Процедура тестування
Інструкція: «За моєю командою: «Почали!»,— ми будемо всі разом виконувати основне завдання. Працювати будемо точно за часом. Основними командами будуть «Почали» і «Стоп. Наступний рядок».
На кожен рядок я буду давати одну хвилину. За одну хвилину жоден із вас весь рядок зробити не встигне. Хтось зробить стільки (показати пів рядка), хтось стільки (показати трохи більше або трохи менше). Не треба квапитися, треба працювати уважно! (Зверніть увагу дітей на те, що швидкість виконання, звичайно, важлива, але потрібно працювати з максимальною точністю, не пропускаючи жодного елемента.) Якщо хтось не встиг, не страшно — у цьому рядку працювати більше не треба, відразу переходьте до наступного. Як тільки пройде хвилина, я скажу: «Стоп, пішов другий рядок». Ви одразу переносите руку (показати на бланку, як перенести руку в початок другого рядка) і починаєте робити другий рядок. Працюєте, працюєте, пройде ще хвилина, і я скажу: «Стоп, пішов третій рядок». Після цього ви відразу переносите руку й починаєте робити третій рядок. І так ми зробимо 10 рядків. Порівнювати потрібно із цими ж квадратиками (показати на квадратики-зразки), робити все те ж саме, що ви тільки що робили: так само закреслювати й підкреслювати. Зрозуміло?». Якщо діти відповіли, що їм все зрозуміло, то скажіть: «Тепер усі взяли ручки, поставили руку на перший рядок (перевірити, щоб це зробили всі діти) і — «Почали!».
Суворо стежте за часом і за тим, щоб діти працювали за інструкцією. Використовуйте словесні заохочення для підтримки трудової мотивації малечі. Періодично нагадуйте, щоб вони працювали якомога уважніше, підбадьорюйте, однак не зловживайте. Пам'ятайте, що ваші слова і дії можуть відволікати дітлахів, розсіюючи їхню увагу. Після закінчення 10 хвилин ви говорите дітям: «Стоп, роботу закінчили, ручки поклали, бланки перегорнули, ніхто нічого більше не пише. Відпочили, помахали руками».
Уважне спостереження за поводженням дитини в класі дозволить відзначити наявність або дефіцит довільності: ви можете помітити, чи здатна дитина відкладати на якийсь час свої безпосередні бажання й чітко виконувати інструкції дорослого.
Як ви й обіцяли, проведіть з дітьми кілька розслаблюючих вправ, рухливі ігри. Протягом уроку, якщо час залишився, можна дати дітям можливість помалювати на зворотньому боці бланка (будинок — дерево — людина, малюнок людини, автопортрет, вільний малюнок тощо) — це буде додаткова діагностична методика або просто емоційне розвантаження.
3. Обробка та оцінка результатів
Розкладіть бланки за алфавітом. Підготуйте список дітей класу, ручку, яскравий фломастер, калькулятор і матрицю для обробки матеріалу.
Ключ до методики переноситься на прозору плівку. Для цього накладаєте на наведений ключ аркуш прозорої плівки (наприклад, це може бути частина прозорої папки для паперів або звичайний файл). Спочатку незмивним маркером ви наносите на прозорій плівці два опорних хрестики (один у лівому верхньому, а інший — у правому нижньому кутах). Потім у місцях, де плівка накладається на кружки, ви ставите косі вертикальні риски. При цьому дуже важливо, щоб сам бланк тесту й ключ до нього абсолютно збігалися у розмірах.
На прозорій плівці маркером виділіть місця, усередині яких повинні виявитися закреслені квадратики. Поза маркером всі квадратики повинні бути підкреслені. На бланку-ключі також доцільно зазначити десятки — так легше робити підрахунок кількості оброблених знаків у рядку.
Кількісний аналіз
Ключ (матриця) необхідний для підрахунку помилок і аналізу виконання тесту.
-
Обробка починається з того, що ви фломастером на кожному бланку малюєте індивідуальний «профіль» працездатності — відкреслюєте оброблену кількість знаків у кожному рядку. За допомогою цього профілю вже чітко проглядається впрацьованість, стомлюваність, циклічність коливань уваги при роботі.
-
Накладаючи матрицю на бланк, для кожного рядка полічіть:
-
число оброблених знаків (це легко зробити, орієнтуючись на викреслені десятки у бланку матриці);
-
кількість помилок (якщо квадратик одночасно й закреслять, і підкреслять, то це вважається помилкою).
-
Звертайте увагу на характер помилок (пропуски, «дзеркальні», несистематичні) і їх закономірність (на початку, наприкінці рядка, як міняється кількість помилок за мірою видалення від зразку тощо). Все це є важливою діагностичною ознакою і використовується для якісного аналізу.
-
Кількісні дані можна записати в правій верхній частині бланку (номери рядків, кількість оброблених знаків у кожному / кількість припущених помилок).
-
Вказується:
-
загальне число оброблених знаків у всіх рядках (якщо розділити це число на кількість рядків,—їх 10, то вийде показник швидкості роботи. Він говорить про динаміку розумової діяльності дитини та характеризує особливості нейродинаміки, оперативну пам'ять, візуальне мислення та особистісні установки дитини;
-
загальне число допущених помилок (якщо розділити різницю між загальним числом оброблених знаків і кількістю помилок на загальне число оброблених знаків, вийде показник точності роботи). Наприклад, дитина всього в 10 рядках обробила (і закреслила, і підкреслила) 291 квадратик. При цьому вона припустилася 7 помилок. Шукане співвідношення правильно зробленого до загального числа дорівнює 0,98. (291 —7)/291 = 0,98. Цей показник вказує на рівень саморегуляції й довільності, властивий дитині. Коефіцієнт точності виконання тесту характеризує розвиток довільної уваги, здатність до її концентрації. Він також може залежати від переключення та обсягу уваги, розвитку оперативної пам'яті та візуального мислення, а також особистісних рис (відповідальність, старанність, тривожність, чи навпаки, безтурботність, розслабленість). Коефіцієнт точності — це основний показник для діагностики ММД, якщо він потрапив у зону дефекту.
Значення показника швидкості в зоні патології або низького рівня також говорить про вірогідність ММД. Якщо показники швидкості виконання тесту патологічно низькі, то якою б не була точність, проявлення ММД досить вірогідні.
-
Порівнюються показники швидкості і точності у двох перших і двох останніх рядках: це вказує на те, як змінюється швидкість і точність виконання тесту.
-
У лівому нижньому куті записуються розрахункові показники швидкості й точності, а також їхньої динаміки (за допомогою стрілок вгору-вниз).
-
Показники порівнюються зі статево-віковими нормативами виконання методики — крім числових даються якісні характеристики (рівні виконання — високий, середній, низький).
-
Доцільно тут же описати характер помилок, додати примітки.
-
Якщо результати свідчать про наявність ММД, психолог визначає її тип для конкретизації психолого-педагогічної роботи з конкретною дитиною. Для цього аналізують профіль на бланку і порівнюють його з типологічними профілями.
-
Необхідно пам'ятати, що дітям, які показали низькі результати, не ставиться автоматично діагноз мінімальної мозкової дисфункції (ММД), вони потребують повторного і поглибленого обстеження.
Точність виконання (К)
Вікові групи
|
Висока
|
Вище за середню
|
Середня
|
Низька
|
Дефект
|
Дошкільники та 1 клас
|
1-0,98
|
0,97-0,96
|
0,95-0,91
|
0,90-0,89
|
0,88 і нижче
|
2-4 класи
|
1-0,98
|
0,97-0,96
|
0,95-0,92
|
0,91-0,90
|
0,89 і нижче
|
5-7 класи
|
1-0,97
|
0,96-0,94
|
0,93-0,92
|
0,91-0,90
|
0,89 і нижче
|
8-9 класи
|
1-0,98
|
0,97-0,95
|
0,94-0,92
|
0,91
|
0,90 і нижче
|
10-11 класи
|
1-0,98
|
0,97-0,96
|
0,95-0,93
|
0,92-0,91
|
0,90 і нижче
|
Швидкість виконання(V)
Вікові групи
|
Висока
|
Вище за середню
|
Середня
|
Низька
|
Дефект
|
Дошкільники
|
Більше 40
|
39-30
|
29-18
|
17-15
|
14 і нижче
|
1 клас
|
Більше 45
|
44-37
|
36-28
|
27-20
|
19 і нижче
|
2 клас
|
Більше 58
|
57-42
|
41-33
|
32-23
|
22 і нижче
|
3-4 клас
|
Більше 49
|
48-37
|
36-26
|
25-16
|
15 і нижче
|
5 клас
|
Більше 51
|
50-40
|
39-30
|
29-20
|
19 і нижче
|
6 клас
|
Більше 56
|
55-42
|
41-32
|
31-25
|
24 і нижче
|
7 клас
|
Більше 58
|
57-45
|
45-37
|
36 і нижче
|
|
8 клас
|
Більше 60
|
59-49
|
48-39
|
38 і нижче
|
|
9 клас
|
Більше 65
|
54-51
|
50-41
|
40 і нижче
|
|
10 клас
|
Більше 70
|
69-55
|
54-45
|
44 і нижче
|
|
ІІ клас
|
Більше 78
|
77-63
|
62-50
|
49 і нижче
|
|
Якісний аналіз
Щоб адекватно проінтерпретувати результати тесту, необхідно зрозуміти, у який спосіб діяла дитина. Насамкінець, при необхідності стратегію роботи дитини можна уточнити в особистій бесіді.
Серед «нездогадливих» дітей (тих, хто не відразу зрозумів інструкцію, яким доводилося пояснювати й показувати індивідуально) звичайно бувають кінестетики. Їм не завжди вистачає словесно-візуальної інструкції, для розуміння їм необхідно практично випробувати роботу під контролем дорослого, після чого вони чудово з нею справляються.
В ідеалі, виявивши, що допущено багато помилок, дитина повинна знизити темп роботи до оптимального співвідношення між швидкістю роботи і її якістю. Якщо ж вона квапиться, прагнучи зробити якнайбільше, не звертаючи уваги на кількість помилок, дробове значення якості виконання зменшується. При одержанні його можна з великим ступенем імовірності прогнозувати серйозні проблеми в навчанні дитини. Вони можуть виявитися у вигляді нестійкості уваги, швидкій стомлюваності й неможливості зберігати необхідну працездатність. Про процес входження в роботу (впрацьованість) говорить певне порядкове збільшення загального числа виконаних завдань за умови зменшення кількості помилок.
Спостерігаючи за дітьми під час тестування, неважко помітити, що у одних учнів погляд співпадає з рухом руки по робочому рядку, а інші постійно дивляться на дошку або весь час звіряються зі зразками на бланках. У першому випадку, найвірогідніше, майже повністю відсутнє візуальне мислення та оперативна пам'ять. В іншому випадку дитина не може запам'ятати зразки через низький обсяг оперативної пам'яті та нестачу візуального мислення.
Класифікація систематичних помилок у виконанні тесту
Характер помилок
|
Діагностичне значення
|
Переважання помилок на початку та в кінці рядка
|
Порушення переключення уваги
|
Операція, що передує, так би мовити на один крок зрушується, подовжується — помилки «запізнення»
|
«Запізнення» у переключенні уваги
|
Помилки збільшуються пропорційно відстані від зразків, тобто при пересуванні праворуч і вниз на бланку
|
Порушення об'ємних характеристик уваги, звуження поля уваги
|
Випадіння та підміна зразків. Випадіння — коли один з квадратиків-зразків систематично підкреслюється, тим самим перестаючи бути зразком. Підміна — систематично замість одного чи двох зразків підкреслюються схожі, частіше ті, що мають дзеркальну право-чи лівосторонню орієнтацію
|
Ослаблення оперативної пам'яті
|
Інструкція «навпаки» — підкреслено співпадаючі зі зразком квадратики й закреслено не співпадаючі, тобто дитина діє за принципом «видалити несхоже»
|
Легка лобова органіка. Такі діти в принципі не в змозі виконати інтровертовані дії
|
Одночасно закреслюються і квадратики, що відповідають зразкам, і ті, що їм дзеркальні або симетричні відносно вертикальної вісі
|
Нестача візуального мислення, передусім, візуального аналізу. Або може бути несталий розподіл право- та лівобічної орієнтації. Характерно для лівшів та переучених лівшів (у них дуже низька якість роботи)
|
Показник точності виконання високий або вищий за середній, а швидкість роботи патологічно низька
|
Це може свідчити про затримку психічного розвитку дитини (ЗПР)
|
Несистематичні помилки, коли неможливо знати будь-яку закономірність
|
Порушення концентрації уваги
|
Збільшення помилок від рядка до рядка
|
Порушення об'ємних характеристик уваги, звуження поля уваги
|
Висока точність роботи та її підвищення від рядка до рядка
|
Ретельність, старанність, відповідальність, тривожність
| -
При тім'яній патології труднощі в роботі пов'язані з порушенням зорово-рухової координації.
-
Низька швидкість також може спостерігатися після медикаментозного лікування, коли згладжується підвищена збудливість, дезорганізованість. Мозок починає працювати більш координовано, але при цьому його діяльність «депресується», зберігається підвищена стомлюваність і циклічність діяльності, характерна для ММД.
-
Діти з елементами аутизму в поведінці розуміють інструкцію, але при груповому тестуванні правильно обробляють лише тренувальний рядок. Далі їхні дії непередбачувані: можуть ритмічно викреслювати та підкреслювати квадратики, малювати галочки тощо. В цьому випадку доцільна лише індивідуальна робота.
-
Діти з М МД свою діяльність не контролюють — вони не помічають зростання помилок, їм просто подобається обробляти велику кількість знаків.
Діагностика ММД
Мінімальні мозкові дисфункції — ММД — це збірна група різних за етнологією, патогенезом і клінічним проявам патологічних станів. Характерними ознаками ММД є підвищена збудливість, емоційна лабільність, дифузійні легкі неврологічні симптоми, помірно виражені сенсомоторні й мовні порушення. Це також розлад сприйняття, підвищена абстрагованість, труднощі поведінки, недостатня сформованість навичок інтелектуальної діяльності, специфічні труднощі навчання.
Вивчення й аналіз клінічної картини ММД у дітей (група вчених під керівництвом Ю. І. Барашнева) дозволяють згрупувати їх у вигляді п'яти форм, що нерідко сполучаються одна з одною:
-
Синдром гіперактивності з дефіцитом уваги. Проявляється в основному у вигляді підвищеної збудливості, агресивності, імпульсивності, а також розсіяності уваги й неможливості сконцентруватися на одному предметі або дії. Формується на підставі синдрому гіперзбудливості, а можливо, цьому передує внутрішньочерепна гіпертензія.
-
Синдром гіпоактивності з дефіцитом уваги. Характеризується короткочасністю зосередження уваги й сполучається із загальмованістю реакцій, млявістю. Можливо, підставою є синдром м'язової гіпотонії або синдром пригнічення.
-
Порушення загальної й тонкої моторики, що визначається недосконалою координацією, невпорядкованістю рухів, тобто їхнім надлишком. До цього призводить синдром м'язової гіпертонії (або гіпотонії). Можлива внутрішньочерепна гіпертензія в анамнезі.
-
Зміна сприйняття, пов'язана з відсутністю в дитини належних навичок і невмінням орієнтуватися в різних ситуаціях.
5) Мовні дисфункції у вигляді порушення імпресивного і експресивного мовлення. Профілактична діагностика ММД в умовах школи дозволяє виявити функціональні відхилення в роботі мозку на ранньому етапі, сприяє профілактиці шкільної дезадаптації та знижує ризик виникнення дитячих неврозів.
Типологічні профілі та характер ММД
1. АСТЕНІЧНИЙ ТИП
Астенія — стан, що характеризується слабкістю, підвищеною втомлюваністю, зниженням працездатності, емоційною лабільністю, підвищеною чутливістю до зовнішніх подразників, порушенням сну.
До цієї групи потрапляють з підвищеною розумовою стомлюваністю. Однак не всі астенічні діти тихі, ослаблені, втомлені. Є діти досить нормально розвинені фізично, що займаються плаванням або бальними танцями. Підвищена виснажуваність характерна тільки для їх інтелектуальної діяльності.
Астенічні діти на уроках сидять із відсутнім поглядом, дивляться «в нікуди», нерідко кладуть голову на парту, можуть не прореагувати на зауваження вчителя. Утримувати увагу протягом уроку вони не в змозі, щось роблять тільки на початку й потім можуть ще пару раз підключитися до роботи — напружена розумова діяльність їх швидко втомлює і «виключає». Часто до другого уроку такі діти перевтомлюються й просто лежать на парті або тихо займаються своїми справами, особливо не заважаючи перебігу навчального процесу. Проте на перервах вони можуть активно бігати й охоче грати.
Увага в них недостатньо розвинена — вона нестійка, зі слабкою концентрацією. Розподілу уваги немає зовсім, тобто астеніки не можуть одночасно писати й слухати пояснення вчителя. Уповільнене переключення призводить до того, що вони не встигають за поясненнями й швидко перестають розуміти, що говорить учитель.
Обсяг короткочасної й оперативної пам'яті дуже малий. Без опори на винесені назовні стимули дитина не може тримати у розумі інформацію й оперувати нею: наприклад, одночасно пам'ятати інструкцію й діяти відповідно до неї. Перехід у довгострокову пам'ять нерідко ускладнений.
Характерна емоційна інертність і «млявість». Легкі позитивні емоції тонізують, але сильні — виснажують нервову систему астеніка. Образне мислення й сфера фантазій астеніків дуже збіднені. їхньою специфічною особливістю є заглибленість у себе; вони нерідко дають дивні, нестандартні відповіді, які батьки вважають талантом і поспішають віддати дитину в різні гуртки й студії, недооцінюючи небезпеку перевтоми й нервового виснаження. Тому що будь-які навантаження небажані, поки в такої дитини не нормалізується мозкова діяльність, а постійне стомлення ускладнює й затримує розвиток маляти.
|