Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи



Сторінка13/20
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.77 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   20

Розділ 3. Позитивний досвід соціальних програм та проектів по формуванню здорового способу життя молоді

Історично склалося так, що протягом останньої чверті XX століття вагомими внесками у розробку теорії формування здорового способу життя (ФЗСЖ) стали дослідження вчених канадського і північноамериканського регіонів. Природно, що саме в цих країнах був накопичений найбільш давній і різноманітний практичний досвід формування ЗСЖ серед населення.

Найбільш популярними останнім часом є проекти вивільнення індивідуальних спроможностей молоді. Це проекти, спрямовані на позитивний вплив на усі сфери здоров`я, що втілюється на засадах партнерства з різноманітними муніципальними, суспільними, приватними, релігійними структурами. Тому більша частина анотованих у цьому розділі закордонних проектів представляє досвід Канади і США. Щодо вітчизняних проектів, то їх суттєво менше за кількістю (як і організацій, що їх втілюють), але виходячи з важливості набутого досвіду для нашої країни, в цьому розділі вони розглядаються більш детально, ніж закордонні.

При вивченні реалізованих проектів доцільно звернути увагу, яким чином вони співвідносяться з теорією ФЗСЖ - її метою (поліпшення добробуту взагалі, здоров`я в цілісному розумінні, а не тільки лікування), стрижневими цінностями (здоров`я як позитивна і цілісна категорія, соціальна справедливість, рівність, загальна участь в вирішенні проблем), механізмом (наділення здатністю - найбільш ефективний спосіб посилення спроможності індивідів і громад контролювати детермінанти здоров`я), детермінантами здоров`я (нерівність у прибутках, суспільний статус, соціальні мережі підтримки, освіта, зайнятість і умови праці, фізичне середовище, біологічні і генетичні особливості, персональні навички та уміння запобігати шкоді, здоровий розвиток у дитинстві, медичне обслуговування).


3.1. Огляд проектів по формуванню здорового способу життя молоді,

що реалізуються в інших країнах світу


Досвід економічно розвинутих країн свідчить, що більш перспективний і економічно вигідний для суспільства шлях по збереженню здоров`я пов`язаний з широким впровадженням профілактичних технологій. Наприклад, у Фінляндії за рахунок позитивних змін у способі життя домоглися знизити показники захворюваності на серцево-судинні недуги і смертності від них на 50%. Про це свідчать і результати багаточисельних епідеміологічних досліджень: визначальними факторами формування та зміцнення здоров`я, попередження захворювань є умови та спосіб життя (більш ніж на 50%).

За кордоном такі проекти ініціює, як правило, одна (або декілька разом) з нижченаведених організацій:

- недержавні організації (з проблем молоді, дітей, інвалідів, літніх людей, з місцевих проблем культурного, мистецького, етнографічного спрямування, благодійні, притулки для літніх, центри денної дитячої опіки тощо);

- державні (муніципальні) організації (центри відвернення кризових ситуацій, служби місцевого комунального господарства, зайнятості і професійного навчання, правоохоронні, підтримки місцевого бізнесу, соціального захисту різних контингентів, культурні, освітні заклади тощо);

- бізнес-структури (кредитні спілки, банки, компанії з обслуговування, будівництва, благоустрою тощо);

- релігійні організації (церкви різних конфесій, релігійні громади і об`єднання).

Ініціатива перелічених організацій підтримується, керується і координується в різних країнах за різними моделями. Наприклад, в Канаді (Міністерство охорони здоров`я провінції Саскачеван) є посади фахівців, які відповідають за ФЗСЖ. Вони постійно аналізують дані звітів лікарень, поліцейських осередків, соціальних служб, місцевих засобів масової інформації. В результаті аналізу вони визначають факт існування і вагомість конкретної, нагальної на цей час у даній місцевості проблеми, що має вплив на здоров`я населення. Далі створюються тимчасові робочі групи з фахівців різного профілю, що обізнані з даної проблематики, опрацьовується та впроваджується в життя план заходів щодо подолання даної проблеми, ведеться пошук партнерів із числа вищезгаданих організацій. За іншою моделлю самі організації ініціюють проекти ФЗСЖ, а державні служби консультують, координують діяльність, підтримують ресурсами.

Нижче скорочено анотовані деякі найбільш типові проекти, що реалізуються в Канаді:

Національна організація з офісами у кількох містах фінансує і підтримує проекти, що спираються на громаду й спрямовані на розв`язання проблем молоді. До керівної ради такої організації у кожному місті входять не менш як 50% представників молоді.

Громадський центр використовує молодь для дослідницької діяльності в організаціях та інститутах громади. Молоді люди опитують керівників або адміністраторів у церквах, школах, лікарнях, бізнесових фірмах, центрах охорони здоров`я та інших організаціях. Наприкінці літа молодь скликає форум громади, на якому повідомляється про ресурси, наявні в їхній громаді.

П`ятдесят п`ять громадських організацій утворюють коаліцію, щоб використати 600 молодих людей для розбудови їхнього міста. Молоді люди залучаються до проектів, які реалізуються поблизу від їхніх домівок: побудови зацементованого баскетбольного майданчику біля церкви, реконструкції будинків, розпису стін, виготовлення ляльок для параду, організації “токсичного обстеження” екологічно небезпечних околиць міста та просвіти мешканців з проблем здоров`я.

У центрі відвернення кризових ситуацій молодь і дорослі наділяються однаковими обов`язками. Молоді люди входять до ради директорів, надають консультації з проблем захворювання на СНІД, обслуговують 24-годинну “гарячу лінію”.

Молоді люди володіють і управляють кредитною спілкою, працюють касирами і входять до керівної ради, скликають збори, планують політику надання позик та вікових обмежень, набирають інших молодих людей і надсилають регулярні бюлетені членам. До спілки входять 110 членів, кожен з них сплачує мінімальний внесок у сумі 12 доларів США.

Молоді люди утворюють Клуб лідерів у своїй місцевості. Члени клубу ухвалюють власну конституцію і планують, наприклад, таку діяльність, як збирання в околиці матеріалів, які піддаються переробці.

Персонал та менеджери - резиденти у своїх заходах щодо розв`язання житлових проблем добирають молодих людей для участі у 6-місячній програмі придатності до лідерства. По завершенні такого підготовчого курсу молоді люди одержують дипломи лідерів. Вони створюватимуть і реалізовуватимуть післяшкільні та суботні вечірні програми для інших молодих людей даної місцевості.

Церква надає свої приміщення для розміщення дитячого садка у її будівлях. Ця дитяча програма допомагає церкві сплатити свої рахунки і дає їй нагоду для лідерства, бо члени церковної ради тепер входять і до керівної ради садка.

Недержавна організація, що опікується потребами молоді, допомагає церкві запровадити молодіжну програму у місцевій церковній громаді.

У більшості громад існують різні культурні організації, що опікуються специфічною етнічною спадщиною своєї місцевості. Ці організації завжди охоче залучають до своєї діяльності молодь, адже саме молодь має взяти на себе відповідальність за збереження етнічної спадщини для майбутніх генерацій.

Група молоді обєднує півтори сотні молодих людей для відновлення невеличкого парку. Головна мета їхньої праці - відновити занедбаний громадський центр у парку, щоб зробити його придатним для подальшого використання, а крім того, молоді люди планують розпочати у цьому місці деяку діяльність з бізнесу. Працівники поліції допомагають молоді винайти кошти і виправити відповідні документи.

Молоді люди придбали у свою власність порожню ділянку землі й перетворюють її на дитячий скверик. Вони прикрасили стіну церкви, з боку парку величезним розписом і реконструюють церковний підвал, щоб відкрити там молодіжний центр.

Молоді люди працюють у громадському центрі, виконуючи роботу, спрямовану на потреби громади: один виконує обов`язки історика громади, другий працює з адміністрацією парку, організовуючи спортивні команди і турніри.

У межах програми, координованої міським муніципалітетом, три тінейджери, які прагнули влаштуватися на роботу, працювали влітку у місцевій бібліотеці, де не вистачає персоналу.

Школярів, котрі беруть участь в освітній програмі своєї місцевої бібліотеки, заохочують стати вчителями для інших школярів, які щойно прилучилися до цієї програми.

Бібліотекар укладає список поштових адрес молодих людей, які відвідують бібліотеку, щоб вони могли одержувати інформаційний бюлетень про діяльність бібліотеки і їх можна було б запросити увійти до консультативної ради.

Департамент поліції організує консультативну молодіжну комісію, щоб ознайомитися з поглядами молоді на проблеми поліції, змінити сприйняття молоді дорослими і надати молодим змогу стати лідерами громади. Департамент фінансово підтримує також проект спілкування між ровесниками та заміські поїздки з ночівлею, які їх організує молодь.

Група молоді започаткувала ініціативу "Безпека на вулицях”, щоб запобігти участі своїх ровесників у вуличних бандах. У партнерстві з поліцією ця група організує форуми для громади, влаштовує так, щоб їхні центри були відкриті для відвідувачів щоп`ятниці від 9 вечора до 1 ночі, організує форуми молоді, підтримує зв‘язки зі школами, ремонтує приміщення для родин із низькими прибутками. Одна із шкіл попросила цю групу навіть здійснити обшук серед школярів, щоб виявити зброю, якою ті незаконно тримали.

Молоді люди беруть участь у щорічній конференції, яку організує управління окружного шерифа. Молоді люди влаштовують семінари, де діляться досвідом роботи, яку вони виконують задля блага своїх громад.

Коаліція, складена з батьків, учителів, школярів комунального коледжу та корпорації комунального розвитку, спонсує навчальну програму в 3 ремісничих училищах, щоб поєднати там традиційне навчання з практичними економічними заходами. Учні порядкують у кредитній спілці, в крамничці навчальних матеріалів та у закладах студентського харчування.

Близько 60 молодіжних лідерів проходять курс підготовки до реалізації навчальної програми для 700 молодших дітей. Ця навчальна програма має на меті розвинути в дітях почуття власної гідності через низку нетрадиційних уроків і в такий спосіб відвернути їх від злочинної діяльності, участі у вуличних бандах та споживання наркотиків. Цей процес спонсується комунальним коледжем та місцевою поліційною дільницею.

Учні 5 і 6 класів беруть участь у новаторській навчальній програмі, що передбачає екскурсії по навколишніх кварталах із метою обстежити стан будівель та ознайомитися з процесом комунального планування. Згодом школярі організують власні екскурсії, під час яких збирають відомості про свою громаду. Коли муніципальна влада їхнього міста виступила з пропозицією знести старий амбар і побудувати там стоянку автомобілів, 90 школярів прийшли до мерії з інформацією про історичне значення амбара для їхньої громади.

Молодь будує власну кав`ярню. Місце для будівництва надається організацією місцевих бой-скаутів, і сама ж таки молодь винаходить всі ресурси, необхідні для будівництва. Місцеві бізнеси постачають деревину та інші матеріали, молодь звертається з проханням допомогти порадою до місцевих професійних спілок та підрядчиків.

Молодь сприяє економічному розвитку своїх громад, займаючись облаштуванням житлових будинків. Вони одержують платню і заробляють шкільний кредит. Промислова рада, утворена з представників місцевих бізнесів, надає сировину, а також допомагає молоді консультаціями та професійним навчанням, організує для неї екскурсії. Чимало молодих людей після цього досвіду розпочинають власну справу або наймаються на працю до представників місцевих бізнесів.

Банк колекціонує та організує виставки мистецьких витворів місцевої молоді. Чимало молодих людей залучаються до літньої програми мистецької та ремісничої творчості. Потім вони продають свої вироби на виставці, яку організує банк.

Молоді люди використовують деревину, незаконно вивантажену на порожньому будівельному майданчику в їхній місцевості, й розпочинають ділові оборудки з дровами. Вони друкують рекламні листівки, встановлюють контакти з компаніями по благоустрою місцевості й постачають свою деревину тим організаціям, які нею торгують. Молоді люди працюють за комісійні й багато з них заробляють на тиждень від 100 до 300 доларів США. Молоді люди навчилися також виготовляти та збувати всілякі вироби: оздоблені шовком теніски з місцевими краєвидами, поштові листівки ручної роботи, ялинкові прикраси, морозиво з кокосового горіха, гній на добриво, дерев`яні скалки.

Дім обслуговування потреб громади знаходить для молоді інтернатури у місцевих інституціях і налагоджує навчальні відносини з роботодавцями. Молоді люди працюють за плату протягом 10 годин на тиждень.

Студенти, які беруть участь у молодіжній підприємницькій програмі, виготовляють теніски, кашкети та шкарпетки, які вони продають членам громади. Вони самі розмножують малюнки й на кінець літа заробляють близько 60 доларів США.

Молодь, яка бере участь у літній програмі комунального центру, навчається різних ремесел, що дають їй змогу розпочати власну справу. Молоді люди виготовляють і продають календарі, знімають відеофільми з метою збирання коштів і розпочинають бізнес.

Фундація, що діє у масштабах усього штату, вирішує зробити молодих “партнерами у філантропії”, щоб надати їм можливість ухвалювати у своїх громадах рішення щодо проектів, які потребують фінансової підтримки. Фундація ідентифікувала 10 груп молоді й дала кожній по 100 доларів США, щоб вони за власним вибором профінансували якісь неприбуткові організації.

Молоді люди організували спілку молодих та дорослих для лобіювання в муніципальній раді з наміром профінансувати програми молодіжної зайнятості.

Молоді люди утворюють антикримінальний патруль у своєму кварталі. Вони наглядають за майданчиками для гри, розбороняють бійки, у разі потреби закликають утрутитися дорослих, опікуються місцевими мешканцями похилого віку. Ці молоді люди також контактують із іншими молодіжними групами, заохочуючи їх до подібних заходів.

Організації, що опікуються незаможними знедоленими, інвалідами, наркоманами, хворими, охоче залучають молодь. Завдяки своїй енергії та ентузіазму молоді люди часто можуть бути в особливій пригоді, коли йдеться про налагодження відносин з найбільш маргіналізованими членами суспільства. Лідери громади завжди повинні мати це на увазі і запрошувати молодь взяти участь у заходах залучення представників маргінальних груп до активного життя.

Діти, яких батьки залишають самих удома і яким дуже сумно або просто хочеться погомоніти, можуть зателефонувати громадянам похилого віку, що передбачено програмою "Бабусю відгукнися”.

Деякі жінки та чоловіки з притулку для літніх беруть до себе дітлахів із сусіднього центру денної дитячої опіки. Цьому партнерству сприяє департамент старості.

Навесні по суботах люди похилого віку зустрічаються з молоддю, беручи спільну участь у всіляких іграх, різних видах діяльності, написанні віршів. Опубліковано книжечку під назвою "Квіти й холодний бетон”, де надруковано поезії багатьох учасників таких зустрічей.

18-річний керівник організує менших дітей у комітети, які беруть на себе обов`язок поліпшити життя людям, що мешкають у багатоквартирних будинках. Вони доглядають літніх жителів, замальовують забруднені всілякими написами стіни.

Молоді люди прибирають і прикрашають територію, на якій люди живуть, садять кущі та квіти і планують доглядати їх у майбутньому.

Учні середньої школи працюють учителями й вихователями менших дітей, що беруть участь у позашкільній програмі, яку здійснює Дім обслуговування потреб громади.

Молодь забезпечує 45 дітей (з місцевих центрів опіки та безпритульних) навчальною програмою, яка передбачає заняття двічі на тиждень, проектами вивчення різних ремесел та програмою відпочинку.

Громадська організація готує з учнів середньої школи добровільних учителів для школярів 6-8 класів. Крім того, ці молоді люди організували клуб лідерства для обговорення проблем, що стосуються їхньої громади, там вони приймають резолюції, які потім зачитують на Молодіжній асамблеї штату.

На зборах місцевої молоді учні середньої школи провели навчальний семінар для інших дітей, які бажають опрацювати проекти для успішного переходу молодших учнів середньої школи у старші класи.

У деяких містах організовано молодіжні ради, вони обстоюють програми для молоді й консультують муніципальну раду з молодіжних проблем. Наприклад, одна комісія складається з 11 членів віком від 13 до 17 років. Молодь звітує безпосередньо перед муніципальною радою та мером. Вони мають річний бюджет у сумі 7500 доларів США, який витратили торік на організацію молодіжної конференції.

Місцеві компанії забезпечують молодих митців та охочу молодь фарбами з метою залучити їх до співпраці у розписі стін та мурів за місцями проживання громади.

Молоді люди прилучаються до діяльності місцевого притулку для молоді, готуючи там деякі страви. Потім вони вирішують зробити для притулку рекламний відеофільм. Вони пишуть сценарій, знімають фільм і налагоджують контакти з місцевою телефонною компанією, щоб тиражувати і розповсюдити його.

У молодіжному центрі громади молоді люди проводять час, а згодом створюють групи для реалізації своїх творчих задумів. Одного з них включають до ради директорів, і молодь відвідує школи, де організує тематичні театралізовані вистави і обговорення проблем, про які в них йдеться.


Аналогічні проекти існують і в інших розвинутих країнах. У деяких країнах у навчальних планах шкіл передбачені курси, що мають на меті сприяти формуванню ЗСЖ. У США, Канаді, Японії – це "Навчання ЗСЖ", у Фінляндії – "Формування навичок ЗСЖ", Австралії – "Навчання раціональному використанню дозвілля".


Щорічно близько 18 мільйонів дітей і підлітків США беруть участь у програмі "Тестування і нагородження", яку ініціює координаційна рада з фізкультури при Президентові країни. Медаль Президента за відповідальне ставлення до свого здоров`я отримують близько 700 тисяч школярів, які виконали відповідні нормативи після тривалих занять фізичними вправами.

У американських містах шкільні спортивні споруди завантажені заняттями з дітьми з ранку до вечора, а ввечері займаються їхні батьки, інші дорослі. Під час уікенду популярні спільні сімейні заняття. Навіть у невеличких містечках, де є 1-2 школи (школи у містечках можуть бути досить великі - понад 1000 школярів), ці споруди вражають розмірами і якістю - інколи це масштаби спорткомплексів обласних центрів України.

До того часу, як в армії США були введені єдині для всіх військовослужбовців досить жорсткі критерії фізичної підготовки, пробігти дистанцію у 5 миль були в змозі лише 3 з 100 полковників. Через три роки після введення обов`язкових нормативів виконати цю вправу могли усі 100%.

Ще одним, цікавим аспектом формування здорового способу життя за кордоном є різноманітність методів надання інформації. Наприклад, деякі молодіжні телесеріали ненав`язливо інформують про поширені життєві перебіги подій, інколи досить несприятливі для здоров`я (секс, наркотики, алкоголь, тютюн, психологічні конфлікти спілкування в сім`ї, в іншому оточенні, на роботі, під час навчання, відпочинку). Моделі поведінки героїв фільмів демонструють можливі шляхи виходу з різних ситуацій і їх позитивні і негативні наслідки для здоров`я. Фактично у прихованій формі подається інформація про ризики і переваги різних поведінкових моделей. Звичайно, художньо-естетична цінність серіалів досить дискусійна, але сам принцип подачі інформації заслуговує на увагу. До того ж неважко передбачити, що молодь, скоріше, буде дивитися саме такі серіали, ніж традиційні щотижневі телепередачі щодо проблем здоров’я.

Цікава практика ФЗСЖ у ближньому зарубіжжі. Так, у Росії діє "Школа здоров`я" Г.С. Шаталової, де навчаються за методикою системи природного оздоровлення. Ця система грунтується на науковій розробці комплексної підтримки духовного, психічного та фізичного здоров`я людини. Одним з практичних напрямів такої роботи є проведення 2-тижневої "Школи здоров`я", що проходить щорічно у Криму. 1998 року в м. Алушта ця Школа зібрала учасників віком від 20 до 70 років. Серед них були як практично здорові люди, так і ті, від кого традиційна медицина відмовилася. В різних містах Росії близько 10 років діють Школи здоров`я послідовників Г.С.Шаталової.

У Прибалтиці популярні невеличкі прибудинкові майстерні, де батьки з дітьми мають можливість щось відремонтувати, виготовити потрібні саморобні речі для сім`ї, для благоустрою домівки і прилеглої території. Там само відкриваються спортивно-оздоровчі приміщення, де батьки займаються спортом спільно з дітьми, почергово з іншими родинами.

Діяльність клубу "Babilon" у м.Вільнюсі полягає у залученні молодих людей (переважно старшокласників) до процесу соціалізації через мистецтво. Укладено угоду між клубом і школами міста (за згодою Міністерства освіти) про співробітництво. За цією угодою кожна школа має право вивільняти своїх учнів старших класів від занять на один тиждень для відвідування різних заходів цього клубу. У цей період з ними у денний час проводяться заняття за різними напрямами мистецтва: театр, малювання, фотосправа, літературна справа, хореографія тощо. В останній день цього тижня (у п`ятницю) відбувається своєрідний виступ-звіт всіх учнів за напрямами діяльності. Є у цьому клубі і заняття для постійних відвідувачів.

Постійна необхідність підвищення продуктивності праці змусила підприємців економічно розвинутих країн звернутися до проблем профілактичного оздоровлення робітників. В такі оздоровчі програми включають виробничу гімнастику, заняття фізичною культурою, нормалізацію ваги, раціональне харчування, відмову від паління та алкоголю, профілактику стресів тощо. Ці заходи виявилися досить ефективними. І як наслідок, зміцнення здоров`я стало розглядатися керівниками фірм і підприємств як складова виробництва, а інвестиції в здоров`я - надзвичайно вигідною справою.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   20


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка