Era – Європейська дослідницька асоціація



Сторінка3/8
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.69 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

3. Поінформованість , сприйняття та ставлення до ідеї інклюзивної освіти


Без сформованої громадської думки, налаштованої на підтримку та толерантне сприйняття ідеї інклюзивної освіти, цей процес може стикнутися з несприйняттям або навіть супротивом з боку суспільства, про що свідчать повідомлення ЗМІ. Тому серед завдань дослідження було вивчення декількох питань: наскільки обізнаними щодо ідеї і сутності інклюзивної освіти є населення в цілому, громадські організації, які опікуються проблемами дітей з інвалідністю, а також професійна група освітян; як ставляться до цієї ідеї навіть ті, хто нічого не чув і не знає про існування інклюзії.

Опитування населення показало, що фактично всі опитані вважають, що проблема освіти дітей з особливими потребами є важливою для нашого суспільства. 54% опитаних обґрунтовують свою думку тим, що в нашій країні існує реальна проблема обмеження прав інвалідів, і таку ситуацію треба змінювати.


Діаграма 3.1. Сприйняття важливості проблеми освіти для дітей з особливими потребами в суспільстві, %



Питання: На Вашу думку, чи є проблема освіти для дітей з N=500

особливими потребами важливою для українського суспільства?

Дослідження показало, що поінформованість населення щодо виразу «діти з особливими потребами» є досить високою, переважна більшість опитаних (75%) знайомі з цим виразом, щоправда лише менше половини з них знають, що точно означає це поняття і вказали правильне визначення.


Водночас, лише чверть опитаних заявила, що чули/дещо знають про впровадження інклюзивної освіти в Україні. Для переважної більшості респондентів цей процес залишився невідомим. Зауважимо, що 61% опитаних мають дітей (родичів) шкільного віку, і тільки 9% опитаних заявили про те, що в класах (школах) , де навчаються їхні діти або діти з родинного кола, є діти з особливими потребами. Найбільше ж чули і щось знають про інклюзивну освіту люди середнього віку і мешканці західних областей; найменше обізнаними щодо інклюзивної освіти виявився Південний регіон України. Основними каналами інформації для тих, хто знає чи чув про інклюзивну освіту, були ЗМІ (53% -телебачення, по 10% - газети та Інтернет), сусіди/друзі/ родичі/колеги -15%.

Демократичні Ініціативи молоді

Діаграма 3.2. Джерела інформації про інклюзивну освіту, %


Питання: Звідки ви дізналися (чули) про інклюзивну освіту? N=500

Можливо кілька відповідей
Опитування НУО, які займаються вирішенням проблем, захистом та лобіюванням інтересів інвалідів та дітей з особливими потребами, показало, що тільки третина (33%) респондентів виявилися «добре обізнаними» із засадами та метою впровадження інклюзивної освіти в Україні. Близько половини опитаних зізнаються, що лише «дещо знають», так як цим питанням професійно не займаються. «Щось чули» - 9% , «нічого не знають» стільки ж.
Для оцінки обізнаності групи освітян питання дещо ускладнили - йшлося про обізнаність щодо концепції інклюзивної освіти. Серед представників спеціальних та загальноосвітніх шкіл половина опитаних обрали варіант "добре обізнаний" про існування такої концепції, 8% - нічого не чули. Більше половини представників загальноосвітніх та спеціальних шкіл нічого не знали про проведення та результати Всеукраїнського педагогічного експерименту з інклюзивної освіти.
Рис.3.1. Обізнаність представників професійних груп про впровадження інклюзивної освіти

Питання: Чи знаєте Ви про впровадження в Україні N=12

інклюзивної освіти та концепцію інклюзивної освіти МОНМС?
На відміну від населення, головними інформаційними джерелами про інклюзивну освіту та педагогічний експеримент для професійних груп стали колеги та адміністрація (58%). Меншою мірою у розповсюдження інформації про інклюзію та результати експерименту, на думку освітян, задіяні українські ЗМІ (33%).

Демократичні Ініціативи молоді


  • Враховуючи отримані результати, можна визначити, що не тільки населення, профільні НУО, але й навіть професійна спільнота є недостатньо обізнаними щодо інклюзивної освіти та планів по її впровадженню, що, насамперед, зумовлено низьким рівнем інформаційно - просвітницької роботи в цьому напрямку з боку держави та ЗМІ.

Для розуміння того, які уявлення має громадськість щодо освіти дітей з особливими потребами, респондентам були поставлені два запитання. Перше стосувалося власне уявлень, де саме в Україні навчаються такі діти, друге ж мало на меті виявити уявлення щодо того, де саме такі діти мають навчатись (бажано, щоб навчались). Зіставлення відповідей на ці запитання робить зрозумілим, наскільки реально громадськість уявляє собі проблему освіти дітей з особливими потребами.


Переважна більшість опитаних (64%) вважають, що діти з особливими потребами отримують освіту в спеціальних школах, 23 % вважають, що такі діти навчаються вдома, а 27% думають, що вони перебувають в школах - інтернатах. Остання опція дещо повторює першу, але саме завдячуючи їй ми можемо зрозуміти, яка частка респондентів вважає, що діти з особливими освітніми потребами навчаються саме ізольовано.
Відповідаючи на питання, де мають навчатися діти з інвалідністю, 55% респондентів стверджували, що це має бути спеціальна школа. Трохи більше чверті набрала опція навчання в ЗОШ. 15% апелювали до того, що кожен випадок унікальний, і вирішувати, де вчитися треба індивідуально, в залежності від форми інвалідності. Навчання вдома однак не знайшло багато прихильників (14%). Зовсім же непопулярною виявилась опція навчання через Інтернет.
Діаграма 3.3. Можливий заклад освіти для дітей з особливими потребами, %



Питання: А як Ви вважаєте, де мають отримувати шкільну освіту діти з N=500

особливими потребами (оберіть 2-3 варіанти)?

Хоча населення мало знає про зміни, які відбуваються в освітній системі України, ставлення до ідеї інклюзивної освіти в цілому позитивне: 70% опитаних заявили про це; 13% ставляться до цього нейтрально, вочевидь до цієї групи можна віднести як тих, хто ще не визначився в цьому питанні і вагається, так і тих, яким це абсолютно байдуже. Імовірно припустити, що і якась частка з тих, хто налаштований позитивно, скоріше декларує таку позицію, ніж означує своє реальне ставлення ( в таких випадках іноді спрацьовує звичайна конформістська тенденція підтримувати загально бажану, соціально позитивну позицію більшості).


Демократичні Ініціативи молоді
Діаграма 3.4. Ставлення до ідеї інклюзивної освіти, %


Питання: Як Ви ставитесь до ідеї інклюзивної освіти, коли діти з особливими, N=500

потребами навчаються спільно з іншими дітьми у загальноосвітніх школах?
Неурядові організації засвідчують значно вищий рівень підтримки ідеї інклюзії – 85% з них обрали відповідь «цілком позитивно». Негативне ж ставлення наявне лише у 10% випадків.
Переважна більшість населення (53%) ставляться позитивно до того, що в школі з їх дітьми можуть навчатися діти з особливими потребами. 21% навіть скористались би цієї нагодою, щоб налаштувати свою дитину на допомогу таким дітям в навчанні і житті. Щоправда 14% опитаних зізнались, що їм далеко не байдуже, яку психофізичну проблему має така дитина, і вони б обов’язково оцінили ризики того, чи не може бути з того шкоди для їх дитини. Лише 2% респондентів щиро зізналися, що перевели б свою дитину в іншу школу чи клас.

Діаграма 3.5. Ставлення до спільного навчання дітей, %

Оцінюючи позитивні сторони спільного навчання в ЗОШ, населення найчастіше наголошувало на соціалізації дітей-інвалідів, яка є основою для їхньої подальшої успішної адаптації у суспільстві. Серед мінусів інклюзії найчастіше озвучувалась проблема жорстокості сучасних дітей. 76% впевнені, що впровадження інклюзивної освіти допоможе формуванню толерантності в суспільстві.

Демократичні Ініціативи молоді
45% опитаних (переважно молодь і люди середнього віку) вважають, що Україна має йти європейським шляхом і впроваджувати інклюзивну освіту, 36% налаштовані менш оптимістично і думають, що українська школа ні конструктивно, ні матеріально не готова до інклюзії. Водночас 50% опитаних вважають, що інклюзивна освіта – це крок до змін, які необхідні не тільки в освіті, а й в цілому - в суспільстві.


  • Таким чином результати опитування населення спростовують уявлення про те, що інклюзивна освіта не відповідає українському менталітету, а населення не готове до неї і сприйме ідею і практику вороже.



1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка