Еміграційна література (огляд). «Празька поетична школа» української поезії та її представники



Скачати 80.25 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір80.25 Kb.
Тема: Еміграційна література (огляд). «Празька поетична школа» української поезії та її представники.

Мета: ознайомити учнів з еміграційною літературою, найвідомішою «празькою поетичною школою» та її представниками; зацікавити творами, спонукати до глибшого ознайомлення; розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою, виділення головного; виховувати повагу до митців-патріотів, любов до поетичного слова.

Очікувані результати: учні вміють розповідати про розвиток української еміграційної літератури, «Празьку поетичну школу» та їх представників, знають матеріал про життєвий і творчий шлях поетів.

Обладнання: «портретна галерея» письменників-емігрантів, виставка їхніх творів, ілюстрації до них, карта світу.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда.

  • Пригадайте умови еміграції українців на початку 20 століття.

  • Назвіть письменників першої хвилі еміграції.

  • Окресліть основну тематику їх творчості в еміграції.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оголошення теми й мети уроку.

Епіграф: «Хто пережив страшну операцію розриву з живим тілом Батьківщини, хто відчував пекучий брак Батьківщини, як вічно роз’ятрену рану, хто задихався в чужому повітрі, у чужому підсонні, під чужим небом…, той зрозуміє психологічний стан емігранта.»

Є. Маланюк

Учитель. Література української діаспори або еміграційна література – література написана українськими письменниками в еміграції, які з політичних, економічних, релігійних причин виїхали з України на постійне або тривале проживання за кордоном.

Як ви вже знаєте, крах українських визвольних змагань 1917-1922 р.р. спричинив чергову потужну хвилю еміграції, тільки вже не економічної, а політичної. Найбільш прихильно до вигнанців з України поставилася Чехословаччина. Поступово тут сформувалося широке коло талановитих молодих українських поетів – Юрій Дараган, Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Юрій Клен, Олег Ольжич, Наталя Лівицька-Холодна, Юрій Липа, Олекса Стефанович, Оксана Лятуринська, Галя Мазуренко, Олена Теліга та інші. Згодом дослідники почали їх називати «празькою школою». Назва досить умовна. Окремі «пражани» самі заперечували існування такого об’єднання, яке не виробило ні статуту, ні програми. Не всі зі згаданих митців жили в Чехословаччині, деякі мешкали у Німеччині, Польщі, Варшаві.

І все ж «празька школа» - досить цілісне літературне явище, бо у творчості її представників виразно проступають спільні ідейно-стильові риси.

ІІІ. Робота з Інтерактивною дошкою.

Опрацювання таблиці «Спільні ідейно-стильові риси»


  • Єдина історіософська концепція (катастрофізм). «Пражани» вважали, що Перша світова війна, криваві європейські революції засвідчили катастрофу старого, традиційного, сільського світу й утвердження нового, індустріального, активного, агресивного.

  • Волюнтаризм, «філософія чину»: людина може і мусить сама будувати власну долю, захищати свою свободу, гідність, боротися з несправедливістю. Звідси – культ героїв, подвигів.

  • Войовничий націоналізм: єдиною природною формою життя людства є нації, сенс історії полягає у вільному, повнокровному існуванні національних спільнот, українці як нація здобудуть свободу, утвердяться у світі, лише коли загартують у собі залізну козацьку волю, непримиренно повстануть проти загарбників, будуть готові жертвувати собою заради Вітчизни. Ідеал «пражан» - боротьба за Українську самостійну державу.

  • Трагізм світосприймання, увага до болісних переживань людини, пов’язаних із поразкою в боротьбі за високі ідеали. Песимістичні настрої врівноважувала ідея віри в перемогу, возвеличення героїзму й мужності.

  • Стильовий синкретизм: «пражани» поєднували у своїй творчості різні стилі модернізму, насамперед неокласицизм і неоромантизм, а також символізм, імпресіонізм, експресіонізм тощо.

ІV. Словникова робота.

Історіософіяце спроба пояснення сенсу, логіки історичних подій.

Волюнтаризм – культ сили волі, дієвості, конкретних рішучих учинків, боротьби.

Синкретизм – поєднання або злиття різних, іноді цілком відмінних способів мислення і поглядів.

Учитель. Поезія «Празької школи» характерна тим, що в її текстах віднайшов своє випробування вольовий тип українця, котрий невдовзі утверджувався в житті, яке потребувало «трагічних оптимістів».

  • Якими були історичні умови функціонування української літератури за кордоном у першій третині 20 століття?

V. Огляд творчості поетів «празької школи».

Повідомлення учнів (випереджальне завдання для груп).

Юрій Дараган

Родоначальник школи, мав великий вплив на творчість поетів саме історіософськими мотивами (яскравий історизм, варяги, дикий степ, сонячний Дажбог, настрої вигнанця). Увійшов у літературу збіркою «Сагайдак» (1925). Центральною в ліриці Дарагана є тема України. У циклах віршів «Луна минувшини», «Дике поле», «Срібні сурми», «Запоріжжя» Дараган творить поетичний і натхненний образ Вітчизни. Вона приходить до нього в снах і наяву, у спогадах і скупих звістках. За нею він тужить, її образ плекає в серці як найдорожчий і поки що не досягнений ідеал. Митець прагнув поетичним словом витворити ідеал українця – мужнього й загартованого в боях, який пишається славним минулим народу і наслідує героїчні подвиги своїх предків.

Леонід Мосендз

Поет, прозаїк, критик, перекладач. Під час громадянської війни воював у лавах війська Петлюри.1920 року відступив до Польщі з армією УНР. Навчався в Українській господарській академії на хіміко-технологічному факультеті. Учений-хімік, визнаний у Європі винахідник. Лейтмотив поезій Мосендза – відродження України, визвольної боротьби її народу після Першої світової війни. Одним з перших відчув комічність свого народу й нації. Це було модерне світовідчуття людини 20 ст.(вінок сонетів «Юнацька весна»). Мосендз творив «наукову» поезію, сміливо в її образну тканину включав філософські мотиви, поняття й лексику з точних наук, розширюючи естетичне поле лірики. Цим шляхом у 60-х роках ітимуть І. Драч, М. Вінграновський та їхні послідовники.

Олег Ольжич

Талановитий поет, публіцист, політичний діяч, археолог, людина-легенда. Син видатного Українського поета Олександра Олеся. Під час Другої світової війни організатор підпільного руху опору фашистам. Жорстоко закатований німцями на смерть 1944 року. Збірками «Рінь», «Вежі», «Подзамчя» він увійшов в українську літературу як поет раціональної, предметної лірики, яка заперечувала сентиментальне оспівування життя та образ пасивної, безвольної людини. Олег гартував свою волю в вважав, що саме сильна духом, цілеспрямована особистість потрібна майбутній відродженій Україні. По-новому трактує митець поняття героїчного, що поєднує в собі й хоробрість, і відвагу серця, а головне – сильний заряд духовності, яка веде борців до оновлення світу, розбиває кайдани рабства.

Олена Теліга

Поетеса, революціонерка, яскрава особистість, вольова, енергійна й вродлива жінка, яка своє життя присвятила боротьбі за незалежну Україну. Під час Другої світової війни на окупованій Україні організувала літературно-мистецьке життя, очолила Спілку письменників України. Як українську патріотку гестапівці 1942 року розстріляли в Бабиному Яру.

Посмертно вийшли збірки «Душа на сторожі», «Прапори духа», «Полумяні межі». У поезіях та публіцистичних виступах поетеса проголошує героїзм як найвищу чесноту, сформувала принципи героїчної етики, наповненої героїчним діянням, відвагою, безкомпромісністю. У художньому світі поетеси панує бунт, змагання за оновлений світ, протест проти безбарвної «нудоти життя». На переконання О.Теліги, рідний край від неволі може врятувати новий тип українця, який уміє жити й творити для своєї нації.

Наталія Лівицька-Холодна

Поетеса з родини інтелігентів. Її батько, Андрій Лівицький, був міністром уряду УНР, а згодом Президентом УНР в еміграції. 1920 року Лівицькі мусили виїхати з окупованої України, оселилися в Чехословаччині. Наталя навчалася в Карловому та Варшавському університетах. Була одним із засновників літературної групи «Танк». Під час Другої світової війни оселилася в Німеччині, 1950 року переїхала до США, 17 років працювала на фабриці, останні роки прожила в Канаді.

Поезія поетеси постає в еротичному вияві, через витончену, внутрішньо складну, але зовні прозору образну структуру. Лірична героїня Н.Лівицької-Холодної відчуває в собі темний голос крові й уявляє себе то «поганкою з монгольських степів», то бранкою татарина, яка наділена відьомським хистом любовного привороту, що несе з собою смерть, вона мовби посестра гоголівської сотниківни. Тож не дивно, що тільки значно пізніше збірка «Вогонь і попіл» була оцінена як неординарне художнє явище, що виникло на перехресті літературних впливів і взаємозв’язків, в якому перехрещуються національне джерело і впливи європейської поезії.

(З «Історії української літератури 20 ст.»)

VІ. Узагальнення.

Учитель. Поезія «пражан» мала широкий резонанс у діаспорі, а з відновленням незалежності здобула численних шанувальників в Україні.

VІІ. Читання віршів поетів «празької школи» (за вибором учнів)

VІІІ. Закріплення набутих знань, умінь, навичок

Творче завдання.

1. На основі опрацьованих відомостей про еміграційну літературу, прослуханих поетичних творів побудуйте узагальнений портрет-асоціацію українського поета-емігранта.

Він – українець, вигнанець…

2. Прокоментуйте епіграф до уроку.



Висновок. Поезія пражан напрочуд наснажена рисами неокласицизму, тим невід’ємним артистизмом, постійним закоханим подивом перед красою, історією, міфологією, літературою, що притаманні великим творінням світової літератури.

9. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

  • Значення української еміграційної літератури, на мій погляд, полягає в тому…

  • Найбільше мене вразила постать…

  • Переваги творення літератури за кордоном в тому..., а недоліки…(могли вільно висловлювати критичні думки, але не завжди володіли реальною ситуацією на Батьківщині.)

10. Домашнє завдання.

Вміти розповідати про українську літературу за кордоном, «Празьку школу» поезії та її представників Є.Маланюка.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка