Додаток 2 до рішення Київської міської ради від 2015 № Інструкція про порядок утримання, використання та моніторингу



Скачати 166.38 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір166.38 Kb.





Додаток 2

до рішення Київської міської ради

від ____________ 2015 №________



Інструкція

про порядок утримання, використання та моніторингу

міської геодезичної мережі міста Києва

1. Сфера застосування


Ця інструкція встановлює основні правила та процедури утримання, використання та моніторингу міської геодезичної мережі міста Києва з використанням супутникових та лінійно-кутових вимірювань, сучасних технічних і програмних засобів.

Вимоги цієї Інструкції є обов’язковими для виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт на території міста Києва.


2. Нормативно-правова та наукова база


Цю Інструкцію про порядок утримання, використання та моніторингу геодезичної мережі міста Києва розроблено на підставі та з урахуванням:

1.  Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" від 23.12.1998 №353–ІV.



  1. Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561–12.

  2. Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ–2005), затвердженого наказом Служби Безпеки України від 12.08.2005 № 440.

  3. Інструкції про порядок контролю і приймання топографо–геодезичних та картографічних робіт, затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру України від 17.02.2000 №19.

  4. Інструкції з обстеження та оновлення пунктів державної геодезичної мережі України, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 03.11.2014 № 435.

  5. Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000,
    1: 1000, 1: 500. ГКНТА–2.04–02–98, затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 № 56.

  6. Инструкции по нивелированию I, II, ІІІ, IV классов. Утверждена ГУГК. — М.: Недра, 1990 г.

  7. Инструкции по вычислению нивелировок. Утверждена ГУГК и ВТУ. — М.: Недра, 1971 г.

  8. Инструкции по полигонометрии и трилатерации. Утверждена ГУГК. – М.: Недра, 1976.

  9. Инструкции по определению и обеспечению секретности
    топографо–геодезических, картографических, гравиметрических, аэрофотосъемочных материалов и космических съемок на территорию СССР (СТГМ–90). – М. Недра, 1990.

  10. Инструкции по составлению каталогов высот пунктов нивелирования. Утверждена ГУГК и ВТУ. – М.: Недра, 1971 г.

  11. Основних положень створення топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, затверджених наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 24.01.1994 №3.

  12. ДСТУ 2393–94. Геодезія. Терміни та визначення, затверджених наказом Держстандарту України № 68 від 29.03.1994.

  13. Умовних знаків для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. – Київ, 2001.

3. Загальні положення


Створення, використання та підтримка міської геодезичної мережі міста Києва (далі – МГМ) виконується для забезпечення вихідними даними, що відповідають сучасним вимогам, таких процесів:

  • великомасштабних топографічних і кадастрових зйомок;

  • інженерно-геодезичних робіт з проектування, будівництва, реконструкції, експлуатації будівель та інженерних комунікацій;

  • створення та ведення земельного та містобудівного кадастрів, геоінформаційних систем, моніторингу екологічних та технологічних процесів.

Однорідна висока точність МГМ досягається застосуванням методів супутникових спостережень у поєднанні з лінійно-кутовими геодезичними вимірами та відповідних методів їх обробки, а також оптимальною геометрією розташування пунктів. З метою забезпечення рівномірної щільністю всі пункти МГМ, що були визначені у минулі роки та збереглися і придатні для виконання геодезичних вимірів, повинні включатись у нову геодезичну мережу.

Щільність пунктів МГМ визначається масштабом топографічних зйомок з урахуванням висоти перерізу рельєфу, що виконуються на території об’єкту, а також необхідністю забезпечення геодезичних, маркшейдерських, меліоративних, землевпорядних та інших робіт та повинна відповідати вимогам чинних нормативно-технічних документів.

Висотною основою об’єкту відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів є нівелірні мережі ІІ, ІІІ, ІV класів.

Висоти пунктів МГМ визначаються у прийнятій для міста Києва нормальній системі висот.

Роботи із створення та реконструкції МГМ виконують за технічними проектами, що повинні передбачати весь комплекс польових і камеральних робіт, які забезпечать випуск продукції, що відповідає вимогам чинних нормативно-технічних документів.

Роботи із створення та реконструкції МГМ виконують тільки виконавці топографо-геодезичних та картографічних робіт (юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства України мають право виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи).


4. Складання Технічного проекту створення та реконструкції МГМ


Технічний проект створення та реконструкції МГМ (далі - Технічний проект) повинен включати такі основні етапи:

  • попереднє встановлення обсягів схоронності геодезичних пунктів та нівелірних знаків (реперів) за матеріалами топографо-геодезичних робіт минулих років та вибіркового польового обстеження пунктів і реперів;

  • встановлення реальної точності існуючої МГМ за матеріалами топографо-геодезичних робіт, виконаних в минулі роки та (або) за результатами польових контрольних вимірювань;

  • встановлення можливості використання існуючих геодезичних пунктів і нівелірних знаків в новій роботі;

  • складання Технічного проекту робіт (збір та аналіз геодезичної вивченості, вибір та обґрунтування схеми побудови мережі, попередній розрахунок точності мережі, визначення обсягів робіт, вибір технології геодезичних вимірів, математичне опрацювання, каталогізація пунктів та розробка бази геодезичних пунктів, календарний план виконання робіт, розрахунок кошторисної вартості виконання робіт);

  • обстеження та відновлення геодезичних пунктів (Державна геодезична мережа (далі - ДГМ) та МГМ) і нівелірних знаків (реперів);

  • рекогносцировка геодезичних пунктів (ДГМ та МГМ) і нівелірних знаків:

  • розробка робочого проекту на виконання робіт;

  • закладка нових центрів;

  • виконання супутникових геодезичних спостережень, а у разі необхідності, лінійно-кутових вимірювань на пунктах ДГМ об’єкту;

  • виконання супутникових геодезичних спостережень на пунктах МГМ об’єкту;

  • виконання лінійно-кутових вимірювань на пунктах МГМ об’єкту;

  • створення висотної основи об’єкту методами геометричного, тригонометричного, GPS-нівелювання;

  • технічне нівелювання та нівелювання IV класів по пунктах МГМ;

  • опрацювання матеріалів супутникових спостережень на пунктах ДГМ та МГМ;

  • опрацювання матеріалів лінійно-кутових вимірювань на пунктах МГМ;

  • сумісне вирівнювання супутникових спостережень та лінійно-кутових вимірів на пунктах ДГМ та МГМ;

  • складання каталогів координат та висот пунктів МГМ.

4.1 Попереднє обстеження геодезичних пунктів

Попереднє польове обстеження геодезичних пунктів та реперів нівелювання об’єкту проводять з метою уточнення обсягів робіт, оцінки реального стану схоронності та їх придатності для подальшого використання.

За результатами попереднього польового обстеження та аналізу встановлюють такі відомості:

- кількість збережених геодезичних пунктів ДГМ та МГМ, реперів нівелювання;

- технічний стан геодезичних пунктів, реперів нівелювання та їх придатність для виконання Супутникових геодезичних спостережень;

- точність та методи побудови геодезичних та нівелірних мереж об’єкту.



4.2 Складання Технічного проекту

При складанні Технічного проекту враховуються відомості щодо стану існуючих геодезичних пунктів ДГМ та МГМ, визначаються обсяги необхідних топографо-геодезичних робіт щодо розвитку (згущення) геодезичних та нівелірних мереж для забезпечення необхідної (достатньої) щільності геодезичних пунктів на об’єкті.

Невід’ємними частинами Технічного проекту є:


  • обсяги робіт у натуральних показниках та номенклатура кінцевої продукції згідно з технологічною схемою;

  • кошторис загальної вартості топографо-геодезичних і картографічних робіт на об’єкті;

  • кошторисна вартість укрупненої одиниці кінцевої продукції;

  • основні технічні умови та вимоги до якості кінцевої продукції, терміни виконання робіт та здавання матеріалів.

Проектування МГМ передбачає виконання наступних робіт:

  • вивчення завдання на проектування (реконструкцію) геодезичної мережі;

  • збір та аналіз матеріалів топографо-геодезичних робіт минулих років;

  • вивчення відомостей на район виконання геодезичних робіт;

  • вибір схем та технологій побудови геодезичних мереж;

  • організація та планування виконання робіт;

  • техніко-економічні розрахунки.

Виконання польових і камеральних геодезичних робіт на об’єкті проектується в оптимальні строки, що обумовлені тривалістю технологічних циклів.

Технічний проект повинен складатись урахуванням перспективи росту міста відповідно до чинного генерального плану.



4.3 Основні вимоги щодо проектування вимірів

Необхідними умовами виконання супутникових геодезичних спостережень на геодезичних пунктах є:

- відсутність перешкод для проходження сигналів від супутника на висоті вище 15о над горизонтом;

- відсутність потужних джерел електромагнітного випромінювання;

- можливість виконувати спостереження в будь-який час доби і на протязі усього року;

- стійкість центрів пунктів в плані та по висоті.

Лінійно-кутові побудови мереж згущення 4 згущення 1 та 2 розрядів повинні мати в якості вихідних не менше ніж два пункти ДГМ або його пунктів супутників (далі - СП). Необхідно уникати проектування на пункті одночасно коротких та довгих сторін при виконанні лінійно-кутових вимірів.

5. Складання робочого проекту створення та реконструкції МГМ

Робочий проект створення та реконструкції МГМ (далі – Робочий проект) розроблюється з урахуванням вимог:



  • Технічного проекту;

  • схеми пунктів ДГМ об’єкту;

  • результатів обстеження та оновлення геодезичних пунктів;

  • рекогносцировки.

Робочий проект розробляється у графічній формі з використанням комп’ютерної техніки на топографічний основі масштабів 1: 2 000 або 1: 10 000.

    На схемі Робочого проекту відображаються:

  • пункти ДГМ та СП;

  • оновлені пункти МГМ;

  • пункти МГМ, що проектуються.

Для уточнення Робочого проекту виконується польова рекогносцировка геодезичних пунктів.

5.1 Виконання польових геодезичних робіт

Закладка нових центрів геодезичних пунктів виконується відповідно до Робочого проекту на виконання робіт.

Для закріплення пунктів МГМ на не забудованій території повинні використовуватись центри типу У15Н. Безпосередньо над центром пункту насипають невисокий курган висотою до 30 см і діаметром не менше 1 м.

Зовнішні знаки не встановлюються.

Для закріплення пунктів МГМ на забудованих територіях необхідно використовувати тип центру У15К. Розпізнавальні стовпи не встановлюються. Над центром встановлюється чавунний ковпак з кришкою та опорними бетонними кільцями або цегляною кладкою, яка їх замінює.

Для передачі координат на групи стінних знаків типу 143 необхідно передбачити закладку тимчасового центру типу "марка в бетоні" (далі – тм.ц.), з якого будуть виконуватись лінійно-кутові виміри на вказані вище стінні знаки.

Для виконання супутникових геодезичних спостережень на геодезичних пунктах повинні використовуватись комплекти одно- та двочастотних супутникових геодезичних приймачів, які приймають С/А і Р коди та вимірюють псевдовіддалі до супутників кодовим та фазовим методами у комплекті з високоточними супутниковими геодезичними антенами, що метрологічно атестовані або сертифіковані відповідно до вимог законодавства України.

Після закінчення польових робіт із супутникових геодезичних спостережень на пунктах геодезичної та нівелірної мереж об'єкту підлягають здаванню такі матеріали:



  • результати спостережень у внутрішніх форматах GPS-апаратури, що використовувалася під час спостережень;

  • протоколи супутникових геодезичних спостережень;

  • виконавча схема робіт;

  • зведена відомість про заплановані та фактичні включення та виключення GPS-приймачів під час спостережень, а також причини відхилення від запланованого режиму спостережень;

  • графічні схеми (аркуші) або журнали бланки аналітичного визначення та обчислення елементів центрування антени супутникового приймача.

Для виконання лінійних та кутових вимірів в геодезичних мережах повинні використовуватись комплекти електронних теодолітів із світлодалекомірними насадками, тахеометрів (далі - оптико-електронні прилади), термометри, барометри-анероїди, психрометри (далі - прилади), метрологічні характеристики яких відповідають чинному законодавству України.

Після завершення польових робіт з лінійно-кутових вимірювань підлягають здачі такі матеріали:



  • пояснювальна записка;

  • журнали кутових та лінійних вимірювань або файли спостережень на магнітних носіях;

  • бланки аналітичного визначення та обчислення елементів центрування приладів;

  • зведені таблиці кутових та лінійних вимірів, що приведені до центрів знаків;

  • схеми лінійно-кутових вимірювань на пунктах мережі;

  • результати попередньої обробки вимірювань на станціях.

Висоти геодезичних пунктів та реперів нівелювання визначаються, як правило, з геометричного нівелювання.

5.2 Попередня обробка результатів геодезичних вимірів

Попередня камеральна обробка результатів геодезичних вимірів повинна виконуватись із застосуванням спеціалізованого прикладного програмного забезпечення (далі - ПЗ), що відповідає вимогам законодавства України щодо забезпечення метрологічної єдності результатів геодезичних вимірів.

ПЗ повинно забезпечувати математичне опрацювання супутникових геодезичних спостережень, лінійно-кутових вимірювань та комбінацій супутникових і лінійно-кутових вимірювань.

Попереднє опрацювання супутникових геодезичних спостережень на пунктах МГМ повинно виконуватись із використанням ПЗ фірм-виробників супутникових приймачів.

Попереднє опрацювання лінійно-кутових вимірів повинно включати такі процеси:


  • складання таблиць горизонтальних напрямів на пунктах мережі;

  • обчислення поправок за центрування та редукції горизонтальних напрямів, приведення горизонтальних напрямків до центрів пунктів;

  • обчислення довжин сторін, приведення їх до центрів пунктів.

Попереднє опрацювання результатів нівелірних вимірів виконується з метою контролю, апробації даних для вирівнювання нівелірних мереж об’єкту.

5.3 Попереднє опрацювання даних

Опрацювання лінійно-кутових побудов повинно включати:



  • обчислення нев’язок в полігонах та ходових лініях;

  • обчислення кутових та лінійних нев’язок геометричних фігур (трикутників, геодезичних чотирикутників) лінійно-кутових побудов геодезичної мережі;

  • аналіз та виключення вимірів, що містять грубі помилки;

  • аналіз значень вільних членів рівнянь поправок елементів (напрямків та сторін) мережі за результатами попереднього вирівнювання;

  • аналіз величин та знаків поправок, що отримали наближені (попередні) координати пунктів та елементи геодезичної мережі;

  • аналіз точнісних характеристик елементів мережі за результатами попереднього вирівнювання.

Опрацювання нівелірної мережі повинно включати:

  • обчислення нев’язок в полігонах та ходових лініях;

  • аналіз значень вільних членів рівнянь поправок за результатами попереднього вирівнювання;

  • аналіз точнісних характеристик елементів мережі за результатами попереднього вирівнювання.

5.4 Математична обробка та вирівнення геодезичних мереж

Математична обробка та вирівнювання результатів геодезичних вимірів повинні виконуватись із застосуванням спеціалізованого прикладного програмного забезпечення, що відповідає вимогам законодавства України щодо забезпечення метрологічної єдності результатів геодезичних вимірів.

Вирівнювання нівелірних мереж повинно виконуватись параметричним методом з урахуванням ваг вимірів.

Вирівнювання лінійно-кутових мереж згущення МГМ повинно виконуватись з урахуванням їх точностних характеристик та похибок вихідних даних.

Вирівнювання лінійно-кутових вимірів, що визначають координати стінних знаків від тимчасових центрів геодезичних пунктів мереж згущення 4 класу, 1 та 2 розрядів, виконують після закінчення вирівнювання геодезичних мереж об’єкту.

5.5 Систематизація та оформлення матеріалів Робочого проекту

Після закінчення математичного опрацювання геодезичних та нівелірних мереж об’єкту всі матеріали належним чином систематизуються та оформлюються для наступного використання їх при каталогізації геодезичних пунктів, знаків нівелірної мережі та створення технічних звітів про виконані топографо-геодезичних роботи.

Вихідними документами для каталогізації відомостей геодезичних та нівелірних мереж об’єкту є:


  • матеріали обстеження та оновлення пунктів геодезичних та нівелірних мереж;

  • акти про втрату пунктів ДГМ та нівелірних знаків;

  • картки побудови, картки кроки геодезичних пунктів;

  • абриси місцеположення геодезичних пунктів та нівелірних знаків;

  • матеріали вирівнювання геодезичних та нівелірних мереж;

  • технічні звіти та каталоги раніше виконаних геодезичних та нівелірних робіт;

  • топографічні карти і плани великих масштабів на територію об’єкта;

  • Технічний проект на виконання робіт.

6. Порядок надання в користування координат геодезичних пунктів

Користувачами МГМ є виконавці топографо-геодезичних і картографічних робіт на території міста Києва, що використовують координати та висоти геодезичних пунктів в топографо-геодезичній, картографічній та кадастровій діяльності, які визначені чинним законодавством.

Уповноваженим здійснювати технічне і технологічне забезпечення формування, адміністрування та ведення єдиної бази геодезичних даних для забезпечення топографо-геодезичних і картографічних робіт, кадастрової та містобудівної діяльності, використання і розповсюдження інформації про пункти міської геодезичної мережі міста Києва визначається адміністратор міської геодезичної мережі (далі - Адміністратор).

Режим використання МГМ, геодезичних даних, зокрема копій документів (відкрите використання або використання інформації з обмеженим доступом), визначається на підставі діючих нормативно-правових актів.

Для одержання прав на використання пунктів МГМ виконавці топографо-геодезичних і картографічних робіт на території міста Києва, подають Адміністраторові такі документи:


  • заявку на надання в користування копії (частини) МГМ за встановленою формою;

  • копію документів, які підтверджують право на виконання робіт у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності;

  • документи, які необхідні відповідно до чинних нормативно-правових актів для одержання матеріалів, що відносяться до інформації з обмеженим доступом, якщо МГМ містить зазначені відомості.

Рішення про надання або про відмову в наданні прав на використання пунктів МГМ приймається Адміністратором протягом 1 робочого дня.

Якщо для ухвалення рішення потрібно одержання додаткової інформації відповідно до чинних нормативно-правових актів в сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності або інших суміжних з нею сфер, то строк ухвалення рішення може бути подовжений Адміністратором в односторонньому порядку додатково, про що він повідомляє суб’єкта, що подав заявку.

Права на використання геодезичних пунктів МГМ надаються Користувачам МГМ на договірній основі тільки для цілей, зазначених у договорі.

У договорі серед іншого повинно бути встановлено:



  • мета використання МГМ;

  • зобов'язання Користувача МГМ відносно захисту інформації пунктів ДГМ і МГМ, наданих Адміністратором, від несанкціонованого використання, копіювання або поширення;

  • вимоги щодо передачі МГМ третім особам і не розголошення даних, що містяться в ньому;

  • умови надання за запитом інформації (звіту) про використання МГМ.

Обов’язки Користувача МГМ:

  • використовувати пункти МГМ тільки на один об’єкт, відповідно наданих правових документів (заявок);

  • Користувач МГМ після виконання робіт надає Акт обстеження та оновлення пункту (акт супроводжується фотозображенням) Адміністратору;

  • в разі, якщо при виконанні робіт Користувач МГМ визначає, що пункт пошкоджений, або знищений, складається Акт обстеження, надається пояснювальна записка та опис підтверджуючий пошкодження або знищення пункту.

Користувачу МГМ не дозволяється:

  • надавати в тимчасове користування, здачу в оренду або передачу геодезичних пунктів МГМ своїх прав на нього, третім сторонам;

  • використовувати геодезичні пункти МГМ в модифікованому (адаптованому) або вихідному видах для тиражування або розмноження в паперовій або електронній формі;

  • створювати для передачі третім сторонам і продажу їм будь-якої продукції, виготовленої з використанням МГМ, не передбаченої угодою;

  • використовувати геодезичні пункти МГМ з метою, не передбаченою діючим нормативно-правовим документом.

Адміністратор має право:

  • на проведення перевірок виконання вимог використання геодезичних пунктів МГМ;

  • на розірвання угоди в односторонньому порядку про надання інформаційних послуг, включаючи вимогу про відшкодування заподіяних збитків, у випадках виявлення порушень по використанню геодезичних пунктів МГМ.

  • при виявлені пошкодження або знищення пункту МГМ в наслідок проведення будівельних робіт, Адміністратор повідомляє Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Утримувач МГМ) для вжиття заходів щодо виявлення осіб, які здійснили таке пошкодження або знищення пункту МГМ компенсаційних та відшкодування витрат на їх відновлення.

7. Геодезичний моніторинг МГМ

Геодезичний моніторинг включає:



  • контроль стану та стабільності геодезичних пунктів МГМ;

  • проведення моніторингу пунктів МГМ;

  • спостереження за горизонтальними та вертикальними деформаціями земної поверхні на території міста.

Моніторинг геодезичних пунктів забезпечується систематичними та періодичними обстеженням стану геодезичних пунктів.

Систематичні обстеження та оновлення геодезичних пунктів здійснюються виконавцями геодезичних робіт на локальних територіях під час проведення топографо-геодезичних робіт, земельно-кадастрових робіт, інженерно-геодезичних вишукувань, виконавчих знімань об’єктів будівництва, геодезичних розмічувальних робіт та інших робіт, зв’язаних з використанням геодезичних пунктів МГМ.

Результати обстежень геодезичних пунктів надаються Адміністратору МГМ для обліку та ведення бази геодезичних даних.

Геодезичний пункт вважається втраченим, якщо не збереглися ні верхній, ні нижній центри. Питання щодо виключення пунктів з каталогів розглядається Адміністратором. Втрата центра підтверджується даними інструментально-геодезичного пошуку.

Періодичне обстеження та оновлення геодезичних пунктів і нівелірних знаків МГМ виконується періодично залежно від необхідності, але не рідше ніж один раз на 5 – 7 років.

Контроль стану геодезичних пунктів та нівелірних реперів виконується з метою перевірки стійкості просторового положення їх у часі.

Геодезичний моніторинг стану геодезичних пунктів на території міста Києва включає:


  • спостереження за деформаційними процесами на локальних ділянках;

  • створення карти сучасних рухів земної поверхні.

    Спостереження за деформаційними процесами та створення карти сучасних рухів земної поверхні виконується з метою визначення достовірної та надійної інформації про рухи земної поверхні, обумовленої високими техногенними навантаженнями, та оцінці їх впливу на просторову стабільність пунктів геодезичної основи.

    Періодичні спостереження за сучасними рухами земної поверхні території міста Києва здійснюється методами супутникових геодезичних спостережень та геометричного нівелювання І, ІІ класів на пунктах та реперах каркасної геодезичної мережі не рідше одного разу на 5 років.

    Періодичність спостережень на локальних ділянках, де можлива активізація небезпечних геологічних процесів та на територіях інтенсивного техногенного навантаження обґрунтовується спеціальними геодезичними, маркшейдерськими та геологічними даними і здійснюється за окремими технічними проектами.





    Заступник міського голови –

    секретар Київської міської ради


    О.Резніков







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка