«Душі жіночої невипита криниця…»



Скачати 112.45 Kb.
Дата конвертації12.09.2017
Розмір112.45 Kb.
Тема: «Душі жіночої невипита криниця…»

Доля жінки-матері у поемі Т. Шевченка «Катерина», «Наймичка»



Мета: поглибити знання про життєпис і творчість письменника, допомогти учням усвідомити, чому Шевченко так уболівав за долю жінок, яким є художнє втілення цієї теми; удосконалювати навички виразного й усвідомленого читання, коментування змісту твору, аналізу ліро-епічного тексту, визначати тему, провідну думку, жанр, формувати вміння висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, милосердя, прагнення до дотримання загальноприйнятих моральних норм.

З’ясувати особливості тематики жіночої долі у творчості Т.Г.Шевченка; розкрити ідейно-художній зміст та образи поеми «Катерина», показати трагізм дівчини-селянки та дітей-сиріт; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічність у мисленні, вмінні виважено і ґрунтовно висловлювати власні думки, співвідносити події твору із сьогоденням; виховувати повагу до української жінки, почуття чистоти між юнаками та дівчатами, високі моральні якості.



Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: тексти поем, репродукція картин Т. Шевченка, музичні записи, мультимедійний супровід.
Епіграф:

Такого полум’яного культу материнства, такого

апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не

знайти, мабуть, ні в одному з поетів світу.

М. Рильський

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Підготовка до сприйняття матеріалу.

Аутотренінг

Сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь один одного, заплющмо очі і промовляймо: «Я — розумний...

Я — щасливий...

Я — впевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі...»

Розплющіть очі і подаруйте один одному усмішку?

Відкриймо свої душі, бо сьогодні ми звертаємося до твору, про який говорять, що навіть якщо б Шевченко написав одну "Наймичку", він і тоді став би безсмертним навіки!



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя. (звучить музика)

На попередніх уроках ми пізнали Т. Шевченка як державного творця, правозахисника, будителя національної свідомості, а сьогодні спробуємо відкрити іншого Шевченка – народного співця, оспівувача жіночої долі.



(Прийом асоціювання)

Асоціативне гроно

Учитель: Скажіть, будь ласка, які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «жінка»? (Мама, дружина, кохана, дівчина, вчителька, дитина, сестра…).

Саме дитя поєднує жінку, землю, та матір Божу, бо жінка є берегинею роду людського, земля-мати викохує нас – її дітей, а Богоматір – символ вічності, бо саме вона дала світові Сина Божого Ісуса Христа.


В образа жінки Т. Шевченко уособлює Україну і саму людину – добру, щиру, беззахисну й таку нещасну в цьому отруєному злому світі. «Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одному з поетів світу», - так писав про Тараса Шевченка Максим Рильський. І коли цю кохану чи матір, цю чисту зорю топчуть, знущаються з неї, то він мовчати не буде.

IV. Повідомлення теми, мети уроку.

Учитель: Отже, сьогодні ми поведемо мову про долю жінки-матері у поемах «Катерина» та «Наймичка». Ми з вами будемо вчитися глибоко сприймати світ, у якому живемо, думати, занотовуючи свої думки на чистих полотнах рушника, проектувати, висловлюючи власне світобачення, робити висновки, виховувати доброту, милосердя.

(Діти записують тему уроку в зошит)

Діти, подивіться, будь ласка, на екран мультимедійного центру. Ви бачите словничок термінів, які нам знадобляться на сьогоднішньому уроці. Керівники груп, прочитайте ці поняття по черзі та познайомте дітей із ними. (На мультимедійному центрі висвітлено тлумачення слів).



Словник

Честь 1. Добра не заплямована репутація, авторитет людини, її чесне ім'я. 2. Невинність, цнотливість (про жінок).

Цнотливий 1. Який не втратив невинності, непорочності. 2. Доброчесний, сповнений чеснот.

Мораль Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства.

Розважливий Здатний зважувати, розмірковувати, діяти під впливом розуму, а не емоцій, почуттів.

Покритка дівчина, яка не вберегла своєї честі й народила позашлюбну дитину (байстрюка). За давнім українським звичаєм, їй обрізали коси і покривали голову хусткою. Звідси вислів — покритка.

Байстрюк Зневажл., лайл., позашлюбний син.

Відповідальність Взятий на себе обов'язок відповідати за певну справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. (Додаток №1)

V. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Перед нами карта, де є Дніпро, є Київ, є Галичина і Поділля, але немає назви держави «Україна». Чому так?

Історична довідка

У ХІХ столітті українці не мали власної держави. Українські землі, на яких проживало майже 12 мільйонів чоловік,були розділені між двома могутніми імперіями - Російською та Австро-Угорською. Порівняно з європейськими країнами, де не було масового кріпацтва, експлуатація українських селян була надзвичайно жорстокою. Головним чином тому, що поміщиками тут дуже часто були представники інших народів та інших релігій. Особливо відчутно це проявлялося в Західній Україні та на Правобережжі, де землевласники були за походженням угорцями, австрійцями, поляками католицького віросповідання, а селянство — українським (православним чи уніатським). Австрійська та Російська імперії відверто нехтували інтересами українського народу, що мав тисячолітню історію та самобутню культуру. Україна була позбавлена і власної системи освіти. Навіть якщо родина і мала гроші для навчання дитини, вчитися маленький українець мав на іноземній мові. Діячі української культури ХІХ століття ніби ставили запитання: якщо в минулому народ був самостійним творцем своєї долі, успішно захищався від ворогів , мав свою державу, то чому він мусить тепер терпіти поневолення, страждати замість того, щоб повернутися до вільного стану і своєї власної державності? На основі зібраного матеріалу, особистих вражень і досвіду українські митці за допомогою художніх образів почали творити узагальнений образ України та українців.



Літературна композиція

(Виконують заздалегідь підготовлені учні)

(Звучить сумна мелодія)

Учитель: У героїнях інсценізації ви, звичайно ж, упізнали Катерину та Ганну з Шевченкових поем «Катерина» й «Наймичка». Життєві трагедії цих жінок, і долі їхні чимось схожі.

(На дошці - слайд з картою українських земель у ХІХ ст.)
Бесіда

1. Яким було ставлення тогочасного суспільства до покриток?



Учень: У народі суворо засуджували втрату честі та цнотливості. Якщо дівчина позбулася честі до шлюбу, то не мала права одягати вінок-символ дівочої цноти. До збезчещеної дівчини нерідко застосовували фізичні покарання, її били шнурами від дзвонів, які перед тим мочили кілька днів у соляній ропі. Такій дівчині обрізали косу, водили разом з хлопцем, що звів її, селом, обмазували ворота дьогтем, надягали хомут і запрягали до воза.

Учитель: Жінка-покритка була типовим явищем у тогочасній Україні. Жертвою зрадливого кохання стали Катерина з однойменної поеми «Катерина» та Ганна з поеми «Наймичка». Давайте розглянемо долю цих жінок. Зміст твору всі опрацювали вдома. Простежимо, як же розвиваються події в поемах.

2. Чому батьки Катрени були змушені прогнати її з дому, як вона реагувала на батьківську волю?



Учень: Катерина вперше збагнула свою провину, коли батьки вигнали її з дому, коли її ненька «як мертва, на діл повалилась». Отоді вона тяжко заридала і в нестямі вигукнула: «Що я наробила!» В цьому вигуку — розпач, каяття, запізніле усвідомлення надмірної довірливості й провини перед сім'єю. Вона зганьбила не лише дівочу честь, а й знеславила своїх батьків, завдала їм тяжкого болю. Осиротілі батьки з її вини передчасно сходять у могилу, бо такої ганьби не могли пережити.

3. Чи змінила щось у Ганиному житті обставина, що вона походила з багатої сім’ї?

4. Хіба не мала її сім’я достатку, щоб виростити дитину, хай навіть батька?

Учитель: Отже, як бачимо, присуд в обох сім’ях був однаковий – батьки зреклися дочки-покритки перед Богом і людьми. Середовище осуджувало їх, вони потерпали від сорому за доньку й водночас почували гіркий біль і жаль за своєю кровинкою.

Учнівське дослідження. Складання психологічного портрета Катерини

1. Чи додержала Катерина принципів народної моралі?



Учень: Катерина — людина кришталево чистої, безкорисної душі. Тільки одному довірила вона свої почуття. Але глибоко помилилася, полюбивши того, хто не вартий великої любові. Дівчина занапастила свою долю, знеславила себе і батьків, а тепер свій «гріх» мусить спокутувати. Катерина «незаконно» народжує дитину, байстря, як тоді говорили.

2. Що саме спонукає її відступитися від морально-етичних законів суспільства?



Учень: За вдачею Катерина щира, довірлива. Її серце відкрите до людей, як квітка до сонця. Тому вона «полюбила москалика, як знало серденько»: щиро, вірно і глибоко. Щирість — провідна риса її вдачі.

3. Чи відчувала Катерина страх перед катастрофою що наближається?



Учень: Катерина весела, ніжна у ставленні до коханого. Кохання ще повніше розкриває її благородну натуру. Сама чесна, вона вважає таким і обранця свого серця і віддається йому, бо вірить, що він одружиться з нею. Трагедія її полягає в тому, що вона вже покритка, але внутрішній світ її такий ясний, що до неї суть цього страхіття ще не дійшла. Вона все очікує зустрічі з милим.

4. Як Тарас Шевченко ставиться до своєї героїні? Чи виправдовує її?



Учень: Катерина щиро полюбила москаля, а він її зрадив. Вона довірила йому свої дівочі почуття, а він насміявся. Вона горнулася до нього, а він відцурався. Поет гаряче співчуває їй. Але Шевченко знає, що її попереду чекає, і з батьківською ніжністю, тривогою, любов’ю пише:

Катерино, серце моє!

Лишенько з тобою!

Де ти в світі подінешся

З малим сиротою ?

Із великою ніжністю і любов'ю ставиться поет до своєї героїні.



Учень: Тема «Катерини» полонила також творчу уяву Шевченка-художника. Він намалював однойменну картину в 1842 році, на якій зображено епізод розлуки дівчини з її коханим. Знеславлена, зажурена Катерина показана крупним освітленим планом. У тіні на другому плані — офіцер-спокусник, що крадькома, оглядаючись, втікає від дівчини.

Картина є художньою ілюстрацією до зав'язки в поемі:

Прийшли вісті недобрії —

В поход затрубили.

Пішов москаль в Туреччину...

Уважно придивляючись до героїв картини, переконуємось, що вже ніколи не повернеться панич-офіцер до Катерини, не матиме майбутня дитина батька.

Катерину чекає тяжка доля зганьбленої покритки. Її материнство прикуто до ганебного стовпа «грішної любові». Усе життя носитиме вона тяжкий хрест дівочого «гріхопадіння».

Автор роздумує, повчає, застерігає, хвилюється, любить, розкриває своє ставлення до героїні твору.



Робота в парах
Учитель: Визначте психологічні особливості Катерини, до дібраних цитат з тексту підберіть психологічні особливості Катерини, результат своєї роботи подайте у вигляді таблиці.
Учитель: Зробіть висновки про можливі шляхи розгортання життєвої долі Катерини.

(Відповіді учнів)

Робота в парах. Гра «Мозковий штурм. Оживіть дерево».

Учитель: Але давайте повернемось до наших національних жінок. Катерина, закохана, наївна, покинута, вигнана кидається в воду. Чи могла обрати інше рішення? Діти, перед вами символічне дерево життя Катерини. Зараз дерево сухе, мертве, але ви дасте йому життя за допомогою своїх відповідей. На столі ви знайдете зелені листочки. Завдання: кожна пара повиненна знайти інше рішення, крім самогубства.

Підсумок: Наше дерево ожило від того, що ви знайшли інший вихід із ситуації, у якій опинилась наша Катерина. Дійсно, вона могла піти в інше село, знайти роботу, її могли пробачити батьки та інше. Запам’ятайте, як би не склалась ситуація у вашому житті, як би вам не здавалось, що все скінчено, завжди знайдуться люди, які вам допоможуть, які готові бути з вами поруч. Завжди є інший вихід!

Учитель: Ми продовжуємо наше дослідження і спробуємо скласти психологічний портрет Ганни.

Літературна композиція

(Виступ учнів)

Запитання

1. Ви міські жителі. Уявіть, що опинилися у звичайному селі тих часів. Якою уявляєте головну героїню Ганну?



Учень: Це гарна дівчина в українському вбранні, з косою. Потім - це жінка низенького зросту (це вказує на її пригніченість), але вона все така ж гарна - в очіпку, з хусткою на плечах. І ще — старенька бабуся, змучена життєвими обставинами, у чорному вбранні (це підкреслює її трагічність), зморшки покрили її чоло, але очі гарні і добрі - добрі. І ще і в дівочі роки, і в зрілості на її очах були б непрохані сльози.

2. Де відбуваються події, оспівані у творі?



Учень: У простому українському селі.

3. Розкрийте сюжет поеми.



Учень: Дівчина придбала дитину і, щоб зробити її щасливою, підкинула до бездітного подружжя. А сама найнялася до них працювати і все життя зберігала у душі свою таємницю.

4. Яким був буттєвий вибір Ганни? Чим пояснити відмінність цього виробу порівняно з Катериною?



Учитель: Доберіть цитати з твору, які підтверджували б певні психологічні характеристики Ганни.
Учитель: Зробіть висновок про можливі шляхи розгортання життєвої долі Ганни.

(Відповіді учнів)

Дослідження

Учитель: Скористайтеся схемою. Оцініть рішення кожної з героїнь.

Катерина Ганна

народила дитину, її народила сина; наймається

вигнали з дому; на роботу, щоб бути біля

розчарування в коханому; дитини; страждає через

покинула дитину; приховане материнство;

з відчаю вчинила розкриває синові таємницю

самогубство. перед смертю.

«Займи позицію»

(Учні висловлюють і доводять свою позицію)

Учитель: Кому ви більше симпатизуєте – Катерні чи Ганні? Чому?

(Відповіді учнів)

Учень: Катерина вже не дитина. Чому вона не могла бути обачнішою? Невже через кохання людина має право втратити розум? Катерина повинна була жити заради сина, витримати все, що доведеться. Вона вчинила інакше. Це вражає.

Принагідна цитата

І. Франко писав: «Катерина – натура проста – палка, вразлива, ошукана москалем, відіпхнута, у своїм тяжкім горі вона думає тільки про себе, покидає дитину на шляху, а сама шукає на своє горе ліків – у воді під льодом.

Наймичка – натура безмірно глибша, чуття в неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могутня, що перемагає все інше, заслонює перед нею ввесь світ, примушує забути про саму себе, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».



VІ. Підбиття підсумків уроку.

Дискусія «Небажана дитина»

1. Чи актуальною є тема життя жінки-покритки в наш час?



Учень: Ми живемо в інші часи. Ставлення до жінки - матері у нашому суспільстві не залежить від наявності свідоцтва про шлюб. Але проблема покинутих дітей, на превеликий жаль, існує.

- Якщо громада або держава надають підтримку матерям-одиначкам, чи може це компенсувати відсутність батька для дитини?

- Хто більше винен у випадках Катерини та Ганни – чоловіки-спокусники чи вони самі?

- Де народжуються щасливі діти: у шевченківських героїнь чи в сучасному світі?



Учитель:

Підсумовуючи наш урок, хочу звернути вашу увагу на таке явище: доля народу - це відображення долі його жінок. Я сподіваюсь, що ви винесете з сьогоднішнього уроку щось дуже важливе для себе. Тож давайте зараз використаємо метод рефлексії і кожен закінчить таке речення: «Я сьогодні замислився…»



(Рефлексія)

Я задоволена, що у нас вийшла відверта розмова. З криниці жіночої душі ми черпали любов, відданість і добро.



Отже, якому правилу ми сьогодні навчилися?

Виведення «Кодексу честі»

Живи за законами моралі!

Будь гідним сином чи донькою!

Поважай жінку — берегиню роду людського!

Оцінювання навчальної діяльності

Домашнє завдання

Обов’язкове на вибір: написати фанфік на тему «Якби Ганна зізналася маленькому Маркові...» або виготовити колаж «Плюси» та «мінуси» сучасної жінки».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка