Додаток до наказу Держспоживстандарту України від 30 червня 2009 р. №235 На стор. 43, 48 примірний перелік послуг та процесів



Сторінка1/11
Дата конвертації27.04.2016
Розмір1.53 Mb.
#22407
ТипДодаток
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Додаток до наказу

Держспоживстандарту України

від 30 червня 2009 р. № 235

На стор. 43, 48 примірний перелік послуг та процесів

НАСТАНОВА
щодо застосування ДСТУ ISO 9001 − 2001

«Системи управління якістю. Вимоги»

в органах виконавчої влади

Вступ
Ця Настанова розроблена фахівцями Української асоціації якості (далі - УАЯ), Головдержслужби, Держспоживстандарту для забезпечення виконання п. 9 Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 № 614.

Під час підготовки Настанови використані Методичні рекомендації щодо розроблення та впровадження систем управління якістю відповідно до стандарту ДСТУ ISO 9001−2001 в органах виконавчої влади, які затверджені спільним наказом Головдержслужби України та Держспоживстандарту України від 31.07.06 № 273/221 «Про створення спільної робочої групи та затвердження на 2006 рік Плану заходів щодо виконання Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади».

Призначення цього документа − забезпечити органи виконавчої влади рекомендаціями щодо застосування ДСТУ ISO 9001−2001 «Системи управління якістю. Вимоги» на комплексній основі. Ця Настанова не доповнює, не змінює та не корегує вимоги ДСТУ ISO 9001−2001 «Системи управління якістю. Вимоги». Всі положення, подані в цьому документі є загальними і призначені для застосування органами виконавчої влади незалежно від їх типу, розміру та послуг, які ними надаються. Органи виконавчої влади є вільними застосовувати Настанову за потреби, зважаючи на свою максимальну вигоду.



  1. Загальні положення

Система управління якістю (СУЯ) за стандартом ДСТУ ISO 9001-2001 може розроблятися в центральних органах виконавчої влади (ЦОВВ) з метою:

  • підвищення якості послуг ЦОВВ, що отримують споживачі;

  • підвищення ефективності діяльності ЦОВВ та використання бюджетних коштів;

  • підвищення прозорості діяльності ЦОВВ для споживачів та для керівництва держави;

  • покращання іміджу ЦОВВ та державної влади в цілому;

  • підвищення задоволеності та умотивованості персоналу ЦОВВ за рахунок кращої організації його роботи;

  • збільшення керованості ЦОВВ, його гнучкості, здатності до спрямування на розв’язання різних завдань, що ставляться перед ним.

Побудова СУЯ повинна розглядатися як пріоритетний проект, спрямований на всебічне поліпшення діяльності ЦОВВ, який проводиться вищим керівництвом ЦОВВ. Фактично мова йде не про створення нової окремої системи управління якістю, а про звичайну систему управління, яка повинна бути зручним робочим інструментом, за допомогою якого керівництво управляє діяльністю ЦОВВ.

Основні складові побудови СУЯ в ЦОВВ:



  • визначення цілей та завдань побудови СУЯ;

  • організаційне забезпечення побудови СУЯ та розподіл відповідальності;

  • навчання та мотивація персоналу при побудові СУЯ;

  • визначення споживачів і послуг ЦОВВ;

  • перший етап побудови – проведення обстеження та визначення структури СУЯ;

  • визначення основних процесів СУЯ;

  • удосконалення системи планування та аналізу діяльності ЦОВВ;

  • розроблення документації СУЯ;

  • впровадження СУЯ;

  • подальше удосконалення СУЯ.

  1. Визначення цілей та завдань побудови СУЯ

    1. Загальні положення

Хоча побудова СУЯ в ЦОВВ України проводиться на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 614 від 11 травня 2006 р., для забезпечення ефективності СУЯ важливо, щоб:

керівництво ЦОВВ усвідомило її важливість для удосконалення власної роботи, для досягнення цілей, які стоять перед ЦОВВ; щоб побудова СУЯ велася не для формального виконання постанови КМУ, а як усвідомлена потреба керівників ЦОВВ.

Поки така потреба не буде сформована, розпочинати практичні кроки з розробки СУЯ здається недоцільним – вони не принесуть значних результатів.

Для досягнення такого розуміння корисно влаштувати обговорення питань, пов’язаних з СУЯ, на заходах за участю вищого керівництва. Особливо корисним може бути обговорення основних проблем, пов’язаних з діяльністю апарату ЦОВВ, і того, як СУЯ може допомогти усунути ці проблеми. Побудова СУЯ вимагатиме значних зусиль від персоналу ЦОВВ, і докласти ці зусилля буде легше, якщо буде зрозумілою їх мета. Також важливо акцентувати увагу на тому, що мова йде не про побудову окремої нової системи управління якістю, а про удосконалення існуючої системи управління, її оптимізацію й спрямування на якість послуг і приведення у відповідність з визнаними міжнародними стандартами.



Крім загального обговорення, можуть застосовуватися такі методи:

  • проведення навчання власним співробітником, який пройшов навчання, чи запрошеним експертом (керівництво ЦОВВ повинно розуміти, що означають терміни „СУЯ”, „побудова СУЯ”, „стандарт ДСТУ ISO 9001-2001”);

  • ознайомлення з матеріалами, пов’язаними з управлінням якістю, включаючи міжнародний досвід побудови СУЯ в органах державної влади;

  • вивчення досвіду функціонування СУЯ в інших вітчизняних ЦОВВ чи на провідних підприємствах галузі/регіону (важливо, щоб ці органи або підприємства були авторитетними для керівника ЦОВВ і могли вплинути на його думку).

Тільки після того, як керівник ЦОВВ внутрішньо переконався у необхідності та корисності побудови СУЯ, він може розпочинати наступні кроки з побудови СУЯ, в першу чергу – переконувати персонал в необхідності й корисності цієї роботи.

    1. Забезпечення вмотивованості персоналу до побудови СУЯ

До початку розроблення СУЯ важливо забезпечити позитивне ставлення усього персоналу ЦОВВ до цієї роботи. Для цього необхідно провести певні інформаційно-мотиваційні заходи. Важливо, щоб у таких заходах брали участь керівники ЦОВВ, в тому числі – особисто перший керівник. Співробітники повинні відчути, що побудова СУЯ є життєво необхідною загальною справою всього персоналу ЦОВВ, їх пріоритетом, який вимагає відповідного ставлення до СУЯ з боку персоналу. Можливими формами роботи на цьому етапі є:

  • проведення наради апарату;

  • проведення зустрічей з керівництвом у структурних підрозділах;

  • поширення інформаційних матеріалів з питань управління якістю від імені вищого керівництва.

Основними питаннями, на які можна давати відповіді на цих заходах, є такі:

  • що може дати ЦОВВ побудова СУЯ, які проблеми вона допоможе розв’язати?

  • що побудова СУЯ може дати кожному співробітнику?

  • що вимагатиметься від співробітників для побудови та функціонування СУЯ?

Головна увага повинна приділятися забезпеченню позитивного ставлення персоналу до СУЯ: система повинна сприйматися не як інструмент додаткового контролю та примусу, а як спосіб зробити роботу персоналу більш зручною, організованою та змістовною.

  1. Організаційне забезпечення та розподіл відповідальності

    1. Графік побудови СУЯ

На початку побудови системи управління якістю за стандартом ДСТУ ISO 9001-2001 необхідно визначити етапи розроблення та скласти чіткий календарний графік з визначенням відповідальності; визначити відповідального за відстеження виконання цього графіку (це, як правило, уповноважений представник керівництва) та механізм такого відстеження й актуалізації. Важливо, щоб у обговоренні графіку могли взяти участь усі вищі керівники ЦОВВ, щоб вони усвідомлено взяли на себе відповідальність за його виконання. Для забезпечення цього може виявитися необхідним провести окремий захід за участю усіх керівників ЦОВВ, у межах якого буде детально розглянуто кожен пункт графіку: що він означає, для чого виконується, як пов’язаний з іншими пунктами тощо? Крім того, корисно забезпечити можливість ознайомлення з цим графіком усього персоналу ЦОВВ.

У ході виконання робіт цей графік повинен періодично уточнюватися (наприклад, щомісяця), при цьому детальніше плануються роботи на найближчий період і уточнюються терміни виконання робіт на подальших етапах.



    1. Визначення області поширення СУЯ

Одним з ключових рішень на етапі планування є визначення області поширення СУЯ. Особливо в ситуації обмеженого часу на побудову СУЯ (згідно з постановою КМУ) можна розглянути питання поширення СУЯ не на всі напрямки діяльності ЦОВВ, а тільки на деякі пілотні (домінуючі, найбільш важливі чи критичні в діяльності ЦОВВ). При цьому треба розуміти, що мова йде не про поширення чи непоширення СУЯ на різні структурні підрозділи, а саме на напрямки діяльності (групи послуг). З точки зору структурних підрозділів, СУЯ повинна охоплювати усі підрозділи, робота яких впливає на обрані напрямки діяльності. Зокрема, СУЯ завжди поширюватиметься на діяльність „загальносистемних” підрозділів, таких, як кадрові, фінансові, організаційні, патронатні тощо.

Приймаючи рішення про область впровадження СУЯ (весь ЦОВВ або пілотні напрямки), треба враховувати такі аспекти:



  • терміни на побудову СУЯ;

  • готовність виділяти ресурси на побудову СУЯ (як фінансові, так і кадрові);

  • методологічна готовність, наявність необхідних знань та методик для виконання усіх робіт в обраному обсязі;

  • готовність реально привести діяльність за різними напрямками діяльності ЦОВВ у відповідність з вимогами ДСТУ ISO 9001-2001, забезпечити їх спрямованість на надання послуг споживачам.

Якщо поширення СУЯ на весь ЦОВВ на даний момент часу визнано неможливим або недоцільним, то, вибираючи пілотні напрямки, на які може поширюватися СУЯ, доцільно враховувати такі критерії:

  • важливість цих напрямків з точку зору стратегії ЦОВВ;

  • важливість напрямків з точки зору іміджу ЦОВВ, сприйняття його діяльності різними категоріями споживачів;

  • наявність усталеної схеми роботи за цим напрямком, яка могла б бути основою при розробленні документів СУЯ;

  • готовність та бажання керівників і персоналу, що відповідають за ці напрямки, бути залученими до пілотних проектів (важливо, щоб рішення щодо включення до пілотних проектів було добровільним і сприймалося як заохочення, а не як примус).

Безумовно, при цьому треба одразу передбачати поширення сфери функціонування СУЯ, закладати в розроблювану систему схеми, що дозволять легко поширити її на діяльність ЦОВВ в цілому, не „ламаючи” при цьому існуючу систему.

З іншого боку, приймаючи рішення про область поширення СУЯ, можна розглянути можливість включення до неї підпорядкованих органів управління¸ структур, інститутів, територіальних підрозділів тощо на етапі первинної розробки чи в майбутньому. При цьому повинна бути знайдена відповідь на загальне запитання: ці структури „де факто” є зовнішніми чи внутрішніми по відношенню до ЦОВВ, вони розглядаються як складова частина ЦОВВ чи як його партнери.



    1. Роль керівника ЦОВВ

Керівник ЦОВВ повинен особисто очолити побудову СУЯ, оскільки саме він найкраще розуміє цілі та завдання, що стоять перед ЦОВВ і на реалізацію яких повинна бути спрямована система. Побудова СУЯ без активної та безпосередньої участі керівника, як правило, є малоефективною і призводить до створення формальної системи, яка майже нічого не змінює в практичній роботі ЦОВВ. Можливими формами залучення керівника ЦОВВ є:

  • участь у роботі спеціального координуючого органу з побудови СУЯ (комісії, ради тощо);

  • розгляд питань, пов’язаних з побудовою СУЯ, на апаратних нарадах чи інших заходах під головуванням керівника ЦОВВ;

  • регулярні зустрічі з уповноваженим представником керівництва та зі спеціалістами з СУЯ для обговорення питань, що виникають при побудові СУЯ.

У будь-якому разі керівник ЦОВВ повинен регулярно розглядати хід розроблення СУЯ, повинна бути забезпечена можливість доступу до нього з боку спеціалістів, що займаються розробленням. Для створення дієвої системи керівник ЦОВВ повинен особисто приймати рішення, принаймні, з таких питань:

  • визначення політики та цілей в сфері якості діяльності ЦОВВ;

  • визначення послуг ЦОВВ та споживачів цих послуг;

  • визначення структури процесів ЦОВВ і розподіл відповідальності за них;

  • визначення порядку виконання управлінських процесів (в першу чергу – в частині, що регламентує його власну діяльність: яку інформацію він розглядає, як оформлює прийняті рішення тощо);

  • прийняття рішень у випадку конфліктів або неузгодженостей між різними структурними підрозділами ЦОВВ;

  • визначення основних параметрів плану розроблення, моніторинг його виконання, аналіз причин відхилення.

Також особливо важливо, щоб керівник ЦОВВ особисто проводив роз’яснювальну роботу серед персоналу ЦОВВ про необхідність побудови СУЯ та її цілей. Кожен співробітник ЦОВВ повинен розуміти, що побудова СУЯ є одним з пріоритетів для керівника ЦОВВ. Це може досягатися шляхом:

  • участі керівника ЦОВВ у заходах з навчання персоналу ЦОВВ щодо питань управління якістю;

  • обговорення цілей і ходу побудови СУЯ на нарадах апарату та інших заходах за участю різних категорій персоналу ЦОВВ;

  • обговорення цілей і ходу побудови СУЯ під час відвідування керівником ЦОВВ структурних підрозділів;

  • розміщення звернень керівника ЦОВВ до персоналу на внутрішньому сайті, інформаційних стендах тощо;

  • публікації статей керівника ЦОВВ щодо побудови СУЯ у виданнях ЦОВВ.

    1. Уповноважений представник керівництва

Обов’язковою вимогою стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 є призначення уповноваженого представника керівництва ЦОВВ з питань СУЯ. Доцільно уповноваженим представником керівництва з якості призначити одного з заступників керівника ЦОВВ. На цього керівника, незалежно від інших обов’язків, повинна бути покладена відповідальність (із наданням необхідних повноважень) за функціонування процесів, необхідних для СУЯ, звітування перед вищим керівництвом про стан СУЯ та необхідність її удосконалення, а також забезпечення розуміння вимог замовника серед персоналу ЦОВВ. Фактично уповноважений представник керівництва повинен бути відповідальним за проект з розроблення та впровадження СУЯ, у нього повинні бути повноваження координувати та контролювати діяльність усього персоналу ЦОВВ з розроблення СУЯ (включаючи той, який йому безпосередньо не підпорядкований). Такі повноваження можуть включати:

  • можливість контролювати виконання усім персоналом ЦОВВ робіт в межах графіку побудови СУЯ;

  • можливість отримання інформації про функціонування СУЯ в усіх структурних підрозділах, ознайомлення з відповідними документами та записами;

  • можливість контролю дотримання усім персоналом ЦОВВ вимог документації СУЯ та стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 і вживання заходів при їх порушенні;

  • право узгоджувати документи СУЯ та зміни до них, перевіряти їх узгодженість з іншими документами та політикою ЦОВВ, відповідність стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 та нормативним документам;

  • можливість ініціювати обговорення проблем, пов’язаних з функціонуванням СУЯ на апаратних нарадах;

  • повноваження щодо організації та координації діяльності уповноважених з СУЯ у структурних підрозділах.

Доцільно, коли уповноваженим представником керівництва буде перший заступник керівника ЦОВВ, відповідальний за роботу апарату. Але, вибираючи цю кандидатуру, в першу чергу треба враховувати усвідомлене ставлення до СУЯ, бажання її побудувати та удосконалювати, готовність працювати для досягнення цієї мети, а також авторитет серед персоналу ЦОВВ.

Однією з проблем, що може виникнути при призначенні уповноваженого представника керівництва (особливо в ЦОВВ, що мають різні та розгалужені функції) є те, що заступники керівника ЦОВВ можуть не мати глибокого уявлення про роботу структурних підрозділів, які не підпорядковані їм безпосередньо. Тому, призначаючи уповноваженого представника керівництва треба звернути увагу на два моменти:



  • він повинен бути обізнаним у діяльності усіх структурних підрозділів ЦОВВ (або бути готовим вивчати їх діяльність при побудові чи подальшому поширенні СУЯ);

  • корисно вжити додаткових заходів, щоб пояснити його новий статус та повноваження керівникам структурних підрозділів, які безпосередньо йому не підпорядковані.

    1. Керівники структурних підрозділів

Важливою умовою ефективного розроблення СУЯ є залучення до нього керівників ЦОВВ усіх ланок, в першу чергу – керівників структурних підрозділів. При цьому важливо, щоб їхня участь у розробленні позиціонувалася не як додаткове навантаження, а як ефективний спосіб виконання їх основної роботи. Адже ключовим елементом діяльності будь-якого керівника повинно бути визначення порядку робіт, що виконуються його підлеглими, контроль дотримання цього порядку, аналіз його ефективності та удосконалення. А саме ці функції можуть бути реалізовані за допомогою розроблення та впровадження документованих процесів СУЯ.

Відповідно керівники структурних підрозділів повинні нести персональну відповідальність за:



  • розроблення документації СУЯ, що стосується діяльності підрозділу;

  • забезпечення виконання документації СУЯ персоналом підрозділу;

  • аналіз потреби внесення змін до документації СУЯ.

Звичайно, до виконання конкретних робіт для забезпечення цих цілей може залучатися весь персонал підрозділу, але загальну відповідальність за його мотивацію та координацію його дій, за досягнення кінцевого результату несе особисто керівник структурного підрозділу. Зокрема, він повинен забезпечити умови для ефективної роботи уповноваженого з СУЯ в підрозділі.

    1. Уповноважені з СУЯ в структурних підрозділах

Для оперативного виконання прийнятих вищим керівництвом рішень щодо розроблення, впровадження, чіткого функціонування системи управління якістю та інформування персоналу ЦОВВ, доцільно в кожному структурному підрозділі (департаменті або управлінні) призначити уповноважених з розроблення СУЯ. Їх призначення не звільняє керівників структурних підрозділів від відповідальності за побудову СУЯ в межах їх відповідальності. Але вони дають можливість керівникам структурних підрозділів сконцентруватися на прийнятті ключових рішень щодо змісту процесів СУЯ, менше відволікаючись на виконання технічної роботи з підготовки документів СУЯ, яку виконують уповноважені. В першу чергу, до такої роботи відноситься розробка проектів документів СУЯ (згідно з змістовними рішеннями, прийнятими керівником підрозділу).

Діяльність уповноважених з СУЯ в структурних підрозділах координується уповноваженим представником керівництва. Для ефективного виконання ними своїх функцій, бажано надати їм певні додаткові повноваження, в першу чергу щодо права отримання інформації, необхідної для виконання ними своїх функцій, можливості доступу до керівництва ЦОВВ, додаткових можливостей взаємодії з іншими співробітниками структурного підрозділу. Також доцільно визначити спеціальні методи стимулювання для уповноважених з СУЯ в структурних підрозділах (як матеріальні, так і моральні), запровадити певні дії з підвищення їх статусу в ЦОВВ.



    1. Спеціаліст з СУЯ

Доцільно у ЦОВВ призначити спеціаліста, який би виконував основну масу технічної роботи з побудови СУЯ та координував роботу усіх структурних підрозділів з цих питань (розроблення документації СУЯ і відстеження змін в ній; організація моніторингу процесів СУЯ; планування та проведення внутрішніх аудитів та документування їх результатів; організація нарад координуючого органу з побудови СУЯ та ведення протоколів; внутрішнє інформування та навчання персоналу ЦОВВ з питань СУЯ). Як правило, такий спеціаліст повинен підпорядковуватися уповноваженому представнику керівництва.

У ході побудови СУЯ, крім виконання рутинної роботи, такий спеціаліст повинен оволодіти значним обсягом знань з управління якістю¸ набути здатності в подальшому вчити та консультувати інших співробітників, допомагати їм в удосконаленні СУЯ тощо. Таким чином, він може стати одним з ключових співробітників ЦОВВ, важливим з точки зору забезпечення ефективності його роботи.

Беручи до уваги завантаженість персоналу при виконанні своїх обов’язків у ЦОВВ, координація функціонування СУЯ повинна бути основною діяльністю такого спеціаліста (особливо в ЦОВВ з чисельністю персоналу від кількох сотень осіб, де розроблення ефективної СУЯ без наявності спеціаліста, звільненого від виконання інших робіт, не виглядає можливою).

У великих ЦОВВ може розглядатися питання не про призначення окремого спеціаліста, а про створення відповідного структурного підрозділу: сектору чи відділу. Зокрема, це може зменшити ризики, пов’язані з можливим звільненням спеціаліста з СУЯ і надмірною залежністю від нього. З іншого боку, створення великого структурного підрозділу може призвести до зворотної реакції: бажання зосередити в ньому всі роботи з побудови СУЯ, менше залучаючи до цих робіт інші структурні підрозділи. Такий підхід не дозволить створити реальну працездатну СУЯ.

Правильний вибір кандидата на посаду спеціаліста з СУЯ є критичним для побудови дієвої СУЯ. Вибираючи такого кандидата, слід враховувати такі критерії:


  • активність, ініціативність, вміння самостійно ставити завдання та працювати;

  • готовність активно та творчо працювати над побудовою СУЯ;

  • готовність вчитися, оволодівати новими знаннями;

  • знання про роботу різних структурних підрозділів ЦОВВ;

  • авторитет серед співробітників різних структурних підрозділів, вміння знаходити з ними спільну мову;

  • здатність до командної роботи;

  • аналітичні здібності.

У цілому, це повинен бути співробітник, з яким керівники ЦОВВ різних рівнів (включаючи вищу ланку) будуть готові реально обговорювати організацію своєї роботи, порядок виконання процесів тощо.

Бажано призначити на посаду спеціаліста з СУЯ одного з перспективних співробітників ЦОВВ, а не приймати нового співробітника, який не знає традицій ЦОВВ, його специфіки, реального порядку виконання процесів. Як правило, це може бути співробітник одного з „загальносистемних” структурних підрозділів (наприклад, організаційного, кадрового, патронатного управління), а не вузько функціональних. Важливо, щоб таке призначення сприймалося як службове підвищення співробітника.

Вибираючи відповідний структурний підрозділ, в якому працюватиме цей спеціаліст, треба враховувати зацікавленість його керівника у побудові СУЯ, а також рівень поточної завантаженості персоналу цього підрозділу. Треба оцінити ризик того, що спеціаліст з СУЯ буде занадто часто відволікатися на виконання поточних робіт підрозділу, що може зашкодити виконанню ним своєї основної роботи.

Для забезпечення ефективної роботи такого спеціаліста важливо вжити заходів для підвищення його статусу в ЦОВВ (участь у заходах керівництва ЦОВВ, додаткові можливості для зустрічей з керівником тощо).



    1. Координуючий орган з розроблення та підтримання СУЯ

Необхідно створити координуючий орган з розроблення та підтримання СУЯ (Координаційна рада з якості, комісія тощо). В Положенні про такий орган слід визначити цілі, завдання та повноваження, склад, періодичність засідань (як правило, не рідше разу на місяць), а також визначити голову та секретаря цього органу. Найчастіше головою такого органу є уповноважений представник керівництва, секретарем – спеціаліст з СУЯ, а членами – уповноважені з СУЯ в структурних підрозділах та/або керівники структурних підрозділів.

Головним завданням координуючого органу є забезпечення виконання календарного графіку побудови СУЯ; на його засіданнях розглядається хід виконання графіку, аналізуються проблеми, які виникли, приймаються оперативні рішення щодо принципів побудови та діяльності СУЯ, даються доручення учасникам розроблення. Зокрема, засідання цього органу можуть бути місцем, де обговорюються та визначаються основні параметри СУЯ, приймаються загальносистемні рішення (наприклад, щодо вибору зручної форми документованого опису процесу або визначення схеми управління документацією), розглядаються неузгодженості та внутрішні конфлікти між різними підрозділами.

При визначенні схеми роботи координуючого органу з питань СУЯ можливі два основні варіанти:


  • цей орган очолює керівник ЦОВВ, до його складу можуть входити заступники керівника ЦОВВ, керівники ключових структурних підрозділів – у цьому випадку рішення такого органу можуть мати обов’язковий статус, зменшується кількість питань, що розглядаються на апаратній нараді тощо;

  • орган очолює уповноважений представник керівництва, до його складу входять керівники структурних підрозділів та/або уповноважені з СУЯ в цих підрозділах – у цьому випадку орган може мати дорадчий статус (зокрема, його рішення можуть бути основою для розпоряджень та доручень керівника ЦОВВ) і важливо забезпечити розгляд найважливіших питань, пов’язаних з побудовою СУЯ на різних заходах вищого керівництва ЦОВВ.

    1. Каталог: files -> 2010
      files -> Реферат Посереднику системі розв'язання конфлікту
      files -> Виноградова В.Є профілактика та вирішення конфліктів
      2010 -> Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у дніпропетровській області збірник статей птнз дніпропетровської області
      2010 -> Наказ №444 Про затвердження Настанови з організації професійної підготовки та післядипломної освіти осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту
      2010 -> Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2010 р. № Концепція державної цільової науково-технічної програми
      2010 -> Методичні рекомендації щодо організації роботи розрахунково-аналітичної групи I. Загальні положення


      Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка