Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте



Скачати 460.73 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір460.73 Kb.

34

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин


На правах рукопису
Варивода Ярослав Олександрович
УДК: 327.8; 32.019.51:654.19; 356.251; 659.44
ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ США ТА РОСІЇ ЗА КРИЗОВИХ УМОВ
23.00.04 - Політичні проблеми міжнародних

систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук


Науковий керівник:

Ожеван Микола Андрійович,

доктор філософських наук, професор

Київ – 2004

ЗМІСТ


ВСТУП 3

ВИСНОВКИ 13




ВСТУП


Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку людства є переходом до інформаційного суспільства й глобальної інформаційної економіки (економіки знань), коли зникають межі національних та регіональних ринків, зближуються сфери виробництва і споживання, загострюються різноманітні ризики, виклики та загрози, зокрема пов’язані з боротьбою за обмежені енергетичні, сировинні, фінансові й інтелектуальні ресурси.

Хоча інформація і комунікації завжди були важливими складовими державної зовнішньополітичної стратегії, у сучасному світі йдеться про виникнення якісно нової ситуації, коли “контроль за інформацією”, “могутність” і “впливовість” нерозривно пов'язані між собою. У зовнішній політиці управління інформаційними ресурсами перетворилося на життєво важливий атрибут, органічну складову стратегічного планування. Це стосується також усіх без винятку аспектів і вимірів зовнішньої політики (економічного, екологічного, військового тощо).

Виникає нетривіальна ситуація підпорядкованості більшості аспектів зовнішньої політики інтересам національної та міжнародної інформаційної безпеки, значимість яких переконливо довела ухвалена 23 липня 2000 р. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства. У свою чергу, це підтвердив Всесвітній саміт з інформаційного суспільства під егідою ООН, перший етап якого відбувся у грудні 2003 р. в Женеві (наступний відбудеться в листопаді 2005 р. у Тунісі). Подібні глобального змісту документи є переконливим доказом того, що здатність країни “вписатися” в координати глобального інформаційного суспільства, невпинно нарощувати свої інформаційні ресурси та ефективно ними керувати є на сьогодні найважливішою проблемою національної й міжнародної безпеки. Інформаційна сфера здатна як виступати провідним фактором реалізації найважливіших суспільних проектів, так і перетворюватися на фактор хаотизації й гальмування соціального, економічного й культурного розвитку.

Інформаційна “м'яка сила” наразі має істотний пріоритет перед силою традиційною – матеріальною, “грубою”, – що переконливо довела антитерористична кампанія, яку після трагічних подій 11 вересня 2001 року розгорнули американський президент Джордж Буш та очолювана ним адміністрація, а також невдачі політики американців та їхніх союзників по коаліції в Іраку (2003 – 2004 рр.).

Події 11 вересня 2001 року спонукали США та інші держави світу взяти під контроль інформаційно-комунікативні технології й інформаційний обмін. Відбувається поділ світу на країни інформаційно розвинуті та нові країни, що розвиваються. Посилюється інформаційна (цифрова) нерівність, що більш-менш адекватно відображають терміни “інформаційний імперіалізм” та “інформаційне гетто”. Сподівання відсталих країн наздогнати світовий авангард практично зводяться нанівець тим, що новітні технології комунікацій постійно видозмінюються під впливом різноманітних “ноу-хау”. Тобто насправді йдеться не про імітаційне засвоєння готового набору інформаційно-комунікативних технологій, а про здатність країни до інноваційного розвитку, істотно узалежнену від складного системокомплексу цивілізаційно-ментальних чинників.

Інформаційні методи впливу на масову свідомість стають потужним інструментом державної політики на внутрішній та зовнішній арені. Активними суб’єктами позадержавної політики в наш час стали потужні транснаціональні корпорації та фінансово-промислові групи, розгалужені транснаціональні мережі організованої злочинності, конкуруючі позанаціональні квазіелітні угруповання, терористичні організації, тоталітарні деструктивні секти тощо. Діяльність таких неурядових суб’єктів є потенційною загрозою національним інтересам будь-якої держави, включно із розвиненими країнами-лідерами.

Яскраво виражена асиметрія протистояння малих активних угруповань із їхніми мережевими технологіями впливів та держав, які вдаються до більш-менш традиційних механізмів здійснення влади, потребує пошуку й осмислення нових стратегій національної й міжнародної інформаційної безпеки, шляхів ефективної протидії асиметричним загрозам та викликам.

У свою чергу, потребує аналізу й відповідного рівня формалізації та узагальнення досвід, набутий “інформаційно просунутими” країнами у сфері управління інформаційними потоками та інформаційними ресурсами за певних зовнішніх та внутрішніх кризових умов. Врахування цього досвіду необхідне для забезпечення більш ефективної політики України як у сфері захисту національного інформаційного простору, так і в царині інформаційної підтримки зовнішньої політики. Йдеться про оптимізацію системи реагування на інформаційні виклики та акції зовнішніх суб’єктів політики з метою забезпечення власного інформаційного суверенітету.



Ступінь наукової розробки теми. Предмет даного дисертаційного дослідження, як воно сформульоване, ще не знайшов належного цілісного відображення у наукових розробках. Хоча США, Російська Федерація та інші “великі” держави мають чималий досвід реалізації на зовнішній арені власних політичних та економічних інтересів шляхом здійснення інформаційних операцій й інформаційних впливів, але конкретна інформація про розробки у цій галузі міститься переважно у внутрішніх службових документах відповідних структур, оскільки подібні питання належать до сфери національної безпеки і зазвичай не призначені до оприлюднення. Тому джерельну базу дисертації склали, передусім, відкриті матеріали відповідних урядових, військових та аналітичних структур. Зокрема, певна інформація на подібні теми міститься у статутних документах Збройних Сил “великих” держав, зовнішньополітичних доктринах та розробках провідних аналітичних центрів.

Праці зарубіжних і вітчизняних вчених, що склали теоретичну базу даного наукового дослідження, варто поділити на кілька груп. Передусім йдеться про тих дослідників, які напрацювали відповідні методології вивчення масових та політичних комунікацій: Г.Джоветт (G.Jowett), В.О’Доннелл (V. O’Donnell), Ж.Доменак (J.Domenaque), Г.Лассуел (H.Lasswell), В.Парето (V.Pareto).

Серед праць вітчизняних вчених окреме місце посідає доробок таких дослідників як О.Г.Бахтіяров, В.М.Бебик, А.Ф.Гуцал, О.В.Зернецька, В.Ф.Іванов, Є.А.Макаренко, який охоплює широке коло питань, пов’язаних із загальними тенденціями функціонування глобального комунікативного простору та визначенням місця й ролі вітчизняних комунікативних структур та технологій у цьому процесі. Окрім того, сучасна українська політична думка дедалі більше зближується з практикою політичного керування й управління, зосереджує дедалі більшу увагу на дослідженнях практично значимих інформаційних аспектів національної безпеки. Тому основою дисертації стали праці вітчизняних вчених, які розробляли різноманітні інформаційні аспекти забезпечення національної безпеки України, – О.В.Литвиненка, М.А.Ожевана, Г.Г.Почепцова, О.В.Сосніна та інших.

Варто також виокремити при цьому низку спеціальних монографічних праць російських, європейських та американських авторів з проблематики інформаційних війн, пропаганди та спеціальних інформаційних операцій: С.Зуєва, Г.Емельянова, А.Левакова, С.П.Расторгуева, Дж.Арквиллы ( J.Arquilla), Д.Кюля (D.Kuehl), Р.Моландера (R.Molander), Дж.Ная (J. Nye) та інших. До джерельної бази також увійшли праці іноземних науковців, які розглядали різні аспекти ідеї “суспільства ризику”: У.Бека (U.Beck), К.Дейка (K.Dake), М.Дугласа (M.Douglas), А.Гидденса (A.Giddens), С.Кирша (S.Kirsch), Ф.Найта (F.Knight), Н.Луманна (N. Luhmann).

Фактичну основу дисертації склали матеріали проведеного автором аналізу публікацій російських та американських видань під час кризових подій в третіх країнах. Джерелами фактичного матеріалу стали електронна та друкована інформаційна продукція видань “Независимая газета”, “Новые Известия”, “Комсомольская правда”, “Известия”, “Московский комсомолец”, “Общая газета”, “The Guardian”, “New York Times”, “Observer”, “Cristian Science Monitor” та інші. Певна група матеріалів запозичена із мережі Інтернет (зокрема, з Інтернет-видань, корпоративних сайтів низки аналітичних центрів та веб-сторінок компаній, що займаються консалтинговою діяльністю у сфері політики).

Отже, на час планування та здійснення дисертаційної роботи у вітчизняних наукових працях були достатньо досліджені окремі аспекти такої специфічної проблеми як інформаційне забезпечення зовнішньої політики держави за кризових умов, але як комплексна самостійна проблема зовнішньополітичного “кризового менеджменту” це явище не розглядалося, що й обумовило вибір теми та визначило мету і завдання дослідження.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене в рамках комплексної програми науково-дослідної роботи Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (тема № 01БФ048-01, номер державної реєстрації 0102U001229), наукова підтема “Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів України”.

Метою дослідження є політологічне осмислення та узагальнення світового досвіду зовнішньополітичних інформаційних стратегій за кризових умов.

Досягнення поставленої мети обумовило потребу вирішення низки завдань, ключовими серед яких є:

- виокремити та проаналізувати основні концептуальні підходи до визначення понять “інформаційна зовнішньополітична стратегія” та “кризова інформаційна стратегія”;

- проаналізувати роль та місце інформаційних стратегій у зовнішній політиці розвинених держав (на прикладі США та Російської Федерації);

- напрацювати належну світоглядно-методологічну базу для вдосконалення технологій моніторингу інформаційних операцій, ініційованих деструктивними зовнішньополітичними суб’єктами (як урядовими, так і позаурядовими) з метою їх нейтралізації та знешкодження;

- запропонувати засоби та методи протидії негативним зовнішньополітичним інформаційним стратегіям, спрямованим проти України;

- проаналізувати інформаційну складову у розв’язанні кризових ситуацій в контексті української внутрішньої та зовнішньої політики;

- розглянути сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні зовнішньої політики США та Росії за умов кризових ситуацій.



Об‘єктом дослідження є новітні тенденції інформаційного забезпечення зовнішньої політики та національної інформаційної безпеки США та Російської Федерації.

Предметом дослідження, відтак, є інформаційна зовнішньополітична стратегія США та Російської Федерації за кризових умов та напрацьовані цими “великими” країнами інструменти інформаційно-комунікативного впливу на перебіг кризових ситуацій в третіх країнах з метою забезпечення власних національних інтересів.

Методологічна і теоретична база дослідження. обумовлена характером проблем і поставлених завдань і поєднує системно-синергетичну парадигму аналізу соціально-політичних феноменів зі здобутками теорії засобів масової комунікації та спеціальних інформаційних операцій. Використані методи системного підходу, контент-аналізу, івент-аналізу, моделювання суспільно-політичних процесів. Найбільшою мірою використані методи емпіричних досліджень (контент-аналіз публікацій в ЗМІ та моніторинг кризових політичних подій).

Наукова новизна отриманих результатів дослідження. Дане дослідження є однією з перших спроб політичного аналізу проблем реалізації зовнішньополітичних інтересів держави інформаційними засобами за умов міжнародних криз. Комплексно розглянуті процеси вироблення та реалізації інформаційної зовнішньополітичної стратегії як складової загальнодержавної стратегії розвитку, систематизовані теоретичні та прикладні проблеми застосування інформаційно-комунікативних інструментів забезпечення національних інтересів за умов кризових ситуацій в третіх країнах, досліджено сучасні тенденції в організації міжнародних комунікаційних потоків за кризових умов та практику у цій сфері тих держав, які справляють істотний зовнішній вплив на вироблення та реалізацію зовнішньої політики України (США та Російська Федерація), сформульовано авторську концепцію інформаційної зовнішньополітичної стратегії.

У процесі наукової роботи розкрито наступні положення, які містять наукову новизну і виносяться на захист:

1. Інформаційна зовнішньополітична стратегія, поряд із військовим, економічним та іншими чинниками, є особливо важливою складовою розв’язання кризових проблем в сучасній міжнародній системі.

2. Під “інформаційною стратегією” слід розуміти засадничу модель гнучкого застосування інформаційних зовнішньополітичних підходів, спрямованих на захист вітчизняного інформаційного простору та ефективне забезпечення національних інтересів на міжнародній арені.

3. Цілі стратегічного інформаційного протистояння із використанням глобального інформаційного простору для реалізації імперативів зовнішньої політики визначаються характером політичних та військових конфліктів, заради розв’язання яких проводиться боротьба, а новітні інструменти інформаційної стратегії мають ту специфіку, що не сприймаються як загрозливі не лише населенням, але й політичними елітами країн-мішеней.

4. Російські фінансово-промислові групи, які є власниками медіа-холдингів, використовують інформаційні ресурси для забезпечення не лише російських національних, але й власних інтересів на міжнародній арені шляхом дискредитації міжнародної репутації суверенних країн, забезпечення прийняття необхідних урядових рішень в пострадянських країнах та інформаційної підтримки інтересів політичної та фінансової еліт Росії.

5. Епоха терору та антитерору призвела до появи нових видів інформаційної зброї (листи із “підозрілою речовиною”, “сигнали” щодо вчинення терористичних актів тощо), які не лише деструктивно впливають на стани масової свідомості, політичну та економічну ситуацію в окремих країнах та світі в цілому, але й руйнують знаково-символьну інфраструктуру “нового” глобального мислення, заснованого на загальнолюдських цінностях.

6. Антитерористичні операції обумовили низку новітніх тенденцій в інформаційному забезпеченні зовнішньополітичного курсу Вашингтону; переформатування внутрішніх та зовнішніх інформаційних потоків; запровадження нових моделей комунікацій між владою, засобами масової інформації та масовою аудиторією; використання слоганів демократії та прав людини для реалізації курсу “демократичного імперіалізму”.

7. Реальний стан інформаційного забезпечення зовнішньополітичних інтересів України не відповідає ситуації, яка формується в нинішньому глобальному інформаційному просторі. Розробка та впровадження механізмів ефективного моніторингу негативно та позитивно спрямованих інформаційних стратегій розвинених країн та країн, що є регіональними лідерами, слід розглядати як необхідну складову оперативного та гнучкого застосування Україною власних зовнішньополітичних стратегій (особливо за умови кризових ситуацій).

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Теоретичний аспект роботи може бути використаний для підготовки та перепідготовки фахівців у таких галузях, як міжнародні відносини, теорія масової комунікації, міжнародна журналістика, національна безпека тощо.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їхнього використання у процесі формування специфічної державної політики в інформаційній та зовнішньополітичній сферах, спрямованої на налагодження зовнішніх комунікацій і здійснення інформаційного впливу на “треті країни” за умов криз та міжнародних конфліктів.

Низка напрацьованих технологій використана дисертантом у процесі підготовки доповідних записок та різноманітних аналітико-прогностичних матеріалів для керівництва держави з тематики репрезентації інтересів України у світовому інформаційному просторі та щодо захисту національного інформаційного простору від зовнішніх негативних інформаційних впливів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, що містить отримані автором результати, які забезпечують вирішення теоретичної і теоретико-прикладної проблеми в рамках здійснених нових розробок в області політичних наук. У роботі не використовувалися ідеї і розробки, що належать співавторам розділів у двох колективних монографіях, підготованих до друку кафедрою міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Апробація роботи. Результати наукового дослідження викладено у доповідях та виступах на міжнародних та науково-практичних конференціях: наукових конференціях студентів та аспірантів в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Київ, України, 13 квітня 2001 року та 13 жовтня 2003 року); міжнародній науковій конференції “Молодь за інформаційне суспільство” (Київ, Україна, 17 квітня 2003 року); науково-практичній конференції “Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах” (Хмельницький, Україна, 24-25 квітня 2003 року); міжнародній науковій конференції “Інноваційна діяльність – стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек” (Київ, Україна, 7-9 жовтня 2003 року); міжнародній науковій конференції “Взаимодействие политической науки и органов государственной власти в формировании политических процессов” (Єкатеринбург, Росія, 6-7 лютого 2004 року); науково-практичній конференції за міжнародною участю “Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, Україна, 28 травня 2004 року).

Основні наукові положення та висновки дисертації обговорювалися на наукових семінарах, “круглих столах” та на засіданнях кафедри міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, були використані при підготовці навчальної та робочої навчальної програми курсу “Міжнародні кризові комунікації”.



Публікації. Основні наукові положення, теоретичні висновки і практичні рекомендації викладено автором у 9 друкованих працях. Із зазначених праць 5 опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 – у збірках статей за результатами наукових конференцій, 1 – у колективній монографії


ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення поставлених завдань, серед яких чільне місце посідає обґрунтування методології і технології відстеження та забезпечення протидії негативним інформаційним акціям, ініційованих зарубіжними суб’єктами за умов кризових подій у внутрішній або зовнішній політиці, з метою забезпечення національних інтересів України. Запропоновані відповідні пропозиції щодо розробки сучасної державної інформаційної стратегії України у сфері зовнішньої політики.

Застосований відповідно до мети і завдань дисертації комплексний аналіз задіяних в кризових ситуаціях інформаційних зовнішньополітичних стратегій США та Росії дав підстави для наступних висновків:

1. В сучасному світі зберігається інформаційне протистояння між різними державами й інтеграційними формуваннями, котре в посткомуністичну епоху не зводиться лише до інформаційного забезпечення операцій збройних сил (зокрема, – шляхом маніпулювання інформаційними процесами в ході управління військами, веденням пропаганди тощо). Попри усі зміни інструментарію інформаційного впливу, цілі новітнього інформаційного протистояння, як і раніше, визначаються характером політичних та військових конфліктів, заради яких провадиться інформаційне протиборство. Нові інструменти інформаційної стратегії не позначені явно вираженими деструктивними атрибутами, а тому часом помилково не сприймаються як загрозливі. Важливим є створення передумов для максимальної відповідності інформаційної стратегії держави у міжнародному вимірі її національним інтересам. Відстеження та аналіз інформаційних акцій окремих держав надають підстави для ідентифікації ключових політичних та економічних гравців та напрямів їх діяльності за умов невизначеності та відсутності чітких даних щодо цілей, інтересів та суб’єктів, що визначають поведінку “великих” держав на міжнародній арені.

2. Аналіз існуючих підходів до визначення поняття “інформаційна стратегія” уможливив побудову авторської моделі зовнішньополітичної інформаційної стратегії, яка передбачає широке та вузьке розуміння цього феномену. “Інформаційну стратегію” доцільно тлумачити як систему великомасштабних рішень і визначених засобів інформаційної діяльності на їх підтримку, покликану посприяти досягненню певної політичної (економічної, військової тощо) мети. Вужче розуміння “інформаційної стратегії” полягає у її розумінні крізь призму сталих інструментальних методів впливу на внутрішню та зовнішню (“елітну” та “масову”) аудиторії та формалізованих методик, які доповнюють зазначений інструментарій інформаційної політики відповідно до потреб суб’єкта зовнішньої політики та умов міжнародного середовища.

3. Здійснення зовнішньополітичних комунікаційних стратегій російських ЗМІ за кризових умов в третіх країнах може бути скероване на дискредитацію міжнародної репутації нових суверенних країн, забезпечення прийнятних для ФПГ урядових рішень та підтримки інтересів політичної та фінансової еліт Росії. Виявлену шляхом контент-аналізу інтенсивність зовнішньополітичних інформаційних кампаній та ознаки їх тенденційного спрямування можна використовувати як показник справжніх прихованих інтересів фінансово-промислових груп.

4. Як засіб протидії загрозливим інформаційним зовнішньополітичним стратегіям доцільно створити український зовнішньополітичний інформаційний ресурс, спроможний ефективно впливати на певні цільові аудиторії поза межами країни (зокрема, – в США та Росії). На противагу негативним інформаційним стратегіям необхідні рішучі дії органів державного управління, підтримані позицією активної частини громадськості, щодо перехоплення ініціативи по висвітленню ситуації та вжиття заходів з подолання криз. Зменшення дієвості та дезавуювання спрямованих проти України інформаційних акцій передбачає також зміну тематизації задіяних у випадку кризових явищ сценаріїв, створення та функціонування централізованої системи антидифамації та представлення власної позиції. Пропонується започаткувати у відповідних державних структурах діяльність з аналізу наявних ознак, структури та змістового наповнення інформаційних стратегій суб’єктів міжнародних відносин стосовно висвітлення кризових ситуацій в Україні. Також доцільним є утворення спеціальної державної структури, на яку було б покладено функції координації зусиль органів державної влади щодо формування позитивного іміджу держави і яка мала б певний вплив на формування і застосування державних стратегій інформаційної підтримки зовнішньої політики (передусім, шляхом розробки та застосування ефективних механізмів та інструментів впливу на суб'єкти у зарубіжних політичних та ділових колах)

5. З’явилася нова інформаційна зброя “масового психічного ураження”, що має на меті зниження відчуття безпеки, поширення паніки та страху. Не тільки масова свідомість, але і політичні інститути, економічна та культурно-цивілізаційна система в цілому стають ціллю подібних інформаційних впливів. Аналіз засвідчив, що органами державної влади західних країн в ході антитерористичної кампанії не винайдено якихось принципово нових методик протидії “асиметричній” інформаційній зброї терористів. Боротьба проти епідемії страху відбувалася за традиційною схемою запровадження додаткових заходів безпеки, висвітлення розслідувань, розповсюдження закликів щодо збереження спокою, намагання обмежити доступ населення до інформації за допомогою цензури та самоцензури. У процесі планування антитерористичних заходів відповідними органами державної влади України та для протидії кризовим ситуаціям інформаційного характеру варто зосередити увагу не лише на організаційно-адміністративних заходах, але й на медіа-інформаційних засобах протиборства.

6. Боротьба проти тероризму обумовила низку новітніх тенденцій в інформаційному забезпеченні зовнішньополітичного курсу США. Відбулося переформатування внутрішніх та зовнішніх інформаційних потоків. Запроваджено нові моделі комунікацій між владою, засобами масової інформації та масовою аудиторією (зокрема, “embedded journalism”, розповсюдження інформації із врахуванням досвіду і методів проведення політичних кампаній в США, використання стратегічного підходу до формування міжнародних комунікативних потоків тощо). Провідними тенденціями в інформаційному забезпеченні зовнішньої політики США за кризових умов на сьогодні є: (а) пропагування нової системи міжнародних відносин та міжнародної безпеки; (б) посилення централізації управління комунікаційними потоками; (в) превентивна та преемптивна гра на випередження й захоплення ініціативи; (г) компенсація фактичної втрати Вашингтоном монополії на формування міжнародної масової свідомості зосередженням медіа-інформаційних ресурсів на “ключових” напрямах навіть за рахунок втрати медіа-інформаційного переважання в інших регіонах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

. Конституція України / Закон від 1996.06.28, №254к/96-ВР

. Національна безпека України, 1994-1996 рр.: Наукова доповіль НІСД / Рада національної безпеки і оборони України; Національний ін-т стратегічних досліджень / О.Ф. Бєлов (ред.). — К., 1997. — 198 с.

. Почепцов Г.Г. Элементы теории коммуникации / Ровенский ин-т славяноведения Киевского ин- та "Славянский ун-т"; Институт международных отношений Киевского Национального ун-та им. Тараса Шевченко. — Ровно, 1999. — 143 с.

. Arquilla J., Ronfeldt D.F. The Emergence of Noopolitik: Toward an American Information Strategy: MR-1033-OSD, 1999 // http://www.rand.org/publications/MR/MR1033/

. Nye J.S., Owens Jr. America’s Information Edge // Strategy and force planning Faculty, National Security Decision Making Department, Naval War College. R.M.Lloyd. course director et al. – 2-nd ed. – 630 p.

. Литвиненко О.В. Інформаційні впливи та операції – К.:НІСД, 2003. – 240 с.

. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – С.18

. Ellmore R.T. Mass Media Dictionary. – Lincolnwood, 1992. – P.351

. A Dictionary of Communication and Media Studies. Ed. by J.Watson and A.Hill. – London, New York, Sydney, Aucland. – P.132-133

. Анатомия кризисов/ А.Д. Арманд, Д.И. Люри, В.В. Жерихин и др. – М.: Наука, 1999. – 238 с.

. Філософський словник соціальних термінів – Х.: “Корвін”, 2002. – 672 с.

. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировоззрение // Вопросы философии, 1992 №12, С. 3-20

. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой: Пер. с англ. – М.: «Прогресс», 1986. – 432 с.


. Современный политологический словарь – М.: Nota Bene, 2000. – 1024 с.

. Определение понятия “кризис” // http://www.lessons.ru/crisis/crisis1.html

. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации. – М.: Центр, 1998. – 352 с.

. Beck U. World Risk Society. London: Polity Press, 1999.

. Артюшин Л.М., Костенко Г.Ф. Теоретичні аспекти стратегії воєнної безпеки суспільства і держави. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 176 с.

. Риск / М. Дуглас, Т. Лоуви, А. Вилдавски, К. Дейк // THESIS, 1994, вып. 5 // http://www.hse.ru/science/igiti/thesis5/5_4_2Daed.pdf

. Найт Ф. Понятие риска и неопределенности // http://www.hse.ru/science/igiti/thesis5/5_1_1Knigh.pdf

. Луман Н. Понятие риска // http://www.hse.ru/science/igiti/thesis5/5_2_2Luhm.pdf

. Гидденс Э. Судьба, риск и безопасность // http://www.hse.ru/science/igiti/thesis5/5_2_1Gidd.pdf

. Kirsch S. The ‘world risk society’ and the policing of terror: notes on insurance, internationalism, and democracy // www.unc.edu/depts/pfn/01oct2001/kirsch.pdf

. Браун М. Пол. Посібник з аналізу державної політики: Пер з англ.. — К. : Основи, 2000. — 243 с.

. Закон України про інформацію від 02.10.1992 // Відомості Верховної Ради. - 1992. - N 48. - С.650

. Зуев С.Э. Измерения информационного пространства // http://www.future.museum.ru/part01/010601.htm

. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студ. вузів / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Ю.С. Шемшученко (ред.), В.П. Горбатенко (упоряд.), В.Д. Бабкін (ред.), А.Г. Саприкін (упоряд.). — К.: Генеза, 1997. — 395 с.

. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации - К.: Ваклер, 2001. - 656 с.

. Предвыборный словарь сайта “Новая ідеологія” // http://www.newideology.ru/slovar_termin.php?termin_id=154

. Green P.S. Winning PR tactics. - London, 1994.

. Словарь терминов антикризисного управления // http://ushakov.academic.ru/misc/anticris.nsf/ByID/NT00011F2A

. Thompson A.A., Strickland A.J. Strategic management: concepts and cases. – Irwin McGraw-Hill. - 1998. – 1049 p.

. Дацюк С. Коммуникативные стратегии // http://www.dere.ru/library/datsyuk/komm_strat.html

. SWOT Analysis // http://www.quickmba.com/strategy/swot/

. Strategic Planning/Management // http://www.pittstate.edu/mgmkt/strategy.html

. Литвиненко О.В., Бінько І.Ф., Потіха В.М. Інформаційний простір як чинник забезпечення національних інтересів України. – К., 1998. – 48 c.

. Лиддел Гарт Б.Х. Стратегия непрямых действий // http://militera.lib.ru/science/liddel_hart1/index.html

. Свечин А.А. Стратегия // http://www.niss.gov.ua/analit/Strateg/index.htm

. Шапошников Б.М. Мозг армии // http://www.niss.gov.ua/analit/Mozg/index.htm

. Dictionary of Military Terms. Joint Chiefs of Staff, 1987, P.346.

. National strategy // The Defense Technical Information Center // http://www.dtic.mil/doctrine/jel/doddict/data/n/03561.html

. Military strategy // The Defense Technical Information Center // http://www.dtic.mil/doctrine/jel/doddict/data/m/03361.html

. Жинкина И.Ю. Стратегическое мышление США // США и Канада: экономика, политика, культура. – 2002. - №3. - С. 78-93.

. Воеводин А.И. Стратагемы - стратегии войны, манипуляции, обмана // http://www.lib.ru/POLITOLOG/voevodin.txt

. Наджос А.І. Інформаційні стратегії впливу американської преси на соціально-політичний процес в Україні: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.08 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Інститут журналістики. — К., 2002. — 20 с.

. Шабров О.Ф. Политические системы и политические режимы современности // Политология: Учебник / Под общ. ред. В.И.Буренко. - М.: Изд-во Национального института бизнеса, 2002. − С. 90-105.

. Deutsch K.W. Problems of World Modelling: Political and Social Implications / Ed. by K.W. Deutsch et al. Cambridge (Mass.), 1977.

. Вершинин М.С. Политическая коммуникация в информационном обществе. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. - 253 с.

. СМИ как структура социально-политической коммуникации // http://www.cjes.ru/lib/content.php?content_id=3179&category_id=3

. Емельянов Г.В., Лепский В.Е., Стрельцов А.А. Проблемы обеспечения информационно-психологической безопасности России // «Информационное общество», 1999, № 3 (http://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/bb84e562c8e9719cc32568c400467c1a)

. Литвиненко О.В. Проблеми забезпечення інформаційної безпеки в пострадянських країнах (на прикладі України та Росії): Дис. ... канд. пол. наук: 23.00.04 / Київський ун- т ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - К., 1997. – 232 c.

. Кургинян С. Седьмой сценарий. – М.: ЭТЦ, 1992. – 336 с.

. Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений, обуч. по спец. "Социология", "Психология", "Политология" / Институт "Открытое общество". — 2.изд., испр. и доп. — М. : Новая шк., 1996. — 352 с.

. Корчинський Д. Війна у натовпі. — К. : Амадей, 1999. — 382 с.

. Рендов В. Зомбирование Россией // Підтекст, №15 (19) 4-10 грудня 1996.

. Рендов В. Зомбирование Россией - 3 // Підтекст, №8 (30) 5-11 березня 1997.

. Гурова Т., Медовников Д. Политические технологии // Эксперт.-1998.-№48. - С. 36-40.

. Воропаева Т. Защита от манипуляций // http://www.ln.com.ua/~art/image/spec17.htm

. Методы манипулятивного воздействия телевидения на общественное сознание. Докладная записка информационно-аналитического отдела Уральского военного округа // http://black.pr-online.ru/article.asp?art=392

. Compact Oxford English Dictionary // http://www.askoxford.com/concise_oed/manipulate

. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. — М. : ЧеРо, 1996. — 344 с.

. Манипуляции в человеческих отношениях и защита от них // http://oceansoul.narod.ru/hse/manipul.htm

. Муратова М. Средства речевого воздействия в языке СМИ // Русский журнал. – 27.01.03 (http://www.russ.ru/politics/20030127-apelsin.html)

. Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії – К.: ВКФ “Сатсанга”, 2000. - 222 с.

. Почепцов Г.Г. Элементы теории коммуникации. – Рівне.: Волинські обереги – 1999 – 144 с.

. Лучкин Д. Почему пропаганда не есть PR, а PR не есть реклама // Русский журнал. - 09.06.01 (http://www.russ.ru/politics/econom/20010709-lutch.html)

. Почепцов Г.Г. Информационные войны. Основы военно-коммуникативных исследований. — К.: АДЕФ-Украина, 1998. — 332 с.

. Jowett G.S., O’Donnell V. Propaganda and persuasion. — Newbury Park, 1992

. PR сегодня: новые подходы, исследования, международная практика. М.: Инфра-М., 2002. – 493 с.

. Traverse-Healy T. Public Relations and Propaganda – Value Compared. IPRA Gold Paper. # 6

. Інформаційне суспільство. Дефініції/ В.М.Брижко, О.М.Гальченко, В.С.Цимбалюк, та інш. – К., 2002. – 220 c.

. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — 2-е вид.,доп. — К. : Видавничий центр "Київський ун-т", 1999. — 307 с.

. Braddock R. An Extension of the "Lasswell Formula". Journal of Communication, 8, 1958, P. 88-93.

. Westley B. MacLean M. A Conceptual Model for Communications Research. Journalism Quarterly, 34, 1957, P.31-38.

. McQuail D. Windahl S. Communication Models for the Study of Mass Communication. London, 1981.

. Боришполец К. Методы, методики и процедуры прикладного анализа международных отношений // Международные отношения: социологические подходы / рук. авт. колл. проф. П.А. Цыганков — М. : Гардарика, 1998. — 352 с.

. Методичні рекомендації до курсу “Контент- аналіз як метод дослідження ЗМК” / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики; Центр вільної преси / Іванов В.Ф. (уклад.). — К., 1998. — 14 с.

. U.S. Suspects Ukraine of Selling Radar to Iraq // http://www.nytimes.com/2002/09/24/international/europe/24UKRA.html

. Dossier to show Iraqi nuclear arms race // http://www.observer.co.uk/international/story/0,6903,796786,00.html

. http://www.reuters.com/news_article.jhtml?type=topnews&StoryID=1485230

. Daily Press Briefing by Richard Boucher, September 24, 2002 // http://www.state.gov/r/pa/prs/dpb/2002/13645.htm

. Киев присоединился к антииракской коалиции // http://www.vremya.ru/2003/57/3/54720.html

. Защитники под опекой защищаемых // http://www.vremyamn.ru/cgi-bin/2000/1132/5/4.html

. Украина просила США считать ее членом антииракской коалиции // http://www.ukraine.ru/stories/03/02/20/3281/175826.html

. http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/articles/A31633-2003Mar26.html

. Основы политической элитологии: Учеб. пособие для студ. вузов / Ашин Г.К., Понеделков А.В., Игнатов В.Г., Старостин А.М. – Северо-Кавказская академия гос. службы. — М., 1999. — 303 с.

. Ашин Г.К., Охотский Е.В. Курс элитологии / Российская академия гос. службы при Президенте РФ; Московский гос. ин-т международных отношений (ун-т) МИД РФ. — М. : ЗАО “Спортакадемпресс”, 1999. — 368 с.

. Моска Г. Правящий класс // Социс, 1994 №10, С. 187-198.

. Российские средства массовой информации, власть и капитал: к вопросу о концентрации и прозрачности СМИ в России // http://www.medialaw.ru/publications/books/conc1/index.html

. Музалев В., Незнамов В. Средства массовой информации как орудие политики // Власть. – 1997. - №12, С. 73-79.

. Кому принадлежит Россия. Средства массовой информации-2001 // Коммерсант-Власть, 18.12.01

. Медведев О. Пресса пошла по рукам // Киевские Ведомости, 04.08.98

. Изгой и его команда // Московский Комсомолець, 11-18.04.02

. Голембиовский начал с нуля // Эксперт – 1997. - №42 (http://srv1.nasledie.ru/naslHTTP/cs/OUT_DOC/ID/cs/OUT_DOC/ID/APL.php?h=/data/pressa/5/ex031197/ex7b3047.txt)

. Медиа-политическая система Российской Федерации // http://www.mediasprut.ru/jour/inform/magnat.shtml

. Досье Радио Свобода “Российские информационные империи IV” // http://www.svoboda.org/archive/dossier/rumedia4/

. Российский рынок средств массовой информации // http://www.nns.ru/media/

. Рейтинг влиятельности медиа-олигархов // http://www.vokruginfo.ru/news/news4126.html

. РАВНЯЙСЬ! СМИрно! // Stringer. – 2001. - №15 // http://zero.thewalls.ru/htdocs/anal/4.htm

. Федоров Ю. Каспийский узел // Власть. – 1996. - №3

. Броладзе Н. Нефть Каспия пойдет в Грузию? // Независимая газета, 15.10.98

. Гулый С. Турок обнесли каспийской нефтью // Новые Известия, 14.10.98

. Броладзе Н., Воронин М. Мятеж в Грузии подавлен // Независимая газета, 21.10.98

. Драпушко В. Свято место пусто не бывает // Независимая газета, 28.10.98

. Броладзе Н. Кадровый дефицит в Грузии // Независимая газета, 29.10.98

. Тесемникова Е., Ахалкаци Э. Выборы в Грузии - не за горами // Содружество НГ. – 1998. - № 9

. Слишком хороший русский язык // Эксперт. – 1998. - № 40. - с. 43

. Евтушенко А. Призрак Гамсахурдиа ходит по Сенаки // Комсомольская правда, 20.10.98

. Барамидзе И. От войнушки в Грузии дурно пахнет нефтью // Комсомольская правда, 21.10.98

. Баблумян С. Всех коррупционеров Армении скоро назовут поименно // Известия, 23.10.99

. Гритчин Н. Армянский баланс // Известия, 28.10.99

. Баблумян С. Территория террора // Известия, 29.10.99

. Крутиков Е. Вазген Саркисян, или лучшие годы нашей жизни // Известия, 29.10.99

. Баблумян С. Террорист хотел только “напугать” // Известия, 30.10.99

. Баблумян С. Правительство Армении считается отставленным // Известия, 03.11.99

. Вартанян М. Киллеры обычно не промахиваются // Московский комсомолец, 4-11.11.99

. Татарченков О. Кровавая “подстава”. Заказчики мспользовали террориста Унаняна втемную // Московский Комсомолец, 18-25.11.99

. Крутаков Л. Нефтепровод с нечеловеческим лицом // Московский комсомолец, 25.11-2.12.99

. Джилавян А. Большая игра маленькой Армении // Независимая газета, 27.10.99

. Ханбабян А. Трагедия в Армении // Независимая газета, 28.10.99

. Ханбабян А., Гаджизаде А. Запад давит на Баку и Ереван // Независимая газета, 28.10.99

. Касаев А. Политическое поле Армении опустело // Независимая газета, 29.10.99

. Кедрот И. Что делают российские военные в Армении // Независимая газета, 29.10.99

. Ханбабян А. Кому выгоден уход Саркисяна и Демирчана? // Независимая газета, 29.10.99

. Черногорский Д. О чем договорились Алиев с Кочаряном? // Независимая газета, 29.10.99

. Мамедов С. Гейдар Алиев оказался в больнице // Известия, 19.01.99

. Новопрудский С. Нефтяные компании “болеют” за Алиева // Известия, 20.01.99

. Новопрудский С. Азербайджан ловит Турцию на нефть // Известия, 27.01.99

. Пулина Н., Тесемникова Е. Гейдар Алиев тоже заболел // Независимая газета, 19.01.99

. Гафарлы М. Американские войска в Азербайджане? // Независимая газета, 23.01.99

. Гаджизадзе А. Новые миротворцы // Независимая газета, 26.01.99

. Козловский А. Расправа или попытка мятежа? // Независимая газета, 27.01.99

. Ахцидава Э. Президент обещал поправиться через неделю // Общая газета, 21-27.01.99

. Ахцидава Э. Алиев и Алиев // Общая газета, 28.01-3.02.99

. Литовский В. Ракетный зонтик над Арагацем // Общая газета, 11-17.02.99

. Ахцидава Э. Азербайджан в ожидании НАТО // Общая газета, 11-17.02.99

. Веселовський С.Г. Ідентифікації громадян України як чинник її зовнішньополітичного розвитку: Автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2000. — 19 с.

. Molander R., Wilson P., Mussington D., and Mesic R.. Strategic Information Warfare Rising: MR-964-OSD, 1998 http://www.rand.org/publications/MR/MR964/MR964.pdf

. Arquilla J., Ronfeldt D. The Emergence of Noopolitik: Toward an American Information Strategy //http://www.rand.org/publications/MR/MR1033/ MR1033.pdf

. Kuehl D. Defining information power. - Strategic Forum. - 1977. - # 115.

. Завадский И. И. Информационная война - что это такое? // Конфидент. - 1996. - № 4, С. 13.

. Molander R., Riddile A., Wilson P. Strategic Information Warfare: A New Face of War // http://www.rand.org/publications/MR/MR661/MR661.pdf

. Леваков А. Анатомия информационной безопасности США // http://www.jetinfo.ru/2002/6/1/article1.6.2002.html

. Defense-in-depth revisited: qualitative risk analysis methodology for complex network-centric operations, MILCOM-2001 // http://citeseer.ist.psu.edu/447930.html

. Леваков А. Новые приоритеты в информационной безопасности США // http://www.jetinfo.ru/2001/10/1/article1.10.2001.html

. Arquilla J. Louder Than Words: Tacit Communication in International Crises // Political Communication, v. 9. 1993

. Байден Дж. Важность партнерских отношений между Конгрессом и Президентом // США – Канада: экономика, политика, культура. – 2000. - №9 – С. 82-86.

. Интервью бывшего государственного секретаря США Мадлен Олбрайт// http://www.inosmi.ru/translation/197715.html

. Вудворд Б. Признание шефа разведки.: М. Политиздат. – 1990 – 479 с.

. NIRA's World Directory of Think Tanks// http://www.nira.go.jp/ice/nwdtt/idx1/idxc1.html#United3

. American Enterprise Institute // http://www.aei.org/

. RAND Corporation // http://www.rand. org/

. Center for Strategic and International Studies // http://www.csis.org/

. Think tanks // http://www.disinfopedia.org/wiki.phtml?title=Think_tanks

. The Heritage Foundation // http://www.heritage.org/

. Council on Foreign Relations // http://www.cfr.org/

. Council on Foreign Relations // http://www.disinfopedia.org/wiki.phtml?title=Council_on_Foreign_Relations

. Фальков М. План капитолийских мудрецов // http://www.agentura.ru/dossier/izrail/people/falkov/plan/

. Bolt A. The power of one // The Herald Sun, 05.12.03

. Почепцов Г.Г. Информационные войны. Основы военно-коммуникативных исследований / Ровенский ин-т славяноведения Киевского ин-та "Славянский ун- т"; Институт международных отношений Киевского национального ун-та им. Тараса Шевченко. — Ровно : Волинські обереги, 1999. — 350 с.

. Крысько В. Секреты психологической войны. – Минск: Харвест, 1999. – 446 с.

. Information warfare TS 3600.1, DOD, 21 December 1992

. Psychological operations, techniques and procedures. - U.S. Governmental Printing Office. - 1994

. What is information warfare. - National Defense University. - August 1995

. Fresneda C. El nacimiento del “periodismo patriotico” // “El Mundo”, 12.03.2003 (http://www.inosmi.ru/full/173569.html)

. Тема “Ірак” на форумі армійського життя // http://www.bigler.ru/forum/read.php?f=2&i=28345&t=28345&page=27

. На кого работает “Аль-Джазира” - это большой секрет // http://www.stringer-agency.ru/Publication.mhtml?PubID=1913&Menu=&Part=37

. Газеты, близкие к власти, спешно снимают антиамериканские материалы // http://www.stringer-agency.ru/Publication.mhtml?PubID=1959&Menu=&Part=37

. Тихонов А. Наш Бог сильнее // Известия, 21.10.03

. Туров А. Империя любви // Еженедельный журнал, 09.09.03 (http://www.ej.ru/086/tema/04/index.html)

. Буш заплатил около 3 млрд долларов за любовь к себе и Америке // http://www.newsru.com/world/15Sep2003/image.html

. Schmidt E. Rumsfeld assings his own inteligence unit to sift reports on Iraq // The New York Times. 25.10.02

. Хачатуров К. Агитпроп по-американски // Независимая газета, 12.03.03.

. Rumsfeld's Paradigm Shift // http://www.counterpunch.org/norris01182003.html

. Rampton S. Weapons of Mass Deception // PR Watch. – 2003. –Vol. 10, No. 1 (http://www.prwatch.org/prwissues/2003Q1/wmd.html)

. Engel M. US wraps up in homeland security blanket // “The Guardian” 24.01.03.

. White House Office of Global Communications // http://www.whitehouse.gov/ogc/aboutogc.html

. World Press Review. – 2002. - № 11

. Глухонемая пропагандистская война // http://www.apn.ru/?chapter_name=advert&data_id=133&do=view_single

. Yen Declines After Newspaper Reports Al-Qaeda May Target Japan // Bloomberg, 12.03.04








âààâàâ


rectangle 2rectangle 3


Фінансово-економічна підсистема:


  • Банки, інноваційні банки;

  • Регіональні інноваційні фонди - інструменти підтримки пріоритетних інноваційних проектів;

  • Бюджетні і позабюджетні фонди;

  • Регіональні венчурні фонди;

  • Страхові фонди;

  • Бізнес-ангели.





Фінансово-економічна підсистема:


  • Банки, інноваційні банки;

  • Регіональні інноваційні фонди - інструменти підтримки пріоритетних інноваційних проектів;

  • Бюджетні і позабюджетні фонди;

  • Регіональні венчурні фонди;

  • Страхові фонди;

  • Бізнес-ангели.





Фінансово-економічна підсистема:


  • Банки, інноваційні банки;

  • Регіональні інноваційні фонди - інструменти підтримки пріоритетних інноваційних проектів;

  • Бюджетні і позабюджетні фонди;

  • Регіональні венчурні фонди;

  • Страхові фонди;

  • Бізнес-ангели.






Фінансово-економічна підсистема:


  • Банки, інноваційні банки;

  • Регіональні інноваційні фонди - інструменти підтримки пріоритетних інноваційних проектів;

  • Бюджетні і позабюджетні фонди;

  • Регіональні венчурні фонди;

  • Страхові фонди;

  • Бізнес-ангели.





Фінансово-економічна підсистема:


  • Банки, інноваційні банки;

  • Регіональні інноваційні фонди - інструменти підтримки пріоритетних інноваційних проектів;

  • Бюджетні і позабюджетні фонди;

  • Регіональні венчурні фонди;

  • Страхові фонди;

  • Бізнес-ангели.




Фінансово-економічна підсистема:


  • Банки, інноваційні банки;

  • Регіональні інноваційні фонди - інструменти підтримки пріоритетних інноваційних проектів;

  • Бюджетні і позабюджетні фонди;

  • Регіональні венчурні фонди;

  • Страхові фонди;

  • Бізнес-ангели.













2. Складові фінансового ринку України знаходяться у постійній взаємодії та існує зв’язок між динамікою показників, які їх характеризують




Фінансово-економічна підсистема:


  • Банки, інноваційні банки;

  • Регіональні інноваційні фонди - інструменти підтримки пріоритетних інноваційних проектів;

  • Бюджетні і позабюджетні фонди;

  • Регіональні венчурні фонди;

  • Страхові фонди;

  • Бізнес-ангели.






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка