Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні завдання



Сторінка2/5
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.68 Mb.
1   2   3   4   5

Таким чином, на сьогодні сформована певна теоретико-методологічна база дослідження міжнародного ринку послуг, яка базується на використанні низки теорій і дає підґрунтя для розуміння сутності та природи цього ринку, певною мірою відображає тенденції і фактори його розвитку. Проте динамізм змін на ринку послуг є надто високим, що вимагає доповнення основних сутнісних положень та удосконалення класифікацій.



2. Сучасні тенденції розвитку світового ринку послуг та його роль в світовій економіці
2.1 Динаміка та структура світової торгівлі послугами
Значення ринку послуг за останні десятиліття дуже зросло – як у внутрішній економіці, так і у світовій. Сектор послуг у розвинутих країнах сягнув щонайменше половини отриманих прибутків. Усі розвинені й багато країн, що розвиваються, протягом останніх десятиліть переорієнтували структуру економіки від виробництва товарів на виробництво послуг.

Загальний обсяг експорту послуг у 2006 р. склав 2.75 трлн дол., що дорівнювало приблизно 23 відсоткам світового експорту (рис. 3). Торгівля послугами розвивається більш швидкими темпами, ніж зовнішня торгівля загалом: протягом останніх трьох десятиліть ХХ ст. обсяг світового експорту послуг збільшився у 22 рази і продовжує зростати. Останнім часом частка послуг і їх роль у міжнародному обміні істотно зросли, насамперед за рахунок нових видів, а число їхніх видів у зовнішній торгівлі перевищує 600.

У цілому світовий експорт послуг 80 х років демонструє помітний ріст, що трохи загальмувався в середині 90 х років. Розвиток світової економіки багато в чому визначається ростом торгівлі послугами – транспортними, фінансовими, туристськими. У 1995 р. він складав п'яту частину загальної вартості світової торгівлі. Наведені показники відносяться лише до трансграничної торгівлі, що фігурує в національних платіжних балансах. На думку закордонних експертів, приблизно на суму в три рази більшу відбуваються операції з послугами філіями іноземних компаній на території інших країн.

Абсолютна величина суми послуг, що відображена в статистику Міжнародного валютного фонду, є заниженої в порівнянні з реальною величиною. Заниженими представляються розрахунки витрат туристів, бізнесменів, дипломатів, студентів під час їхнього перебування за рубежем. Дуже важко розрахувати величину заробітної плати, виплачуваної іноземним робітником і перекладною ними у свою країну.

Труднощі підрахунку зв'язані з тим, що, як правило, послуги надаються в комплекті з товарами. Причому вартість послуги найчастіше складає значну частку ціни товару. Часто послуги фігурують у в середині фірмовому обміні. У такому випадку виразити і визначити їхню вартість найчастіше виявляється неможливо, оскільки на ці види послуг узагалі немає ринку. У деяких випадках відділення послуги від товару виявляється неможливим (наприклад, лікування хворого за допомогою лік).

Зі статистичного обліку випадають доходи по банківських і страхових операціях, якщо вони реінвестовані в тій же країні, у якій були отримані.

У зв'язку з цим, на думку ряду вчених, офіційна статистика платіжного балансу, у якій вказується щорічний оборот по статті «послуги», не може дати точного уявлення про масштаби міжнародної торгівлі послугами, розмір яких, на думку ряду експертів, виявляється зниженою на 40-50%.

Рис. 3. Світова торгівля послугами


За статистикою ЮНКТАД, частка комерційних послуг у світовій торгівлі в 1980 р. становила 16,2%, у 2001 – 19,4%, а до 2015 р., за оцінками фахівців, здатна досягти 25–30%. (рис. 3)

Саме послуги, відповідно до досліджень міжнародної консалтингової компанії McKinsey, є джерелом довгострокового економічного зростання країн, що розвиваються, причому важливішим, ніж промисловість. Достатньо подивитися на динаміку розвитку названого сектору за останні 30 років – у розвинених країнах частка сфери послуг у ВВП зросла з 55% у 1970 році до 70% – на початку нинішнього тисячоліття (рис. 4)


Рис. 4. Сильніша економіка – більше послуг


В розвинених країнах світу ринок послуг забезпечує до 77% зайнятості населення, а висока продуктивність праці в цьому секторі приводить до вагоміших темпів зростання ВВП (досягають 75%.), ніж зазвичай здатна забезпечити промисловість.

Значного розвитку сектор послуг набув у найбільш розвинених країнах світу – США 73,9% ВВП і 75,1% робочої сили; Великобританії 72,6% і 70,4%, відповідно.

Оптимістичними є й очікування інвесторів щодо подальшого зростання світової сфери послуг. За даними останнього рейтингу компаній FT-500, найбільшими світовими галузями за капіталізацією в 2004 році стали зовсім не нафта з металургією й хімією, а фінансовий сектор, IT – та біотехнології.

Що стосується географічного розподілу торгівлі послугами, то лідерами тут є вісім найбільш розвинутих країн, на які припадає до 70% світового експорту послуг і понад 50% їх імпорту. (див. додаток Б)

До речі, на чотири з цих країн, а саме США, Велику Британію, Німеччину та Японія – припадає близько 33,0% усього світового експорту послуг (див. додаток A). Це пов’язано з тим, що ці країни перейшли до постіндустріальної моделі розвитку, в якій домінує сектор послуг, а також з ростом пропозиції нових послуг. Для цих країн характерне зростання експорту фінансових, інформаційних і ділових послуг.

Хоча в країнах, що розвиваються, сфера послуг і є одним з вирішальних чинників зростання, – все ж їх частка у світовому обсязі торгівлі послугами не перевищує 6%, за винятком хіба що кількох «нових індустріальних країн», або ринків, що виникають таких як Південна Корея (експортує інжинірингові, консалтингові та будівельні послуги), Мексика (туризм), Сінгапур (фінансові та банківські послуги).

За останній час Нова Зеландія й Австралія значно збільшили торгівлю послугами. В Новій Зеландії з 1985 по 2002 р. обсяг послуг зріс майже на 80%, в Австралії – на 70%. Це пов'язано насамперед із поширенням туризму, а саме зі скасуванням обмежень у повітряних перевезеннях і створенням туристичних центрів.

Франція на сьогоднішній день набула ваги як продавець фінансових і фрахтових послуг, а Швеція – у сфері послуг технічного, управлінського й консультативного характеру. На відміну від них експорт послуг США, Великою Британією і Норвегією збільшився незначно. Велика Британія, США втратили більшу частину монополії, що її вони колись мали в галузі фінансових і фрахтових послуг, тоді як Японія та Німеччина стають дедалі вагомішими постачальниками таких послуг. Норвегія пережила нафтовий бум, тож головна увага приділялася тут нафтодобувній індустрії та галузям її обслуговування.

Країни Центральної та Східної Європи мають великий потенціал для розбудови потужного сектора послуг, передусім у галузях сухопутного транспорту, судноплавства, рекреаційних послуг, туристичного та готельного бізнесу. Але через брак коштів на переобладнання матеріально-технічної бази та створення нових основних фондів у цих сферах, не кажучи вже про тиск та обмеження щодо послуг, пропонованих згаданими країнами, експортна виручка від сектора послуг зовсім незначна, якщо зважити на потенціал цих країн.

Росія, інші держави СНД і країни Балтії хоча і мають потенційні резерви для розвитку туризму, транспортних послуг (організують морські перевезення), їхньому широкому експорту заважає слабка матеріально-технічна база, як і недоліки господарського механізму. Західноєвропейські країни висока якість своїх послуг доповнюють застосуванням широкого спектра обмежень на використання іноземних послуг, у тому числі і з країн СНД.

У структурі світової торгівлі послугами лідирують послуги, що належать до категорії «інші приватні послуги». Експорт їх становив у 1985 р. 126 млрд. дол., у 1990 р. – 255 млрд., у 1992 – 305 млрд. дол. (40% усієї торгівлі послугами в країнах ОЕСР). У 2006 р. частка цієї категорії послуг у світовій торгівлі дорівнювала 1380 млрд. дол. (50%)

Велику вагу у структурі ринку послуг мають туристичні й транспортні послуги, на які припадає приблизно 25% світової торгівлі послугами (табл. 4).


Таблиця 4. Світова торгівля послугами за категоріями, 2006 (млрд. дол. та відсотки)




Обсяг

Доля




2006

2000

2003

2004

2005

2006

Експорт



















Всі комерційні послуги

2755

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

Транспортні послуги

630

23,3

22,2

23,1

23,4

22,9

Туристичні послуги

745

32,1

29,2

28,8

27,9

27,1

Інші комерційні послуги

1380

44,6

48,5

48,2

48,7

50,0

Імпорт



















Всі комерційні послуги

2650

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

Транспортні послуги

750

28,2

26,6

27,7

28,4

28,4

Туристичні послуги

695

30,0

28,4

27,9

27,1

26,2

Інші комерційні послуги

1205

41,8

45,1

44,4

44,5

45,4

Японії належить найбільший у світі торговельний флот, далі йдуть такі країни, як Велика Британія, Ліберія, Німеччина та Норвегія. Щодо Норвегії, то судноплавство становить 50% експорту послуг цієї країни. Безперечними лідерами у сфері сухопутного транспортування, перевезень і туризму є США, Велика Британія та Франція. За рахунок туризму формуються 50% прибутків від експортних операцій Канади, Італії та Швейцарії.

У загальному обсязі торгівлі країн, що розвиваються, приватні послуги є найбільшими у відсотковому плані. Ці країни імпортують високопрофесійні послуги (консультативні та управлінські), а експортують – некваліфіковану працю. Імпорт «приватних послуг» на 25% перевищує експорт цих послуг країнами, що розвиваються. Єдиний розділ, за яким ця група країн має позитивне сальдо, – туризм.

У сфері розвитку експорту послуг показовим є приклад азіатських країн. Індія – всесвітній центр IT-технологій, Дубаї – відомий туристичний і фінансовий сектор, Сінгапур спеціалізується на наданні медичних послуг мешканцям країн Південно-Східної Азії, а на Філіппінах стрімко розвиваються call-центри. Вільна міграція також спровокувала зростання сфери послуг у ЄС. Англійці віддають перевагу відвідуванню дантистів не у Великій Британії, а у Швеції, де чудову якість забезпечують за значно нижчі кошти. Скандинави та німці залишають рідні широти заради дешевих курортів Балтії. А темпи зростання економіки маленької Латвії торік досягли 10% виключно за рахунок сфери послуг, на яких базується вся економіка країни.

Торгівля послугами постійно зростає, експорт розширюється, навіть в окремих економічно слаборозвинених країнах. Пошуки зарубіжних ринків потребують виконання маркетингових досліджень і науково-дослідних робіт, здійснення рекламних кампаній, після продажного сервісного обслуговування тощо.

Технічний процес у сфері комунікаційних технологій позитивно позначився на світовій торгівлі послугами. Наявність факсимільного зв'язку, електронної пошти та інших видів комунікацій дає змогу підприємцям і представникам так званих вільних професій працювати швидше, ефективніше, ширше. Наприклад, архітектори за допомогою мережі Інтернет можуть надавати свої послуги на відстані тисяч кілометрів від своїх офісів. Завдяки зазначеній мережі надання банківських і фінансових послуг набуло глобального масштабу, а світова фінансова система «вже ніколи не спить». На думку фахівців, світовий обсяг торгівлі послугами у недалекому майбутньому перевищить обсяг товарної торгівлі.


2.2 Міжнародний туризм, як головний сегмент світового ринку послуг
Міжнародний туризм є відносно молодою галуззю в світі, хоча свої корені бере з давніх часів. Сучасного вигляду туристична галузь набуває в 1937 р., коли цим питанням почали цікавитись міжнародні організації.

Значення туристичного бізнесу постійно зростає. Це пов’язано з тим, що туризм набирає все більшого значення для міжнародних зв’язків, є стимулом для пожвавлення економічного стану країн і окремих регіонів. Міжнародний туризм є постійним джерелом для поповнення валютних надходжень и державного бюджету. Туризм виступає стабілізатором налагодження та укріплення стосунків між країнами, дійовим фактором підвищення престижу країни в міжнародному співтоваристві, ділових колах.

Туризм є одним з найбільш сталих складових світової економіки, яка за останні десятиріччя має стабільні (в середньому 5% на рік) темпи зростання і не зазнає коливань попиту/пропозиції, тому вважається одним з найперспективніших напрямків соціально-економічного розвитку.

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток в скарбницю.

Вивчення туризму з наукової точки зору (у ряді інших дисциплін) з недавніх пір привернуло увагу вчених багатьох областей знань. У зв'язку з цим виникла необхідність в розробці точних визначень і термінів. Ця проблема не так проста, як здається на перший погляд. Нею щорічно займаються різні організації, включаючи Організацію Об’єднаних Націй, Всесвітню туристичну організацію, Організацію економічного співробітництва і розвитку.

Міжнародні організації постійно звертаються до теми тлумачення термінології, в основному з метою узгодження принципів міжнародної статистики. Так, в 1937 р. визначення «міжнародний турист» було дано на Конференції експертів за статистикою Ліги Націй. В 1950 р. International Union Official Travel Organization (IUOTO) – Міжнародне об’єднання офіційних туристських організацій (МСОТО), перетворений в 1975 р. у Всесвітню туристичну організацію (ВТО), уточнив визначення «турист», ввівши нові поняття: «екскурсант» і «транзитний мандрівник». При цьому було дано чітке розмежування цих категорій від категорії «турист».

Певні групові і економічні інтереси країн істотно впливають на тлумачення понять, що приймаються за основу в національних нормативних актах, регулюючих певні відносини у сфері туризму.

Туризм у сучасному уявленні – велика економічна система з різноманітними зв’язками між окремими елементами як у межах народного господарства окремої країни, так і в межах зв’язків національної економіки зі світовим господарством у цілому [3, с. 244].

Туризм – це тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без здійснення оплачуваної діяльності; [1, с. 1]

Ринок туристичних послуг задовольняє потреби населення у відпочинку та змістовному проведенні дозвілля і функціонує за загальними законами світового ринку. Він є складовою ринку послуг, його видовим компонентом.

Розрізняють наступні види туризму [14, с. 58]:

маршрутно-пізнавальний;

спортивно-оздоровчий;

діловий і конгрес-туризм;

курортний, лікувальний;

фестивальний;

мисливський;

екологічний;

шоп-туризм;

релігійний;

учбовий;

етнічний і ін.

Всесвітня рада з туризму і подорожей вказала на наступні характеристики сучасного туризму:


  1. це найбільша індустрія світу, що має приблизно 3,5$ трильйона оборотного капіталу, яка включає такі компоненти як:

      1. Подорожі (круїзи, автобуси, літаки, автомобілі, залізниці);

      2. Помешкання (готелі і мотелі, конференції, виставки, зустрічі);

      3. харчування (ресторани, кафе, бари);

      4. відпочинок і дозвілля (ігри, парки, розваги, атракціони);

  2. провідний платник податків;

  3. працедавець 127 млн. людей, тобто приблизно 15% зі всіх працюючих;

  4. найпрогресивніша галузь не тільки європейської, але і світової економіки.

У останні 20 років середньорічні темпи зростання числа прибуттів іноземних туристів в світі становили 5,1%, валютних надходжень – 14%. Згідно з даними всесвітньої туристичної організації, в 1995 році в світі було зареєстровано 576 мільйонів прибуттів туристів, надходження від міжнародного туризму досягло 372 мільярди доларів (без урахування надходжень від міжнародного транспорту). Загалом об'єми валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 1995 рік виросли в 144 рази.

По прогнозах експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму буде продовжуватися і далі. За прогнозами ВТО, в XXI столітті очікується туристичний бум: кількість подорожуючих у світі до 2020 року зросте до 1,6 млрд. чоловік за рік, що означає збільшення туристичних прибуттів у 2,4 раза порівняно з 2000 роком.

На промислово розвинені країни доводиться понад 60% всіх прибуттів іноземних туристів і 70–75% поїздок, що здійснюються в світі. При цьому на частку ЄС доводиться біля 40% прибуттів туристів і валютних надходжень.

Туристична діяльність в розвинених країнах є важливим джерелом підвищення добробуту держави. У 1995 році США від реалізації туристичних послуг іноземним громадянам отримали 58 млрд. $, Франція і Італія – по 27 млрд. $, Іспанія -25 млрд. $

Розглядаючи підсумки 2000 року, ВТО відзначає, що найбільша кількість туристів відвідує Європу – 57,7%. Це й зрозуміло, бо в жодній іншій частині світу на досить невеликому просторі не знайти такого різноманіття ландшафтів, культур, історії та народів. Унікальний європейський туристичний продукт робить Європу визнаним лідером ринку у сфері туризму та подорожей. Майже всі регіони світу продемонстрували значне зростання обсягів туризму, але особливо вражаючих результатів досяг, як і передбачалось, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, де кількість подорожуючих зросла на 15%. Ще 16,7% подорожують Північною Америкою, 3,2% – Латинською Америкою, 3,4% – приїздять на Близький Схід, 1,8% – в Африканські країни, 1,7% – в Австралію.

Якщо проаналізувати діяльність туристичної сфери всіх країн світу впродовж останніх десяти років і визначити лідерів по залученню туристів у свою країну, розташувавши їх по місцях за підсумками роботи в 2000 році, то таблиця буде мати такий вигляд:


Таблиця 5. П'ятнадцять країн-лідерів по міжнародних туристичних прибуттях


Традиційними лідерами Старого світу залишились Франція, Іспанія та Італія. Значні темпи зростання демонструють США (8,7% в порівнянні з 1999 p.). Вийшов у лідери і Китай, який з 12-го місця в 1990 році перемістився на 5-те у 2000 році (табл. 5).

Таким чином, визначивши лідерів з приймання іноземних туристів, можна впевнено констатувати той факт, що саме в цих країнах найбільший вплив на економіку мала туристична індустрія. Надходження валюти в% розподіляються так: в європейські країни – 62,4%, країни Північної Америки – 16,4%, Латинської Америки -11,7%, африканські країни – 2,5%, Ближній Схід – 2,5%, Азію та Австралію – 4,5%. В багатьох країнах світу туризм є однією з найбільш пріоритетних галузей, внесок у валовий національний дохід яких складає 20–45%, а надходження від іноземного туризму є основним джерелом отримання валюти. Туристичний бізнес стимулює розвиток інших галузей господарства, таких як будівництво, зв'язок, харчова промисловість, сільське господарство, торгівля, виробництво товарів народного споживання та інші. Цей бізнес приваблює підприємців з багатьох причин: невеликі стартові інвестиції, зростаючий попит на туристичні послуги, високий рівень рентабельності та мінімальний термін окупності витрат.

В Україні туристичний бізнес розвивається з переважною орієнтацією на виїзд. Переважну більшість діючих у нас туристичних фірм вважають за краще займатися напрямом своїх співвітчизників за рубіж, і лише невелика їх частина працює на залучення гостей в Україну – тобто все робиться так, що капітал від тур. бізнесу попливе за рубіж.

Україна на ринку міжнародного туризму виступає як країна-генератор туристичних потоків, хоча потік іноземних туристів до нашої країни постійно зростає. Протягом 6 місяців Україну відвідали 9,5 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 27% або майже на 2,0 млн. осіб більше, ніж за аналогічний період 2006 року. Турпотік українців, що виїжджали за кордон у І півр. 2007 р. збільшився за рахунок поїздок з організованого туризму та приватних подорожей, порівняно з І півр. 2006 р. на 6% або на 467,9 тис. осіб та становив 8,3 млн. осіб.

Спостерігаються позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, які позначені зростанням обсягів діяльності на внутрішньому ринку і зростанням потоку іноземних відвідувачів, помітною також є тенденція перевищення в'їзного потоку над виїзним у структурі міжнародного туризму.

Незважаючи на широку «географію» туристів, які приїжджають до нашої країни, їх переважну частину (50%) складають туристи з країн СНД. (Табл. 6)


Таблиця 6. Структура в’їзного турпотоку за країнами походження

Країни СНД

4,2 млн. осіб

50 потоку

% зростання на 9% або на 325,8 тис. осіб

Країни ЄС

3,3 млн. осіб

41 потоку

% зменшення на 5% або на 174,2 тис. осіб

Інші країни

0,8 млн. осіб

9 потоку

% зростання на 68% або на 302,4 тис. осіб
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка