Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи



Сторінка10/20
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.77 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20


2.7. Практичні моделі сексуальної поведінки молоді


За даними опитування простежується досить великий відсоток залученості української молоді до практики статевого життя: майже дві третини респондентів віком 15-22 років (64%) зазначили, що вони вже мають досвід статевих зносин. Період найбільш активного статевого життя припадає здебільшого на вік від 16 до 18 років. Протягом цього періоду кількість “сексуально досвідчених” серед опитаної молоді зростає з 31 до 71% відповідно. Порівняно з молоддю України в цілому, молоді мешканці столиці продемонстрували більшу “цнотливість”, бо серед опитаних 16-річних киян частка тих, хто вже мав статеві зносини, на 10% менше загальноукраїнського показника (відповідно 21 і 31%). Крім того за кількісними показниками між респондентами, що вже мали сексуальні зносини, існує певний дисбаланс за статевою ознакою: молодих жінок з подібним досвідом виявилося на 11% менше, ніж чоловіків (58 та 69% відповідно). За регіональним розподілом найбільший відсоток молодих респондентів з досвідом статевого життя виявився серед мешканців Центрально-Західного регіону України.

Незважаючи на те, що зниження вікового порогу початку сексуального життя є загальносвітовою тенденцією, той факт, що близько 11% опитаних розпочали сексуальне життя у віці 14 років, певною мірою насторожує, оскільки свідчить про поширену практику вступу до дорослого життя підлітків, котрі не готові до цього з точки зору соціального і фізичного розвитку. До згаданих 11% слід додати також ті 6%, котрі набули перший сексуальний досвід у 11-13 років. По Києву ці показники на 1-2% вище.




Діаграма 2.7.1

Розподіл відповідей на запитання: “Скільки Вам було років, коли Ви вперше вступили у статевий контакт?” (% тих, хто мав такі контакти)





Не менш показовими є результати опитування, згідно з якими більше чверті (26%) тих юнаків та дівчат, у кого вже були статеві зносини, мали їх із шістьома чи більше партнерами. Ще 43% опитаних мали за своє життя від 2 до 5 сексуальних партнерів, тоді як лише 29% - одного сексуального партнера (у м. Києві ця цифра ще менша – 24%). Навіть серед дуже молодих респондентів (віком 15 років) 44% мали більше одного сексуального партнера. 8% 15-річних респондентів встигли змінити шістьох чи більше статевих партнерів.




Діаграма 2.7.2

Розподіл відповідей на запитання: “За Ваше життя із скількома партнерами у Вас були статеві контакти?” (% тих, хто мав контакти)





Більше всього прибічників підтримки стосунків з одним партнером мешкає у Центрально-Західному та Південно-Західному регіонах (42 і 39% відповідно), проте в Центральному та Південно-Західному регіонах зафіксовані вельми високі показники сексуального проміскуїтету. У згаданих двох регіонах 31 і 25% опитаних відповідно мали статеві контакти з шістьома чи більше партнерами. За типом поселення село традиційно створює умови для більшої сексуальної стриманості, тоді як великі міста (обласні центри) надають умови для більшої сексуальної мобільності: якщо з одним партнером селяни залишаються на 7% частіше, то з шістьома партерами чи більше вони мали стосунки на 9% рідше.

Щодо статевих відмінностей носіями більш урівноваженої стратегії зміни партнерів виявляються молоді жінки. Вони вдвічі частіше, ніж молоді чоловіки залишаються з єдиним партнером – 40 і 20% відповідно. З іншого боку, молоді чоловіки значно частіше схильні до статевого проміскуїтету: якщо серед опитаних жінок сексуальні стосунки з шістьома чи більше партнерами мали 15%, то серед молодих чоловіків таких виявилось 35% .

Безперечно, подібний “сексуальний плюралізм” найбільш небезпечний за умов стрімкого розповсюдження ВІЛ-інфекції, що спостерігається протягом останніх років саме на території України. Найбільш критичною в цьому плані є група респондентів, що мали сексуальні контакти з двома партнерами і більше протягом лише останніх трьох місяців. У цілому по Україні питома вага таких респондентів становить 21% (серед тих, хто вже розпочав статеве життя), у Києві вона ще більша - 25%. Причому кількість тих, хто мав стосунки лише з двома партнерами, практично однакова порівняно з тими, у кого було 3 партнери та більше - відповідно 10 та 11%. Дані дослідження свідчать про наявність серйозного хаосу стосовно вибору партнерів серед наймолодших респондентів. Якщо кількість молодих людей, що протягом останніх трьох місяців зберігали вірність одному партнерові, зростає прямо пропорційно їхньому віку (від 46% - серед тих, кому 15 років, до 68% - серед тих, кому виповнився 21 рік), то відсоток тих, хто протягом цього періоду мав статеві стосунки з шістьома чи більше партнерами, найбільший саме серед 15-річних (7%), тоді як серед 21-річних таких більш ніж в 3 рази менше. За цим виміром найбільше сексуально нерозбірливих мешкає у Луганській та Чернівецькій областях (по 5% респондентів), а найбільш обережними є мешканці Запорізької області (дещо більше 1%); мешканці Києва займають у цьому питанні проміжну позицію – 3%, що відбиває загальноукраїнську ситуацію.

Однак порівняну неістотність цієї середньої цифри не слід сприймати як свідчення благополучного становища, оскільки сам факт наявності серед молодих українців таких, хто протягом останніх 3 місяців шість чи більше разів змінював сексуальних партнерів, є надзвичайно небезпечним з огляду на перспективи розповсюдження ВІЛ-інфекції та хвороб, що передаються статевим шляхом. Згадані 3% респондентів є представниками групи найбільшого ризику – як у санітарно-гігієнічному, так і з морально-етичному аспекті. Такі молоді люди є носіями руйнації такого важливого етично-правового чиннику стабільності суспільного буття і соціального здоров’я, як ідеал міцної моногамної сім’ї. Окрім того, саме ці респонденти є представниками однієї з груп ризику, від яких походить загроза подальшого поширення в українському суспільстві епідемії ВІЛ/СНІДу та захворювань, що передаються статевим шляхом.


Діаграма 2.7.3

Розподіл відповідей на запитання: “За останні 3 місяці із скількома партнерами у Вас були статеві контакти?” (% тих, хто мав контакти)





Приблизно така ж за обсягом (3% тих опитаних, хто вже мав статеві контакти) інша “група ризику” – молоді люди, які мають досвід сексуальних контактів з представниками своєї статі. Чоловіків саме цієї групи традиційно вважають найбільш уразливими щодо ВІЛ-інфікування. В межах Києва кількість молоді з гомосексуальним досвідом зростає до 5%. В Україні в цілому відсоток таких молодих людей найбільший серед представників двох вікових категорій: 19-річних – 9% і 15-річних – 6%.

Cлід зазначити, що представників найбільш небезпечного з медичної точки зору типу гомосексуальних стосунків (між чоловіками) серед респондентів виявилося в два з половиною рази менше, ніж прибічниць так званого “лесбійського” кохання: 2 і 5% відповідно. Але ця інформація не може вважатися абсолютно адекватною, оскільки, як відомо, у суспільній думці сприйняття практики подібних стосунків між чоловіками традиційно більш критичне, ніж між жінками. Безумовно, небажання зізнаватися у власній належності до так званих сексуальних меншин негативно вплинуло на рівень відвертості багатьох респондентів.

За таких умов дуже актуальним є питання обізнаності молодих українців щодо засобів контрацепції та їх використання. З розумінням функцій контрацептивних засобів у тих молодих людей, що вже мали сексуальні зносини, з статистичної точки зору нібито все гаразд: 88% з них знають, що ці засоби використовуються для запобігання вагітності; 77% розглядають їх як засіб запобігти венеричним захворюванням; 73% виділяють боротьбу із СНІДом як окрему специфічну функцію контрацептивів. Водночас виявилося, що серед тих респондентів, хто вже веде статеве життя, є певна кількість молодих людей (від 12 до 17%), які не беруть до уваги таку важливу функцію використання контрацептивів, як запобігання небажаній вагітності, венеричним захворюванням та особливо – СНІДу.

Природно, найбільш “необізнаними” з даного питання найбільш юні: серед 15-річних респондентів, у яких є досвід статевого життя, про таку важливу функцію контрацептивів, як запобігання венеричним захворюванням, згадали лише 56% (серед аналогічної категорії 21-річних – 85%). Насамперед як запобіжний засіб проти венеричних захворювань презерватив визнають мешканці великих міст (обласних центрів), ніж сіл – відповідно 83 і 68% серед тих, хто розпочав статеве життя. Стосовно СНІДу особливих вікових розбіжностей не зафіксовано, проте помітна більша увага до цієї функції контрацептивів серед респондентів чоловіків (76%), порівняно з молодими жінками (69%).

На тлі цих показників існують ще більш небезпечні тенденції. Якщо проаналізувати уявлення, що вкоренилися у молодіжному середовищі країни щодо призначення контрацептивних засобів у межах всієї групи опитаних загалом (тобто не тільки тих, хто вже мав статеві контакти, але й враховуючи відповіді тих, у кого такого досвіду ще не було), то простежується ще більш загрозлива динаміка. Серед опитаної молоді в цілому лише близько половини респондентів усвідомлюють, якої важливою складовою сексуального життя мають бути контрацептивні засоби. 44% всіх опитаних юнаків та дівчат України не знають, що ними треба користуватися для запобігання вагітності, 50% не розуміють, що ігнорування контрацепції може спричинити венеричні захворювання, 53% молодих людей не уявляють, що нехтуючи презервативами, вони можуть перетворитися на носіїв “хвороби ХХ століття” – СНІДу. Виходячи з цього, слід зазначити, що пропаганда контрацептивних заходів серед молоді та юнацтва ведеться в Україні на вкрай низькому рівні. Це припущення підтверджується розподілом відповідей на запитання “Чи викладали Вам у школі або іншому навчальному закладі яку-небудь інформацію про СНІД чи ВІЛ-інфекцію?”. 25% опитаних заперечують наявність такого інформування, ще 10% вагалися з відповіддю (варіант відповіді “не впевнений”), до них слід додати також ті 3% респондентів, які взагалі не відповіли на запитання.

Повертаючись до тієї групи опитаної молоді, представники якої інформовані про функції та призначення контрацептивних засобів, слід зазначити, що з усіх різновидів контрацептивів найбільш відомими і популярними є презервативи. Серед тих молодих людей, хто вже має досвід статевого життя, 66% згадали про цю форму контрацепції у відповіді на запитання “Назвіть, будь ласка, всі засоби контрацепції, які Ви особисто або Ваш теперішній (останній) партнер коли-небудь використовували?”. Для порівняння – на другому місці після презервативів такий спосіб контрацепції, як переривання статевого акту. Про нього було згадано у відповідях 33% респондентів з сексуальним досвідом (тобто вдвічі менше). Ще майже вдвічі рідшими були посилання на такий природний чинник, як біологічний цикл, тобто утримання від статевого акту в період овуляції (20%). Про використання оральних таблеток та хімічних методів контрацепції (пасти, мазі, капсули, тампони) повідомили відповідно 13 та 5% опитаних цієї категорії. Далі респонденти називали (за частотою згадувань): вагінальні піноутворюючи таблетки та внутрішньоматкові спіралі (4%), ковпачок (3%), ін’єкції проти запліднення та діафрагму (по 2%). Досить значний відсоток молодих людей взагалі не використовували контрацептивні засоби – 10%.

У реальній практиці статевого життя української молоді мають місце аналогічні пропорції. Найчастіше за все використовуються презервативи – саме про це заявили 55% тих, хто вже мав сексуальні зносини, відповідаючи на запитання “Назвіть, будь ласка, всі засоби контрацепції, які Ви особисто або Ваш теперішній (останній) партнер використовуєте (чи використовували) найчастіше?”. Досить поширена така форма контрацепції, як переривання статевого акту, чим найчастіше за все користуються 22% респондентів даної категорії. В першу чергу, на біологічні цикли у своїй протидії небажаному заплідненню зорієнтовані 13% молодих українців з тих, у кого вже були статеві зносини. Інші методи контрацепції використовуються значно рідше (оральні таблетки – 4%; внутрішньоматкова спіраль – 3%; вагінальні піноутворюючи таблетки – 1%; хімічні засоби та ковпачок – по 1%; майже не використовуються такі форми контрацепції, як ін’єкції проти запліднення, імплантанти).

Ставлення молоді до використання того чи іншого методу контрацепції певною мірою залежить від віку респондентів. Скажімо, про використання презервативів заявили 65% 15-річних респондентів і лише 46% тих, кому вже виповнився 21 рік. Помітно також, що цьому методу контрацепції віддають перевагу чоловіки - 61% і 47% - жінок. Стосовно переривання статевого акту простежується чітка залежність: інтенсивність використання цього методу з віком зростає: з 4% - серед 15-річних до 37% - серед 21-річних респондентів (дані наведені за розподілом відповідей тих респондентів, хто має досвід статевого життя).

Активне використання молоддю такого засобу контрацепції, як презервативи, уявляється досить позитивним явищем з точки зору запобігання ВІЛ-інфікуванню, оскільки саме презервативи є чи не єдиним і найбільш доступним з усіх відомих методів контрацепції, щоб запобігти цій небезпеці. Крім того, саме презервативи є найбільш безпечними засобами контрацепції з точки зору здоров’я партнерів. З іншого боку, другий та третій за популярністю методи контрацепції – переривання статевого акту та періодична абстиненція (тобто утримання від статевих актів за календарними розрахунками) – фактично не запобігають розповсюдженню ВІЛ-інфекції. До того ж слід додати, що використання обох цих методів контрацепції може спричинювати “небажану (випадкову) вагітність”. За даними медичної статистики протягом першого року регулярного використання подібних методів така контрацептивна “невдача” трапляється у 19 і 20% жінок відповідно, що, в свою чергу, дуже часто веде до зростання кількості абортів, вплив яких на здоров’я жінки надзвичайно шкідливий.



Результати проведеного дослідження дають підстави для таких висновків щодо особливостей сексуальної повендінки сучасної української молоді:

  • 64% 15-22-річних мають досвід статевих зносин. Період найбільш активного залучення молодих людей до статевого життя у більшості з них припадає на вік від 16 до 18 років.

  • Найбільш поширена практика раннього початку статевого життя серед молоді Центрально-Західного регіону України.

  • Більше чверті тих юнаків та дівчат, у кого вже були статеві зносини, змінили протягом життя шість чи більше партнерів. Ще 43% мали сексуальні контакти з більш ніж одним партнером (від 2 до 5). 29% тих, у кого є досвід статевих зносин, мали одного сексуального партнера.

  • З огляду на небезпеку ВІЛ-інфікування найбільш критичною є група молодих людей, у яких були сексуальні контакти з двома партнерами і більше протягом лише останніх трьох місяців. В цілому по Україні їх частка становить 21%.

  • Cеред респондентів, які ведуть статеве життя, є певна кількість молодих людей ( від 12 до 17%), які не нехтують такою важливою функцією використання контрацептивів, як запобігання небажаній вагітності, венеричним захворюванням та СНІДу.

  • Активне використання молоддю такого засобу контрацепції, як презервативи, уявляється досить позитивним явищем стосовно запобігання ВІЛ-інфікуванню, оскільки саме презервативи є ледь не єдиним і найбільш доступним з усіх відомих методів контрацепції, що здатні протидіяти цій небезпеці. Крім того, саме презервативи є найбільш безпечними засобами контрацепції з точки зору здоров’я партнерів. З іншого боку, другий та третій за популярністю методи контрацепції – переривання статевого акту та періодична абстиненція (тобто утримання від статевих актів за календарними розрахунками) – фактично не запобігають розповсюдженню ВІЛ-інфекції.

  • Лібералізація установок щодо статевого життя, що споттерігається в молодіжному середовищі столиці, є вкрай небезпечною з огляду на перспективи подальшого поширення ВІЛ-інфекції та хвороб, що передаються статевим шляхом, а необізнаність істотної частки молодих громадян України щодо засобів контрацепції у багатьох випадках матимете наслідком штучне переривання вагітності (аборт) з негативним впливом на стан здоров’я.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка