Формування громадянської компетентності старшокласників засобами різних предметів



Скачати 225.06 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір225.06 Kb.
#1667
ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ РІЗНИХ ПРЕДМЕТІВ

Одним із найактуальніших завдань сучасної освіти і виховання в Україні є створення умов для формування людини-громадянина, для якої демократичне громадянське суспільство є осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих та суспільних інтересів. Це може забезпечити система громадянської освіти (ГО), що має на меті підготовку молоді до активної участі в житті демократичного суспільства і формування її громадянської компетентності.


Під компетентністю людини розуміють спеціальним шляхом структурований (організований) набір знань, умінь, навичок і ставлень, що дають їй змогу ефективно здійснювати діяльність або виконувати певні функції, забезпечуючи розв’язання проблем і досягнення певних стандартів у галузі професії або виду діяльності.1 Такі набори знань, умінь, навичок і ставлень набуваються як протягом життя, так і у процесі навчання. Сформована компетентність дозволяє людини визначити, (розпізнати) і ефективно, успішно розв’язати, незалежно від ситуації, проблему, що є характерною для певної сфери чи виду діяльності.
Під час навчання у загальноосвітній школі в учня має бути сформований певний рівень готовності до дорослого життя, певна сукупність характеристик, так би мовити, життєва компетентність, що має забезпечити молодій людині здатність орієнтуватись у сучасному суспільстві, швидко реагувати на запити часу, ефективно та успішно самореалізуватись за шкільними дверима.
Оскільки життя сьогоднішнього суспільства є складним і багатогранним, щоб стати успішною людиною, учень має набути компетентності у різних його сферах: політичній, економічній, духовній, соціальній тощо. Тому в теорії компететнісного підходу до навчання висувається положення про систему компетентностей, які формуються у школярів за роки навчання. Таку систему складають:


  • ключові (найбільш загальні, інтегровані, мета-предметні), що розвиваються у навчанні всіх предметів і є результатом всієї загальної середньої освіти. Таким результатом є формування загальної життєвої компетентності людини як сукупності ключових компетентностей, інтегрованої характеристики особистості;

  • галузеві, що формуються предметами окремої освітньої галузі (кількох споріднених предметів);

  • предметні, які є результатом навчання окремого предмета.

Повноцінне формування компетентностей можливе лише за умови запровадження компетентнісного підходу до навчання, під яким розуміється спрямованість всього освітнього процесу на формування і розвиток компетентностей особистості2, відбір відповідного змісту навчання, варіанту його організації та способу оцінювання результатів і якості.


Громадянська компетентність (ГК) може бути розглянута як одна з ключових компетентностей людини. Під ГК розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства3.
Очевидно, що сьогоднішня українська освіта потребує спеціальної уваги до цього питання. Проте, для того, щоб поставити сьогодні перед вчителями та адміністраторами освіти чіткі і зрозумілі завдання з розвитку ГК необхідною є чітка відповідь на цілу низку питань як стосовно змісту освіти, так і організації навчального процесу і шкільного життя в цілому.
Серед таких питань, наприклад:


  • якими є елементи (складові) громадянської компетентності (ГК) учнів, за якими критеріями, показниками ми можемо її виміряти;

  • якими є завдання різних ступенів освіти у формуванні ГК;

  • засобами яких предметів варто її формувати, чи таке завдання має виконувати викладання всіх предметів загальноосвітньої школи;

  • чи потребує формування ГК особливих засобів, методів навчання та ін.

Спробуємо дати відповіді на ці питання, а потім зосередимо увагу на можливостях різних предметів у формуванні ГК.


Деякі з цих питань опрацьовувались однією з робочих груп проекту Європейської Комісії «Громадянська освіта – Україна», що реалізувався в Україні за підтримки Європейської Комісії у 2005-2008 рр. (керівник команди проекту Д.Ройл (Велика Британія), національний експерт С.Позняк, міжнародний експерт Карлхайнц Дюрр, керівник робочої групи О.Пометун). У межах проекту завдання цієї групи передбачали перегляд вже існуючих у країні елементів громадянської освіти для визначення можливостей вдосконалення її змісту і структури для ефективного формування громадянської компетентності учнів загальноосвітньої школи.
На основі аналізу керівних документів освіти: законів, підзаконних актів, прийнятих за роки незалежності, Державного стандарту освіти і навчальних програм 12-річної школи, а також Концепцій громадянської освіти і виховання, підготовлених Академією педагогічних наук України, групою було визначено, що громадянська освіта поступово стає невід’ємним компонентом навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі України. Зокрема, протягом останнього десятиріччя напрацьовані:


  • певна правова база, відображена у законодавстві України в галузі освіти, й методологічна база, що відбита у відповідних концептуальних документах і дослідженнях;

  • новий зміст освіти, відображений у Державному стандарті освіти і навчальних програмах, зокрема 12-річної школи; нові методи і форми навчання соціогуманітарних предметів, що враховують потреби формування громадянської компетентності учнів;

  • програми і навчально-методичні матеріали для спеціальних курсів громадянської освіти для старших класів (введені МОН як курси за вибором і факультативні) і досвід викладання таких курсів та організації позакласної діяльності учнів, спрямованої на набуття ними громадянознавчих знань, умінь і ціннісних орієнтацій;

  • значна кількість педагогічних розробок цієї тематики як у вигляді посібників, дидактичних матеріалів, рекомендацій МОН України, так і розробок обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти й окремих вчителів;

  • досвід викладання громадянської освіти частиною підготовлених вчителів і методистів системи післядипломної педагогічної освіти, які пройшли перепідготовку за спеціалізацією «громадянська освіта» в рамках міжнародних проектів і відповідних тренінгів.

На цій основі групою було зроблено висновок, що в Україні нагромаджено значний здобуток у галузі громадянської освіти і виховання, який потребує ґрунтовного аналізу та осмислення.4


Далі діяльність групи мала на меті систематизувати правові та теоретичні засади змісту громадянської освіти в Україні й на цій основі уточнити ознаки громадянської компетентності випускника ЗОНЗ, що могло б розглядатись як певний базовий еталон навчального результату для громадянської освіти. У процесі цієї роботи групою були визначені такі складові громадянської компетентності людини, які мають формуватись у школі:


  • громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи життя і реалізації потреб і інтересів особистості в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному просторі демократичної держави взагалі, та української зокрема;

  • громадянські вміння та досвід участі в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань;

  • громадянські чесноти – норми, установки, цінності й якості, притаманні громадянинові демократичного суспільства.

Представлене розуміння громадянської компетентності в цілому співпадає з баченням цього поняття, сформульованим за результатами дослідження щодо ключових компетентностей у державах-членах Євросоюзу, яке було проведено Eurydice (Інформаційна мережа освіти в Європі). Зокрема у цьому документі зазначається, що громадянська компетентність є однією зі соціальних компетентностей й означає поінформовану й активну участь особи в житті суспільства, до якого вона належить як на рівні місцевої громади, так і державному та міжнародному рівнях5.


Таким чином, зміст громадянської освіти, що забезпечує формування ГК особистості, є сукупністю:


  • громадянознавчих знань, що містять: а) філософсько-культурологічні та морально-етичні; б) політологічні; в) правові; г) економічні; д) соціальні;

  • громадянських умінь, що необхідні для ефективної соціалізації учня у політичній, правовій, соціальній, економічній та ін. сферах суспільного життя та пізнання оточуючого світу протягом життя;

  • громадянських цінностей, ставлень, установок, серед яких можна виокремити загальнолюдські, демократичні, національні.

Таке бачення змісту громадянської освіти дозволяє говорити про її інтегрований характер, а отже необхідність реалізації цього змісту засобами різних предметів.


Слід зауважити, що обсяг і вимоги до громадянської компетентності випускника ЗОНЗ в аналізованих робочою групою документах є надто великими. Отже, спроби реалізувати ці завдання повністю на кожному з рівнів шкільної освіти є нереальними і призведуть до перевантаження учнів. Щоб уникнути цього, на кожному ступені освіти бажано фокусувати увагу на специфічних завданнях.
У зв’язку з тим, група зробила спробу визначити завдання з формування ГК на кожному ступені освіти.
Зокрема, встановлено, що особливістю завдань громадянської освіти в початковій школі є створення умов для формування елементарних знань про державу, закони, права і відповідальність людини і громадянина, основні моральні цінності і норми поведінки. На цьому ступені розвиваються комунікативні уміння дитини, що дозволяють їй інтегруватися в оточення, в класний і шкільний колектив, сім’ю а через нього суспільство, насамперед уміння спілкуватись і розв’язувати конфліктні ситуації через діалог. Закладаються на цьому ступені й основи ціннісних орієнтацій свідомого громадянина.
В основній школі, одночасно з поглибленням знаннієвої та ціннісної, насамперед морально-етичної, складових громадянської компетентності, наголос повинен бути зроблений на соціальну складову, що забезпечує учнів знаннями і навичками, які необхідні для участі у житті класу, школи, громади (співпраця, співробітництво, комунікації, повага до інших, толерантність, права та обов’язки, плюралізм, розв’язання конфліктів, громадянське суспільство).
У старшій школі треба концентрувати увагу на політологічних, правових й економічних аспектах громадянської компетентності, які передбачають глибоке розуміння учнем сутності демократії, форм участі громадян у житті суспільства і держави, їхніх прав і обов’язків, прав і свобод людини, форм і функцій державної влади, процесів прийняття рішень та контролю за ними, суті ринкових відносин, економічних чинників розвитку демократичного суспільства. Особливістю формування громадянських умінь на цьому рівні освіти є здатність учня свідомо застосовувати набуті знання, уміння та навички для вирішення проблем власного життя, життя громади, держави і суспільства, орієнтуючись на цінності громадянського суспільства.
Повністю зміст громадянської компетентності учнів відбито у таблиці.

Таблиця 1.



Зміст громадянської компетентності учнів на різних ступенях школи


Учень знає про


Учень вміє


Учень виявляє у поведінці та оцінках

Початкова школа

  • про національні цінності українського суспільства та загальнолюдські цінності;

  • про державу Україна, існування законів і необхідність їх виконувати, права дитини, права і обов’язки людини і громадянина Україні;

  • про правила спілкування з однолітками та дорослими, норми поведінки у різних ситуаціях

  • спілкуватися з однолітками та дорослими, виявляючи повагу і толерантність; колективно обговорювати проблеми;

  • брати участь у колективній діяльності сім’ї та класу та прийнятті колективних рішень;

  • діяти за правилами, виконувати обов’язки, залучатися до суспільно-корисної діяльності;

  • робити свідомий вибір у навчанні та типових ситуаціях повсякденного життя;

  • висловлювати і пояснювати власну точку зору

  • патріотизм, шанування національної історії, культури, мови, традицій.

  • повагу до законів України; до прав інших людей;

  • прагнення до справедливості, чесність, відповідальне ставлення до прав і обов’язків;

  • визнання та сприйняття багатоманітності оточуючого світу;

  • повагу до встановлених правил спілкування і поведінки, прагнення до ненасильницького розв’язання конфліктів

Основна школа

  • про національні та загальнолюдські цінності;

  • про права людини і механізми їх захисту, права і обов’язки громадянина України, права дитини;

  • про роль законів у житті суспільства і правослухняну поведінку;

  • про демократію, демократичну державу і активну участь громадян в її житті;

  • про процеси прийняття суспільних рішень і форми участі громадян у житті громади і суспільства в цілому;

  • про основи співпраці та спілкування з іншими та розв'язання конфліктних ситуацій.




  • свідомо обирати способи дії та поведінки і діяти відповідально;

  • успішно взаємодіяти і співпрацювати з однолітками, батьками, вчителями, адміністрацією школи, дорослими членами місцевої громади;

  • реалізовувати та відстоювати свої права й інтереси в ситуаціях шкільного життя, брати участь та ініціювати демократичні процедури прийняття рішень;

  • брати участь в діяльності органів учнівського самоврядування, волонтерській діяльності у громаді;

  • критично сприймати інформацію, самостійно її досліджувати та застосовувати; формулювати, висловлювати та аргументувати власну позицію;

  • брати участь у дискусії.

  • ефективно спілкуватись, розпізнавати стереотипи, ефективно поводитись у ситуації конфлікту




  • патріотизм, пошанування національної історії, культури, мови, традицій;

  • відчуття власної гідності, шанування прав людини і свободи особистості;

  • повагу до закону, свідоме ставлення до обов’язків і відповідальність за власні вчинки і поведінку;

  • прагнення до справедливості, демократії, рівноправності;

  • активну та відповідальну громадянську поведінку і позицію;

  • розуміння світу як багатоманітного, толерантність




Старша школа

  • національні, європейські та загальнолюдські цінності;

  • сутність демократії, демократичні цінності, права і свободи людини і громадянина, і механізми їх захисту, громадянські обов’язки, роль законів у демократичному суспільстві;

  • політичну систему і механізми її функціонування, ознаки парламентаризму, виборчої системи, державу і державні установи України;

  • громадянське суспільство, процеси прийняття суспільних рішень і форми участі громадян у житті суспільства на місцевому, національному, європейському та світовому рівні, контроль громадян над владою;

  • роль ЗМІ у суспільному житті;

  • процеси європейської інтеграції та глобалізації, роль Ради Європи, ООН;

  • про суть ринкових відносин, економічні чинники розвитку демократичного суспільства;

  • про основи ефективної комунікації, вибору конструктивних форм взаємодії з іншими та власної поведінки; стратегії розв’язання конфліктів




  • орієнтуватись у проблемах сучасного суспільного життя в Україні, Європі й світі та визначати власну позицію щодо їх розв’язання;

  • реалізовувати та послідовно обстоювати і захищати свої інтереси і права людини і громадянина;

  • робити свідомий вибір та діяти відповідально у навчанні та повсякденному житті;

  • брати свідому участь в діяльності органів класного і шкільного самоврядування, волонтерській діяльності у громаді;

  • встановлювати контакти, взаємодіяти і співпрацювати з шкільною адміністрацією, органами державної влади, місцевого самоврядування;

  • вести переговори, брати на себе відповідальність, організовувати демократичне прийняття колективного рішення, враховуючи власні інтереси і потреби інших;

  • реалізовувати свої права як споживача і суб'єкта ринкових відносин, визначати професійну спрямованість, власні потреби і можливості у цьому напрямі, зокрема на ринку праці;

  • ефективно спілкуватися, долати стереотипи, войовничий націоналізм, расизм та нетерпимість, розв’язувати конфлікті в школі та сім’ї;

  • знаходити та критично оцінювати інформацію з різних джерел, використовувати ЗМІ, Інтернет ресурси та ІСТ

  • усвідомлення цінності людини як вищої соціальної цінності, повагу до її прав і свобод, закону; прагнення до суспільної справедливості, рівноправності; активну та відповідальну громадянську позицію і розуміння громадянського обов’язку;

  • плюралізм, міжкультурне взаєморозуміння і толерантність;

  • усвідомлення глобальної взаємозалежності і особистої відповідальності;

  • патріотизм, повагу до національної історії, культури, мови, традицій.



Таке бачення завдань громадянської освіти на різних ступенях школи дозволило нам перейти у відповідності до завдань проекту до визначення потенціалу різних предметів у формуванні ГК учнів старшої школи у процесі навчання.


Як відомо, сьогодні ГО представлена в освітніх системах різних країн у кількох варіантах:

  • як окремий обов'язковий предмет;

  • як окремий предмет за вибором;

  • як інтеграція тем ГО в інші предмети або проведення міжпредметних занять, де ГО поєднується зі змістом інших предметів (інтегровані уроки, проекти, конференції).

Крім того, ГО реалізується через позакласну роботу і так званий інституційний підхід, в якому цілі громадянської освіти досягаються всією організацією навчально-виховного процесу в навчальному закладі.


Як окремий предмет вона існує, наприклад, у таких країнах як Австрія, Англія, Італія, Норвегія, Словаччина, як окремий предмет у поєднанні з різними формами між предметної інтеграції вона існує у Болгарії, Франції, Греції, Люксембургу, Польщі, Швеції, у більшості інших країн ГО інтегрується у викладання інших предметів.
Серед типових характеристик міжпредметного навчання/викладання в Європі можна навести такі:


  • віднаходження можливостей для інтеграції й синтезу змісту кількох предметів на основі проблеми ГО;

  • викладання проблем ГО групою вчителів з попереднім командним плануванням;

  • тематична або проблемна спрямованість предметів (окремих тем) на ГО;

  • міжпредметні дослідження учнями проблем ГО (учнівські реферати, портфоліо, проекти);

  • застосування методів, що сприяють формуванню ГК учнів: кооперативне навчання, малі групи, проектна діяльність і аналіз життєвих ситуацій, рольові та імітаційні ігри, дискусії, дебати, учнівські портфоліо та ін.

  • здійснення навчання через досвід, отриманий учнями на уроці й у повсякденному житті, волонтерську діяльність у громаді, стажування і практичні навчальні завдання.

Попередній аналіз Державного стандарту і програм для 12-річної старшої школи України з різних предметів дозволив дійти висновку, що в Україні викладання питань громадянської освіти може бути у старшій школі здійснено через зміст більшості предметів: історію, правознавство, економіку, географію, мови і літературу, предмети природничо-математичного циклу.


Далі робочою групою було проведено серію експертних семінарів, фокус-груп й інших заходів із співпраці з групами вчителів різних предметів. Завданням цього етапу стало визначення можливостей кожного з названих предметів у формуванні ГК учнів старшої школи. Вчителі разом з членами робочої групи спробували напрацювати елементи змісту громадянської освіти, що можуть бути засвоєні учнями у процесі навчання окремого предмету.
Працюючи над різними предметами, що можуть ефективно реалізовувати завдання формування ГК учнів, робоча група намагались знайти відповіді на запитання:

  • Як той чи інший предмет може допомогти у викладанні навчальної програми з громадянської освіти?

  • Що спільного він має з громадянською освітою?

  • Що громадянська освіта може запропонувати кожному предмету?

  • Як слід встановлювати ці зв’язки?

У процесі реалізації проекту було визначено такі основні характеристики міжпредметного викладання ГО:




  • у кожному предметі цілеспрямовано і системно виокремлюються елементи предметного змісту, які мають громадянознавчий потенціал і об’єднуються навколо визначених вище основних проблем ГО (колонка «учень знає» у наведеній вище таблиці);

  • викладання цих громадянознавчих елементів у кожному предметі не є системним, а відбувається лише на відповідних уроках (фрагментарно), систематичність досягається поєднанням «зусиль» всіх предметів;

  • включення елементів змісту ГО не заперечує навчальних завдань предмета, а допомагає вчителю і учням наблизити його до життя і збагатити новими аспектами;

  • включення елементів змісту ГО не заперечує методів навчання, характерних для різних предметів, проте потребує обов’язкового запровадження у «громадянознавчі» фрагменти уроків інтерактивних методів, що передбачають вільне обговорення питань, різних точок зору, висловлення і захист учнями власної позиції, постійну багатосторонню комунікацію, де учні і вчитель є рівноправними партнерами. Такий підхід є обов’язковим для громадянської освіти і може, зокрема забезпечити формування в учня процесуальної та емоційно-ціннісної й поведінкової складових ГК.

Результати роботи вчителів-предметників, що співпрацювали з робочою групою, були представлені у вигляді таблиць, де у першій колонці називались проблеми громадянознавчого змісту, у другій – позначалась тема з навчальної програми, у якій може бути розкрита дана проблема. Нарешті в останній колонці формулювались ключові проблемні питання для обговорення (інтерактивного опрацювання) на уроках з даної теми. Проілюструємо це пропозиціями вчителів різних предметів на прикладі однієї проблеми громадянської освіти (таб.2).

Таблиця 2

Можливості різних предметів у формуванні ГК учнів


Проблема громадянської освіти

Предмет, курс, тема, питання програма, де може бути розкрита дана проблема

Шляхи розкриття проблем

громадянської освіти

Сутність демократії, демократичні цінності. Права і свободи людини і громадянина і механізми їх захисту

Українська мова.12 клас.

Складання публічного діалогу відповідно до запропонованої ситуації (СКЗЛ “Сьогодення нашої країни”)



Які з демократичних цінностей ви вважаєте найважливішими? Чи можна мати права, не маючи обов’язків? Чи тотожні поняття людина і громадянин?

Сутність демократії, демократичні цінності. Права і свободи людини і громадянина і механізми їх захисту

Зарубіжна література. 10 клас. В. Вірмен, Збірка “Листя трави”: оспівування Демократії, “мільйонних мас”, космічних масштабів і процесів.

Які риси суспільства поет визначає як демократичні? Чи притаманні ці риси нашому суспільству? Чому слово “Демократія” Вітмен завжди вживає з великої літери?

Та сама

Новітня історія України. 10 клас.

Тема 2. Україна в роки Першої світової війни. Початок революції. Політичні настрої населення.



Які способи захисту прав і свобод людини і громадянина застосовувались в українських землях на початку революції? Чи можна їх вважати демократичними? Чому?

Та сама

Економічна і соціальна географія світу, 10 клас..

Розділ ІІ. Тема І. Країни Європи.



Чи носять європейські демократичні цінності: автономія особистості, парламентаризм, основні права людини і громадянина - універсальний характер? На яких цінностях ґрунтується азійська цивілізація? Чи пов’язані демократичні цінності з розвитком економіки?

Та сама

Фізика. 10 кл. Вступ. Роль науки в житті людини та суспільному розвитку

Чи вважаєте Ви, що подальший розвиток науки зазіхає на наші права на безпеку навколишнього середовища?


Та сама

Хімія. 11 клас. Тема. Органічні сполуки. Шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотичних речовин та тютюнопаління на організм людини

Чи є вікові обмеження на продаж алкогольних і тютюнових виробів неповнолітнім порушенням прав людини?

Чи не суперечать праву людини на життя продаж алкоголю та тютюну?



Та сама

Біологія 10 клас. Тема. Клітина як цілісна система. Цитотехнології.


Вакцинація – це громадське благо, особисте право конкретної людини чи комерційний інтерес окремих фармацевтичних компаній?

Та сама

Правознавство. 10 клас. Тема 3, ч.1. Державний лад.

Політичні режими: поняття, види.




Чи йде Україна шляхом демократичного розвитку? Які чинники сприяють, а які гальмують цей процес?

Які передумови мають скластись у країні для утвердження демократичного політичного режиму?

Як мають будуватися відносини влади й опозиції за умов демократичного режиму?


Та сама

Англійська мова. 10 клас. Тема: Конституція України та США

Аспекти теми:

Відображення сутності демократії та демократичних цінностей в конституціях країн. Розкриття сутності поняття про права і свободи людини і громадянина в Україні та США


Які елементи демократії та демократичні процедури існують в вашій школі? Якими основними правами ви користуєтесь щодня? Яка історична значимість цих прав? Чому вони важливі для України та українців?

Як ви розумієте поняття ’’межа свободи’’? Чому виникла дилема свободи слова: „How free is free speech”? Як ми користуємось свободою слова в повсякденному житті? Які риси притаманні ідеальному громадянинові?



Та сама

Українська література. 11 клас.

Павло Тичина. “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Одчиняйте двері...”, “Пам’яті тридцяти”



Яким є відчуття й розуміння демократичних цінностей у поезіях раннього Тичини?

Як ви розумієте вислів літературознавця Павла Маляра „почавши від збірки „Партія веде”, Тичина сам себе поборов ідейно і в мистецькій майстерності – писав на помилування, щоб жити”?



Та сама

Математика. 10 клас. Функції, їхні властивості та графіки.

Функціональна залежність



Що таке функціональні обов’язки людини? Чи пов’язані вони з її юридичними правами та обов’язками?

Цей приклад, на мій погляд, гарно ілюструє як можливості різних предметів у реалізації громадянознавчого змісту, так і взаємозбагачення громадянської освіти і окремих предметів загальноосвітньої школи. Крім того, тут можна побачити, яким чином забезпечується загальна системність у формуванні ГК учнів, про яку йшлося вище. Зрозуміло, що у таблиці представлені лише елементи змісту у вигляді проблемних питань, які на уроці треба «вдягти» у відповідні засоби та методи навчання в залежності від складу учнів, віку, стилю викладання вчителя, умов навчання тощо.


Тому подальша реалізація міжпредметного підходу після визначення теми уроку потребує чітко сформулювати його завдання як предметні, так і громадянознавчі.

Так, вчитель Г.Фрейман визначає завдання уроку історії України з елементами громадянознавчого змісту таким чином.



Предмет: Історія України (10 клас)

Тема: Початок української революції (весна – літо 1917 р.).

Проблема ГО: національні, європейські та загальнолюдські цінності.

Ключові питання: Як зміни у повсякденному житті населення українських земель у тилу та на фронті вплинули на їх ціннісні орієнтації? Які демократичні, національні цінності, зафіксовані в І Універсалі Центральної Ради? З якими з них ви погоджуєтеся сьогодні? Чому?

Завдання уроку / очікувані результати


Після цього заняття учні зможуть:

  • визначати причини революції в Україні;

  • пояснювати, яким чином виникла УЦР, яким був її склад, які демократичні, національні цінності були зафіксовані в її політичній програмі на початку діяльності та які причини обумовили їх виникнення;

  • характеризувати основні політичні сили в Україні цього періоду й їх цілі, ставлення різних соціальних верств населення до політичної еліти України на початку революції (весна – літо 1917 р.);

  • висловлювати власне ставлення до цінностей, зафіксованих в І Універсалі Центральної Ради, порівнюючи їх із сучасними цінностями українського суспільства.

Після напрацювання результатів уроку вчитель може переходити до продумування методів навчання і підбору засобів: текстів, кінофрагментів, фотографій та ін.


Таким чином, узагальнюючи напрацьовану у проекті практику міжпредметного підходу у формуванні ГК учнів засобами різних предметів, можна запропонувати учителям такий алгоритм діяльності:


  1. Проаналізуйте навчальну програму з предмета і знайдіть там теми, питання, поняття, які мають громадянознавчий характер, розкривають певні аспекти проблем ГО.

  2. Сформулюйте ключові проблемні питання громадянознавчого змісту, навколо яких можна організувати обговорення на уроці.

  3. Сформулюйте завдання уроку (результати, які ви очікуєте одержати наприкінці) з громадянської освіти та вирішіть, якими методами краще скористатись у цьому випадку.

  4. Підготуйте фрагмент уроку та апробуйте його на практиці.

Вищезазначене дозволяє і сформулювати основні риси міжпредметного варіанту ГО, що, на нашу думку, мають (в ідеалі) бути такі:




  • цілеспрямоване і систематичне акцентування (приділення уваги, спеціальний розгляд) проблем ГО у змісті всіх предметів;

  • розгляд цих проблем у кожному предметі у відповідності до специфіки змісту предмету, що забезпечує системність формування ГК поєднанням зусиль усіх предметів;

  • доповнення, збагачення змісту предметів новими аспектами, наближеними до актуального життя учнів і їх потреб як громадян;

  • забезпечення повної інтеграції змісту громадянської освіти у викладання предмета, а отже вирішення вчителем низки організаційних та ін. питань: вибору навчальних тем, в яких оптимально може бути посилений громадянознавчий зміст, відбору, координації та збалансування засобів і методів навчання, чіткого розподілу навчального часу тощо.

Тепер уявимо, що такий підхід уявний (ідеальний) педагогічний колектив вирішив запровадити у своєму закладі. Мінімальним рівнем координації діяльності із забезпечення формування ГК засобами різних предметів буде взаємне інформування вчителів-предметників про імплементацію громадянознавчого компонента у зміст навчання на своїх уроках. На більш високому рівні має складатись система міжпредметного викладання змісту ГО, що потребує чіткої координації цілей, методів, змістових і часових параметрів спільної міжпредметної діяльності, тобто постійної співпраці педагогів у цьому напрямі всередині школи. Оптимальним рівнем нам видається інтеграція змісту окремих тем громадянської освіти у різні предмети, як це було показано вище. Нарешті рівнем, близьким до ідеального, може бути систематична співпраця вчителів різних предметів у проведенні інтегрованих уроків, навчальних проектів, конференцій з тематики ГО тощо.


Таким чином, вже запроваджуваний на практиці в ході проекту міжпредметний підхід до формування ГК учнів відкриває величезні можливості для посилення інтеграції змісту освіти і реальної співпраці вчителів різних предметів у цьому напрямі. Проте, зрозуміло, що він потребує серйозного принципового оновлення всього навчально-виховного процесу й є у певному сенсі системною освітньою інновацією, яка охоплює різні рівні освітнього простору і різні напрями його розвитку.
Література:

О.Пометун, зав. лабораторією суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, д.п.н., проф.


1 Компетенісний підхід у сучасній українській освіті: світовий досвід та українські перспективи/Під заг.ред.О.Овчарук.-К.:”К.І.С.”,2004.- С.23

2 Компетенісний підхід у сучасній українській освіті: світовий досвід та українські перспективи/Під заг.ред.О.Овчарук.-К.:”К.І.С.”,2004.- С.59

3 Забезпечення формування громадянської компетентності у сучасному змісті шкільної освіти (Підсумковий документ робочої групи з розробки планів і програм проекту «Громадянська освіта – Україна»//Історія в школах України.- 2006.-№ 8.- С.5

4 Забезпечення формування громадянської компетентності у сучасному змісті шкільної освіти (Підсумковий документ робочої групи з розробки планів і програм проекту «Громадянська освіта – Україна»//Історія в школах України.- 2006.-№ 8.- С.4

5 Key Competences. A Developing concept in general compulsory education (2002) Eurydice, р. 16.




Каталог: predmety -> pravo -> media -> files
files -> Пояснювальна записка Необхідність запровадження курсу «Етикет та етика»
predmety -> Програма курсу для учнів 11 класів загальноосвітніх та профільних навчальних закладів
predmety -> Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
predmety -> Оксана риндич, методист лабораторії національного виховання
files -> Концепція громадянської освіти в середній школі України
files -> Концепція забезпечення моральної складової в освітньому процесі україни вступ

Скачати 225.06 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка