Експертна інформаційно-діагностична карта щодо вивчення стану науково-методичної діяльностві



Скачати 307.98 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір307.98 Kb.
ЕКСПЕРТНА ІНФОРМАЦІЙНО-ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ЩОДО ВИВЧЕННЯ СТАНУ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТВІ

ШКОЛИ № __________________


І.Кадровий склад колективу школи.

1. Загальна кількість педагогічних працівників школи ________, з них:

адміністративних працівників _______________________________________________

педагогічних працівників ___________________________________________________

практичних психологів _____________________________________________________

2. Кількість педагогічних працівників за віковими категоріями (поставте відповідну цифру в кожну клітинку):



Вікова категорія педпрацівників

Кількість педпрацівників

до 30 років




31 – 40 років




41 – 50 років




51 – 60 років




більше 60 років




ІІ. Система підвищення кваліфікації.

1. Вкажіть кількість педпрацівників школи, які підвищили кваліфікаційний рівень.



Рік

Отримання кваліфікаційної категорії педагогів

Спеціаліст ІІ категорії

Спеціаліст І категорії

Спеціаліст вищої категорії

Звання „Старший учитель”

Звання „Учитель-методист”


















2. Вкажіть кількість педпрацівників, які брали участь у роботі:

школи молодого вчителя (в межах закладу) _______________________________________________

районної школи молодого вчителя _______________________________________________________

внутрішніх семінарів __________________________________________________________________

обласних семінарів ____________________________________________________________________

районних методичних об’єднань ________________________________________________________

обласних курсів підвищення кваліфікації _________________________________________________

республіканських курсів підвищення кваліфікації __________________________________________

ІІІ. Науково-дослідницька та методична робота, публікації.


1. Вкажіть єдину методичну тему, над якою працює педагогічний колектив школи: _____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________


2. Назвіть теми внутрішніх семінарів, які проводились

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3. Відзначте знаком „√” рівні узагальнення й розповсюдження передового педагогічного досвіду вашого закладу:


Рівень узагальнення досвіду роботи

Адміністрації

Педагогів

Психолога

Класного керівника

Внутрішкільний













Районний













Міський













Обласний













Республіканський













Міжнародний












4. Вкажіть кількість та теми науково-дослідницьких та методичних публікацій за освітньою тематикою.



Автори

Загальна кількість публікацій

Загальна кількість авторів

Теми публікацій

Адміністрація
















Психолог
















Педагоги
















Всього










5. Заповніть інформаційну таблицю щодо перспективних учителів, які можуть працювати з обдарованими дітьми.

ПІП вчителя

Предмет

Кваліфікаційна категорія










6. Вкажіть предмети варіативної частини навчального плану:




Традиційні (програмні предмети)

Нетрадиційні предмети

У школі І ступеня













У школі ІІ ступеня



















У школі ІІІ ступеня



















ІV. Моніторинг освітньої галузі.




У школі

І ступеня



У школі

ІІ ступеня



У школі

ІІІ ступеня



1. Позначте значком „√” існуючі напрями моніторингу в навчальному закладі:

Моніторинг успішності учнів.










Моніторинг загальних здібностей учнів.










Моніторинг спеціальних здібностей учнів

(творчих, математичних, лінгвістичних тощо).












Моніторинг рівня соціального розвитку учнів

(вихованості, адаптованості, зрілості тощо).












Моніторинг динаміки педагогічної досвідченості колективу.










2. Позначте знаком „√” засоби моніторингу в навчальному закладі:

Шляхом зведення оцінок учнів

(поточних, семестрових, річних тощо).












Шляхом зведення оцінок зрізових робіт.










Шляхом зведення результатів психологічного тестування та анкетування.










2. Позначте знаком „√” об’єкти моніторингу в навчальному закладі:

Всі учні школи.










Окремі класи.










Окремі групи учнів (що не встигають, обдаровані, діти пільгового контингенту тощо).










Окремі учні.










Педколектив загалом.










Педагоги, члени ШМО.










Якість викладання окремих предметів.










Якість вивчення окремих предметів.












Як оцінити методичну діяльність

Оцінку методичної роботи вчителя доцільно здійснювати в рамках його участі в роботі методичного об’єднання учителів-предметників. Таку оцінку здійснює голова методичного об’єднання або заступник директора з навчально-виховної роботи. Результати оцінювання варто подати у формі таблиці з такими колонками:



Прізвище, ім’я, по батькові вчителя

Оцінка в балах

Участь у роботі методичного об’єднання




Участь у роботі психолого-педагогічного семінару




Самоосвіта




Робота в творчих групах




Участь у районних семінарах




Участь у обласних семінарах




Проведення відкритих уроків




Проведення відкритих позакласних заходів




Участь у проведенні методичних заходів




Авторські програми




Апробація навчальної літератури




Впровадження інноваційних технологій




Загальна сума балів:





СХЕМА ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТАТУСУ ВЧИТЕЛЯ
Загальна культура вчителя:

  • загальнолюдська морально-етична культура;

  • культура праці;

  • естетичні смаки.

Професійна культура вчителя:

    • фахові знання;

    • предметно-методична культура;

    • загально педагогічна культура;

    • технологічна культура;

    • культура спілкування та стосунків;

    • готовність до пошукової діяльності.

Навчально-виховна робота вчителя:

      • формування мотивів навчання в учнів;

      • динаміка успішності учнів з предмета;

      • психологічний клімат на уроках;

      • стосунки з учнями;

      • стосунки з батьками.

Професійне самовдосконалення вчителя:

        • рівень, якість самоосвіти;

        • методична робота;

        • вивчення та використання перспективного педагогічного досвіду;

        • використання досягнень науки;

        • експериментально-дослідницька робота.

Громадська діяльність учителя:

          • робота в громадських організаціях, органах самоуправління;

          • виконання доручень.


АНКЕТА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

І семестр

1. Чому Ви обрали професію вчителя?

а) подобається робота з дітьми;

б) прийнятий режим і характер роботи вчителя;

в) вирішальний вплив мала любов до спеціальності;

г) під впливом бажання здобути вищу освіту;

д) під впливом інших чинників.



2. Чи хотіли б Ви перейти на іншу, непедагогічну, роботу?

а) так;


б) ні;

в) важко відповісти.



3. Чи подобається Вам робота в школі?

а) так;


б) байдуже;

в) ні.


4. Що подобається Вам найбільше?

а) проведення уроків;

б) позакласна робота з предмета;

в) робота з батьками;

г) методична робота;

д) робота із самоосвіти;

е) громадська робота.

5. За можливості повторення вибору чи обрали б Ви ще раз педагогічну професію?

а) так;


б) ні;

г) важко відповісти.



6. Що викликає у Вас найбільші труднощі в роботі?

а) підготовка до уроків;

б) організація навчального процесу;

в) спілкування з учнями, батьками, колегами;

г) проведення виховних заходів;

д) організація свого часу та праці;

е) організація свого часу та праці;

є) інше (зазначте).



7. Як Ви оцінюєте свою підготовленість до педагогічної діяльності?

  • фахову

а) цілком задоволений;

б) задоволений;

в) не задоволений;


  • з методики викладання предмета:

а) цілком задоволений;

б) задоволений;

в) не задоволений;

8. Як Ви ставитеся до обраної спеціальності?

а) цілком задоволений;

б) більше подобається, ніж не подобається;

в) байдуже;

г) більше не подобається, ніж подобається;

д) зовсім не подобається;

е) важко відповісти.

9. Як було організоване стажування?

а) добре;

б) задовільно;

в) незадовільно.



10. У чому полягало Ваше стажування?

а) був інтенсивний план стажування;;

б) був виділений учитель-наставник;

в) добре організована робота під керівництвом наставника;

г) цією роботою цікавилася адміністрація школи;

д) інше (зазначте).



ІІ семестр

1. Уроки кого із своїх колег Ви відвідали?

2. Що Вам особливо сподобалося на цих уроках?

3. Скільки Ваших уроків відвідав наставник?

4. Яку допомогу Ви отримали від наставника?

5. Хто, крім наставника, допомагав Вам у підготовці до уроків?

6. Яку методичну літературу Ви використовували у підготовці до уроків?

7. Які труднощі Ви відчуваєте під час проведення уроків?

8. Яку, на Вашу думку, допомогу слід надати молодим учителям з метою підвищення ефективності їх роботи?

9. Яких труднощів Ви зазнаєте, використовуючи навчально-матеріальну базу?

10. Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?

11. Що можна зробити для поліпшення роботи методичного об’єднання?

12. Чи допомогла Вам у роботі участь у методичному об’єднанні?

13. Які загальні заходи (педагогічні ради, об’єднання, засідання психолого-педагогічного семінару, ділові, рольові ігри, школа молодого вчителя) найбільше Вам запам’яталися? Чому?

14. Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі?

15. Що нового Ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємо відвідування уроків, зокрема свого наставника?

16. Які методичні прийоми, на Вашу думку, Ви вдосконалили впродовж року?

17. Яку медичну допомогу Ви бажали б отримати від шкільної адміністрації, наставників?

18. Які загально шкільні заходи для учнів Вам найбільше сподобалися і були, на Вашу думку, найефективнішими? Чому?

Укладачі: Ю.В.Буган, Г.Г.Свінних, В.І.Уруський, м.Тернопіль, ОІПОПП.
ПРОГРАМА СЕМІНАРУ-КОНФЕРЕНЦІЇ

Тема: „Моніторинг як засіб управління персоналом”.

Мета: презентувати моніторингову діяльність керівника.

Завдання:

1. Теоретичний аналіз сутності педагогічного моніторингу, що використовується в управлінні кадрами.

2. Презентація моніторингів: управлінський, методичний, інформаційний, психологічний, вивчення якості навчання студентів.

3. Діалогова гра – наукова конференція „Моніторинг в управлінні”.

4. Презентація позитивних успіхів використання моніторингу на практиці.

5. Зворотній зв’язок – „Відкритий мікрофон”.



План роботи семінару:

Організаційний модуль.

1. Реєстрація учасників.

2. Розподіл за групами.

3. Відкриття, постановка мети та завдань.

Теоретичний модуль.

Доповіді:


  • „Сутність, функції та принципи проведення моніторингу”;

  • „Моніторинг в управлінській діяльності”.

Модуль методичного супроводу.

Робота в групах:



  • „Психологічний моніторинг управління”;

  • „Інформаційний моніторинг у корекційній управлінській діяльності”.

  • „Моніторинг якості навчання”;

  • „моніторинг науково-методичної роботи педагогічних кадрів”.

План роботи групи:

1. Обговорення теоретичних положень проблеми групи (наукові доповіді).

2. Розробка моделей, схем, рекомендацій за проблемою групи.

3. підготовка виступів на конференцію.

Практичний модуль:

1. Ділова гра-конференція „Моніторинг в управлінні”.

2. Зворотній зв’язок учасників конференції (анкетування щодо проведення ділової гри).

Презентацій ний модуль:

1. Психолого-педагогічний моніторинг колективу (з досвіду роботи психологів, педагогів).

2. Моніторинг управлінської діяльності (розповсюдження пакета засобів моніторингу в управлінні).

Рефлексійний модуль:

1. „Відкритий мікрофон” (аналіз роботи семінару учасниками).

2. Підсумки зворотного зв’язку.

3. Підбивання підсумків семінару.


Психологічний моніторинг навчально-виховного процесу

Психологічний супровід розпочинається з вивчення особистості школяра. Це етапна робота, вона бере початок ще від прийому дитини до 1-го класу., де її тестують психо-дігностичною методикою Керна-Йїрасека. Мета методики – насамперед вивчити особливості психологічної готовності дитини до школи. Цей тест дає змогу вивчити інтелектуальний потенціал майбутнього школяра, що є одним із визначальних показників можливості успішної діяльності дитини у школі. Це перший етап психологічного моніторингу.

Упродовж вересня-жовтня першокласників досліджують за допомогою проективної методики „Дім, дерево, людина”. Вона дає змогу диференціювати 16 психологічних чинників особистості, що формують певну систему. А вона у свою чергу складається з багатьох чинників, як-от: навчальні можливості, наявність здібностей (обдарованості, емоційний стан, наявність умов, які ускладнюють навчальну діяльність. Відповідно до результатів діагностики проводять корекцію та профілактику несприятливих і негативних психологічних показників, а саме: тривожності, нейротизму, неадекватної самооцінки всіх учасників НВП – насамперед, дітей, класних батьків, учителів-предметників, які працюють у 1-му класі. Це другий етап психологічного моніторингу, який започатковує процес збору інформації про учнів: на кожний клас оформляють папку, яка містить психологічну картку кожного учня класу, результати (обробка, висновки, рекомендації) тестів, анкет. Папку використовують та поповнюють під час навчання у школі аж до 11-го класу включно.

З класним керівником існує домовленість, що за необхідності дослідити зміни у психологічному стані учня він звернеться до практичного психолога упродовж навчального року у 1 – 2-х класах. Але частіше трапляється так, що ініціатором є практичний психолог, який, як правило першим цікавиться станом дитини. Цей процес можна умовно назвати третім етапом психологічного моніторингу.

У третьому класі (ІІ півріччя навчального року) проводять ре тест проективною методикою „Дім, дерево, людина”, результати якого порівнюють з результатами тесту, що проводили з учнями 1-го класу. Визначають рівень та кількість якісних змін за кожним психологічним чинником (показником) розвитку особистості, зокрема і класу загалом. Відповідно існує етап профілактики та корекції. Це четвертий етап психологічного моніторингу.

У подальшій роботі психолог проводить опитування на визначення інтересів дітей, а у спец класі проводять тестування за методикою Оттіса-Леннона на інтелектуальну обдарованість. Ця процедура входить до п’ятого етапу психологічного моніторингу. За кожною психодіагностикою та опитуванням здійснюють порівняльний аналіз, роблять висновки і дають рекомендації.

Цю інформацію в межах дозволеного повідомляють кожному суб’єкту НВП: дітям, класному керівникові, батькам на батьківських зборах, завучу початкової школи, директору школи. Це шостий етап психологічного моніторингу.

Під час переходу школярів до наступного вікового й навчального етапу (до п’ятого класу) психолог зазвичай обговорює з директором школи можливі кандидатури педагогів як класних керівників п’ятих класів. Коли кандидатури визначено, психолог тестує класних керівників інтерперсональною методикою Лірі на визначення психологічного типу спілкування. Мета цієї методики – підібрати пари (класовод – класний керівник_ які мають однаковий або межовий психологічний стиль спілкування й діяльності для забезпечення психолого-педагогічної наступності. Тут також враховують і спеціалізацію педагога, яка позначається на спрямованості інтересів класу. Наприклад, якщо клас за спрямованістю інтересів природничо-соціальний, то оптимальним варіантом для такого класу буде класний керівник, який має спеціальність біолога, географа, фізика та буде соціально активним. Це сьомий етап психологічного моніторингу.

Восьмий етап психологічного моніторингу – з травня до вересня, коли починається мінімальний психологічний всеобуч з новопризначеними класними керівниками. Вони вивчають зміст психологічної характеристики кожного учня.

Дуже важливою подією у психологічному супроводі пристосування третьокласників до школи ІІ ступеня є психолого-педагогічного консиліуму заздалегідь повідомляють в оголошенні з переліком прізвищ усіх вчителів, які працюють у 5-х класах, класних керівників, бібліотекаря, медсестри. Учителів опитують за певною анкетою, що дає змогу практичному психологу надати вичерпну інформацію з кожної „проблемної” дитини, чия поведінка почала хвилювати вчителів. Виступають класні керівники, медсестри, практичний психолог. Дають навчальну та психологічну характеристику. Кожному класу загалом. На столах в аудиторії, де проводять психолого-педагогічний консиліум, доцільно мати роздавальний матеріал:



  • інформація про зміст психологічних термінів для тих, хто не проходив початковий рівень психологічного всеобучу (див. додаток)

  • інформація про зміст різних психологічних станів дітей: збудливого, агресивного, тривожного тощо;

  • таблиця результатів тестування 3-х класів.

  • Як правило, такий роздавальний матеріал практичному психологу не повертають.

Це дев’ятий етап психологічного моніторингу.

Важливою є профілактико-корекційна робота: консультації з учасниками НВП, тренінги з „проблемними” дітьми, виступи на батьківських зборах, у групах батьків дітей асоціальної поведінки. Спілкування практичного психолога та класних керівників 5-х класів до вимог школи ІІ ступеня. Після обробки результатів в учительській вивішують зведену таблицю з психологічними порадами за кожним класом та загальним психологічним прогнозом по 5-х класах. Кожному класному керівнику дають доповідну записку з максимально повною інформацією про клас: з висновками, рекомендаціями та пропозиціями. Це десятий етап психологічного моніторингу.

Десятим етапом закінчується психологічний моніторинг (супровід) учнів з першого до п’ятого класу. Ця робота триває і в 6-му класі, де проводять тестування класів на характерологічний тип за методикою Айзенка. Класному керівнику теж дають доповідну записку, де за відповідними характерологічними типами узагальнено результати психо-діагностичного дослідження кожного учня. За допомогою цього можна зробити висновок про характер класу і можливості його розвитку та оптимізації.

Учні 6-го класу загалом адаптовані до вимог та режиму школи ІІ ступеня. Вони краще вчаться, поводяться, менше хворіють, більше тримаються класного колективу, більше усміхаються порівняно з 5-м класом. Можливо, школа для них стане другим домом.




ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА № 4

Моніторинг участі школярів у міських (районних) конкурсах,

змаганнях з мови

Заходи

Школа

Навчальний рік

Участь (кількість учнів)

Місце

Прогноз

Міжнародний конкурс ім. П.Яцика
















Олімпіада юних філологів
















Конкурс учнівської творчості
















Інші конкурси















* Додайте заходи, які проводяться у вашому місті (районі).

** Ваші пропозиції щодо вдосконалення технологічної карти.

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА № 5

Методична робота у місті (районі)

Діагностична карта вивчення впливу методичної роботи


з/п

Об’єкти впливу

Рівні впливу

Зауваження і пропозиції

Високий

Достатній

Низький

Немає впливу

1

На результати педагогічної діяльності
















2

На соціальний статус випускників
















3

На стимулювання творчої активності педагогів
















4

На розвиток ерудиції, загальної культури педагогів



















Середній підсумковий рівень
















* Розширте можливості впливу методичної роботи на педагогічний процесс.

Регіональна програма „Моніторинг якості освіти в Донецькій області”

У Національній доктрині розвитку освіти визначено, що модернізація управління освітою передбачає створення систем моніторингу ефективності управлінських рішень, їх впливу на якість освітніх послуг на всіх рівнях.

У Донецькій області розроблено регіональну Програму моніторингу якості освіти (затверджена наказом ГУОН № 485 від 18.10.2002р.). Моніторинг є складовою частиною регіональної програми розвитку освіти в області на 2001-2005 роки.

Провідною метою впровадження моніторингу є підвищення якості освіти в регіоні на основі різнорівневої системи відстежень освітніх процесів, формування системно-комплексного уявлення про організацію, результативність педагогічного процесу.

Програма визначає два види моніторингу – базовий і проблемний.

Базовий моніторинг передбачає відстеження навчальних досягнень учнів з української мови, математики та історії. Напрямами проблемного моніторингу є:


  • формування самоосвітньої компетентності учнів;

  • розвиток творчих здібностей та обдарувань школярів;

  • диференціація та індивідуалізація навчання на основі поєднання інваріантної та варіативної складових Базового навчального плану;

  • оздоровча функція освіти в регіоні.

Етапи моніторингу:

  • Підготовчий (2003-2005 рр.)

Розробка концепції, моделі, програм регіонального моніторингу. Підготовка інструментарію. Початок досліджень.

  • Практичний (2003-2005 рр.)

Масова апробація інструментарію, критеріїв, методів. Збір інформації, накопичення її масиву, систематизація й аналіз результати вів. Науково-методичне забезпечення регіональної системи моніторингу.

  • Аналітичний (довгостроковий).

Систематизація, узагальнення, обґрунтування результатів та управлінських рішень, їх корекція.

Регіональний моніторинг якості освіти вирішує важливе завдання –систему відстеження якості освіти трансформувати із зовнішньої форми у внутрішню, яка б ґрунтувалася на самоконтролі. Тому для регіональної системи управління важливими напрямами є самоконтроль і само моніторинг.

Обласна моніторингова система має:


  • будувати навчально-виховний процес на діагностичній основі, що є підґрунтям педагогічної дії в інтересах дитини;

  • проводити на основі системних відстежень цілеспрямовану роботу щодо формування самоосвітньої компетентності учнів;

  • виявляти провідні тенденції в динаміці якісних змін у регіональній системі освіти.

Протягом 2002-2003 навчального року в області розроблено програми: „Моніторинг якості математичної та мовної освіти”, „Моніторинг оздоровчої функції освіти”.

Створено єдину систему вимірювання навчальних досягнень учнів з використанням різних методів діагностики (тексти, тести, контрольні роботи, анкети, бесіди спостереження) (для прикладу наводимо тести для проведення читацьких навичок із зарубіжної літератури для 8-го та 10-го класів).

У поточному навчальному році проведено діагностичні, тематичні та підсумкові від слідкування навчальних досягнень учнів 3 (4), 6, 7, 9, 11 класів з української мови та математики. Моніторинг дозволив виявити тенденції в динаміці якісних змін навчальних досягнень школярів. Здійснення моніторингових процедур передбачало залучення учнів та вчителів до самоаналізу, саморегуляції та самоосвіти. На кінець навчального року рівень навчальних досягнень учнів підвищився з української мови на 3,5%, з математики – на 5% (1,5-2 бали) в межах достатнього та високого рівнів навчальних досягнень.
ПОЕЛЕМЕНТАРНИЙ АНАЛІЗ РОБІТ – НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА ПРЕДМЕТНОГО МОНІТОРИНГУ

У програмі модернізації педагогічної освіти серед основних напрямків і завдань на першому місці стоїть оптимізація структури та удосконалювання організації професійної підготовки педагогів, де прописана необхідність створення і впровадження сучасних засобів контролю освіти на всіх рівнях і ступенях системи безперервної освіти.

З одного боку – державний освітній стандарт, який містить інваріантний (обов’язковий) і варіативний компоненти, дозволяє при побудові освітньої програми врахувати потреби врахувати потреби та особливості навчального закладу.

З іншого року – має підвищитися значимість контролю виконання вимог до рівня підготовки учнів на різних етапах навчання.

Моніторинг якості освіти протягом усього періоду навчання - діагностування вхідного, поточного та підсумкового рівня підготовленості учнів, ступеня сформованості у них ключової компетентності є однією із задач управління якістю освітнього процесу.

Для проведення моніторингу якості та рівня підготовленості необхідні сучасні технології контролю якості знань.



Якість освіти – це ступінь досягнення поставлених цілей та завдань.

У сучасній науці управління навчально-виховним процесом склалися різні підходи:



  • системний;

  • адаптивний;

  • діагностичний;

  • моніторинговий.

Моніторинговий підхід останнім часом набуває широкого поширення.

Завдання кожного вчителя – не витягнути всіх учнів на заданий рівень знань, умінь і навичок, а ввести кожного учня у режим розвитку. В практику нашої роботи активно впроваджується технологія розвиваючого навчання. Сутність цієї технології полягає в створенні умов, за яких у процесі навчання учень стає його суб’єктом, тобто навчається заради само зміни, тому управління розвитком кожного учня стало неодмінною умовою моєї роботи. Навчальне навантаження дозволяє проводити регулярне відстеження якості засвоєння знань і вмінь у навчальному процесі, тому що цілі навчання формуються через результат навчання. Робота в школі зобов’язує займатися предметним моніторингом.

Слово „моніторинг” походить від англійського „монітор”, що означає „прилад для контролю певних параметрів, які мають зберегтися в заданих межах”. Педагогічний моніторинг – це форма організації збору, зберігання, обробки та поширення інформації про діяльність педагогічної системи.

Всі існуючі визначення відображають окремі боки моніторингу. Щоб розібратися в цьому, представимо моніторинг як багатогранник, який обертається до нас то однією, то іншою своєю гранню (див. схему 1).


Незалежна експертиза стану освітнього процесу



Функція управління, яка забезпечує одержання зворотного зв’язку

МОНІТОРИНГ

Спостереження з метою контролю, оцінки

Система одержання даних для прийняття стратегічних і тактичних рішень

Система збору, аналізу подання інформації, інформаційна база управління


Схема 1. Педагогічний моніторинг

Наведена схема підтверджує думку про те, що кожне визначення описує тільки одну грань моніторингу. Сам же він являє собою цілісний управлінський інструмент.

Кінцевим продуктом освіти є особистість учня з певними ключовими компетентностями, тому відстеженню підлягають такі параметри:


  • динаміка індивідуальних досягнень учнів у саморозвитку;

  • рівень навчальних досягнень учнів;

  • соціальні установки, життєві плани випускників;

  • зміст освіти;

  • соціальні умови формування освітньої системи;

  • готовність особистості учня до навчання;

  • рівень професійної компетентності педагогічного колективу;

  • ефективність управлінської діяльності.

Введення моніторингу якості освіти є можливим за наявності:

  • системи вимог до рівня підготовки учнів за кожним степенем навчання;

  • критеріїв державних вимірників досягнень учнів відповідно до вимог стандарту за ступенем освіти;

  • системи державних вимірників (тестів) з кожного предмету;

  • моделей шкільних, районних, регіональних банків інформації;

  • показників моніторингу реалізації освітньої програми установи.

Моніторинг доцільно проводити тільки тоді, коли важко заздалегідь спрогнозувати цілі. Наприклад, при аналізі результатів розвиваючого навчання або при розвитку комунікативної компетентності особистості моніторинговий контроль доречніший за традиційний, оскільки в такому навчанні не ставляться жорстоко задані цілі. Це ж відноситься і до інноваційних процесів.

У цьому випадку прийнято говорити про спрямоване планування: на першому етапі визначається цільовий напрямок діяльності; на другому – за допомогою моніторингу встановлюється характер змін, а потім прогнозуються подальші цілі.

Ціль – це прогноз. Попередній моніторинг допомагає більш обґрунтовано ставити цілі.

Виділяються наступні цілі моніторингу:



  • одержати інформацію про стан обов’язкової підготовки з основних навчальних предметів;

  • виявити фактори, що впливають на досягнення обов’язкових вимог.

У сучасній практиці роботи вчителів склалася система відстеження знань і вмінь учнів, яка включає:

  • поточний контроль;

  • рубіжний (тематичний);

  • підсумковий (заключний).

Для проведення моніторингу використовуються:

  • прийоми усного контролю знань і вмінь (Індивідуальне, фронтальне, взаємне опитування);

  • прийоми письмового опитування (предметний твір, діагностичні диктанти, різнорівневі завдання, тестові завдання, опитування за картками, додаткові індивідуальні завдання, заповнення порівняльних таблиць, підготовка рефератів, доповідей);

  • прийоми графічного опитування (графічний диктант, опитування за картками, таблицями, схемами, малюнками);

  • ігрові прийоми опитування (вирішення ребусів, кросвордів та їхнє складання учнями);

  • педагогічне тестування.

Під час моніторингу проводиться робота вчителя-предметника над створенням бази даних.

База даних містить:



  • характеристика класу;

  • відомості про учнів;

  • результати психологічного дослідження, висновки та пропозиції до них;

  • підсумки навчальної діяльності класу.

Відомості заносяться протягом 4-5 років, що дозволяє простежити за динамікою якості освіти за багатьма показниками.

За результатами моніторингу ми можемо здійснити:

  • аналіз результатів навчальної діяльності учнів за кожний семестр і за рік;

  • аналіз динаміки результатів навчальної діяльності учнів;

  • обговорити результати моніторингу на педкадрах, нарадах, нарадах методичних об’єднань, батьківських зборах;

  • виявити причини зниження рівня знань і шляхів удосконалювання роботи в цьому напрямку;

  • прийняти раціональне управлінське рішення, пов’язане з корекцією організації навчальної діяльності.

Розвиваюче навчання і формування компетентності учнів – це колективна миследіяльність, тому більшість тестових завдань – це творча робота вчителя та учня. Така форма роботи допомагає виробити навички співробітництва, впливає на формування теоретичного мислення учня, набуття самостійних навичок роботи з підручником і додатковою літературою.

У нашій школі організована творча робоча група педагогів щодо створення системи моніторингу якості навченості учнів з окремих предметів. Розроблено діагностичний інструментарій педагогічного моніторингу.



Інструментарій моніторингу – це сучасні діагностичні методи, форми контролю, які сприяють системному та об’єктивному відстеженню результатів навченості на кожному етапі з метою проведення своєчасної корекції навчального процесу. Протягом останніх трьох років накопичуються комплекти різнорівневих тестів і контрольних перевірочних робіт.

Моніторинг ми проводимо за ключовими точками навчального матеріалу на кожному етапі навчання.

Щороку у вересні проводиться діагностична робота з учнями кожного класу, основна мета якої – виявити рівень навчальних досягнень з предмету.

Потім проводиться робота з ліквідації виявлених прогалин. Аналізуються результати проведеної діагностичної контрольної роботи та прогнозується подальша діяльність учителя:



  • корекція поурочних планів;

  • організація додаткових занять із учнями, індивідуальних консультацій;

  • перевірка кожної роботи у слабко встигаючих учнів;

  • проведення повторного контролю програмного матеріалу;

  • застосування диференційованого підходу з використанням карток-завдань.

У роботі використовуються всілякі схеми відстеження контрольних робіт, диктантів, робіт з розвитку мови, що дозволяють зібрати інформацію про кожного учня (його плюси, мінуси з кожної навчальної теми).

Схеми показуються учням, доводяться до відома класних керівників і батьків.

Потім виявляємо рівень знань, умінь і навичок за результатами вивченого програмного матеріалу. Отримані дані аналізуються. На цьому етапі вже видно ступінь реалізації намічених цілей.

Органічно вписався у предметний моніторинг по елементний аналіз робіт з метою вивчення якості знань з предметів.



Він становить перший напрямок моніторингових досліджень (приклад у таблиці 1).

Таблиця 1.

Підсумки контрольного диктанту в 6-му класі. І семестр

з/п




Ненаголошені голосні, що перевіряються наголосом

Ненаголошені голосні, що не перевіряються

Правопис сполучників

Правопис суфіксів іменників

Пропуск букв

Пряма мова

Однорідні члени

Складне речення

Суфікс прекметників

1




+

+










+










...




+

+

+







+













База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка