Формула кохання по-українськи, Або…



Скачати 160.23 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір160.23 Kb.
Урок позакласного читання з української літератури в 9 класі

Тема: Формула кохання по-українськи, Або…

Михайло Старицький. «Не захвати солодкого зомління…» (із циклу «Монологи про кохання»)



Мета: використовуючи елементи синтезу мистецтв (музика, живопис, кіно, література), допомогти учням краще усвідомити ідейно-художній зміст поезії М. Старицького, з’ясувати його мистецькі та життєві погляди, розкрити художню майстерність поета; розвивати навички виразного читання , аналізу поетичного твору, уміння аргументовано висловлювати свої судження про нього; виховувати естетичні смаки, любов до художнього слова, сприяти формуванню в підлітків позитивних моральні якостей, усвідомленню ними почуття кохання як найвищого прояву людських стосунків.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Організаційний момент.

2.Оголошення теми та мети уроку.

Учням пропонується відновити крилатий вислів (слайд 1,2):

«Ромео + Джульєтта – остання й найважча дитяча хвороба».



(«Кохання – остання й найважча дитяча хвороба»)

Вступне слово вчителя.

- Коли я вперше прочитав цей вислів, він мене дещо здивував. Я замислився, чому невідомий автор вирішив порівняти таке високе почуття як кохання з хворобою та ще й дитячою. А яке враження викликав цей вислів у вас?(відповіді учнів)

Слово вчителя.

- Сьогодні на уроці ми спробуємо довести або спростувати цей вислів, звернувшись до поетичної творчості відомого українського письменника другої половини ХІХ ст. Михайла Петровича Старицького. Саме його поезія з циклу «Монологи про кохання» допоможе нам глибше зазирнути в людську душу, зрозуміти, коли і як зароджується в ній кохання, це загадкове та величне почуття, та створити свій варіант формули любові.

Презентація учителем теми уроку (слайд 3)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Слово вчителя.

- Тему кохання можна сміливо назвати однією з вічних тем у світовій та українській літературі. З часів Старого Заповіту й до сьогодення письменники намагаються розкрити таємницю кохання. Сьогодні ми вже згадували одні з найбільш відомих у літературі образів закоханих – шекспірівських Ромео і Джульєтту, але існує й багато інших персонажів, з якими ви вже знайомились на уроках української та зарубіжної літератури.

2. Завдання (робота в парах).

Учням пропонується поєднати пари закоханих та співвіднести їх з авторами та назвами творів (слайд 4). (для зручності, окрім слайдової підтримки, доцільно використати роздруковані таблиці та ключ)





Чоловічий образ

Жіночий образ

Автор, назва твору

1

Адам

Людмила

Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною» (1902р.)

2

Трістан

Ярославна

Біблія (Старий Заповіт)

3

Руслан

Соломія

«Слово о полку Ігоревім» (ХІІ ст.)

4

Остап

Роксолана

Іван Франко «Захар Беркут» (1882р.)

5

Максим

Ізольда

«Трістан і Ізольда»

(ХІІ ст.)



6

Сулейман

Єва

Олександр Пушкін «Руслан і Людмила» (1820р.)

7

Ігор

Мирослава

Осип Назарук «Роксоляна» (1930р.)

8

Олексій

Марія

Олексій Толстой «Граф Каліостро» (1921р.)


Перевірка роботи (слайд 5)

3. Бесіда з учнями.

- Що об’єднує цих персонажів на їхньому шляху до кохання? (Усі вони боролися за своє кохання та долали численні перешкоди заради того, щоб бути разом, ладні були пожертвувати своїм життям заради коханого/ коханої)

- Хто з персонажів вам невідомий?(Учитель може використати інформацію з метою спонукання учнів до створення міні-проектів з дослідження цих творів)

- Які з творів було екранізовано?

- Які ще фільми про кохання ви бачили?

4. Слово вчителя.

- Зверніть увагу на 8 позицію. Твір Олексія Толстого «Граф Каліостро» було екранізовано відомим російським режисером Марком Захаровим. Його музична комедія «Формула любові» (1984р.) одразу завоювала популярність у глядачів. (слайд 6)

У творі як і у фільмі один з головних героїв, відомий у ХVІІІ столітті маг і чарівник граф Каліостро намагається створити формулу, яка допоможе йому отримати владу над єдиним непідвладним йому людським почуттям – коханням.

5. Перегляд уривка з фільму (відеофрагмент- слайд 7)

6. Коментар учителя.

- Ось таку позицію стосовно почуття кохання висловив цей персонаж, а які ж погляди на кохання у ліричного героя поезії М. Старицького? Саме це ми з вами і з’ясуємо, проаналізувавши його вірш «Не захвати солодкого зомління…», проте спочатку пропоную ближче познайомитися з письменником.

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу.

1. Стислі відомості про життя і творчість М.Старицького (слайд 8)

Матеріал презентується групою учнів (3-4 учні), які заздалегідь готували матеріал про письменника за планом, запропонованим учителем, та може супроводжуватись учнівською мультимедійною презентацією.



2. Слово вчителя.

- Інтимна лірика М.Старицького до якої належить і цикл віршів «Монологи про кохання» (відноситься до творчості періоду 70-90-х рр.. ХІХ ст.) становить собою окрему ділянку поетичної творчості письменника. У цей період тема «людина – природа» набуває у творчості письменника нових акцентів. Любов лише як гармонія романсового світу «двох», символ особистого щастя людини заперечується. Любов мислиться як велика суспільно значуща сила, своєрідний каталізатор громадянських почувань. І лише такий союз любові як інтимного високодуховного почуття й любові до ближнього "є світ у млі і одслід Бога на землі" ("Монологи про кохання").

Справжніми перлинами інтимної та пейзажної лірики стали поезії «Ждання», «На озері», «В садку», «Виклик» («Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна...»). Ці поезії, що відповідають духові української народної пісні, перейняті щирими і світлими почуттями молодого кохання, і радісного, гармонійного єднання людини з природою. Вірш «Виклик», покладений на музику М. Лисенком (як серенада Левка з «Утопленої») став широковідомою, улюбленою народною піснею.

У «Монологах про кохання» поет прагне надати цій темі глибшого, філософського сенсу - інтимне почуття кохання постає як грань, відсвіт любові до ближнього у її біблійному розумінні.

3. Виразне читання поезії.

Перший раз вірш читається вчителем (слайди 9-13 з музичним супроводом).

Після першого прочитання доцільно запропонувати прочитати вірш 2-3 учням (по кілька строф).

Примітка

Бажано акцентувати увагу учнів на тому, що ліричний герой твору – чоловік, та надати можливість для читання саме хлопцям.
4. Бесіда з учнями

- Наведіть аргументи щодо приналежності цього вірша до інтимної лірики.

- Поділіться першими враженнями від почутого та прочитаного (який настрій вірша, що хвилює ліричного героя?)

- Чи допомагає у сприйнятті вірша візуальний ряд та музичний супровід? Якщо так, то поясніть, як саме?

- У чому особливість форми твору? Аргументуйте думку прикладами з твору.

(Поезія написана у формі монологу)

5. Опрацювання теорії літератури. (слайд 14)

Завдання: розгляньте інформацію, представлену на слайді, за потребою законспектуйте матеріал.

Монолог — компонент художнього твору, що становить мовлення, яке звернене до самого себе чи інших (мовлення від 1-ї особи), на відміну від діалогу.

Мовленнєві типи монологу зумовлені притаманними йому комунікативними функціями (розповідь, роздум, опис, оцінка, сповідь, самохарактеристика тощо).

Монолог наближається до письмового мовлення, його характеризують складні синтаксичні конструкції. Невербальні компоненти використовуються в монолозі обмежено.



6. Ідейно-художній аналіз поезії «Не захвати солодкого зомління…»

  • Прочитайте першу строфу вірша, знайдіть яскраву метафору:

Не захвати солодкого зомління,

Не пестощів пекучая жага

З'ясують нам ті чарівні боління,

Які любов у серця вимага.

Запитання до учнів:

- Чи змінюються люди, коли закохуються?

- Чи залежить це від статі?

- Які риси притаманні жінкам, що закохалися (чоловікам)? (Розмірковуючи, підлітки розуміють, що жінкам притаманна турбота, а чоловікам – відповідальність)



  • Прочитайте другу строфу вірша, з ясуйте, яке визначення дає коханню М. Старицький? За допомогою якого художнього прийому?

Кохання - спів, зальот душі - не тіла,

Зоря з-за хмар, веселка дощова,

Воно ростить у нас незримі крила

І до країн незнаних порива.

Запитання до учнів:

  • Багато відомих людей намагалися дати визначення коханню. А яке визначення з представлених тут подобається вам більше? Поясніть свій вибір. Випишіть цей вислів у зошит. (слайд 15)

Кохання – це скарбниця щастя: чим більше вона дає, тим більше одержує.

Кохання – поезія і сонце життя.

Кохання – це еліксир безсмертя для твоєї душі.

Кохання - це енергія, яка рухає життям.

Кохання - це основа світу.

Примітка

Як варіант, можна провести опитування та з’ясувати, які з визначень найбільше сподобались підліткам.

  • Прочитайте третю строфу вірша, з'ясуйте, чого прагне людська душа? (Бажає позбавитись самотності, знайти свою пару-«другу половину», з якою можна розділити і радість, і горе)

Душа у нас болить із самотини,

Рвучися все з земних важких заліз,

Вона жада поради і дружини,

Жада розкош в багатті спільних сліз...


  • Прочитайте четверту строфу. Як називає ліричний герой свою кохану? Чому?

Зі мною ти, моя красо-богине, -

Що мовити? Душа у нас одна -

І цілий мир в очу твоєму гине,

І світ новий, баєчний вирина…

Запитання до учнів:

  • Подивіться на фото скульптури. Хто це? Де зараз знаходиться статуя і як вона пов'язана з темою кохання? (слайд 16)

  • Які міфи ви чули про Афродіту, Венеру?

Учнівське повідомлення про богиню кохання Афродіту. (готується заздалегідь)

- Афродіта, богиня кохання та краси, Венера у римлян, була найпрекраснішою серед богинь. Народилася Афродіта з морської піни. Поети оспівували красу її обличчя та тіла, золотий колір волосся. Вона була улюбленим об'єктом скульпторів. Венера Мілоська та Афродіта, відомі нам тільки, як римські копії, представляють найвідоміші її статуї.



"Золотиста" – найуживаніший епітет у греків при описі Афродіти, що означав для них «прекрасна». Слова золотий мед, золота мова лінгвістично пов'язані, символізують цінності Афродіти. Ще її ім'я пов'язано з голубами, що цілуються та туркочуть, з лебедями, що назавжди обирають пару, з квітами троянд, що традиційно дарують закохані, з солодким ароматом фруктів, особливо золотих яблук.

Афродіта також допомагала безнадійно закоханим (легенда про Пігмаліона). Скульптор Пігмаліон зробив зі слонової кістки чудову статую жінки та закохався в неї. На святі на честь Афродіти він благав її дати йому дружину, схожу на статую, і Афродіта зробила так, що статуя ожила. (До речі, саме цей сюжет використав Олексій Толстой у своєму творі «Граф Каліостро»! )

Згідно античної легенди, з'явилися червоні троянди завдяки Афродіті, яка, поспішаючи до свого Адоніса, наступила на кущ білих троянд, і її божественна кров пофарбувала їх в червоний колір.

Слово вчителя.

- Образ Афродіти або Венери вже протягом багатьох століть надихає митців, особливо популярним став він у поетів та художників. Зокрема, відомою у всьому світі є картина Боттічеллі «Народження Венери» (слайд 17)

Запитання до учнів:

- Що в картині перегукуються зі щойно почутою вами інформацією?



  • Прочитайте п'яту та шосту строфу, чому автор звертається до ночі, які художні засоби образності використовує М. Старицький, щоб передати її романтику, чарівність ?

О люба ніч! Ти появляєш мрії

Й невиразні краси в зористі млі...

Як чарівно ген промені блідії

Мереживом срібляться по землі!
В обіймища сплелись сутінків зграї,

Отрутою пушать нічні квітки,

І шепотять про втіхи темні гаї

До місяця закохані мавки...

Бесіда з учнями:

  • У яких творах ви ще зустрічали образ ночі?

  • Завдяки якому художньому засобу образності ніч сприймається як жива істота?

Слово вчителя.

  • На початку уроку ми вже згадували Вірш Старицького «Виклик», покладений на музику М. Лисенком. Саме в ньому поет створює незабутній образ ночі. Давайте ж послухаємо цей твір, який по праву став однією з найкращих народних пісень (слайд 18).

Бесіда з учнями:

  • Чи є спільні риси в образах ночі у двох творах? Які саме?

  • До якого фольклорного образу звертається поет у шостій строфі?

  • Хто такі мавки?

Учнівське повідомлення про мавок (готується заздалегідь). (слайд 19)

- Лісові русалки, тобто мавки, які з дитинства полонили уяву славної волинянки Лесі Українки, набагато добріші за своїх водяних родичок. Вони ніколи не завдають людям шкоди та дбають про красу лісу, від якої нібито залежить їх власна врода. На відміну від озерних русалок, мавки з вигляду майже не відрізняються від звичайних дівчат. За фольклорними довідниками, їхнє волосся має бути зеленим та прикрашеним вінком з квітів. Але місцеві жителі стверджують, що насправді локони мавок – звичайного світлого кольору, а ніяких вінків вони не носять, щоб не вирізнятися з “загального натовпу” збирачів грибів. Єдине, що відрізняє мавку, – це особливі очі. Вони майже прозорі, без визначеного кольору та з неживим поглядом. Щоправда, зазирнути в очі мавки практично неможливо, оскільки її можна побачити тільки мигцем. Вдень її бачать здалеку, до того ж вона дуже швидко зникає. А вночі мавка хоч не ховається у лісових хащах, але сидить високо на дереві. Кажуть, що ця лісова красуня дуже ніжна та вразлива істота, яка прагне кохання та… мріє знайти “свого принца” серед людей!

  • Ми бачимо, що не тільки людям притаманна віра у краще, у диво, як це передано у вірші. Прочитайте сьому та восьму строфу.

Все повно чар і виростає з міри,

Минулеє прийдешнім і злилось;

Душа зорить в дитиннім сяйві віри,

Бажається незбутнього чогось...
Зріднили нас незмисленні хвилини

І захвати розкошів неземних;

Вчуваються і пісні янголині,

І тихий дзвін струн легких, золотих...

Бесіда з учнями:

  • Які біблійні мотиви присутні у цьому уривку поезії? («пісні янголині», учитель може провести паралель з Піснями Пісень Соломона)

  • Як ви думаєте, про який інструмент іде мова? Чому саме він обраний поетом? (символ чистоти та гармонії почуттів)


Слово вчителя.

  • Послухайте «тихий дзвін струн легких, золотих…» (лунають звуки арфи) (слайд 20-24). Арфа - струнний щипковий музичний інструмент. Вважається, що красою свого зовнішнього вигляду вона перевершує всіх своїх сусідів по оркестру. Це один з найдавніших музичних інструментів людства. Вона походить від лука з натягнутою струною, яка мелодійно звучала при пострілі. Найдавнішій арфі, яку археологи знайшли при розкопках шумерського міста Ура, чотири з половиною тисячі років.

Арфа - символ втілення чистоти звуку. Служила атрибутом Терпсихори - грецької музи пісні і танцю. Як і ліра, арфа символізує відповідно до піфагорійської філософії світову гармонію. Вона являє собою міст між небом і землею. Її форма - містичні звукові сходи, що з'єднують небесний та земний світи. У міфології вона тісно пов'язана з лебединою тематикою.

Образ арфи можна зустріти й у творчості інших українських поетів, наприклад, Павло Тичина у вірші «Арфами, арфами…» так описує прихід весни, пори пробудження природи та людських почуттів:

Арфами, арфами —

золотими, голосними обізвалися гаї,

самодзвонними:

йде весна

запашна,


квітами-перлами

закосичена…

-А які почуття та емоції викликала мелодія арфи у вас?


  • Прочитайте останню строфу, розкажіть про почуття ліричного героя.

Моя красо! Моє святе кохання,

З тобою я зіллю своє буття -

Тобі віддам усе своє бажання,

В тобі знайду весь світ, всі почуття!

Проблемні питання:

- Як ви розумієте епітет «святе кохання»?

- Кохання ліричного героя взаємне? Свою думку обґрунтуйте.



ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Виведення формули кохання

Слово вчителя.

- У фільмі граф Каліостро зазнав поразки: він так і не зміг створити свою формулу кохання, проте зробив для себе важливий висновок: «Кохання - це здатність, не розмірковуючи, віддати своє життя за іншого». А чи під силу нам з вами, проаналізувавши поезію, сказати, якою повинна бути людина, щоб у її душі зросла чарівна квітка – кохання. У поезії слово «душа» повторюється кілька разів, саме людська душа і буде нашою основою формули кохання. Які ж, на вашу думку, «інгредієнти» треба додати в людську душу, щоб у ній спалахнуло це високе почуття кохання?

За допомогою методу «Мікрофон» та спираючись на вірш Старицького, учні обирають , що повинна містити в собі людська душа, здатна на щире кохання. (Для зручності під час роботи доцільно скористатися слайдом (див. слайд25) або розмістити на дошці стилізоване зображення людської душі, а самі душевні якості представити у вигляді пелюсток троянди).

Орієнтовний перелік якостей та рис характеру людини, який можна запропонувати учням:

Заключне слово вчителя.

- Отже, закохатися може людина, яка в душі має віру, любить пісню, насолоджується красою природи та має чисту душу. Вона здатна пожертвувати чимось заради щастя інших людей та прагне до гармонії.

Нашу формулу створено,і я хочу повернутися до початку уроку, де ми зустрілися з виразом «Кохання – остання й найважча дитяча хвороба». То чи можемо ми вважати справжнє кохання хворобою? Власне я переконаний, що ні. Кохання – це цілющі ліки для людської душі, яка тяжко хворіє, коли до неї потрапляє та «отрута», яку ви не захотіли помістити туди зараз. І я хочу побажати вам, щоб і ваші душі та серця ніколи не замулилися заздрістю, ненавистю та злобою, щоб не збайдужіли ви до оточуючих. Хай на вашому життєвому шляху завжди поруч із вами будуть іти чисті почуття кохання та любові, які єднатимуть вас із рідними та близькими людьми!

(На цьому етапі доцільно надати учням можливість висловити свою точку зору стосовно вислову та поділитися враженнями від уроку)

V. Підведення підсумків, оцінювання.

VІ. Домашнє завдання:

Творче завдання: скласти сенкан «Кохання», написати твір-мініатюру «Кохання - спів, зальот душі - не тіла…» (на вибір).


Використані джерела

1) Література:

1. Єфремов С. Історія українського письменства. - К., 1995.

2. Зубков С. Д. Михайло Старицький: Поетичні твори. Драматичні твори. - К., 1987.

3. Історія української літератури XIX століття: В 3 кн. - К., 1997. - Кн. 3. 70-90-ті роки XIX ст.

4. Старицький М. Твори: В 2 т. - К, 1985.

5. Тисовська Н. Міфи Давньої Греції.- К.: Країна Мрій, 2009.

6. Основи мовленнєвої діяльності. / А.П.Загнітко, І.Р.Домрачева. Навчальний посібник для студентів.- Донецьк, Український культурологічний центр, 2001.

2) Електронний ресурс:

1. Аудіоматеріали (мелодія до вірша – «Mark Joggerst & Ralf Kemper Lexus - Single.mp3», мелодія арфи).- http://www.audiopoisk.com/

2. Народження Венери 3D.- Режим доступу: http://video.mail.ru/mail/alicia7777777/14/20.html.- Назва з екрану.

3. Ніч яка місячна (відео).- Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=po78Z3i1lq0.- Назва з екрану.

4. Фотоматеріали.- http://images.yandex.ua

Михайло Петрович Старицький

Монологи про кохання

Не захвати солодкого зомління,


Не пестощів пекучая жага
З'ясують нам ті чарівні боління,
Які любов у серця вимага.

Кохання - спів, зальот душі - не тіла,


Зоря з-за хмар, веселка дощова,
Воно ростить у нас незримі крила
І до країн незнаних порива.

Душа у нас болить із самотини,


Рвучися все з земних важких заліз,
Вона жада поради і дружини,
Жада розкош в багатті спільних сліз...

Зі мною ти, моя красо - богине, -


Що мовити? Душа у нас одна -
І цілий мир в очу твоєму гине,
І світ новий, баєчний вирина...

О люба ніч! Ти появляєш мрії


Й невиразні краси в зористі млі...
Як чарівно ген промені блідії
Мереживом срібляться по землі!

В обіймища сплелись сутінків зграї,


Отрутою пушать нічні квітки,
І шепотять про втіхи темні гаї
До місяця закохані мавки...

Все повно чар і виростає з міри,


Минулеє прийдешнім і злилось;
Душа зорить в дитиннім сяйві віри,
Бажається незбутнього чогось...

Зріднили нас незмисленні хвилини


І захвати розкошів неземних;
Вчуваються і пісні янголині,
І тихий дзвін струн легких, золотих...

Моя красо! Моє святе кохання,


З тобою я зіллю своє буття -
Тобі віддам усе своє бажання,
В тобі знайду весь світ, всі почуття!


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка