До 70 – річчя визволення району Січень – березень 1944 року Хмельницька область Старокостянтинівський район



Скачати 130.43 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір130.43 Kb.



Відділ культури, національностей та релігій

Старокостянтинівської районної державної адміністрації

Старокостянтинівська центральна районна бібліотека



До 70 – річчя визволення району
Січень – березень 1944 року

Хмельницька область

Старокостянтинівський район
Історико – краєзнавчі матеріали

http://i013.radikal.ru/0902/0c/6293d251ae52.jpg

м. Старокостянтинів
Відділ культури, національностей та релігій райдержадміністрації

Центральна районна бібліотека

Старокостянтинівщина :

шлях до визволення


До 70 – річчя визволення району
Січень – березень 1944 року

Хмельницька область

Старокостянтинівський район
Історико – краєзнавчі матеріали


м. Старокостянтинів

2014

В березні 2014 року виповнюється 70 років визволення Старокостянтинівського району від німецько – фашистських загарбників. До даного видання ввійшли історичні факти, що стосуються подій визволення міста, району під час Проскурівсько – Чернівецької операції (матеріали з фондів Старокостянтинівської ЦБС).

Видання розраховане на широке коло користувачів: краєзнавців, працівників культури, освіти, усіх, хто вивчає і цікавиться історією краю.

Укладач: Наскалова Л. А.

Відповідальна за випуск: Білан С. О.

Обеліски у кожнім селі –

Пам'ять тим, хто згорів у двобої.

Йдуть сюди і дорослі й малі,

Щоб вклонитися низько героям.

Імена, імена, імена…

Перед ними і сонце німіє

Нехай проклята буде війна,

Що спалила юнацькії мрії…

Р. Котик - Маховська

Вступ

Велика Вітчизняна війна увійшла в історію, як вражаюча за своїми масштабами і жорстокістю битва проти німецько – фашистських загарбників. Боротьба наших людей за волю, свободу народжувала героїв, які йшли на подвиги, проявляли мужність і героїзм не шкодуючи сил, здоров’я, і навіть життя. Небувалий героїзм проявили жителі нашого краю, визволяючи села і міста, захищаючи рідну Батьківщину. Під час визволення нашого краю подільська земля стала місцем вічного спочинку більш як 30 тисяч бійців та офіцерів Червоної Армії. Понад 15 тисяч воїнів – визволителів нагороджені орденами і медалями за звільнення Хмельниччини, в цьому числі і воїни, які удостоєні найвищої нагороди – Герої Радянського Союзу.



З метою увічнення безсмертного подвигу народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, ушанування пам'яті полеглих у боротьбі за свободу Батьківщини, посилення соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни та продовження традиції шанобливого ставлення до ветеранів війни і пам'яті про Перемогу Президентом України видано Указ "Про заходи у зв'язку з відзначенням 70 - ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

Героїчні події Великої Вітчизняної війни, визволення України і Хмельниччини від - німецько - фашистських загарбників навічно залишаться в історії Другої світової війни, а імена воїнів що звільняли і загинули за наш край,ніколи не зітруться зі світлої пам'яті подолян, усього українського народу.

c:\documents and settings\admin\рабочий стол\82_big.jpghttp://www.strkrada.km.ua/uploads/fotos/056.jpg




Історична довідка

9 березня День визволення м. Старокостянтинова
Німецько-фашистські загарбники вторглися в місто на світанку 8 липня 1941 року. Цей день став першим днем гітлерівської окупації, що тривала до 9 березня 1944 року. Фашисти використали Старокостянтинів як опорний пункт окупаційного режиму, розмістивши тут велику кількість гестапівських військ. За час окупації в місті було закатовано й розстріляно 21 тисячу мирних жителів, 6 тисяч відправлено на каторжні роботи до Німеччини. З усіх навколишніх міст і містечок фашисти зганяли до Старокостянтинова єврейське населення у створене тут гето. Навколо міста виникли три великі єврейські братські могили, в яких поховано до 20 тисяч населення. З перших днів війни в місті почали діяти підпільні групи - О.Чекирди, Ф.Балашова, М. Плотнікова, М. Свіргуна. Але всі вони зазнали розгромів внаслідок пильної діяльності посилених частин гестапо в місті. Загалом же партизани провели в області 1272 операції.

У кінці лютого 1944 року розпочалася Проскурівсько-Чернівецька операція, що мала на меті й визволення нашого міста. Бої за звільнення Старокостянтинова почалися 4 березня і успішно закінчилися 9 березня 1944 року - нині цей день для жителів міста святковий. А ще 9 березня 1944 року було ознаменоване тим, що о 23 годині Москва 20 залпами із 124 гармат салютувала частинам Червоної армії, які успішно виконали операцію по звільненню нашого міста. 12 військових частин і з'єднань, що брали участь у його звільненні, були удостоєні звання «Старокосянтинівські». У боях за місто загинуло 1613 радянських солдатів та офіцерів. Фашисти, відступаючи, втратили більше З тисяч воїнів і 25 танків. Загалом же на території нашої області в боротьбі з партизанами гітлерівці втратили понад 75 тисяч чоловік.

Відступаючи, фашисти чинили такий шалений опір, що вулиці міста стали схожими на сталінградські. Саме тому 1946 року у Старокостянтинові відбувалися зйомки художнього фільму «Сталінград». Боляче рахувати втрати у війні... І нам ніколи не забути імена 4 тисяч земляків - старокостянтинівчан, удостоєних високих нагород за свої ратні подвиги. Четверо з них стали Героями Радянського Союзу.

Історична довідка

про визволення Старокостянтинівського району

від німецько - фашистських загарбників
Весна 1944 – го радянські війська І – го Українського фронту під командуванням маршала Г. К. Жукова звільнили наш край від німецько - фашистських окупантів.

У другій половині лютого 1944 р. майже на всіх ділянках фронту наступило затишшя. Гітлерівське командування вважало, що резерви українських фронтів вичерпались і перейшли до оборони. Разом з тим, фашистські генерали, аналізуючи розташування правого крила І – го українського фронту допускали, найбільш вірогідний напрям літнього наступу радянських військ з району Шепетівки в бік Чернівців. І німецькі штаби розпочали потайки зосереджувати в напрямі Проскурова всі резерви. Верховне командування прийняло інше рішення і поставило завдання радянським військам розпочати наступальні дії в перших числах березня на Проскурівсько – Чернівецькому напрямі з метою розсіяти німецький стратегічний фронт, вийти в передгір’я Карпат, відкинути ворожу четверту танкову армію за лінію Броди – Коломия, а першу танкову німецьку армію, яка складалася з танкових моторизованих і піхотних з’єднань, в т. ч. есесівські – розгромити.

Перша гвардійська армія під командуванням А. А. Гречка одержала завдання прорвати оборону противника в районі Ямпіль – Браженці – Любар і наступати в загальному напрямі на Старокостянтинів, Проскурів. c:\documents and settings\admin\рабочий стол\фото1695.jpg

Наступ розпочався вранці, 4 березня, після майже годинної артилерійської підготовки, а коли перша і друга лінії оборони були зруйновані, в наступ перейшли 99, 30, 68 стрілецькі дивізії, танкові з’єднання при підтримці авіації.



командувач І-ої гвардійської армії

генерал А.Гречко

Велику допомогу в розмінуванні і очищенні переходів, наведенні переправ надала 6 інженерно – саперна бригада.

До вечора, 4 березня, війська просунулись на 25 – 30 км. В оперативному зведенні інформбюро повідомлялось, що 5 березня війська І – го Українського фронту оволоділи Ізяславом, Ямполем, Острополем. Були звільнені села : Коржівка, Мартинівка, Решнівка, М. Мацевичі. Для ліквідації прориву, німці 5 березня в район Старокостянтинова підтягли повнокровну танкову дивізію з понад 200 танків. 6 березня в наступ перейшли війська 107 стрілецького корпусу. Вони ліквідували оборонні укріплення, споруджені противником вздовж річки Случ і діючи на лівому фланзі, 94 стрілецький корпус відрізав шляхи відступу для ворожого угрупування.

В ніч з 6 на 7 березня частина 123 і 304 стрілецьких дивізій пішли в наступ з боку Решнівки, Киселів, форсували річку Случ, вибили ворога з Губина, Самчик, Сахновець, Лажевої, Баглаїв, а передові загони підійшли до залізниці, повели бої за Свинну, Вербородинці, Гнатки. По грунтовій дорозі Самчики – Веснянка вишикувалась колона німецької бойової техніки і боєприпасів, на допомогу піхоті прилетіли авіатори, колону було розгромлено.

Знекровивши в боях ворожі резерви, війська І – ї гвардійської армії раптовим ударом 7 березня оволоділи залізничною станцією Старокостянтинів – ІІ. Вміло маневруючи, радянські частини з різних напрямів підійшли до Старокостянтинова і зав’язали бої на околицях міста. Протягом дня в цьому районі знищено до 3 тисяч німецьких солдатів і офіцерів, а також 25 танків.

З’єднання 94 стрілецького корпусу, оволодівши Новиками і районом цукрозаводу атакували противниками на східних і південних околицях м. Старокостянтинова.

В ніч з 8 на 9 березня комбінованим ударом частини 30 і 99 сухопутних дивізій, які наступали зі сходу, півдня, півночі і танкові з’єднання,що завдали удару із заходу штурмом оволоділи Старокостянтиновом.

9 березня було передано наказ Верховного головнокомандуючого, маршала Радянського Союзу Жукова :

«Війська І – го Українського фронту 9 березня, в результаті вмілого обхідного маневру, в сполученні з фронтальною атакою, оволоділи м. Старокостянтиновом – важливим пунктом оборони німців на Проскурівському напрямі… Сьогодні, 9 березня, о 23 годині столиця нашої Батьківщини салютує доблесним військам І – го Українського фронту двадцятьма артилерійськими залпами з ста двадцяти чотирьох гармат».

Ця дата фактично назавжди увійшла в літопис Старокостянтинівщини, як день завершення визволення району від німецько – фашистських окупантів.


Хронологія визволення

населених пунктів Старокостянтинівського району

від німецько фашистських загарбників

у березні 1944 року
5 – березня Хижники, Яремичі, Шевченка, Ленінське, Райки, Махаринці, Коржівка, Старий Остропіль, Сербинівка, Великі Мацевичі, Круча, Вишнопіль, Мартинівка.
6 – березня Чорна, Іршики, Малашівка, Губин, Ладиги, Северини, Левківка, Киселі, Решнівка, Самчики, Степок, Йосипівка, Калинівка, Раштівка, Огіївці, Писарівка, Половинники, Громівка, Немирівка, Губча, Зеленці, Мальки, Партинці, Демківці, Радківці, Футори, Пеньки, Андронівка, Бовкуни, Драчі, Залісся, Криниця, Стецьки, Дубина, Жабче, Костянець, Кучівка, Прохорівка.
7 – березня Лажева, Баглаї, Ємці, Ілляшівка, Сахнівці, Красносілка, Ланок, Свинна (Веснянка), Вербородинці, Гнатки, Караїмівка.
8 – березня Капустин, Волиця – Керекешина, Чорвона Сименівка, Немиринці, Берегелі, Деркачі, Кантівка, Самчинці, Оріхівка, Великий Чернятин, Березне, Бутівці, Вербівочка, Лисинці, Нападівка, Першотравневе, Пихтії, Грибенинка, Попівці, Станція Старокостянтинів ІІ.
9 – березня Семереньки, Слобідка Новомейська, Цукрозавод, Малий Чернятин, Пашківці, Новоселиця, Миролюбне, Верхняки, Морозівка, Сковородки, Підгірне, Веселе, Круглики,

м. Старокостянтинів.
10 – березня Закузьмін, Григорівка, Воронківці, Берегелі.

Окупація району тривала з 8. 07. 1941 року по 8. 03 1944 року.

Проскурівсько Чернівецька операція

І Українського фронту

(4 березня 17 квітня 1944 р.)

Проскурівсько – Чернівецька операція – видатна подія

Другої світової війни. За своїми масштабами бойових дій, чисельністю радянських та гітлерівських військ, концентрацією військової техніки ця операція ввійшла в число найграндіозніших і кровопролитних битв в історії світових воєн. Крім успішних перемог, в ході цієї воєнної кампанії, воюючі сторони понесли колосальні людські втрати.

З обох сторін загинуло більше півмільйона солдатів та офіцерів.


Календар визволення населених пунктів Хмельницької області

від німецько фашистських загарбників

січень березень 1944 року

9 січняПолоне

18 січняСлавута

11 лютогоШепетівка

20 лютогоБілогір’я

3 березняс.м.т. Ямпіль

4 березняТеофіполь

5 березняІзяслав, Антоніни

7 березняСтара Синява

8 березняЧорний Острів

9 березняСтарокостянтинів, Красилів

17 березняВолочиськ

23 березняЛетичів

24 березняМеджибіж, Чемерівці

25 березняПроскурів (Хмельницький),

Городок, Деражня

26 березняКамянець Подільський

27 березняВіньківці, Нова Ушиця, Ярмолинці

31 березняДунаївці

Література:

Книга Пам’яті України. Хмельницька область : Історико – меморіальне багатотомне видання в 10 т. Т. 7. Славутський, Старокостянтинівський р – ни. – Хмельницький : Поділля, – 1996.

– 768 с.


Поділля у Великій Вітчизняній війні (1941 – 1945 рр.) : збірник

документів і матеріалів. – Л. 1969. – 415 с.



Проскурівсько – Чернівецька операція – видатна подія другої світової війни: Збірник документів і матеріалів / Упоряд. : Вавринчук М. П., Завальнюк О. М., Слободянюк П. Я. – Хмельницький. 2009. – 385 с.

Кобудь. Старий Костянтинів : Історичний нарис про Старокостянтинівський край. –Тернопіль., - 2006. – 60 с.

Кобудь – Костянтинів – Старокостянтинів : історія, археологія, культура, архітектура. Науковий збірник. «Велика Волинь» т. 34. – Старокостянтинів. 2006. – 388 с.

Манкевич М. Старокостянтинівщина : історичний формуляр. – Хмельницький, 1997. – 165 с.

Слободянюк П. Тих днів не померкне слава ! // Поділ. вісті. – 2004.

– 15 січ.



Мончак В. Переможна весна 1944 – го // Життя Старокостянтинівщини. – 1999. – 24 лют.

Иванов Е. Освобождение г. Старокостантинова // Життя

Старокостянтинівщини. – 1998. – 7 берез.



Мончак В. Весна визволення // Життя Старокостянтинівщини. – 2001. – 7 берез.

Лепьохін Є. Салюти визволителям // Наше місто. – 2011. – 10 берез.

Лепьохін Є. Весна перемоги : Як усе було ? // Життя Старокостянтинівщини. – 2011. – 12 берез.

Станових А. Хронологія визволення району у березні 1944 // Життя Старокостянтинівщини. – 2011. – 12 берез.

Лепьохін Є. Незабутня подія нашої історії // Наше місто. – 2013. – 7 берез.

70 – років

звільнення України

від фашистських

загарбників


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка