Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи



Сторінка6/20
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.77 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


2.3. Психічне здоров`я за самооцінками молоді


Проблеми у спілкуванні молодих людей з оточуючими

До чинників, що провокують стан емоційного неблагополуччя, зрушення в психічному здоров’ї, слід віднести насамперед особливості дисгармонійного спілкування людини з оточуючими, зокрема з найближчими людьми - батьками, рідними, друзями. Найбільш сенситивним для різноманітних змін у психічному здоров’ї і поведінці прийнято вважати підлітковий та юнацький вік, тому що саме цей період найсприятливіший для набуття навичок саморегуляції поведінки і міжособистісного спілкування.

Українська молодь віком 15-22 роки, яка становила об’єкт дослідження, називала серед чинників, що впливають на здоров’я кожної людини, крім стану навколишнього середовища і матеріального достатку кожної сім’ї, також і психологічні (див. табл. 2.3.1).


Таблиця 2.3.1

Розподіл відповідей на запитання: “Як Ви вважаєте, якою мірою на здоров’я кожної людини впливають нижченаведені чинники ?”*, %



Чинники

Впливають значною мірою**

Впливають вирішальним чином**

Стосунки з батьками, рідними, дітьми

32

18

Стосунки з друзями, ровесниками

27

14

* Респондентам було запропоновано перелік з 13 чинників. У таблиці наведено лише 2 з них, що стосуються психічного здоров’я людини.

** Респонденти могли відмітити кілька варіантів відповідей, тому сума не дорівнює 100 %.

Спілкування з іншими людьми - невід’ємна частина та необхідна умова повноцінного психічного життя кожної людини. Нормальному спілкуванню та взаємодії заважають проблеми, зумовлені насамперед відсутністю взаєморозуміння, невмінням стримувати себе, наявністю ворожості у стосунках, образи та інші.

Респондентам пропонувалося оцінити, як часто виникають проблеми у спілкуванні з оточуючими. Узагальнений розподіл відповідей наведено на діаграмі 2.3.1.


Діаграма 2.3.1

Розподіл відповідей на запитання: ‘‘Як часто у тебе бувають проблеми у спілкуванні з:...’’*, %







* Сума відповідей ”часто” і “дуже часто”.

Як бачимо, у досить значної частки молодих людей стосунки з родичами мають проблематичний характер. Часто проблеми виникають у спілкуванні з братами/сестрами (11%), а також батьками (7% - з матір’ю або мачухою і стільки ж - з батьком або з вітчимом).

Важливою сферою життя, особливо для учнівської молоді, є школа або інший навчальний заклад, у стінах якого відбувається спілкування з педагогічним колективом і з однолітками. Більше половини юнаків та дівчат зазначили, що “іноді” вони мають проблеми у спілкуванні з однокласниками (за цім критерієм показники дівчат дещо перевищують результати хлопців і становлять відповідно 60% і 55%). “Часто” або “дуже часто” виникають проблеми з вчителями або викладачами у 8% дівчат та 15% юнаків. Серед молоді обласних центрів таких 12%, у містах - 13%, у селах - 8%.

Крім того половина респондентів зазначили, що інколи у них виникають проблеми у спілкуванні з ровесниками поза школою. Причому за цим показником не виявлено істотних відмінностей за статтю. “Часто” або “дуже часто” такі проблеми виникають у кожного десятого мешканця сіл, у 7% - міських мешканців та у 8% - молоді з обласних центрів.

Залежність актуальності проблем спілкування від віку відображена на діаграмі 2.3.2.


Діаграма 2.3.2

Розподіл відповідей на запитання: ‘‘Як часто у тебе бувають проблеми у спілкуванні з ...’’*, за віком, %







*У діаграмі наведені розподіл відповідей респондентів, які обрали варіант відповіді “часто” .

** Окремі із запропонованого переліку запитань.

Найчастіше проблеми у спілкуванні виникають у віці 16-18 років, коли відбуваються складні і суперечливі процеси залучення молодих людей до дорослого життя, переосмислення системи ціннісних норм і настанов, пошуку власного місця у житті.

Найбільш проблематичними є стосунки з однокласниками у підлітків 10-12 і 13-15 років, а з вчителями - у молодих людей 16-18 років. Однак у всіх вікових груп є молодь, котра досить часто стикається у своєму шкільному або студентському житті з різноманітними проблемами. Наявність таких груп є типовою у молодіжному середовищі, адже спілкування у цьому віці є провідною діяльністю молодої особистості, яка інтенсивно розвивається, прагне визнання серед однолітків та дорослих і шукає свого місця у колективі.

За результатами опитування проблеми взаємодії між молоддю та оточуючими у шкільному/студентському житті найбільш актуальні для юнаків та дівчат, які виховуються у сім’ї, де один з батьків є нерідний (мачуха або вітчим) (див. табл. 2.3.3.).




Таблиця 2.3.3

Розподіл відповідей на запитання: ‘‘Як часто у тебе виникають проблеми у спілкуванні з ...:’’, у %.





Молодь, яка має мачуху

Молодь, яка має вітчима

Молодь, яка має обох рідних батьків

Вчителями/викладачами

9

9

6

Ровесниками

16

8

6

Колегами по роботі чи навчанню

30

13

10

* У таблиці наведений розподіл відповідей ‘‘часто’’.

За даними таблиці наявність у дитини нерідного батька або матері (особливо матері) вже сама по собі є надзвичайно травмуючим чинником для психічного здоров’я особистості, який істотно змінює самооцінку, її ставлення до самої себе, сприйняття власного місця у світі, а також характер відносин з навколишнім світом та оточуючими. Часто саме це зумовлює появу різного роду конфліктів у спілкуванні з іншими людьми.



Сприйняття респондентами свого статусу у колективі

Важливим показником психічного здоров’я особистості є відчуття задоволеності від ставлення до себе інших людей. Психологи і психіатри вбачають існування залежності між психічним здоров’ям людини та її усвідомленням того, як до неї ставляться оточуючи. Якщо особистість не відчуває задоволеності від сприйняття її оточуючими (приміром, ровесниками та колегами по навчанню чи роботі), то це спричиняє погане психологічне самопочуття, зумовлює певні зміни у поведінці та спрямованості діяльності.

Розподіл відповідей молодих українців свідчить, що “повністю задоволені” ставленням до своєї особистості у колективі понад 43% дівчат та 46% юнаків віком 10-22 роки. “Зовсім незадоволені” ставленням до себе у колективі 3% дівчат і 2% юнаків цієї вікової когорти. Найбільш гармонійні стосунки із соціальним оточенням у сільської молоді (близько половини задоволених), в обласних центрах відповідний показник становить 46%, в інших містах - 40%.

Наявні відчутні відмінності щодо ступеня задоволеності ставленням оточуючих залежно від віку респондентів.




Діаграма 2.3.4

Розподіл відповідей на запитання:

Наскільки Ви задоволені ставленням до себе з боку колективу ?’’* залежно від віку, %





* Діаграму побудовано на основі розподілу відповідей “повністю задоволений”.

Отже, задоволеність людини ставленням до неї з боку колективу зменшується з віком, з набуттям життєвого досвіду молодь стає більш вимогливої в оцінках свого авторитету серед однолітків. Респонденти віком 17, 19 та 20-22 роки частіше за інших вагаються із визначенням характеристик сприйняття своєї особистості колективом. Так, 61% 19-річних юнаків та дівчат зазначили, що вони “скоріше, задоволені” тим, як до них ставляться у колективі. Такої ж думки дотримуються 65% молодих людей віком 22 роки.

Деякі підлітки 12 (6%) і 11 років (5%) зазначили, що вони “зовсім незадоволені” ставленням однолітків до себе. Також схиляються у бік ‘‘незадоволення’’ тим, як сприймає їх колектив, певна частка 15 і 16-річних респондентів (відповідно 10 і 11%). Це зумовлено тим, що саме ці вікові етапи є для більшості часовим початком перебудови образу ‘‘Я’’ та самосвідомості особистості, що значною мірою залежить від ставлення однолітків до конкретної людини.

Рівень задоволеності чи незадоволеності молодої людини від усвідомлення того, як вона сприймається членами колективу, на наш погляд, залежить також і від якісного складу сім’ї (див. табл. 2.3.2).




Таблиця 2.3.2

Розподіл відповідей на запитання: ‘‘Наскільки Ви задоволені ставленням до себе з боку колективу ?’’, у %*





Молодь, що має вітчима

Молодь, що має мачуху

Молодь, що має обох рідних батьків

Повністю задоволений

5

0.4

47

Зовсім незадоволений

13

-

3

*Перелік варіантів відповідей неповний.

Розподіл відповідей у таблиці 2.3.2 співвідноситься з даними діаграми 2.3.3 і ще раз підтверджує думку, що самосвідомості молодих людей, у яких є нерідні батьки, притаманна наявність нечіткого або навіть негативного образу “Я” в очах інших і внаслідок цього - відчуття незадоволеності ставленням до себе з боку членів певного колективу.



Емоції: вплив на стан здоров’я та його відображення

Стрес, сильне нервове напруження, відчуття нервового зриву - це травмуючи психічні стани, які достатньо часто виникають в житті кожної людини і погіршують самопочуття, сон, апетит, а також істотно впливають на настрій та ставлення до життя в цілому.

Програма дослідження передбачала з’ясування основних причин погіршення психічного здоров’я у підлітків 10-14 років (див. діагр. 2.3.5).


Діаграма 2.3.5


Розподіл відповідей на запитання: ‘‘Наскільки ти згоден з такими твердженнями ?’’*, у %




* Діаграма побудована на основі розподілу відповідей “повністю згоден”.
Отже, можна стверджувати, що серед підлітків 10-14 років досить багато таких, у кого є певні зрушення в балансі психічної складової здоров’я людини. Це спричиняє неврівноваженість, виникнення поганого настрою, песимістичні погляди на майбутнє та розчарування в інших людях.

Серед цієї вікової когорти 22% часто мають поганий настрій, з них 27% - дівчатка і понад 22% - хлопці. 7% підлітків вважають, що не можуть легко реалізовувати свої здібності (дівчатка - 6%, хлопці - 10%). 10% оцінюють своє майбутнє як безнадійне, причому дівчат більше ніж хлопців за цим показником, відповідно - 12 і 10%. Понад 6% респондентів стверджують, що інколи думають про самогубство (з них 8% - дівчата, 7% - хлопці).

23% дівчат і 27% хлопців відповіли, що не можуть стримувати себе у ситуації конфлікту, 4% - дівчат, 6% - юнаків не розраховують на допомогу близької людини.

Розподіл відповідей за типом поселення свідчить, що найбільш уразливими з боку впливу негативних емоцій та почуттів є мешканці міст. Так, 13% міських підлітків уявляють своє майбутнє як безнадійне (для порівняння, такої ж думки дотримуються 8% підлітків - мешканців обласних центрів і 11% - сільської місцевості). Поганий настрій достатньо часто виникає у 26% як серед міських, так і сільських підлітків, у 21% мешканців обласних центрів. У ситуації конфлікту важко тримати себе у руках - 26% опитаних, які мешкають у містах, та 24% сільських підлітків і підлітків з обласних центрів.

При порівнянні емоцій, які відчувають підлітки, та рівня їх задоволеності ставленням до них колективу простежується вельми показова залежність між цими двома перемінними. Підлітки, які незадоволені ставленням до своєї особистості з боку оточуючих, часто зазначають, що вони не можуть легко реалізовувати свої здібності (20%). Поганий настрій часто мають 34% юнаків та дівчат цієї ж групи опитаних.

Понад 31% підлітків зазначили, що вони не можуть стримувати себе у ситуації конфлікту, 21% інколи втрачають бажання жити, понад 22% підлітків притаманний песимістичний погляд на своє майбутнє, 27% не відчувають себе щасливими.

Виявлена також залежність між емоціями, що супроводжують повсякденне життя молодих людей, та наявністю в їхній сім’ї нерідного батька або матері.

28% респондентів, у яких є нерідний батько, засвідчили, що також часто перебувають у поганому настрої. Підлітки з повних сімей, тобто тих, де обидва батьки є рідними, у 22% випадків також відмічали, що у них часто поганий настрій. 35% вважають, що не можуть стримувати себе під час конфлікту (діти з повних сімей становлять п’яту частку з тих, хто відповів на це запитання). Понад 13% юнаків та дівчат, у котрих є нерідний батько, уявляють своє майбутнє безнадійним (на відміну від підлітків із повних сімей, серед яких відповідний показник становить 8%). 8% цих же підлітків інколи думають про самогубство. Дітей з повних сімей, які ствердно відповіли на це запитання, 6%.

Безперечно, наявність таких думок у певної частки українських підлітків повинна викликати занепокоєння у педагогів, психологів, батьків, адже вони є ознакою можливих зрушень у психічній складовій здоров’я підростаючої особистості.

Серед молодих українців віком 15-22 роки також є такі, хто досить часто через різні причини відчуває сильне нервове напруження чи перебувають у стані нервового зриву. Це зазначили більше чверті опитаних дівчат і 15% юнаків різних вікових груп (див. табл. 2.3.3.).




Таблиця 2.3.3

Розподіл відповідей на запитання: ‘‘Як часто Вам доводиться переживати сильне нервове напруження, почуття нервового зриву ?’’, за віком, %





Вік, років



15

16

17

18

19

20

21

22

Я постійно перебуваю у такому стані

1

12

3

5

6

0.4

1

3

Це буває досить часто

17

17

18

20

18

20

22

28

Іноді я переживаю подібні стани

29

43

47

39

47

44

51

43

Дуже рідко, майже ніколи

40

30

26

30

24

30

24

22

Ніколи

13

9

5

6

5

5

3

5

Отже, найчастіше перебувають у стані нервового напруження юнаки та дівчата віком 22 роки. Показово, що дівчата більш нестійкі у психологічному плані і випереджають юнаків за цим показником. Так, 25% молодих жінок зазначили, що відчуття нервового зриву, сильне нервове напруження виникає у них досить часто. Так само відповіли 15% юнаків.

Таким чином, негативні емоції, стан стресу, нервового напруження, неврівноваженості досить поширене явище у молодіжному середовищі і впливовий чинник, якій детермінує різні зрушення в психічної сфері особистості.

Злагода з собою - показник психічного здоров’я

Злагода з самим собою є одним з основних критеріїв психічного здоров’я. Від того, чи задоволена людина собою, залежить самоусвідомлення особистості, здатність до активної і плідної взаємодії з соціальним середовищем і оточуючими. Порівняння відповідей дівчат та юнаків наведено на діагр. 2.3.6.




Діаграма 2.3.6

Розподіл відповідей на запитання:‘‘Наскільки Ви задоволені самим собою ?’’ за статтю, %







* Сума відповідей “повністю задоволений” та “скоріше, задоволений.”.

** Сума відповідей “повністю незадоволений” та “скоріше, незадоволений”.

За даними опитування, тією чи іншою мірою незадоволені собою близько 18% дівчат і 14% юнаків віком 10-22 роки. На нашу думку, що певній частці респондентів, які брали участь у дослідженні, притаманний внутрішній особистісний конфлікт, що істотно впливає на самопочуття людини і адекватне сприйняття власної особистості і внаслідок цього визначає стан її психічного здоров’я. Дівчата більш вимогливі у самооцінках, а юнаки частіше схильні пишатися самими собою.

Питома вага респондентів, котрі “зовсім незадоволені” собою, залежить від віку. Найнижчий показник зафіксовано серед підлітків 10 років (1%), найвищий (8%) - серед молоді 15 років. Близько 5% 19-20-річних респондентів також “зовсім незадоволені” собою. Понад 11% незадоволених молодих людей мають нерідну матір, а понад 7% - вітчима (серед молоді, яка має обох рідних батьків, таких лише 3%).

Абсолютно задоволені собою 41% учнів середніх шкіл і близько 30% - ліцеїв та гімназій. Серед сільської молоді “повністю задоволені” собою 49%, приблизно 4% - “незадоволені”. У 45% молодих людей з обласних центрів спостерігається наявність злагоди з самим собою, у 4% ця рівновага порушена. Серед міських мешканців таких відповідно 44 і 2%.

Існує залежність між ставленням до особистості членів колективу та ставленням цієї особистості до самої себе (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,4 на рівні значимості 0,01). Тобто, якщо людина не задоволена ставленням до себе з боку колективу, то вона незадоволена і собою.

Спостерігається істотна залежність між рівнем задоволеності самим собою підлітками 10-14 років та емоціями, що виникають у конкретної особи в процесі її життєдіяльності. Близько половини опитаних, котрі “зовсім незадоволені” собою та її проявами, зазначили, що часто мають поганий настрій. Понад третини таких юнаків та дівчат не можуть регулювати свої емоції в ситуації конфлікту, а 31% - інколи втрачають бажання жити. Молоді люди з цієї ж групи зазначали, що не можуть реалізовувати свої здібності і уявляють своє майбутнє переважно у ‘‘темних тонах’’ (відповідно 28 і 11%).

Таким чином, на підставі отриманих даних можна зробити такі висновки:


  • Досить багато молоді у віці від 10 до 22 років відчуває негаразди у різних сферах психічної складової здоров’я (насамперед таких, як емоційна сфера та стосунки у системі ‘‘особистість - оточуючі’’).

  • Зрушення у цих сферах викликають не завжди адекватне ставлення особистості до самої себе та погіршення настрою, що, в свою чергу, зумовлює виникнення передумов для погіршення показників психічного здоров’я.

  • Існує лінійна залежність між ставленням до особистості членів колективу та ставленням цієї особистості до самої себе. Тобто, якщо людина не задоволена ставленням до себе з боку колективу, то вона здебільшого незадоволена і сама собою.

  • Спостерігається залежність певного стану психічного здоров’я від складу сім’ї молодої людини, тобто від наявності нерідних батьків - вітчима чи мачухи. У таких сім’ях молодше покоління почуває себе невпевнено, що в врешті-решт відбивається на інтегральних показниках психічного здоров’я.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка