Долинської районної державної адміністрації організація діяльності керівника гуртка позашкільного закладу



Сторінка4/5
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.7 Mb.
1   2   3   4   5

Для електронного ПОРТФОЛІО усе простіше. Розмістіть скан-копії документів в окремій папці на вашому сайті педагога, а в розділах "Освіта" і "Підвищення кваліфікації" перетворіть рядки з описом дипломів у гіперпосиланні так, щоб при натисканні на них, відкривалися збережені зображення ваших атестатів і інших документів.

2. Результати педагогічної діяльності

У цьому розділі повинні бути зібрані:


матеріали, що демонструють результати освоєння освітніх програм і сформованості в них ключових компетентностей; порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за 3 роки на підставі контрольних зрізів, участі вихованців у позашкільних і інших заходах;
результати проміжної й підсумкової атестації учнів;
відомості про наявність переможців;
відомості про вступ у вузи за фахом і т.п.

Матеріали даного розділу повинні подавати динаміку результатів педагогічної діяльності педагога, який атестується.



3. Науково-методична діяльність

У цей розділ поміщають методичні матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога:

- обґрунтування вибору освітньої програми й комплекту навчально-методичної літератури при атестації;

- обґрунтування вибору використовуваних освітніх технологій при атестації;


- обґрунтування застосування у своїй практиці тих або інших засобів педагогічної діагностики для оцінки освітніх результатів при атестації;
- використання інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі, технологій навчання дітей із проблемами розвитку й т.п.;
- робота в методичному об'єднанні, співробітництво з іншими методичними центрами, вузами й іншими установами;

- участь у професійному й творчому педагогічному конкурсах;


- участь у методичних і предметних тижнях;

- організація й проведення семінарів, "круглих столів", майстер-класів і т.п.;


- проведення наукових досліджень;- розробка авторських програм;
- написання рукописів кандидатської або докторської дисертації;
- підготовка творчого звіту, реферату, доповіді, статті.

4. Позаурочна діяльність

Розділ повинен містити документи:


- список творчих робіт, рефератів, навчально-дослідницьких робіт, проектів,

- список переможців олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних марафонів і ін.;


- сценарії позашкільних заходів, фотографії й відеокасети із записом проведених заходів (виставки, предметні екскурсії, КВВ, брейн-ринги й т. п.);
- програми роботи гуртків і факультативів, інші документи.

5. Навчально-матеріальна база

У цьому розділі міститься виписка з паспорта навчальної лабораторії або кабінету (при його наявності):


- список словників і іншої довідкової літератури гуртка;
- список наочного приладдя (макети, таблиці, схеми, ілюстрації, портрети й ін.);
- наявність технічних засобів навчання (телевізор, відеомагнітофон, музичний центр, діапроектор і ін.);
- наявність комп'ютера й комп'ютерних засобів навчання (програми вірту-ального експерименту, контролю знань, мультимедійні підручники й т. п),
аудио- і відеопосібника;

- наявність дидактичного матеріалу, збірників завдань, вправ, прикладів рефератів і творів і т.п.;

- інші документи за бажанням педагога.
21. ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ПОРТФОЛІО ГУРТКІВЦІВ

(як приклад)


21.1.Загальні положення
Одним із перспективних напрямів реалізації компетентнісно спрямованого підходу до змісту позашкільної освіти є впровадження технології портфоліо.

1.1. Портфоліо (портфель досягнень) дає змогу враховувати результати, здобуті учнем у закладі у різних видах діяльності – навчальній, творчій, соціальній. Портфоліо дає можливість кожному учневі показати все, на що він здатний, створити для нього «стимул зростання», сформувати особистісну траєкторію освіти, продемонструвати його здатність практично застосовувати набуті знання та вміння.

1.2. Портфоліо є формою автентичного оцінювання освітніх результатів за продуктом, який створено учнем у процесі навчання, творчої, соціальної та інших видів діяльності.

1.3. Портфоліо є перспективною формою представлення досягнень кожного учня, що відповідає завданням до профільної підготовки і в подальшому профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

1.4. Портфоліо допомагає вирішувати наступні педагогічні завдання:

* підвищувати та стимулювати навчальну мотивацію учнів;

* підтримувати їхню активність та самостійність, розширювати можливості навчання та самонавчання, виховання та самовиховання;

* розвивати навички рефлексивної та ціннісної діяльності учнів;

* формувати вміння вчитися – ставити цілі, планувати, організовувати власну навчальну діяльність.
21.2. Зміст та структура портфоліо
2.1. Структура портфоліо учня передбачає наявність титульного аркуша і 5 розділів.

Титульний аркуш
Розділ 1. Мій портрет (включає матеріали, які розповідають про автора портфоліо: автобіографія, резюме, цілі, результати самоаналізу, результати діагностики тощо).
Розділ 2. Портфоліо документів (включає дипломи, грамоти, подяки за участь у конкурсах різного рівня, виставках творчих робіт, турнірах, роботі МАН,сертифікати про проходження різних курсів, програм).
Розділ 3. Портфоліо робіт (містить комплект різних творчих, дослідницьких, проектних робіт учня; інформацію про участь у наукових конференціях, виставках, олімпіадах, семінарах, круглих столах, форумах; звіт про проходження соціальної практики тощо).
Розділ 4. Портфоліо відгуків (може включати: висновки про якість виконаних робіт, рецензії, відгуки, резюме з оцінкою власних навчальних, творчих досягнень, рекомендаційні листи від батьків, педагогів, партнерів).
Розділ 5. Скарбничка (пам‘ятки, інструкції, корисна інформація (як правильно скласти резюме; рекомендації для написання автобіографії; алгоритм розробки соціального проекту; рекомендації щодо написання науково-дослідницької роботи, реферату; рекомендації щодо розробки плану соціальної практики, написання звіту про її проходження; матеріали діагностичного інструментарію, інформація про Інтернет-сайти для учнів тощо).

2.2. Кількість розділів і рубрик у них, а також їхня тематика визначається в кожному конкретному випадку. Кожен елемент портфоліо має бути датований, щоб відстежити динаміку прогресу учня.


2.3. Принцип формування портфоліо:

* відкритість (інформація доступна для всіх учасників навчально-виховного процесу);

* багатоаспектність (оцінювання не тільки знань учнів, а й умінь застосувати їх на практиці, їхнього соціального досвіду; відстеження динаміки особистості розвитку учня);

* особистісно зорієнтована спрямованість (урахування індивідуальних здібностей та можливостей кожного учня);

* варіативність (урахування індивідуальних цілей, потреб та інтересів учнів).

2.4. Зміст портфоліо визначається самим учнем згідно з метою, яку він ставить.


21.3. Оформлення портфоліо
Портфоліо формується самим учнем відповідно до розробленої структури в закладі. Вихованець має право включати до портфоліо додаткові розділи, матеріали, елементи оформлення – такі, які відображають його індивідуальність. Усі записи ведуться акуратно. Папка і зібрані в ній матеріали повинні мати естетичний вигляд. Керівник творчого об’єднання надає допомогу учням у формуванні портфоліо. Проводить інформаційно-навчальну роботу по формуванню портфоліо з учнями та їх батьками. Здійснює посередницьку функцію між учнем, учителями школи, представниками партнерських організацій із метою поповнення портфоліо.
21.4. Презентація портфоліо
Учень презентує зміст свого портфоліо на батьківській або учнівській конференції, раді учнівського самоврядування, батьківських зборах.

На презентації він виступає з коротким усним коментарем із використанням мультимедійних технологій. Критерії оцінки презентації портфоліо: самостійність; здатність учня конструювати свою діяльність від постановки проблеми до одержання бажаного результату; наявність власної позиції учня стосовно представлених робіт; логіка роздумів і культура мови.



22. ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ – ТЕХНОЛОГІЇ СПІВПРАЦІ

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.

Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

- створення позитивного настрою для навчання;

- відчуття рівного серед рівних;

- забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;

- усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;

- можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;

- вчитель не є засобом „похвали і покарання", а другом, порадником, старшим товаришем.

Усім цим умовам відповідають інтерактивні технології, які відносять до інноваційних.

Розглянемо пасивну, активну та інтерактивну (за О.Пометун, Л.Пироженко) моделі навчання і порівняємо їх.

22.1. Пасивна модель навчання.
За цією моделлю учень виступає у ролі пасивного слухача. Він сприймає матеріал, який йому подає вчитель: відеофільм, текст із підручника тощо. За такої моделі використовуються методи, коли учні або дивляться, або слухають, або читають (лекція-монолог, пояснення нового матеріалу вчителем, демонстрація).

Спробуємо визначити позитивні та негативні сторони такої моделі:




Позитивні

Негативні

1.1 Можна подати великий

за обсягом матеріал за короткий час.

2.  Одночасно сприймають

матеріал усі слухачі.

3.  Витрачається мало часу

на розповідь або пояснення.



1. Учні пасивні, не спілкуються ні між собою, ні з учителем.

2. Не виконують ніяких завдань.

3. Вчителю важко зрозуміти якість засвоєння поданого матеріалу.

4.   Відсутній   контроль   за знаннями.

5. Як правило, невисокий

відсоток засвоєння знань.



Навчання за такою моделлю пасивне. Цю модель можна назвати "Монолог".

22.2. Активна модель навчання.
У цьому випадку вчитель і учень перебувають у постійному взаємозв'язку. Учень відповідає на запитання вчителя, розповідає. Вчитель має змогу співпрацювати з кожним учнем зокрема. За такої моделі використовують активні методи навчання: бесіду, дискусію, фронтальне опитування тощо. Визначимо позитивні і негативні сторони цієї моделі:

Позитивні

Негативні

1.  Високий рівень інформації (проблемний метод).

2.  Велика кількість учнів, які     одночасно можуть сприймати інформацію.

3.  Відсоток засвоєння матеріалу досить високий.

4.  Майстерність  педагога відіграє велику роль в організації такого навчання.

5.  Учитель може проконтролювати    надані    учням знання.


1.  Учні спілкуються тільки з учителем.

2.  Як правило, на уроці така модель використовується тільки для опитування.

3.     Учень     перебуває    у постійній напрузі - „спитає - не спитає".

4.  Учень може бути незадоволений тим, що його не запитали, не вислухали його думку.



Навчання за такою моделлю - активне. Таку модель можна назвати "Діалог".

22.3. Інтерактивна модель навчання.
Схема цієї моделі відображає постійне спілкування вчителя з учнями, учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. Під час навчання за такою моделлю використовують ділові та рольові ігри, дискусії, мозковий штурм, фронтальне опитування, круглий стіл, дебати. Перерахуємо позитивні та негативні сторони моделі:


Позитивні

Негативні

1.    Розширюються   пізнавальні   можливості   учня (здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел).

2.    Як   правило,   високий рівень засвоєння знань.

3.    Учитель без зусиль може проконтролювати    рівень засвоєння знань учнів.

4.    Учитель має змогу розкритись   як   організатор, консультант.

5.    Партнерство між учите лем і учнями та в учнівському колективі.


1.    На вивчення певної інформації потрібен значний час.

2.    Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів.

3.    В учителя відсутній досвід такого виду організації навчання.

4.    Відсутні методичні розробки уроків з різних предметів.



Подану модель можна назвати "Полілог", вона є свідченням активного навчання.

Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про те, що за наявності певних недоліків остання модель досить ефективна.


У сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології навчання.

Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської мови від слова "intег" - взаємний і "асt" - діяти. Таким чином, інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні - рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчальної діяльності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових   ігор,   моделювання   життєвих   ситуацій, створення проблемної ситуації. Вирішення певних проблем відбувається переважно в груповій формі. Але не слід плутати інтерактивне навчання з груповими формами роботи, які компенсують всі недоліки фронтальної та індивідуальної роботи. Групова форма роботи передбачає навчання однією людиною групи учнів; всі учні групи працюють над одним завданням разом із наступним контролем результатів.

Інтерактивні технології передбачають організацію кооперативного навчання, коли індивідуальні завдання переростають у групові, кожний член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, зусилля кожного члена групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи. Для роботи за інтерактивними технологіями вчителеві необхідно змінити свої особисті підходи до навчання, а в учнів у такому разі повністю змінюється життя в класі. Тому для роботи за даними технологіями вчителеві необхідна певна підготовка (дидактична, моральна) та учням, як і вчителеві, треба звикнути до них. Свою роботу вчителеві слід починати з простих інтерактивних технологій - робота в парах, малих групах - і переходити до більш складних. Коли у вчителя й учнів з'явиться досвід подібної роботи, то уроки проходитимуть набагато легше, цікавіше, а підготовка до них не забиратиме багато часу.



Інтерактивні технології навчання О.Пометун, Л.Пироженко поділили на чотири групи: парне навчання (робота учня з учителем чи однолітком один на один), фронтальне навчання, навчання у грі, навчання у дискусії).
Кооперативна (групова) навчальна діяльність - це форма (модель) організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується із традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

До групового (кооперативного) навчання можна віднести: роботу в парах, ротаційні трійки, "Два - чотири - всі разом", "Карусель", роботу в малих групах, "Акваріум".

Під час роботи в парах можна виконувати так вправи: обговорити завдання, короткий текст; взяті інтерв'ю, визначити ставлення (думку) партнера до того чи іншого питання, твердження і т.д.; зробити критичний аналіз роботи один одного; сформулювати підсумок теми, що вивчається тощо.
До фронтальних технологій інтерактивного навчання відносять такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це - обговорення проблеми у загальному колі (її застосовують з іншими технологіями): "Мікрофон" (надається змога кожному сказати щось швидко, по черзі, висловити свою думку чи позицію), незакінчені речення (поєднується з вправою "Мікрофон"), "Мозковий штурм" (відома інтерактивна технологія колективного обговорення, широко використовується для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми), "Навчаючи - вчуся", "Дерево рішень" та ін.
До технологій навчання у грі відносяться імітації, рольові ігри, драматизація.

Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, аніж у традиційному навчанні. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі - інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), суддя-рефері (коригування і поради стосовно розподілу ролей), тренер (підказки учням з метою прискорення проведення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення).

Як правило, ігрова модель навчання має 4 етапи:

- орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу);

- підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів вирішення проблеми);

- основна частина - проведення гри;

-обговорення.
Технології навчання у дискусії - важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія - широке публічне обговорення спірного питання. Досвід використання дискусії у навчанні дає змогу сформулювати деякі головні організаційно-педагогічні підвалини, які є спільними для будь-яких різновидів дискусії:

- проведення дискусії необхідно починати з висування конкретного дискусійного питання (тобто такого, що не має однозначної відповіді і передбачає різні варіанти розв'язання, зокрема протилежні);

- не слід висувати питання на кшталт: хто правий, а хто помиляється в тому чи іншому питанні;

-у центрі уваги має бути ймовірний перебіг дискусії (Що було б можливим за того чи того збігу обставин? Що могло статися, якби..? Чи були інші можливості, способи, дії?);

- всі висловлювання учнів мають стосуватися теми, що обговорюється;

- вчитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати їх робити те саме;

-   усі твердження учнів мають супроводжуватись аргументацією, обгрунтуванням, для чого вчитель ставить запитання на зразок: "Які факти свідчать на користь твоєї думки?", "Як ти міркував, щоб дійти такого висновку?";

- дискусія може вирішуватись як консенсусом (прийняттям узгодженого рішення), так і збереженням існуючих розбіжностей між її учасниками.

Вона сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. Такі технології досить цікаві для сучасної школи. До них відносять: "Метод ПРЕС", "Обери позицію", "Зміни позицію", "Безперервна шкала думок", "Дискусія", "Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу", "Дебати". Так, наприклад, технологію "Метод ПРЕС" можна запропонувати до будь-якої проблеми за умови дотримання чотирьох етапів:

- висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів: я вважаю, що...);

- поясніть причину виникнення цієї думки, тобто на чому грунтуються докази (починаючи зі слів: оскільки...);

-  наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, а також факти, що демонструють ваші докази (...наприклад...);

- узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи зі слів: Отже, таким чином...) .

Коли учні засвоять етапи ПРЕС методу, його можна використовувати на всіх уроках у початкових класах, оскільки це привчає учня до логічного висловлювання своєї думки.


Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя - він виступає як лідер, організатор. Але треба зазначити, що проектування і проведення уроку за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями. Аналогічно за певних умов проводяться й інші інтерактивні вправи.




23.Примірне ПОЛОЖЕННЯ

про майстер-клас


  1. Загальні положення




    1. Майстер-клас є однією з ефективних форм групової науково-методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників

    2. Майстер-клас створюється за наявності в педагогічному колективі одного або кількох педагогів-майстрів, носіїв перспективного педагогічного досвіду, які володіють інноваційним досвідом роботи, індивідуальним стилем педагогічної діяльності, досягли високих результатів в навчанні, розвитку, вихованні гуртківців.

    3. Педагог-майстер здійснює навчальну, методичну і транслюючу функції з метою підвищення професійного рівня слухачів.

    4. Майстер-клас формується у складі 5 – 7 осіб з педагогів – слухачів, які виявили інтерес і бажання ознайомитися з досвідом педагога-майстра.


Мета, завдання діяльності майстер-класу


    1. Метою майстер-класу є передача перспективного педагогічного досвіду , ознайомлення з інноваційними продуктами, отриманими в результаті творчої, експериментальної діяльності педагога-майстра.

    2. Основними завданнями майстер-класу є:

  • розвиток професійної компетентності педагогічних працівників, створення мотивації і умов для професійного вдосконалення;

  • поширення перспективного педагогічного досвіду;

  • упровадження нових технологій навчання і виховання в практичну діяльність;

  • ознайомлення педагогічних працівників з положеннями педагогічної концепції педагога-майстра, формування в них умінь та навичок їх практичного застосування;

  • розвиток мотивації до опанування авторською технологією;

  • обговорення актуальних публікацій, зміст яких відповідає досвіду педагога-майстра.



  1. Зміст діяльності майстер-класу




    1. Представлення педагогом-майстром власної системи роботи або окремих її елементів.

    2. Основними формами методичної роботи в майстер-класі є:

  • семінари-практикуми;

  • семінари-тренінги;

  • творчі звіти;

  • організація індивідуальної педагогічної виставки;

  • прямий коментований показ у дії методів і прийомів роботи через відкриті заняття, відео фрагменти навчальних занять, заняття імпровізації, виховні та масові заходи;

  • відвідування керівником майстер-класу занять у педагогів з метою ознайомлення з рівнем їх роботи та надання їм допомоги із застосування набутого під час навчання в майстер-класі досвіду;

  • вивчення літератури з проблеми;

  • консультування;

  • стажування; презентація творчих доробків.

    1. Прогнозування діяльності педагогів-послідовників по використанню представленого педагогічного досвіду.




  1. Організація діяльності майстер-класу




    1. Робота майстер-класу планується довільно. Майстер-клас може мати разовий характер, може повторюватися чи мати серійний характер.

    2. Керівник майстер-класу (педагог-майстер):

  • скликає і координує роботу майстер-класу;

  • готує і проводить засідання майстер-класу.

    1. Форма організації майстер-класу може бути стаціонарною та виїзною.


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка