Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи



Сторінка12/20
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.77 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


2.9. Усвідомлення молоддю чинників здорового способу життя


Відповідаючи на запитання “Якою мірою на здоров’я кожної людини впливають нижченаведені чинники?”, респонденти віком 15-22 роки мали можливість оцінити вплив кожного з чотирнадцяти запропонованих чинників за чотирибальною шкалою (пропонувалось обрати з чотирьох варіантів відповідей: “абсолютно не впливають”, “впливають незначною мірою”, “впливають значною мірою” та “впливають вирішальним чином”).

Більшість опитаних (84%) вважає, що на здоров’я людини впливає значною мірою або навіть вирішальним чином структура та якість харчування, 79% - що подібний вплив мають навколишнє середовище та медичне обслуговування, 78% - матеріальний достаток, 74% - заняття фізкультурою та спортом. Дещо нижче оцінюють молоді люди вплив на здоров’я умов навчання (65%) та житлових умов (62%). Набагато меншого значення молодь надає чинникам, що безпосередньо визначають життєвий тонус людини, змістовні характеристики її духовного і психічного здоров’я. Це, зокрема, стосується взаємин з батьками, рідними, дітьми, з друзями, ровесниками; вміння розслабитися; можливості організації вільного часу та деяких інших. Втім, хоча більша частина молоді вважає, що наведені чинники досить суттєво впливають на здоров’я людини, все ж таки провідні місця в умовному рейтингу посідають матеріальні фактори, а також навколишнє середовище.

Оцінка опитаними таких чинників, як батьківська сім’я, вчителі та викладачі навчальних закладів, засоби масової інформації, істотно коливається залежно від віку респондентів, статі, типу поселення тощо.

Так, 81% молоді старшої вікової групи (19-22 роки) вважають, що батьківська сім’я істотно (“вирішальним чином” або “значною мірою”) впливає на їх здоров’я, такої ж самої думки дотримуються 74% респондентів віком 14-16 років і 73% - віком 17-18 років. Юнаки рідше, ніж дівчата, вважають істотним вплив батьківської сім’ї на їхнє здоров’я (74 і 81% відповідно). Якщо сприйняття цього впливу на молодь у місті і в селі практично однакове (76% і 75%), то в обласних центрах воно дещо помітніше (79%).

Значно менший вплив на стан здоров’я молоді, за оцінками респондентів, мають вчителі шкіл та викладачі інших навчальних закладів. Близько половини з опитаних вважають, що вони абсолютно не впливають на здоров’я або ж впливають незначною мірою. Молодь 17-18 років дещо частіше за інших (на 4%) схильна визнавати вплив цього чинника порівняно з опитуваними інших вікових груп (14-16 та 19-22 роки), а молодь села - на 3% порівняно з молодими людьми, котрі мешкають в інших населених пунктах. Слід зауважити, що жіноча частина молоді значно частіше за чоловічу визнає вплив вчителів та викладачів на стан свого здоров’я. Половина дівчат вважають, що наставники впливають “вирішальним чином” чи “значною мірою”, в той час як такої ж думки серед юнаків дотримуються лише 40%.

Досить скептично у контексті зазначеної проблеми молодь ставиться до періодичних видань: газет, журналів. На думку три чверті опитаних, друковані засоби масової інформації абсолютно не впливають або ж впливають незначною мірою на стан здоров’я. Критичніше до газет і журналів ставиться молодь старших вікових груп. Так, якщо лише 17% респондентів віком 17-18 та 18% - віком 19-22 роки вважають, що газети впливають на здоров’я “вирішальним чином” або “значною мірою”, то серед 14-16-літніх такої ж думки притримуються на 3-4% більше. Таке ж саме співвідношення зазначених показників, хоча і вище на 3-4%, спостерігається стосовно журналів. Дівчата порівняно з юнаками дещо більше схильні (на 4%) визнавати вплив цих засобів масової інформації. Більш схильна до сприйняття інформації щодо здоров’я молодь села порівняно з однолітками з міста.

За оцінками опитаних, телебачення, зберігаючи практично ті ж самі тенденції у ставленні до нього молоді, що і газети та журнали, має вдвічі більший вплив на здоров’я.

Водночас перелічені вище складові характеризують певною мірою й спосіб життя молоді. З цієї точки зору, вельми показовим є сприйняття юнаками та дівчатами чинників, що впливають на його формування. Згідно зі згаданою вище шкалою безумовними авторитетами для української молоді є батьківська сім’я і найближче оточення (друзі, знайомі), істотним є також вплив особистих якостей людини. Відповідно 76, 74 і 74% респондентів вважають, що вони “значною мірою” або навіть “вирішальним чином” впливають на формування способу життя. Причому найбільшим авторитетом батьківська сім’я є для 19-22-річних, більше для дівчат, ніж для юнаків, а також, як це не дивно, у містах більше, ніж у сільській місцевості. Значний та вирішальний вплив, на думку 56% опитаних, на спосіб життя людини мають чоловік/дружина (партнер). На думку молоді, значно меншим є вплив на формування способу життя викладачів шкіл та інших навчальних закладів, причому 11% з опитаних переконані, що викладачі і вчителі “абсолютно не впливають” на цей процес, 38% - “незначною мірою”, 35% - “значною мірою” і лише 10% - “вирішальним чином”. Приблизно так само розподілились відповіді стосовно сприйняття впливу на свідомість і спосіб життя телевізійних програм. Ще менший вплив, за оцінками опитаних, мають газети, журнали, радіо. У сприйнятті лише третьої частини молоді істотним чинником формування способу життя є кумири спорту, п’ята частина назвала кумирів мистецтва. На думку лише третини опитаних, “значною мірою” або ж “вирішальним чином” істотним чинником формування способу життя є соціальна політика держави, ще менше (28%) таких, котрі визнають таким чинником місцеву владу .

Ситуацію щодо сприйняття молоддю деяких чинників і умов здорового існування доповнює інформація про ставлення до гігієни ротової порожнини. 58% дітей та молоді щодня чистять зуби двічі або частіше.

Серед дітей (10-14 років) частка тих, хто чистить зуби тричі і частіше на день, майже у два рази більша, ніж серед молоді. Вочевидь, це пов’язано із вимогами батьків щодо дотримання особистої гігієни дітьми. Проте 35% опитаних серед дітей і 38% - серед молоді роблять це один раз на день і рідше. Розподіл відповідей респондентів на запитання “Як часто ти чистиш зуби?” залежно від віку опитаних наведено на діаграмі 2.9.1.




Діаграма 2.9.1

Розподіл відповідей на запитання: “Як часто ти чистиш зуби?” за віком, %





Отже, серед дітей та молоді можна виокремити сталу частку (приблизно дві третини) незалежно від віку, що регулярно (два-три рази і більше на день) чистить зуби. Вочевидь, це є наслідком вироблення і закріплення цієї корисної для здоров’я звички з раннього дитинства. Дівчата виявляють більшу схильність до цієї процедури порівняно з юнаками. Серед дівчат 66% чистять зуби два рази на день і більше, а серед юнаків - трохи більше половини (54%). Серед дівчат 34% роблять дану процедуру один раз і рідше, а серед юнаків таких значно більше - 44%. В цілому можна дійти висновку, що значна частина дітей та молоді не надає належного значення гігієні ротової порожнини як чиннику збереження здоров’я.

Статеві зносини, що призводять до вагітності у юному віці і, вочевидь, у багатьох випадках є небажаними, не сприймаються респондентами загострено, як важливий чинник, що формує здоров’я, що, в свою чергу, свідчить про недостатню обізнаність юнаків та дівчат щодо можливих наслідків безладного статевого життя. Адже серед 14-16- і 17-18- річних молодих жінок 13% були один раз і більше вагітними. Серед незаміжніх вагітними були 15% 14-22-річних жінок.

За відповідями респондентів у випадку незадоволення станом свого здоров’я молодь найчастіше (42%) звертається за порадою до найближчого оточення: батьків, чоловіка чи дружини. Можна припустити, що більш досвідчені порадники при захворюванні сприятимуть своєчасному зверненню за допомогою до медичного закладу. Ще третина опитаних вказали, що вони, при необхідності відразу ж звернуться до лікаря. Але разом з тим відповіді майже чверті респондентів дають підстави стверджувати, що істотна частка молодих людей не надає особливого значення кваліфікованому діагностуванню свого здоров’я навіть при невдоволенні його станом.

Аналіз відповідей респондентів щодо вжиття заходів у разі невдоволення станом свого здоров’я вказує на те, що з віком молодь більше орієнтується на вжиття кваліфікованих заходів за рекомендаціями спеціалістів і відразу звертається до медиків і рідше радиться з близькими (див. діагр. 2.9.2). Найбільш безпечно, не вживаючи будь-яких конкретних заходів, при невдоволенні станом свого здоров’я поводиться молодь у віці 17-18 років. Вочевидь, це пояснюється тим, що молодші перебувають ще під значним щодо стану свого здоров’я впливом батьків, а старші більш обізнані стосовно щодо адекватного вирішення цих проблем.
Діаграма 2.9.2

Розподіл відповідей на запитання: “Якщо у Вас виникає будь-яке незадоволення станом свого здоров’я, Ви, як правило ...” за віком,%





Жіноча частина опитуваних більше (на 9%), ніж чоловіча, схильна радитися з близькими у випадку невдоволення станом свого здоров’я, тоді як чоловіки відразу ж звертаються до лікаря (див. діагр. 2.9.3).




Діаграма 2.9.3

Розподіл відповідей на запитання “Якщо у Вас виникає будь-яке незадоволення станом свого здоров’я, Ви, як правило ...” за статтю,%





Незважаючи на те, що уклад життя на селі, як свідчать чисельні дослідження, більш сприятливий до встановлення тісних міжпоколінних зв’язків у родині, а мережа медичних установ значно менше розвинута, сільська молодь частіше за міську зорієнтована відразу ж звертатися до лікарів з приводу незадовільного стану свого здоров’я (див. табл. 2.9.1). Крім того, молодь обласних центрів найбільше, у порівнянні з молоддю інших поселень, схильна радитися з родичами з приводу свого здоров’я.




Таблиця 2.9.1

Розподіл відповідей на запитання “Якщо у Вас виникає будь-яке незадоволення станом свого здоров’я, Ви, як правило: ...” за типом поселення, %





Обласний центр

Місто

Село

Звертаєтесь до лікаря

31

35

36

Звертаєтесь до батьків, чоловіка/дружини за порадою

47

41

41

Консультуєтесь зі знайомими

3

6

3

Самостійно вирішуєте, як себе лікувати, і приймаєте ліки

10

9

12

Чекаєте, доки все само мине, і не вживаєте ніяких заходів

8

9

8

Інше

1

-

-

Зауважимо, що не зафіксовано скільки-небудь значимих відмінностей у намірах молоді щодо вжиття певних заходів для поліпшення стану власного здоров’я залежно від регіону опитування. Скоріше, ставлення молодих людей до свого здоров’я визначається рівнем освітньо-пропагандистської роботи у конкретній місцевості, наявністю мережі лікувально-профілактичних закладів, комунікацій тощо.

Опитані досить чітко усвідомлюють можливі шляхи поліпшення свого здоров’я. 39% з них вважають, що для цього їм необхідно покинути палити, 17% - пити, 21% - пройти курс лікування. На думку 71% респондентів, для покращення стану здоров’я необхідно зайнятися фізкультурою і спортом, кожний четвертий (27%) переконаний, що слід дотримуватися дієти, тобто раціонально харчуватися.

Спостерігаються певні вікові відмінності щодо рівня усвідомлення значимості перелічених шляхів поліпшення здоров’я (див. діагр. 2.9.4). У старших вікових групах більше поширені уявлення про необхідність позбавлення шкідливих звичок: вживання алкогольних напоїв та тютюнопаління. З віком та відповідним надбанням життєвого досвіду більшість молодих людей усвідомлює, що наявні захворювання необхідно лікувати, хоча такі переконання можуть свідчити також про більше поширення хвороб серед старшої молоді. Проте молодші, задля досягнення кращого стану свого здоров’я більше покладаються на заняття фізкультурою та спортом.


Діаграма 2.9.4

Розподіл ствердних відповідей на запитання: “Що б Ви вважали за необхідне зробити для поліпшення свого здоров’я?” за віком, %





Проблема позбавлення алкогольної та нікотинової залежності непокоїть юнаків набагато більше порівняно із дівчатами. Частка юнаків, котрі вважають за необхідне покинути палити і пити, у півтора раза більше, ніж дівчат. В той же час дівчата настільки ж частіше вважають за необхідне для досягнення цієї мети пройти курс лікування. Істотний відсоток дівчат покладається насамперед на дотримання дієти (див. діагр. 2.9.5).




Діаграма 2.9.5

Розподіл відповідей на запитання: “Що б Ви вважали за необхідне зробити для поліпшення свого здоров’я?” за статтю, %





Привертає увагу те, що загалом сільська молодь ставиться з меншою пересторогою, ніж міська, до таких чинників небезпеки, як паління тютюну, вживання спиртного, нехтування фізкультурою і спортом, недотримання дієти та вимог раціонального харчування, несвоєчасне лікування. Наміри її щодо зменшення негативного впливу цих чинників на здоров’я не такі однозначні, як у молоді з міст (див. діагр. 2.9.6).




Діаграма 2.9.6

Розподіл відповідей на запитання “Що б Ви вважали за необхідне зробити для поліпшення свого здоров’я?” за типом поселення, %





Розподіл відповідей респондентів на запитання “Що б Ви вважали за необхідне зробити для поліпшення свого здоров’я?” за регіональною ознакою не піддається чіткій систематизації (див. табл. 2.9.2). Бажання чи небажання, наприклад, кинути пити нелогічно пояснювати, виходячи з історичних традицій виноробства на Півдні, бажання своєчасно лікуватися не випливає з більш високого рівня захворюваності (за самооцінками опитуваних) у деяких регіонах тощо. Беручи до уваги велику різницю за регіонами у значенні для здоров’я молоді цих та інших чинників, що наведені у таблиці, можна припустити, що у конкретних регіонах молодь сприймає їх під впливом відповідної організаційної, пропагандистської, освітньої роботи тощо.


Таблиця 2.9.2

Розподіл відповідей на запитання: “Що б Ви вважали за необхідне зробити для поліпшення свого здоров’я?” залежно від регіону опитування, %





Північно-

Західний


Західний.

Центрально-

Західний


Південно-

Західний


Центральний

Північний

Північно-

Східний


Донбас

Південно-

Східний


Південний

АР

Крим


м. Київ

Кинути палити

38

34

30

41

27

43

36

43

44

42

34

44

Кинути пити

24

21

8

25

13

25

12

21

15

12

14

19

Зайнятися фізкультурою та спортом

71

63

82

69

51

73

76

75

79

69

76

71

Дотримуватися дієти

27

24

31

39

22

26

21

27

33

22

24

27

Пройти курс лікування

28

21

32

13

14

19

10

25

28

14

29

22

Разом з тим слід звернути увагу, що таким шляхам поліпшення здоров’я, як вибір більш екологічно чистого місця проживання, раціональний режим праці (навчання) і відпочинку, здоровий сон та контроль за своїм самопочуттям, молодь практично не надає значення.

Отже, можна зробити такі висновки щодо впливу деяких з проаналізованих вище чинників на здоров’я дітей та молоді і на формування їх способу життя:

Молодь здебільшого вважає, що на здоров’я людини вирішальною мірою впливають матеріальні чинники, а також навколишнє середовище. Факторам, які визначають духовне та психічне здоров’я особистості, опитані не надають надто великого значення.

Жіноча частина молоді більше, ніж чоловіча, піддається впливу зовнішніх чинників при формуванні свого ставлення до здоров’я.

Спосіб життя молодої людини найбільшою мірою формується під впливом сім’ї та найближчого оточення. Засоби масової інформації, за винятком телебачення, мають незначний вплив на цей процес, що, вочевидь, є виявом певної недовіри до мас-медіа. Молодь починає розуміти, що кумири спорту і мистецтва - це певний “рекламний наліт” і захоплення ними для значної частини юнаків і дівчат не є приводом до наслідування їх способу життя.

Статеві зносини, що призводять до вагітності у юному віці і, вочевидь, у багатьох випадках викликають вимушене її переривання, не сприймається загострено, як важливий чинник, що формує здоров’я і вказує на недостатню обізнаність юнаків та дівчат щодо можливих наслідків безладного статевого життя.

Значна частина дітей та молоді (близько 40%) не надає важливого значення гігієні ротової порожнини як чиннику збереження здоров’я.

З віком молодь більше покладається на вжиття кваліфікованих заходів у випадку незадовільного стану свого здоров’я за рекомендаціями спеціалістів, для чого відразу звертається до медиків, рідше радячись з близькими.

Залежно від регіону опитування не виявлено істотних відмінностей у ставленні респондентів до вжиття певних заходів з метою поліпшення стану власного здоров’я. Вони, найімовірніше, визначаються рівнем освітньо-пропагандистської роботи в регіоні, конкретним станом мережі лікувально-профілактичних закладів, комунікацій тощо.

Молоді люди здебільшого не звертають особливої уваги на стан власного здоров’я, навіть коли він незадовільний. Лише кожний четвертий з опитаних у такому випадку звернувся б до лікаря.

1 Молодежь России. Тенденции и перспективы. - М.: Молодая гвардия, 1993. - С. 36.

2 Питома вага респондентів віком 15-22 роки, які не відповіли стосовно джерел доходів, становить 17%, з-поміж 10-14-річних -18%.

3 Сільська молодь України в період політичних та економічних трансформацій: настрої, орієнтації, сподівання.- К.: Академпрес, 1998. - С.75.

4 Балакірєва О.М., Яременко О.О. Рівень розповсюдження та структура вживання алкоголю та інших наркотичних речовин серед підлітків в Україні: соціологічний вимір.-К.:НВФ “Студцентр”/ НИКА-Центр, 1998. - С.38.

5 Тобто враховуючи також тих, хто ще не мав статевих стосунків, але може у будь-який момент розпочати подібну практику з усіма можливими небезпечними наслідками останньої.


1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка