Фондова лекція з навчальної дисципліни "Судові та правоохоронні органи України" тема №3 конституційний суд україни навчальний час 2 години



Скачати 224.22 Kb.
Дата конвертації25.04.2016
Розмір224.22 Kb.
#16607
ТипЛекція


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


Кафедра кримінального процесу
ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри кримінального процесу НАВС, полковник міліції

Л.Д.Удалова
___ ____________ 2015 року


ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ


з навчальної дисципліни “Судові та правоохоронні органи України”

ТЕМА № 3


КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

Навчальний час 2 години


Для курсантів (студентів) 1 курсу ННІПФСКМ,ННІПФЕК,ННІПФГБНГ, ННІЗН


Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри

“___” _____________ 2015 року, протокол № ___ .

Київ - 2015

Вид лекції: Інформаційна.

Дидактичні цілі:


  1. Навчальні - домогтися міцного засвоєння знань, формування практичних умінь і навичок з конкретного навчального матеріалу.

  2. Розвиваючі - розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність курсантів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

  3. Виховні - сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни : теорія держави та права.
Забезпечувані дисципліни: кримінальне право, кримінальний процес, криміналістика, адвокатура, нотаріат.
Навчально-методичне забезпечення лекції:
Наочність : Умовні графічні зображення
Технічні засоби навчання : мультимедійні засоби, електронні підручники.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

ВСТУП


  1. Порядок утворення та повноваження Конституційного Суду.

  2. Організація та діяльність Конституційного Суду.

  3. Правовий статус судді Конституційного Суду.

  4. Особливості конституційного провадження.

ВИСНОВКИ
Рекомендована література:

  1. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

  2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.

  3. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.

  4. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.

  5. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.

  6. Про концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 р. // Голос України. – 1992. – 12 серпня.

  7. Волвенко П.В. Діяльність Конституційного суду України щодо тлумачення Конституції України: теоретичний аспект: Дис. ... канд. юрид.наук (12.00.01) // НАВСУ.-Київ: – 2006 р. – 225 с.

  8. Кадикало О.І. Офіційне тлумачення норм Конституції і законів Конституційними Судами (на прикладі України та країн СНД) :Дис. ... канд.юрид. наук (12.00.02) // КНУВС. – Київ: – 2010 р. – 197 с.

  9. Корейба І.В. (Корейба Ігор Вячеславович) Конституційний Суд України в системі органів правової охорони Конституції України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук (12.00.02) / НАВС. – Київ, 2011. – 20 с.

  10. Корейба І.В. Конституційний Суд України в системі органів правової охорони Конституції України :Дис. ... канд. юрид. наук (12.00.02) // Київський нац. ун-т ім.Т.Шевченка. – Київ, 2011 р. – 236 с.

  11. Ксендзюк В.Б. (Ксендзюк, Вікторія Борисівна) Поняття, ознаки та класифікація актів Конституційного суду України/ В.Б. Ксендзюк// Науковий вісник НАВС. – К., 2012. – Вип.1(80). – С.66-72.

  12. Скрипнюк О. Правові акти Конституційного Суду України як джерела сучасного конституційного права України / О. Скрипнюк // Право України. – 2012. – № 3- 4. – С. 404-410.

  13. Селіванов А. "Письмова форма" розгляду справ конституційної юрисдикції : чи діє принцип доступу до правосуддя/ А. Селіванов// Право України.- 2014.- № 7.- С. 175-183.

  14. Селіванов А. Конституційність як критерій суспільної довіри до судової влади/ А. Селіванов// Право України.- 2014.- № 5.- С. 92-96.

  15. Скомороха Л. Конституційно-моральні критерії прогнозування професійної придатності для роботи на посаді судді/ Л. Скомороха// Право України.- 2014.- № 10.- С. 175-185.

  16. Тихий В. Правова природа Конституційного Суду України, його повноваження, рішення та висновки / В. Тихий // Право України. – 2012. – № 1-2. – С. 97-110.

  17. Ткачук А.П. Конституційний Суд у механізмі захисту основних прав і свобод людини: модельний підхід: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук (12.00.02) / Ін-т ВР України. – Київ, 2012. – 18 с.

  18. Рішення у справі за конституційним поданням Вищого господарського суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 130 Конституції України (справа про фінансове забезпечення діяльності судів) від 13 березня 2010 р. // Вісник Конституційного Суду України. – 2010. – № 2. – С. 82.

  19. Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від 9 вересня 2010 р. // Вісник Конституційного Суду України. – 2010. – № 5. – С. 25.


В С Т У П

Конституційний Суд України розпочав діяльність 18 жовтня 1996 року. Своє перше Рішення прийняв 13 травня 1997 року. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України”.

Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Друкованим органом Конституційного Суду України є “Вісник Конституційного Суду України”.



1. Порядок утворення та повноваження Конституційного Суду.

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завдання його полягає в гарантуванні верховенства Конституції як Основного Закону держави на всій території України.

Його рішення є остаточними: вони не можуть бути оскаржені. Вісімнадцять суддів Конституційного Суду України за своїм складом відображають паритет трьох гілок влади в державі. Об'єктом конституційної перевірки не можуть бути заяви, звернення та інші акти загальнополітичного характеру, що не мають прямого юридичного значення.

Діяльність Конституційного Суду ґрунтується на засадах незалежності та колегіальності, повноти й усебічності розгляду справ, гласності, обґрунтованості прийнятих рішень, рівноправності суддів, верховенства права.

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.



Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у встановленому порядку.

Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Верховною Радою України, Верховна Рада України призначає іншу особу на цю посаду.



За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.

З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування.

Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України.

Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які за умов, визначених у частині другій цієї статті, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався з'їздом суддів України, з'їзд суддів України у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.

Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки з таких питань:


  1. конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

  2. відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

  3. додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

  4. офіційного тлумачення Конституції та законів України.

  5. відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

  6. порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

У юридичній літературі зазначено, що тлумачення юридичних норм є сферою суспільної або державної діяльності, яка здебільшого стосується вироблення в процесі тлумачення конституційно-правової орієнтації в розумінні й обґрунтуванні права. Тлумачення норм Конституції, яке здійснює Конституційний Суд України, нового змісту не породжує, воно примножує розуміння змісту прав та обов'язків і надає йому офіційного характеру. Офіційна інтерпретація в даному разі забезпечує правопорядок у державі.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання законності підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність правових актів (повністю чи в їхніх окремих частинах) є:

- невідповідність Конституції України;

- порушення встановленої Конституцією процедури їхнього розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

- перевищення конституційних повноважень під час їх прийняття.

Більш як половина всіх рішень, прийнятих Конституційним Судом, стосується офіційного тлумачення положень Конституції та законів України. Конституційний Суд вирішив цілу низку вузлових питань правозастосовної діяльності в Україні, зокрема щодо: несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності; дня набрання чинності Конституцією України; змісту права людини на інформацію; права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи; визначення результатів виборів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі; внесення змін до Конституції України; порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України; тлумачення терміна “законодавство”; зворотної дії у часі законів та інших нормативно-правових актів тощо.

2. Організація та діяльність Конституційного Суду.
Фінансування Конституційного Суду України передбачається в Державному бюджеті України окремим рядком.

Пропозиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду України і проект відповідного кошторису подаються Головою Конституційного Суду України до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України при складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік.

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України здійснює Секретаріат Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату Конституційного Суду України.

Положення про Секретаріат Конституційного Суду України, його структура і штати затверджуються Конституційним Судом України.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України призначається Конституційним Судом України за поданням Голови Конституційного Суду України з числа громадян, які мають право на зайняття посади професійного судді.

Постійні комісії Конституційного Суду України

Конституційний Суд України на своєму засіданні утворює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного Суду України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації його внутрішньої діяльності.

Положення про постійні комісії Конституційного Суду України затверджується Конституційним Судом України на пленарному засіданні.

Голови постійних комісій призначаються Головою Конституційного Суду України на строк своїх повноважень.

Допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності Конституційного Суду є постійні комісії, які утворюють з числа суддів шляхом відкритого голосування. Конституційний Суд утворює такі постійні комісії:

— з питань регламенту та етики;

— з питань бюджету й кадрів;

— з питань наукового та інформаційного забезпечення;

— з міжнародних зв'язків.

За потреби може бути утворено інші постійні комісії, ліквідовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний і персональний склад.

Діють вони на основі положення, затвердженого Конституційним Судом на пленарному засіданні.

Голів постійних комісій призначає Голова Конституційного Суду на строк своїх повноважень.

За пропозицією суддів Конституційного Суду ухвалою Конституційного Суду на його пленарному засіданні може бути утворено тимчасову комісію Конституційного Суду з числа фахівців відповідних галузей права для додаткового дослідження матеріалів справи. В ухвалі встановлюють строк для підготовки висновку тимчасовою комісією. Конституційний Суд передає тимчасовій комісії матеріали справи для ознайомлення та надає на її запит додаткові матеріали, необхідні для роботи.

При Конституційному Суді утворюють Науково-консультативну раду. Склад, повноваження й порядок діяльності Науково-консультативної ради затверджує Конституційний Суд.

Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберігають у архіві Конституційного Суду.

Матеріали справи, щодо яких Конституційний Суд прийняв рішення або дав висновок, зберігають сто років.

Оригінали рішень і висновків Конституційного Суду зберігають у архіві безстроково.

Інші матеріали зберігають на загальних підставах, визначених законодавством України.

Для забезпечення Конституційного Суду нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою створено бібліотеку.



Друкованим органом Конституційного Суду є «Вісник Конституційного Суду України».

В апараті Конституційного Суду є посада судового розпорядника. На нього покладено забезпечення встановленого порядку в залі засідань, він виконує розпорядження лише головуючого. Судовий розпорядник має право робити зауваження присутнім у залі засідань особам, вимагати від них додержання встановленого порядку та вживати заходів щодо усунення порушень. Вимоги судового розпорядника щодо підтримання порядку є обов'язковими для всіх присутніх. Судовий розпорядник до початку пленарного засідання та під час перерви інформує службу, що пропускає до залу засідань бажаючих бути присутніми на засіданні, про наявність вільних місць у залі.

Тимчасові комісії Конституційного Суду України

Конституційний Суд України може утворювати на своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права.

Архів Конституційного Суду України

Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України.

Матеріали справ, щодо яких Конституційним Судом України прийнято рішення або дано висновок, зберігаються в Архіві Конституційного Суду України сто років.

Оригінали рішень та висновків Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України безстроково.

Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України на загальних підставах, визначених законодавством України.


3. Правовий статус судді Конституційного Суду.
Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.

Суддю Конституційного Суду призначають строком на 9 років без права бути призначеним повторно.

Судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади судді Конституційного Суду України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Особи, які претендують на зайняття посади судді Конституційного Суду України, до призначення на відповідну посаду подають до органу, який здійснює призначення, декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Судді Конституційного Суду України зобов'язані подавати щороку до 1 квітня за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Відомості, зазначені у цій декларації, підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом опублікування у "Віснику Конституційного Суду України.

Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України.

Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Повноваження судді Конституційного Суду України

Суддя Конституційного Суду України здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України, бере участь у розгляді справ.

Суддя Конституційного Суду України має право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України.

Ухилення від дачі пояснень або відмова від надання документів, матеріалів, інформації судді Конституційного Суду України тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з законом.

Суддя Конституційного Суду України має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді України лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення чи дано висновок.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-яким числом кандидатур, запропонованих суддями Конституційного Суду України. У бюлетені може бути залишено не більше однієї кандидатури.

Головою Конституційного Суду України вважається обраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України.



Звільнення з посади судді Конституційного Суду України

Суддя Конституційного Суду України звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку призначення;

2) досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Суддя Конституційного Суду України не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом.

Судді Конституційного Суду України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Конституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків Конституційним Судом України.



4.Особливості конституційного провадження.
Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

У конституційному поданні зазначаються:

1) повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та цим Законом;

2) відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

3) повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (окремих його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення;

4) правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти права на конституційне подання (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне подання, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Суб'єкти права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктом 1 статті 13 цього Закону, є Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Суб'єкти права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктами 2-6 статті 13 цього Закону, є:

за пунктами 2, 6 - Президент України;

за пунктами 3, 5, 6 - Верховна Рада України;

за пунктом 2 - Кабінет Міністрів України;

за пунктом 4 - Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.



Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

У конституційному зверненні зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3) статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України;

4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти права на конституційне звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне звернення, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України на його засіданні.

Ухвала про відкриття конституційного провадження або про відмову у відкритті конституційного провадження приймається не пізніше одного місяця з дня надходження конституційного подання чи конституційного звернення до Конституційного Суду України.

Строк провадження у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями не повинен перевищувати трьох місяців.

У разі провадження за конституційним поданням, яке визнано Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати одного місяця.

Строки конституційного провадження починають обчислюватися з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження у справі.

У разі якщо до Конституційного Суду України надійшло кілька конституційних подань, конституційних звернень, що стосуються того самого питання, вони об'єднуються в одне конституційне провадження у справі.

Витрати учасників конституційного провадження відшкодовуються з бюджетних коштів за рішенням Конституційного Суду України.

Конституційне подання або конституційне звернення надсилається до Конституційного Суду України без стягнення державного мита.

Якщо неодноразове направлення конституційного подання, конституційного звернення з того самого питання, що вже розглядалось у Конституційному Суді України, є зловживанням правом, Конституційний Суд України після прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у справі може прийняти рішення про стягнення з суб'єкта права на конституційне подання, конституційне звернення державного мита у розмірі, встановленому законом.

Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.

У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

ВИСНОВКИ:

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завданням КСУ є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону на всій території України.

Діяльність Конституційного Суду ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих рішень.

До повноважень КСУ віднесено прийняття рішень та дача висновків щодо:



  1. конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

  2. відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

  3. додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

  4. офіційного тлумачення Конституції та законів України.

  5. відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

  6. порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

Підставами для визнання перелічених актів не конституційними, повністю чи частково є: 

- невідповідність Конституції України;

- порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

- перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.


До повноважень КСУ не належить питання щодо законності актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по 6 суддів. Судді обираються строком на дев’ять років без права бути призначеними повторно.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради або не менше як ¼ народних депутатів України від конституційного складу ВРУ; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи не відкликаються.

Призначеними на посади суддів КСУ вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу ВРУ. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався ВРУ, то ВРУ у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

За результатами голосування Головою ВРУ підписуються постанови ВРУ про призначення суддів КСУ.

Президент при визначенні кандидатур на посаду судді КСУ проводить консультації З Прем’єр – міністром України і Міністром юстиції України. Призначеною на посаду судді КСУ вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України скріплений підписами Прем’єр – міністра України та Міністра юстиції.

У разі припинення повноважень судді КСУ, призначеного Президентом, він у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

З’їзд суддів України за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду визначає кандидатури на посади суддів КСУ для включення їх в бюлетені для таємного голосування.


Призначеним на посаду судді вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів з числа обраних делегатів з’їзду суддів України.

Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які набрали більше голосів ніж інші кандидати на ці посади.




Каталог: files -> kafedru -> kkp -> lectures -> spoy
kafedru -> 6: Основні засоби виправлення та ре соціалізації засуджених до позбавлення волі на певний строк
kafedru -> План проведення лекційного заняття тема. Історія розвитку та сучасний стан кримінології. З дисципліни
spoy -> Фондова лекція з навчальної дисципліни "Судові та правоохоронні органи України" тема №2 судова влада в україні навчальний час 4 години
lectures -> Фондова лекція з навчальної дисципліни «особливі порядки кримінального провадження» тема 3 «Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх» Навчальний час 2 години
spoy -> Л. Д. Удалова 2015 року
lectures -> Предмет, система І нормативно-правові джерела навчальної дисципліни «адвокатура україни», історичні аспекти становлення адвокатури
lectures -> Тема №1: Система прокуратури України та організаційно-правові засади її діяльності

Скачати 224.22 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка