Формування творчо-компетентної особистості школяра засобами інноваційних технологій на уроках образотворчого мистецтва первомайськ 2014



Сторінка1/4
Дата конвертації29.04.2016
Розмір0.62 Mb.
  1   2   3   4
Управління освіти

Первомайської міської ради

Міський методичний кабінет


ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО-КОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Первомайськ 2014

Формування творчо-компетентної особистості школяра засобами інноваційних технологій на уроках образотворчого мистецтва. Методичний посібник. Первомайськ, 2014. – 33 с.


УпорядникМ. Г. Хрипун, методист методичного кабінету управління освіти

Первомайської міської ради


РецензентЛ. І. Відмиш, в. о. завідувача методичним кабінетом управління освіти Первомайської міської ради
Відповідальна

за випускГ. Ф. Остапенко, начальник управління освіти Первомайської міської ради

М. Г. Хрипун. Досвід роботи вчителів ЗОШ № 9, 12 Тарасевич О. В., Чамлай Н. В. "Формування творчо-компетентної особистості засобами інноваційних технологій на уроках образотворчого мистецтва" (Методичний посібник). – Первомайськ, 2014.

Схвалено науково-методичною радою методичного кабінету управління освіти Первомайської міської ради, протокол № 3 від 22.05.2014 р.
У методичному посібнику розкрито зміст, форми та методи організації інноваційної діяльності молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва, спрямованої на формування творчо компетентної особистості школяра.

Адресовано вчителям початкових класів та образотворчого мистецтва.


ЗМІСТ

1

Вступ

4

2

Формування творчо компетентної особистості школяра засобами інноваційних технологій на уроках образотворчого мистецтва

5

3

Дидактичні ігри

12

4

Вправи для здійснення мотивації навчальної діяльності, хвилинки психологічного налаштування на роботу

14

5

Пам’ятки, інструкційні картки

15

6

Чарівний будинок. Архітектурні споруди в казці. Урок образотворчого мистецтва. 4 клас

16

7

Богатство барв навколо нас. Урок образотворчого мистецтва. 4 клас

19

8

Чудові барви природи. Пейзаж "Зимова казка". Інтегрований урок з образотворчого мистецтва. 3 клас

21

9

Споріднені кольори. Айстри у вазі. Урок образотворчого мистецтва. 2 клас

27

10

Віртуальна подорож у Країну образотворчого мистецтва. Позакласний захід з образотворчого мистецтва. 4 клас

29

11

Література

33


ВСТУП
Головною метою освіти у XXI столітті є всебічний розвиток людської особистості. Демократичне спрямування навчання має дати дитині можливість підготуватися до існування в швидкоплинно змінюваних умовах соціокультурного життя і професійної діяльності.

Розвиток суспільства вимагає формування покоління людей, які мислять і діють по-інноваційному. Звідси – значна увага до загального розвитку особистості, її творчих здібностей: засвоєння знань, самостійності в прийнятті рішень, критичності та культури мислення, розвитку інформаційних і соціальних навичок. Тому перспективним шляхом реформування педагогічної освіти є впровадження інноваційних технологій, які допомагають учителю і учню вирішувати завдання: як творити нові ідеї в школі і житті, як виявити свій власний стиль навчання, мислення і праці, як заповнити прогалини в знаннях за короткий термін, як змінити навчання так, щоб воно приносило радість.

У контексті освітніх інновацій особливої актуальності набувають дисципліни художньо-естетичного циклу, чинне місце серед яких належить образотворчому мистецтву. Саме мистецтво стає одним із найважливіших інструментів визначення художньо-творчої і духовно-ціннісної спрямованості особистості. Воно є універсальною динамічною моделлю життя і загальнолюдського духовного досвіду; дозволяє найповніше реалізувати сучасні принципи навчання, зокрема: "від знань – до творчості й від творчості – до знань".

Ефективність формування у школярів мистецької компетентності в значній мірі залежить від рівня компетентності та творчості вчителя. Сьогодні викладання образотворчого мистецтва вимагає впровадження інноваційних особистісно-зорієнтованих технологій, творчого підходу до їх використання.

Досвід роботи вчителів початкових класів Первомайської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 9 Тарасевич Олени Віталіївни та Первомайської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 12 Чамлай Наталії Володимирівни з проблеми "Формування творчо компетентної особистості школяра засобами інноваційних технологій на уроках образотворчого мистецтва" є прикладом ефективного використання освітніх інновацій в практичній роботі з дітьми.

Запропоновані в методичному посібнику форми і методи роботи допоможуть педагогам зробити навчальний процес не лише ефективним засобом здобуття школярами знань, умінь та навичок, але й джерелом естетичного задоволення, палкого бажання йти шляхом власного розвитку.

Досвід роботи педагогів Тарасевич Олени Віталіївни та Чамлай Наталії Володимирівни щодо викладання образотворчого мистецтва є результативним, а тому заслуговує на увагу вчителів початкових класів і рекомендується для впровадження у педагогічну практику загальноосвітніх навчальних закладів.


Формування творчо компетентної особистості школяра

засобами інноваційних технологій на уроках образотворчого мистецтва
"Не сама дитина має пристосовувати себе до наших методів, а навпаки: наші методи мають бути пристосовані до кожної дитини. І тоді виробиться людина в найкращому значенні слова, найкраще фізично й інтелектуально пристосована до умов життя". Це висловлювання відомого українського педагога Софії Русової стало гаслом педагогічної діяльності вчителів початкових класів шкіл № 9 Тарасевич О.В. та № 12 Чамлай Н.В.

Тому у своїй діяльності вони прагнуть до вироблення власних методик роботи з учнями, пошуку нових альтернативних освітніх технологій та методик, більш ефективних, оптимальних і результативних.

Педагогів об’єднало перебування в міській творчій групі з проблеми впровадження ІКТ (комп’ютерних) в освітній процес початкової школи (Чамлай Н.В. – керівник, Тарасевич О.В. – член творчої групи). У ході її роботи здійснювався пошук ефективних шляхів взаємодії з учнями задля формування в них ключових, міжпредметних та предметних (мистецьких) компетентностей, ціннісного ставлення до світу природи, культури, людей, самих себе.

Під час вивчення досвіду роботи виявлено, що Чамлай Н.В. (ЗОШ І-ІІІ ст. № 12) та Тарасевич О.В. (ЗОШ І-ІІІ ст. № 9) добре розуміють пріоритети уроку образотворчого мистецтва. Вони стосуються насамперед діалогової стратегії педагогічної взаємодії. Саме її реалізація допомагає вчителям створити сприятливе освітнє середовище, що спрямоване на позитивні емоційно-естетичні переживання дітей, їхнє захоплення художньою діяльністю, відчуття успіху, насолоди від самостійного пошуку шляхів пізнання нового. Зазначене вище стало поштовхом до вибору обома вчителями педагогічної проблеми, що пов’язана з формуванням творчо компетентної особистості школяра на уроках образотворчого мистецтва засобами інноваційних технологій.

Провідні ідеї для формування власного досвіду роботи педагоги вбачають у працях сучасних науковців В. Моляко, О. Музики, М. Теплова, О. Матюшкіна, В. Мухіної, П. Лернера, М. Романовської, Н. Кузьміна, а також видатних педагогів - С. Русової, О. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі, О. Савченко. Їх сутність в реалізації під час освітнього процесу ідей розвитку, творчості, співпраці, відкритості.

Окрім того, у своїй діяльності вчителі керуються основними положеннями концепції художньо-естетичного виховання (наказ МОН України від 25.02.2004 № 151/11); вимогами Державного стандарту початкової та базової загальної середньої освіти; методичними рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу в початковій школі та викладання дисциплін художньо-естетичного циклу; змістом програм середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи (2006, 2011 рр.).

За характером новизни вивчений досвід раціоналізаторський. Його суть полягає в активному впровадженні інноваційних технологій та їх творчому використанні.

Головна ідея досвіду – побудова нової системи взаємодії вчителя та учнів, основаної на особистісно зорієнтованих, суб’єкт-суб’єктних (діалогічних), інтерактивних (рефлексивних), інформаційно-комунікаційних технологіях, спрямованих на підвищення духовно-енергетичного потенціалу навчально-виховного процесу.

Ключове питання досвіду – впровадження на уроках образотворчого мистецтва ігрових, інформаційно-комунікаційних технологій, технологій інтерактивного та проектного навчання, інтеграція різних видів мистецтв; пошук шляхів формування творчо-компетентної особистості.

Даний досвід сприяє формуванню в учнів таких основних характеристик:



  • емоційно-естетичного досвіду, культури почуттів, елементарних світоглядних та оцінних суджень;

  • особистісно-позитивного, художньо-естетичного сприйняття дійсності на основі емоційно-чуттєвого досвіду, здатності до художнього мислення та творчої активності;

  • художньої компетентності;

  • художньо-практичних умінь і навичок використовувати набуті знання в самостійній художній діяльності;

  • спонукання до необхідності вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими.

Усвідомлюючи, що основною метою художнього виховання дітей молодшого шкільного віку є формування комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей, педагоги приділяють значну увагу:

  • стимулюванню самостійного вибору учнями напрямів і форм навчальної діяльності, які найбільше відповідають їх потребам у художньо-творчому самовизначенні;

  • включенню до художньої діяльності всіх учнів, з урахуванням динаміки змін їхніх інтересів і потреб, індивідуальних здібностей кожного;

  • забезпеченню відповідності педагогічних умов вимогам розвитку художньо-творчої активності учнів.

Осмислення педагогами суті компетентнісно спрямованої освіти дало їм можливість створити для своїх вихованців сучасне навчально-виховне середовище, яке забезпечує розвиток самодостатньої особистості, здатної до творчої діяльності та вирішення навчальних і життєвих проблем.

Кабінети, у яких працюють Тарасевич О. В. (ЗОШ І-ІІІ ст. № 9) та Чамлай Н. В. (ЗОШ І-ІІІ ст. № 12), наповнені необхідним дидактичним та наочним матеріалом для організації колективних, групових й індивідуальних форм роботи, диференційованого та розвивального навчання. Є маркерні та магнітні дошки, технічні засоби навчання: плазмові телевізори, комп'ютери, принтери, мультимедійні проектори. Отже, педагоги створили сприятливі передумови для продуктивного навчання учнів та його результативності.

З метою залучення учнів до світу прекрасного, виховання у них високих естетичних смаків, стимулювання до творчої діяльності, вчителі організували динамічні виставки творчих робіт учнів ("Світ очима дітей" - учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 9 Тарасевич О.В.; "Ось так ми вміємо" – учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 12 Чамлай Н.В.). У своїх творах школярі за допомогою різних засобів та технік відображають власне бачення реальності, світу мистецтва, природи і себе у цьому світі.

Під час викладання образотворчого мистецтва педагоги дотримуються його провідного принципу: від дійсності – через мистецтво – до життя. Разом з тим, вчителі максимально наближають освітній процес до реального життя шляхом активного використання особистісно зорієнтованих, ігрових та інформаційно-комп'ютерних технологій, технологій інтерактивного та проектного навчання, інтеграції різних видів мистецтва. При цьому реалізуються основні дидактичні принципи:



  • від простого до складного, від абстрактного до конкретного;

  • наочності;

  • міцності;

  • науковості та доступності;

  • зв’язку теорії з практикою, навчання з життям;

  • єдності мистецтв.

Творчий підхід до організації навчання молодших школярів дає можливість забезпечувати плідне співробітництво, завдяки якому в дітей з’являється можливість вільного вибору навчального завдання та способу його виконання. Учні долучаються також до визначення загальної мети уроку та власних очікуваних результатів. Їм дозволяється самостійно добирати навчальний матеріал для досягнення поставлених на початку уроку завдань. Через інтерактивне спілкування, рольові ігри, учні вчаться само- та взаємооцінюванню. Таких чином, педагоги забезпечують індивідуальний підхід до організації навчально-виховного процесу, підтримують у класі атмосферу демократизму, змагання, дружнього спілкування, високої відповідальності за результати власної роботи. За таких умов, завдяки спільним зусиллям учителів та учнів, урок стає витвором педагогічного мистецтва, у якому присутні краса відносин, натхнення думки, радість пошуків.

Одним із способів створення атмосфери захопленості навчальною діяльністю педагоги вбачають у нестандартних уроках. Адже навчальні ситуації саме на таких заняттях спроможні максимально розкути дитину, надати їй можливість без страху помилитися, спробувати себе в різних видах творчої діяльності та знайти той єдиний, до якого вона має найбільші здібності та інтереси. Тому в арсеналі вчителів різні форми проведення занять: уроки серед природи, уроки-сюрпризи, уроки-свята, уроки-конкурси, уроки-мандрівки в світ художника, уроки-виставки, уроки-екскурсії, уроки-розгадки таємниць, уроки-відкриття, уроки-казки, уроки-презентації.

Для їх ефективної реалізації педагоги широко використовують технологію проектного навчання. При цьому перевагу надають ігровим, інформаційним та творчим проектам. Так, заслуговує на увагу один із них - "Край, де я хотів би побувати" (ЗОШ І-ІІІ ст. № 12, Чамлай Н.В.). Його створення сприяє усвідомленню дітьми ціннісного ставлення до колективної творчості, розвитку вмінь вирішувати життєві проблеми. Використання інтерактивного методу "Коло ідей" допомогло учням визначитися з темами майбутніх проектів.

Цікавим для учнів став задум проекту "Оформлення виставки дитячих малюнків" учителя ЗОШ І-ІІІ ст. № 9 Тарасевич О.В. Так, під час роботи над ним учнями організовується складання плану реалізації проекту, виробляються критерії визначення найкращої роботи. Вони також використовують чіткий алгоритм дій для роботи над проектом, підготовлений педагогом:



  1. Вибір назви проекту (виставки).

  2. Визначення форми та кольору шрифту для назви виставки.

  3. Оформлення творчих робіт.

  4. Розробка схеми розміщення виставки в приміщенні.

  5. Виготовлення ескізу виставки.

  6. Виготовлення запрошення на виставку.

  7. Вибір форми проведення виставки (аукціон, ярмарок, благодійна акція, тощо).

  8. Музичне оформлення заходу.

Готові проекти діти обов’язково презентують. Вибір переможця здійснюється на основі колективного рішення. Кінцевий результат проекту - оформлення у фойє закладу загальношкільної виставки дитячої творчості "Весна в моєму місті".

Отже, використання методу проектів на уроках образотворчого мистецтва сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів, їх творчих здібностей, умінь працювати в команді, самостійно конструювати свою роботу, орієнтуватися в інформаційному просторі, збагачує їхній емоційно-естетичний досвід, формує ціннісні орієнтири, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконалені.

Не менш цікавими для молодших школярів є уроки з нестандартним початком. Наприклад, урок образотворчого мистецтва в 1-ому класі з теми "Холодні кольори" Тарасевич О. В. розпочинає словами: "Ми продовжуємо мандрувати Країною Барв. Сьогодні ми потрапимо на північ цієї чудової країни, де простягаються крижані простори - володіння веселих пінгвінів. Вони допоможуть нам дізнатися, які кольори називають холодними і як їх можна утворити. За допомогою холодних кольорів створимо композицію "Країна пінгвінів". Отже, вирушаймо на Північ!". Свої слова учитель ілюструє відеоматеріалами.

Чамлай Н. В. на початку уроку в 4-ому класі з теми "Архітектурні споруди в казці" повідомляє: "Мабуть, усі ви колись мріяли побувати в Країні казок. Сьогодні на уроці ми будемо мандрувати загадковими вулицями цієї країни, познайомимося з її архітектурними спорудами". Такий початок уроку зацікавлює дітей майбутньою діяльністю, викликає у них бажання до творчості.

Упродовж занять, які вчителі проводять у формі казкових подорожей мистецькими країнами, учні залюбки виконують ролі різних митців, перевтілюються в казкових персонажів, слухають музику. А потім ілюструють власну казку, відтворюючи у своїх малюнках музичні та художні образи. Таким чином, педагоги допомагають школярам самовизначитися у виборі художніх технік та засобів для виконання навчального завдання, а значить і самовиразитися у творчої діяльності.

Будучи глибоко переконаними в тому, що гра на уроці – ефективний шлях пізнання реального світу та орієнтації в ньому, дослідження простору, часу, речей, тварин, людей та стосунків між ними, педагоги створюють ігрові ситуації на основі завдань пізнавального та розвивального спрямування.

Так, Чамлай Н. В. (ЗОШ І-ІІІ ст. № 12) під час актуалізації та корекції знань з теми "Чарівний будинок" пропонує четверокласникам гру "Відгадайте казку" (за малюнком, початком, фрагментом). У практиці педагога також ігри - "Плутанка", "Перли та перлини з поетичної торбини", "Машина часу", "Подорож у Країну кольорову", "Дизайнери" тощо.

Тарасевич О. В., учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 9, особливого значення надає цікавим формам донесення до дітей завдань. Зокрема, під час уроку в 1-ому класі (тема "Палітра осені") нею пропонуються картки-завдання. На одній із них зображено 3 листки клена. З них два розфарбовані: один – жовтим кольором, інший – коричневим. Між ними - знак "+". Третій листок - незабарвлений. Перед учнями ставиться завдання: змішати на палітрі два вказаних кольори. Похідним - розфарбувати незабарвлений листок. Учитель долучає дітей до роботи нестандартним підходом, а саме: "Дощем змило кольори з деяких осінніх листочків. Поновіть, будь ласка, їх колір". Таким чином, педагог зацікавила дітей до роботи.

Для позитивного налаштування на творчу роботу й продуктивне спілкування з учнями вчителі практикують хвилинки психологічного налаштування (зокрема "Дерево досягнень", "Золота рибка", "Чарівна галявина") та інтерактивні вправи ("Родзинка нового дня", "Диво-квітка твого настрою", "Чарівна торбинка" тощо).

Вплетення в структуру уроку ігрових моментів дозволяє створити високий рівень мотивації навчальної діяльності, результативності занять, сприяє ефективному засвоєнню знань, умінь і навичок.

Зважаючи на те, що за художніми здібностями дітей можна умовно поділити на три групи (діти з вираженими здібностями до роботи з графічними матеріалами; діти, у яких переважають задатки до живопису; діти, які мають однакові здібності як до графіки, так і до живопису) вчителі на кожному уроці образотворчого мистецтва створюють для учнів ситуації вибору різних за складністю завдань, технік і матеріалів. Художні матеріали, які пропонуються дітям, досить різноманітні: кольорова крейда, вугілля, олівці, фарби, фломастери, кулькові ручки, туш, гуаш тощо. Малюнки виконуються на білому та тонованому, сухому та вологому папері, фользі з використанням різних художніх технік (паперопластика, витинанка, плямографія, техніка набризку, рваної аплікації та монотипії з графічним доопрацюванням).

Разом з тим, в процесі формування мистецьких компетентностей через надання індивідуальної допомоги педагоги вчать здібних до графіки учнів відчувати й передавати колір, а здібних до живопису - оволодіти графічними навиками. Учні, які відчувають труднощі у виконанні творчого завдання, крім індивідуальної допомоги вчителя, користуються методичними порадами, розміщеними в підручнику або в інструкційній картці.

Слід зазначити, що педагоги активно використовують комп’ютерну техніку та електронні засоби навчання. Жоден з уроків не проходить без використання інформаційно-комп’ютерних технологій, які є зручним і ефективним способом представлення інформації. Адже вони поєднують в собі динаміку, звук і зображення. А це ті фактори, які найдовше утримують увагу дитини. Крім того, застосування ІКТ на різних етапах уроку дає їм змогу перейти від пояснювально-ілюстративного способу викладу матеріалу до діяльнісного, за якого дитина стає активним учасником освітнього процесу. Тому вчителі широко використовують програмні засоби навчання та мультимедіа: презентації (програма Microsoft Power Point), відеоролики (програма Windows Movie Maker), комп’ютерні програми (MS Office Word, MS Paint). Завдяки їм на уроці демонструються ті явища, які в реальному світі побачити неможливо або складно.

Педагогами створюються власні презентації. На слайдах демонструються тема та план уроку, послідовність виконання практичної роботи, зразки творчих робіт, репродукції відомих художників. Супровід уроків презентацією робить його яскравішим, інформаційним, продуктивним. Водночас уроки ілюструються анімаціями та відеофрагментами. Уже традицією стали музичні фізкультурні паузи.

За допомогою інформаційних технологій здійснюються віртуальні подорожі до найбільших художніх музеїв світу: Ермітажу (http://www.hermitage.ru), Лувру (http://www.Ujuvre.ir), Прадo (http://muzeoprado.mcu.es/prado), Галереї європейського мистецтва XI-XIX століть (jhttp://gallery.euroweb lni air index/html).

До підготовки презентацій вчителі поступово долучають своїх учнів. Для цього бажаючим пропонується дібрати цікаві матеріали, підготувати невеличкий виступ з теми. У таких випадках учні виконують на уроці роль учителя, коментуючи зміст власної роботи. Це допомагає їм не тільки засвоїти матеріал уроку, а й навчитися працювати з різними джерелами інформації, розробляти найпростіші мультимедійні продукти. Крім того, ІКТ є ефективним засобом для здійснення інтеграції образотворчого мистецтва із суміжними предметами (музикою, літературою, історією), ефективного використання методів інтерактивного навчання.

Використання комп'ютерних та інтерактивних технологій сприяє також створенню ситуації живого спілкування, за якого учні охоче виконують завдання, виявляють інтерес до досліджуваного матеріалу, вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та художньою літературою. У дітей з’являється зацікавленість в отриманні вищого результату, готовність і бажання виконувати додаткові завдання.

Загальновідомо, що спілкування дітей із творами мистецтва розвиває естетичні почуття, потреби і здібності. Щоб учням було цікаво споглядати спроектовану на екран картину, а твори мистецтва проникали в дитячу душу, учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 9 Тарасевич О. В. використовує метод вальдорфської педагогіки "Входження в картину". Вона підбирає відповідно до змісту картини музику. Розглядаючи витвір мистецтва, учні відчувають притягальну прохолоду трави, чують у ній гомін комах, шелест яскравого осіннього листя, свіжість прохолодного ранку. Через крону старого дуба вони спостерігають, як проглядає яскраво-бірюзове небо. "Мені добре, мені спокійно. Я відпочиваю!" – додає пошепки вчитель. Коли діти "виходять" із картини, вони намагаються наввипередки розповісти про все, що бачили, відчували, де були. Саме такий метод, на думку вчителя, змушує вихованців відчувати та розуміти прекрасне, любити й цінувати мистецтво.

Для підвищення пізнавального інтересу дітей до творів мистецтва Чамлай Н. В. вчить порівнювати репродукції (К. Білокур "Жоржини" та М. Приймаченко "Соняшники", І. Левітана "Золота осінь" та А. Куїнджі "Місячна ніч"), аналізувати та відчувати зображене. Для цього вона використовує ігрову ситуацію "Уяви себе в ролі персонажа картини". З цією метою пропонує учням уявити себе в ролі персонажа картини й розповісти про почуття, які виникли від перебування в образі героя. Серед завдань - уявлення себе на місці художника та обмін думками з приводу мотиву написання твору, припущення щодо власних змін у картині. Звертаючись до індивідуального емоційного досвіду учнів, учитель підводить їх до аналізу художнього твору, розуміння зображуваного, пізнання мистецтва та реального світу.

Після виконання практичних робіт (на етапі оцінювання) учитель Тарасевич О.В. (ЗОШ І-ІІІ ст. № 9) організовує виставку та пропонує учням порівняти декілька робіт. Для цього просить дати відповіді на запитання, спроектовані на дошку:



  1. Чим можна ускладнити чи доповнити сюжет?

  2. Що можна було б змінити в змісті картини?

  3. Які художні техніки, матеріали можна застосувати для того, щоб показати картину на площині в об’ємі (скульптура, рельєф, паперопластика)?

  4. Визначити мету створення малюнка.

Такий аналіз активізує творчий процесс. У дітей з’являються нові ідеї та образи для розкриття теми. З цією ж метою вчитель використовує завдання-диктанти. Діти під диктовку (вчителя, однокласника) створюють композицію і розташовують зображення так, щоб утворився сюжет. Інше завдання може передбачати часткове копіювання. Так, вихованці споглядають фрагмент відомої картини чи малюнка, а далі самостійно домислюють чи створюють власний продукт. Пропонуються також відтворення побаченого на мистецькому доробку та вправи на реставрування форми посуду за його уламком.

Програмою з предмета передбачається спілкування учнів мовою мистецтва із застосуванням спеціальної термінології. Для того, щоб учні краще усвідомили зміст мистецьких термінів і понять, учителі використовують інтерактивні вправи ("Асоціативний кущ", "Гронування", "Навчаючись - учу" тощо). Їх зміст спрямований на розкриття і пояснення значення слів.

Із зазначеною метою Чамлай Н.В. (ЗОШ І-ІІІ ст. № 9) часто використовує вправу "Магніт". Під час ознайомлення учнів з поняттям акварель пропонує спочатку лексичне значення слова. Потім запрошує до виконання завдань на картках (наприклад, дібрати слова, які "притягує" до себе поняття акварель тощо). На етапі закріплення поняття художник учитель Тарасевич О.В. (ЗОШ І-ІІІ ст. № 9) практикує складання розповіді "У майстерні художника-живописця". При цьому дітям рекомендуються ключові слова теми: майстерня, пензлі, фарби, тюбики, баночки з кольоровою водою, палітра. Такі вправи, безперечно, сприяють розвитку критичного мислення в молодших школярів, їх комунікативних здібностей, полегшують сприймання й усвідомлення ними мистецтвознавчої термінології.

При підбитті підсумку уроку, рефлексії вчителі часто застосовують прийом "Інтерв'ю". Таким чином, діти відтворюють набуті під час уроку теоретичні знання, відзначають, що було найголовнішим, найцікавішим, порівнюють заплановані завдання уроку з отриманими

результатами. Саме на цьому етапі школярі усвідомлюють результати власної діяльності на уроці, здійснюють її само- та взаємооцінку. Публічне визнання перед однокласниками творчих досягнень кожної дитини – обов'язкові компоненти уроків образотворчого мистецтва обох педагогів.

Отже, гармонійне поєднання педагогами інформаційних технологій з технологіями активного навчання забезпечує необхідний рівень якості навчання та виховання, варіативності, диференціації й індивідуалізації навчання. Водночас психологічно полегшується процес засвоєння учнями навчального матеріалу; пробуджується живий інтерес до пізнання мистецтва. Уроки стають по-справжньому розвивальними, пізнавальними, захоплюючими, а значить такими, що запам’ятовуються.

Слід зазначити, що вихованці вчителів Тарасевич О.В та Чамлай Н.В. стали більш активними, відкритими та вільними в спілкуванні. У них підвищились мотивація до навчання, пізнавальний інтерес, з’явилося прагнення до самостійного пошуку. Разом з тим, учні беруть активну участь у творчих конкурсів різних рівнів ("Податки очима дітей", "Моє рідне місто", "Я у якісному світі" тощо).

Можна зробити висновок, що діяльність вчителів Тарасевич О.В. (ЗОШ І-ІІІ ст. № 9) та Чамлай О.В. (ЗОШ І-ІІІ ст. № 12) спрямована на реалізацію основних завдань освітнього процесу з образотворчого мистецтва. Ними успішно забезпечується формування інноваційної творчо-компетентної особистості, яка хоче і вміє самостійно вчитися; сприймати інформацію, осмислювати її, аналізувати, творити.





  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка