Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи



Сторінка7/20
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.77 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20


2.4. Фізичне здоров`я молодих українців: окремі показники і самооцінка


Основні антропометричні показники молодих киян: норми і реальність

Одним з загальновизнаних показників стану здоров`я людини є рівень її фізичного розвитку, який визначається кількома основними чинниками: вагою і формою тіла, станом нервової регуляції та показниками втомлюваності. Розміри тіла, як кінцевий результат процесу росту, щільно пов`язані з комплексом функціональних властивостей організму. Внаслідок цього морфологічний (структурний) тип має велике значення у характеристиці фізичного розвитку людини.

Формування людського організму остаточно завершується приблизно у 25-річному віці. У дитячому віці організм зазнає інтенсивного росту, в підлітковому (особливо в період статевого дозрівання) починають активно функціонувати органи ендокринної та інших систем. Саме тому для характеристики фізичного розвитку дитини чи підлітка розміри тіла і їх співвідношення мають вирішальне значення - вони певною мірою відбивають закономірності росту і розвитку організму, його структурно-функціональний стан у кожному віковому періоді.

Як правило, для оцінки фізичного розвитку людини застосовується уніфікована методика антропометричних замірів. Індивідуальна оцінка фізичного розвитку проводиться шляхом співставлення показників окремих ознак зі стандартними або типовими величинами.

Для оцінки фізичного розвитку молодих киян до анкети були внесені запитання щодо основних антропометричних показників - росту та ваги.

Оскільки в сучасній науці не існує єдиних, загальновизнаних методик оцінки фізичного розвитку, для аналізу ситуації у молодіжному середовищі України застосовувались два методи оцінки: для дітей шкільного віку (10-16 років) використано оціночні таблиці норм росту та ваги (з урахуванням вікових і статевих особливостей); для решти респондентів (17-22 роки) відповідність росту та ваги обчислювались за формулою Брока.

Слід зазначити, що ця формула не враховує вікових особливостей і традиційно більше підходить для дорослих людей, тобто використовувати її для оцінки фізичного розвитку підлітків можна лише умовно, беручи до уваги певну обмеженість можливостей такого способу.

Аналізуючи антропометричні дані молодих українців і їх співвідношення стосовно респондентів віком 10-16 років, можна дійти висновку, що більшість підлітків фізично розвинені нормально, відповідно до свого віку: у 94% респондентів вага відповідає росту. У незначної кількості респондентів (2%) вага нижче норми, вдвоє більше респондентів (4%) мають підвищену вагу. Кількість респондентів з крайніми відхиленнями від норми в обидва боки становить менше 2%. Цей показник знаходиться поза межею інтерпретації, оскільки не перевищує припустимих для даної вибірки стандартних відхилень.

При аналізі співвідношення антропометричних даних українців віком 17-22 роки автори припускали, що значення нормального співвідношення ваги і росту, а також суміжних з ним позицій слід вважати “умовною нормою”, а значення крайніх позицій - за середню ступінь відхилення від норми. Таким чином, з деякою мірою умовності приблизно у 96% опитаних в Україні молодих людей цієї вікової категорії вага відповідає росту (див. табл. 2.4.1).


Таблиця 2.4.1


Відповідність росту та ваги (для дітей віком 10-16 років розраховано за таблицями показників фізичного розвитку, для молоді віком 17-22 років - за формулою Брока),%



ВІК



10-16 років

17-22 роки

Вага значно менше норми

0,5

2,4

Вага менше норми

1,5

38,8

Вага відповідає нормі

93,6

48,8

Вага більше норми

3,6

8,4

Вага значно більше норми

0,8

1,6

У регіональному розрізі в середньому близько три чверті респондентів у кожному з регіонів (від 69% до 78%) мають відповідну росту вагу. У Південно-Східному і Північно-Східному регіонах України цей відсоток дещо менший (відповідно 63 і 63%) за рахунок збільшення частки респондентів, у яких знижена вага (відповідно 30 і 27%). Стосовно відмінностей за статтю в антропометричних показниках фізичного розвитку в цілому можна зазначити, що антропометричні показники хлопців і дівчат суттєво не відрізняються: хлопців і дівчат з нормальною вагою у загальному масиві опитаних виявилась однакова кількість (по 71%), тобто їхній фізичний розвиток приблизно однаково задовільний.

Отже, з урахуванням викладених припущень, можна дійти висновку, що фізичний розвиток молодих українців у розрізі антропометричних даних в цілому є нормальним. Втім, робити однозначні висновки щодо стану фізичного здоров`я можна лише на основі детальних медичних обстежень, враховуючи всі показники фізичного розвитку і здоров`я, характеристики способу життя кожної молодої людини, а також індивідуальні особливості її організму.

Заняття фізкультурою і спортом: можливості та їх реалізація

Відомо, що рівень фізичного розвитку людини визначається не лише біологічними чинниками, але й сукупністю соціальних, економічних, екологічних, гігієнічних, кліматичних та інших характеристик середовища існування. Під впливом перелічених чинників рівень фізичного розвитку людини може змінюватись в той чи інший бік, залежно від конкретної спрямованості такого впливу.

Одним із найважливіших чинників фізичного розвитку і фізичного здоров`я є наявність регулярного адекватного фізичного навантаження, тренування організму.

В епоху НТР, в умовах високого рівня розвитку техніки і автоматизації на виробництві, транспорті і в побуті рухова активність людини знижується, що негативно відбивається на показниках її здоров’я. Особливо це актуально для великих міст з розвиненою транспортною і побутовою інфраструктурою, надзвичайно широкими можливостями для пасивного споживання культурних цінностей.

Сучасними медичними дослідженнями і клінічними експериментами доведено, що люди, які регулярно займаються фізичними вправами, зазнають певних “здорових” фізичних навантажень, значно рідше хворіють, мають високий імунітет, більш стійки до впливу негативних чинників навколишнього середовища, до фізичних і нервових перевантажень. Тобто практику регулярних фізичних навантажень, готовність до них організму також можна вважати одним з показників рівня фізичного розвитку і відповідно - фізичного здоров`я.

За результатами опитування серед молодих українців такий вид фізичних навантажень, як регулярні зайняття фізкультурою не дуже поширений. Досвід регулярних занять фізкультурою мають 27% всіх опитаних, більше половини (57%) займаються нерегулярно, а 14% не займаються фізкультурою взагалі.

У регіональному розрізі регулярні зайняття фізкультурою серед опитаної молоді найбільш поширені в АР Крим (31%) і Південно-Східному регіоні (37%). Між тим, в Центральному регіоні цей показник вдвоє менший і становить лише 18% (див. діагр. 2.4.1).


Діаграма 2.4.1

Розподіл відповідей на запитання: “Чи займаєтесь ви фізкультурою (робите зарядку, займаєтесь спортом, бігаєте, відвідуєте гімнастичну групу)?” залежно від регіону опитування, %





В обласних центрах, інших містах України показник регулярних занять фізкультурою серед молоді дещо вищий, ніж в селах – відповідно 28, 27 і 23%. Це можна пояснити тим, що соціокультурне середовище і спосіб життя в селах принципово відрізняються від міського, оскільки заняття фізкультурою частково компенсуються іншими видами фізичних навантажень (наприклад сільськогосподарськими роботами тощо), тому зафіксовану різницю напевно можна вважати цілком природною (див діагр. 2.4.2).


Діаграма 2.4.2

Розподіл відповідей на запитання: “Чи займаєтесь ви фізкультурою (робите зарядку, займаєтесь спортом, бігаєте, відвідуєте гімнастичну групу)?” залежно від типу поселення*, %







* На діаграмі наведений розподіл відповідей “займаюся регулярно”.

Між віком респондентів і регулярністю занять фізкультурою спостерігається зворотна лінійна залежність: чим старше респонденти, тим менш регулярно вони займаються фізкультурою (див. діагр. 2.4.3).




Діаграма 2.4.3

Розподіл відповідей на запитання: “Чи займаєтесь ви фізкультурою (робите зарядку, займаєтесь спортом, бігаєте, відвідуєте гімнастичну групу)?” за віком*, %







* На діаграмі наведений розподіл відповідей “займаюся регулярно”.

Серед дітей і підлітків молодшої вікової групи (10-14 років) частка тих, хто регулярно займається фізкультурою чи спортом, робить зарядку, гімнастику тощо, в 1,7 раза більша порівняно зі старшою віковою групою (15-22 роки) і становить 35% опитаних. Втім зафіксована відмінність свідчить не стільки про більш уважне ставлення респондентів молодшого віку до свого здоров’я, скільки відбиває обов’язковість відвідування занять з фізичної культури у школі. Цей висновок підтверджують дані, що серед учнів середніх шкіл, ліцеїв та гімназій тих, хто взагалі не займається фізкультурою, в 1,6 раза менше, ніж серед учнів ПТУ, вдвоє менше, ніж серед студентів вищих навчальних закладів I і II рівнів акредитації і майже в 1,8 раза менше, ніж серед студентів вищих навчальних закладів III і IV рівнів акредитації.

Розподіл показників фізичної активності за статевою ознакою свідчить, що хлопчиків, які регулярно виконують фізичні вправи, серед опитаних молодих українців виявилось в 1,7 раза більше, ніж дівчат, а серед тих, хто не займається фізкультурою взагалі, дівчат майже вдвоє більше, ніж хлопців. Ці дані не є показником більш високої фізичної активності хлопців порівняно з дівчатами, оскільки частка дівчат, які все ж таки займаються фізкультурою, але не регулярно, становить 62%, тоді як хлопців - 56%. Отже, показники фізичної активності мало залежать від статі і дещо вищі серед хлопців, ніж серед дівчат (див. діагр. 2.4.4).


Діаграма 2.4.4

Розподіл відповідей на запитання: “Чи займаєтесь ви фізкультурою (робите зарядку, займаєтесь спортом, бігаєте, відвідуєте гімнастичну групу)?” за статтю, %





Одним з показників рівня фізичної активності молоді є рівень відвідування спортивних (фізкультурних) залів та майданчиків. На момент опитування більше третини респондентів (37%) віком від 15 до 22 років не робили фізичних вправ (качання м`язів, присідання, віджимання, підняття ваги) протягом попередніх 7 днів. 36% респондентів цієї ж вікової групи впродовж звичайного робочого (навчального) тижня взагалі не відвідують фізкультурний зал чи спортивний майданчик, хоча у молодшій віковій групі опитаних (10-14 років) ця категорія становить лише 8% респондентів. Оскільки на рівень фізичного розвитку можуть істотно впливати і такі фізичні навантаження, як буденні рухові дії певної тривалості і інтенсивності (це можуть бути спортивні ігри, танці, катання на велосипеді, роликах, ковзанах, швидка ходьба, домашня робота тощо), тому наведені вище факти ще не є показником того, що фізична активність опитаних дітей шкільного віку вища за активність підлітків і молоді, а свідчать, скоріше, про те, що у школярів (молодша вікова група опитаних) більше можливостей регулярно займатись фізичними вправами: уроки фізкультурою входять до розкладу занять в школі і є обов`язковими для більшості школярів. Отже, попри досить поширену критику на адресу середніх навчальних закладів, слід визнати, що принаймні вони сприяють регулярним заняттям фізичною культурою.

Розподіл відповідей респондентів старшої вікової категорії на запитання щодо наявності та інтенсивності фізичних навантажень протягом попереднього до дня опитування тижня з певною часткою умовності можна вважати показником рухової активності і, відповідно, фізичного розвитку.

Більшість респондентів віком 15-22 роки (91%) зазнавали означених фізичних навантажень протягом тижня напередодні опитування, тобто виявляли певну рухову активність. 36% з тих респондентів, які не займаються фізкультурою, виконували інші фізичні вправи, тобто частково компенсували відсутність регулярних занять фізкультурою. Більше половини (64%) респондентів не мали інших фізичних навантажень.

Стосовно наявних можливостей для занять фізкультурою слід відмітити, що 83% всіх опитаних віком 10-22 роки мають у своєму розпорядженні необхідний для цього одяг та взуття. Серед тих, хто фізкультурою не займається, рівень забезпеченості спортивною екіпіровкою становить 61%. Крім того, чим старші респонденти, тим нижче рівень забезпеченості їх спортивним одягом та взуттям: найбільше забезпечені респонденти молодшої вікової групи (10-12 років), найменше - віком 21-22 роки.

Напевно, наявність спортивного одягу не є єдиним показником можливостей, а тому можна припустити, що причина низької популярності занять фізкультурою серед певної частки респондентів (особливо старшої вікової категорії) не у відсутності можливостей, а у відсутності усвідомленої потреби в таких заняттях.



Cамооцінка стану власного здоров’я

Результати опитування дітей та молоді віком 10-22 роки свідчать, що протягом 1999 р. стан їхнього здоров’я загалом видався досить хворобливим. 74% хворіли впродовж року і лише 21% вказали, що ця неприємність їх оминула. До того ж, 13% з опитаних лежали у лікарні, в тому числі майже чверть (24%) з числа госпіталізованих перебували на лікуванні у медичних закладах два-три рази.

Підлітки віком 10-14 років дещо частіше потрапляли до лікарні, ніж молоді люди 15-22 років (відповідно 16 і 11%), а питома частка 10-14-річних, котрим довелося лікуватися у стаціонарах двічі і частіше (27% госпіталізованих), у 1,6 раза вища за аналогічну категорію молодих людей віком 15-22 роки. З усіх опитаних, кому довелося лікуватися у лікарняних закладах, 45% становили діти у віці 10-13 років. Причому вони вдвічі частіше за представників інших вікових груп потрапляли до лікарні.

Окрім того, 59% опитаних підлітків (10-14 років) зазначили, що вони перенесли хворобу в домашніх умовах, причому понад третини з них викликали лікаря. Зазначимо, що до багатьох з тих (37%), кому викликали лікаря, він приходив 2-4 рази або навіть частіше, що, вочевидь, свідчить про досить серйозні захворювання, хоча й перенесені у домашніх умовах. Водночас серед респондентів віком 15-22 роки цей показник був дещо нижчим. 15-22-річні у домашніх умовах частіше, ніж діти, лікувалися без допомоги спеціалістів-медиків (відповідно 48 та 41%).

За статтю суттєвої різниці у відносній кількості опитаних, котрі внаслідок хвороби перебували у лікарні, не відмічено. Її не зафіксовано також і у розподілі відповідей залежно від типу населеного пункту, де мешкають респонденти. Разом з тим, питома частка дітей та молоді обласних центрів, котрі перебували у лікарнях, на 6-8% менша, ніж їх однолітків з населених пунктів.

Опитаним у Донбасі, Південно-Східному і Північному регіонах частіше, ніж респондентам з інших регіонів України доводилося лікуватися у стаціонарних закладах (відповідно 11, 17, 14%). Зазначимо також, що у Південно-Східному, Північно-Східному та у Північному регіонах найбільше тих, хто перебував на стаціонарному лікуванні два або більше рази. Їх частка становить відповідно 37, 35 та 32% при середньому показнику 27%.

Лише дещо більше половини (55%) дітей та молоді вважають, що у них немає хронічних захворювань. Втім, слід враховувати, що багатьом респондентам, особливо молодшого віку, дати змістовну відповідь щодо наявності у них хронічного захворювання було достатньо важко. Про це свідчить відсоток тих, хто обрав варіант відповіді “мені важко відповісти, не знаю” ( в цілому по вибірці - 26%). Водночас 16% з опитаних вказали на наявність у них хронічного захворювання, в тому числі серед підлітків 10-14 років - 12% і 19% - серед 15-22-річних.

У 10-14-річних респондентів хронічні захворювання частіше пов’язані зі шлунком (61% всіх випадків хронічних захворювань), із захворюваннями кістково-м’язової системи та сполучної тканини (14%), з гайморитом, танзелітом (4%). Але необхідно зауважити, що діти здебільшого вказують на своє захворювання залежно від того, як воно проявляється (наприклад, до хвороб шлунку діти можуть віднести хвороби інших внутрішніх органів, пов’язуючи це з відчуттям болі в череві). Тому і перелік захворювань обмежений невеликою кількістю (5 - 10) відомих (тих, що на слуху), які до того ж важко піддаються клінічній ідентифікації без додаткового обстеження.

На значно ширший спектр хронічних захворювань вказують відповіді молодих людей 15-22 роки. Вони, як і діти, на перше місце за частотою висувають хронічні захворювання, пов’язані зі шлунком (20% від всіх), на друге - алкоголізм (14%), на третє - гайморит, танзеліт (12%) і на четверте – вегетативно-судинну дистонію (10%).

Окрім хвороб, досить негативно на стан здоров’я дітей та молоді виливають травматичні пошкодження, що їх зазнавали опитувані під час фізичних вправ, спортивних ігор чи просто під час фізичної активності. Так, за останні 12 місяців отримали травми, котрі спонукали їх звернутися до медиків за допомогою, 27% опитаних. Причому половина з них травмувалася два і більше рази. Діти 10-14 років зазнавали травм частіше порівняно з молодими людьми 15-22 років (30 і 23% опитаних відповідно). Серед найбільш поширених причин, що обумовлюють дитячий травматизм - користування велосипедом (10%), лижами, санками та мопедом (по 4%). За розподілом відповідей мають у своєму користуванні такі засоби пересування відповідно 61, 54 і 9% опитаних. І хоча в цій шерезі ролики та скейт посідають третє і четверте місця, тобто у опитаних їх майже у два рази більше (по 15%), ніж мопедів, травми внаслідок користування ними трапляються значно рідше (відповідно 3%). Варто звернути увагу на те, що значно менше важких травм серед дітей під час заняття ігровими видами спорту, плаванням, а також при пересуванні на автотранспорті.

У вікових групах 10-13, 14-16, 17-18, 19-22 роки питома вага травмованих у минулому році дітей та молоді становить відповідно 46, 30, 11 і 14%, причому хлопчиків та юнаків травм значно більше, ніж серед дівчат (відповідно 62 і 39%). Найбільше ця різниця помітна при повторних травмах.

В цілому, оцінюючи результати соціологічного виміру окремих показників фізичного здоров’я української молоді, слід зазначити:



  • Фізичний розвиток молодих українців у розрізі антропометричних даних можна вважати в цілому нормальним.

  • Регулярні заняття фізкультурою більш поширені серед школярів: уроки фізичної культури є складовою навчальної програми в школі і обов`язкові для більшості учнів.

  • Молоді українці старшої вікової групи частково компенсують відсутність регулярних фізичних вправ іншими видами рухової активності.

  • Причина низької популярності занять фізкультурою серед певної частки респондентів (особливо старшої вікової категорії) не у відсутності можливостей, а у відсутності усвідомленої потреби в таких заняттях.

  • Результати опитування дають підстави вважати, що діти (10-14 років) хворіють частіше ніж молодь віком 15-22 роки. Причому питома вага 10-14 і 15-22-річних, які залишалася вдома до одужання, є приблизно однакова, але за частотою стаціонарного лікування показники серед дітей дещо вищі, ніж серед молоді.

  • Серед молодих людей (15-22 роки) лікування в домашніх умовах без допомоги лікарів більш поширене, ніж серед дітей 10-14 років.

  • Травматизм, пов’язаний з фізичною активністю, серед дітей значно вищий, ніж серед молоді. Причому 15-22-річні юнаки та дівчата більшою мірою враховують ситуації, за яких можливо зазнати травми. Вочевидь, саме тому травмованих серед старших респондентів значно менше.

  • Відповіді респондентів (як дітей, так і молоді) щодо наявності у них хронічних захворювань помітно відрізняються спектром і питомою вагою окремих з них від даних офіційної медичної статистики. Наприклад, порівняно незначна кількість опитаних згадують наявність у них хвороб органів дихання, що за статистикою посідають одне з провідних місць за показниками як захворюваності, так і поширеності. Це, з одного боку, свідчить про недостатню обізнаність дітей та молоді щодо своїх захворювань, а з іншого, такі симптоми хвороби, як нежить, хрипота, кашель, загальна слабкість тощо, здебільшого вважаються явищем тимчасовим, не вартим особливої уваги і часто не пов’язуються з хворобами взагалі, що, в свою чергу, свідчить про недостатню увагу молодих людей до власного здоров’я.

  • Серед молоді 15-22 роки друге місце за частотою згадування серед хронічних захворювань посідає алкоголізм (14% всіх хронічних захворювань).

  • Частота госпіталізації опитаних суттєво не залежить від статі респондентів, а також від типу поселення.

  • Показники здоров’я дітей та молоді східної частини України за показниками захворюваності і травматизму гірше, ніж у середньому по країні.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка