Формування класного колективу як соціальної системи на засадах громадянського виховання



Скачати 82.07 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір82.07 Kb.
Формування класного колективу як соціальної системи

на засадах громадянського виховання
Усе, що існує в природі є системою. Системою може розглядатися практично будь-який об’єкт. Цей об’єкт може розглядатися як окрема система, підсистема або елемент системи.

Основним елементом суспільства як соціальної системи є людина, особистість (Додаток 1). Дитина – це маленька людина, яка має власні права та обов’язки у суспільстві (Додаток 2 ). Дитина як головний, безпосередній суб’єкт соціальних відносин органічно вплетена у велику кількість різноманітних соціальних систем (зокрема, родина, класний колектив, коло друзів, педагогічний колектив тощо), здійснюючи активний вплив на них і відчуваючи на собі їх системоутворюючу дію (Додаток 3).

Формування людини, як соціальної системи, починається від її народження, а розвиток відбувається упродовж усього життя. Життєвими стадіями формування цієї складної системи є: немовляцтво, дитинство, юність, молодість, зрілий вік, старість.

Вікова психологія і фізіологія спільно розглядають вікову періодизацію дитини. Вікова періодизація – це поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки (періоди), що вимірюються роками. Межі вікових періодів мають динамічний характер, оскільки природний фонд дітей і виховний вплив на них різні. Кожній віковій групі властиві певні анатомо-фізіологічні, психічні та соціальні властивості, які називаються віковими особливостями. Отже, учителю, а особливо класному керівнику слід пам’ятати, що існує закономірний зв'язок між навчанням, вихованням та врахуванням вікових особливостей дитини (Додаток 4, Додаток 5).

Під час навчання у школі дитина проходить дві стадії формування людини – дитинство та ранню юність. Метою діяльності педагогів є створення умов для саморозвитку та самореалізації властивих кожній дитині природних здібностей та якостей для її успішної соціалізації – процесу інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільностей шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості – громадянина незалежної України. Громадянське виховання є складовою системи національного виховання та має на меті сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

Сьогодні посилюється увага до громадянського виховання як найважливішої частини виховної системи. На годинах спілкування та інших заходах класні керівники намагаються довести дітям про необхідність дотримуватись конституційно-правових норм, своїх прав, обов’язків, свобод, готовності до захисту інтересів Батьківщини. Учні повинні усвідомити свою приналежність до української нації, відчути себе громадянином України, навчитися шанувати державні символи, набути власної віри у духовні сили народу, його майбутнє. Особливо гостро постало питання єдності та незалежності країни (Додаток 6).

Для дитини шкільного віку найважливішою та найвпливовішою соціальною спільнотою є класний колектив. Від того яким він, класний колектив, буде залежить те, якими особистостями будуть зростати його члени. Саме тому, я вбачаю актуальною тему мого досвіду роботи: «Формування класного колективу як соціальної системи на засадах громадянського виховання».

Колектив – це динамічна соціальна система, яка перебуває у процесі становлення, відповідає певним принципам (Додаток 7), має свою структуру (Додаток 8) та властиві саме їй характерні особливості і зв’язки. Класний колектив як соціальна спільність об’єднує дітей спільними цілями, загальною діяльністю і переживаннями.

Ще A.C. Макаренко наголошував: «Колектив – це соціальний живий організм, який має органи, що там є повноваження, відповідальність, співвідношення частин, взаємозалежність, а якщо нічого цього немає, то немає і колективу, а є просто юрба або зборищ».

Питанням формування класного колективу у своїх наукових працях опікувалися М.Ю.Красовицький, А.С. Макаренко, В.О.Сухомлинський.

Виходячи із Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 №1243) сучасний виховний процес в контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства і держави, будується на цінностях гуманізму, співпраці, творчої взаємодії, свободи і відповідальності у вихованні дитини. Таким чином, мета мого досвіду роботи полягає у виробленні механізму формування класного колективу як соціальної системи.

Основними завданнями, спрямованими на досягнення поставленої мети є:

- визначення цілей і завдань класного колективу;

- вироблення організаційної структури класного колективу, що формується, та визначення соціальних зв’язків;

- пошук ефективних форм і методів, спрямованих на успішне формування класного колективу;

- добір технологій виховання як раціональних засобів виховної роботи класного керівника з формування класного колективу.

Насправді, класний керівник у 5 класі отримує вже майже сформований упродовж 4-х років навчання у початковій школі класний колектив зі своїми цінностями, традиціями, особливостями. Перед класним керівником постає першочергове завдання знайомства та вивчення класного колективу, прогнозування його подальшого розвитку, і , насамперед, здійснення психолого-педагогічного супроводу адаптації школярів до навчання у середній школі, яке передбачає кабінетну систему, збільшення кількості навчальних предметів, викладання навчальних предметів різними вчителями, перехідний вік відповідно до вікової періодизації від «молодшого школяра» до «підлітка». Якщо класний керівник є вчителем іноземної мови, перед ним постає ще одна проблема – присутність на уроках, що проводить класний керівник, тільки частини дітей. Таким чином, стає труднішим вивчення особистості кожного з дітей та колективу в цілому. З метою рішення цієї проблеми, а також з метою вивчення адаптації учнів в середній школі я постійно відвідую уроки інших вчителів в моєму класі. Спостереження за дітьми на уроках дає можливість краще виявити проблемні питання, на які слід звернути увагу, а також зрозуміти характерні особливості, здібності та схильності дітей.

У моїй практичній діяльності як класного керівника нинішнє класне керівництво є четвертим, саме тому, «методом спроб та помилок» мною визначені основні цілі і завдання класного колективу: розвиток мотивів єднання і згуртування дітей в класному колективі та створення умов для реалізації індивідуальності й творчої самобутності кожної особистості, формування таких якостей як почуття патріотизму, національної гідності, активної громадянської позиції.

Виховна робота в класі будується на загальновизнаних та нормативно регламентованих принципах виховання: принципі національної спрямованості, принципі культуро відповідності, принципі цілісності, акмеологічному принципі, принципі суб'єкт-суб'єктної взаємодії, принципі адекватності виховання до психологічних умов розвитку особистості, принципі особистісної орієнтації, принципі превентивності, принципі технологізації (Додаток 9).

На початку роботи з класним колективом я проводжу анкетування учнів та їхніх батьків (Додаток 10), спілкуюся з вчителем початкових класів для створення цілісної картини класного колективу, з яким мені необхідно працювати. В класі є робота з батьками. Для надання батькам практичних порад та рекомендацій щодо виховання дітей вдома я залучаю до виховного процесу в класі шкільного практичного психолога. Психолог за моїм проханням відвідує уроки в класі, виховні заходи, спостерігає за моїми учнями, проводить анкетування, психодіагностику (групову та індивідуальну) та виступає з результатами на батьківських зборах, проводить індивідуальну роботу з батьками учнів, які потребують підвищеної уваги та педагогічної корекції. Свою роботу з класом я також корегую відповідно до рекомендацій практичного психолога (Додаток 11).

Спільно із дітьми на одній із перших годин спілкування ми визначаємося із організаційною структурою нашого класного колективу, ділимося на творчі групи за інтересами, розподіляємо обов’язки, плануємо нашу спільну діяльність з урахуванням соціальних зв’язків з іншими соціальними системами. Після цього я визначаюся з формами і методами виховної роботи, які будуть доцільними у роботі з учнівським колективом мого класу.

Особливістю системи виховної роботи з класним колективом є запровадження свята Дня народження класу. Свято проходить щорічно в певний день. У цьому заході обов’язково мають брати участь всі діти класу, їх батьки та вчителі, що працюють у класі. Я намагаюсь скласти сценарій свята таким чином, щоб висвітлити найліпші риси, здібності та вміння дітей. Червоною ниткою заходу є дружба, єдність, взаємоповага. Скрізь - і в піснях, і в словах ведучих, і в виступах дітей і батьків наголошується на важливості бути єдиним колективом, поважати батьків, вчителів та один іншого. На святі завжди є моменти – сюрпризи від батьків та вчителів. Один сценарій можна використовувати в різних класних колективах, але завжди треба вносити зміни враховуючи особливості колективу та індивідуальні особливості дітей. За роки роботи я створила чимало подібних сценаріїв, які можуть стати у пригоді і мені в моїй подальшій роботі і іншим класним керівникам (Додаток 12).

Як показує практика, розмаїття методів і форм виховної роботи з учнями сприяє їх більшій зацікавленості у спільній діяльності, оскільки ці методи і форми є «інструментами дотику до особистості» (А.С.Макаренко). При їх виборі я враховую особливості особистостей моїх учнів. За роки роботи класним керівником склалася система методів виховної роботи, яку для себе я узагальнила у вигляді матриці та використаю її під час планування виховної роботи з класом. Добір методів виховної роботи враховує основні тренди, визначені Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 №1243) та віковий період, у якому знаходяться мої вихованці. Ця матриця постійно оновлюється та поповнюється (Додаток 13).

Орієнтири виховання передбачають залучення учнів до різних форм творчої та суспільно корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної, що організовуються у години дозвілля, тобто у позакласний час.

Для реалізації цілей і завдань класного колективу я запроваджую такі технології виховання (Додаток 14):

проектна технологія (Додаток 15);

технологія колективної творчої справи (за І.П. Івановим) (Додаток 16);

технологія створення «ситуації успіху» (за А.С.Бєлкіним)(Додаток 17, Додаток 18);

інформаційно-комунікаційні технології (Додаток 19).

У колективі дитина входить у широку систему стосунків. Взаємодія дітей розгортається на інформаційному, діяльнісному та емоціональному рівнях (Додаток 20, Додаток 21). Виходячи із викладеного вище мною вироблено механізм формування класного колективу як соціальної системи на засадах громадянського виховання (Додаток 22).

Невід`ємною cкладовою системи виховної роботи з класом є організація та проведення екскурсій, поїздок, робота літніх класних таборів. Така форма виховної роботи має на меті здобуття дітьми знань та навичок ведення здорового способу життя (дотримання правил гігієни, рухового режиму), навчання конструктивному підходу до вирішення різних життєвих ситуацій, удосконалення норм власної поведінки; набуття ними уявлення про типи професій та здатності до усвідомленого вибору майбутньої професії в ім’я національного державного інтересу.

На практиці мої учні мають можливість зрозуміти необхідність гармонійного співіснування людини та природи, відповідального ставлення до неї; набувають навичок правил техніки безпеки на природі; розвивають художньо-естетичні смаки, емоції, почуття та культуру мислення і поведінки, усвідомлюють правила взаємодії людей у колективі, суспільстві та безконфліктність їх спілкування, толерантного ставлення до представників інших національностей, шанобливого ставлення до їх культури, релігій, традицій (Додаток 23)



Ініціатива, творча позиція особистості, зростання самостійності і самоуправління моїх учнів, ціннісний зміст їх спільної діяльності є індикаторами виховного потенціалу класного колективу та результативності моєї діяльності як класного керівника (Додаток 24). Саме до цих найвищих показників я як класний керівник і прагну у своїй роботі.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка