Духовно-моральний аспект у змісті благодійних практик жінок в освіті України хvіі–хvііі ст



Сторінка1/2
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.57 Mb.
  1   2


Полтавський національний педагогічний університет
імені В. Г. Короленка

Олена Ільченко



Духовно-моральний аспект у змісті
благодійних практик жінок в освіті України ХVІІ–ХVІІІ ст.

елективний спецкурс

Полтава
2013



Загальні відомості про навчальний курс

На початку третього тисячоліття українське суспільство, як і все людство в цілому, перебуває під упливом потужних глобалізаційних процесів та переосмислення ціннісних орієнтирів і стратегій людського буття. Україна, обравши демократичний шлях розвитку, має спрямувати правотворчу й державну діяльність на формування гендерної паритетності і збалансованості у відносинах чоловіків та жінок у всіх сферах суспільного життя. Саме тому ознакою сьогодення є значні зрушення в діапазоні соціальних ролей жінок і чоловіків, а ми переживаємо «… новий виток жіночої емансипації, піднесення жіночого руху і вибуху жіночої «енергетики»…» (І. Дзюба). Це стосується майже всіх сфер життя демократичної правової країни і насамперед різних аспектів благодійних практик.

Нині в українському соціумі чітко простежуються тенденції розвитку благодійності жінок. Ініціаторами створення благодійних фондів та організацій виступають найвідоміші постаті в Україні, серед яких письменниця Тетяна Логуш (Міжнародний благодійний фонд «Мистецька скарбниця»); співачка, композитор, переможниця конкурсу «Євробачення 2004» Руслана Лижичко (благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Український світанок»); олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лілія Підкопаєва (Міжнародний благодійний фонд «Здоров’я поколінь»); президент модельної агенції «Карин ММG» Влада Литовченко (благодійний фонд «Обдаровані діти майбутнє України»); дружина екс-президента України Віктора Ющенка, Катерина Ющенко (Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000»); донька екс-президента України Леоніда Кучми, заступник директора з маркетингу компанії Київстар Олена Пінчук (благодійний фонд «Антиснід») та багато інших. Жінки представляють різні сфери життя українського суспільства, благодійна діяльність яких спрямовується на соціальну допомогу дитячим будинкам; охорону та зміцнення здоров’я; турботу про літніх людей; відродження національних традицій, розвиток культури й мистецтва; підтримку освітньої галузі тощо.

Сьогодні благодійна діяльність в Україні регламентується Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05. 07. 2012 р. Згідно з цим документом поняття «благодійна діяльність» трактується як «… добровільна особиста та/або майнова допомога <…>, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара» (одержувач благодійної допомоги – І.О.). Проте це нормативно-офіційне визначення, на наш погляд, не розкриває сутності благодійності як духовно-морального феномену, та й на сьогодні воно не є остаточним.

Нині в поняття «благодійність» вкладається досить широкий зміст — від звичайної матеріальної підтримки нужденних верств населення (бідних, сиріт, інвалідів та ін.) до «безоплатної діяльності по створенню і передачі фінансових, матеріальних й духовних цінностей (благ) для задоволення потреб людини, соціальної групи чи соціальної верстви»1. Енциклопедичний словник ХІХ ст. типографії «Брокгауз-Ефрон» визначає «благодійність» як «прояв співчуття до ближнього і моральний обов’язок заможного поспішати на допомогу незаможному…»2. Тлумачний словник В. Даля характеризує особистість благодійника як «творящего, делающего добро другим»3. Тож, як бачимо, в самій природі благодійних ініціатив закладено глибокий духовно-моральний зміст, який посилюється «жіночою складовою», що привносить до милосердних справ більшу релігійну духовність, сердечність, співчутливість, жертовність, гуманність, любов до ближнього.

У зв’язку з цим, актуальним стає звернення до ретродосвіду жіночої благодійної діяльності в освіті України ХVІІ–ХVІІІ ст., що дозволить усвідомити: по-перше, важливість виховання культури сучасної благодійності, а також громадянської культури населення, його патріотизму, соціальної відповідальності та обов’язку; по-друге, необхідність посилення милосердної, філантропічної природи благодійних практик на тлі загальної комерціалізації і «прагматизації» суспільного життя, нагальність культивування добра, миру і щиросердності серед людей; по-третє, потребу популяризації здобутків жіночої благодійності в освіті ХХІ ст., накопичення знань та розширення наукової інформації про феномен благодійності жінок; по-четверте обов’язковість гармонізації жіночих і чоловічих благодійних ініціатив на основі гендерної демократії і паритетності; по-п’яте, необхідність підвищення престижності і конкурентоспроможності сучасної освіти відповідно до вимог інноваційного розвитку українського суспільства.

Відповідно до цього велика робота щодо виховання милосердності, духовності, моралі, культури покладається сьогодні на суспільні інституції, зокрема на школи та позашкільні заклади. Про це вказується й у державних національних програмах «Освіта» (Україна ХХІ ст.), «Діти України», у «Національні стратегії розвитку освіти України на 2012–2021 рр.», зазначалося на ІІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти (2011 р.) тощо. Здійснення цієї роботи в умовах сучасної школи покладається, передусім, на класних керівників, учителів-предметників, вихователів, які повинні не лише досконало володіти педагогічною культурою і майстерністю, бути тактовними і вихованими, а й, насамперед, бути глибоко моральними і духовними людьми, здатними прищепити дітям найкращі християнські риси і чесноти. Саме цим зумовлено необхідність і доцільність розробки й апробації елективного навчального курсу «Духовно-моральний аспект у змісті благодійних практик жінок в освіті України ХVІІ–ХVІІІ ст.».

Мета навчального курсу: підготовка майбутніх учителів до організації виховної роботи із дітьми та підлітками з метою формування в них духовно-моральних цінностей і християнських чеснот на тлі вивчення національних традицій жіночої благодійності.

Головні завдання навчального курсу:


  • проаналізувати й узагальнити історико-педагогічний аспект проблеми благодійної діяльності жінок в теорії і практиці вітчизняного шкільництва;

  • допомогти усвідомити виховний потенціал національно-культурних традицій українського народу, зокрема жіночої благодійності в освіті;

  • розкрити системно-структурну організацію благодійної діяльності жінок в освіті ХVІІ–ХVІІІ ст.; довести доцільність використання ретродосвіду в сучасних умовах розвитку національної галузі освіти;

  • орієнтувати майбутніх учителів на широке впровадження нових вітчизняних і зарубіжних технологій і механізмів інвестування в сучасний освітній сектор з метою виходу освіти України на європейський та світовий рівень;

  • прискорити розвиток у майбутніх учителів мотивів, потреб і досвіду неперервної самостійної роботи з метою постійного вдосконалення інтелектуально-пізнавальної та духовно-емоційної сфери.

Розроблений елективний курс «Духовно-моральний аспект у змісті благодійних практик жінок в освіті України ХVІІ–ХVІІІ ст.» рекомендується читати для студентів ІV курсів після вивчення ними таких дисциплін психолого-педагогічного циклу: «Методика виховної та соціально-педагогічної діяльності вчителя», «Інтегрований курс теорії та історії педагогіки», «Загальна психологія». Семінарські заняття планується проводити паралельно із викладанням нормативних дисциплін «Персоналії в історії української педагогіки», «Основи християнської педагогіки», що передбачає розгляд спільних питань, найбільш наближених до історико-культурного контексту досліджуваної доби.

Однією із провідних форм організації навчальних занять з даного курсу є семінарські заняття, які допоможуть краще розвинути логічне мислення, творчу активність й самостійність студентів у пошуках вирішення пізнавальних завдань, сприятимуть поглибленому засвоєнню навчального матеріалу, виробленню активної життєвої позиції тощо. На семінарах пропонується колективне обговорення підготовлених слухачами рефератів, повідомлень і доповідей, організацію проведення диспутів та рольових ігор. Враховуючи сучасні умови модернізації національної системи освіти, пропонуємо у навчально-тематичному плані спецкурсу відвести певну кількість годин на самостійну роботу студентів, яка передбачає завдання для самостійної роботи, питання контролю, самоконтролю знань та дискусії, тематику реферативних повідомлень, список рекомендованої літератури.



Загальний обсяг курсу становить 36 годин, із них 10 год. лекційних, 12 год. практичних занять, 4 залікових години та 10 годин самостійної роботи (табл. 1).

Таблиця 1

Тематичний план і програма навчального курсу

«Духовно-моральний аспект у змісті благодійних практик жінок
в освіті України ХVІІ–ХVІІІ ст.»



Тема

Кількість годин і форма навчання

лекції

практичні заняття

самостійна робота

Модуль І. Благодійна діяльність жінок в освіті

як духовно-моральний феномен та історико-педагогічне явище

Теоретичні основи благодійної діяльності жінок в освіті

2

2

2

Ретроспективний аналіз досвіду жіночої благодійності в освіті України

2

2

2

Структура освіти ХVІІ – ХVІІІ ст.

як загальний контекст

благодійності жінок



2




Модуль ІІ. Благодійна діяльність жінок в освіті

як гендернозорієнтована наукова проблема

Гендерний підхід методологічний складник дослідження проблеми жіночої благодійності в освітній галузі

2



2

Особливості та характерні риси жіночої благодійної діяльності в освіті: порівняльний аналіз із чоловічою благодійною практикою

2

2

2

Роль жінок у благодійній діяльності чоловіків: історичний досвід



2




Модуль ІІІ. Благодійна діяльність жінок в освіті
як суспільно-громадська сила і професійно-налагоджена перспектива


Сучасна оцінка історико-педагогічного досвіду благодійної діяльності жінок в освіті

2



2

Прогностичні тенденції розвитку жіночої благодійності минулого в освіті України ХХІ ст.



2




Усього

10

12

10

Залік

4

Загальний обсяг курсу

36

Система контролю самостійної роботи з навчального курсу

«Духовно-моральний аспект у змісті благодійних практик жінок
в освіті України ХVІІ–ХVІІІ ст.»

Проміжний

  1. Виконання завдань у структурі лекції, винесених на самостійне опрацювання 0 – 1.

  2. Законспектована відповідь на питання самопідготовки 0 – 3.

  3. Конспект першоджерела 0 – 2.

  4. Виконання тестових завдань 0 – 2.

  5. Підготовка творчого реферату 0 – 5.

  6. Підготовка наукової публікації, виступу на конференції 0 – 7.

  7. Виконання курсової, дипломної роботи 0 – 10.

Усього: 30.

Підсумковий

  1. Виконання підсумкової залікової роботи 0 – 10.

Усього: 40.
Зміст навчального курсу

«Духовно-моральний аспект у змісті благодійних практик жінок
в освіті України ХVІІ–ХVІІІ ст.»

Модуль І. Благодійна діяльність жінок в освіті

як духовно-моральний феномен та історико-педагогічне явище
Тема 1. Теоретичні основи благодійної діяльності жінок в освіті
Мета: з’ясувати сутність основних дефініцій (благо, благодійність, пожертвування, філантропія, милосердя); встановити чинну терміносистему благодійності; допомогти студентам засвоїти навчальний матеріал шляхом теоретичного і практичного опрацювання завдань.

Базові поняття: благодійність, милосердя, духовно-моральні цінності, історичний досвід, явище, процес.

Теоретичні питання:

  1. Підходи до трактування благодійності як виду соціально значущої діяльності (філософський, соціальний, психологічний, теологічний, історико-педагогічний, соціально-педагогічний).

  2. Благодійність жінок як історико-педагогічне явище.

  3. Благодійність жінок як історико-педагогічний процес.

  4. Духовно-моральний аспект у змісті жіночої філантропії.

Практичні завдання для самостійної роботи:

  1. Ознайомтеся із Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05. 07. 2012 р. й випишіть основні завдання і пріоритетні напрями цієї діяльності, що ставляться перед суспільством ХХІ ст.

  2. Розкрийте системно-структурну організацію жіночої благодійності як історико-педагогічного процесу. З’ясуйте її мету, завдання, пріоритетні виді, форми, напрями.

  3. На прикладах благодійної діяльності відомих жінок України ХХІ ст. розкрийте духовно-моральний аспект філантропічних ініціатив.

  4. Складіть список оновленої літератури з теми дослідження.

Рекомендована література:

  1. Апресян Р. Г. Филантропия: милостыня или социальная инженерия?
    / Р. Г. Апресян // Общественные науки и современность. – 1998. – № 5. – С. 51–60.

  2. Апресян Р. Г. Дилеммы благотворительности / Р. Г. Апресян // Общественные науки и современность. – 1997. – № 6. – С. 56–67.

  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : Перун, 2004. – 1440 с.

  4. Вишневський О. Сучасне українське виховання: Пед. нариси. – Львів: Львів. обл. наук. – метод. ін-т освіти; Львів. обл. пед. тов. ім. Г. Ващенка, 1996. – 238 с.

  5. Георгиевский П. И. Призрение бедных и благотворительность
    / П. И. Георгиевский. – СПб., 1894. – 118 с.

  6. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.

  7. Дмитрієнко М. Благодійність як атрибут громадянського суспільства: історія і сучасність / М. Дмитрієнко, О. Ясь // Розбудова держави. – 1994. – № 6. – С. 37–44.

  8. Донік О. М. Благодійність в Україні (ХІХ – початок ХХ ст.) / О. М. Донік
    // Український історичний журнал. – 2005. – № 4. – С. 159–177.

  9. Заклади освіти і благодійна діяльність : нормативно-правове регулювання
    // Інформаційний збірник для директора школи та завідуючого дитячим садочком. – 2013. – № 1. – С. 4–78.

  10. Ільченко О. Ю. Термінологічне поле дослідження проблеми благодійності в освітній галузі / О. Ю. Ільченко // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія. – Вип. 569. – Чернівці : Чернівецький нац. у-т, 2011. – С. 70–78.

  11. Ільченко О. Ю. Теоретичний аналіз понять «благодійність» і «благодійна діяльність в освіті» / О. Ю. Ільченко // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць / [За заг. ред. проф. В.І. Сипченка]. – Вип. LVІ. – Слов’янськ : СДПУ, 2011. – С. 104–111.

  12. Ключевский В. О. Добрые люди Древней Руси / В. О. Ключевский. – Сергиев Посад, 1892. – 20 с.

  13. Педагогический энциклопедический словарь / Гл. ред. Б.М. Бим-Бад. – М.: Большая Российская энциклопедия, 2002. – 528 с.

  14. Про благодійну діяльність та благодійні організації : Закон України від 05. 07. 2012 р. // Голос України. – 2013. – 2 лют. – Відомості доступні також з Інтернету: : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5073-17.

  15. Сукина Л. Б. Понятие благотворительность в культуре русского Средневековья / Л. Б. Сукина // Благотворительность в России 2003/2004 : исторические и социально-экономические исследования. – СПб., 2004. – С. 19–40.


Питання для самоперевірки і контролю знань:

  1. Встановіть взаємозв’язок та субординацію між дефініціями «благо», «благодійність», «милосердність», «милостиня», «меценатство».

  2. Розкрийте мотиваційне підгрунття благодійної діяльності жінок.

  3. Доведіть, що одним із основних принципів жіночої благодійності має бути принцип кордоцентризму. Наведіть відповідні аргументи.

  4. Охарактеризуйте нормативно-правові та організаційно-діяльнісні засади благодійної діяльності жінок.

  5. Представте власну інтерпретацію цитати П. Юркевича «Ісус створив наше серце на зразок свого, і тому ми щасливі, коли даємо, аніж тоді, коли отримуємо».

Тестові завдання з теми:

1. Інтерпретацію благодійності як християнської чесноти надає:

а) соціальний контекст;

б) філософський контекст;

в) психологічний контекст;

г) теологічний контекст.

2. Назвіть, кому з відомих людей належать слова: «Ісус створив наше серце на зразок свого, і тому ми щасливі, коли даємо, аніж тоді, коли отримуємо»:

а) Т. Шевченко;

б) П. Юркевичу;

в) Г. Сковороді;

г) О. Духновичу.

3. Вставте пропущені слова у визначення: «благо – це моральне добро (етичний компонент), яке проявляється у вчинках людей і спрямовується, передовсім, на користь інших (діяльнісний компонент).

4. Назвіть принципи організації жіночої благодійності в освіті, яких не достає у наведеному переліку:

а) гуманності;

б) кордоцентризму;

в) жертовності;

г) любові до ближнього;

д) милосердя;

е) добровільності;

ж) безкорисливості;

з) рівності прав учасників;

к) гласності.

5. У словнику якого автора поняття «благодійність» трактується, як властивість того, хто творить благо:

а) «Тлумачному словнику живої Великоросійської мови»Володимира Даля;

б) «Лексисі» Лаврентія Зизанія;

в) «Лексиконі» Памви Беринди;

г) «Словнику української мови» Б. Грінченка.



д) «Педагогічному енциклопедичному словнику» за редакцією Б. Бім-Бада.

Тема 2. Ретроспективний аналіз досвіду жіночої благодійності
в освіті України

Мета: здійснити ретроспективний аналіз жіночої благодійності в освіті; розкрити ґенезу розвитку благодійної діяльності жінок за різних історичних часів; допомогти студентам засвоїти навчальний матеріал шляхом теоретичного і практичного опрацювання завдань.

Базові поняття: благодійність жінок, ґенеза, історична доба, ретродосвід.

Теоретичні питання:

  1. Специфіка історичного розвитку жіночої благодійності в освіті.

  2. Благодійна діяльність жінок за часів Київської Русі.

  3. Благодійна діяльність жінок за часів Козацької доби України.

  4. Благодійна діяльність жінок за часів Новітньої доби України.

Практичні завдання для самостійної роботи:

  1. Розкрийте особливості ґенези розвитку жіночої благодійності в освіті.

  2. Назвіть передумови формування та рушійні сили розвитку благодійності жінок в освіті.

  3. На основі вивчення досвіду жіночої філантропії ХVІІ–ХVІІІ ст. виділіть і проаналізуйте основні етапи її ґенези. Виявіть домінуючі тенденції розвитку.

  4. Охарактеризуйте провідні історичні форми, види і напрями благодійної діяльності жінок в освіті.

Рекомендована література:

  1. Благотворительные женщины первых веков христианства. – Тверь, 1861. – 345 с.

  2. Бондаренко Г. Ідеальна жінка в реаліях традиційного українського побуту
    / Г. Бондаренко //Людинаі світ. – 1996. – №7. – С. 13–15.

  3. Боплан Гійом Ле Вассер де. Опис України / пер. В. Косика. – Львів : Мета, 1998. – 179 с.

  4. Вечерський В. Глухівська старовина / В. Вечерський // Пам’ятки України: історія та культура. – 1994. – Ч. 3–6. – С. 60–63.

  5. Висоцький С. О. Княгиня Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської Русі / С. О. Висоцький. – К. : Наук. думка, 1991. – 100 с.

  6. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX–початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль : історико-генеалогічне дослідження / Леонтій Войтович. – Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, 2000. – 649 с.

  7. Войтович Л. Княжа доба на Русі: Портрети еліти / Л. Войтович. – Біла Церква, 2006. – 784 с.

  8. Волынь: исторические судьбы Юго-Западного края / изд. при М-ве Внутр. дел П. Н. Батюшковым. – СПб. : Тип. Т-ва «Обществ. польза», 1888. – 414 с. : 2 хролитограф., 69 гравюр.

  9. Гандзілевська І. Ф. Історія міста Дубна від найдавніших часів до сьогодення
    / І. Ф. Гандзілевська, Н. В. Якимчук. – Дубно, 2010. – 230 с.

  10. Геник С. 150 видатних українок / Степан Геник. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. – 236 с.

  11. Гнатюк-Сосна Л. Пам'ятки Християнства Волині : [Дермань] / Л. Гнатюк-Сосна // Українська культура. – 1996. – № 1. – С. 32.

  12. Голованоюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю / О. М. Голованюк. – К. : Техніка, 2004. – 174 с.

  13. Гребцова И. С. Очерки развития женского благотворительного движения на юге Российской империи (первая половина ХІХ века) : монография / И. С. Гребцова, С. А. Накаева. – Одесса : Астропринт, 2007. – 280 с.

  14. Грушевський М Історія України-Руси : у 11 т., 12 кн. / Михайло Грушевський ; ред.: П. С. Сохань та ін. – К. : Наук. думка, 1991– . – (Пам'ятки історичної думки України).

Т. 5 : Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV–XVIІ віків. – 1994. – 687 с.

Т. 6 : Життя економічне, культурне, національне XIV–XVII віків. – 1995. – 667.



  1. Гудима А. Почаївський монастир в історичній долі українства / А. Гудима. – Тернопіль, 2003. – 40 с.

  2. Дем'яненко Н. М. Соціальна робота в Україні: до витоків і становлення
    / Н. М. Дем'яненко // Зб. наук. праць ПДПУ імені В. Г. Короленка. – Полтава, 1999. – Вип. 5/6. – С. 65–69. – (Серія «Педагогічні науки»).

  3. Дзюба О. М. Вишневецька (Могилянка) Раїна / О. М. Дзюба // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; НАН України, Ін-т історії України. – К., 2003. – Т. 1. – С. 508.

  4. Жукова Л. А. Женская благотворительность в России в XVIII–XIX вв. / Л. А. Жукова // Социальные трансформации и положение женщин в России. – Иваново, 1995. – С. 208–212.

  5. Ільченко О. Ю. Українське меценатство: Галшка Гулевичівна – фундаторка Києво-Могилянської академії / О. Ю. Ільченко // Постметодика. – № 7. – 2009. – С. 32–36.

  6. Ільченко О. Ю. Передумови формування благодійної діяльності жінок в освіті України ХVІІ – ХVІІІ ст. / О. Ю. Ільченко // Педагогічні науки : Зб. наук. праць. – Вип. 55. – Полтава, 2012. – С. 116–124.

Питання для самоперевірки і контролю знань:

  1. Поясніть специфіку ґенези благодійної діяльності жінок в освіті України.

  2. Доведіть, що міцні традиції благодійності давньоруської культури та основи християнського вчення є вагомою рушійною силою розвитку жіночої благодійності в освіті. Свою позицію аргументуйте.

  3. Наведіть приклади основних історичних форм і видів благодійної діяльності жінок в освіті. У чому, на ваш погляд, полягає їхня традиційність і актуальність для сьогодення?

  4. Обґрунтуйте тенденцію поступового трансформування мотивації благодійної діяльності жінок: від «… в ім’я спасіння власної душі та відпущення гріхів» до розуміння соціальної необхідності підтримки освітньої галузі. Відповідь проілюструйте історичними фактами.

  5. Доведіть, що благодійність жінок в освіті є складним, суперечливим і динамічним історико-педагогічним процесом.

  6. Дайте власне інтерпретування цитати австрійської письменниці Марії Ебнер-Ешенбах «Нельзя помочь всем, говорит бессердечный,  и не помогает никому». Відповідь аргументуйте.

Тестові завдання з теми:

  1. Продовжить перелік основних історичних видів благодійної діяльності жінок
    в освіті:

а) фінансовий;

б) матеріальний;

в) організаційно-діяльнісний;

г) допомога «трудами рук своїх».

2. Поясніть, яке з наведених понять є зайвим: «заповіт», «фундуш», «милостиня», «грошові пожертвування», «приватні цінні дари».

3. Обґрунтуйте, котра з представлених форм прояву жіночої благодійності є найдавнішою і найпростішою:

а) ктиторство;



б) милостиня;

в) меценатство;

г) протегування.

4. Аргументуйте, яке з наведених понять є зайвим: «фінансові пожертвування», «грошові внески членкинь братств», «заповіт на кошти», «внесення власного посагу».

5. Серед переліку форм прояву благодійної діяльності жінок оберіть найсучаснішу:

а) милостиня;

б) ктиторство;

в) протегування;



г) спонсорство.

Тема 3. Структура освіти ХVІІ – ХVІІІ ст. як загальний контекст благодійності жінок
Мета: з’ясувати стан освіти на українських землях ХVІІ – ХVІІІ ст.; здійснити теоретичний аналіз православної, католицької, протестантської систем шкільництва як загального контексту благодійних ініціатив жінок; допомогти студентам засвоїти навчальний матеріал шляхом теоретичного і практичного опрацювання завдань.

Базові поняття: православна, католицька, протестантська системи шкільництва, благодійність жінок як дієвий важіль розбудови освіти, історичний досвід.

Теоретичні питання:

  1. Особливості розвитку освітньої галузі на українських землях ХVІІ – ХVІІІ ст.

  2. Православна система шкільництва на українських землях як контекст благодійних практик жінок.

  3. Католицька система шкільництва на українських землях як контекст благодійних практик жінок.

  4. Протестантська система шкільництва на українських землях як контекст благодійних практик жінок.

Практичні завдання для самостійної роботи:

  1. Розкрийте стан освіти на українських землях ХVІІ – ХVІІІ ст., поясніть його специфіку для того часу.

  2. Наведіть приклади благодійних практик жінок у православній галузі освіти. Проаналізуйте найвідоміші історичні факти.

  3. Охарактеризуйте досвід благодійних ініціатив жінок у католицькій галузі освіти. З’ясуйте спільне та відмінне у досвіді жінок, які підтримували розвиток православних і католицьких навчальних закладів.

  4. Здійсніть аналіз ретродосвіду благодійних практик жінок у протестантські галузі освіти. Наведіть приклади найвідоміших представниць благодійного руху досліджуваного періоду. Покажіть спільне й відмінне із досвідом благодійності жінок в підтримку православних і католицьких навчальних закладів.

Рекомендована література:

  1. Ариян П. Женщины в истории благотворительности в России / П. Ариян
    // Вестник благотворительности. – 1901. – № 9. – С. 40–53.


  2. Біднов В. Марія Магдалина, мати гетьмана Мазепи / В. Біднов // Праці Українського наукового інституту. – Варшава, 1938. – Т. ХLVI, кн. 5. – С. 35–51.

  3. Ільченко О. Ю. Досвід благодійної діяльності в історії заснування Києво-Могилянської академії / О. Ю. Ільченко // Теоретико-методичні аспекти професійної і технологічної освіти : Матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф. (Полтава, 11 жовт. 2012 р.) / ПНПУ імені В. Г. Короленка. – Полтава : Полтавський літератор, 2012. – С. 271–278.

  4. Ільченко О. Ю. Біля витоків благодійності: діяльність Галшки Острозької і Галшки Гулевичівни в розбудові освітньої галузі України / О. Ю. Ільченко
    // Педагогічні науки : зб. наук. праць. – Полтава, 2010. − Вип. 2. – С. 130–138.

  5. Ильченко Е. Ю. Структура образования XVII – XVIII вв. как общий контекст благотворительности женщин на Украине / Е. Ю. Ильченко // Актуальные проблемы изучения гуманитарных наук: межвуз. зб. научн. статей. – №1. – Баку, 2013. – С. 368-375.

  6. Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI–XVIII ст. / Я. Д. Ісаєвич. – К. : Наук. думка, 1966. – 250 с.

  7. Києво-Могилянська академія в іменах, XVII–XVIII cт.: енцикл. вид. / упоряд. З. І. Хижняк ; за ред. В. С. Брюховецького. – К. : КМ Академія, 2001. – 736 с.

  8. Київський жіночий Флорівський (Вознесенський) монастир // Кіевскіе Епархіальные ведомости. – 1895. – № 9. – 1 травня. – С. 489, 490.

  9. Коритко Р. Крехівський монастир / Р. Коритко // Українська народна енциклопедія. – Львів, 1996. – С. 350–363.

  10. Кралюк П. Євангеліє княгині Жеславської. Українська національна святиня: історія, зміст, загадки / П. Кралюк // День. – 2010. – 30 лип.

  11. Кралюк П. Луцьке Хрестовоздвиженське братство: про його діяльність / П. Кралюк. – Луцьк : Надстир'я, 1996. – 53 с.

  12. Кралюк П. М. Кальвіністська школа в Панівцях / П. М. Кралюк // Тези доповідей VІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам'янець-Подільський, 1985. – С. 80.

  13. Кривоший О. Княгиня Раїна Могилянка – патріотка України / О. Кривоший
    // Наше життя. – 2000. – № 7–8. – С. 1–4.

  14. Кривоший О. П. Княгиня Анастасія Гольшанська Заславська / О. П. Кривоший
    // Українки в історії / за заг. ред. В. Борисенко. – К., 2004. – С. 44–46.

  15. Кулаковський П. Острозька кн. Анна-Алоїза (у заміжжі Ходкевич)
    / П. Кулаковський // Острозька академія ХVІ–ХVІІ ст. : енциклопедичне видання
    / упоряд. Володимир Прит. – Острог, 2008. – С. 284–285.

  16. Левицкий О. Раина Могилянка, княгиня Вишневецкая / Орест Левицький. – К. : Типогр. А. Давиденко, 1887. – 10 с.

  17. Левицкий О. Анна-Алоиза, княжна Острожская / Орест Левицький : – К., 1883. – 45 с. – (Оттиск из «Киевской старины». – 1883. – Кн. 11).

  18. Левицкий О. Ганна Монтовт : историко-бытовой очерк из жизни Волынского дворянства в ХVІ веке / Орест Левицький. – К. : Тип. Корчак-Новицкого, 1888. – 69 с.

  19. Левицкий О. Социнианство в Польше и Юго-Западной Руси в XVI и XVII веках / Орест Левицький : – К., 1882. – 95 с. – (Оттиск из «Киевской Старины». – 1882. – Кн. IV–VI).

  20. Любар О. О. Історія української школи і педагогіки / О. О. Любар, М. Г. Стельмахович, Д. Т. Федоренко. – К. : Знання, 2003. – 766 с.

  21. Матковська О.  В. Львівське братство: культура і традиції (кінець ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) / О. В. Матковська. – Львів : Каменяр, 1996. – 59 с.

  22. Мединський Є. М. Братські школи України і Білорусі в ХVІ–ХVІІ ст.
    / Є. М. Мединський. – К. : Рад. шк., 1958. – 210 с.

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки // Вища школа. – 2013. – №2. – С. 86–106.

  1. Мицько І. З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія / І. З. Мицько. – К. : Наук. думка, 1990. – 190 с.

  2. Савчин І. Львівське братство : роман / І. Савчин. – К. : Рад. письменник, 1990. – 254 с.

Питання для самоперевірки і контролю знань:

1. Поясніть, у чому полягає специфіка стану освіти на українських землях ХVІІ – ХVІІІ ст. Доведіть, що православна система шкільництва у поєднанні із католицькою і протестантською створювали загальний контекст для благодійних ініціатив жінок. Відповідь аргументуйте.



  1. Охарактеризуйте діяльність братських шкіл та роль благодійності в їхньому існуванні. Назвіть першу найвідомішу братську школу.

  2. Спираючись на історичні факти, обґрунтуйте феномен жіночої благодійності як дієвий важіль розбудови і розвитку національної галузі освіти.

  3. Розкрийте зміст і напрями реалізації жіночої філантропії у найвідоміших освітніх осередках України: Львівській братській школі, Київській братській школі, згодом колегіумі і академії, Гощинській академії, Чернігівському колегіумі та ін.

  4. Дайте власне інтерпретування висловлюванню «філантропію не сповідують, нею живуть».

  5. Поясніть висловлювання австрійської письменниці Марії Ебнер-Ешенбах «иметь и не дать иной раз хуже, чем украсть».

  6. Розкрийте зміст цитати з Євангеліє від Матфея, 10,8 «Даром получили, даром давайте».

Тестові завдання з теми:

  1. Хто із відомих просвітників ХVІІ ст. наголошував на необхідності творчого поєднання православно-візантійських традицій із західноєвропейською моделлю освітньої культури:

а) П. Беринда;

б) І. Галятовський;



в) П. Могила;

г) І. Гізель;



д) І. Борецький.

2. Ім’я православної княгині Галшки Острозької пов’язано зі створенням:

а) Києво-Могилянської академії;

б) Острозької академії;

в) Чернігівського колегіуму;

г) Львівського університету.
3. У житті якої княгині значне місце зайняло заснування Лубенського Мгарського монастиря як освітнього і культурного осередку:

а) Раїни Могилянки-Вишневецької;

б) Галшки Гулевичівни;

в) Марії Магдалени Мазепи;

г) Єлизавети Чомортань-Лозинської.

4. Яка благодійниця із наведеного переліку жінок була активною фундаторкою мережі єзуїтських колегіумів на території українських земель:

а) Раїна Соломирецька-Гойська;

б) Софія Корецька;

в) Анна-Алоїза Острозька;

г) Наталія Розумовська.

5. Хто із відомих діячів ХVІІ ст. виступав за виховання молоді в дусі «прабатьківської віри», недооцінюючи здобутки західноєвропейської культури й, зокрема, побоюючись «латинського» впливу:

а) П. Беринда;

б) І. Галятовський;

в) І. Копинський;

г) П. Могила;

д) К.-В. Острозький.

6. Хто із переліку названих жінок-благодійниць був членкинею Львівського Ставропігійського братства:

а) Марія Магдалена Мазепина;

б) Раїна Соломирецька-Гойська;

в) Анастасія Скоропадська;

г) Ганна Гойська.


  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка