Довгострокова стратегія розвитку української культури



Скачати 229.04 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір229.04 Kb.
#32238
Попередній варіант Проекту

ДОВГОСТРОКОВА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ

КУЛЬТУРИ

ВСТУП ТА ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Реформування сфери культури є одним із головних завдань не лише гуманітарної політики, а й політики соціально-економічного розвитку України, побудови сучасної демократичної держави, що сповідує загальнолюдські норми й засади, зберігаючи свої самобутні традиції та культурно-історичні цінності. Широкі дискусії в професійному середовищі й громадянському суспільстві, висновки та напрацювання робочих та експертних груп, консультації та поради міжнародних експертів виявили численні проблеми в усіх галузях культурної сфери, які вимагають якнайшвидшого вирішення, щоб дати можливість здійснити ефективні й глибокі реформи. В пропонованому проекті Стратегії зроблено спробу визначити та запропонувати на обговорення головний напрямок змін культурної сфери протягом довготривалого періоду, а також План дій, де передбачено конкретні кроки на першому етапі реалізації Стратегії.


  • Метою Стратегії є забезпечення провідної ролі культури у побудові майбутнього України, включаючи усі форми мистецтва, культурного самовираження, культурну спадщину та культурні індустрії.

  • Стратегія наголошує на об’єднуючій та центральній ролі української культури в національному розвитку.

  • Стратегія віддзеркалює культурне розмаїття, притаманне Україні, та націлена на об'єднання України за допомогою культури.

  • Стратегія передбачає протягом десяти наступних років закласти підмурок нової культурної політики демократичної держави європейського рівня.

Стратегія розглядає досягнення 5 основних далекосяжних цілей:

  1. Визнання центрального місця культури в загальнонаціональному розвитку та унікальності української національної ідентичності, на яку спирається українська культура.

  2. Забезпечення державної підтримки культурного розмаїття України: всі громадяни України, незалежно від майнового статусу, походження, місця проживання, статі мають рівне право на формування власної культурної ідентичності та її вираження.

  3. Державна підтримка національного культурного продукту і провідної ролі митців та працівників культури у створенні, поширенні та збереженні національного культурного продукту. Яким чином?

  4. Посилення ролі культури в соціально-економічному розвитку України. Посилення ролі культури як провідника ціннісних засад творення нації. Як?

  5. Забезпечення підтримки інновацій, нових знань, креативних індустрій галузі культури, що відповідають викликам ХХІ століття.

ПРИНЦИПИ

Стратегія будується на таких основних принципах та розрахована на десять років.



  • Демократичність через розширення участі громадськості у прийнятті політичних рішень, реалізації програм і проектів, оцінці досягнутих результатів.

  • Прозорість політичних рішень через систему публічних обговорень, громадських та експертних рад. Сприйняття інформації громадянами та перетворення її на знання є культурним актом. А отже, позбавлений дискримінації та обмежень доступ до образних, технічних і комунікаційних ресурсів, а також створення горизонтальних мереживних зв’язків є невід'ємною частиною Стратегії.

  • Децентралізація у державному та галузевому управлінні культурою.

  • Cтворення умов для стабільного і мирного існування є невід'ємним від стратегії культурного розвитку. Агресія, тероризм, утиски та дискримінація є виявом нетерпимості й мусять бути засуджені та викоренені.

  • Орієнтація на ціннісні засади української культури, як головні провідники забезпечення миру та стабільності.

  • Орієнтація на принцип інноваційності, на основі якого реалізується ефективне використання ресурсного та наукового потенціалу галузі та як вирішальний принцип для прийняття рішень щодо просування та реалізації культурних продуктів і програм.

  • Орієнтація на принцип субсидіарності – визначення стратегічних цілей, що чітко відповідають існуючим потребам і базуються на наявних ресурсах регіонального розвитку.

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ

  • Модернізація системи фінансування та економічної підтримки культури. Забезпечувати державне фінансування культури, використовуючи необхідні механізми. Такі, зокрема, як пряме фінансування державних програм і послуг, підтримка приватних ініціатив шляхом субсидій та використання найновіших моделей підтримки, як от, мікрокредити, венчурні інвестиції тощо. Прийняття рішень про схвалення законодавчих норм, які б полегшували податкові стимули компаніям, що інвестують у культуру, за умови, що ці компанії поважатимуть державні інтереси.

  • Створення інноваційних фондів, системи грантової підтримки, інвестиційних програм та програм пільгового кредитування.

  • Модернізація управління галуззю культури через децентралізацію та кадрову оптимізацію.

  • Система навчання шляхом запровадження нових навчальних курсів в заклади освіти та культури, а також навчання протягом життя.

  • Розвиток культурного обміну, культурної дипломатії та каналів промоції національної культури.

  • Сприяння створенню національного культурного продукту і формування цілісного інформаційно-культурного простору. Належна економічна оцінка створення і розповсюдження культурних продуктів – аматорських чи професійних, ремісничих чи промислових, авторських чи колективних.

МОНІТОРИНГ – розшифрувати.

Культурний розвиток спирається на багатьох представників суспільства. Головними принципами ефективного управління є прозорість інформації та громадська участь у формуванні культурної політики, прийнятті політичних рішень і оцінці програм і проектів. Стратегія в частині публічного контролю передбачає:



  • Забезпечення і формування ефективних форм громадського контролю через систему наглядових, громадських та експертних рад і активного залучення засобів масової інформації.

  • Розвиток мережі моніторингових або дослідницьких обсерваторій (центрів), особливо на регіональному рівні.

  • Публічна звітність державних органів управління галуззю та бюджетних організацій культури.

РЕГІОНАЛЬНЕ І МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО – розшифрувати.

  • Компліментарна субсидіарність – національна стратегія розвитку культури спирається на стратегії регіонального розвитку, які, в свою, чергу узгоджують розширені повноваження в наданні культурних послуг і забезпеченні культурних прав громадян з національною культурною політикою. Що це за стратегії?

  • Підсилення інформаційно-культурних горизонтальних зав'язків між регіонами та всередині регіонів (містами, районами) за рахунок чого?

  • Підтримка як державних так і недержавних ініціатив, що сприяють формуванню та просуванню іміджу України як країни з самобутньою історичною культурою та потужним креативним потенціалом.

  • Вивчення та адаптація міжнародного експертного досвіду.

  • Якнайширша презентація української культури в міжнародних програмах міжкультурного діалогу.

  • Створення спеціального інституту (Шевченка) з метою поширення української культури у світі, розвитку культурної дипломатії та реалізації міжнародних програм. Що це за інститут? Тільки шевченко може пощирити культуру в світі?

НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ: ПЛАН ДІЙ

Реалізація Стратегії передбачає, як мінімум, два етапи. На першому етапі (2-3 роки), що має закласти необхідні передумови досягнення довгострокових стратегічних цілей, передбачається здійснення конкретних кроків у таких напрямках:



ТЕАТРАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ. Розшифрувати. Стратегія розвитку у галузі театру передбачає на першому етапі:

  • Створення Інституту Театру з метою просування, популяризації, актуалізації сценічного мистецтва України. Збереження (архівування) надбань театру.

  • Рівні можливості для державних і недержавних театрів.

  • Створення вільних театральних майданчиків.

  • Внесення змін до закону України «Про театральну справу», які відповідають викликам часу.

  • Запровадження контрактної системи для керівних та творчих працівників.

  • Удосконалення театрально-мистецької освіти за рахунок…

РОЗВИТОК КІНО. Розшифрувати. Кіномистецтво. Стратегія розвитку у галузі кінематографа передбачає на першому етапі:

  • Удосконалення й оптимізація структури Держкіно відповідно до покладених завдань і розширення регуляторних функцій.



  • Підтримка кіновиробництва і розповсюдження національних фільмів шляхом запровадження збору на розвиток кіно, податкових пільг, які стосуються процесу кіновиробництва, як для вітчизняних, так і для зарубіжних виробників.




  • Збереження, реставрація, відновлення, архівування, популяризація й активне поширення української кіноспадщини.




  • Удосконалення освіти – як профільної з розширенням переліку спеціальностей, особливо середньої й допоміжної ланок, так і запровадження факультативних курсів з вивчення мистецтва кіно в системі загальної середньої освіти.



  • Розвиток кіноринку: підтримка кінофестивалів, створення умов для динамічного розвитку кінотеатральної мережі, орієнтованої на роботу з вітчизняним кінопродуктом, запровадження належного контролю за дотриманням квот на вітчизняні кінофільми.




  • Приділення особливої уваги розвиткові прогресивних цифрових технологій та застосування їх в інноваційних підходах до розповсюдження і популяризації національного кіно.


МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО. Стратегічною метою держави в галузі музичного мистецтва є суттєве підвищення ролі професійної і традиційної української музики в українському суспільстві, для досягнення якої є необхідним:

  • Збільшення державної фінансової підтримки концертної та видавничої діяльності в галузі професійної і традиційної музики за рахунок стабільного фінансування мистецьких колективів, виділення грантів на реалізацію окремих проектів, підтримка музично-фестивального руху, а також розробки ефективних механізмів для залучення недержавних коштів.  



  • Розробка й запровадження системи пільгового оподаткування для українських музикантів, мистецьких колективів та видавців музичної продукції.



  • Створення Фонду підтримки української музичної культури, що наповнюватиметься за рахунок обов'язкових відрахувань від діяльності іноземних гастролерів та розповсюдження продукції іноземного походження.



  • Створення системи популяризації професійної і традиційної музики засобами телебачення і радіо, шляхом підтримки музичних часописів, а також через шкільну та позашкільну освіту.



  • Запровадження конкурсних механізмів призначення керівних працівників мистецьких та освітніх установ, а також ефективних і швидких механізмів люстрації працівників, викритих у корупції, низькому професіоналізмі або пропаганді антиукраїнської ідеології.



  • Визнання Державою провідної ролі українського музичного мистецтва у світовій культурі та надання реальної підтримки цій галузі,що унеможливить існуючу тенденцію втрати української виконавської школи в результаті швидко прогресуючої тенденції відтоку кращих фахівців та молоді за кордон.



  • Внесення в Закон України “Про культуру” положення щодо створення музичного фонду України.



  • Зміцнення матеріальної бази та збільшення фінансування талановитих музичних колективів та культурно-мистецьких ВНЗ.



  • Зменшення ставку митного збору на ввіз музичних інструментів.



  • Внесення положення до чинного законодавства щодо заборони відчуження об'єктів культурного призначення та використання в інших цілях.



  • Розробити положення і провести кадрову реформу у закладах культури.



  • Привести у відповідність до європейських вимог “Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад художнього та артистичного персоналу закладів культури” та “Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ,організацій та закладів галузі культури”.



  • Створити умови для працевлаштування випускників творчих закладів за спеціальністю.



  • Довести рівень середньої заробітної плати працівників закладів культури до рівня середньої заробітної плати у конкретному регіоні.



  • Збільшити рівень середньої заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів.



  • Розробити механізм грошових заохочень сільським закладам культури та працюючим в них працівникам.



  • Забезпечити державну підтримку фестивалів, гастролей, творчих проектів тощо, які популірізують українську виконавчу школу та музичне мистецтво за кордоном.



  • Реалізувати творчі заходи для виявлення та підтримки молодих талантів.



  • Зберегти кількість музичних шкіл в Україні, унеможливити на законодавчому рівні практику переводу музичних шкіл на самоокупність.



  • Збільшити кількість грантів та стипендій для молодих виконавців, композиторів, колективів, філармоній,симфонічних оркестрів,оркестрів народних інструментів, хорів, капел, інструментальних вокально-хорових та хореографічних колективів тощо.



  • Запровадити прозорий конкурсний відбір при віділенні грантів та стипендій.



  • Прийняти Закон України щодо спонсорства та меценацтва, внести у Закон положення про забезпечення сприятливих умов оподаткування для спонсорів,меценаців та інших приватних оіб та організацій,що прагнуть підтримувати українське музичне мистецтво.



  • Розробити проектно-кошторисну документацію щодо побудови сучасного концертного залу у столиці України,що відповідає світовим стандартам.



  • Зберегти об'єкти культурного призначення.

БІБЛІОТЕЧНА СПРАВА ТА РОЗВИТОК ЧИТАННЯ. Стратегія розвитку у цій галузі передбачає на першому етапі:

  • Створення нової архітектури інтегрованої бібліотечної мережі країни на основі універсального доступу та економічної доцільності.

  • Підтримка програм заохочення читання через систему соціального партнерства.

  • Внесення необхідних змін до закону України «Про бібліотечну справу» з метою, оновлення та поповнення бібліотечних фондів, залучення та заохочення читачів. Удосконалення нормативно-правової бази (у т.ч. впровадження стандартів бібліотечно-інформаційної галузі відповідно до міжнародних; створення системи гарантованого бюджетного фінансування для формування ресурсів і надання послуг).

  • Інтенсивний розвиток та актуалізація документно-інформаційних ресурсів бібліотек на традиційних та електронних носіях і забезпечення доступу до них.

  • Підтримка видавничої справи через систему спільних міжміністерських і міжвідомчих програм (Держтелерадіо, Міністерство освіти, Міністерство закордонних справ, Міністерство сім’ї, молоді та спорту, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерство оборони, Міністерство економіки).

  • Створення національної організації – Інституту Книги з метою просування української книги у світі та популяризації книжок і читання в Україні.

МУЗЕЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Системне реформування музейної галузі, музеї та заповідники мають стати відкритим універсальним простором, який об’єднує минуле, сучасне й майбутнє через виконання основних функцій за такими напрямками діяльності, як науково-дослідна, культурно-освітня діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, виставкова, пам’ятко-охоронна робота, а також діяльність, пов’язана з науковою атрибуцією, експертизою, класифікацією, державною реєстрацією та усіма видами оцінки предметів, які можуть бути визначеними як культурні цінності.

  • Підвищення рівня державного і недержавного менеджменту у сфері охорони та збереження культурних об’єктів.

  • Впровадження сучасних технологій в музейну діяльність, а саме інформаційних та інтелектуальних технологій, електронного обліку музейних колекцій та ін.

  • Запровадження програм розвитку музейної справи.

  • Стимулювання до постійного підвищення освітньо-професійного рівня через спеціальні премії, освітні програми, стажування фахівців між музеями різних регіонів так і за кордоном.

  • Розвиток музейної педагогіки: створення музейних програм для дітей та дорослих, покликаних розвивати інтерес до історії, культури та мистецтва.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА. Культурна спадщина, рухома й нерухома, свідчить про людську творчість і лежить в основі ідентичності народу. Культурне життя складається як зі здатності оцінювати та зберігати традиції, так і з можливості заохочення створення та новації внутрішніх культурних форм. На першому етапі реалізації Стратегії в галузі культурної спадщини передбачається:

  • Прийняття нових редакцій законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про археологічну спадщину», «Про музеї та музейну справу», прийняття законів «Про національний культурний продукт», «Про нематеріальну культурну спадщину» та ін.

  • Децентралізація та посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини, зокрема в частині охоронних та заповідних територій, архітектурних комплексів, пам’яток культури місцевого, регіонального, національного та світового значення.

  • Підтримка та розвиток Інституту національної пам'яті.

  • Визначення культури як базового елементу національної пам’яті через переосмислення значення і ролі культурної спадщини в розвитку суспільства.

  • Доступ до інформації через розкриття архівів, які стосуються національного розвитку, національної культури. Оцифрування архівів для створення можливості широкого доступу до інформації, що стосується сфери культури.

  • Зміцнення міжнародної співпраці України у галузі переміщення, реституції культурних цінностей та повернення в Україну національної історико-культурної спадщини.

  • Контроль за вивезенням, тимчасовим вивезенням з території України та ввезенням, тимчасовим ввезенням на територію України культурних цінностей.

  • Забезпечення безоплатної передачі вилучених або конфіскованих культурних цінностей, обернених відповідно до закону в дохід держави до державної частини музейного, бібліотечного, архівного фондів або релігійним організаціям.

СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО. Стратегія розвитку у галузі сучасного мистецтва передбачає на першому етапі: Дати розшифрування що мається на увазі під сучасним мистецтвом?

  • Підтримка нових форм художнього самовираження. Які конкретно?

  • Запровадження системи грантової підтримки інноваційних та сучасних форм мистецького творення. Яких?

  • Підтримка та стимулювання розвитку, популяризація та промоція сучасного образотворчого мистецтва шляхом грантових програм підтримки галерейної та музейної діяльності.

  • Створення освітніх програм у галузі сучасного мистецтва.

  • Підтримка митців та виконавців, індивідуальних і колективів, шляхом спеціальних грантових програм, премій, інформаційної підтримки. Запровадження системи творчих резиденцій.

  • Підтримка мистецьких проектів, ініційованих державними та недержавними організаціями культури, незалежними митцями та виконавцями, які спрямовані на створення, розвиток та популяризацію національного культурного продукту.

  • Удосконалення системи авторського права з метою стимулювання митця та виробника національного культурного продукту.

  • Підтримка міжнародного обміну та мобільності митців за кордоном і всередині країни.

МЕРЕЖА КУЛЬТУРИ. Що сюди входить? Розшифрувати. Стратегія розвитку відносно мережі організацій культури передбачає на першому етапі:

  • Інвентаризація мережі закладів культури з метою з'ясування відповідності їх сучасним вимогам.

  • Модернізація мережі закладів культури.

  • Створення системи грантової підтримки для заохочення активних та успішних закладів культури і поширення кращих практик.

  • Надання ширших можливостей закладам культури для ведення самостійної економічно-господарської діяльності не пов'язаної з прибутком.

  • Запровадження контрактно-конкурсної системи для керівників.

КЛУБНА СФЕРА. Обрання оптимістичного сценарію розвитку клубної сфери передбачає гармонізацію співіснування успадкованих національних традицій та сучасних інноваційних культурних індустрій, що можливе за умови збереження та розвитку інфраструктури закладів культурно-дозвіллєвого обслуговування населення регіонів України.

Мета – ефективне функціонування заради громади. Стратегічна місія – збереження та примноження національних культурних надбань заради майбутнього. Стратегія відносно клубної сфери передбачає:



  • Збереження та розвиток сільської культури.

  • Збереження та забезпечення діяльності мережі клубних закладів. У тому числі у сільській місцевості. Механізми досягнення: підтримка та розвиток перспективних сільських клубних закладів; поширення та впровадження кращого досвіду діяльності клубних закладів; проведення соціокультурних досліджень щодо вивчення запитів населення сільських територій у культурно-дозвіллєвому обслуговуванні; модернізація мережі клубних закладів культури.

  • Укріплення позитивного іміджу та підвищення ефективності діяльності сільських клубних закладів. Механізми досягнення: створення та промоція внутрішнього та зовнішнього іміджу клубної установи;зміцнення конкурентоспроможності клубного закладу серед інших дозвіллєвих об’єктів території; широке застосування інструментів промоції клубних закладів.

  • Підвищення якості соціокультурних послуг. Механізми досягнення: запровадження інноваційних форм і метолдів культурно-дозвіллєвої роботи; підвищення ступеню відкритості інформації про асортимент та рівень якості послуг, що надаються клубним закладом; запровадження системи моніторингу якості соціокультурних послуг.

  • Ефективне використання наявного культурного потенціалу сільських територій. Механізми досягнення: пропагування історико-культурних традицій краю; використання сприятливих природно-ландшафтних умов для різноманітного дозвілля та відпочинку; популяризація творчості місцевих майстрів народних промислів та ремесел, відомих особистостей тощо.

  • Активне залучення громадськості до діяльності у сфері культури. Створення умов для творчого розвитку особистості. Механізми досягнення: забезпечення розвитку мистецького аматорства; залучення різних джерел фінансування клубних закладів; формування професійного кадрового складу працівників клубного закладу.

  • Залучення широких верств населення до аматорської творчості. Механізми досягнення: підтримка розвитку любительського руху; створення умов для підтримки активної життєвої позиції людей похилого віку, інвалідів.

  • Впровадження механізмів підтримки обдарованих особистостей. Механізми досягнення: розроблення регіональних та державних програм грантової підтримки кращих колективів та виконавців аматорської творчості; виявлення та підтримка обдарованих дітей та обдарованої молоді; підтримка молодіжного фестивального руху.

  • Будинки культури – для громади. Механізми досягнення: адресне спрямування культурних послуг орієнтовані на конкретні групи та категорії споживачів; доступність культурних послуг і творчої діяльності для осіб з обмеженими фізичними можливостями, малозабезпечених громадян та інших пільгових категорій населення; впровадження у роботу клубних закладів нових організаційних, технологічних та маркетингових технологій; залучення до культурних процесів представників національних меншин.

  • Захист, збереження та популяризація культурної спадщини як основи національної культури. Використання культурної спадщини в програмах регіонального розвитку. Механізми досягнення:Збереження культурно-історичного надбання регіонів України; проведення промоцій них та інформаційно-просвітницьких заходів, спрямованих на використання культурної спадщини; створення та презентації культурних брендів України.

  • Відродження здобутків поколінь, славної спадщини предків в умовах новітнього традиційного мистецтва. Механізми досягнення: відродження мистецьких осередків традиційної культури; підтримка розвитку фольклорних колективів; збереження традицій народного мистецтва; подання об’єктів нематеріальної культурної спадщини до Списку нематеріальної культурної спадщини людства в рамках програми ЮНЕСКО.

  • Забезпечення системного характеру наукових досліджень об’єктів культурної спадщини. Механізми досягнення: проведення обстеження регіонів, в яких збереглися давні залишки традиційної культури; розробка регіональних програм збереження нематеріальної культурної спадщини; проведення цільових культурологічних та етнографічних досліджень давніх осередків народних промислів та ремесел, унікальних етнографічних груп.

  • Забезпечення гармонійного співіснування успадкованих національних традицій та інноваційних форм культурного розвитку. Механізми досягнення:поширення кращих європейських практик використання національної спадщини як чинника соціального та економічного розвитку регіонів; включення до програм культурного розвитку регіонів України мистецьких проектів традиційного та сучасного напрямів; популяризація народних традицій як засіб формування української ідентичності в сучасному культурному просторі.

  • Пропагування української національної культури у всій її різноманітності. Інтеграція у культурний простір країн близького та далекого зарубіжжя. Механізми досягнення: вивчення досвіду розвитку культур інших країн; дослідження зарубіжного досвіду суспільної підтримки культурної діяльності; застосування новітніх інформаційних технологій у популяризації надбань української національної культури.

  • Розвиток міжнародного культурного співробітництва. Механізми досягнення: Презентації здобутків аматорських колективів у рамках міжнародних культурно-мистецьких проектів; культурних обмін досвідом; налагодження культурних зв’язків з представниками української діаспори.

  • Участь у міжнародних грантових та благодійних проектах. Механізми досягнення: впровадження системи інформування працівників клубних закладів про діючі грантові та благодійні проекти у сфері культури; вивчення міжнародного та українського досвіду участі у конкурсах та отримання грантів у сфері культури.

  • Для виконання окремої стратегії розвитку клубної сфери України необхідно створення Інституту розвитку клубної сфери.

  • Створення Республіканського Центру народної творчості, який би акумулював роботу всіх обласних та міських центрів народної творчості.

  • Забезпечення фінансування з держбюджету клубним працівникам. Запобігання скороченю будинків культури.

НАУКОВО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ. Культурно-мистецька освіта Стратегія розвитку культури в галузі науково-освітньої діяльності передбачає на першому етапі: Наукова та освітня? Різні речі..

  • УДОСКОНАЛЕННЯ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ: Вимога культуроорієнтованої мистецької освіти має стати засобом довгострокової стратегії її розвитку. Оскільки мистецтво – компонент цілісності культури, інтегративні процеси в галузі мистецької освіти, можна розцінити як основу для визначення шляхів впровадження.




  • Виявлення і обґрунтування організаційних засад мистецького навчання.



  • Забезпечення свободу спеціалізованих закладів у розробці навчальних планів, орієнтованих на спеціалізовані предмети, розробки механізмів висвітлення успіхів обдарованих дітей через ЗМІ.



  • Створення критеріїв педагогічного професіоналізму викладачів, подолання професійних деформацій педагога, коли педагогічний досвід часто нівелює, а не сприяє художньому розвитку викладача, а педагогічні навички з часом набувають трафаретного, штампованого характеру і використовуються незалежно від обставин педагогічного процесу, знайти методи подолання «педагогічного дилетантизму.



  • Виявлення закономірних зв’язків між розвитком культури й освіти та визначенням єдиної гуманістичної системи цінностей.



  • Забезпечити участь професійних мистецьких кадрів у формуванні методичного забезпечення галузі мистецької освіти, зокрема підручників з музики для початкової ланки з метою недопущення зниження її якості.




  • Забезпечити координацію діяльності Міністерства освіти та Міністерства культури у питаннях забезпечення навчальними планами, програмами початкової ланки мистецької освіти.



  • Не допустити ідеї спрощення мистецької освіти, де би мистецькі училища стали коледжами з підготовки молодших бакалаврів. Забезпечити високий професійний рівень мистецької освіти шляхом надання мистецьким училищам статусу професійного спрямування.




  • Не допустити спрощення статусу мистецької освіти через перерву у трирічному циклі (школа - училище - академія), що виключить можливість існування навчальних закладів цього типу в системі вищої освіти.




  • Забезпечити підпорядкування початкової ланки мистецької освіти до системи Міністерства культури.




  • Забезпечити розробку підручників для розгортання роботи з видання музичної вищої освіти. Зокрема, переклад на українську мову підручників з історії західно-європейської музики, вокальних, оперних партитур, класичних праць відомих музикознавців з метою уникнення дефіциту сучасних підручників та навчальних посібників для мистецьких навчальних закладів.




  • Задля уникнення дефіциту молодих кваліфікованих кадрів, сприяти наданню соціальних гарантій молодим фахівцям: забезпечення житлом, пільгами, тощо.




  • Залучення громадськості та врахування їх думки щодо змісту мистецької освіти в розробці стратегії діяльності.




  • Дотримання гуманістичних орієнтирів навчання мистецтва. Музична, хореографічна, образотворча підготовка має бути зорієнтованою на особистість як найважливішу цінність.




  • Визначення критеріїв професіоналізму, пов’язані з підготовкою педагогів-митців – майбутніх учителів музики, образотворчого мистецтва, хореографії, керівників позакласної художньо-виховної роботи.




  • Розробка і обґрунтування педагогічного інструментарію (ідей, концепцій, дидактичних матеріалів тощо) щодо використання інформаційних технологій у мистецькій освіті.




  • Підтримка академічної (народна, естрадна???) музичної освіти. (зокрема, розробки програми із забезпечення навчальними матеріалами державною мовою – підручниками, посібниками, оперними клавірами і т.д., в друкованій та електронній формах).

  • Підтримка та розвиток галузевих науково-дослідних установ шляхом запровадження спеціальних програм грантової підтримки. Яких програм, конкретно?

  • Популяризація та підняття престижності галузевої науки шляхом підвищення заробітної плати працівників освітніх закладів до рівнів не нижче середньої по країні, виділення обов’язкових квот для науково-популярних програм мистецької тематики на телебаченні і радіо.

  • Гармонізація статистичних даних, індикаторів розвитку галузей культури з європейським та світовими стандартами та показниками (Євростат, ЮНЕСКО).

  • Моніторинг виконання законів та програм у галузі культури шляхом підтримки та оприлюднення наукових досліджень.

  • розробка та запровадження спеціальних курсів з міжкультурного діалогу, творчого самовираження в середніх та вищих навчальних закладах.

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ. Визначення шляхів подолання проблем у виборі дослідницької тематики: повторюваність тем, вузькофункціональний підхід до вирішення наукових проблем.



  • Визначення і розробка проблем, які містили би в собі інноваційний потенціал удосконалення педагогічної практики не шляхом внесення «косметичних правок», а дослідження суттєвих моментів модернізації мистецької освіти.

  • Підвищення наукової виваженості у структуруванні наукового дискурсу дисертаційних робіт з теорії і методики мистецької освіти, формулювання наукового апарату дослідження, вивірення стилістики, підвищеної уваги вибір і аналіз першоджерел вирішення обраної проблематики, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між науковими фактами і явищами.

  • Визначення наукових підходів до розробки змісту навчальних мистецьких дисциплін, виявлення дидактичного підґрунтя для складання навчальних планів, їх змістового і структурного удосконалення, створення сучасних моделей технологічного забезпечення мистецького навчання, дослідження теоретичних основ навчальної мистецької діяльності, яка значно відрізняється від навчальної діяльності з інших навчальних предметів і у ВНЗ, і у школі.



  • Забезпечити фінансування науково-дослідної роботи з місцевих бюджетів, включаючи оновлення технічної бази наукових установ, наукові відрядження, публікацію результатів досліджень.




  • Створення Концепції наукового забезпечення розвитку галузі культури, яка визначає головні цілі, пріоритетні напрями наукових досліджень у сфері культури та завдання державної політики щодо їх підтримки. 



  • Визначення якості наукових робіт, починаючи від дипломних, магістерських робіт і до оцінювання дисертацій докторського рівня.

КОМУНІКАЦІЙНО-СУСПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ. Стратегія розвитку культури в цій галузі передбачає на першому етапі:

  • Створення системи (мережі) комунікаційних майданчиків для обговорення з культурною і широкою громадськістю поточних проблем культурно-мистецького життя (громадський моніторинг).

  • Налагодження ефективних і професійних інформаційних зв’язків між регіонами та в межах регіонів (горизонтальний рівень) для поширення інформації про культурні здобутки та надбання, культурну спадщину та сучасну творчість.

  • Підтримка спеціальних комунікаційних каналів розповсюдження інформації про культуру в засобах масової інформації та заохочення журналістів, аналітиків та кореспондентів, які працюють у галузі культурного інформування.

  • Розвиток форм державно-приватного партнерства в комунікаційній діяльності в галузі культури.

  • Модернізація системи освітньо-культурних центрів в інформаційно-консультативні осередки (culture points).

Каталог: 2015
2015 -> Навчальний посібник Харків нфаУ 2011 (07) к 15 Рецензенти: В. О. Тюріна
2015 -> Київська духовна академія української православної церкви київського патріархату новітні релігійні та містичні рухи: системний аналіз Збірник наукових праць
2015 -> Положення про підготовку науково-педагогічних І наукових кадрів { Із змінами, внесеними згідно з Постановами км n 960 ( 960-2000-п ) від 14. 06. 2000 n 1124 ( 1124-2004-п ) від 27. 08. 2004 n 254
2015 -> Положення про організацію освітнього навчального процесу Миколаїв-2015 ббк 74. 202 П 52 Затверджено вченою радою Миколаївського національного університету імені В. О
2015 -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
2015 -> Міністерство освіти І науки україни технолого-економічний коледж миколаївського національного аграрного університету
2015 -> Учебное пособие по практике 2015 г

Скачати 229.04 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал