Для абітурієнтів факультету економіки та управління за спеціальністю 03010201 «Психологія» Київ 2014 р. Вступ



Сторінка2/4
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.58 Mb.
1   2   3   4

Соціальна психологія.
Визначення соціальної психології як науки, її місце серед інших наук. Проблема предмету наукового пізнання як ключова для соціальної психології. Зв’язок соціальної психології з циклом психологічних та соціальних наук. Завдання соціальної психології.

Становлення соціальної психології як самостійної науки. Розробка соціально-психологічної проблематики у межах філософії. “Психологія народів”, “психологія мас”. Роль психоаналітичної теорії у становленні соціальної психології“. Теорія інстинктів соціальної поведінки”. Експериментально-прикладний етап у розвитку соціальної психології: класична теорія організації та управління; неокласична теорія організації та управління. Експериментальний етап у розвитку соціально-психологічної науки: дослідження соціальної фасилітації та соціальної взаємодії; роль “групової динаміки” К. Левіна у побудові емпіричної методичної бази соціальної психології. Розвиток вітчизняної соціальної психології: розвиток соціальної психології у Радянському Союзі; внесок українських вчених у становлення соціальної психології.

Сучасна соціальна психологія в контексті реальних потреб суспільства (методологічні проблеми та методи соціальної психології). Методологічні та методичні основи вітчизняної соціальної психології: три рівні наукового пізнання; розробка програми соціально- психологічного дослідження; вимоги до отримуваної в ході дослідження інформації. Методичне забезпечення соціально-психологічних досліджень: методи вивчення соціально-психологічної реальності; методи активного соціально-психологічного навчання – дискусійні, ігрові методи та тренінг сенситивності. Основні напрямки та теорії зарубіжної соціальної психології. Сучасна соціальна психологія в контексті реальних потреб суспільства: загальна характеристика прикладної соціальної психології та основні напрямки застосування прикладної соціальної психології.

Соціальна психологія у системі зарубіжного наукового знання. Біхевіористичний напрям: класичні та неокласичні. Когнітивний напрямок в соціальній психології. Психоаналітичний напрямок: соціально-психологічні теорії. Гуманістичний напрямок: соціально-психологічні ідеї. Школа групової динаміки. Соціометричний напрям. Транзакційний напрям.

Проблема спілкування у соціальній психології. Місце спілкування у системі суспільних та міжособистісних стосунків. Поняття спілкування у соціальній психології. Види спілкування. Розвиток спілкування в онтогенезі. Стадії розвитку потреби у спілкуванні. Спілкування як форма вияву активності особистості. Єдність спілкування та діяльності.

Спілкування як обмін інформацією. Інтерактивна та перцептивна сторони спілкування.

Спілкування як обмін інформацією: структура спілкування, поняття про комунікацію та її різновиди. Вербальні засоби комунікації, мова та мовлення; функції мови. Невербальні засоби комунікації: оптико-кінетична, паралінгвістична, екстралінгвістичні системи; простір і час бар’єри спілкування: причини їх появи та засоби подолання. Інтерактивна сторона спілкування: поняття інтеракції, типи взаємодії в процесі спілкування. Поняття соціальної перцепції: специфіка дослідження соціальної перцепції, механізми міжособистісного сприймання, явище каузальної атрибуції, зміст та ефекти міжособистісного сприймання.

Психологічний вплив на особистість та групу у процесі спілкування. Поняття психологічного впливу на особистість і групу у соціальній психології. Міжособистісний вплив та способи протистояння йому: психологічна конструктивність-неконструктивність впливу; види психологічного впливу та протистояння йому. Види масового психологічного впливу: зараження як спосіб психологічного впливу, умови появи паніки, навіювання і наслідування як способи психологічного впливу, соціально-психологічні особливості моди і чуток як способів психологічного впливу.

Соціально-психологічні особливості спілкування у класному колективі. Особливості спілкування у шкільному класі. Інтимно-особистісне спілкування як провідна діяльність у підлітковому віці. Специфіка спілкування підлітка з дорослими.

Соціально-психологічні особливості спілкування у конфліктних ситуаціях. Конфлікт як ситуація зіткнення інтересів у спілкуванні. Конфлікти у міжособистісних відносинах, їх види та підходи до їх вивчення. Конкуренція, співробітництво, переговори, посередництво, арбітраж у взаєминах. Конфлікти та шляхи їх долання.

Феномен групи з погляду соціальної психології. Проблема групи в соціальній психології: поняття соціальної групи, її соціально-психологічні характеристики; класифікація груп. Загальна характеристика великих соціальних груп: основні характеристики великих соціальних груп; психологічні особливості етнічних груп. Соціально-психологічні особливості великих груп: характеристика організованих великих груп; особливості стихійних великих груп.

Мала група в контексті соціально-психологічного пізнання. Динамічні характеристики малої соціальної групи. Поняття малої групи, її соціально-психологічні характеристики: основні підходи до дослідження малої групи у сучасній соціальній психології; класифікація малих груп; концепції і моделі розвитку малої групи. Динамічні процеси в малій групі: механізми розвитку (ідеосинкразійний кредит лідера; нормативний вплив меншості; внутрігруповий конфлікт; ефекти поляризації і зсуву до ризику); механізми стабілізації (конформність; сумісність і спрацьованість; згуртованість). Нормативний вплив у групі: вплив норм групової 12 більшості; вплив норм меншості. Керівництво і лідерство у малих групах: особливості керівництва і лідерства у групі; теорії походження лідерства; стилі і типологія лідерства. Прийняття групового рішення: прийняття рішення як теоретична проблема; прийняття рішення як практична проблема.

Проблема прийняття групового рішення. Індивідуальні та групові рішення. Аналіз якості групових рішень. Групові деформації. Етапи прийняття рішення.

Проблема соціалізації особистості у соціальній психології. Категорія особистості у соціальній психології: розмежування понять „індивід”, „суб’єкт”, „індивідуальність” та „особистість” у соціальній психології; соціально-психологічна структура особистості; соціально- психологічні теорії особистості. Соціально-психологічні проблеми соціалізації особистості: поняття „соціалізації особистості” у соціальній психології, його загальна характеристика; основні інститути та етапи соціалізації сучасної особистості; механізми процесу соціалізації особистості. Особистість у системі групових відносин: специфіка входження особистості в групу; роль як реалізація статусу і позиції особистості.

Основні напрямки практичної соціальної психології у сфері взаємодії «вчитель-учень». Конфліктність особистості та конфліктна особистість»: порівняти поняття. Особливостіспілкування в системі вчитель-учень. Комунікативні бар’єри у спілкуванні.

Особливості соціального розвитку сучасної особистості. Механізми соціального розвитку особистості: єдність процесів наслідування, імітації та ідентифікації; статеворольова типізація; соціальна оцінка бажаної моделі поведінки; конформність; негативізм. Стереотипи розуміння соціального розвитку людини: стереотип обмеженості віку соціального розвитку людини; стереотип абсолютизації дитинства; психологічний фаталізм; стереотип абсолютизації задатків та здібностей людини; стереотип необмежених можливостей соціального розвитку людини. Моделі соціального розвитку особистості: еволюційна модель; кризова (стрибкоподібна) модель; модель трьох фаз; модель гетерохронного розвитку


Клінічна психологія.
Клінічна психологія як наука. Розвиток клінічної психології з часів античності до 19 століття. Становлення клінічної психології як самостійної науки. Розвиток клінічної психології в Росії та в Україні. Предмет клінічної психології. Зв’язок клінічної психології з іншими науками. Завдання та принципи психологічного дослідження у клініці. Методи клінічної психології 2. Поняття здоров’я та хвороби. Поняття здоров’я. Критерії здоров’я. Поняття хвороби та її ознаки.

Клінічна бесіда як метод дослідження. Особливості проведення першої бесіди. Вимоги до проведення клінічної бесіди. Дослідження психічних станів у ході клінічної бесіди. Оформлення результатів клінічної бесіди.

Класифікація та етимологія патопсихологічних розладів. Патопсихологія як розділ клінічної психології. Розлади сенсорно-перцептивної сфери. Розлади пам’яті. Порушення мислення та інтелекту. Порушення уваги. Емоційні розлади.

Психологія лікувального процесу. Основні фази діагностичного процесу. Психологія терапевтичного процесу: переживання хвороби у часі; внутрішня (аутопластична) картина хвороби; поведінкові реакції на хворобу. Основні моделі побудови взаємостосунків „лікар- хворий” (керівництво, партнерство, контрактна модель). Психологічні вимоги до особистості лікаря.

Професійні засади діяльності клінічного психолога. Загальні принципи організації медико- психологічної допомоги. Робота клінічного психолога у закладах, що надають психіатричну 7 допомогу. Робота клінічного психолога у закладах, що надають психотерапевтичну допомогу.

Взаємодія клінічного психолога і лікаря-психотерапевта при проведенні психотерапії.

Особливості організації роботи клінічного психолога у медичних закладах іншого профілю. Роль клінічного психолога у загальній системі надання медичної допомоги.

Психологія медичного працівника. Комунікативна компетентність лікаря. Проекція та контр проекція у стосунках «лікар-хворий». Психологічні вимоги до особистості лікаря.

Хворий та ліки. Психологічні особливості вживання лікарських препаратів. Формування залежності від фармакологічних препаратів. Ефект плацебо.

Психологічні особливості хворих з різними соматичними захворюваннями. Клінічна психологія у клініці внутрішніх захворювань. Клінічна психологія у хірургії. Психологічні особливості інфекційних хворих. Медико-психологічні аспекти в акушерстві, педіатрії та гінекології. Психологія хворих з дефектами органів чуття та аномаліями розвитку. Клінічна психологія у клініці психічних захворювань.

Психологічні особливості соматичних хворих. Особливості психіки хворих соматичними захворюваннями. Особливості реагування на захворювання хворих з різною соматичною патологією.

Основи психосоматики. Розвиток психосоматичної медицини за кордоном: психоаналітичний напрямок; антропологічний напрямок; концепція профілю особистості; концепція алекситимії; психіатрія консультування-взаємодії. Проблема психосоматичних відношень у вітчизняній медицині.


Диференціальна психологія.
Диференційно-психологічна парадигма вивчення людини. Предмет та завдання диференціальної психології. Дослідження індивідуальних відмінностей в ранніх психологічних теоріях. Передумови виникнення диференціальної психології: експериментальна психологія і біологія. Основні диференціально-психологічні конструкти. Диференційно-психологічна 3 парадигма у вивченні людини. Організм – тілесний фактор індивідуальності. Індивід – передумова особистості. Особистість – психологічний носій соціальних властивостей. Індивідуальність – інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини. Людина як суб’єкт взаємодії зі світом.

Загальні принципи диференційно-психологічного аналізу. Принципи формального підходу до індивідуальності: принцип ієрархічності; принцип інваріантності; принцип координації; принцип індивідуальної єдності. Компоненти структури індивідуальності. Елементи індивідуальності та їх інтеграція в цілісну структуру. Ендофактори та екзофактори у детермінації міжіндивідуальної варіативності. Класифікація методів диференційної психології. Загальнонаукові методи. Психогенетичні 04764методи. Методи аналізу документів. Власне психологічні методи. Нормативний напрямок. Поняття про нормальний розподіл даних. Кореляційно-факторний напрямок. Розподіл індивідуальних відмінностей. Особливості нормального розподілу. Відхилення від нормального розподілу. Умови, які впливають на розподіл: вибірка; засоби вимірювання; спеціальні фактори. Проблеми вимірювання ступеня змінюваності.

Взаємодія факторів спадковості і середовища як основна передумова індивідуальних відмінностей. Фактор спадковості як обмежуюча умова розвитку організму. Поняття оточуючого середовища: пренатальне середовище; соціальне середовище. Взаємовплив спадковості і середовища. Найбільш поширені помилкові стереотипи щодо впливу спадковості і середовища: спадковість супроти вродженого; схожість з батьками; успадкування набутих ознак; спадковість, середовище і змінюваність. Поведінка, що не є результатом научіння (тропізми, рефлекси, інстинкти). Тілобудова і поведінка. Селективне виведення. Дослідження нормативів поведінки. Дослідження структурних факторів у розвитку поведінки. Дослідження впливу на поведінку минулого досвіду. Статистичний аналіз родових відмінностей і схожості. Біологічні аспекти статевої диференціації.

Диференційно-психологічні аспекти темпераменту. Історико-психологічний аналіз поняття темперамент. Типологія темпераменту. Властивості нервової системи як передумова темпераменту. Розвиток темпераменту в контексті психогенетичних і лонгітюдних досліджень. Конституціональні теорії темпераменту. Типологія Е. Кречмера. Типологія У. Шелдона. Вчення І. П. Павлова про чотири типи темпераменту. Психологічні теорії темпераменту. Типологія К. Г. Юнга. Уявлення про темперамент Г. Айзенка. Акцентуації темпераменту за К. Леонгардом. Властивості нервової системи як альтернативу типу ВНД у теорії Теплова-Небиліцина. Структура темпераменту в теорії В. М. Русалова. Сила нервової системи: як реактивність; як витривалість. Рухливість – інертність і лабільність нервових процесів. Баланс нервових процесів. Статево-вікові особливості прояву властивостей нервової системи: зміна сили нервової системи; зміна рухливості нервової системи; зміна балансу нервової системи. „Довільні” і „мимовільні” методики вивчення властивостей нервової системи. Спостереження й опитування при дослідженні властивостей нервової системи. Шляхи підвищення надійності діагностики типологічних особливостей проявів властивостей нервової системи.

Здібності та інтелект у структурі індивідуальності. Проблема задатків, здібностей та інтелекту у диференційній психології. Загальні інтелектуальні здібності. Характеристика текстологічних підходів до інтелекту. Стійкість інтелектуальних вимірювань. Інтелект у структурі індивідуальних властивостей. Спадковість і середовище у в детермінації інтелектуальних відмінностей. Критерії та ступені важкості розумової відсталості. Поняття обдарованості таланту і геніальності. Схильність до певного виду діяльності. Співвіднесення схильностей зі здібностями і обдарованістю. Загальні і спеціальні здібності. Зв’язок здібностей і обдарованості зі схильністю до певного виду діяльності. Компенсація здібностей. Діяльність як умова вимірювання здібностей та обдарованості. Методи вивчення феномену геніальності: біографічний аналіз; вивчення випадків; статистичне дослідження; історіометрія; аналіз висновків тесту на визначення розумового коефіцієнту; лонгітюдне дослідження.

Особливості статевих і вікових відмінностей. Статеві відмінності у прояві властивостей нервової системи і темпераменту. Статеві відмінності в емоційні сфері. Відмінності у здібностях чоловіків і жінок. Особистісні відмінності чоловіків і жінок. Гендерні особливості поведінки.

Групові психологічні відмінності. Групові відмінності: методологія і методи дослідження. Статеві відмінності: біологічна еволюція і соціальні традиції. Гендерні стереотипи. Критерії відмінностей між соціальними групами. Етнічна самосвідомість й етнічні переваги. Національний характер.

Диференційно-психологічні аспекти характеру. Місце характеру у структурі індивідуальності. Характер та інші властивості індивідуальності. Структура характеру. Зв’язок характеру і темпераменту. Поняття про Я-концепцію. Поняття про самооцінку. Основні структурні компоненти характеру. Типологічна модель О. Ф. Лазурського. Типологічна модель Е. Фромма. Типологічна модель Е. Шострома. Типологічна модель К. Леонгарда. Типологічна модель О. Є. Лічко. Типологічна модель П. Б. Ганнушкіна. Психологічні типологічні моделі.

Особистісні фактори поведінкових відмінностей. Особистість: диференційно-психологічний аспект. Концепція особистісних рис. Теорії особистісних факторів. Ієрархічна організація особистості. Формально динамічна модель особистості. Функціональна особистість. Концепція особистісних рис (Г. Олпорт, Г. Айзенк). Теорії особистісних факторів (Р. Кеттелл, Модель Великої П’ятірки). Формально-динамічна модель особистості. Інтра- та інтеріндивідуальний статус особистості. Проблема слабкості індивідуальних відмінностей.

Диференційно-психологічні аспекти навчальної діяльності. Типологічні особливості і успішність виконання різних розумових дій. Типологічні особливості і навчальна діяльність. Індивідуальні детермінанти процесу навчання і шкільна успішність. Пізнавальні стилі в учбовій діяльності. Індивідуальні детермінанти процесу навчання і шкільної успішності. Основні навчальні стратегії. Диференційна психологія навчання. Стилі педагогічної діяльності: емоційно-імпровізаційний; емоційно-методичний; розмірковуюче-імпровізаційний; розмірковуюче-методичний. Стилі спілкування і керівництва вчителями учнів: авторитарний; демократичний; ліберальний. Психолого-педагогічні особливості опитування учнів вчителями з різними стилями керівництва. Адекватність оцінювання вчителями учнів.

Диференційно-психологічні аспекти професійної діяльності. Диференційно- психофізіологічні аспекти становлення професіонала. Монотонна діяльність і типологічні особливості. Діяльність в екстремальних умовах. Стилі професійної діяльності. Інтелектуальна компетентність в процесі здобуття вищої освіти. Вибір професії і тип особистості. Суб’єктивні установки, продуктивність праці й задоволеність працею. Статеві особливості професійної діяльності. Статеві особливості професійної кар’єри.

Диференційно-психологічні аспекти педагогічної діяльності. Статеві відмінності у навчально-виховній діяльності. Стилі діяльності, що характеризують підготовку вчителя до уроку. Стилі спонукання учнів до навчання. Стилі подачі навчального матеріалу.


Психологія праці.
Методологічні й теоретичні основи психології праці. Предмет й основні завдання психології праці. Основна проблематика психології праці. Методологічні й теоретичні аспекти психології праці. Зв’язок психології праці з іншими науками. Місце психології праці в системі психологічних наук. Методологічні принципи психології праці. Принцип детермінізму. Принцип єдності свідомості і діяльності. Принцип розвитку психіки в діяльності. Принцип системності. Принцип антропоцентризму.

Методи психології праці. Неекспериментальні методи. Спостереження: безпосереднє та самоспостереження. Опитувальні методи: бесіда, анкетування, метод експертних оцінок, метод узагальнення незалежних характеристик, метод полярних балів, метод критичних інцидентів, метод 9 анамнезу. Експериментальні методи. Природний експеримент. Тестовий метод. Емпірично- пізнавальні методи: біографічний метод; експеримент; спостереження; самоспостереження; метод опитування; бесіда та інтерв’ю; аналіз документів. Методи професійної діагностики: об’єктивний підхід; суб’єктивний підхід; проективний підхід; тести особистості; тести інтелекту.

Психологічні проблеми праці в сучасних умовах. Основні проблеми праці у сучасних умовах: „вузька спеціалізація”; „відчуження капіталу від праці”; безглузда праця; залежність працівника від своєї групи; „технократичне мислення”; монотонність та рутинність праці; співвідношення професійної та позапрофесійної праці; співвідношення особистої та колективної відповідальності за результати праці; співвідношення особистісного та професійного у праці; престиж праці та її корисність; неоднозначна суспільна корисність праці.

Проблема „кращих” і „гірших” людей. Елітарні орієнтації як психологічна реальність особистості яка самовизначається. Успіхи у праці як основа почуття власної гідності.

Ціннісно-смислові основи трудової діяльності. Проблеми гуманітаризації праці у сучасних умовах. Проблеми пошуку ідеалу у професійному та особистісному самовизначенні. Елітарні орієнтації у професійному самовизначенні, праці і творчості. Особистісний компроміс як варіант побудови «успішної» кар’єри. Прогнозування і планування трудової кар’єри.

Психологічна структура професійної діяльності. Взаємодія ієрархій підструктур особистості та їх властивостей. Взаємодія структур особистості і діяльності. Поняття професійної діяльності.

Предмет праці, засоби праці, умови праці. Структура професійної діяльності. Основні компоненти діяльності. Основні типи і види діяльності. Психологічна структура сумісної діяльності. Соціально-психологічні феномени у групі. Психологія ділового спілкування.

Структура ділової бесіди. Методи забезпечення результативного спілкування: встановлення контакту; поглиблення контакту; завершення контакту.

Психологічні механізми формування діяльності. Діяльність як система дій. Формування професійних вмінь і навичок. Психологічні проблеми виробничого навчання. Класифікація виробничих умінь та навичок. Проблема оволодіння швидкісними навиками. Вправи для розвитку і вдосконалення професійно важливих якостей.

Психологія професій. Попереднє ознайомлення з професією. План психологічного вивчення професій. Методи вивчення професій. Психологічна характеристика і психограма професій. Психологічна систематика професій. Класифікація професій. Професіографія, її цілі. Принципи і методи професіографії. Особистісні методи професіографії. Використання професіограм у професійній діяльності. Методи і схеми професіографування. Загальна схема профвідбору. Рівні аналізу трудової діяльності. “Формула професії”.

Психологія професійної придатності. Поняття професійної придатності. Індивідуально- психологічні фактори придатності до професії. Методи визначення професійної придатності. Динаміка професійної придатності.
Інженерна психологія.
Предмет і завдання інженерної психології. Відносини людини і техніки. Причини виникнення «Інженерної психології». Оператор у системі «людина-машина» (СЛМ). Предмет інженерної психології завдання інженерної психології.

Характеристика систем «людина-машина». Структура СЛМ. Інформаційна модель. Класифікація видів операторської діяльності.

Прийом інформації людиною-оператором. Відчуття. Сприйняття. Характеристики сприйняття. Рівні сприйняття. Уява.

Загальна характеристика аналізаторів. Аналізатор як канал зв’язку. Будова аналізатора. Чутливість. Адаптація. Вибірковість.

Збереження і переробка інформації оператором. Увага. Характеристика уваги. Пам'ять. Процеси і види пам’яті. Мислення. Функції оперативного мислення.

Прийняття рішень у діяльності оператора. Процедура прийняття рішення. Чинники, що впливають на прийняття рішення. Класифікації рішень.

Реалізація прийнятих рішень. Рухи. Побудова рухів, центральний контроль рухів. Етапи побудови рухової навички. Класифікація рухів. Сенсомоторні реакції.

Психологічний аналіз діяльності оператора. Мотиви і цілі діяльності. Рівні організації і психічної регуляції діяльності. Функціональна система діяльності.

Групова діяльність операторів. Групова діяльність у СЛМ. Чинники ефективності діяльності. Характері форми взаємозв’язків. Структура і організація групової діяльності.

Інженерно-психологічні вимоги до засобів відображення інформації (ЗВІ) і органів управління. Класифікація ЗВІ. Відповідність інформаційної моделі можливостям оператора. Вимоги до засобів індифікації. Класифікація органів управління. Вимоги до органів управління.

Інженерно-психологічні вимоги до організації робочого місця і виробничого середовища. Моторне поле оператора. Компоновка робочого місця. Виробниче середовище. Вплив на організм.

Інженерно-психологічна експертиза (ІПЕ). Загальні завдання ІПЕ. Принципи ІПЕ. Методологічні проблеми ІПЕ.

Особливості ІПЕ при проектуванні, виготовленні і експлуатації СЛМ.

Аналіз можливостей людини і машини. Характеристика людини і машини у СЛМ, методи і засоби вимірювання інформаційних потоків, функціонального стану оператора.

Енергетичні і інформаційні характеристики аналізаторів. Основні канали надходження інформації оператору. Характеристики основних аналізаторів: слухового, зорового, шкірних, вестибулярного. Взаємодія аналізаторів.

Діяльність оператора у системі «людина-машина». Діяльність оператора, як особливий вид трудової діяльності. Етапи психологічного аналізу діяльності. Роль емоцій, емоційного напруження. Формування функціональної системи.

Граничні можливості операторів і питання їх психологічної підтримки. Людина СЛМ. Зрив діяльності. Роль мотивації. Психологічна підтримка оператора. Вплив середовища. Інженерно-психологічна оцінка СЛМ.

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка