Фізіологія теоретична основа медицини



Сторінка1/17
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.4 Mb.
#11064
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ЗАНЯТТЯ № 1 (практичне)

Тема: ФІЗІОЛОГІЯ – ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА МЕДИЦИНИ

БІОЕЛЕКТРИЧНІ ЯВИЩА В НЕРВОВИХ КЛІТИНАХ
Мета: ознайомитися з предметом “фізіологія” як науки про функції і механізми їх регуляції, що дозволяє вважати фізіологію теоретичною основою медицини. Вміти проаналізувати механізми виникнення мембранного потенціалу

спокою і потенціалу дії, а також способи їх реєстрації в нервах і м’язах для наступного використання цих знань для оцінки функціонального стану збудливих тканин.



Професійна орієнтація студентів: усвідомлення ролі фізіології в профілактиці захворювань, прогнозуванні функціонального стану організму, фізіологічні основи лікування, працездатності і здоров'я людини і забезпеченні здорових екологічних умов життєдіяльності необхідно для становлення особистості лікаря. Тезис "зберегти здоров'я здорової людини" повинен бути закладений саме на кафедрі фізіології. Знання механізмів мембранного потенціалу спокою необхідно для розуміння закономірностей виникнення основних фізіологічних процесів у збудливих тканинах – збудження і гальмування. Зміни мембранного потенціалу дозволяють судити про функціональний стан тканин і його зміни при патологічних процесах. Виникнення потенціалу дії є одним з проявів діяльності збудливих тканин. Сучасні методи дослідження біопотенціалів дають можливість проаналізувати на клітинному рівні функціональні механізми і продіагностувати їх порушення при патології (електрокардіографія, електроенцефалографія, електроміографія, електрогастрографія).

Базовий рівень знань та вмінь:

1. Обгрунтування "живий організм" і дати оцінку властивостям живого організму (кафедра біології).

2. Знати, що таке макро- і мікроструктура та взаємозв'язок з функцією анатомію нервів (кафедри анатомії людини і гістології).

3. Уявляти принципи, які лежать в основі конструкції і роботи основних типів при стимулюючих і реєструючих електричних проявах збудження (кафедра медичної фізики).

Ілюстративний матеріал: відеофільм "Фізіологія – теоретична основа медицини".

4. Знати будову клітинної мембрани (кафедра біології)

5. Знати анатомію нервів (кафедра анатомії)

6. Знати мікроструктуру нервів (кафедра біології)

7. Знати біоелектричні стани клітинної мембрани (кафедра медичної фізики)

8. Володіти технічними навичками відведення біопотенціалів (кафедра медичної фізики).



ПРОГРАМА САМОСИІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ


1. Загальна характеристика фізіології:

а) визначення поняття "фізіологія";

б) завдання фізіологічних дисциплін;

в) взаємозв'язок фізіології з іншими науками.



2. Методи фізіології:

а) спостереження;

б) експеримент;

в) обстеження;

г) моделювання.

3. Історія розвитку фізіології:

а) до 17 століття;

б) у 17-18 століттях;

в) з 19 століття до наших днів;

г) становлення фізіології в Україні.

4. Мембранний потенціал спокою:

а) загальна характеристика (визначення поняття, методи реєстрації, величина);

б) механізми виникнення (пасивний і активний транспорт іонів);

в) фізіологічна роль.



5. Виникнення збудження:

а) характеристика експериментальних подразників (за природою, силою);

б) локальна відповідь, критичний рівень деполяризації;

в) потенціал дії (фази, механізми, значення);

г) зміни збудливості при збудженні.

6. Генерація збудження у відповідь на подразнення дендрита:

а) рецепторний потенціал;

б) поширення та перетворення рецепторного потенціалу.

7. Проведення збудження аксонами:

а) умови та закони;

б) у немієлінізованих волокнах;

в) у мієлінізованих волокнах.



МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК


1. Основними поняттями фізіології.

2. Функціонально-діагностичною літературою.

3. Схемою написання протоколу практичних занять:

а) номер протоколу, дата;

б) тема заняття;

в) назва роботи;

г) методика виконання роботи;

д) одержані результати;

е) висновок.

Результати роботи відобразити в протоколі.



4.Визначення швидкості проведення збудження руховим нервом

Встановити стимулюючі електроди над ліктьовим нервом медіальніше ліктьового відростка. Розташувати відвідні електроди над відповідальним м’язом мізинця. Нанести надпороговий стимул.

Визначити на екрані електроміографа час від моменту нанесення подразнення до моменту виникнення потенціалу дії (латентний період (t 1). Перемістити стимулюючі електроди дистальніше і при цьому встановити латентний період (t 2). Отримані на екрані електроміографа результати зобразити схематично в протоколі.

Виміряти відстань між місцями розміщення стимулюючих електродів – S.

Швидкість проведення збудження руховим нервом розрахувати за формулою:

V = S : (t 1 – t 2) (м/с).

У висновку вказати, чи відповідають отримані результати фізіологічній нормі і про що це свідчить.


ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Основні:

1.Нормальна фізіологія (За ред. В.І.Філімонова, – К., 1994. – С. 5-6. С. 6-24.

2. Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г.Шевчука,Д.Г.Наливайка. – К., 1995. – С. 6-14. С. 14-20.

3. Вадзюк С.Н. Історичні віхи фізіологічної науки. – Тернопіль, 1995. – 9 с.

4. Лекційні матеріали.

Додаткові:

1. Физиология человека (Под ред. Г.И.Косицкого. – М., 1985. – С. 5-18.


СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. Критичний рівень клітинної мембрани підвищувався від 60 до 5о мВ. Як і чому змінилась збудливість клітини?

2. Подразник викликав деполяризацію клітинної мембрани, але збудливість клітини зменшилась. Чому це могло статися?

3. В клініці для місцевого прогрівання тканин використовують високочастотні змінні струми високої напруги (діатермію). Чому ці струми, проходячи через клітину, не викликають в них збудження?

Автор І.Б.Паньків

Затверджено на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.

протокол №______

Переглянуто на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.

протокол №______

Переглянуто на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.

протокол №______

Переглянуто на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.

протокол №______

Переглянуто на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.

протокол №______

Переглянуто на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.

протокол №______

Переглянуто на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.

протокол №______

Переглянуто на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.

протокол №______

Переглянуто на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.

протокол №______

Переглянуто на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.

протокол №______

Переглянуто на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.

протокол №______

Переглянуто на засіданні кафедри фізіології “_____”____________20___р.



протокол №______

ЗАНЯТТЯ № 2 (практичне)

Тема: ФІЗІОЛОГІЯ СИНАПСІВ, МІЖНЕЙРОННІ ЗВ'ЯЗКИ,

ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ М’ЯЗОВИХ КЛІТИН

ФІЗІОЛОГІЯ СПИННОГО МОЗКУ

Мета: засвоїти особливості механізмів передачі збудження через синапси в скелетних і гладких м'язах для подальшого використання знань в фармакології і клініці для цілеспрямованого застосування лікарських речовин синаптичної дії. засвоїти функції, фізіологічні властивості і процеси скелетних, гладких і серцевих м’язів для подальшого використання знань в діагностиці захворювань м’язової системи і оцінюванні її функціонального стану. Засвоїти основні принципи функціонально-морфологічної організації рефлекторного кола, а також важливіші властивості нервових центрів як базисних механізмів повноцінної нейрогенної регуляції функцій в нормі і при патології. Усвідомити механізми виникнення центрального гальмування. Засвоїти основні функції спинного мозку і механізми їх здійснення. Оволодіти методиками дослідження клінічно важливих рефлексів у людини.

Професійна орієнтація студентів: знання механізмів синаптичної передачі в м'язах дає можливість управління цими процесами. Так, міорелаксанти, які блокують передачу збудження в синапсах скелетних м'язів, використовуються в хірургічній практиці. Порушення передачі в синапсах гладких м'язів судин являється шляхом зниження артеріального тиску при гіпертонічній хворобі. Дія ряду лікарських речовин, що усувають болі в ділянці черевної порожнини, також обумовлено порушенням синаптичної передачі на м'язи і як наслідок – послабленням скорочень гладких м'язів шлунка і кишківника. Фізіологічні методи, які використовуються для оцінювання функціонального стану м’язів знайшли широке застосування в клініці. Ряд розповсюджених хвороб, пов'язаних з порушенням функції опорно-рухового апарату і серцевих м'язів. Без знання фізіологічних особливостей і механізмів функціонування м’язів неможлива вірна постановка діагнозу і вибір лікування. Знання структури рефлекторного кола, класифікація рефлексів за різними фізіолого-клінічними аспектами, їх морфо-функціональних особливостей при здійсненні різних функцій ЦНС є необхідним для аналізу стану механізмів регуляції всіх видів діяльності організму, як в умовах норми, так і патології, проведенні фізіолого-клінічного діагнозу, профілактичних та фізіологічних лікувальних заходів у відповідності з принципом нервізму. Знання основних властивостей та фізіологічних процесів центральних нейронів і механізмів взаємодії між ними необхідно для аналізу функціонального стану центральної регуляції та призначення відповідних тренувальних або лікувальних програм для її удосконалення чи нормалізації. Спинний мозок – кінцевий вихід центральної регуляції. Рефлекторна діяльність організму в цілому обумовлюється як морфо-функціональним станом самого спинного мозку, так і всіх надспинальних утворень.

Базовий рівень знань та вмінь:

1. Знати ультраструктуру електричних та хімічних синапсів (кафедра гістології).

2. Знати збуджуючі і гальмівні медіатори (кафедра біологічної хімії).

3. Знати будову м’язів (кафедра анатомії людини).

4. Знати ультраструктурну організацію м’язів (кафедра гістології).

5. Розуміти механізми енергозабезпечення м’язів (кафедра біохімії)

Ілюстративний матеріал: відеофільм "Поодинокі та тетанічні скорочення м'язів".

6. Знати структуру нейрона, центральних синапсів (кафедра гістології).

7. Вміти викласти дані про морфо-функціональну організацію рефлекторного кола та застосувати в профілактичній та клінічній діяльності вміння по виявленню ланок функціонально неповноцінного або морфологічного ураження. Інтерпретувати можливі зміни в центральній регуляції при порушеннях окремих властивостей нервових центрів.

8. Знати анатомічну структурну організацію спинного мозку (кафедра анатомії людини).

9. Знати мікроструктуру спинного мозку (кафедра гістології).

10. Знати хід провідних шляхів спинного мозку (кафедра анатомії людини).

Ілюстративний матеріал: відеофільм "Рефлекси".


Каталог: data -> kafedra -> theacher
theacher -> Бондаренко С. В. Самосвідомість як складник мовної компетенції особистості
theacher -> Специфічна профілактика інфекційних хвороб
theacher -> Зразки текстів диктантів для контрольної роботи Арфо серця мого!
theacher -> Методичні рекомендації для студентів 2 курсу німецького відділення з теми "Infinitiv" / Н. О. Федчишин. Теіпо, Ленком. 1997. 24 c
theacher -> Судово-медичне визначення тяжкості тілесних ушкоджень
theacher -> Історія розвитку масажу. Системи масажу та його класифікація. Фізіологічні основи масажу
theacher -> Тема: Пієлонефрити
theacher -> Тема фармакотерапія захворювань
theacher -> Українське національно-культурне відродження кін. ХVIІІ- поч. ХХ ст


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка