Формування позитивної мотивації навчання одна з основних умов виховання та розвитку особистості молодших школярів



Скачати 119.52 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір119.52 Kb.
Формування позитивної мотивації навчання - одна з основних умов виховання та розвитку особистості молодших школярів

Всі наші задуми, всі пошуки і

побудови перетворюються у прах,

якщо в учня немає бажання вчитися


В.О.Сухомлинський

Формування навчальної мотивації в учнів безумовно можна назвати однією із основних проблем сучасної школи. Її актуальність обумовлена оновленням змісту початкової освіти, необхідністю формування у школярів самоосвітньої компетентності, становленням активної життєвої позиції. Мотивація визначає спрямованість дії, організованість цілісної діяльності, спрямованість на досягнення певної мети.

Для будь-якої дитини навчальна діяльність має свій сенс. Тому завданням педагога є визначення характеру мотивації і сенсу навчання в кожному окремому випадку, що буде визначати способи та засоби педагогічного впливу.

Проблема мотивації вивчається у психології досить широко (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, Л. Божович, Г. Костюк, П. Якобсон, Х. Хекхаузен, Є. Ільїн, М. Матюхіна, А. Маркова, Т. Гордєєва, М. Боришевський, Ю. Гільбух, С. Максименко, В. Семиченко, Ю. Швалб та ін.). Ці дослідження дають можливість ознайомитися з характеристиками мотивів учіння дітей молодшого шкільного віку, умовами цілеспрямованого формування позитивної мотивації.

Існують різні підходи до класифікації мотивів. Л. Божович, М. Алексєєва, А. Маркова та інші усі мотиви, які характерні для навчальної діяльності , поділяють на два види: пізнавальні мотиви та соціальні мотиви [3,4,5]. Пізнавальні мотиви безпосередньо пов’язані зі змістом навчальної діяльності та процесом її виконання. Ці мотиви свідчать про орієнтацію школярів на оволодіння новими знаннями, навчальними навичками, визначаються глибиною інтересу до опанування нового. Пізнавальні мотиви – це прагнення школярів до самоосвітньої діяльності, спрямованість на самостійне удосконалення способів навчальної праці.

Соціальні мотиви мають зв’язок з різними видами соціальної взаємодії учня з іншими людьми. А саме: розуміння необхідності навчатися, почуття відповідальності, бажання підготуватися до майбутньої професії. Серед соціальних мотивів виділяється група позиційних мотивів. Ці мотиви необхідні для формування та самовдосконалення особистості дитини. Позиційні мотиви виражаються у бажанні зайняти певну позицію у відносинах з людьми, що нас оточують, отримати їх схвалення, створити авторитет [1].

Під час визначення мотивації до навчальної діяльності необхідно враховувати вікові особливості молодших школярів. Для цього етапу розвитку характерним є залучення дитини у нову соціально значущу діяльність. Розрізняють позитивні і негативні сторони мотивації молодшого школяра. До позитивних сторін мотивації належить позитивне ставлення дитини до школи та діапазон його інтересів, допитливість. Безпосередність, відкритість, довірливість молодших школярів, їх віра в незаперечний авторитет учителя і готовність виконувати будь-які його завдання є сприятливими умовами для розвитку в цьому віці широких соціальних мотивів, розуміння необхідності навчання.

Мотивація учнів початкових класів має окремі негативні характеристики, що створюють перешкоди для навчання. Так, інтереси молодших школярів недієві, недостатньо стійкі, тобто ситуативні, швидко задовольняються і швидко згасають без підтримки вчителя, можуть не поновлюватися (навчальний матеріал і завдання нерідко швидко набридають учню, викликають втому).

Якщо проаналізувати динаміку мотивів навчання від першого до четвертого класу, то виявляється наступне. Спочатку в дітей переважає інтерес до зовнішньої сторони перебування в школі (сидіння за партою, носіння форми, портфеля и т.д.). Пізніше з’являється інтерес до перших результатів своєї навчальної діяльності (до першого написання букв і цифр, до перших оцінок учителя) і тільки після цього - до навчального процесу, змісту навчального матеріалу, до способів добування знань [16].

Інтерес до навчальної діяльності у порівнянні з іншими інтересами школярів планомірно зростає в перших та других класах і помітно знижується у четвертому класі. Як показали дослідження психологів, знижується інтерес у тих класах початкової школи, де переважала установка вчителя на повідомлення готових знань, на їх запам’ятовування, де активність школярів носила відтворювальний, наслідувальний характер. Іншими словами, учні початкових класів виявляють інтерес до тих завдань, де можна проявити ініціативність і самостійність. У цьому віці діти віддають перевагу більш важким завданням. Серед причин спаду мотивації молодших школярів до навчальної діяльності слід зазначити такі: ставлення учня до вчителя; ставлення вчителя до учня; особиста значущість предмета; розумовий розвиток учня; продуктивність навчальної діяльності; нерозуміння мети навчання; страх перед школою [16]. Враховуючи це, вчитель може в процесі навчання здійснювати корекцію педагогічного впливу з метою підтримки позитивної мотивації учнів до учіння. Методика вивчення мотивів навчання має бути компактною та зручною у користуванні для вчителя. Однією із таких діагностичних методик є «Вивчення мотивації навчання молодших школярів» М.Р. Гінзбурга (додаток А) [13].

Мотивація – це не навичка і не інформація. Мотивацію навчання неможливо виробити в учнів безпосередньо, як, наприклад, навички письма, її можна тільки стимулювати, розвивати, підвищувати.

Вагому допомогу у формуванні та розвитку в школярів позитивної мотивації до навчання педагогу може надати психолог. Високу ефективність мають групові тренінгові заняття, які побудовані на основі вправ і програм, рекомендованих у працях В. Козлової, С. Коробко, Р. Немова, В. Шмідт, М. Акімової, В. Кириленко, Т. Шамової та інших. Такі заняття передбачають використання різноманітних методичних прийомів, а саме: гра, психологічні вправи, робота з казками, ситуаційні задачі, психологічна гімнастика.

Обов'язковими для проведення групових тренінгових занять є: настроєння на позитивний лад (для цього, відповідно до вікової категорії групи, ведучий оголошує мету роботи у вигляді цікавої розповіді чи історії) та рефлексія в кінці кожного заняття (обмін думками, емоціями, враженнями, які супроводжували учня протягом заняття, можливе використання "малюнків настрою", коли школярам пропонується зобразити обличчя з відповідними емоціями).

На розвиток мотиваційного компонента у структурі навчальної діяльності впливають не тільки взаємодія учня з учителем, але й взаємодія учнів між собою в процесі спільного виконання навчальних задач (технологія групового навчання, метод проектів).

О. Савченко підкреслює, що “чим молодші учні, тим більше значення для формування позитивного ставлення до навчання мають стимули опосередкованого впливу, які діють сильніше і триваліше. Найсуттєвішим для забезпечення такого впливу є стимулююче педагогічне спілкування, використання дидактичних ігор, інсценізація, взаємне навчання дітей з різними навчальними можливостями, створення ситуації програмованого успіху, різні засоби педагогічної підтримки” [2, 214].

Серед ефективних прийомів, які забезпечують формування позитивної мотивації до навчання, є такі:

- цікавий виклад начального матеріалу (цікаві приклади, досліди, факти);

- емоційність мовлення вчителя;

- пізнавальні ситуації, дискусії, ігри;

- аналіз життєвих ситуацій, пояснення суспільного й особистісного значення навчання, використання знань, отриманих у школі в подальшому житті;

- застосування педагогом похвали й осуду та ін.

Особливої уваги потребує формування вміння вчитися, вироблення навичок самоконтролю та вміння брати участь у спільній навчальній діяльності.

З метою зміцнення й усвідомлення мотивів необхідно застосовувати ситуації вибору, видозмінюючи їх. Необхідною умовою такої роботи є забезпечення зв’язку ситуації морального вибору з реальним життям.

Існує група вправ на зміцнення адекватної самооцінки школяра. Їх суть полягає у виробленні вміння пояснювати свої успіхи і невдачі, розуміти їх причини, навчанні прийомів зняття тривожності з приводу стану своїх знань і вмінь та прийомам активізації своїх можливостей

Велике значення у формуванні позитивної мотивації має заохочення учнів вчителем, бо для молодшого школяра вчитель - це «плодотворний промінь сонця для молодшої душі, який нічим замінити не можна» (К.Д.Ушинський). Похвала педагога стимулює школяра тільки в тому випадку, коли завдання сприймається учнем як складне, і в заохоченні вчителя учень бачить високу оцінку власних можливостей і здібностей. І навпаки, похвала вчителя за легке завдання знижує мотивацію учня, тому що він починає думати, що вчитель невисоко оцінює його здібності. Якщо вчитель своєю оцінкою мобілізує нові додаткові зусилля учня (а не просто сліпо вірить у сили учня), то це викликає активізацію й формування внутрішньої мотивації. Поряд з цим необхідно уникати порівняння досягнень учня з досягненнями інших учнів. Порівнювати можна тільки сьогоднішні та вчорашні результати.

Формування мотивації учіння протягом навчального заняття [6-12]

Початок уроку. Педагогічний вплив повинен бути спрямований на усвідомлення школярем користі та новизни навчального матеріалу, який буде вивчатися на уроці, якими способами і де він зможе застосовувати отримані знання та переваги, які учень отримає від засвоєння знань («Ми попрацювали над темою», «Але залишилося засвоїти ще одне важливе питання цієї теми», «Для вашого майбутнього життя це буде необхідно у таких ситуаціях…» і т.д.). "Не може виникнути ніякої діяльності без наявності мети і завдання, пускати в хід цей процес, що дає йому напрям", - писав Л.С. Виготський. Важлива умова організації навчальної діяльності - підведення учнів до самостійної визначення проблеми, прийняття рішень, планування навчальних завдань.

Основна частина уроку. У ході уроку, окрім збереження й підсилення наявної мотивації, додатково можуть з'явитися інші нові мотиви. Це відбувається, коли учень починає усвідомлювати й розуміти, якими способи дії він користується, вміє дати їм оцінку, порівнює, отримує задоволення від власне процесу навчання. (Прийоми: чергування репродуктивних і пошукових, усних і письмових, важких і легких, індивідуальних і загальних видів діяльності учнів; вибір завдань різної складності; постановка завдань пошукового характеру; організація самооцінки та самоконтролю).

Важливе місце на уроках у початковій школі займає гра. Організовуючи цікаві дидактичні ігри, вчитель непомітно для дитини створює мотивацію, викликає інтерес, забезпечує розвиток комунікативних вмінь та навичок.



Заключна частина. На цьому етапі робота вчителя спрямовується на формування у молодших школярів позитивного досвіду навчання. Для цього можна організувати аналіз виконання поставлених задач (які задачі виконано і як, які-ні, чому). Учні навчаються робити висновки та ставити завдання на майбутнє.

На цьому етапі діти повинні відчути емоційне задоволення від виконаної роботи, радість перемоги над подоланими труднощами, щастя пізнання цікавого та нового. Разом з цим формуватиметься бажання переживати такі почуття у майбутньому, що призведе до виникнення потреб у творчості, а отже, до появи позитивної стійкої мотивації навчальної праці.

Формування мотивації учіння є однією з основних умов виховання та розвитку особистості, без неї неможливий розвиток потреби до саморозвитку, самоосвіти та самовдосконалення. Тому проблема формування позитивної мотивації навчання школярів є актуальною для початкової школи, бо саме в цей час закладається основа бажання вчитися.

Додаток А



Методика «Вивчення мотивації навчання молодших школярів»

М.Р. Гінзбурга[13]
У відповідності до основних компонентів (показників) мотивації навчання ця діагностична методика включає шість змістових блоків: особистісний сенс навчання, ступінь розвитку ціле покладання, види мотивації, зовнішні та внутрішні мотиви, тенденція на досягнення успіху або невдачі під час навчання, реалізація мотивів навчання у поведінці.

Кожний блок представлений у анкеті трьома питаннями. У методиці для молодших школярів (які переходять до середньої ланки) акцент ставиться на виявлення загального (підсумкового) рівня мотивації успіху в цілому і переважаючих мотивів.

Мета: виявити рівень розвитку навчальної мотивації учнів, як складової одного із показників особистісного рівня навчальних досягнень.

Хід проведення

У формі анкети учням пропонуються незакінчені речення і варіанти відповідей на них. Час заповнення анкети-20 хвилин. Необхідно вибрати для закінчення речення 3 варіанта із запропонованих відповідей.



Інструкція для учнів

Дорогий друже!

Уважно прочитай кожне незакінчене речення і запропоновані варіанти відповідей на нього. Вибери для закінчення речення 3 варіанта із запропонованих відповідей на нього - найсправедливіші і дійсні у відношенні до тебе. Вибрані відповіді підкресли.


Анкета для учнів

Дата:


Прізвище та ім’я:

Клас:


1

Я намагаюсь краще вчитися, щоб

а)отримати високу оцінку; б) наш клас був кращим; в)принести більше користі людям; г) отримувати в майбутньому багато грошей; д) мене поважали і хвалили товариші; е) мене любила і хвалила вчитель; ж) мене хвалили батьки; з) мені купували красиві речі; і) мене не карали; к) я більше знав і вмів.

2

Я не можу вчитися краще, бо

а) у мене є цікавіші справи; б) можна вчитися погано, а заробляти в майбутньому добре; в) мені заважають вдома; г) у школі мене часто сварять; д) мені просто не хочеться вчитися; е) не можу примусити себе зробити це; ж) мені важко засвоїти навчальний матеріал; з) я не встигаю працювати з усіма.

3

Якщо я отримую високу оцінку, мені більш за все подобається те, що

а)я добре знаю навчальний матеріал; б) мої товариші будуть мною задоволені; в) я буду гарним учнем; г) моя мама буде задоволена; д) вчитель буде рада; е) мені куплять красиву річ; ж) мене не будуть карати; з) я не буду тягти клас назад.

4

Якщо я отримую низьку оцінку, то більш за все мені не подобається те, що

а) я погано знаю навчальний матеріал; б) це сталося; в) я буду вважатися поганим учнем; г) товариші будуть насміхатися з мене; д) мама буде засмучена; е) вчитель буде незадоволена; ж) я весь клас тягну назад; з) мене покарають вдома; і) мені не куплять красиву річ.

Дякуємо за відповіді!



Обробка даних

Учням пропонується обрати три варіанта відповідей для того, щоб уникнути випадковості вибору і отримати об’єктивні результати. Кожний варіант відповідей має певну кількість балів в залежності від того, який мотив він відображає. Зовнішній мотив-0 балів. Ігровий мотив - 1 бал. Отримання оцінки - 2 бали. Позиційний мотив-3 бали. Соціальний мотив - 4 бали. Навчальний мотив - 5 балів.



Таблиця обробки результатів

Варіанти

Кількість балів за номерами відповідей

а

б

в

г

д

е

ж

з

і

к

1

2

3

4

4

3

3

3

0

0

5

2

3

3

0

4

1

3

5

3

-

-

3

5

3

3

3

3

0

0

4

-

-

4

5

2

3

3

3

3

4

0

0

-

Бали додаються у зведеному оцінювальному листі.



Інтерпретація отриманих даних

Рівні мотивації

Сума балів підсумкового рівня мотивації

І (найвищий рівень мотивації)

41-49

ІІ (високий рівень мотивації)

33-40

ІІІ ( нормальний (середній) рівень мотивації навчання)

25-32

ІV ( знижений рівень мотивації навчання)

15-24

V (низький рівень мотивації навчання).

5-14

Література

1. Мотивація в структурі учбової діяльності молодших школярів, [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-148143.html

2. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання / О.Я.Савченко. – 2-ге вид., доповн., переробл. – К.: Богданова А.М., 2009. – 226 с.

3. Божович Л.И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка // Изучение мотивации детей и подростков. - М.: Педагогика, 1972. - 352с.

4. Алексєєва М.І.Мотиви навчання учнів: Посіб. для вчителів. – К. : Рад. шк., 1974. – 120 с.

5. Маркова А.К. Матис Т.А., Орлов А.Б. Формированне мотивации учения: Пособие для учителя.. – М.: Просвещение, 1990. – 212 с.

6. Святогорова М.В., Вачков И.В. Динамика мотивации учения и адаптации к школе в младшем школьном воздасте // Психологическая наука и образование. – № 3. – 2000. – С. 26-31.

7. Сірий А.В. Мотиваційна сфера особистості як предмет психологічного дослідження // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П.Драгоманова, Випуск 14, 2001. – С. 28-35.

8. Скороходова Н.Мотивация к учению: как управлять её развитием // Народное образование, 2006. – № 4. – С. 193-203.

9. Скрипченко О.В.,Кривов’яз О.І.,Скрипченко Л.О. Атлас з психології навчання і дидактики. – К., 1995. – 150 с.

10. Скуратівський Л.Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення мови// Дивослово. – 2005. – № 2. – С. 2-4.

11. Троицкая О.Мотивация достижения школьников в процессе урока // Учитель. – 2007. – № 3. – С. 42-44.

12. Туріщева Л.В.Формування мотивації навчання // Управління школою. – 2007. – № 2. – С. 16-1- С.16-6.

13.Исследование учебной мотивации школьников

по методике М. Р. Гинзбурга, [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iemcko.ru/4332.html



14. Формування інтересу до навчання у молодших школярів, [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua-referat.com

15. Задунова Е.В., Омельченко А.А. Формирование учебной мотивации младших школьников // Начальная школа. – 2007. – № 2. – С. 20-21.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка