„Фізіолого-гігієнічна оцінка рухової активності студентів та шляхи її оптимізації



Скачати 153.9 Kb.
Дата конвертації08.09.2017
Розмір153.9 Kb.


ВІДГУК

офіційного опонента доктора медичних наук Бердник Ольги Володимирівни

на дисертаційну роботу Дреженкової Інни Леонідівни на тему „Фізіолого-гігієнічна оцінка рухової активності студентів та шляхи її оптимізації”, представлену на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія
Актуальність теми. Проблема недостатньої рухової активності в наші дні набуває особливої актуальності, передусім тому, що „хвороби століття”, спричинені недостатньою фізичною активністю, нервовим перенапруженням, екологічним станом тощо, стають все більш і більш звичними супутниками людини., При цьому такий стан речей, нажаль, спостерігається навіть у молодших вікових групах населення, тобто у дітей та молоді.

Загальновідомо, що значним оздоровчо-профілактичним засобом є фізична культура. Але слід підкреслити, що її позитивний ефект проявляється тільки при достатньо високій фізичній активності і у посиленні функціональних можливостей опорно-рухового апарату, активізації обміну речовин тощо. В разі недостатньої рухової активності в організмі людини порушуються нервово-рефлекторні зв’язки, закладені природою і закріплені в процесі здійснення розумової та фізичної праці, що призводить до розладу регуляції діяльності серцево-судинної та інших систем, порушення обміну речовин і розвитку дегенеративних захворювань. Таким чином, для нормального функціонування людського організму і збереження здоров’я необхідна певна „доза” рухової активності. Обсяг фізичної активності людини коливається в певному діапазоні: від мінімального, який дозволяє підтримувати нормальний функціональний стан організму, до максимального, тобто надмірних навантажень, які можуть призвести до перевтоми, різкого зниження працездатності тощо. Отже, виникає питання про оптиману рухову активність, яку можна визначити рівнем і характером споживання енергії в процесі звичайної життєдіяльності.

Впродовж періоду навчання у сучасних закладах освіти, в тому числі у закладах вищої освіти, відбувається суттєве погіршення стану здоров’я учнівської і студентської молоді, в тому числі і тому, що учбові дисципліни, навчальне навантаження розраховані на здоровий контингент молоді, а рівень здоров’я молодих людей постійно знижується.

Характерною особливістю сучасної студентської молоді є низький рівень відповідальності за власне здоров’я і тому, надзвичайно важливим слід вважати посилення роботи, спрямованої на формування у студентів здорового способу життя, зокрема, засобами активізації рухової діяльності.

Інтенсифікація учбового процесу у вищих навчальних закладах і пов’язане з цим підвищення рівня розумового навантаження, не є негативним чинником само по собі: шкоди завдає не сама розумова праця, а майже позбавлений рухів спосіб життя студентів.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що в нинішніх умовах соціально-економічної кризи сучасні студенти змушені у вільний час працювати, щоб забезпечити собі більш-менш гідний рівень життя. А цей т.м. «підробіток» пов’язаний з роботою за комп’ютером, що знов таки обмежує рухову активність і ще більше призводить до малорухомого способу життяю

На сьогоднішній день, ще не в повній мірі сформоване уявлення про основи формування здоров’я на підставі урахування фізіолого-гігієнічних особливостей рухової активності, не визначені адекватні методи оптимізації повсякденної діяльності студентів, а також підходи до проведення ефективної профілактичної та оздоровчої роботи серед молоді, що в значній мірі знижує ефективність навчально-виховного процесу та можливості раціональної організації вільного часу як важливих чинників відновлення функціональних можливостей організму.

І ще один аспект. Традиційна форма фізкультурних занять у вищій школі сприяє зниженню зацікавленості студентів до процесу фізичного виховання та призводить лише до змушеного відвідування навчальних занять з цього предмету. Серед причин негативного ставлення до фізичного виховання студенти найчастіше називають примусовість, відсутність можливості вибору занять по інтересах, відсутність індивідуального підходу та елементів з популярних видів рухової активності тошо.

Таким чином, з одного боку простежується стійка тенденція до зниження рухової активності студентської молоді, а з іншого відзначається наявність істотних прогалин в розробці ефективних механізмів, здатних впливати на зацікавленість студентів заняттями фізичною культурою і спортом.

Виходячи з цього, існуюча ситуація потребує активізації діяльності фахівців різного профілю, в тому числі і гігієнічного, щодо розв’язання питань розробки і впровадження нових форм оздоровчої діяльності, постійного пошуку нових сучасних засобів та методів фізичного виховання студентів з урахуванням їхніх інтересів та вподобань і, обов’язкового наукове регламентування рівня рухової активності.

Таким чином, дисертаційне дослідження Дреженкової Інни Леонідівни „Фізіолого-гігієнічна оцінка рухової активності студентів та шляхи її оптимізації”, незаперечно, слід визнати надзвичайно актуальним, сучасним та своєчасним.
Метою дисертаційної роботи дисертантка визначила фізіолого-гігієнічну оцінку рухової активності студентів ВНЗ та наукове обґрунтування ефективних шляхів її оптимізації.

Для досягнення поставленої мети вирішенню підлягали наступні завдання:



  • провести комплексну гігієнічну оцінку рівня звичної рухової активності сучасних студентів, які навчаються в умовах медичного ВНЗ;

  • здійснити гігієнічну оцінку житлово-побутових і соціальних умов життя, режиму дня і адаптаційних ресурсів організму студентів та встановити їх особливості у залежності від рівня рухової активності;

  • дослідити особливості процесів розвитку психофізіологічних функцій організму та формування характеристик розумової і фізичної працездатності студентів у залежності від рівня рухової активності;

  • встановити особливості взаємозв’язків характеристик функціонального стану і рівня розвитку психофізіологічних функцій та критеріальних показників рухової активності студентів;

  • провести фізіолого-гігієнічну оцінку ефективності використання комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію рухової активності та раціональну організацію рухової діяльності сучасних студентів, що був розроблений і впроваджений, на показники розвитку психофізіологічних функцій і адаптаційних можливостей організму сучасних студентів;

  • науково-обґрунтувати гігієнічні нормативи рухової активності студентів ВНЗ та визначити шляхи її оптимізації.

Дисертаційне дослідження є фрагментом наукової роботи кафедри загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова „Розробка сучасних методів оцінки та прогнозування здоров’я дітей, підлітків і молоді та наукове обґрунтування заходів психофізіологічної та психогігієнічної корекції функціонального стану, особливостей особистості, адаптаційних можливостей та професійної придатності учнів і студентів” (№ Державної реєстрації 0110U001749). Дисертація виконана згідно з планами пріоритетних наукових досліджень Проблемних комісій МОЗ і НАМН України „Гігієна навколишнього середовища з секцією „Наукові основи гігієни дітей і підлітків” та „Охорона здоров’я дітей шкільного віку та підлітків”.
Ступінь обґрунтованості та достовірності наукових положень, висновків і рекомендацій. Дисертаційна робота І.Л.Дреженкової виконана на сучасному науковому рівні та ґрунтується на аналізі достатнього за обсягом матеріалу. У групи спостеження було включено 337 студентів медичного профілю вікової групи 19-21 років (194 дівчини і 143 юнака). Звертає на себе увагу різноплановість застосованих гігієнічних, психофізіологічних, медико-соціологічних, психолого-педагогічних, епідеміологічних та статистичних методів, а також значний обсяг виконаних досліджень, які дозволили автору отримати репрезентативні результати, підтверджені сучасними методами математичного моделювання та прогнозування. Усі методи цілком адекватні об’єкту, предмету, меті й завданням дисертаційної роботи.

Аналіз отриманих даних дозволив сформулювати цілком обґрунтовані висновки, які відповідають представленим матеріалам і випливають із суті виконаної роботи.


Наукову новизну отриманих результатів відзначає той факт, що в ході виконання дисертаційної роботи вперше з позицій структурного аналізу:

  • проведена комплексна гігієнічна оцінка рівня звичної рухової активності сучасних студентів, які навчаються в умовах медичного ВНЗ;

  • здійснена гігієнічна оцінка житлово-побутових і соціальних умов життя, режиму дня і адаптаційних ресурсів організму студентів та встановлені їх особливості в залежності від рівня рухової активності;

  • досліджені особливості процесів формування і розвитку провідних характеристик функціонального стану організму та характеристик розумової і фізичної працездатності студентів у залежності від рівня рухової активності;

  • встановлені особливості зв’язків характеристик функціонального стану і рівня розвитку психофізіологічних функцій та показників рухової активності студентів;

  • науково-обґрунтовані гігієнічні нормативи рухової активності студентів медичних ВНЗ та визначені провідні напрямки її оптимізації впродовж часу здобуття вищої освіти.



Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на підставі проведених досліджень розроблені та впроваджені у діяльність вищих навчальних закладів медичного профілю гігієнічні нормативи рухової активності студентів-медиків і комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію рухової активності та раціональну організацію рухової діяльності сучасних студентів, що сприяє пріоритетному розвитку соціально- і професійно-значущих психофізіологічних функцій та адаптаційних можливостей організму сучасних студентів, які здобувають вищу медичну освіту.

Таким чином, за ознаками актуальності, наукової новизни та практичної значущості предствлена робота відповідає вимогам до кандидатських дисертацій.


Повнота викладу основних результатів дисертації в наукових фахових виданнях та апробація результатів дисертації За результатами дисертації Дреженкової І.Л.. опубліковано 45 наукових праць, з них: 7 статей у фахових виданнях України, 5 робіт у журналахУкраїни та Республіки Білорусь, що входять до міжнародних наукометричних баз; а також підготовлені 3 інформаційні листи. Опубліковані наукові праці в повній мірі розкривають зміст всіх розділів дисертації. Матеріали дисертаційних досліджень були обговорені на 29-ти наукових конференціях, з’їздах та симпозіумах різного рівня.

Представлений автореферат дисертації цілком відповідає змісту та її основним положенням.


Оцінка змісту роботи. Аналізуючи основний зміст наукового дослідження слід відзначити, що дисертаційна робота написана за традиційною схемою, викладена логічно, ретельно оформлена, легко читається та сприймається. Робота містить вступ, аналітичний огляд літератури, опис програми, обсягу і методів дослідження, п’ять розділів своїх досліджень, аналіз та узагальнення результатів, висновки, додатки та список літератури (323 джерела, з яких 45 англомовних та 278 російською та українською мовами). Робота добре проілюстрована: містить 34 таблиці та 31 рисунок.

У вступі дисертанткою обґрунтована актуальність теми дисертації, чітко сформульовані мета і завдання дослідження, викладені наукова новизна та практична значимість отриманих результатів, наведені дані щодо особистого внеску авторки, публікацій та апробації наукових розробок.

Особливо хочеться зауважити, що дисертанткою проаналізовані державно-правові та законодавчо-нормативні документи, які стосуються проблеми дисертаційного дослідження. Зокрема, акцентується увага на Національній стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2024 року „Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація”, в якій як одна з пріоритетних визначається задача наукового обґрунтування та запровадження у практичну діяльність закладів освіти різного рівня ефективних новітніх профілактичних технологій, що і відповідає обраному напрямку досліджень.

В центрі огляду літератури перебувають питання стосовно того, що необхідною умовою гармонічного розвитку особистості студента є достатня щоденна рухова активність. Здобувачкою вірно підкреслена дана проблема, оскільки, незважаючи на державний пріоритет фізичного виховання, стан здоров’я студентів в Україні невпинно погіршується.

Всебічний аналіз наукових джерел з питання рухової активності молоді дозволив авторці дійти висновку, що рівень фізичного виховання у вищій школі не сприяє ефективному зменшенню дефіциту рухової активності студентів, що є однією з причин різного роду відхилень у їхньому здоров’ї. Дисертанткою наголошено, що однією з найактуальніших і не повністю вирішених проблем дотепер залишається нормування рухової активності людини.

Оскільки І.Л.Дреженкова претендує на ступінь кандидата біологічних наук, надзвичайно важливо і доречно те, що у розділі зроблений акцент на зрушеннях у діяльності організму під впливом фізичних вправ, зокрема, оптимізація функціональних можливостей органів травлення, активізації діяльності печінки і нирок, покращнні роботи залоз внутрішньої секреції тощо.

Представлений огляд літератури побудований логічно і свідчить про те, що дисертантка ґрунтовно вивчила і достатньо повно проаналізувала дані вітчизняних і зарубіжних дослідників, виявивши при цьому глибоке розуміння проблеми.

У другому розділі показано, що в основу виконання дисертаційної роботи був покладений натурний гігієнічний експеримент та обґрунтована система взаємодоповнюючих методів дослідження.

У третьому розділі дисертаційної роботи наведені дані комплексної гігієнічної оцінки звичної рухової активності сучасних студентів медичного ВНЗ, які переконливо засвідчують її достатньо низький рівень. У ході роботи встановлено, що найбільш інформативним та об’єктивним критерієм визначення особливостей рухової діяльності студентської молоді, який не підлягає впливові як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, відзначається відсутністю виражених індивідуально-обумовлених відмінностей впродовж тижневого циклу та має чіткий взаємозв’язок з іншими критеріями її оцінки є величини добових енерговитрат дівчат і юнаків.

У ході визначення величин добових енерговитрат студентів на підставі використання хронометражно-табличного методу, встановлено, що їх середні значення становили 10246,6 кДж у дівчат та 12902,9 кДж у юнаків. При цьому у студентів обох статей їх найбільші значення реєструвались у понеділок, а найменші – у неділю. Цікавим і дуже важливим слід визнати той факт, що такий характер розподілу показників добових енерговитрат суттєво відрізняється від особливостей, притаманних учням середніх шкіл, для яких характерне зменшення рівня добових енерговитрат і відповідно РА в навчальні (робочі) дні, та їх виражене збільшення у вихідні та святкові дні.

В ході визначення величин локомоцій студентів у добовому циклі, виявлено, що їх середні значення становили 16138,3 кроків у дівчат та 17468,6 у юнаків. Як і у випадку оцінки добових енерговитрат, найбільші показники локомоторної активності спостерігались у понеділок, найменші – у неділю. Аналогічні результати отримані під час визначення тривалості динамічного компоненту у добовому бюджеті часу студентів.

Враховуючи особливості поширення різних рівнів рухової активності студентів, а також результати проведеного кластерного аналізу, досліджуваних студентів слід було розподілити на три групи порівняння, із залученням до їх складу осіб відповідно з потенційно високим, середнім та потенційно низьким рівнем рухової активності.

Вагоме місце у даному дослідженні займають подані у четвертому розділі дані щодо гігієнічної оцінки способу життя, режиму дня і адаптаційних ресурсів організму студентів та визначення зв’язку цих показників з рівнем рухової активності. Узагальнюючі представлені матеріали можна зробити висновок, що сучасний студент-медик практично цілий день зайнятий сидячою розумовою діяльністю, а на активну рухову діяльністю просто не вистачає часу. Більшість дівчат та юнаків усіх трьох груп рухової активності визначали свій режим дня як напружений та помірно напружений. Усе це є одним із провідних чинників ризику щодо розвитку у молоді негативних зрушень функціонального стану організму, формування явищ дезадаптації та зростання захворюваності.

Одним із надважливих, виходячи із концепції проведеного наукового дослідження етапом здійснення комплексної фізіолого-гігієнічної оцінки рухової активності та наукового обґрунтування її гігієнічних нормативів для студентської молоді, слід вважати встановлення особливостей впливу різних режимів рухової діяльності на процеси розвитку психофізіологічних функцій, які мають як соціальну, так і професійну значущість. У зв’язку з цим, надзвичайно актуальним слід визнати питання щодо вивчення особливостей розвитку таких психофізіологічних функцій організму студентів, як показники функціонального стану вищої нервової діяльності, зорової сенсорної системи, сомато-сенсорного аналізатора, а також ряду інтегральних показників, що відображують особливості стану функцій уваги, фізичної та розумової працездатності в залежності від рівня рухової активності дівчат і юнаків. Отримані результати повно та ґрунтовно представлені у п’ятому розділі.

Оцінка вищої нервової діяльності студентів з різним рівнем рухової активності показала, що оптимальний і найбільш виражений позитивний вплив на здоров’я молодої людини має тільки достатня, адекватна віку та статі, щоденна рухова активність: найкращі значення характеристик психофізіологічних функцій були виявлені у дівчат і юнаків, які відносились до групи з середнім рівнем рухової активності. Це даєзмогу говорити, що саме такий рівень рухової активності є запорукою нормального розумового і фізичного вдосконалення.

У шостому розділі дисертаційної роботи проаналізовані особливості зв’язку характеристик функціонального стану організму, рівня розвитку психофізіологічних функцій і критеріальних показників рухової активності студентів та здійснена їх прогностична оцінка на підставі використання таких сучасних методів багатовимірного статистичного аналізу, як кореляційний, кластерний і факторний.

Варто знов-таки наголосити, що найбільш вагомими були кореляційні зв’язки між досліджуваними характеристиками психофізіологічних функцій і провідними характеристиками стану здоров’я, з одного боку, та показниками рівня успішності засвоєння професійно-орієнтованих дисциплін, у студентів з середнім рівнем рухової активності. Ці дані підтверджені із застосуванням процедур кластерного і факторного аналізу. Цей факт має надзвичайно вагоме значення для професійного становлення майбутніх фахівців медичного профілю, пов’язаного з необхідністю засвоєння великих обсягів теоретично- і практично-значущої інформації.

Не можна обійти увагою вдало обраний підхід застосування агломераційно-ієрархічної процедури кластерного аналізу. Це дозволило дисертантці визначити 3 провідних кластери, що справляють цілеспрямований позитивний вплив на процеси формування і критеріальних характеристик стану здоров’я, і показників рівня навчальної успішності за професійно-орієнтованими дисциплінами. У даному випадку це найбільш доцільний метод аналізу та узагальнення отриманих даних, що говорить про кваліфікованість автора та уміння подання інформації.

У заключному сьомому розділі дослідження обґрунтована ступінь ефективності використання комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію рухової активності та раціональну організацію рухової діяльності сучасних студентів, на показники розвитку психофізіологічних функцій і адаптаційних можливостей організму сучасних студентів. Розроблений та впроваджений комплекс заходів обумовлював доцільність збільшення величин добових енерговитрат до 9000-11000 кДж у дівчат і до 11000-13500 кДж юнаків. Застосування цих рівнів забезпечило поліпшення функціональних характеристик рухомості нервових процесів на 59,5% у дівчат і 44,0% у юнаків, показників врівноваженості нервових процесів – на 25,4% у дівчат і 26,5% у юнаків, даних щодо інтегрального показника координації рухів – на 16,4% у дівчат і 22,2% у юнаків. Менш виражений, проте позитивний, вплив запропонованого комплексу, був властивий і для таких психофізіологічних функцій, як швидкість простої і диференційованої зорово-моторних реакцій, а також ефективність роботи (покращання показників на 13,1% у дівчат і 10,6% у юнаків).

У висновках дисертаційної роботи автор узагальнює, аналізує і підсумовує отримані результати. логічним завершенням дисертації.


Принципових зауважень до змісту та оформлення дисертаційної роботи при рецензуванні не виявлено. Разом з тим, позитивно оцінюючи в цілому представлену роботу, вважаємо за доцільне поставити ряд уточнюючих та дискусійних питань.

  1. В дисертації проводиться комплексна оцінка рухової активності студентської молоді, що передбачає визначення показників енерговитрат, кількості локомоцій та тривалості рухового компоненту. Однак під час здійснення розподілу студентів на групи порівняння, передусім, враховувалися величини енерговитрат. Чому саме величини енерговитрат були визначені як основні критерії при розподілі студентів на групи?

  2. Чи визначали Ви, яка частка добової рухової активності студентів припадає на організовані види фізичної культури і спорту, яка частка студентів займається у спортивних секціях та які види спорту найбільш поширені у сучасного студентства? Як загалом умови проживання та спосіб життя відображаються на рівні їх рухової активності?

  3. Вами запропоновані гігієнічні рекомендації щодо рівня рухової активності студентів. Як вони співвідносяться з рекомендаціями, запропонованими ВООЗ для аналогічної вікової групи? Чи вважаєте доцільним регламентувати рівень рухової активності (зокрема, кількість локомоцій і тривалість рухового компоненту) залежно від її інтенсивності та

  4. Ви в роботі розглядали три групи студентів, які відрізнялися рувнями рухової активності: низька, тобто гіпокінезія, середня та висока, тобто гіперкінезія. Яке явище, на Вашу думку, слід вважати більш негативним для формування порушень здоров’я та зрушень психофізіологічного стану – стан гіпокінезії, чи стан гіперкінезії?

  5. Чи враховували Ви під час досліджень та при розробці гігієнічних рекомендацій, який тип фізичних навантажень переважав у студентів - аеробний чи анаеробний, адже відомо, що різні види рухової активності мають різний фізіологічний ефект?


Висновок

Дисертація Дреженкової Інни Леонідівни на тему: „Фізіолого-гігієнічна оцінка рухової активності студентів та шляхи її оптимізації”, що подана на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук, є завершеною самостійною науково-дослідною роботою, в якій вперше отримані нові науково обґрунтовані результати, що в сукупності вирішують конкретне завдання – наукове обгрунтування оптимізаціі рухової активності студентів медичних вищих навчальних закладів. За своєю актуальністю, науковою новизною та практичною значущістю, обсягом та якістю проведених досліджень, ґрунтовністю висновків і рекомендацій, дисертація в повній мірі відповідає вимогам п. 11 “Порядку присудження наукових ступенів”, затверджених Постановами Кабінету Міністрів України № 567 від 24.07.2013 року та







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка