Духовно – моральне виховання на уроках історії та правознавства засобами інноваційних технологій (Опис досвіду) Метою державної Національної програми



Скачати 49.29 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір49.29 Kb.



Духовно – моральне виховання на уроках історії та правознавства засобами інноваційних технологій

(Опис досвіду)

Метою державної Національної програми «Освіта» («Україна ХХІ») є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу. А вирішити дану проблему можна лише тоді, коли серед важливих завдань школи буде виховання духовно-моральної особистості. Саме в нинішніх умовах є дуже важливим становлення нової системи духовно-моральних цінностей, нового світогляду, який би базувався на глибоких культурно-духовних традиціях нашого народу.

Духовно-моральні цінності – основа суспільства, його живе коріння. Якщо вони є, якщо вони наповнюють душі людей – ніякі кризи не страшні, люди можуть впевнено дивитися в майбутнє. Неможливо подолати соціально-економічну кризу доти, доки не знайдемо спасіння від спустошення в умах і серцях.

Як вчитель історії прагну долучитися до творення творчої, конкурентоздатної особистості ХХІ століття. Вибір теми, над вивченням якої я працюю, не випадковий, адже «Духовно-моральне виховання засобами інноваційних технологій» є найболючішою проблемою, найактуальнішою темою.

Актуальність проблеми полягає у тому, що в сучасному світі рівень та якість освіти значною мірою залежать від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають новий підхід до навчання. Модернізація освіти потребує введення в освітнє середовище інноваційних технологій, проте вона неможлива без виховання духовно-моральних цінностей.

Для того, щоб опанувати інноваційні технології, я досліджувала праці сучасних науковців. Цікавою для мене була наукова концепція інтерактивного навчання О.Пометун та Л.Пироженко. Інноваційні методи навчання забезпечують особистісно зорієнтований підхід і розвиток критичного мислення учня. Вони є необхідною умовою формування інформаційного суспільства. Термін «інновація» має латинське походження і означає «нововведення».

Змінюється суспільство, в якому живемо, змінюються пріоритети, а разом з ними – і цілі історичної освіти. Критерієм оцінки навчальної діяльності учнів сьогодні є не стільки обсяг матеріалу, що залишився в пам’яті, скільки вміння самостійно добувати знання, вести пошуково-дослідницьку роботу.

У сучасних умовах пріоритетним стає творчий підхід учителя до вибору методів, прийомів, організаційних форм та технологій навчання. Особливої актуальності набуває проблема організації самостійної роботи учнів. У своїй праці на уроках історії та правознавства я практикую такі прийоми, як робота з підручником, робота з контурною картою. Активізує пізнавальну діяльність учнів і складання таблиць та схем, розв’язування юридичних і хронологічних задач. Самостійній роботі дітей приділяю велику увагу, бо найміцнішими є знання, здобуті власними зусиллями. Учні, спираючись на свій життєвий досвід, на особисті спостереження за навколишньою дійсністю, не тільки глибоко засвоюють знання, а й вчаться застосовувати їх на практиці.

На уроках використовую міжпредметні зв’язки, насамперед, з українською та зарубіжною літературою, а також математикою (так, учні розв’язують хронологічні задачі, рахують роки) і образотворчим мистецтвом.

У своїй педагогічній діяльності використовую такі елементи сучасних технологій навчання, як інтерактивна технологія, особистісно зорієнтоване навчання і проекти.

Готуючись до уроків, продумую, які методи і прийоми, доцільно використати, бо в сучасній методиці дуже багато прийомів інтерактивного навчання. Я використовую як найпростіші («Робота в парах», «Робота в групах», «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Вірю – не вірю»), так і складні методи («Аналіз ситуацій», «Займи позицію», «Мозковий штурм»), а також рольові ігри, дискусії. Ці методи допомагають розвивати критичне мислення, креативність, толерантність, повагу і доброзичливість.

Практикую проводити уроки – рольові ігри, уроки – прес-конференції, уроки – бесіди, уроки – диспути. Ігри розвивають пізнавальний інтерес, активізують розумову діяльність. Під час гри учні краще засвоюють матеріал, вчаться застосовувати набуті знання в різних ситуаціях. Під час прес-конференцій, наприклад, на уроці «Нацистська диктатура», виступаючи доповідачами, кореспондентами, журналістами, ставлять запитання, самостійно шукають відповіді.

З уроку в урок намагаюся на прикладах фактичних подій і видатних постатей формувати в учнів загальнолюдські духовні ціннісні орієнтації, сприйняття ідей гуманізму та демократизму. Демонструю школярам, як високу цінність добра розуміли люди в різні часи. Так у давньому Вавилоні був звичай: хворих людей виносили на багатолюдний майдан або дорогу; перехожі намагалися допомогти нещасному порадою, підтримкою, грішми. Ніхто байдуже не проходив. У своєму «Повчанні дітям...» князь Володимир Мономах закликає: «Недужого відвідайте, за мерцем ідіте тому, що всі ми є смертні. І чоловіка не минайте не привітавши, добре слово йому подайте».

Також важко уявити собі сучасний урок без інформаційних технологій., тому використовую сучасні технічні засоби для створення презентацій комп’ютер, мультимедійний проектор.

Працюючи в рамках проекту «Духовно-моральне та громадянське виховання учнів у співпраці школи, сім’ї та громадськості через втілення українських національних ідей», я, як член творчої групи, вчитель історії обрала тему «Правдива історія рідного краю», бо нині ця тема є потрібною і актуальною. Протягом багатьох десятиліть історія в Україні була грубо фальсифікована і на рівні інтерпретації, і на рівні фактів. А сьогодні знову на державному рівні незрозуміле ставлення до історичної науки: не публікуються матеріали, не оприлюднюються важливі документи з історії України, із шкільних підручників зникають світлі та героїчні моменти. А коли не буде правильного об’єктивного уявлення про власну історію, то чи можна сподіватись на краще майбутнє нашої держави?

Разом із моїми вихованцями ми провели виховний захід на тему: «Казка, в якій ми живем», присвячений нашому місту Тернополю, бо рідна земля назавжди залишається найціннішим надбанням. Ми повинні навчитися щиро любити і шанувати місто наших предків, щоб передати його невмирущу історію своїм нащадкам. Проведений захід – перший крок у дослідженні минулого краю. Зараз діти працюють над проектами «Мій родовід».

Серед моїх учнів є призери І та ІІ турів Всеукраїнських олімпіад і конкурсів з історії, студенти вищих навчальних закладів. Так, у 2008 році учениця Вишинська Анастасія перемогла у другому етапі Всеукраїнського конкурсу, присвяченому Шевченківським дням у номінації «Історія України та державотворення». У 2010 році учениця 9-го класу Зарішняк Ольга зайняла третє місце в міському етапі олімпіади з історії.



У газеті «Свобода» від 28 грудня 2011 року №104 (2626) у рубриці «Серце віддає дітям» було опубліковано статтю «Любов понад усе», в якій висвітлено життєве кредо і професійний підхід вчителя Сич Н.І. до виховання та навчання учнів.
Список використаної літератури:

  1. Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методика викладання історії. Практикум для вчителя. – Харків: Основа, 2007. – 112 с.

  2. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. – Харків: Основа, 2005. – 192 с.

  3. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання Науково-методичний посібник / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А. С. К., 2004. – 192 с.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка