Дончук Лідія Миколаївна Плекаємо рідну мову наша мова колискова
|
Скачати 56.74 Kb.
|
| Розробила
вчитель початкових класів ЗНЗ № 243
Добрий день вам, любі люди! Хай вам щастя-доля буде, Не на день і не на рік, А на довгий-довгий вік.
Є багато країн на землі, В них — озера, річки і долини... Є країни великі й малі, Та найкраща завжди — Батьківщина.
Нашу мову в час горя й біди не від одної тяжкої навали Не на те рятували діди, щоб онуки її забували. Як довго ждали ми своєї волі слова, і ось воно співа, бринить, Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п'янить. Як довго ждали ми...Уклін чолом народу, Що мову рідну нам зберіг, зберіг в таку страшну негоду, Коли він сам стоять не міг. Учень. Солов'їну, барвінкову, колосисту навіки — Українську рідну мову в дар дали мені батьки. Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас, Бо ж єдина, так як мати, — мова кожного із нас. (Виходять дівчатка і хлопчик в українському одязі). 1-а дівчинка. Українка я маленька. Українка — моя ненька. В неї щира я дитина, добра, люба та єдина.
Вірна я дочка народу, бо козацького я роду, Щиро я свій рід кохаю, роду іншого не знаю.
На Вкраїні народилась. В свою маму удалась. Все, що рідне, я кохаю, всім, хто рідний, помагаю. І чужому я навчаюсь, але й свого не цураюсь. Вчитель. Хто ти, хлопчику маленький? Хлопчик. Я син України-неньки! Українцем я зовуся. Й тою назвою горджуся. В мене вдача щира й сміла, І відвага духа й тіла, І душа моя здорова, Українська в мене мова.
Українська мова — давня й молода. Світить рідне слово, як жива вода. Звідки воно взялось —діло не просте... В душу засівалось, із душі росте.
Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! 3-й учень. Рідна мово українська, ти душа мого народу, Будь від роду і до роду, рідна мово материнська. 4-й учень. Мова рідна, слово рідне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, тільки камінь має. Як ту мову нам забути, котрою учила нас всіх ненька говорити, ненька наша мила?
Зі слова починається людина, із мови починається мій рід. Ласкава, мамина, єдина щебече соловейком на весь світ.
Бентежна, тополина, калинова, не випита, не вибрана до дна. Моя українська, свята наша мова бринить, як бандури струна.
Мати, мова, Батьківщина — от і вся моя родина. Батьківщина, мати, мова — три джерельні, вічні слова. Батьківщина, мова, мати — нас повік не розв'язати. Вчитель. Світ мови оточує людину від народження. Ще дитина не вміє розмовляти, а вже уважно прислухається до голосу матері, засинає під колискову пісню. Любов до рідного краю, до мови, починається з материнської колисаночки. У ній — материнська ласка і любов, світ добра, краси, справедливості. 8-й учень. Рідна мова! Рідна мова! Що в єдине нас злива, Перші матері слова, Перша пісня колискова!
Як я була ще маленька, колисала мене ненька, Колисаночку гойдала й ніжну пісеньку співала.
Надзвичайно багата наша українська мова. А скільки у мові є чарівних слів, від яких тепліє на серці, коли їх чуєш і промовляєш сам. 10-й учениця. Я слова чарівні знаю, вивчила охоче, І в розмові їх вживаю зранку і до ночі. — Доброго здоров'я, Галю! — Добрий день, Оленко! — Ти до мене, я до тебе звернемось гарненько! 11-й учень. І «спасибі» й «дуже прошу», «Вдячний Вам», «будь ласка», Словом радість вам приношу, світ стає, як казка.
«Всім привіт», «будьте здорові», «Дякую красненько». Ось така чарівна мова радує серденько.
До побачення вам, люди, будьте всі здорові. І слова чарівні всюди Ви вживайте в мові.
Учи, дитино, рідну мову, гордися нею і лелій. А зрадити голубоньку чудову ти навіть в думці не посмій. Молися нею юними устами —вона твоя, як серце і душа. Вона від прадіда, від тата і від мами,вона — Шевченкова, Франкова, Куліша. Люби її, як матінку й природу, горнись до неї — ти ж бо її син! Вона — безсмертя рідного народу, могутній, вічний України дзвін.
І багата, і не бідна — от що мова наша рідна! 15-й учень. Розцвітай же, слово! І в родині, і у школі, Й на заводі, і у полі. Пречудесно, пречудово — розцвітай же, слово! Вчитель. Наше свято наближається до кінця. Ми були б раді та щасливі, якби від сьогоднішнього свята ви, дорогі діти та гості, залишили у своєму серці хоча одну краплину любові до рідної мови. 16-й учень.Не цурайтеся мови, люди, рідного джерельця, Хай вона струмочком буде, хай дійде до серця! 17-й учень. Хай вона в піснях лунає кожен день і в свято. Соловейком хай співає в українській хаті. 18-й учень. Бо ж вона така багата і така чудова. Неповторна і крилата українська мова!
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово! У барвінки зодягайся, українське слово! Колосися житом в полі, піснею в оселі, Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали, Як з дитячої колиски мову покохали. (Діти співають пісню про українську мову.) |
