем, що можуть виникнути внаслідок вживання або навіть спробі марихуани/гашишу.

Переважна більшість опитаних вважає як регулярне, так і епізодичне паління марихуани (“драпу”, “травки”) та гашишу справою ризикованою і небезпечною. Загрозу зашкодити здоров’ю через регулярне паління вбачають 72% опитаних, епізодичне - 62% (сума відповідей “значний ризик” та “величезний ризик”). При цьому відсоток старшої молоді (15-22 роки) вищий (через регулярне - 81%, епізодичне - 64%, серед 10-14 річних відповідно 63 і 60%). Пам’ятаючи, що кожна шоста молода особа (17%) віком 15-22 роки протягом свого життя палила марихуану (“драп”, “травку”), гашиш, можна припустити, що стосовно небезпеки вживання психоактивних речовин вони могли переконатися на власному досвіді.


Діаграма 2.6.5


Оцінка респондентами ступеня ризику регулярного та епізодичного паління

марихуани (“драпу”, “травки”) та гашишу*, %





* Дані наведені відносно кількості респондентів, які дали відповідь на запитання. Питома вага тих, хто не відповів на одне запитання, не перевищує 3%.

Інструментарій дослідження дає можливість порівняти усвідомлення підлітками ризику спроби та вживання різних наркотичних речовин: ЛСД, амфетаміни (вінт, солутан тощо), кокаїн, крек, екстазі, інгалянти (клей та ін.). Розподіл відповідей респондентів свідчить, що сучасна молодь цілком визнає наявність “значного” або навіть “величезного” ризику зашкодити власному здоров’ю не лише при регулярному вживанні будь-якої із згаданих наркотичних речовин, а й при одно- дворазовій їх спробі.




Діаграма 2.6.6


Оцінка респондентами ступеня ризику регулярного та епізодичного вживання різних психоактивних речовин*, %



Лише незначна частка опитаних (не перевищує 5%) вважає спробу вживання наркотиків цілком безпечним вчинком. Регулярне вживання ЛСД, амфетамінів, кокаїну, креку, екстазі, інгалянтів переважна більшість респондентів здебільшого оцінює як “величезний ризик”. Щодо запитання, про усвідомлення небезпеки вживання та спроби наркотичних речовин, певна частка респондентів (від 9 до 18%), не мала власної думки з приводу цих питань (варіант відповіді “не знаю”), за винятком ставлення до вживання/спроби інгалянтів - кожен четвертий опитаний “не знав” ступеня ризику їх вживання (або спроби вживання). Разом з тим, 58% респондентів висловилися з приводу надзвичайного ризику (“величезний ризик”) для людини, яка регулярно вживає інгалянти, що є найвищим показником при визначенні молодими людьми ступеня ризику регулярного вживання наркотичних речовин як “величезного” з-поміж усіх інших чинників.



Крім того, серед тієї незначної частини опитаних, котрі вбачають у вживанні (спробі вживання) психоактивних речовин незначний ризик або навіть його відсутність, переважають представники чоловічої статі, тоді як серед тих, хто усвідомлює значну чи велику небезпеку практики такої поведінки, домінують дівчата та молоді жінки.

Узагальнюючи, зазначимо:

  • Бажання “йти в ногу з часом” стимулює частину молодих людей до атрибутів модного, стильного і престижного, в їхньому розумінні, життя. В умовах розвинутого інформаційного простору молоді люди мають можливість отримувати вичерпну інформацію щодо шкідливості, небезпечності надмірного куріння та вживання алкогольних напоїв, вживання (спроби вживання) наркотичних речовин.

  • Вживання алкогольних напоїв, тютюнопаління, вживання (спроба вживання), наркотичних та токсичних речовин певною категорією молоді вважається цілком нормальним і припустимим явищем. Зокрема, оцінюючи ступінь ризику епізодичного куріння (час від часу), половина респондентів визначила його як “незначний” (50% - сума відповідей “ризику немає” та “слабкий ризик”; 21% тих, хто вважає, що паління цигарок має “значний ризик”, 13% - “величезний ризик” для здоров’я). Не зафіксовано принципових відмінностей в оцінці ступеня ризику епізодичного куріння цигарок залежно від статі респондентів. Оцінка ступеня ризику куріння цигарок час від часу, як “слабкого” більш властива старшій категорії опитаних. Виділяється старша молодь щодо оцінки “ризику немає”. З віком ставлення до епізодичного куріння стає більш лояльним. Прерогативою молодшої групи опитаних є усвідомлення неінтенсивного куріння як величезної загрози для людини, особливо для дітей 10 і 11 років (відповідно 30 і 24%).

  • Переважна більшість усього загалу опитаних сприймають випалювання пачки чи більше цигарок на день як шкідливу та небезпечну звичку (сума відповідей “значний” і “величезний” ризик становить відповідно 32 і 39%), лише 4% дотримуються думки, що куріння однієї і більше пачок цигарок на день не загрожує здоров’ю. Як “величезну” загрозу здоров’ю людини від викурювання 20 і більше цигарок на день сприймає більшість респондентів усіх вікових груп.

  • Переважна більшість молоді вважає, що люди ризикують (варіанти відповідей “значний ризик” та “величезний ризик”) зашкодити собі, вживаючи надмірну кількість алкогольних напоїв. Серед тих, хто оцінює ступінь ризику як “великий”, питома вага дівчат та жінок більша. З-поміж незначної кількості тих, хто оцінює ступінь ризику надмірного вживання алкоголю як “слабкий” переважають хлопці та молоді чоловіки.

  • Як регулярне, так і епізодичне паління марихуани (“драпу”, “травки”) та гашишу вважають ризикованим і небезпечним більшість опитаних молодих людей. Загрозу зашкодити собі регулярним палінням вбачають 72% опитаних, епізодичним - 62% (сума відповідей “значний” та “величезний” ризик”). Усвідомлення шкідливості активного паління найбільше притаманне старшій віковій групі опитаних (15-22 роки).

  • Сучасна українська молодь цілком віддає належне чиннику “величезного/значного ризику” зашкодити власному здоров’ю не лише при регулярному вживанні будь-якої з наркотичних речовин, але й при одно- дворазовій спробі такого вживання.

  • Щодо відповіді на запитання стосовно усвідомлення шкідливості вживання (спроби вживання) наркотичних речовин, певна частка респондентів (від 9 до 18%, залежно від віку) не мала власної думки (варіант відповіді “не знаю”). Найбільш ризикованим визнано регулярне вживання інгалянтів (як “величезний” оцінили ризик 58% опитаних). Серед незначної частини опитаних, які вбачають у вживанні (спробі вживання) психоактивних речовин незначний ризик або навіть його відсутність, переважають представники чоловічої статі. Серед тих, хто усвідомлює значну чи велику небезпеку практики такої поведінки, домінують дівчата та молоді жінки.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка