Економічна сутність акцизного збору


Розділ 4.Методичні та практичні рекомендації щодо обліку,аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору



Сторінка4/4
Дата конвертації26.04.2016
Розмір0.66 Mb.
#16900
1   2   3   4

Розділ 4.Методичні та практичні рекомендації щодо обліку,аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

4.1.Удосконалення методики обліку, аналізу і аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

На сьогоднішній день законодавство з акцизного збору постійно змінюється і не існує єдиного законодавчого документу, в якому б знайшли відображення всі норми повязані справленням акцизного збору.

Проведені дослідження по методиці обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору на “Крисківському спиртзаводі” показали, що аналітична та практична робота ведеться в ціленаправленому порядку. Але ї є свої недоліки.

Так, при вивченні вищезазначених питань працівники підприємства скаржились на те, що дуже важко працювати з сплатою акцизного збору, так як законодавство з акцизного збору змінюється щомісячно.

Цікавим ньюансом є те¸ що при одержанні попередньої оплати Інструкцією “Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів капіталу зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій “ від 30.11.99 р.№291 окремий субрахунок не передбачено . Тому доцільно відкрити окремий субрахунок наприклад 645 «Податкові зобовязання з акцизного збору».

Як вже зазначалося раніше дата виникнення податкових зобовязань з акцизного збору визначається за правилом першої події тобто або за датою зарахування коштів на банківський рахунок(оприбуткування в касу інкасації в банківській установі) платника акцизного збору врахунок оплати реалізованих товарів(продукції) або за датою відвантаження(передачі ) товарів(продукції).Що стосується дати виникнення податкових зобовязань з акцизного збору при здійсненні бартерних операцій, то така, на мою думку, буде відповідати моменту відвантаження продукції незалежно від дати одержання зустрічного постачання.

Передусім необхідно підкреслити, що майже в усіх країнах із розвинутою економікою акцизи представлені у двох формах- універсальних і специфічних. Хоча останнім часом специфічні акцизи і поступаються універсальним своїм значенням у формуванні бюджетних надходжень, їх існування поки ще не ставиться під сумнів. Причина полягає в тих відмінах, які існують між цими двома видами акцизів і зумовлюють їх різке значення і для фіскальних інтересів держави, і для інших економічних чинників.

Для виконання державою своїх функцій щодо економічного розвитку країн та соціального забезпечення населення необхідні фінансові ресурси, які акумулюються в бюджетних та позабюджетних державних фондах.

Головним джерелом наповнення дохідної частини державного і місцевх бюджетів є податки, які також виконують функціх інструменту регулювання доходів та накопичень в окремих секторах економіки. Податки застосовуються державою як еластичний важіль впливу на поведінку економічних та соціальних структур.

У податковій системі України важливе місце займають непрямі податки: акцизний збір та мито. Акцизний збір за своєю питомою вагою в податкових надходженнях до зведеного бюджету держави посідає значне місце і поступається лише ПДВ, податку на прибуток підприємсв та прибутковому податку з громадян.

На сьогодні не існує єдиного законодавчого документу, в якому б знайшли відображення всі норми, повязані з питанням справляння акцизного збору.

Враховуючи те , що з дня прийняття Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» та законів, які регулюють питання справляння акцизного збору, було внесено багато змін та доповнень, для зручності в користуванні пропоную наступні законодавчі акти в кодифікованому вигляді:

Декрет Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”.

Закон України « Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».

Закон України « Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим , коньячними і плодовими, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Чотири Закони України, якими визначено перелік товарів(продукції), на які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору:

Закон України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби»

Закон України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби»;

Закон України “ Про ставки акцизного збору та ввізного мита на транспортні засоби”;

Закон України “ Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)”.

Найсуттєвішим нововведенням зазначених в чотирьох законів стало те, що для всіх товарів визначено коди виробів за гармонізованою системою опису та кодування товарів і майже за всіма підакцизними товарами (крім ювелірних виробів) ставки акцизного збору встановлену в твердих сумах з одиниці товару продукції незалежно від їх вартості. На сьогодні на алкогольні напої та тютюнові вироби ставки акцизного збору встановлено в національній валюті. Розмір ставок акцизного збору та механізмів обчислення єдиний як для вітчизняних, так і для імпортних товарів.

В результаті використання вітчизняними виробниками спирту етилового на виготовлення лікарських засобів, пектину, есенцій та укусу харчових, ветеринарних приладів і кремнійорганічних з’єднань, під час якого був сплачений акцизний збір, цим виробникам повертаються сплачені суми акцизного збору протягом року з дня перерахування відповідних сум до бюджету. Право на повернення сум получають вітчизняні товаровиробники підакцизних товарів при умові, що під час придбання спирту етилового в його вартість було включено акцизний збір, і в розрахункових (платіжних) документах підприємства-виробника спирту етилового сума акцизного збору виділена окремою строчкою.

На суму податкового зобов’язання зі сплати акцизного збору за реалізований спирт етиловий, який використовується для виготовлення лікарських засобів, пектину есенцій та укусу харчових, ветеринарних приладів і кремнійорганічних з’єднань, підприємствам – виробникам може бути виданий податковий вексель на 90 календарних днів, один екземпляр якого надається податковій службі по місцю реєстрації підприємства виробника, другий залишається у підприємства, третій подається підприємству-виробнику спирту.

2. Практичні рекомендації податкового спрямування з обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Удосконалення податкового законодавства у сфері оподаткування підакцизних товарів, передбачено в проекті Податкового кодексу України, повинно вирішити створення умов для подальшого інтегрування України у світову спільноту, адаптації податкового законодавства до законодавства Європейського союзу. Також проектом передбачено усунення дискримінаційного підходу та створення однакових умов для оподаткування акцизним збором як вітчизняних, так і імпортованих товарів шляхом скасування пільг в оподаткуванні та иільгових ставок щодо акцизного збору для вітчизняних виробників, за рахунок чого буде суттєво розширено базу оподаткування акцизним збором. Проектом передбачено скорочення пільг з акцизного збору, які не носять соціального характеру. Зокрема, не підлягають оподаткуванню акцизним збором лише обороти з реалізації легкових автомобілів інвалідам, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення.

Так, діючим законодавством звільнено до 1 січня 2007 року від обкладання акцизним збором обороти з реалізації легкових вантажно-пасажирських автомобілів і мотоциклів та комплектуючих частин до них, що виробляються українськими підприємствами усіх форм власності.

Скасування у проекті Податкового кодексу зазначеної пільги, яка не носить соціального характеру, дозволить привести чинне законодавство України відповідно до норм міжнародного права, у тому числі Угодою про партнерство та співробітництво і Генеральною угодою з тарифів і торгівлі, якими, зокрема, передбачається, що імпортовані вироби оподатковуються на одному рівні з подібними вітчизняними виробами.

З діючого порядку справляння акцизного збору в проекті Податкового кодексу України збережено: встановлення єдиних ставок акцизного порядку як для вітчизняних, так і імпортованих товарів; діючий механізм звільнення від оподаткування акцизним збором підакцизних товарів, які використовуються як сировина при виробництві інших підакцизних товарів у разі їх експорту та дещо інше.

У частині справляння акцизів вводяться нові терміни сплати; прийнята назва специфічного акцизу – акцизний податок.

Всі сім основних законів, на яких базується справляння акцизного збору, зведено в розділ VI. “Акцизний податок”. В один документ об’єднано платників податку, порядок і особливості його обчислення та сплати при реалізації підакцизної продукції.

У проекту Податкового кодексу з переліку підакцизних товарів виключено ювелірні товари, надходження від яких були незначні. А адміністрування, особливо останнім часом, досить ускладнилось.

Таким чином продовжується тенденція до скорочення підакцизних товарів, які вже передбачають 5 основних груп, що призведе до зниження податкового тиску на платників податку.

Встановлення ставок акцизного збору на такі підакцизні товари поступово веде до зближення нашого законодавства до законодавства Європейського союзу.

Окрім того, в проекті Податкового кодексу ставки акцизного збору на всі підакцизні товари встановлено в національній валюті – гривні та передбачено, що за наявності інфляційних процесів провадитиметься індексація цих ставок за порядком, визначеним Урядом.

Передбачено, що крім ставок у процентах до обороту з продажу та ставок у твердих сумах з одиниці реалізованого товару введено знижені ставки податку (у відсотках до обороту з продажу або митної вартості, але не менше встановленої твердої суми, визначеної за одиницю виміру підакцизного товару).

Найсуттєвішим нововведенням у частині акцизу є те, що проектом Податкового кодексу передбачено відкриття в установах банків спеціальних рахунків, які використовуються виключно для проведення розрахунків платників акцизного податку з бюджетом, та заборонено використовувати ці рахунки в інших цілях. З метою вдосконалення контролю за своєчасністю сплати акцизного податку в проекті передбачено, що суми податку, які надходитимуть на ці рахунки, будуть перераховуватися платниками податку до бюджету щодекадно. Введення цих норм повинно забезпечити стабільність як у роботі підприємств, так і в надходженнях коштів до бюджету.

Застосування цих норм дозволити стабілізувати роботу підприємств, створить умови для своєчасних розрахунків платників податку з бюджетом, буде запобігати руйнуванню обігових коштів підприємств та створенню умов для виникнення недоїмки сприятиме скороченню дебіторської заборгованості щодо акцизного податку. Адже один із основних факторів, який впливає на надходження акцизного податку до бюджету, - це стан роботи підприємств – виробників.



Висновки

Проаналізувавши роботу даного підприємства протягом останнього десятиріччя, можна сказати, що протягом всього періоду існування підприємства в Україні продовжують відбуватись постійні пошуки та зміни з метою оптимізації для підвищення його ефективності.

Розглянувши основні економічні показники можна сказати, що підприємство працює стабільно.

З розділу один магістерської роботи( було розкрито сутність акцизного збору, методичні основи обліку та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору) можна сказати :

Акцизний збір – це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження ) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересуванні) таких товарів на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів. Акцизний збір належить до категорії специфічних акцизів і стягується за ставками, диференційованими відносно кожної групи товарів.

Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору відображається на рахунку 642/1 «Розрахунки з акцизного збору». За дебетом цього рахунку відображаються суми акцизного збору, перераховані до бюджету (в кореспонденції з кредитом рахунку 301 “Розрахунковий рахунок” ); за кредитом цього рахунку – суми акцизного збору по реалізованих товарах, які враховані у складі виручки від реалізації та які належать до сплати в бюджет (у кореспонденції з дебетом рахунку 701 “Реалізація” ). Кредитове сальдо за цим рахунком показує суму заборгованості по акцизному збору перед бюджетом у підприємства – платника, дебетове-навпаки, суму, зайво перераховану до бюджету. Цікавим нюансом є те, що при одержанні попередньої оплати інструкцією №291, окремий субрахунок не передбачено. Тому доцільно відкрити окремий субрахунок розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

Вирішальну роль в створенні бюджету України відіграє надходження податків. Для вирішення непорозумінь між податковими органами і власником засобів виробництва, державного контролю було недостатньо. Отже, виникла потреба в незалежному контролі, який дістав назву аудиту. Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору повинні здійснювати аудитори, які працюють самостійно, або в аудиторській філії. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати здійснюють податковій інспекції шляхом камеральної та документальної перевірок розрахунків з акцизного збору, які подаються платниками.

З розділу 2 можна зробити наступні висновки:

Облік зберігання і відпуску спирту етилового на “ Крисківському спиртзаводі” здійснюється згідно чинного законодавства. Підставою для обліку господарських операцій розрахунків з бюджетом з акцизного збору є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій ( накладна, рахунок-фактура, платіжне доручення, податкова накладна). Первинні документи на підприємстві “Крисківський спиртзавод” складають під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів бухгалтерією складається з веденні облікові документи: книга обліку продажу, книга обліку придбання товарів, головна книга. Бухгалтерія “ Криськівського спиртзаводу” щомісячно до 15 числа, що настає за звітним, повідомляє ДПІ району про обсяги виробництва і реалізації спирту етилового та про обсяги його надходження та використання.

Що стосується методики податкового обліку, то згідно з підпунктом 4.2.4. статті 4 ЗУ №283 ,суми акцизного збору, отримані підприємством у складі ціни реалізації, не включаються до складу валових доходів. Так відповідно до абзацу 3 підпункту 3.1.1. Порядку№214 платник податків, що зобовязаний включати до ціни товару акцизний збір, відображає загальний дохід від продажу таких товарів без сум акцизного збору і не включає суми акцизного збору до валових витрат ( рядок 19 декларації) при внесенні сум акцизного збору з його платників до бюджету.Решта платників податків відображають дохід від продажу товарів з урахуванням сум акцизного збору.

Продавці підакцизної продукції, які не є платниками акцизного збору включають до податкової вартості придбаної продукції з відображенням їх в рядку 5 додатка Ж. При подальшому продажу такої продукції суму збору буде відображено у валових доходах підприємства в складі продажної вартості цієї продукції у рядку 1.1. додатка А.

Автоматизація обліку господарської діяльності підприємства зді йснюється в умовах розподіленої обробки облікової інформації на базі створення АРМ бухгалтера. На підприємстві негативним є те, що не вистачає компютерів. Облік ведуть за допомогою 2 компютерів. Для належної роботи пропоную придбати ще декілька сучасних компютерів.Персонал, який працює на підприємстві недостатньо обізнаний в компьютерній грамотності. Цим працівникам було запропоновано пройти курси ПК “Операторів ЕВМ”.

З розділу 3 можна виділити наступне:

В порівнянні з частками інших податків, частка акцизного збору поступається лише частці податку на додану вартість-62%. Це повязано з тим, що перелік підакцизних товарів, які оподатковуються поступається переліку товарів, які оподатковуються податком на додану вартість.

Проаналізувавши повноту сплати податків до бюджету, зокрема, акцизного збору, за розрахунками, можна сказати, що як у 2000 році за 9 місяців так і в 2001 році за той же період акцизний збір був сплачений у повному розмірі і своєчасно, розрахунки були також проведені вірні. Але при всіх гарних сторонах проведення аналітичної роботи на базовому підприємстві є і негативні. Так, більш ефективною була б аналітична робота із застосуванням сучасної обчислювальної техніки, а також кваліфікованих кадрів.

Під час проведення аудиту звертається особлива увага на правильність оформлення документів, щоб кожна сума сплати та отримання товарів були підтверджені відповідними документами. Джерелом проведення аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору служать: розрахунок з акцизного збору, головна книга, баланс, нагромаджувальні відомості реалізації підакцизних товарів.



Як загальний висновок, можна сказати, що підприємство “Крисківський спиртзавод” працює стабільно, дотримується вимог чинного законодавства.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка