Фізика в літературі



Скачати 224.42 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір224.42 Kb.


Фізика в літературі

Виконала: учитель

української мови і

літератури

СЗШ № 158

Дніпровського р-ну м.Києва

Ляшко Н.М.

учитель фізики

Мисель Т.П.

Категорія: вища,

учитель-методист.

Київ – 2014 рік

Вичення природи людиною, розуміння її законів, пояснення таємниць – все це завжди хвилювало не тільки вчених, а й митців. Наукове пsзнання природи та її поетичне сприйняття йдуть поруч, взаємно збагачуючи одне одного. Знання фізики, природних явищ, дозволяє ще сильніше відчути їх внутрішню гармонію та красу; в свою чергу відчуття цієї краси – це величезний стимул для подальших досліджень. Це є природно, бо людська душа не відчуває межі між раціональним і емоційним.

Не дивлячись на різницю поетичного сприйняття природи та її наукового опису, між ними є глибокий внутрішній зв’язок. Його існування, Нільс Бор пояснював тим, що художник завжди спирається на «загальнолюдський фундамент», на якому будують гіпотези також і вчені. Мистецтво і наука збагачують одне одного (не даремно ж існує словосполучення «Фізики - лірики»).

Матеріал, зібраний з літературних джерел, містить приклади різних фізичних явищ. Якісні задачі, сформульовані на їх основі, дуже цікаві і корисні для розвитку фізичного мислення учнів. Розвязання таких задач потребує серйозної і грунтовної підготовки, що спонукає учнів до самоосвіти.

Доцільне, доречне і вміле використання літературного матеріалу в навчанні фізики роблять процес пізнання більш емоційним і вражаючим, ні в кого вже не повернеться язик назвати фізику «сухою наукою».

Фізика і мистецтво. Здається вони не сумісні. Але це не так і сьогодні ми спробуємо це довести. Представники мистецтва, іноді самі того не знаючи використовують для своїх творів фізичні закономірності. А фізики… вони люблять і цінять мистецтво, яке пробуджує їх творчі думки, надихає, і саме тому, допомагає розгадувати таємниці природи. А. Енштейн, в хвилини відпочинку грав на скрипці, Л.Д. Ландау любив читати вірші Лермонтова і Байрона, М. Планк і В. Гейзенберг були чудовими піаністами, творець першого в світі ядерного реактора І.В. Курчатов часто відвідував симфонічні концерти, Л. Больцман дуже влучно сказав «Тим, чим я став, я забовязений Шіллеру. Без нього я міг би бути людиною з тією ж бородою і формою носа, як у мене , але це був би не я …«Іншою людиною, яка справила на мене такий вплив, є Бетховен…».

Проблеми «фізиків і лириків» хвилюють людство давно. В 15 столітті в Італії жила людина ім’я якої відомо зараз в усьому світі. Це Леонардо да Вінчі. До цих пір іде суперечка про те, хто він, художник чи вчений (художник, математик, механік інженер, архітектор). Людина всебічно розвинута, він залишив глибокий слід і в нації, і в мистецтві.



Інтегрований урок 10 клас

«Фізика в літературі»

Мета уроку: Повторити, узагальнити, систематизувати знання з різних розділів фізики та літератури. Вчитися розпізнавати в художньому творі фізичні явища і пояснювати їх, знаходити прояви фізичних явищ і законів у житті та природі. Використовуючи знаня з фізики, показати єдність пізнавального світу, сумісність науки і мистецтва. Сприяти естетичному вихованню учнів, розвивати в них почуття краси, розуміння прекрасного, а також зрозуміти, що багато фізичних явищ представники мистецтва використовують в своїх творах.

Засобами літератури і науки розвивати потребу і готовність, навчаючись, пізнавати світ, пробуджувати інтерес до матеріалу, що вивчається, утверджувати віру в свої сили. Виховувати любов до літератури та фізики.

Епіграфи:

1. «Література дає мені більше, ніж будь-який науковий мислитель...» (А. Енштейн).

2. Знання і краса – врятують світ.

3. «Ну що б, здавалося, слова...слова та голос – більш нічого. А серце бється – ожива, як їх почує?...» (Т.Г. Шевченко).

Обладнання: Потрети відомих письменників, фізиків, магнітофонні записи музичного супроводу, роздатковий матеріал, інтерактивна дошка і засоби до неї.

У залі за столами знаходяться учні (лірики і фізики), гості.

Учитель фізики: Добрий день дорогі друзі! Нам хочеться, щоб у всіх, хто зібрався в цій залі був добрий, творчий і веселий настрій. Ми зібралися з вами на вогник, ось він (запалюють свічку). Нехай він сьогодні служить нам теплим місточком фізичного явища між фізикою і літературою, адже тема нашого заняття «Фізика в літературі». (Звучить музика О.Білозір «Листопад»).

Учитель літератури: Шановні друзі, ми думаємо, що ця чудова музика налаштує нас на позитивні емоції, адже у нас сьогодні незвичайний урок. Зібралися, можна сказати, лірики і фізики. Здавалося б, науки далекі одна від одної – фізика точна наука, і мистецтво. Мистецтво слова, музики, співу, пензля, акторське мистецтво.

Сьогодні під час нашого заняття ми будемо говорити про різні фзичні явища, використовуючи літературу. Тому, будь-ласка, налаштовуйтесь на творчу працю лірики і фізики. Розпочнемо з усної народної творчості, адже саме вона є невичерпним джерелом, з якого п’ють воду всі митці.

Давайте згадаємо, що таке загадка і, які загадки ви пам’ятаєте?

Учень лірик: Загадка – це один із жанрів усної народної творчості, вигаданий поетичний опис предмета чи явища, яке потрібно відгадати.

Учитель фізики: Отже, загадки.

(Учні лірики загадують загадки, а фізики відгадують і дають пояснення з точки зору фізики.)



Учитель фізики: Отже загадки: (Природа і явища в ній).

Учень лірик:

  1. Що в сундучок не заховаєш? (промінь світла).

  2. Якого кольору біле світло? (червоне, помаранчеве, жовте, зелене, блакитне, синє, фіолетове (веселка)).

  3. Сестра до брата в гості їде, а він від неї ховається. Хто це чи що? (місяць і сонце).

  4. Ревнув віл на сто сіл, за сто річок. Що це таке? (грім). Яке явище ми почуємо раніше: вдалині бушує гроза – грім чи побачимо блискавку? (Побачимо блискавку).

  5. Горя не знаємо, а гірко плачемо? (хмари).

  6. В воді не тоне, і в вогні не горить. (лід). Коли лід може бути нагрівником? (Малюнок «Ворони гріються на льоду»).

  7. Без рук, без ніг, а в хату лізе. (холод, тепло). Чому в холодну погоду більшість тварин сплять скрутившись клубочком? (зменшують площу поверхні тіла, тому вона менше охолоджується).

  8. Ти за нею, а вона від тебе, ти від неї – а вона за тобою. Що це? (тінь). Як одержати тінь від однієї палки різної довжини. (треба нихиляти палку під різними кутами по напрямку до сонця).

  9. Видно край, а не дійдеш. Що це таке? (горизонт). Чи може горизонт бути тілом відліку? (ні, бо під час руху горизонт переміщається разом із спостерігачем).

  10. Голубий шатер увесь світ накрив. (небо). Чому небо вдень блакитне?

Учень фізик: Найкраще в атмосфері розсіюються блакитні промені.

Учень лірик: Я люблю і математику і фізику і спробую це довести. Отже, чому небо блакитне. Давайте підемо від супротивного. Припустимо, що небо не блакитне. Тоді воно має якийсь іншій колір, а який. Чорний? Ні. Бо тоді вдень було б так темно, як в ночі. А який ще? Білий? Теж ні. Бо тоді хмар не було б видно. Яке ж ще? Зелене чи жовте? Теж не підходить! Бо в першому випадку ми б не бачили зелених дерев, а в другому – Сонця. Яким ще? Червоним? Але ж червоний колір дратує биків і в погоні за нм вони б безладно і хаотично рухалися по всій земній кулі. Отже, альтернативи немає! Небо вдень може бути лише блакитним!

Учень-фізик: Блакитний (синій) колір неба пояснюється розсіюванням світла на дрібних частинках – молекулах повітря, розміри яких у багато разів менші ніж довжина світлової хвилі. Синьо-фіолетові промені розсіюються у 16 разів сильніше ніжчервоні. Отже, небо блакитне, бо найкраще в атмосфері розсіюються блакитні промені.

Учень лірик: Я теж хочу загадати всім загадку. Назвіть мені будильник часів олександра Македонського (Півень).

Скажіть, ви всі чули приказки:

«після дощику в четвер!»

«коли рак на горі свисне?»

Ну з дощиком все зрозуміло, бо він йде і в четвер. А от щодо рака? Чи правильна приказка?

Учень фізик: Дійсно це так. Раки свистять і якраз на горі. Перед негодою вони стараються залізти на якесь підвищення і видають писк з частотою 20 000 Гц. – це межа чутності людини). Є гіпотеза, що таким чином вони руйнують в організмі отрутний білок, який утворюється перед природною аномалією. Бачите, раки теж дотепні.

Учитель літератури: Будемо вважати, що це у нас була літературно-фізична розминка. І загадки відгадали і пожартували. А продовжимо ми нашу розмову, перегортаючи «дитячу сторінку».

Учитель фізики: З перших хвилин свого життя дитина потрапляє у світ звуків. Перший крик дитини – це, по суті, звуковий сигнал, який повідомляє мамі: «Я прийшла!». Перший звук, перша посмішка, перше «агу, агу». А потім ніжна і така ласкава мамина колискова. (Звучить колискова).

Учитель літератури: Музика і поетичне слово є виявом найкращих людських почуттів, які оспівують навколишній світ. І як же нам не згадати геніальну Лесю Українку і її колискову (цикл поезій «сім струн» і поезія «Місяць яснесенький». Тихозвучить мелодія «Місяць на небі...» 1 куплет).

Учень лірик:

Місяць яснесенький,

Промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи ж, мій малесенький,

Пізній бо час...



Учитель фізики: Скажіть, чи є в цих ніжних словах фізичні явища. Якщо є, то назвіть їх і поясніть?

Учень фізик: Місць яснесенький кидає промінь, відбиваючи сонячне (проміння) світло. Час пізній, бо настала ніч.

Учитель фізики: А що таке звук? Як він утворюється? Чому ми його чуємо? Що таке музикальний звук?

Учень фізик: Звук – це коливальний рух частинок пружного середовища, що поширюється у вигляді хвиль у газі, рідині чи твердому тілі (струна камертон, повітря в трубі).Під звуком мають на увазі коливання, які сприймаються органами чуттів тварин і людини частотою від 16-20000 Гц. Більшість явищ у природі супроводжуються характерними звуками, які сприймаються та розпізнаються вухом людини і тварин і служать для орієнтування та спілкування. Люди навчились створювать приємну сукупність звуків – музичні мелодії. Звуку приписують навіть чарівні властивості: приборкувати звірів, зрушувати предмети з місця, заспокоювати, лікувати, підвищувати працездатність. Розділ науки, що вивчає звуки, називається акустикою.

Учитель фізики: Перші кроки, перші власно сказані слова і перша подружка-говорушка, лялька, яка не тільки говорить, а й поспівати може, розвиваючи дитячу уяву про навколишній світ. Слухаємо і називаємо фізичні явища про які йдеться.

(дівчинка демонструє ляльку-говорушку)

«солнце село за лесок

Закрывай один глазок...»

(учні фізики називають фізичні явища)

Учень лірик: Життя як мить. Дитинство - найщасливіша пора. Навколишній світ, який оточує, здається простим і зрозумілим. Просто падає білий пухкий сніг, чи йде дощик, чи мороз малює свої візерунки на вікнах, чи летять санчата з гірки. Природа живе, як справжній друг дітей, вона бере учать у їхньому житті. Залишимо весну і осінь більш романтичному віку, а з дитинства найбільш запам’яталось літо з його грозами, тепле море і, звичайно ж, зима. До вашої уваги поезія Н.Забілої «Випав сніг»

Учень лірик:

Вдягнувшись тепліше,

Морозяним ранком.

Маринка вийшла

І стала на ганку.

- Як гарно навколо!

Все вкрилось кругом

Пухнастим та чистим

Блискучим сніжком

У білім убранні



Зелені ялини.

Під сніг, як під ковдру,



Сховались рослини,

Щоб їх не дістали



Морози страшні,

Щоб взимку заснути

Й ожить навесні

Ставаймо на лижі,

Сідаймо в санчата,

Берімо коньки,

Щоб стрілою помчати

Хай щоки щіпає

Мороз жартома!

Хороша погода!

Весела зима!

Вчитель фізики: Охарактеризуйте підкреслені фізичні явища і дайте відповідь на питання:

Чому сніг білий і як утворилися сніжинки?



Учитель літератури: Сніг зустрічається у віршах поетів дуже часто, ось як про нього пише І.Франко:

«Сипле, сипле, сипле сніг

З неба сірої безодні

Міріадами летять

Ті метелики холодні»

Учень фізик: Сніг білий тому, що він складається з дрібнесеньких крижинок. А всяка подрібнена прозора речовина (розтовчене скло, розтовчений лід) стає непрозорою і білою, бо промені світла, потрапляючи в дрібненькі крупинки прозорої речовини, багаторазово від неї відбиваються всередину на ті ж межі з повітрям (повне внутрішнє відбивання) і тільки після цього виходять у повітря під довільними кутами.

Учень фізик: Про сніжинки. У тихі морозяні дні не буває рясного снігопаду, сніг падає окремими сніжинками, що кружляють. Усі вони різні, одна краща за іншу, у формі пластинок – симетричних шестикутних зірочок.

Йоган Кеплер вивчав будову сніжинок і встановив, що їх промені розходяться під кутом 60°. Усі шість кутів сніжинок зовсім однакові, що пов’язано з структурою молекули води. Сніжинки складаються з дрібних крижаних кристаликів. Різноманітність форм сніжинок величезна, їх нараховується кілька тисяч. Існують цікаві колекції їхніх фотогрвфій. При сильному вітрі у сніжинок обламуються промені і зірочки перетворюються на сніговий пил.

Якщо мороз невеликий, в погода тиха, то падаючі сніжинки зчіплюються одна з одною, утворюючи великі пластівці.

У вітряну погоду частіше випадає сніжна крупа, тобто дрібні сніжні кульки,- крижані кінчики сніжинок активно випаровуються.

Зустрічаються сніжинки у вигляді довгих голчастих кристалів або у вигляді шестигранних стовпчиків – гексагональні призми.

Сніжинки кружляють у повітрі то опускаються вниз, то піднімаючись угору. Їх траекторія не пряма лінія, як у краплинки дощу чи граду. Рух сніжинок наближається до руху броунівської частинки. Допомагають сніжинкам у цьому висхідні атмосферні теплові потоки повітря. Підйоми і спуски сніжинок можливі тому, що площа поверхонь сніжинок шестигранників значна, а маса мала. Політ сніжинок нагадує політ планера в потоках повітря.



Учитель фізики: Згадаємо таке фізичне явище, як грім М.Вінграновський

Була гроза, і грім гримів,


Він так любив гриміти,
Щоаж тремтів, що аж горів
На трави і на квіти.
Грім жив у хмарі, і з гори
Він бачив, хто що хоче:
Налив грозою грім яри,
Умив озерам очі.
 А потім хмару опустив
На сад наш на щасливий
І натрусив зі сливи слив,
Щоб легше було сливі.
 Та тут до грому навздогін
Заговорила груша:
“Трусніть і грушку, дядька грім,
Бо важко мені дуже…”
 І дядько грім сказав собі:
“Потрушу яігрушу,
Бо небеса вже голубі
Я покидати мушу”.

Учні фізики пояснюють фізичні явища.



Учитель літератури:

Ну, що б, здавалося, слова,

Слова та голос,- більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує...

Хочу повернути вас до однієї з небагатьох дивовижно вдалих і непересічних поетичних книг, яка зробила б честь найдосконалішій культурно розвинутій нації світу. Йдеться про «Сонячні кларнети» П.Тичини. У своїй першій збірці юний поет мав виразні риси імпресіоніста. До речі, що таке імпресіонізм?



Учень лірик: Глибокий психологізм, проникнення в найпотаємніші куточки людської душі, контрастні фарби і інтонаційна навантаженість.

Учитель літератури: Так от, Тичина старався відтворити той момент часу, про який у «Фаусті» сказано: «О, зупинись, хвилино, ти прекрасна!».

Учень лірик: Ліричний герой Тичини здивований, заворожений:

Гаї шумлять-

Я слухаю,

Хмарки біжать-

Милуюся.

Милуюся, дивуюся,

Чому душі моїй так весело.

Ген дзвін гуде іздалеку

Думки пряде над нивами

Над нивами-приливами,

Купаючи мене, мов ластівку

Щось мріє гай – над річкою.

Ген неба край – мов золото.

Мов золото – поколото

Горить-тремтить ріка, як музика!

Учитель літератури: Пригадайте, до якого ліричного жанру відносимо цю поезію?

Учень лірик: Пейзажна лірика.

Учитель фізик: Про які фізичні явища йдеться?

Учень фізик: Механічні (хмарки біжать, тремтить ріка), звукові (гаї шумлять, дзвін гуде іздалеку, ріка, як музика, я слухаю), оптичні (мов золото), теплове (горить).

Учитель літератури: «О панно Інно...», «Десь на дні мого серця», «Ви знаєте, як липа шелестить».

Учень лірик:

Ви заєте, як липа шелестить

У місячні, весняні ночі?-

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі, кохана спить...

Ви чули ж бо: так липа шелестить.

Коли в твої очі дивлюся-

Здається мені: мов бачу я небо прозоре,

Мов бачу брильянтових зір ціле море,

Що десь там горять-усміхаються, ясні.



Учитель фізики: Не можливо уявити собі, поезію в якій би не були використані природні фізичні явища для кращого їх сприйняття.

Питання, яким же світлом «світить» місяць? До якого розділу фізики віднести шелест липи?



Учень фізик: Місяць не свтить, він відбиває сонячне проміння. Явищем відбивання світла. А шелест липи – звукове явище.

Учительлітератури: Про ранню творчість Тичини можна говорити багато і завжди захоплено. Але ось рядки, сказані П.Тичиною, є підтвердженням того, про що ми з вами сьогодні говоримо. І підтверджують вони те, що лірика і точні науки – поєднані. Я про астрономію, сестру фізики:

Люблю астрономію,

Музику і жінку.

Астрономія воздвижає,-

Жінка дивує – у голосі, у погляді,

Навіть у посмішці –

Жінка завжди рождає, - писав П.Тичина

Мистецтво слова здатне оспівати красу жінки-коханки, жінки-матері, сестри... митці пензля часто зверталися до цього образу сикстинська «Мадонна» Рафаеля, «Мона-Ліза» Леонардо-да Вінчі. До цієї теми ми ще повернемося сьогодні.



Учитель літератури: Як тут не згадати шляхетного неокласика М.Рильського і його поетичну мініатюру «На білу гречку впали роси». Мені здається, що тут не тільки прекрасна лірика, а й багато фізичних явищ, які є окрасою поезії.

На білу гречку впали роси,

Веселі бджоли одгули,

Замовкло поле стоголосе

В обіймах золотої мли

Дорога вється між житами,

Ти не прийдеш, не прилетиш

І тільки дальніми піснями

В моєму серці продзвениш

(Учні фізики пояснюють фізичні явища, які вони бачать в цій поезії.)

Учитель літератури: Дуже не хочеться відходити від лірики, про неї можна говорити безкінечно, але поклонимося і прозі, і драмі, оскільки фізика присутня і в цих жанрах. До вашої уваги безсмертна Леся Українка і її «Лісова пісня»

(Грає сопілка, на її фоні учениця читає монолог Мавки з «Лісової пісні»)

О, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино,

вільними іскрами, вгору злетіло.



Легкий, пухкий попілець

Ляже, вернувшися, в рідну землицю,

Вкупі з водою там зростить вербицю,-

Стане початком тоді мій кінець.

Будуть приходити люди,

Вбогі й багаті, веселі й сумні,

Радості й тугу нестимуть мені,

Їм промовлти душа моя буде.

Я обізвуся до них



Шелестом тихим вербовоїгілки,

Голосом ніжним тонкої сопілки

Смутними росами з вітів моїх.

Я їм тоді проспіваю

Все, що колись ти для мене співав,

Ще як на провесні тут вигравав,

Мрії збираючи в гаю...



Грай же, коханий, благаю!

Учитель фізики: Ви прослухали уривок, а тепер опрацюємо даний текст з очки зору фізики. Щоб полегшити ваше завдання у тексті підкреслені слова, які стосуються фізичних явищ. Дайте відповідь: до яких розділів фізики вони належать?

(Учні фізики називають фізичні явища і до яких розділів вони належать.)



Учитель літератури: А зараз ми з вами напишемо малесенький диктант і ви побачите скільки фізичних явищ можна зустріти в звичайному тексті:
«Водяна краплинка»

«...Та я була не одна. За мною полинуло багато інших краплин, і ми витворили із себе над річкою густий туман. Проміння сонячне й далі гріло нас, і ми все рідшали, легшали та піднімались усе вище...»

Але краплинка не встигла закінчити своєї мови, бо легесенький вітерець похитнув дзвінкову плісочку, і малесенька блискуча краплиночка води упала на траву. Земля втягла її в себе, і вона зникла з очей у дзвіночка.

(Діти перевіряють написане з висвітленим на екрані диктантом).



Учитель фізик: Про які фізичні явища йдеться в цьому прекрасному творі.

1). Явище випаровування (але в творі є неточність, бо піднімаються не краплини, а молекули води).

2). Явище капілярності.

3). Теплове явище (гріло нас).

4). Конденсація (утворення туману).

5). Зміна стану речовини (рідшали...).

6). Механічне коливання (похитнув дзвіночок, земля втягнула).

7). Оптичне явище (блискуча краплинка).

8). Випромінювання (сонячне проміння).

Учень лірик: А я хочу прочитати поезію нашої сучасниці Л.Костенко. Вона дуже поетична, і мені здається, що фізики побачать тут багато фізичних явищ.

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, ніжно-золотим.

А листя просить: «Виший нас зеленим

Ми ще побудем, ще не облетим».

(Учні-фізики пояснюють фізичні явища: осінь вишиває, не облетим – механічний рух; дисперсія – кольори; листя просить – звукове явище).



Учитель фізики: Багато поезій Л.Костенко покладено на музику, ось одна із них.

(Звучить пісня на слова Л.Костенко «Осінній день»)

Осінній день,

Осінній день,

Осінній!

О, синій, день,

О, синій, день, о синій!

Осанна осені,

О сум! Осанна!

Невже це осінь,

Осінь, о! Та сама

Останні айстри

Горілець зайшлися болем.

Ген килим витканий із птиць

Летить над полем,

Багдадський злодій

Літо вкрав,

Багдадський злодій,

І плаче коник серед трав –

- нема мелодій!



Учитель літератури: Досліджувати фізичні явища в мистецтві можна безкінечно. Але не сказати, не згадати в цій темі нашого неперевершеного митця слова і пензля Тараса Шевченка - було б неправильно. Цього року громадськість всього світу святкує славетний ювілей – 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченко.

Учень лірик: Читаючи поезії Т.Шевченка, милуючись його картинами, ми розуміємо, що вся його творчість зумовлена глибоким знанням народного життя, умінням вибирати в ньому суттєве, характерне, рідкісним даром знаходити найдосконаліші засоби подачі цього життєвого матеріалу в мистецьких засобах.

Учитель фізик: Письменники вміють бачити навколишній світ, образно описувати його. У багатьох літературних творах ми зустрічаємося з різними явищами природи в художній уяві авторів. Фізик, читаючи такі місця, не може утриматись, щоб не розглянуцти такі невеликі уривки з художніх творів як задачі з фізичним змістом. Деякі з них можуть виявитись досить непростими – треба подумати, щоб відповісти правильно. Отже, є нагода одночасно насолоджуватись як художніми формами так і красивими розв’язками.

Учень фізик: У великого Тараса Шевченка є такі рядки:

«Вітер з гаєм розмовляє,

Шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю

Один за водою».

Учитель фізик: Які фізичні задачі можна побачити в цьому вірші? Тут можна розглянути різні питання. Та найцікавіші, мабуть, є такі:

Перша задача - про вітер.

Чому «вітер з гаєм розмовляє», а з осокою шепче?

Учні фізики: Відмінність у гучності і частоті звуків. Шум вітру в гаї обумовлений дуже інтенсивною амплітудою коливань листя, гілок і навіть стовбурів дерев. Спектр акустичних коливань, які ми при цьому чуємо, досить широкий – і в певній мірі схожий на голоси людей, почуті здалеку. Осока коливається від вітру з меншою амплітудою, тому що має менші розміри в порівнянні з деревами, межі її акустичних коливань вужчі, тому цізвуки більш нагадують шепіт.

Учитель фізик: Друга задача: Чому течія зносить човен вниз за водою?

Учні фізики: Якщо човен рухається рівномірно, то це рух за інерцією. Це означає, що рівнодійна всіх сил = 0. а вниз за течією він рухається тому, що на початку його руху вниз, паралельно течії напрямлена результуюча сила, що діє на човен (розганяючись до певної швидкості, човен зазнає все бвльшого опору води, аж поки сили не скомпенсують одна одну).

Учень лірик: В іншому творі Шевченко описує захід сонця ввечері.

«Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє,

Чорніє поле, і гай, і гори,

На синє небо виходить зоря».

Учитель фізик: Чому ввечері всі предмети поступово втрачають своє забарвлення і стають чорними?

Учень фізик: Людське око бачить предмети тому, що світлові промені відбившись від них, потрапляють в око. При заході сонця швидко зменшується освітленість навколишніх предметів, а значить все менше променів потрапляє на орган зору.

Учитель фізик: Чому зорі не можна бачити вдень?

Учень фізик: Вдень сонячні промені розсіюються атмосферою Землі, внаслідок чого, ми дивлячись на небо вдень, бачимо це світло, яке значно яскравіше за світло зірок і тому «забиває» їх «слабке» випромінювання.

Учитель фізик: Розглянемо уривок з поеми «Княжна» Т.Шевченко.

«Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка Воду позичає».



Учитель фізик: Як утворюється веселка?

Учень фізик: Веселка – оптичне явище в атмосфері, яке пояснюється розкладанням білого природного світла на кольори, крапельками води в атмосфері, як у призмі. Потрапляючи в прозору краплю з повітря, світло внаслідок дисперсії світла, розкладається в неперервний спектр, кольорові пучки якого зазнають повного внутрішнього відбиття і виходять назовні, розбігаючись при цьому на ще більший кут, спектр при цьому робиться ще ширшим. Якщо ми в цей час знаходимось в тому місці, куди потрапляють кольорові пучки, від різних дощових крапель, то й бачимо веселку.

Учитель фізик: Чому веселку видно у вигляді дуги?

Учень фізик: Тому, що 7 кольорів веселки видно під кутом від 42° над обрієм, відносно спостерігача на фоні небесної півсфери. В результаті конус зору вирізає на небосхилі дугу півкола. Спостерігач, перебуваючи поза дощовою зоною, бачить над обрієм приблизно на відстані 1 – 2км. веселку (у зоні дощу), що освітлюється сонцем. Верхня смуга веселки – червона – знаходиться не вище 42° над обрієм, нижня – фіолетова. У цей час сонце знаходится не високо над обрієм за спиною спостерігача, а центр веселки – під обрієм. Чим вище сонце над обрієм, тим меншу частину веселки ми бачимо. Якщо сонце підніметься вище 43° над обрієм, то веселку не видно. Але якщо піднятись високо над земною поверхнею, то можна побачити все кільце веселки. При сонячному освітленні веселку можна спостерігати у водоспадах, фонтанах, в крапельках роси на траві. Коли сонце буде біля зеніту, веселка не спостерігається.

(Звучить музика)

......дивлюся, аж світає.

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає...

Тихесенько вітер віє,

Сади, лани мріють,

Між горами, над ярами

Верби зеленіють

І все то те вся країна

Повита красою,

Зеленіє, вмивається

Рясною росою

Зелений гай.

Споконвіку вмивається,

Сонце зустрічає.

І нема тому почину,

І краю немає.

Ніхто його не додбає

І не розруйнує...

Вчитель фізик: Яка глибина думки в поезії великого кобзаря. А чому край неба палає?

Учень фізик: Пряме сонячне світло втрачає за рахунок розсіювання в атмосфері сині і фіолетові промені – саме ж здобуває слабкий жовтуватий відтінок, який підсилюється над обрієм. Чим нижче сонце над горизонтом тим більший шлях проходять промені через атмосферу крім того, в повітрі багато пилинок, крижинок, які особливо поглинають короткохвильову (синьо-зелені ,фіолетову частину спектра, але пропускають червоні) от чому при сході і заході сонця небо рожево-червоне.

Учень лірик: Дивлячись на картину Т.Шевченка «Марія», яку він створив у 1840р., як композицію за поемою О.Пушкіна «Полтава», використовуючи акварель, хочеться прочитати такі рядки:

Нащо мені чорні брови,

Нащо карі очі,

Нащо літа молодії,

Веселі, дівочі?

Літа мої молодії

Марно пропадають,

Очі плачуть, чорні брови

Од вітру линяють.

Учень фізик: В 1841р. Шевченко створює композицію «Циганка-ворожка» та «Катерина». Ми бачимо тут уміння досягати вражаючих переливів світла. Спрямування українського образотворчого мистецтвана на шлях реалізму. Митець дає досить виразну характеристику персонажам, вимальовуючи їх риси вдачі.

А тепер ми, як фізики, спробуємо пояснити фізичні принципи, використані при написанні картини.

Вражає, як художник вималював на своїй картині світло. Дивовижне явище, яке вивчає оптика. Він створює у глядача, шляхом вправного підбору фарб на картині психологічно правильне сприйняття свого задуму. Використовуючи колориметрію, розділ оптики, де вивчають методи кількістного вимірювання кольору. Закони утворення тіні і напівтіні, фотометрію (світлові вимірювання). Художник досягає вражаючих ефектів, картина ніби світиться. Використовуючи гру світла і інтенсивні кольори, зведені до кількох головних тонів, він добивається майже повної ілюзії освітлення, і це дало йому можливість передати поетичний стан героїні.

Учитель фізик: багато творів Т.Г. Шевченка покладено на музику. Один із них ми пропонуємо зараз послухати і прислухатись, як поетичний опис фізичних явищ (звукових, механічних, оптичних) робить цейтвір твір зрозумілим і довершеним. Звучить «Реве та стогне Дніпр широкий».

Учитль лірик: Великому митцю, духовному наставнику всіх поколінь, безсмертному, завжди сучасному Т.Г. Шевченку присв’ячується. (На екрані – Канів. Тарасова гора. Звучить пісня «Дорога до Тараса» у виконанні В.Зінкевича).

Підсумок уроку: Релаксація.

Учитель фізики: Ми отримали задоволення від вашої роботи на уроці. А зараз ми пропонуємо вам висловити свої враження від уроку.


  • Чи сподобався вам урок?

  • Про що нове ви дізналися?

  • Чи знадобляться вам в житті отриманні знання?

  • Які завдання вам хотілося ще виконати?

Учитель лірик: Сьогодні у нас був незвичайний урок, тому дехто з вас отримвє незвичайні оцінки.

  • За активність на уроці.

  • За ліричність.

  • За вміння швидко і влучно знаходити фізичні явища в художніх творах.

  • За влучні відповіді.

Учитель фізики: Дякуємо всім за роботу. До побачення.

Використана література:



  1. Е.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, фізика-11, К., Генеза 2011р.

  2. В.Г. Бар’яхтар, Ф.Я. Божинова, фізика-10, Ранок, Харків 2010р.

  3. Газета «Фізика» №5, лютий 2007р.

  4. Все для вчителя №6, 2002р.

  5. Все для вчителя №7-8, 2004р.

  6. В.О. Шарова, З.В. Дубас, Нетрадиційні уроки фізики, частина 2, 2003р.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка