Формування всебічно розвиненої особистості вихованця інтернатного закладу з метою його соціалізації через систему ціннісних ставлень



Скачати 91.35 Kb.
Дата конвертації15.09.2017
Розмір91.35 Kb.
Управління освіти і науки

Тернопільської обласної державної адміністрації

Обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти

Формування всебічно розвиненої особистості вихованця інтернатного закладу з метою його соціалізації через систему ціннісних ставлень.

(з досвіду роботи)

Станько І.П.,

вихователь, класний керівник

Струсівської школи-інтернату

Теребовлянського району

2012р.

«Гарний лише той вчитель, у якому ще не вмер учень» - моє педагогічне кредо. У житті користуюсь таким девізом: «Уранці, коли пробуджуєшся, спитай себе: «Що я маю зробити?» Увечері, перше ніж заснути: «Що я зробила?» За 19 років педагогічної діяльності пересвідчилась, що формування всебічно розвиненої особистості є головним компонентом основної мети національного виховання. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») серед пріоритетних напрямів вдосконалення виховання передбачає усвідомлення глибокого взаємозв'язку між теоретичними засадами виховання та практичною реалізацією особистості в соціумі.



Головна мета творчості Сухомлинського В.О. — формування всебічно розвиненої особистості. Василь Олександрович створив реальний зразок особистості з живими думками і почуттями, визначив її вчинки і дії. При цьому він обгрунтував шляхи, засоби і методи формування людини відповідно до цілей суспільства з урахуванням індивідуальних і вікових особистостей розвитку дитини.

В. О. Сухомлинський всебічно розкрив роль і значення школи як об'єктивного фактора виховання особистості. Школа — це місце, де дитина повинна відчувати щастя, повноцінність свого духовного життя, радість праці і творчості. До школи він підходить діалектично — від "школи під голубим небом", школи природи, чуттєвого, емоційно-конкретного сприйняття світу до школи як джерела духовності, культури, моральних цінностей, місця розв'язання протиріч і конфліктів.

Найвище призначення виховання — сформувати досконалу людину. Ідеали досконалої особистості у різних народів дуже схожі. Вони включають розум, красу, працелюбність, високі моральні якості, фізичну силу, витривалість, риси борця за справедливість, тобто якості, які характеризують всебічно і гармонійно розвинену людину.

Поняття всебічний розвиток означає розвиток людської особистості з усіх боків, всесторонньо; поняття гармонійний — гармонію усіх сторін, їх пропорційність, погоджену єдність.

Ідея гармонійного розвитку тілесної і духовної краси зародилася в античній філософії. Ще Арістотель акцентував увагу на вихованні мужності й витривалості, поміркованості й справедливості, високої інтелектуальної і моральної чистоти.

Педагоги-гуманісти епохи Відродження Ф. Рабле, М.Монтень до змісту всебічного розвитку вносили культ тілесної краси, насолоду мистецтвом, музикою, літературою. Вони не могли піднятися до розуміння необхідності поєднання розумової праці з продуктивною, бо в самому суспільстві для цього не було об'єктивних причин. Більше того, низький рівень суспільного виробництва не тільки не вимагав всебічного розвитку особистості, а й зумовлював його однобічність.

У соціалістів-утопістів Т. Мора, Т. Компаннели ідея всебічного гармонійного розвитку отримує нову спрямованість. Вони вперше висунули питання про включення до процесу всебічного гармонійного розвитку особистості праці, поєднання виховання і праці. Французькі просвітителі XVIII століття К.Гельвецій, Д.Дідро цю ідею обмежували розумовим і моральним розвитком, не пов'язаним з працею.

Стрімка динаміка трансформації суспільства ставить перед системою освіти нові нетрадиційні завдання. Це зумовлено тим, що освіта покликана не тільки обслуговувати сьогоднішні соціально-економічні запити людини і держави, але й випереджати трансформаційні процеси, формувати їх сутність і кадрове забезпечення. Світові глобалізаційні, інтегративні, відцентрові і доцентрові процеси, нова філософія освіти наполегливо вимагають і нових підходів до виховання людини. І суспільні, і державні, і особисті інтереси в осяжному майбутньому зможе задовольнити лише людина нової формації, в якій дихотомічно розвинені інтелектуальна та почуттєва сфери, яка б легко і вільно почувала себе патріотом своєї країни і громадянином світу, знала та цінувала досягнення національної культури і володіла надбаннями світової культурної скарбниці.

Виховання можна визначити як процес систематичного, організованого і цілеспрямованого впливу на свідомість людини, її духовний та фізичний розвиток, з метою формування повноцінної особистості як невід'ємної частини суспільства, зумовлений дією багатьох об'єктивних і суб'єктивних чинників. У широкому розумінні — це сукупність всіх впливів на свідомість, поведінку та психіку людини, спрямованих на її підготовку до активної участі у виробничому, культурному, громадському житті суспільства.

Формування особистості починаю із першого візуального знайомства з дитиною, тому що процес цей довготривалий та нелегкий. Для того, щоб він був результативним, необхідно жити із дитиною одним життям, що легко вдається в умовах інтернатного закладу, де діти перебувають значно більшу частину свого дитинства. Проте не слід залишати без уваги вплив на дитину батьків, зустрічі із якими з нетерпінням чекають наші вихованці.

Моєю метою є виховання людини нового покоління. Переконана, що саме в умовах школи, дитина назбирує той потенціал теоретично гід того яким буде цей потенціал у великій мірі залежить майбутня доля людини. Усю свою роботу над цією проблемою спрямовую через формування системи ціннісних ставлень:


  • до себе;

  • до праці;

  • до культури і мистецтва;

  • до природи;

  • до людей;

  • до суспільства і держави;

Важливим засобом успішного вирішення цього завдання є впровадження у роботу ефективних технологій виховання школярів. Форми і методи роботи починаються від найпростіших: бесіда, гра, екскурсія у молодших класах та ускладнюються з урахуванням знань і вікових особливостей.

У рамках тижня правознавства провела брейн-ринг між учнями 10-их класів «Знавці права» (додаток 2). Мета – виховувати у школярів інтерес до правових знань, формувати правову культуру. Також провела філософський стіл «Ставлення особистості до людей». Головною метою було учити школярів поважати права інших людей, сприяти моральному і правовому вихованню, з’ясувати зв’язок культури поведінки і релігійної моралі з правами людини, зміцнювати самоповагу учнів. Цікавою для старшокласників була бесіда-обговорення «Конфліктна ситуація. Пошук істини, а не загострення стосунків» (додаток 3).

Для дівчат-старшокласниць спільно із соціальним педагогом провела виховну годину «Злочин, який не розголошують». Її завдання – попередити правопорушення та нещасні випадки, вплинути на розум і почуття, підказати шляхи правильної поведінки в різних життєвих ситуаціях. Особливу зацікавленість учнів викликала лекція «Конституційні обов’язки громадян України». Ключова ідея: якщо немає обов’язків, відсутні і права. Із відгуків учнів зрозуміла, що сподобався їм усний журнал «Про красу, про моду і хороший смак» (додаток 4).

Сім'я завжди була і залишається одним із головних чинників у становленні особистості. Саме тому чітко планую і проводжу батьківські збори. Серед них такі: «Правовий простір родинно-шкільного виховання», диспут «Яку сім’ю можна вважати зразковою?», лекція «Алкоголь та особливості людини». Практикую спільні збори батьків та учнів. На одних із них ми розглядали засідання дискусійного клубу «Шляхи саморозвитку особистості», використовуючи мультимедійну презентацію (додаток 5). Нетрадиційною була зустріч за круглим столом «Мої хресні батьки і я» (Додаток 6)

Велику увагу приділяю роботі батьківського всеобучу «Родина», що працює у школі. На одному із засідань жваву дискусію викликало питання «Єдність вимог батьків і вчителів у ставленні до дітей»

Другий рік ми з учнями працюємо над проектом «Школа живе учитилем». У його рамках уже зібрали чимало матеріалів у вигляді спогадів працівників нашого закладу, провели зустрічі із ними (додаток 7), а цього навчального року провели для педагогів школи, які працюють і які уже знаходяться на заслуженому відпочинку «голубий вогник» на тему: «Світло знань, що не гасне у віках» (додаток 8).

Неможлива самореалізація особистості в соціумі без утвердження свого особистого «Я». На це непогано спрацював просвітницький тренінг «Створення життєвого проекту саморозвитку особистості» (додаток 9) та турнір «Мистецтво ввічливості» (додаток 10)

Людина біологічна істота, тому життя її невід’ємно пов’язане із навколишнім природним середовищем. Майбутнє життя людства будується у нашому спільному домі під назвою «Земля». Яким буде цей дім - залежить від нас тому велику увагу у своїй роботі приділяю формуванню ціннісного ставлення до природи. Цікавими є заочні і реальні подорожі екологічними стежинами Тернопілля. Однією із них була реальна подорож «Європейська чорна сосна» (додаток 11)

Василь Сухомлинський говорив:

Далеко не кожний стане вченим, письменником, артистом, далеко не кожному судилось винайти порох, але майстром своєї справи повинен стати кожний – це найважливіша умова всебічного розвитку особистості.

Великий вплив на формування особистості мала пошукова презентація «Калейдоскоп професій», яку учні готували самостійно (додаток 12).

Процес виховання має національний характер, адже базується на національно-виховних традиціях українського народу. Тому виховна робота ґрунтується на національній ідеї, що дає відчуття належності до української нації, відчуття опори на корені сім'ї, роду, нації. У цьому ракурсі співпрацюю із музеєм струсівської закутини, що створений у нашому селі. На одному диханні пройшла науково-практична конференція «Матеріали із музею. Струсівська закутина» з участю громадськості.

Складність життєвих завдань, які вирішує людина, жорсткість вимог, які висуваються до неї сьогоденням, дефіцит спілкування, брак психологічної підтримки актуалізує проблему першочергового формування морально – вольової сфери особистості, що втілювалась би у любові і волі до життя і знаходило б практичний прояв у активній і відповідальній участі людини у створенні гідних умов життя: як суспільних його форм, так і індивідуально – особистісних.

Не секрет, що досить часто трапляються випадки, коли людина, не впоравшись із труднощами, «ламається», опускається на соціальне дно, поповнює ряди наркоманів, безхатченків, кримінальних груп. Тому молодь слід учити користуватися техніками успішного вирішення життєвих проблем, сформувавши як зразок для наслідування позитивний стереотип самодостатньої вольової людини, здатної діяти в різних (у тому числі і несприятливих) обставинах, готової взяти відповідальність на себе і здолати бажання самоусунутися в разі соціальних чи індивідуальних невдач, тобто людини, що має сильний життєвий потенціал забезпечення і гідного здійснення свого життя.



Література

1. Бех І. Д. Важливі аспекти у сучасному вихованні /І.Д.Бех // Світ виховання. –– 2007. –– № 5.

2. Бех І. Д. Виховання особистості (у двох книгах). – К. : Либідь, 2003. – Т. 1. – 278 с.

3. Бех І. Д. Виховання особистості (у двох книгах). – К. : Либідь, 2003. – Т. 2. – 342 с.

4. Вишневський О. І. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси / О. І. Вишневський. – Львів, 1996. – 238 с.

5. Взаємодія з батьками // Позакласний час.– 2004.– № 23–24.– С. 48–52.

6. Дурас Т. Формування навичок здорового способу життя // Сучасна школа України. 2012.– № 5.– С. 56

7. Екологічне виховання школярів - актуальна проблема сьогодення// Сучасна школа України. 2009.– № 11.– С. 16

8. Коберник О. М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі : навч.-метод. посібник / О. М. Коберник. – К. : Наук. світ, 2001. – 182 с.

9. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті. // Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації(Факти, роздуми, перспективи). - К., Грамота, 2003. - 216 с.

10. Сорока Г.І. Сучасні виховні системи та технології: навчально-методичний посібник для керівників шкіл, вчителів, класних керівників, вихователів, слухачів ІПО. – Харків, 2002. – 128 с.

11. Сухомлинський В.О.. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори в 5-т. - Т.V. - К.: Рад. школа, 1976 - 205 с.

12. Твоє життя – твій вибір//Соціальний педагог . 2011.– № 9.– С. 36–38

13. Фіцула М.М., Запорожан І.Г. Правове виховання молодших школярів. - Ужгород-Тернопіль, 2002. – 160с.



14. Школа соціокультурний центр розвитку сільської громади // Сучасна школа України. 2010.– № 6.– С. 58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка