Дзвони Чорнобиля. Мета



Скачати 38.14 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір38.14 Kb.
Дзвони Чорнобиля.

Мета: Поглибити знання учнів про аварію на Чорнобильській атомній електростанції;виховувати відповідальність за оточуюче середовище;вчити сприймати чужу біду, чужу біль, як свої власні, вчити любити рідну землю.

Обладнання: Епіграф, фотокартки, книжки.

Хід уроку.

1 Чтець:Чорнобиля гіркий полин

На серце ліг незримо й тяжко,

І плине над землею дзвін

Із тихим стогоном протяжно.

То дзвонять дзвони не Хатині,

Де слід лишила свій війна,

Це стогнуть землі України,

Де мирний атом не мина.

Він впав смертельною росою

На рай дібров, на зелень трав,

Своєю чорною косою

Провів по розмаїттю барв.

І попілом покрились села,

І згинуло усе живе.

Пропали усмішки веселі,

Замовкло птаство лісове.

Лиш на отруєній землі

Небачена розкрилась квітка –

Про допомогу крик німий

Між попелом остання іскра.

Ведучий: Шановні однокласники! Сьогодні ми проведемо урок, пам’яті про Чорнобильську трагедію, і вшановуємо пам'ять людей, які не вагаючись, віддали своє життя заради інших.

Ведучий:Полин – трава…Стародавнє містечко пригорнулося серед лісів і ланів до світловодої Припяті. А звідки, з яких глибин народних придбала ти назву Чорнобиль – полин – трава?

Ведучий:Чорнобиль…Мертва зона…Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини.

Ведучий:Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйоні загиблих людей, особливо молодих, які помирають повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе вадами у новонароджених.

Ведучий:Ранок…Чорний ранок…

26 квітня 1986 року.

01 годині 23 хвилині 40 секунд, коли всі без турботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум’я. Мирна, щаслива весна перестала існувати для українського народу.

Чтець:Зоря полинова горить

І осяває в дооколі

Порожні села,ниви голі,

Бурян, що з вітром гомонить.

Печать і пустка – на віки.

Мов сльози, роси серебріють.

І страшно, хижо,дико виють

В безлюдній Прип’яті вовки.

Ведучий:Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло – рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилася у людях. Ця трагедія увійде в історію, в усі хронічки людства, як невигойна рана на тілі України. Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей.

Ведучий:Через кілька секунд по тривозі прибули до реактора пожежні на чолі з лейтенантом Володимиром Правиком, потім прибув Віктор Кибенок. Вони ступили у вируюче полум’я, у смертельну радіацію, рятуючи людей.

Ведучий:Сьогодні згадаємо тих перших, які кинулися у вогонь, у небезпеку, які затулили собою усіх нас. Це Віктор Кибенок, Володимир Правик, Микола Титенок, Володимир Тищура, Микола Ващук, Василь Ігнатенко.

Ведучий:Всього у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяло участь 600 тис., осіб із СРСР, зокрема, українців 350 тис.

Померло після Чорнобильської аварії 14 тисяч ліквідаторів – українців.

Ведучий:Ми повинні бути співчутливими до горя людського, завжди пам’ятати подвиг ліквідаторів, щоб у потрібну хвилину стати на захист свого народу, бути гідними, чесними, сміливими, любити і берегти рідну землю. У пам’яті нашого народу назавжди збережуться імена героїв – захисників.

Ведучий:Як багато горя…Воно б’є у наше серце, у свідомість, Страшне Чорнобильське лихо і досі продовжується, забираючи все нові й нові жертви.

Ведучий:Пролітають роки. Для людей цей край став мертвим, але природа і далі продовжує життя. Вона мовчки страждає за помилки людей. Природа оживає:

Чтець:Жасмін цвіте, і трави косять,

І сіно пахне і п’янить.

І йдуть дощі, коли не просять,

І з вітром колос гомонить.

Усе живе жадає жити,

Снаги і сили повне вщерть.

І важко, й страшно говорити,

Що над усім чигає смерть.

Ведучий:Радіація встигла наробити багато лиха не лише теперішньому поколінню, але й прийдешньому. Чорнобиль – незаживаюча рана на тілі нашої землі.

Ведучий:Ребята, як ви гадаєте, чому трагедія Чорнобиля зайняла значне місце в сьогоднішніх роздумах про життя і людину? (Діти відповідають)

Ведучий:Що вам відомо про причини аварії?Чому у квітні 1986 року на ЧАЕС стався страшний вибух?

(Діти відповідають)

Ведучий:Свічка поминальна і свічка Надії. Полум’я свічок у кожному домі зіллються в одне полум’я Віри! Ми будемо жити.

Ведучий:А тепер просимо вшанувати хвилиною мовчання всіх жертв ядерного вибуху, влаштованого людиною. Прошу всіх стати.

Ведучий:Прошу всіх сісти.На цьому наш захід оголошуємо закритим.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка